Директива Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС від 13 жовтня 2003 року про встановлення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах Союзу та внесення змін до Директиви Ради 96/61/ЄС

Відповідно до РКЗК ООН, Кіотського протоколу та будь-якого подальшого рішення, ухваленого для їх імплементації, Комісія та держави-члени повинні докладати зусиль для підтримки діяльності з нарощування потенціалу в країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою, щоб допомогти їм повною мірою скористатися проектами в рамках спільної імплементації (JI) і механізму чистого розвитку (CDM), у спосіб, що підтримуватиме їхні стратегії сталого розвитку та сприятиме залученню учасників до розробки та впровадження проектів у рамках JI і CDM.

Комісію уповноважено ухвалювати відповідно до статті 23 делеговані акти для внесення змін, у відповідних випадках, до додатків до цієї Директиви, окрім додатків I, IIa і IIb, з огляду на звіти, передбачені у статті 21, і досвід застосування цієї Директиви. До додатків IV і V можна вносити зміни, щоб вдосконалити моніторинг, звітування та верифікацію викидів.

1. Комісії надає допомогу Комітет зі зміни клімату, утворений згідно зі статтею 26 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 525/2013 (- 10). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 11).

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Якщо комітет не надає жодного висновку, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акту, і застосовують третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії з дотриманням умов, установлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, згадані у статтях 3d(3), 10(4), 10a(1) і (8), 10b(5), 19(3), статті 22, статтях 24(3), 24a(1), 25a(1) і статті 28c, покладено на Комісію на невизначений період з 8 квітня 2018 року.

3. Делеговані повноваження, зазначені в статтях 3d(3), 10(4), 10a(1) і (8), 10b(5), 19(3), статті 22, статтях 24(3), 24a(1), 25a(1) і статті 28c, можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або в пізнішу дату, вказану в рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом відповідно до принципів, установлених у Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року (- 12).

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона нотифікує його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статей 3d(3), 10(4), 10a(1) і (8), 10b(5), 19(3), статті 22, статей 24(3), 24a(1), 25a(1) і статті 28c, набуває чинності, тільки якщо ані Європейський Парламент, ані Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з моменту повідомлення про такий акт Європейському Парламенту і Раді або якщо до завершення такого періоду Європейський Парламент і Рада поінформували Комісію про те, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують на два місяці за ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

1. З 2008 року, держави-члени можуть застосовувати торгівлю квотами на викиди згідно з цією Директивою до видів діяльності та парникових газів, які не перелічені у додатку I, з урахуванням усіх відповідних критеріїв, зокрема впливу на внутрішній ринок, потенційного викривлення конкуренції, екологічної цілісності СТКВ ЄС і надійності запланованої системи моніторингу та звітування, за умови що включення таких видів діяльності та парникових газів схвалене Комісією відповідно до делегованих актів, які Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 23.

2. Після схвалення включення додаткових видів діяльності та газів Комісія може одночасно дозволити видачу додаткових квот і може дозволити іншим державам-членам включати такі додаткові види діяльності та гази.

3. За ініціативи Комісії або на запит держави-члена можуть бути ухвалені акти щодо моніторингу викидів, що стосуються видів діяльності, установок і парникових газів, поєднання яких не перелічені в додатку I, і звітування про них, якщо такий моніторинг і звітування можуть здійснюватися з достатньою точністю.

Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 23 для доповнення цієї Директиви щодо цього.

1. Додатково до включення видів діяльності та газів, що передбачено статтею 24, Комісія може ухвалювати інструменти для видачі квот або кредитів для проектів, щодо яких держави-члени здійснюють адміністрування, які зменшують викиди парникових газів, не охоплені СТКВ ЄС.

Такі інструменти повинні узгоджуватися з актами, ухваленими відповідно до попередньої статті 11b(7), які будуть чинними станом на 8 квітня 2018 року. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 23 для доповнення цієї Директиви шляхом визначення відповідної процедури.

Будь-які такі інструменти не повинні призводити до подвійного обліку скорочення викидів і не повинні перешкоджати виконанню інших інструментів політики для скорочення викидів, не охоплених СТКВ ЄС. Інструменти ухвалюють тільки у разі неможливості включення видів діяльності та газів відповідно до статті 24, і наступний перегляд СТКВ ЄС повинен розглянути питання гармонізації охоплення таких викидів у межах Союзу.

3. Держава-член може відмовитися від видачі квот або кредитів для деяких типів проектів, що скорочують викиди парникових газів на її території.

Такі проекти здійснюватимуться на основі угоди з державою-членом, на території якої здійснюється проект.

1. Повинні бути укладені угоди з третіми країнами, переліченими в додатку B до Кіотського протоколу, які ратифікували Протокол, що передбачає взаємне визнання квот між СТКВ ЄС та іншими системами торгівлі викидами парникових газів, відповідно до правил, визначених у статті 300 Договору.

1a. Можуть бути укладені угоди, що передбачають визнання квот між СТКВ ЄС і сумісними обов’язковими системами торгівлі викидами парникових газів з абсолютними обмеженнями викидів, встановленими в будь-якій іншій країні чи субфедеральній або регіональній одиниці.

1b. Можуть бути впроваджені незобов’язальні механізми з третіми країнами або із субфедеральними чи регіональними одиницями, що передбачають адміністративну чи технічну координацію щодо квот у рамках СТКВ ЄС та інших обов’язкових систем торгівлі викидами парникових газів з абсолютними обмеженнями викидів.

1. Якщо третя країна ухвалює інструменти для зменшення впливу на зміну клімату рейсів, що відправляються з такої третьої країни і приземляються в Союзі, Комісія, після консультацій з такою третьою країною і з державами-членами у рамках комітету, зазначеного у статті 22a(1), повинна розглянути можливі варіанти забезпечення оптимальної взаємодії між СТКВ ЄС та інструментами такої країни.

Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 23 для внесення змін до додатка I до цієї Директиви, щоб передбачити виключення рейсів, що прибувають із відповідної третьої країни, зі списку видів авіаційної діяльності з додатка I, або щоб передбачити будь-які інші зміни до видів авіаційної діяльності, перелічених у додатку I, за винятком того обсягу, що вимагається угодами, укладеними відповідно до статті 218 Договору про функціонування Європейського Союзу.

Комісія може пропонувати Європейському Парламенту і Раді внесення будь-яких інших змін до цієї Директиви.

Комісія також може, у відповідних випадках, вносити рекомендації Раді відповідно до статті 300(1) Договору для відкриття переговорів задля укладення угоди з відповідною третьою країною.

2. Союз і його держави-члени повинні продовжувати намагатися дійти згоди щодо глобальних інструментів для зменшення викидів парникових газів від авіаційної діяльності. Комісія повинна розглядати необхідність змін до цієї Директиви, що застосовуються до експлуатантів повітряних суден, з урахуванням можливості укладення будь-якої такої угоди.

У статті 9(3) Директиви 96/61/ЄС додати такі підпараграфи:

"Якщо викиди парникових газів з установки, визначені у додатку I до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС від 13 жовтня 2003 року про встановлення схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах Співтовариства та внесення змін до Директиви Ради 96/61/ЄС (*1), щодо діяльності, яку здійснює така установка, дозвіл не включає значення гранично допустимих викидів для безпосередніх викидів такого газу, якщо це не є необхідним, щоб забезпечувати відсутність значного місцевого забруднення.

Для видів діяльності, перелічених у додатку I до Директиви 2003/87/ЄС, держави-члени можуть вирішити не встановлювати вимоги, що стосуються енергоефективності, для спалювальних установок або інших одиниць, які виділяють діоксид вуглецю на місці.

Якщо необхідно, компетентні органи відповідним чином вносять зміни до дозволу.

Три попередні підпараграфи не застосовують до установок, що тимчасово виключені зі схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах Співтовариства відповідно до статті 27 Директиви 2003/87/ЄС.

1. Після консультацій з оператором, держави-члени можуть виключити з СТКВ ЄС установки, які прозвітували компетентному органу про викиди обсягом менше 25000 тонн еквівалента діоксиду вуглецю та, якщо вони провадять діяльність зі спалювання, мають розрахункову теплову потужність меншу ніж 35 МВт, за виключенням викидів з біомаси, у кожен з трьох років, що передують повідомленню на підставі пункту (a), і які підлягають дії інструментів, що дозволять досягти еквівалентного внеску в скорочення викидів, якщо заінтересована держава-член відповідає таким умовам:

(a) вона повідомляє Комісію про кожну таку установку, вказуючи чинні еквівалентні інструменти, що застосовуються до такої установки, які дозволять досягти еквівалентного внеску в скорочення викидів, до дати, коли список установок відповідно до статті 11(1) повинен бути поданий, і не пізніше ніж при поданні цього списку Комісії;

(b) вона підтверджує, що запроваджено механізми моніторингу, щоб оцінити, чи установка викидає 25000 тонн еквівалента діоксиду вуглецю, або більше, за виключенням викидів з біомаси, протягом будь-якого одного календарного року. Держави-члени можуть дозволити спрощені заходи з моніторингу, звітування та верифікації для установок із середнім річним обсягом верифікованих викидів між 2008 і 2010 роками, що не перевищує 5000 тонн на рік, відповідно до статті 14;

(c) вона підтверджує, що, якщо установка викидає 25000 тонн еквівалента діоксиду вуглецю або більше, за виключенням викидів з біомаси, протягом будь-якого одного календарного року, або якщо інструменти, що застосовуються до такої установки, які дозволять досягти еквівалентного внеску в скорочення викидів, більше не є чинними, установку буде повторно включено до СТКВ ЄС;

(d) вона публікує інформацію, зазначену в пунктах (a), (b) і (c), щоб громадськість могла надати коментарі.

Лікарні також можуть бути виключені, якщо вони вживають еквівалентних заходів.

2. Якщо після закінчення тримісячного періоду з дати повідомлення, щоб громадськість могла надати коментарі, Комісія не висловить заперечення протягом наступних шести місяців, виключення вважається затвердженим.

Після повернення квот за період, протягом якого установка була включена до СТКВ ЄС, установка повинна бути виключена, і держава-член більше не видаватиме безкоштовні квоти такій установці відповідно до статті 10a.

3. Якщо установку повторно включено до СТКВ ЄС на підставі параграфа 1(c), будь-які квоти, видані згідно зі статтею 10a, надаються починаючи з року повторного включення. Квоти, видані таким установкам, вираховують із кількості квот, які підлягають продажу через аукціон відповідно до статті 10(2) державою-членом, в якій розташована установка.

Будь-яка така установка повинна залишатися в СТКВ ЄС протягом решти періоду, зазначеного у статті 11(1), протягом якого вона була повторно включена.

4. Для установок, які не були включені до СТКВ ЄС протягом періоду з 2008 по 2012 роки, спрощені вимоги до моніторингу, звітування та верифікації можуть застосовуватися для визначення викидів протягом трьох років, що передують повідомленню відповідно до пункту (a) параграфа 1.

1. Держави-члени можуть виключити з СТКВ ЄС установки, які прозвітували компетентному органу заінтересованої держави-члена про викиди обсягом менше 2500 тонн еквівалента діоксиду вуглецю, за виключенням викидів з біомаси, у кожен з трьох років, що передують повідомленню на підставі пункту (a), за умови, що заінтересована держава-член:

(a) повідомляє Комісію про кожну таку установку до дати, коли список установок відповідно до статті 11(1) повинен бути поданий, або не пізніше ніж, коли такий список подається Комісії;

(b) підтверджує, що запроваджено механізми спрощеного моніторингу, щоб оцінити, чи установка викидає 2500 тонн еквівалента діоксиду вуглецю або більше, за виключенням викидів з біомаси, протягом будь-якого одного календарного року;

(c) підтверджує, що, якщо будь-яка установка викидає 2500 тонн еквівалента діоксиду вуглецю або більше, за виключенням викидів з біомаси, протягом будь-якого одного календарного року, установку буде повторно включено до СТКВ ЄС; та

(d) оприлюднює інформацію, зазначену в пунктах (a),(b) і (c).

2. Якщо установку повторно включено до СТКВ ЄС на підставі пункту (c) параграфа 1 цієї статті, будь-які квоти, виділені згідно зі статтею 10a, надаються починаючи з року повторного включення. Квоти, виділені такій установці, вираховують із кількості квот, які підлягають продажу через аукціон відповідно до статті 10(2) державою-членом, в якій розташована установка.

3. Держави-члени можуть також виключити з СТКВ ЄС резервні чи запасні установки, які експлуатували не більше 300 годин на рік у кожен з трьох років, що передують повідомленню на підставі пункту (a) параграфа 1, за тих самих умов, що й визначені в параграфах 1 і 2.

1. Протягом трьох місяців після підписання Союзом міжнародної угоди про зміну клімату, що призведе до 2020 року до обов’язкового скорочення викидів парникових газів, що перевищує 20 % порівняно з рівнями 1990 року, як відображено у зобов’язанні щодо скорочення на 30 %, затвердженому Європейською Радою у березні 2007 року, Комісія подає звіт, в якому, зокрема, оцінюються такі елементи:

(a) характер заходів, погоджених у рамках міжнародних переговорів, а також зобов’язання інших розвинених країн щодо порівнянних скорочень викидів із заходами Союзу та зобов’язань інших економічно розвиненіших країн, що розвиваються, щоб здійснити належний внесок відповідно до своїх обов’язків та відповідних можливостей;

(b) наслідки міжнародної угоди про зміну клімату, а отже, і можливості, необхідні на рівні Союзу, щоб перейти до амбітнішої цілі щодо скорочення викидів на 30 % у збалансований, прозорий і справедливий спосіб, враховуючи роботу в рамках першого періоду зобов’язань Кіотського протоколу;

(c) конкурентоспроможність виробничих галузей промисловості Союзу в контексті ризиків витікання вуглецю;

(d) вплив міжнародної угоди про зміну клімату на інші економічні сектори Союзу;

(e) вплив на аграрний сектор Союзу, включно з ризиками витікання вуглецю;

(f) належні умови для включення викидів і абсорбцій, пов’язаних із землекористуванням, зміною землекористування та лісовим господарством у Союзі;

(g) лісонасадження, лісовідновлення, запобігання вирубці та деградації лісів у третіх країнах у разі створення будь-якої міжнародно визнаної системи у цій сфері;

(h) потреба в додаткових політиках та інструментах Союзу з огляду на зобов’язання Союзу та держав-членів щодо скорочення викидів парникових газів.

2. На основі звіту, зазначеного в параграфі 1, Комісія подає, якщо це доцільно, законодавчу пропозицію Європейському Парламенту і Раді щодо внесення змін до цієї Директиви відповідно до параграфа 1, задля внесення змін до Директиви, що набуде чинності після затвердження Союзом міжнародної угоди про зміну клімату та з огляду на зобов’язання щодо скорочення викидів, яке повинно бути виконано відповідно до такої угоди.

Пропозиція повинна ґрунтуватися на принципах прозорості, економічної ефективності та результативності за витратами, а також справедливості та солідарності в розподілі зусиль між державами-членами.

3. Пропозиція повинна дозволяти, у відповідних випадках, операторам використовувати, додатково до кредитів, передбачених цією Директивою, ССВ, ОСВ або інші затверджені кредити від третіх країн, які ратифікували міжнародну угоду про зміну клімату.

4. Пропозиція повинна також включати, у відповідних випадках, будь-які інші інструменти,необхідні для сприяння досягненню обов’язкових скорочень відповідно до параграфа 1 у прозорий, збалансований і справедливий спосіб, і, зокрема, повинна включати імплементаційні інструменти, що передбачають використання операторами додаткових типів проектних кредитів у рамках СТКВ ЄС, окрім тих, що зазначені у параграфах 2-5 статті 11а, або використання такими операторами інших механізмів, створених відповідно до міжнародної угоди про зміну клімату, залежно від випадку.

5. Пропозиція повинна включати належні перехідні заходи та заходи для відтермінування до набуття чинності міжнародною угодою про зміну клімату.

1. Як відступ від положень статей 12(2a), 14(3) і статті 16, держави-члени вважають вимоги, визначені у зазначених положеннях, виконаними, і не вживають жодних дій проти експлуатантів повітряних суден стосовно:

(a) усіх викидів від рейсів до та з аеродромів, розташованих у країнах поза межами ЄЕП, у кожен календарний рік з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2023 року, з урахуванням перегляду, зазначеного у статті 28b;

(b) усіх викидів від рейсів між аеродромом, розташованим у найвіддаленішому регіоні у розумінні статті 349 Договору про функціонування Європейського Союзу, і аеродромом, розташованим в іншому регіоні ЄЕП, у кожен календарний рік з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2023 року, з урахуванням перегляду, зазначеного у статті 28b.

Для цілей статей 11а, 12 і 14, верифіковані викиди від рейсів, окрім зазначених у першому підпараграфі, вважаються верифікованими викидами експлуатанта повітряного судна.

2. Як відступ від положень статей 3e і 3f, експлуатантами повітряних суден, які користуються відступами, передбаченими пунктами (a) і (b) параграфа 1 цієї статті, щороку видається така кількість безкоштовних квот, що скорочена пропорційно скороченню зобов’язання щодо повернення квот, передбаченого у зазначених пунктах.

Як відступ від положень статті 3f(8), квоти, окрім виділених із спеціального резерву, повинні бути скасовані.

З 1 січня 2021 року, до кількості квот, що виділяється експлуатантам повітряних суден, повинен застосовуватися лінійний коефіцієнт, зазначений у статті 9, з урахуванням перегляду, зазначеного у статті 28b.

Щодо діяльності у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2023 року, держави-члени повинні до 1 вересня 2018 року опублікувати кількість квот для авіації, виділених кожному експлуатанту повітряного судна.

3. Як відступ від положень статті 3d, держави-члени продають через аукціон ту кількість квотдля авіації, що скорочена пропорційно скороченню загальної кількості виданих квот.

4. Як відступ від положень статті 3d(3), кількість квот, що підлягає продажу через аукціон кожною державою-членом щодо періоду з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2023 року, повинна бути скорочена відповідно до частки пов’язаних з авіаційною діяльністю викидів від рейсів, що не підлягають відступам, передбаченим у пунктах (a) і (b) параграфа 1 цієї статті.

5. Як відступ від положень статті 3g, від експлуатантів повітряних суден не вимагається подавати плани моніторингу, що визначають заходи для моніторингу та звітування про викиди стосовно рейсів, які підлягають відступам, передбаченим у пунктах (a) і (b) параграфа 1 цієї статті.

Як відступ від положень статей 3g, 12, 15 і 18a, якщо загальний річний обсяг викидів експлуатанта повітряного судна становить менше 25000 тонн CO2, або якщо загальний річний обсяг викидів експлуатанта повітряного судна становить менше 3000 тонн CO2 від рейсів, відмінних від зазначених у пунктах (a) і (b) параграфа 1 цієї статті, його викиди вважаються верифікованими викидами, якщо вони визначені за допомогою інструменту малого джерела викидів, затвердженого згідно з Регламентом Комісії (ЄС) № 606/2010 (- 13) і наповненого Євроконтролем даними від його механізму підтримки СТКВ. Держави-члени можуть запроваджувати спрощені процедури для некомерційних експлуатантів повітряних суден, якщо такі процедури забезпечують не меншу точність, ніж інструмент малого джерела викидів.

7. Параграф 1 цієї статті до країн, з якими досягнуто угоди на підставі статті 25 або 25a, застосовують тільки відповідно до положень такої угоди.

1. До 1 січня 2019 року та регулярно після цього Комісія звітує Європейському Парламенту і Раді про хід переговорів ІКАО щодо імплементації глобального ринкового інструменту, що повинен застосовуватися до викидів з 2021 року, зокрема стосовно: (i) відповідних інструментів ІКАО, у тому числі стандартів і рекомендованих практик; (ii) рекомендацій, схвалених Радою ІКАО, що стосуються глобального ринкового інструменту; (iii) створення глобального реєстру; (iv) внутрішніх заходів, вжитих третіми країнами для імплементації глобального ринкового інструменту, що повинен застосовуватися до викидів з 2021 року; (v) наслідків застережень третіх країн; та (vi) інших відповідних міжнародних подій та застосовних інструментів.

Відповідно до глобальної інвентаризації РКЗК ООН, Комісія також повинна звітувати про зусилля для досягнення амбітних довгострокових цілей щодо скорочення викидів в авіаційному секторі, щоб до 2050 року вдвічі зменшити викиди CO2 від авіаційної діяльності відносно рівня 2005 року.

2. Протягом 12 місяців після ухвалення ІКАО відповідних інструментів і до того, як глобальний ринковий інструмент набуде чинності, Комісія повинна подати Європейському Парламенту і Раді звіт, в якому вона розглядає шляхи імплементації зазначених інструментів в праві Союзу шляхом перегляду цієї Директиви. У такому звіті Комісія повинна також розглянути правила, застосовні щодо рейсів у межах ЄЕП, якщо це доречно. Також повинна бути вивчена ціль і загальна екологічна цілісність глобального ринкового інструменту, у тому числі його загальний задум стосовно цілей, передбачених Паризькою угодою, рівень участі, можливість її правозастосування, прозорість, санкції за недотримання, процедури громадського внеску, якість компенсаційних квот, моніторинг, звітність і верифікація викидів, реєстри, підзвітність, а також правила щодо використання біопалива. Додатково, звіт повинен розглянути, чи потрібно переглянути положення, ухвалені відповідно до статті 28c(2).

3. Комісія супроводжує звіт, зазначений у параграфі 2 цієї статті, пропозицією, якщо це доцільно, Європейському Парламенту і Раді змінити, видалити, розширити чи замінити відступи, передбачені статтею 28а, що узгоджується із зобов’язанням на рівні економіки Союзу скоротити викиди парникових газів до 2030 року задля збереження екологічної цілісності та дієвості боротьби Союзу зі зміною клімату.

Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 23 для доповнення цієї Директиви щодо належного моніторингу, звітування та верифікації викидів для цілей імплементації глобального ринкового інструменту ІКАО на усіх маршрутах, які він охоплює. Зазначені делеговані акти повинні ґрунтуватися на відповідних інструментах, ухвалених ІКАО, запобігати викривленню конкуренції та відповідати принципам, що містяться в актах, зазначених у статті 14(1), і гарантувати, що подані звіти про викиди верифікуються згідно з принципами та критеріями верифікації, встановленими в статті 15.

Якщо на основі регулярних звітів про ринок вуглецю, зазначених у статті 10(5), Комісія має докази того, що ринок вуглецю функціонує неналежним чином, вона повинна подати звіт Європейському Парламенту і Раді. Звіт може супроводжуватися, у належних випадках, пропозиціями, спрямованими на підвищення прозорості ринку вуглецю та щодо заходів для покращення його функціонування.

1. Якщо протягом понад шести місяців поспіль ціна квот більш ніж у три рази перевищує середню ціну квот за два попередні роки на європейському ринку вуглецю, Комісія повинна негайно скликати засідання комітету, заснованого відповідно до статті 9 Рішення № 280/2004/ЄС.

2. Якщо рух цін, зазначений у параграфі 1, не відповідає змінам фундаментальних ринкових факторів, з урахуванням ступеня руху цін може бути ухвалений один із таких інструментів:

(a) інструмент, який дозволяє державам-членам перенести продаж через аукціон частини квот, що підлягають продажу через аукціони, на раніший строк;

(b) інструмент, який дозволяє державам-членам продати через аукціон до 25 % квот, що залишаються в резерві для нових учасників ринку.

Такі інструменти ухвалюють відповідно до процедури управління, зазначеної у статті 23(4).

3. Будь-який інструмент повинен належним чином враховувати звіти, подані Комісією Європейському Парламенту і Раді відповідно до статті 29, а також будь-яку іншу відповідну інформацію, надану державами-членами.

4. Правила застосування цих положень повинні бути встановлені в актах, зазначених у статті 10(4).

1. Ця Директива підлягає перегляду в світлі міжнародних подій та зусиль, що вживаються для досягнення довгострокових цілей Паризької угоди.

2. Інструменти для підтримки деяких енергоємних галузей, які можуть підлягати ризику витікання вуглецю, зазначеному в статтях 10a і 10b, також повинні бути переглянуті з огляду на інструменти кліматичної політики в інших великих економіках. У цьому контексті Комісія також розглядає, чи потрібна подальша гармонізація щодо заходів компенсації непрямих витрат.

3. Комісія звітує Європейському Парламенту і Раді в контексті кожної глобальної інвентаризації, погодженої відповідно до Паризької угоди, зокрема стосовно потреби у додаткових політиках і заходах Союзу з огляду на необхідне скорочення викидів парникових газів Союзом і його державами-членами, у тому числі стосовно лінійного коефіцієнта, зазначеного у статті 9. Комісія може вносити пропозиції Європейському Парламенту і Раді щодо внесення змін до цієї Директиви у відповідних випадках.

4. До 1 січня 2020 року Комісія повинна представити оновлений аналіз непов’язаних із CO2 впливів від авіаційної діяльності, що супроводжується, у відповідних випадках, пропозицією щодо найкращого способу реагування на такі впливи.

1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, до 31 грудня 2003 року. Вони негайно інформують про них Комісію. Комісія повідомляє інші держави-члени про такі закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення.

Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання визначають держави-члени.

2. Держави-члени передають Комісії текст положень національного права, ухвалених ними у сфері регулювання цієї Директиви. Комісія повинна повідомляти про них інші держави-члени.

Ця Директива набуває чинності у день її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

1. Установки чи частини установок, які використовують для досліджень, розробок і випробовування нових продуктів і процесів, а також установки, що використовують виключно біомасу, не підпадають під дію цієї Директиви.

2. Порогові значення, наведені нижче, загалом стосуються виробничих потужностей або результатів виробництва. Якщо на одній установці провадиться декілька видів діяльності щодо однієї категорії, потужності таких видів діяльності сумують.

3. При розрахунку сукупного номінального споживання теплової енергії установкою, щоб вирішити, чи включати її до СТКВ ЄС, номінальне споживання теплової енергії всіх технічних одиниць, що є її складовими частинами та у яких спалюється паливо в межах установки, сумують. Такі технічні одиниці можуть включати всі типи котлів, пальників, турбінних установок, нагрівачів, печей, сміттєспалювачів, установок для кальцинації, обпалювальних печей, духових печей, сушарок, двигунів, паливних елементів, установок спалювання палива з організацією хімічних циклів, факельних установок і термічних або каталітичних установок допалювання. Одиниці з номінальним споживанням теплової енергії до 3 МВт та одиниці, які використовують виключно біомасу, не враховуються для цілей цього розрахунку. "Одиниці, які використовують виключно біомасу" включають одиниці, які використовують викопне паливо тільки під час пуску чи зупинки одиниці.

4. Якщо одиниця обслуговує діяльність, для якої порогове значення виражається не як сукупне номінальне споживання теплової енергії, порогове значення для такої діяльності має перевагу для ухвалення рішення її про включення до СТКВ ЄС.

5. Якщо виявлено, що установка перевищує порогове значення потужності для будь-якого виду діяльності з цього додатка, усі одиниці, в яких спалюється паливо, окрім одиниць для спалювання небезпечних або побутових відходів, включаються до дозволу на викиди парникових газів.

6. З 1 січня 2012 року всі рейси, які прибувають до або відправляються з аеродрому, розташованого на території держави-члена, до якої застосовується Договір, повинні бути включені.

Діоксид вуглецю (CO2 )

Метан (CH4 )

Закис азоту (N2 O)

Гідрофторовуглеці (ГФВ)

Перфторвуглеці (ПФВ)

Гексафторид сірки (SF6 )

Моніторинг викидів діоксиду вуглецю

Моніторинг викидів здійснюють шляхом розрахунку або на основі вимірювання.

Розрахунок

Розрахунок викидів здійснюють за формулою:

Дані про діяльність x Коефіцієнт викидів x Коефіцієнт окиснення

Моніторинг даних про діяльність (паливо, що використовується, швидкість виробництва тощо) здійснюють на основі даних про постачання чи вимірювання.

Використовують прийняті коефіцієнти викидів. Коефіцієнти викидів для конкретних видів діяльності є прийнятними для всіх видів палива. Типові коефіцієнти є прийнятними для всіх видів палива, крім некомерційних (відходи як паливо, такі як шини та гази від промислових процесів). Типові коефіцієнти для вугілля, для конкретного пласта, і характерні для ЄС або для конкретної країни-виробника для природного газу потребують подальшого розроблення. Типові значення МГЕЗК є прийнятними для нафтопродуктів. Коефіцієнт викидів для біомаси дорівнює нулю.

Якщо коефіцієнт викидів не враховує той факт, що частина вуглецю не окиснюється, використовують додатковий коефіцієнт окиснення. Якщо були розраховані коефіцієнти викидів для конкретних видів діяльності, і вони вже враховують окиснення, непотрібно застосовувати коефіцієнт окиснення.

Використовують типові коефіцієнти окиснення, розроблені відповідно до Директиви 96/61/ЄС, окрім випадків, коли оператор може довести, що коефіцієнт для конкретних видів діяльності є більш точними.

Для кожного виду діяльності, установки та для кожного палива здійснюють окремий розрахунок.

Вимірювання

Вимірювання викидів здійснюють з використанням стандартизованих або загальноприйнятих методів і підтверджують допоміжним розрахунком викидів.

Моніторинг викидів інших парникових газів

Використовують стандартизовані або загальноприйняті методи, розроблені Комісією у співпраці з усіма належними стейкхолдерами та ухвалені відповідно до статті 14(1).

Звітування про викиди

Кожен оператор повинен включити таку інформацію до звіту щодо установки:

A. Дані для ідентифікації установки, у тому числі:

- найменування установки;

- її адресу, включно з поштовим індексом і країною;

- тип і кількість видів діяльності з додатка I, які провадить установка;

- адресу, номер телефону, номер факсу, адресу електронної пошти контактної особи; та

- найменування власника установки та будь-якої материнської компанії.

B. Для кожного виду діяльності з додатка I, що провадиться у місці, для якого розраховують викиди:

- дані про діяльність;

- коефіцієнти викидів;

- коефіцієнти окиснення;

- сукупні викиди; та

- невизначеність.

C. Для кожного виду діяльності з додатка I, що провадиться у місці, для якого вимірюють викиди:

- сукупні викиди;

- інформацію щодо надійності методів вимірювання; та

- невизначеність.

D. Для викидів від спалювання, звіт також повинен включати коефіцієнт окиснення, крім випадків, коли окиснення вже було враховано при визначенні коефіцієнта викидів для конкретного виду діяльності.

Держави-члени повинні вживати заходів для узгодження вимог до звітування з будь-якими вже існуючими, щоб мінімізувати тягар звітування для компаній.

Моніторинг викидів діоксиду вуглецю

Моніторинг викидів здійснюють шляхом розрахунку. Викиди розраховують за формулою:

Споживання палива x коефіцієнт викидів

Споживання палива враховує паливо, спожите допоміжною силовою установкою. Фактичне споживання палива для кожного рейсу використовують, коли це можливо, і розраховують з використанням формули:

Кількість палива, що міститься у баках повітряного судна після закінчення заправлення палива для рейсу - кількість палива, що міститься в баках повітряного судна після закінчення заправлення палива для наступного рейсу + кількість заправленого палива для наступного рейсу.

Якщо дані про фактичне споживання палива відсутні, для оцінювання даних про споживання палива використовують стандартизований поетапний метод на основі найкращої наявної інформації.

Використовують типові коефіцієнти викидів МГЕЗК, взяті з Керівних принципів для національних інвентаризацій парникових газів МГЕЗК 2006 року чи подальших оновлень зазначених Керівних принципів, окрім випадків, коли коефіцієнти викидів для конкретних видів діяльності, визначені незалежними акредитованими лабораторіями із використанням загальноприйнятих аналітичних методів, є точнішими. Коефіцієнт викидів для біомаси дорівнює нулю.

Для кожного рейсу та для кожного палива здійснюють окремий розрахунок.

Звітування про викиди

Кожен експлуатант повітряного судна повинен включити таку інформацію до свого звіту на підставі статті 14(3):

A. Дані для ідентифікації експлуатанта повітряного судна, у тому числі:

- найменування експлуатанта повітряного судна;

- його державу-член, що здійснює адміністрування,

- його адресу, включно з поштовим індексом і країною, і, якщо відрізняється від зазначеного, його контактну адресу в державі-члені, що здійснює адміністрування,

- реєстраційні номери повітряних суден і типи повітряних суден, що використовуються протягом періоду, охопленого у звіті, для провадження видів авіаційної діяльності, перелічені в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна,

- номер і орган видачі сертифіката експлуатанта та ліцензії на здійснення перевезень, на підставі яких провадяться види авіаційної діяльності, перелічені в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна,

- адресу, номер телефону, номер факсу, адресу електронної пошти контактної особи; та

- найменування власника повітряного судна.

B. Для кожного типу палива, для якого розраховують викиди:

- споживання палива,

- коефіцієнт викидів,

- загальні сукупні викиди від усіх рейсів, здійснених протягом періоду, охопленого у звіті, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна,

- сукупні викиди від:

- усіх рейсів, здійснених протягом періоду, охопленого у звіті, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна, та які відправлялися з аеродрому, розташованого на території держави-члена та прибували до аеродрому, розташованого на території тієї самої держави-члена,

- усіх інших рейсів, здійснених протягом періоду, охопленого у звіті, що відповідають видам авіаційної діяльності, переліченим в додатку I, щодо яких він є експлуатантом повітряного судна,