Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/1896 від 13 листопада 2019 року про Європейську прикордонну і берегову охорону та скасування Регламенту (ЄС) № 1052/2013 та Регламенту (ЄС) № 2016/1624

1. Агенція є органом Союзу. Вона має правосуб’єктність.

2. У кожній з держав-членів Агенція користується найширшою правоздатністю, що надається юридичним особам згідно з їх законодавством. Вона може, зокрема, придбавати або відчужувати рухоме і нерухоме майно і може бути стороною судового провадження.

3. Агенція повинна бути незалежною у здійсненні своїх технічних та оперативних повноважень.

4. Агенцію представляє його виконавчий директор.

5. Місцезнаходженням Агенції є Варшава, Польща.

1. Необхідні домовленості щодо розміщення Агенції у державі-члені, у якій розташована Агенція, і засоби, що надаються цією державою-членом, а також спеціальні правила, що застосовуються до виконавчого директора, заступників виконавчого директора, членів правління, персоналу Агенції та членів їх сімей у цій державі-члені, повинні бути встановлені в угоді про штаб-квартиру між Агенцією та державою-членом, у якій Агенція має місцезнаходження.

2. Угода про штаб-квартиру укладається після отримання схвалення від правління.

3. Держава-член, у якій Агенція має місцезнаходження, повинна забезпечити якнайкращі умови для забезпечення належного функціонування Агенції, у тому числі багатомовну, орієнтовану на європейські цінності шкільну освіту та відповідне транспортне сполучення.

1. Положення про персонал, Умови працевлаштування, а також правила, ухвалені за погодженням між установами Союзу для впровадження зазначеного Положення про персонал та Умов працевлаштування, застосовуються до штатного персоналу.

2. Місцем роботи, у принципі, вважається держава-член, у якій Агенція має місцезнаходження.

3. Штатний персонал, що підпадає під дію Умов працевлаштування, у принципі, повинен бути залучений спочатку на фіксований період тривалістю п’ять років. Відповідні контракти, у принципі, можуть бути продовжені лише один раз на фіксований період, що не перевищує п’яти років. Будь-яке подальше продовження здійснюється на невизначений період.

4. З метою імплементації статей 31 і 44, лише члени штатного персоналу, на яких поширюється дія Положення про персонал або розділу II Умов працевлаштування, можуть бути призначені як зв’язкові офіцери або координатори. З метою імплементації статті 55, лише працівники штатного персоналу, на яких поширюються дія Положення про персонал або розділу II Умов працевлаштування, можуть бути направлені як члени команд.

5. Правління повинне ухвалити імплементаційні правила для введення в дію Положення про персонал та Умов працевлаштування за погодженням із Комісією згідно зі статтею 110(2) Положення про персонал.

6. За умови попереднього схвалення Комісією правління повинне ухвалити правила щодо персоналу держав-членів, який прикомандировують до Агенції згідно зі статтею 56, та оновлювати їх за необхідності. Ці правила повинні включати, зокрема, фінансові домовленості, пов’язані з такими прикомандируваннями, у тому числі страхуванням, та підготовкою. Ці правила повинні враховувати, що персонал прикомандировують для направлення у якості членів команд і він повинен мати завдання та повноваження, передбачені статтею 82. Такі правила повинні містити положення про умови направлення. Якщо доцільно, правління повинне прагнути забезпечити відповідність правилам, що застосовуються до відшкодування витрат на відрядження штатного персоналу.

Протокол № 7 про привілеї та імунітети Європейського Союзу, що є додатком до Договору про Європейський Союз (ДЄС) та до ДФЄС, застосовується до Агенції та її штатного персоналу.

1. Без обмеження статей 84 та 85, Агенція несе відповідальність за будь-яку діяльність, яку вона здійснювала згідно із цим Регламентом.

2. Відповідальність Агенції за контрактами регулюється законом, застосовним до відповідного контракту.

3. Суд повинен мати повноваження ухвалювати рішення згідно з будь-яким арбітражним застереженням, яке міститься у контракті, укладеному Агенцією.

4. Що стосується відповідальності, Агенція, згідно із загальними принципами, які є спільними для законів держав-членів, повинна відшкодувати будь-яку шкоду, завдану її підрозділами або персоналом під час виконання їхніх обов’язків, у тому числі тих, що пов’язані з використанням виконавчих повноважень.

5. Суд повинен мати повноваження розглядати спори, пов’язані з відшкодуванням шкоди, зазначеної у параграфі 4.

6. Особиста відповідальність штатного персоналу перед Агенцією регулюється положеннями, встановленими в Положеннях про персонал або Умовах працевлаштування, що застосовується до такого персоналу.

1. У Суді можуть бути ініційовані провадження щодо скасування актів Агенції, що можуть створити юридичні наслідки стосовно третіх осіб згідно зі статтею 263 ДФЄС, а також щодо невиконання дій згідно зі статтею 265 ДФЄС, щодо позадоговірної відповідальності за шкоду, заподіяну Агенцією, і, на підставі арбітражного застереження, щодо договірної відповідальності за шкоду, заподіяну діями Агенції, згідно зі статтею 340 ДФЄС.

2. Від Агенції вимагається вживати всіх необхідних заходів для виконання рішення Суду.

Адміністративно-управлінська структура Агенції включає:

(a) правління;

(b) виконавчого директора;

(c) заступників виконавчого директора; та

(d) працівника з питань фундаментальних прав;

Консультативний форум допомагає Агенції як дорадчий орган.

1. Правління відповідає за прийняття стратегічних рішень Агенції відповідно до цього Регламенту.

2. Правління повинне:

(a) призначати виконавчого директора на підставі пропозиції Комісії згідно із статтею 107;

(b) призначати заступників виконавчого директора на підставі пропозиції Комісії згідно зі статтею 107;

(c) ухвалювати рішення про створення місцевих офісів або продовження терміну їх роботи згідно зі статтею 60(5) більшістю у дві третини голосів членів, що мають право голосу;

(d) ухвалювати рішення щодо проведення оцінювання вразливості згідно зі статтею 32(1) та (10), при цьому рішення, що визначають заходи, ухвалені згідно зі статтею 32(10), повинні ухвалюватися більшістю у дві третини голосів членів, що мають право голосу;

(e) ухвалювати рішення щодо переліків обов’язкової інформації та даних, якими обмінюються з Агенцією національні органи, відповідальні за управління кордонами, у тому числі берегова охорона тією мірою, якою вони виконують завдання прикордонного контролю, а також національні органи, відповідальні за повернення, щоб дати змогу Агенції виконувати свої завдання, без обмеження зобов’язань, встановлених цим Регламентом, зокрема статтями 49 та 86-89;

(f) ухвалювати рішення про створення спільної моделі інтегрованого аналізу ризиків згідно зі статтею 29(1);

(g) ухвалювати рішення щодо характеру та термінів направлення зв’язкових офіцерів до держав-членів згідно зі статтею 31(2);

(h) ухвалювати технічну та оперативну стратегію європейського інтегрованого управління кордонами згідно зі статтею 8(5);

(i) ухвалювати рішення щодо профілів і кількості оперативного персоналу для управління кордонами та регулювання міграції в рамках постійного корпусу згідно із статтею 54(4);

(j) ухвалювати щорічний звіт про діяльність Агенції за попередній рік та надсилати його не пізніше 1 липня кожного року до Європейського Парламенту, Ради, Комісії та Рахункової палати;

(k) ухвалювати до 30 листопада кожного року, а також належним чином враховуючи висновок Комісії, більшістю у дві третини голосів членів з правом голосу єдиний програмний документ, що містить, між іншим, багаторічну програму Агенції та свою робочу програму на наступний рік, і направляти його до Європейського Парламенту, Ради та Комісії;

(l) встановлювати процедури для ухвалення виконавчим директором рішень, що стосуються технічних та оперативних завдань Агенції;

(m) ухвалювати більшістю у дві третини голосів членів, що мають право голосу, річний бюджет Агенції та виконувати інші функції щодо бюджету Агенції відповідно до секції 4 цієї глави;

(n) здійснювати дисциплінарні повноваження щодо виконавчого директора та, за погодженням із виконавчим директором, щодо заступників виконавчого директора;

(o) встановлювати свій внутрішній регламент;

(p) встановлювати організаційну структуру Агенції та ухвалювати кадрову політику Агенції;

(q) ухвалювати стратегію боротьби із шахрайством, пропорційну до наявних ризиків, враховуючи витрати та вигоди від заходів, що будуть реалізовані;

(r) ухвалювати внутрішні правила запобігання конфліктам інтересів між своїми членами та управління ними;

(s) здійснювати, згідно з параграфом 8, стосовно штатного персоналу повноваження, передбачені у Положенні про персонал для органу, уповноваженого призначати персонал, а також в Умовах працевлаштування для органу, уповноваженого укладати трудові договори (далі - "повноваження органу", уповноваженого призначати персонал);

(t) ухвалювати імплементаційні правила для введення в дію Положення про персонал та Умов працевлаштування згідно зі статтею 110(2) Положення про персонал;

(u) забезпечувати здійснення належних подальших заходів згідно з результатами та рекомендаціями, що випливають зі звітів про результати внутрішнього або зовнішнього аудиту та оцінок, а також з розслідувань Європейського бюро боротьби із шахрайством (OLAF);

(v) ухвалювати та регулярно оновлювати плани комунікації та розповсюдження інформації, зазначені у другому підпараграфі статті 10(2);

(w) призначати бухгалтера відповідно до Положення про персонал та Умов працевлаштування, який повинен бути повністю незалежним у виконанні його або її обов’язків;

(x) ухвалювати рішення про загальну методологію, що повинна включати об’єктивні критерії, за якими Агенція здійснюватиме оцінювання вразливості, періодичність проведення таких оцінок і методи проведення послідовних оцінок вразливості;

(y) ухвалювати рішення щодо розширеного оцінювання та моніторингу держави-члена, як зазначено у статті 32(2);

(z) призначати працівника з питань фундаментальних прав та його заступника згідно зі статтею 109;

(aa) встановлювати спеціальні правила, щоб гарантувати незалежність працівника з питань фундаментальних прав під час виконання його або її обов’язків;

(ab) затверджувати робочі угоди з третіми країнами;

(ac) ухвалювати правила безпеки Агенції щодо захисту EUCI та чутливої несекретної інформації, як зазначено у статті 92, за попереднім схваленням Комісії;

(ad) призначити офіцера з безпеки відповідно до Положення про персонал та Умов працевлаштування, який буде нести відповідальність за безпеку в Агенції, у тому числі за захист секретної інформації та чутливої несекретної інформації;

(ae) ухвалювати рішення з будь-якого іншого питання, якщо це передбачено цим Регламентом.

Річний звіт про діяльність, зазначений у пункті (j), підлягає оприлюдненню.

3. Пропозиції щодо рішень Правління, як зазначено у параграфі 2, стосовно конкретної діяльності Агенції, яка повинна здійснюватися на зовнішніх кордонах будь-якої конкретної держави-члена або у безпосередній близькості до цих кордонів, чи стосовно робочих угод із третіми країни, як зазначено у статті 73(4), вимагають, щоб за їх ухвалення проголосував відповідний член правління, що представляє таку конкретну державу-члена або державу-члена, що є сусідом такої третьої країни, відповідно.

4. Правління може консультувати виконавчого директора з будь-якого питання, пов’язаного з розвитком оперативного управління зовнішніми кордонами та підготовкою, у тому числі діяльністю, пов’язаною з дослідженнями.

5. У разі отримання запиту від Ірландії або Великої Британії про участь у конкретних заходах правління повинне ухвалити рішення щодо такого запиту.

Правління повинне ухвалювати рішення з урахуванням конкретних обставин. У своїх рішеннях правління повинне розглядати, чи сприятиме участь Ірландії чи Великої Британії здійсненню відповідної діяльності. У рішенні визначається фінансовий внесок Ірландії або Великої Британії у діяльність, щодо якої було подано запит на участь.

6. Правління повинне щороку надсилати до Європейського Парламенту та Ради (далі - "бюджетний орган") будь-яку інформацію, що стосується результатів процедур оцінювання, проведених Агенцією.

7. Правління може створити виконавчий орган у складі не більше чотирьох представників правління, включно з його головою, та представника Комісії, що надаватиме йому та виконавчому директору допомогу в підготовці рішень, програм та дій, які повинні бути ухвалені правлінням, і, за необхідності, може приймати певні тимчасові, термінові рішення від імені правління. Виконавчий орган не може ухвалювати рішення, які повинні ухвалюватися більшістю у дві третини голосів правління. Правління може делегувати певні чітко визначені завдання виконавчому органу, зокрема, якщо це покращує ефективність роботи Агенції. Правління не може делегувати виконавчому органу завдання, пов’язані з рішеннями, які повинні ухвалюватися більшістю у дві третини голосів правління.

8. Правління повинне ухвалити, згідно зі статтею 110, Положення про персонал, рішення на підставі статті 2(1) Положення про персонал та статті 6 Умов працевлаштування, делегуючи виконавчому директору відповідні повноваження органу, уповноваженого призначати персонал, і встановлюючи умови, за яких таке делегування повноважень може бути тимчасово зупинено. Виконавчий директор уповноважений передоручити такі повноваження.

Якщо цього вимагають виняткові обставини, правління може, шляхом ухвалення рішення, тимчасово зупинити делегування повноважень органу, уповноваженого призначати персонал, виконавчому директору та передоручених ним повноважень. У такому разі правління може здійснювати їх самостійно або делегувати їх одному зі своїх членів або працівнику штатного персоналу, іншому ніж виконавчий директор.

1. Без обмеження параграфа 3, до складу Правління входять по одному представнику кожної держави-члена та два представники Комісії, кожен з яких має право голосу. З цією метою кожна держава-член повинна призначити члена правління, а також заступника, який представлятиме члена правління у разі його або її відсутності. Комісія призначає двох членів та двох заступників. Строк дії повноважень становить чотири роки. Строк дії повноважень може бути продовжений.

2. Члени Правління повинні призначатися на основі їх відповідного значного досвіду, експертних знань у сфері оперативної співпраці в галузі управління кордонами та повернення, а також їх відповідних управлінських, адміністративних та бюджетних умінь. Держави-члени та Комісія повинні прагнути досягти гендерно збалансованого представництва у складі правління.

3. Країни, пов’язані з імплементацією, застосуванням та розробкою acquis щодо Шенгенської зони, повинні брати участь в роботі Агенції. Кожна з них повинна мати одного представника та одного заступника у складі правління. Застосовуються домовленості, розроблені відповідно до положень їх угод про асоціацію, що визначають характер, обсяг та детальні правила участі цих країн у роботі Агенції, у тому числі положення про фінансові внески та персонал.

1. Правління, до 30 листопада кожного року, повинне ухвалити єдиний програмний документ, на основі проекту, поданого виконавчим директором та схваленого правлінням, що містить, між іншим, багаторічне та щорічне програмування Агенції на наступний рік. Єдиний програмний документ повинен ухвалюватися, враховуючи позитивний висновок Комісії та, що стосується багаторічного програмування, після консультацій з Європейським Парламентом та Радою. Якщо правління вирішить не брати до уваги елементи висновку Комісії, воно повинне надати детальне обґрунтування. Обов’язок надати повне обґрунтування також поширюється на питання, порушені Європейським Парламентом і Радою під час консультацій. Правління повинне невідкладно передати документ до Європейського Парламенту, Ради та Комісії.

2. Документ, зазначений у параграфі 1, остаточно набуває чинності після остаточного ухвалення загального бюджету. Він повинен бути відповідним чином скоригований у разі необхідності.

3. Відповідно до багаторічного циклу стратегічної політики для європейського інтегрованого управління кордонами, багаторічне програмування повинне визначати загальне стратегічне програмування на середній та довгостроковий періоди, що включає цілі, очікувані результати, показники ефективності та планування ресурсів, у тому числі багаторічний бюджет, персонал і нарощування власних спроможностей Агенції, включно з орієнтовним багаторічним програмуванням профілів персоналу для постійного корпусу. Багаторічне програмування повинне визначати стратегічні зони втручання та дії, необхідні для досягнення цілей. Воно повинне включати стратегічні заходи для реалізації стратегії щодо фундаментальних прав, зазначеної у статті 80(1), і стратегії відносин із третіми країнами та міжнародними організаціями, а також заходи, пов’язані з указаною стратегією.

4. Багаторічне програмування повинне реалізуватися за допомогою річних робочих програм і, у відповідних випадках, оновлюватися за результатами оцінювання, проведеного відповідно до статті 121. Висновок такого оцінювання також повинен бути відображений, у відповідних випадках, у річний робочій програмі на наступний рік.

5. Річна робоча програма повинна містити опис дій, що фінансуються, у тому числі детальні цілі та очікувані результати, включно з показниками ефективності. У ній також повинні бути вказані фінансові та людські ресурси, виділені для кожного виду діяльності, згідно із принципами бюджетування та управління за видами діяльності. Річна робоча програма повинна узгоджуватися з багаторічним програмуванням. У ній повинні бути чітко вказані завдання, які були додані, змінені або вилучені порівняно з попереднім фінансовим роком.

6. Річна робоча програма повинна ухвалюватися відповідно до законодавчої програми Союзу у відповідних сферах управління зовнішніми кордонами та повернення.

7. Якщо після затвердження річної робочої програми Агенції було призначене нове завдання, правління повинне внести зміни до річної робочої програми.

8. Будь-які істотні зміни до річної програми роботи, особливо зміни, що призводять до перерозподілу бюджетних ресурсів, що перевищує 2% річного бюджету, повинні бути ухвалені за тією самою процедурою, що застосовується до ухвалення початкової річної робочої програми. Правління може делегувати виконавчому директору повноваження вносити неістотні зміни до річної робочої програми.

1. Правління повинне обрати голову і заступника голови з-поміж членів, що мають право голосу. Голова та заступник голови обираються більшістю у дві третини голосів членів правління, що мають право голосу. Заступник голови ex officio замінює голову тоді, коли він або вона не можуть виконувати свої обов’язки.

2. Строк дії повноважень голови і заступника голови спливає, коли припиняється їхнє відповідне членство у складі правління. Відповідно до цього положення, тривалість строку перебування на посаді голови і заступника голови становить чотири роки. Строк повноважень може бути продовжений один раз.

1. Засідання правління скликаються його головою.

2. Виконавчий директор бере участь в обговореннях без права голосу.

3. Правління повинне проводити щонайменше два чергових засідання на рік. Крім того, воно збирається за ініціативою голови або на вимогу Комісії чи принаймні однієї третини його членів. У разі необхідності правління може проводити спільні засідання з правліннями EASO та Європолу.

4. Ірландію запрошують до участі в засіданні правління.

5. Велику Британію запрошують до участі в засіданнях правління до дати припинення дії Договорів щодо Великої Британії згідно зі статтею 50(3) ДЄС.

6. Представників EASO та Європолу запрошують до участі в засіданнях правління. Представника FRA запрошують до участі в засіданнях правління, якщо на порядок денний виносяться питання, які стосуються захисту фундаментальних прав.

7. Голова правління також може запросити експерта Європейського Парламенту до участі в засіданні правління. Правління може також запросити представників інших відповідних установ, органів, офісів та агентств Союзу. Правління може запросити, відповідно до свого внутрішнього регламенту, будь-яку особу, чия думка може становити інтерес, до участі у своїх засіданнях у якості спостерігача.

8. Членам правління можуть, відповідно до його внутрішнього регламенту, допомагати радники або експерти.

9. Агенція забезпечує роботу секретаріату правління.

1. Без обмеження пунктів (c), (d), (k) та (m) статті 100(2), статті 103(1) та статті 107(2) і (4), правління ухвалює свої рішення абсолютною більшістю голосів своїх членів, що мають право голосу.

2. Кожний член має один голос. За відсутності члена, його або її право голосу реалізує його або її заступник. Виконавчий директор не бере участі в голосуванні.

3. Внутрішній регламент більш детально визначає порядок голосування. Ці правила встановлюють умови для члена, який діє від імені іншого члена, а також будь-які вимоги щодо кворуму.

4. Представники країн, пов’язаних з імплементацією, застосуванням та розвитком acquis щодо Шенгенської зони, мають обмежене право голосу, що відповідає їх відповідним домовленостям. Щоб дати змогу асоційованим країнам реалізувати своє право голосу, Агенція повинна детально зазначити в порядку денному пункти, щодо яких було надане обмежене право голосу.

1. Агенцією керує її виконавчий директор, який повинен бути повністю незалежним при виконанні своїх обов’язків. Без обмеження відповідних повноважень установ Союзу та правління, виконавчий директор не повинен звертатися за отриманням інструкцій та отримувати їх від будь-якого уряду або від будь-якого іншого органу.

2. Європейський парламент або Рада можуть вимагати від виконавчого директора звітування про виконання своїх завдань. Це включає звітування про діяльність Агенції, реалізацію та моніторинг стратегії щодо фундаментальних прав, річний звіт про діяльність Агенції за попередній рік, робочої програми на наступний рік, багаторічне програмування Агенції та будь-які інші питання, пов’язані з діяльність Агенції. Виконавчий директор також повинен зробити заяву перед Європейським Парламентом, якщо це вимагається, і відповідати письмово на будь-яке запитання, поставлене членом Європейського Парламенту, протягом 15 календарних днів з моменту отримання такого запитання. Виконавчий директор повинен регулярно звітувати перед відповідними органами та комітетами Європейського Парламенту.

3. За винятком випадків, коли конкретні кінцеві терміни передбачені цим Регламентом, виконавчий директор повинен забезпечити передачу звітів до Європейського Парламенту, Ради та Комісії у якомога коротші терміни, але в будь-якому випадку протягом шести місяців після закінчення звітного періоду, якщо виконавчий директор належним чином не обґрунтує затримку в письмовій формі.

4. Виконавчий директор відповідає за підготовку та виконання стратегічних рішень, ухвалених правлінням, і за ухвалення рішень, пов’язаних з оперативною діяльністю Агенції, згідно із цим Регламентом. Виконавчий директор має такі функції та повноваження:

(a) пропонувати, готувати та виконувати стратегічні рішення, програми та дії, ухвалені правлінням, у межах, визначених цим Регламентом, імплементаційними правилами та будь-яким застосовним правом;

(b) вживати всіх необхідних заходів, у тому числі ухвалювати внутрішні адміністративні інструкції та публікувати повідомлення, щоб забезпечити поточне управління та функціонування Агенції згідно з цим Регламентом;

(c) щороку готувати проект єдиного програмного документа та подавати його до правління на затвердження, перш ніж зазначений проект буде надісланий до Європейського Парламенту, Ради та Комісії до 31 січня;

(d) щороку готувати річний звіт про діяльність Агенції та подавати його правлінню;

(e) складати проект кошторису доходів і витрат Агенції як частину єдиного програмного документа відповідно до статті 115(3) та виконувати бюджет згідно зі статтею 116(1);

(f) делегувати свої повноваження іншим працівникам штатного персоналу згідно з правилами, які повинні бути ухвалені відповідно до пункту (o) статті 100(2);

(g) ухвалити рекомендацію щодо заходів згідно зі статтею 32(7), у тому числі рішення, якими державам-членам пропонується ініціювати та провести спільні операції, швидкі прикордонні втручання або інші дії, зазначені у статті 36(2);

(h) оцінювати, затверджувати та координувати пропозиції держав-членів щодо спільних операцій або швидких прикордонних втручань згідно зі статтею 37(3);

(i) оцінювати, затверджувати та координувати запити, подані державами-членами щодо операцій повернення та втручань, пов’язаних із поверненням, згідно зі статтями 50 та 53;

(j) забезпечувати виконання оперативних планів, зазначених у статті 38, статті 42 та статті 53(3);

(k) забезпечувати виконання рішення Ради, зазначеного у статті 42(1);

(l) відкликати фінансування діяльності згідно зі статтею 46;

(m) оцінювати перед будь-якою оперативною діяльністю Агенції, чи існують серйозні порушення фундаментальних прав або зобов’язань щодо міжнародного захисту або існує ймовірність їх продовження згідно зі статтею 46(4) та (5);

(n) оцінювати результати діяльності згідно зі статтею 47;

(o) визначати мінімальну кількість одиниць технічного обладнання, необхідного для задоволення потреб Агенції, зокрема, пов’язаних із проведенням спільних операцій, розгортанням команд підтримки регулювання міграції, швидкими прикордонними втручаннями, операціями повернення та втручаннями, пов’язаними з поверненням, згідно зі статтею 64(6);

(p) пропонувати створення місцевих офісів або продовження строку їх роботи згідно зі статтею 60(5);

(q) призначати керівників місцевих офісів згідно зі статтею 60(4);

(r) готувати план дій з урахуванням висновків звітів про результати внутрішнього або зовнішнього аудиту та оцінювань, а також розслідувань OLAF і звітувати про прогрес перед Комісією двічі на рік та регулярно перед Правлінням;

(s) захищати фінансові інтереси Союзу шляхом застосування запобіжних заходів проти шахрайства, корупції та будь-якої іншої незаконної діяльності за допомогою ефективних перевірок та, у разі виявлення порушень, стягнення неправомірно сплачених сум та, у відповідних випадках, накладання дієвих, пропорційних і стримувальних адміністративних і фінансових штрафів;

(t) готувати стратегію боротьби з шахрайством для Агенції та представляти її на затвердження правлінню.

5. Виконавчий директор відповідає за свою діяльність перед правлінням.

6. Виконавчий директор є законним представником Агенції.

1. Комісія повинна запропонувати щонайменше трьох кандидатів на посаду виконавчого директора та на посади кожного із заступників виконавчого директора на основі переліку після публікації оголошення про посаду в Офіційному віснику Європейського Союзу та, у відповідних випадках, у пресі чи на вебсайтах.

2. На підставі пропозиції Комісії, як передбачено у параграфі 1, правління повинне призначити виконавчого директора на основі здобутків і продемонстрованого високого рівня адміністративних і управлінських навичок, у тому числі відповідного досвіду роботи на старших посадах у сфері управління зовнішніми кордонами та повернення. Перед призначенням кандидатів, обраних Комісією, запрошують зробити заяву перед компетентним комітетом або комітетами Європейського Парламенту та відповісти на запитання членів Комісії або комітетів.

Після таких заяв Європейський Парламент повинен ухвалити висновок, у якому він висловлює свої погляди і може вказати бажаного кандидата.

Правління повинне призначити виконавчого директора, враховуючи ці погляди. Правління повинне ухвалити своє рішення більшістю у дві третини членів, що мають право голосу.

Якщо правління ухвалює рішення про призначення кандидата, іншого ніж кандидата, якого Європейський Парламент зазначив у якості бажаного, правління повинне повідомити Європейський Парламент та Раду в письмовій формі про те, як був врахований висновок Європейського Парламенту.

Повноваження звільняти виконавчого директора належить правлінню, що діє за пропозицією Комісії.

3. Виконавчому директору допомагають три заступники виконавчого директора. Кожному заступнику виконавчого директора відводиться конкретна сфера відповідальності. Якщо виконавчий директор відсутній або не здатний виконувати обов’язки, один із заступників виконавчого директора виконує його або її обов’язки.

4. На підставі пропозиції Комісії, як передбачено у параграфі 1, правління повинне призначити заступників виконавчого директора на основі здобутків та відповідного рівня адміністративних і управлінських навичок, у тому числі відповідного професійного досвіду у сфері управління зовнішніми кордонами та повернення. Виконавчий директор повинен брати участь у процесі відбору. Правління повинне ухвалити своє рішення більшістю у дві третини членів, що мають право голосу.

Правління має повноваження звільняти заступників виконавчого директора відповідно до процедури, визначеної у першому підпараграфі.

5. Строк перебування на посаді виконавчого директора становить п’ять років. До закінчення такого строку Комісія повинна провести оцінювання, яке враховує оцінку результатів діяльності виконавчого директора та майбутні завдання та виклики Агенції.

6. Правління, діючи за пропозицією Комісії, яка враховує оцінювання, зазначене в параграфі 5, може продовжити строк перебування на посаді виконавчого директора на ще п’ять років.

7. Строк перебування на посаді заступників виконавчого директора становить п’ять років. Правління, діючи за пропозицією Комісії, може продовжити цей строк ще на п’ять років.

8. Виконавчий директор та заступники виконавчого директора повинні призначатися тимчасовими агентами Агенції відповідно до пункту (a) статті 2 Умов працевлаштування.

1. Агенція повинна створити консультативний форум для надання їй допомоги шляхом надання незалежних консультацій з питань фундаментальних прав. Виконавчий директор та правління, у координації з працівником з питань фундаментальних прав, можуть консультуватися з консультативним форумом з будь-якого питання, пов’язаного з фундаментальними правами.

2. Агенція повинна запросити EASO, FRA, Верховного комісара ООН у справах біженців та інші відповідні організації до участі в консультативному форумі. На основі пропозиції працівника з питань фундаментальних прав, яка була внесена після консультацій з виконавчим директором, правління повинне ухвалити рішення про склад консультативного форуму та умови передачі інформації консультативному форуму. Консультативний форум, після консультацій з правлінням та виконавчим директором, повинен визначити методи своєї роботи та розробити свою робочу програму.

3. З консультативним форумом проводяться консультації щодо подальшого розроблення та реалізації стратегії щодо фундаментальних прав, функціонування механізму розгляду скарг, кодексів поведінки та спільних основних програм підготовки. Агенція повинна повідомляти консультативний форум про дії, вжиті за його рекомендаціями.

4. Консультативний форум повинен готувати річний звіт про свою діяльність. Такий звіт підлягає оприлюдненню.

5. Без обмеження завдань працівника з питань фундаментальних прав, консультативному форуму повинен бути наданий ефективний, своєчасний та дієвий доступ до всієї інформації, що стосується дотримання фундаментальних прав, у тому числі шляхом візитів на місця спільних операцій або швидких прикордонних втручань за погодженням з державою-членом здійснення заходів або третьою країною, залежно від обставин, до зон припливу мігрантів та операцій повернення і втручань, пов’язаних із поверненням, у тому числі у третіх країнах. Якщо держава-член здійснення заходів не погоджується на візит консультативного форуму на місце спільної операції або швидкого прикордонного втручання, що проводиться на її території, вона повинна надати Агенції належним чином обґрунтовані підстави у письмовій формі.

1. Працівник з питань фундаментальних прав повинен призначатися правлінням з переліку із трьох кандидатів після консультацій з консультативним форумом. Працівник з питань фундаментальних прав повинен мати необхідний рівень кваліфікації, експертних знань і професійний досвід у сфері фундаментальних прав.

2. Працівник з питань фундаментальних прав повинен виконувати такі завдання:

(a) робити внесок у стратегію Агенції щодо фундаментальних прав та відповідний план дій, у тому числі шляхом видання рекомендацій щодо їх вдосконалення;

(b) здійснювати моніторинг дотримання Агенцією фундаментальних прав, у тому числі шляхом проведення розслідування будь-яких його дій;

(c) сприяти дотриманню Агенцією фундаментальних прав;

(d) консультувати Агенцію, якщо він або вона вважає за необхідне або якщо це вимагається для будь-якої діяльності Агенції, без затримки такої діяльності;

(e) надавати висновки щодо оперативних планів, складених для оперативної діяльності Агенції, пілотних проектів та проектів технічної допомоги у третіх країнах;

(f) надавати висновки щодо робочих угод;

(g) здійснювати візити на місця здійснення будь-якої спільної операції, швидкого прикордонного втручання, пілотного проекту, розгортання команд підтримки регулювання міграції, операції повернення чи втручання, пов’язаного із поверненням, у тому числі у третіх країнах;

(h) забезпечувати секретаріат консультативного форуму;

(i) інформувати виконавчого директора про можливі порушення фундаментальних прав у діяльності Агенції;

(j) здійснювати відбір спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав та управління їх роботою;

(k) виконувати будь-які інші завдання, якщо це передбачено цим Регламентом.

Секретаріат, зазначений у пункті (h) першого підпараграфа, отримує вказівки безпосередньо від консультативного форуму.

3. Для цілей пункту (j) першого підпараграфа параграфа 2 працівник з питань фундаментальних прав, зокрема, повинен:

(a) призначати спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав;

(b) призначати спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав для операцій та дій, як передбачено у статті 110(3);

(c) призначати спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав як спостерігачів за примусовим поверненням до резерву, зазначеного у статті 51;

(d) забезпечувати належну підготовку спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав;

(e) звітувати перед виконавчим директором про можливі порушення фундаментальних прав, про які повідомляють йому або їй спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав, якщо працівник з питань фундаментальних прав вважає за необхідне;

Виконавчий директор повинен надати відповідь працівнику з питань фундаментальних прав, які дії були виконані, щоб виправити можливі порушення фундаментальних прав, зазначені у пункті (e) першого підпараграфа.

Працівник з питань фундаментальних прав може доручити виконання будь-якого із завдань, передбачених пунктами (a)-(i) та (k) першого підпараграфа параграфа 2, одному зі спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав.

4. Правління повинне встановити спеціальні правила, що застосовуються до працівника з питань фундаментальних прав, щоб гарантувати, що він або вона та його або її персонал є незалежними при виконанні своїх обов’язків. Працівник з питань фундаментальних прав повинен звітувати безпосередньо перед правлінням і співпрацювати з консультативним форумом. Правління повинне забезпечити, щоб дії здійснювалися з урахуванням рекомендацій працівника з питань фундаментальних прав. Крім того, працівник з питань фундаментальних прав повинен публікувати річні звіти про свою діяльність та ступінь дотримання фундаментальних прав у діяльності Агенції. Ці звіти повинні містити інформацію про механізм розгляду скарг та реалізацію стратегії щодо фундаментальних прав.

5. Агенція повинна забезпечити, щоб працівник з питань фундаментальних прав мав змогу діяти автономно та був незалежним при виконанні його або її обов’язків. Працівник з питань фундаментальних прав повинен мати у своєму розпорядженні достатні та належні людські та фінансові ресурси, необхідні для виконання його або її завдань.

Працівник з питань фундаментальних прав повинен відібрати свій персонал, і цей персонал звітує лише перед ним або нею.

6. Працівнику з питань фундаментальних прав допомагає заступник працівника з питань фундаментальних прав. Заступник працівника з питань фундаментальних прав призначається правлінням з переліку щонайменше із трьох кандидатів, запропонованих працівником з питань фундаментальних прав. Заступник працівника з питань фундаментальних прав повинен мати необхідний рівень кваліфікації та досвід у галузі фундаментальних прав та бути незалежним при виконанні його або її обов’язків. Якщо працівник з питань фундаментальних прав відсутній або неспроможний виконувати свої обов’язки, заступник працівника з питань фундаментальних прав бере на себе обов’язки та відповідальність працівника з питань фундаментальних прав.

7. Працівник з питань фундаментальних прав повинен мати доступ до всієї інформації, що стосується дотримання фундаментальних прав у всіх видах діяльності Агенції.

1. Спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав, які працюють як штатний персонал, повинні постійно оцінювати дотримання фундаментальних прав при здійсненні оперативної діяльності, надавати поради та допомогу в цьому плані та сприяти просуванню фундаментальних прав як частини європейського інтегрованого управління кордонами.

2. Спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав повинні виконувати такі завдання:

(a) здійснювати моніторинг дотримання фундаментальних прав та надавати консультації та допомогу щодо фундаментальних прав під час підготовки, здійснення та оцінювання оперативних дій Агенції, моніторинг яких був доручений їм працівником з питань фундаментальних прав;

(b) виконувати функції спостерігачів за примусовим поверненням;

(c) сприяти здійсненню навчальної діяльності Агенції у сфері фундаментальних прав, як передбачено у статті 62, у тому числі шляхом проведення навчання з фундаментальних прав.

Для цілей пункту (a) першого підпараграфа спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав, зокрема, повинні:

(a) стежити за підготовкою оперативних планів та звітувати перед працівником з питань фундаментальних прав, щоб дати йому змогу виконувати його або її завдання, як передбачено пунктом (e) статті 109(2);

(b) здійснювати візити, у тому числі довгострокові, на місця проведення оперативних дій;

(c) співпрацювати та підтримувати зв’язок з координатором, як передбачено у статті 44, і надавати йому консультації та допомогу;

(d) інформувати координатора та звітувати перед працівником з питань фундаментальних прав про будь-яке занепокоєння, пов’язане з можливим порушенням фундаментальних прав у рамках оперативної діяльності Агенції; та

(e) сприяти оцінюванню діяльності, як зазначено у статті 47.

3. Без обмеження параграфа 4, працівник з питань фундаментальних прав повинен призначити щонайменше одного спостерігача за дотриманням фундаментальних прав для кожної операції. Працівник з питань фундаментальних прав може також ухвалити рішення про призначення спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав для моніторингу будь-якої іншої оперативної діяльності, яку він або вона вважає важливою.

Спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав повинні мати доступ до всіх зон, у яких здійснюється оперативна діяльність Агенції, і до всіх її документів, що стосуються здійснення цієї діяльності.

4. Спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав можуть бути призначені працівником з питань фундаментальних прав як спостерігачі за примусовим поверненням до резерву, зазначеного у статті 51. Якщо спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав діють як спостерігачі за примусовим поверненням, стаття 50(5) та стаття 51 застосовуються mutatis mutandis.

5. Працівник з питань фундаментальних прав повинен призначати спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав, і вони підпорядковані його нагляду. Спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав повинні бути незалежними при виконанні своїх завдань. Перебуваючи в оперативній зоні, спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав повинні носити розпізнавальні знаки, які дають змогу чітко ідентифікувати їх як спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав.

6. Агенція повинна забезпечити, щоб до 5 грудня 2020 року Агенція набрала щонайменше 40 спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав. Виконавчий директор повинен щорічно оцінювати, чи потрібно збільшувати кількість спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав, за погодженням із працівником з питань фундаментальних прав. Після такого оцінювання виконавчий директор, за необхідності, пропонує правлінню збільшити кількість спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав на наступний рік залежно від оперативних потреб.

7. Після призначення спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав повинні пройти додаткову підготовку з фундаментальних прав, враховуючи раніше набуту кваліфікацію та професійний досвід у відповідних сферах. Протягом усього періоду їх працевлаштування Агенція повинна забезпечити, щоб спостерігачі за дотриманням фундаментальних прав виконували свої обов’язки відповідно до найвищих стандартів. Для кожного спостерігача за дотриманням фундаментальних прав повинні бути розроблені належні карти підготовки, щоб забезпечити його або її постійний професійний розвиток, щоб він або вона могли виконувати свою роль спостерігачів за дотриманням фундаментальних прав.

1. Агенція у співпраці з працівником з питань фундаментальних прав повинна вживати необхідних заходів для створення та подальшого розвитку незалежного та дієвого механізму розгляду скарг згідно із цією статтею з метою моніторингу та забезпечення дотримання фундаментальних прав у всіх видах діяльності Агенції.

2. Будь-яка особа, яка безпосередньо постраждала від дій або бездіяльності персоналу, залученого до спільної операції, пілотного проекту, швидкого прикордонного втручання, розгортання команд підтримки регулювання міграції, операції повернення чи втручання, пов’язаного із поверненням, або оперативної дії Агенції у третій країни, і яка вважає, що внаслідок таких дій або бездіяльності були порушені її фундаментальні права, або будь-яка сторона, що представляє інтереси такої особи, може подати письмову скаргу до Агенції.

3. Прийнятними вважаються тільки скарги, які є обґрунтованими та стосуються конкретних порушень фундаментальних прав.

4. Працівник з питань фундаментальних прав несе відповідальність за розгляд скарг, що надходять до Агенції, згідно з правом на належне управління. З цією метою працівник з питань фундаментальних прав повинен розглянути прийнятність скарги, реєструвати прийнятні скарги, передати всі зареєстровані скарги виконавчому директору та направити скарги щодо членів команд рідній державі-члену, у тому числі відповідному органу чи органу, відповідальному за дотриманням фундаментальних прав в державі-члені, щоб вони мали змогу вжити подальших заходів у межах своїх повноважень. Працівник з питань фундаментальних прав також повинен реєструвати та забезпечити вжиття подальших заходів Агенції або такою державою-членом.

5. Згідно із правом на належне управління, якщо скарга є прийнятною, скаржники повинні бути поінформовані про те, що скарга зареєстрована, оцінювання розпочато і відповідь можна очікувати, як тільки вона буде готова. Якщо скарга направляється до національних органів чи міжнародних органів, скаржнику надаються їх контактні дані. Якщо скарга визнана неприйнятною, скаржник повинен бути проінформований про причини та, якщо можливо, йому надаються альтернативні варіанти вирішення його проблем.

Агенція повинна передбачити належну процедуру у випадках, коли скарга визнається неприйнятною або необгрунтованою.

Будь-яке рішення ухвалюється в письмовій формі та повинне бути обґрунтованим. Працівник з питань фундаментальних прав повинен переглянути скаргу, якщо скаржник подає нові докази у випадках, коли скарга була визнана неприйнятною або необгрунтованою.

6. У випадку зареєстрованої скарги стосовно працівника Агенції, працівник з питань фундаментальних прав повинен рекомендувати виконавчому директору відповідні подальші заходи, у тому числі дисциплінарні заходи, і, у відповідних випадках, направлення скарги для порушення цивільного або кримінального провадження згідно із цим Регламентом та національним правом. Виконавчий директор повинен забезпечити відповідні подальші заходи та звітувати перед працівником з питань фундаментальних прав у визначений термін і, за необхідності, через регулярні проміжки часу щодо результатів розгляду скарг, застосування дисциплінарних заходів та подальших заходів з боку Агенції у відповідь на скаргу.

Якщо скарга пов’язана з питаннями захисту даних, виконавчий директор повинен провести консультації зі старшим спеціалістом з питань захисту даних Агенції, перш ніж ухвалити рішення за скаргою. Працівник з питань фундаментальних прав та старший спеціаліст з питань захисту даних повинні скласти у письмовій формі меморандум про взаєморозуміння, який визначає розподіл їх завдань і співпрацю щодо отриманих скарг.

7. У випадку зареєстрованої скарги на члена команди з держави-члена здійснення заходів або з іншої держави-члена, що бере участь, у тому числі відкомандированого члена команд або відкомандированого національного експерта, рідна держава-член повинна забезпечити належні подальші дії, у тому числі дисциплінарні заходи, направлення скарги для порушення цивільного чи кримінального провадження, за необхідності, та інші заходи згідно із національним правом. Відповідна держава-член у визначений термін повинна звітувати перед працівником з питань фундаментальних прав щодо результатів розгляду скарг і подальших заходів за скаргою, а також у подальшому, за необхідності, через регулярні проміжки часу. Агенція повинна вживати подальших заходів у справі, якщо не отримає звіт відповідної держави-члена.

Якщо відповідна держава-член протягом визначеного періоду не надає звітів або надає лише непереконливу відповідь, працівник з питань фундаментальних прав повинен повідомити про це виконавчого директора та правління.

8. Якщо виявиться, що член команди порушив фундаментальні права або зобов’язання щодо міжнародного захисту, Агенція повинна вимагати від держави-члена негайно усунути такого члена від діяльності Агенції або постійного корпусу.

9. Працівник з питань фундаментальних прав повинен включати інформацію про механізм розгляду скарг до свого річного звіту, як зазначено у статті 109(4), у тому числі конкретні покликання на результати розгляду скарг та подальші дії Агенції та держав-членів щодо скарг.

10. Працівник з питань фундаментальних прав повинен, відповідно до параграфів 1-9 та після консультацій з консультативним форумом, скласти стандартизовану форму скарги, що вимагає детальної та конкретної інформації щодо можливого порушення фундаментальних прав. Працівник з питань фундаментальних прав також, за необхідності, повинен розробити будь-які додаткові детальні правила. Працівник з питань фундаментальних прав повинен подати таку форму та додаткові детальні правила виконавчому директору та правлінню.

Агенція повинна забезпечити, щоб така інформація про можливість і порядок розгляду скарги була легкодоступною, у тому числі для вразливих осіб. Стандартизована форма скарги повинна бути доступною на вебсайті Агенції та у друкованому вигляді під час усіх видів діяльності Агенції мовами, які є зрозумілими або обґрунтовано вважаються зрозумілими для громадян третьої країни. Стандартизована форма скарги повинна бути легкодоступною, у тому числі з мобільних пристроїв. Агенція повинна забезпечити, щоб скаржники отримували подальші настанови та допомогу щодо процедури розгляду скарг. Скарги повинні розглядатися працівником з питань фундаментальних прав, навіть якщо вони не подані у стандартизованій формі скарги.

11. Агенція та працівник з питань фундаментальних даних повинні забезпечити опрацювання будь-яких персональних даних, що містяться у скарзі, згідно з Регламентом (ЄС) № 2018/1725, а держави-члени - згідно з Регламентом (ЄС) № 2016/679 та Директивою (ЄС) 2016/680.

Якщо скаржник подає скаргу, вважається, що скаржник дав згоду на опрацювання його або її персональних даних Агенцією та працівником з питань фундаментальних прав у розумінні пункту (d) статті 5(1) Регламенту (ЄС) № 2018/1725.

З метою захисту інтересів скаржників скарги повинні розглядатися працівником з питань фундаментальних прав у конфіденційному порядку згідно з національним правом та правом Союзу, якщо скаржник явно не відмовляється від свого права на конфіденційність. Якщо скаржники відмовляються від свого права на конфіденційність, слід розуміти, що вони дали згоду розкриття працівником з питань фундаментальних прав або Агенцією відомостей про них компетентним органам або міжнародним органам з питання, що є предметом скарги, за необхідності.

1. Щоб врахувати особливий характер Європейської прикордонної і берегової охорони, яка складається з національних органів і Агенції, а також забезпечити ефективне здійснення функцій контролю Європейського Парламенту за Агенцією і національних парламентів за їхніми відповідними національними органами, як передбачено Договорами та відповідно національним правом, Європейський Парламент та національні парламенти можуть співпрацювати у рамках статті 9 Протоколу № 1 про роль національних парламентів у Європейському Союзі, що є додатком до ДЄС та ДФЄС.