4) у підрозділі 6:
у назві слова "земельного податку" замінити словами "плати за землю";
доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6. Встановити, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків";
5) підрозділ 8 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5. Встановити, що у 2016 році база оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) визначається з урахуванням таких особливостей:
1) для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу;
2) для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу";
6) текст підрозділу 9-1 викласти в такій редакції:
"1. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року до 1 квітня 2016 року, встановлюється ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, визначена пунктом 252.20 статті 252 цього Кодексу, за природний газ, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 статті 252 цього Кодексу, видобутий з покладів до 5000 метрів, у розмірі 70 відсотків, а з 1 квітня 2016 року до 31 грудня 2016 року (включно) - 50 відсотків";
7) підрозділ 10 доповнити пунктом 37 такого змісту:
"37. Виконання контролюючими органами плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації (далі - план реструктуризації), або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації (далі - план санації), у разі визнання їх залученими кредиторами відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Реструктуризація податкового боргу та грошових зобов'язань платника податків на умовах плану реструктуризації або плану санації здійснюється відповідно до цього пункту та не потребує укладення окремого договору про розстрочення (відстрочення) згідно із статтею 100 цього Кодексу.
Реструктуризація податкового боргу та грошових зобов'язань платника податків згідно з цим пунктом здійснюється контролюючими органами шляхом анулювання (прощення), розстрочення (відстрочення) податкового боргу та грошових зобов'язань.
Операції з реструктуризації заборгованості відповідно до плану реструктуризації або плану санації не визнаються контрольованими операціями відповідно до статті 39 цього Кодексу та до них не застосовуються вимоги цього Кодексу, встановлені до контрольованих операцій.
Контролюючі органи здійснюють списання, розстрочення (відстрочення) податкового боргу та грошових зобов'язань платника податку протягом 10 робочих днів з дня погодження плану реструктуризації або затвердження плану санації.
Контролюючі органи зобов'язані списати частину податкового боргу пропорційно до частини анульованих (прощених) кредиторами зобов'язань боржника відповідно до плану реструктуризації або плану санації. Розстрочення (відстрочення) або списання податкового боргу здійснюється на умовах плану реструктуризації або плану санації. Такі умови повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог інших кредиторів, визначені планом реструктуризації або планом санації. Загальний строк погашення розстроченого (відстроченого) податкового боргу не може перевищувати трьох років з дня погодження плану реструктуризації або затвердження плану санації.
Майно платника податку звільняється з податкової застави та від адміністративного арешту з дня погодження плану реструктуризації або затвердження плану санації.
Погашення реструктуризованих податкових зобов'язань здійснюється платником податку на умовах плану реструктуризації або плану санації. У разі невиконання платником податку своїх обов'язків з погашення реструктуризованих податкових зобов'язань строк виконання податкових зобов'язань вважається таким, що настав.
Не підлягають списанню та/або реструктуризації податковий борг та грошові зобов'язання платника податку з податку на доходи фізичних осіб та за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім штрафних санкцій та пені.
Визнається безнадійним незалежно від наявності критеріїв визначення податкового боргу безнадійним, установлених у статті 101 цього Кодексу, та підлягає списанню контролюючими органами:
податковий борг платника податків, що виник більш як за три роки до дня початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації;
податковий борг платника податків, що виник протягом трьох років до дня початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації, що списується на умовах плану реструктуризації або плану санації;
застосовані штрафні санкції та пеня, нараховані платнику податків до дати початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації, за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження.
Підлягають розстроченню (відстроченню) несписаний податковий борг та грошові зобов'язання платника податків, що виникли до дня початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації, на умовах плану реструктуризації або плану санації.
Припинення плану реструктуризації або плану санації є підставою для нарахування пені, штрафних та фінансових санкцій відповідно до законодавства на несплачену суму заборгованості з податків (зборів)".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", але не раніше 1 січня 2016 року, крім:
підпунктів 3 та 10 пункту 45 розділу I цього Закону щодо запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, які набирають чинності з 1 лютого 2016 року;
підпункту 2 пункту 52 розділу I цього Закону щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, який набирає чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом;
пункту 58 розділу I цього Закону (щодо доповнення Кодексу статтями 231 та 232) щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, який набирає чинності з 1 березня 2016 року.
2. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 37, ст. 237 із наступними змінами):
а) у статті 1:
у пункті 5 частини першої:
в абзаці третьому слова "юридичними та фізичними особами, крім банківських установ" замінити словами "фізичними особами";
абзац четвертий викласти в такій редакції:
"Уповноважені банки, інші фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку подають до 20 числа місяця, що настає за звітним, до органів Пенсійного фонду України звіт про нарахування (утримання) та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти фізичними особами у готівковій формі у порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України";
у частині другій:
слова "здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти в безготівковій та/або готівковій формі" виключити, а слова "торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння" замінити словами "поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю";
доповнити реченням другим такого змісту: "Фізичні особи, які проживають у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти у готівковій формі на загальних підставах";
б) у частині першій статті 3 слова "визначеному законодавством України" замінити словами "визначеному Кабінетом Міністрів України";
2) частину четверту статті 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121; 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 39, ст. 2006) виключити;
3) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31-32, ст. 263 із наступними змінами):
а) у статті 17:
в абзаці сорок четвертому частини другої слова "клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності" виключити;
в абзаці дванадцятому частини третьої слова "клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності" виключити;
в абзаці двадцятому частини четвертої слова "клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності" виключити;
б) абзац четвертий частини п'ятої статті 17-1 виключити;
в) в абзаці восьмому частини другої статті 28 слова "клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності" виключити;
4) у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами):
а) пункт 4 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
"4) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок";
б) у статті 4 :
у частині першій:
абзац сьомий пункту 1 замінити сімома новими абзацами такого змісту:
"підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу;
батьків - вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини;
одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства".
У зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом чотирнадцятим;
пункти 2, 3 та 6-14 виключити;
доповнити пунктом 15 такого змісту:
"15) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування";
частини другу і третю виключити;
в) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:
"3. Платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з Пенсійним фондом безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік";
г) у статті 7:
у частині першій:
у пункті 1:
в абзаці першому цифри і слово "2, 3, 6, 7 і 8" виключити;
в абзаці третьому слова та цифри "пунктах 10, 12, 13 та 14" замінити словами та цифрою "абзаці сьомому пункту 1";
абзац четвертий виключити;
у пункті 4:
в абзаці першому слово та цифри "пункті 11" замінити словами та цифрою "абзаці сьомому пункту 1";
абзац другий виключити;
частину шосту виключити;
друге речення частини сьомої викласти в такій редакції: "Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану";
ґ) у статті 8:
частину п'яту викласти в такій редакції:
"5. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру";
частини шосту - дванадцяту виключити;
абзац другий частини двадцять восьмої виключити;
д) у статті 10:
у частині першій:
абзац другий виключити;
абзац третій викласти в такій редакції:
"члени фермерського господарства, особистого селянського господарства";
абзац четвертий виключити;
в абзаці п'ятому слова та цифри "не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 2-14" замінити словами та цифрами "не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4 та 5";
частину другу доповнити словами "(крім договорів про одноразову сплату)";
абзац четвертий частини четвертої виключити;
частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Єдиний внесок для осіб, які мають право на добровільну сплату внеску, встановлюється у розмірі, визначеному статтею 8 цього Закону";
в абзаці третьому пункту 1 частини восьмої слова "Пенсійного фонду" замінити словами "доходів і зборів";
у частині дев'ятій:
в абзаці першому слова "Пенсійним фондом" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику";
в абзаці п'ятому слова "абзацами третім і четвертим частини шостої цієї статті" замінити словами та цифрою "статтею 8 цього Закону";
е) у частині першій статті 13:
пункт перший після слів "і від" доповнити словами "осіб, які провадять незалежну професійну діяльність";
пункт 2 після слів "в установах і організаціях у" доповнити словами "осіб, які провадять незалежну професійну діяльність";
пункти 3 і 4 після слів "установ і організацій" доповнити словами "осіб, які провадять незалежну професійну діяльність";
є) у статті 19:
пункт 6 частини другої виключити;
у частині третій слова "та його клас професійного ризику виробництва у встановленому" виключити;
ж) в абзаці другому частини другої статті 20 слова "забезпечують себе роботою самостійно" замінити словами "провадять незалежну професійну діяльність";
з) у статті 25:
в абзаці дев'ятому частини четвертої слово "робочих" замінити словом "календарних";
у першому реченні абзацу другого частини чотирнадцятої слово "робочих" замінити словом "календарних";
в абзаці другому частини п'ятнадцятої слово "робочих" замінити словом "календарних";
и) у розділі VIII "Прикінцеві та перехідні положення":
у пункті 5 слова "забезпечують себе роботою самостійно" замінити словами "провадять незалежну професійну діяльність";
пункт 9-2 доповнити абзацами сьомим та восьмим такого змісту:
"Під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" для платників єдиного внеску, визначених у статті 4 цього Закону, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 цього Закону.
Підставою для такого зупинення є копія військового квитка або копія документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка подається до органів доходів і зборів цим державним органом протягом десяти днів після її мобілізації";
абзац дев'ятнадцятий пункту 9-5 виключити;
5) у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 11, ст. 75; № 49-50, ст. 453):
а) пункти 4 та 5 частини першої статті 9 виключити;
б) пункт 5 частини другої статті 15 викласти в такій редакції:
"5) інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві";
в) перше речення частини третьої статті 17 викласти в такій редакції: "3. Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку";
г) статтю 52 виключити;
6) у розділі IV Митного тарифу України, встановленого Законом України "Про Митний тариф України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 20-21, ст. 740):
а) додаткову примітку України до групи 22 викласти в такій редакції:
"Додаткові примітки України:
1. У товарних підкатегоріях 2207 10 00 10, 2208 90 91 10 і 2208 90 99 10 класифікується спирт етиловий, який відповідає вимогам Закону України "Про лікарські засоби".
2. У товарній підкатегорії 2207 20 00 10 класифікується біоетанол із концентрацією денатурованого етилового спирту 97,8 об. % або більше, який буде використовуватися підприємствами тільки для виробництва біоетанолу, бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового ефіру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу. Назви денатуруючих добавок до біоетанолу та концентрація цих добавок у біоетанолі, що класифікується у підкатегорії 2207 20 00 10 згідно з УКТ ЗЕД, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів України";
б) цифри та слова:
"2207 20 00 00 | - спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації | 0 | 10 | л" |
замінити цифрами та словами
"2207 20 00 | - спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації: | ||||
2207 20 00 10 | - - біоетанол | 0 | 10 | л | |
2207 20 00 90 | - - інші | 0 | 10 | л"; |
7) у пункті 4 частини першої статті 39 Закону України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243) слова "відповідно до класів професійного ризику виробництва, до якого віднесено роботодавця, який застосовує працю працівника" виключити.
3. На часткову зміну положень статті 220 цього Кодексу виробники та/або імпортери тютюнових виробів можуть протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, подати нову декларацію про встановлені максимальні роздрібні ціни, які запроваджуються з наступного після подання такої декларації дня.
4. Установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
5. Кабінету Міністрів України встановити мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
6. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити розробку, тестування та введення в експлуатацію програмного забезпечення, необхідного для функціонування Єдиного реєстру акцизних накладних та запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального;
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
7. Рекомендувати органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.
Президент України | П.ПОРОШЕНКО |
м. К и ї в 24 грудня 2015 року № 909-VIII |