збереження видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України;
зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок у сховищі відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2);
зберігання джерел іонізуючого випромінювання, що надійшли до Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами";
зберігання радіоактивних відходів у філіях Державного спеціалізованого підприємства "Об’єднання "Радон";
перевезення радіоактивних відходів у формі відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання із сховищ міжобласних філій Державного спеціалізованого підприємства "Об’єднання "Радон" до Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами";
щорічних скорочень викидів парникових газів.
Підтримка та розвиток малого і середнього підприємництва
Розвиток підприємництва визначено одним із напрямів Національної економічної стратегії на період до 2030 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 22, ст. 1015). Водночас створення умов для підвищення рівня доступу підприємств до фінансів визначено однією із стратегічних цілей. Забезпечення функціонування програми "Доступні кредити 5-7-9 %" передбачено Стратегією відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 р. № 821 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 82, ст. 4867).
Тому на 2027-2029 роки підтримка малого і середнього підприємництва надалі залишиться в пріоритетах Уряду України. Заходи із підвищення доступу малого і середнього підприємництва до фінансування за рахунок продовження виконання державної програми "Доступні кредити 5-7-9 %" сприятимуть також розвитку та підтримці у період воєнного стану малого та середнього бізнесу.
Державна програма "Доступні кредити 5-7-9 %" є універсальним та дієвим механізмом кредитування банками мікро-, малого та середнього бізнесу з фінансовою державною підтримкою, яка надається через Національну установу розвитку, шляхом часткової компенсації процентних ставок за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва незалежно від сфери їх діяльності.
Національна установа розвитку є фінансовою установою з особливим статусом, діяльність якої регулюється Законом України "Про Національну установу розвитку", є впливовою на ринку фінансування малого і середнього підприємництва, знаною як серед банків України, так і серед міжнародних фінансових організацій, тому забезпечення її функціонування відіграє важливу роль, оскільки через цю фінансову установу також здійснюється виконання програм надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу та факторингу.
З метою збільшення потужностей наявного виробництва переробної промисловості, створення нових робочих місць та підтримки бізнесу буде продовжено надання державної допомоги суб’єктам господарювання у формі грантів для створення або розвитку бізнесу.
Такі гранти спрямовуватимуться на надання безповоротної державної допомоги суб’єктам господарювання на:
створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості;
створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства;
створення або розвиток тепличного господарства;
будівництво овочесховищ/фруктосховищ.
Державна політика у сфері державного управління
На шляху європейської інтеграції Уряд України продовжує реалізацію реформи державного управління, зокрема реформи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад за функціональним спрямуванням, збалансування організаційної структури та оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади, що відповідає європейським стандартам та принципам державного управління.
У середньостроковій перспективі передбачається виконання завдань та заходів, спрямованих на:
модернізацію державної служби, спрямовану на побудову ефективної моделі, що забезпечує прозорість, підзвітність і справедливість у визначенні винагороди за працю, а також підвищує мотивацію персоналу та конкурентоспроможність оплати праці;
зіставлення рівня оплати праці на типових посадах державної служби з рівнем оплати праці у приватному секторі в Україні з метою забезпечення обґрунтованості визначення її рівня, підвищення конкурентоспроможності державної служби;
усунення диспропорцій в оплаті праці державних службовців, узгодження умов оплати праці, визначених спеціальними законами, відповідно до Закону України "Про державну службу";
визначення єдиних підходів до розрахунку та встановлення граничної чисельності державних службовців.
Враховуючи реальні можливості державного бюджету, обсяг видатків на оплату праці працівників державних органів та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів залишається на рівні 2026 року.
Державна політика у сфері верховенства права
На шляху європейської інтеграції зусилля Уряду України будуть спрямовані на продовження реформи сектору правосуддя відповідно до взятих Україною зобов’язань, актів права ЄС і кращих міжнародних практик з урахуванням воєнного та післявоєнного стану.
Відтак фінансові ресурси у 2027-2029 роках у сфері верховенства права будуть спрямовані на:
посилення інституційної спроможності судів та інших органів системи правосуддя, зокрема шляхом оптимізації мережі місцевих загальних судів з урахуванням адміністративно-територіального устрою, навантаження на суди, оптимальної кількості суддів у судах; імплементації результатів функціонального аудиту з питань усунення дублювання повноважень та розмежування компетенції між органами системи правосуддя;
підвищення прозорості та якості процесів відбору кандидатів на посади в органи судової влади;
укомплектування складу суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційних та місцевих судів на основі удосконалених механізмів відбору суддів;
забезпечення функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду;
оптимізацію функціонування органів суддівського врядування та самоврядування, зокрема шляхом розмежування їх повноважень, реорганізації (за необхідності) на основі проведеного аудиту;
забезпечення передбачуваності, сталості та відкритості дисциплінарної практики щодо суддів;
покращення механізму доступу громадян та їх безпосередню участь у здійсненні правосуддя, зокрема шляхом впровадження інституту суду присяжних;
забезпечення якісного перекладу з урахуванням стандартів ЄС у кримінальних провадженнях;
забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та використання її спроможностей для забезпечення єдності судової практики та адміністрування судової системи.
Взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами
Фінансовий ресурс місцевих бюджетів формується на основі положень Бюджетного та Податкового кодексів України, ґрунтується на стратегічних орієнтирах розвитку територіальних громад, регіонів та держави з урахуванням викликів воєнного стану.
Ключовими чинниками забезпечення сталого розвитку територіальних громад та регіонів є зміцнення їх фінансової самодостатності, раціональне використання людського капіталу та природно-ресурсного потенціалу для досягнення економічної незалежності територій та регіонів, оптимізація і модернізація мереж бюджетних установ, підвищення ефективності використання внутрішнього фінансового ресурсного потенціалу, стимулювання інвестиційної активності на місцевому та регіональному рівні.
Тенденції формування показників місцевих бюджетів демонструють зростання доходів місцевих бюджетів.
Обсяг доходів місцевих бюджетів прогнозується на:
2027 рік - 724887,1 млн. гривень (зростання до 2026 року на 77796,3 млн. гривень (+12 відсотків);
2028 рік - 812842,5 млн. гривень (зростання до 2027 року на 87955,4 млн. гривень (+12,1 відсотка);
2029 рік - 905632,2 млн. гривень (зростання до 2028 року на 92789,7 млн. гривень (+11,4 відсотка).
Показники місцевих бюджетів на 2025-2029 роки
(млн. гривень)
Прогноз частки трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам у загальному обсязі фінансового ресурсу місцевих бюджетів становить у 2027 році - 28,4 відсотка, 2028 році - 28,1 відсотка та у 2029 році - 27,7 відсотка.
Державна бюджетна політика щодо місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин у 2027-2029 роках буде спрямована на створення передумов для:
забезпечення організаційних, правових та фінансових передумов для зміцнення місцевого самоврядування;
розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 р. № 300 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 37, ст. 2470);
зміцнення фінансової спроможності територіальних громад з урахуванням наслідків збройної агресії та потреб відновлення;
переформатування міжбюджетного регулювання;
удосконалення механізму горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів з урахуванням актуальних соціально-економічних диспропорцій;
розподілу міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами у повному обсязі на основі прозорих і чітко визначених бюджетним законодавством критеріїв;
удосконалення системи середньострокового бюджетного процесу на місцевому рівні;
підвищення ефективності управління бюджетними ресурсами шляхом укрупнення або об’єднання наявних бюджетних програм, що мають однакову мету;
узгодження прогнозів місцевих бюджетів із стратегічними та програмними документами розвитку регіонів і територіальних громад;
забезпечення подальшого розвитку публічних інвестицій місцевих бюджетів;
стимулювання інвестиційного розвитку територіальних громад та регіонів;
створення у складі державного бюджету державного фонду регіонального розвитку як програми публічних інвестицій;
цифровізації процесів управління державними фінансами на місцевому рівні, зокрема шляхом розвитку Інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів "LOGICA".
Показники міжбюджетних трансфертів до цієї Бюджетної декларації наведені у додатках № 2 і № 3.
Показники бюджетів фондів соціального та пенсійного страхування на 2027-2029 роки
Пенсійний фонд України та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створені на загальнодержавному рівні з метою фінансування загальнодержавних програм щодо пенсійного та соціального страхування.
Пенсійний фонд України
Середньострокові показники Пенсійного фонду України (далі - Фонд) на 2027-2029 роки формувалися на підставі чинних законодавчих норм, що впливають на доходи та видатки бюджету Фонду.
Показники бюджету Пенсійного фонду України на 2025-2029 роки
(млн. гривень)
Показники бюджету Пенсійного фонду України на 2025-2029 роки може бути уточнено у зв’язку із запровадженням пенсійної реформи, а також у разі зміни макроекономічних показників, політичної та економічної ситуації.
Прогнозні показники дохідної частини бюджету Фонду визначалися з урахуванням:
основних макроекономічних показників (сценарій 1), зокрема прогнозного обсягу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (загальний обсяг єдиного соціального внеску у 2027 році - 858443,3 млн. гривень, у 2028 році - 915698,4 млн. гривень, у 2029 році - 971117 млн. гривень);
пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675 "Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 97, ст. 2800; 2016 р., № 16, ст. 652);
прогнозних обсягів інших власних надходжень Фонду (надходження коштів від підприємств на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах; суми фінансових санкцій та штрафів, капіталізовані платежі, добровільні внески тощо).
Обчислення прогнозних показників видаткової частини Фонду здійснювався з урахуванням, зокрема:
чисельності отримувачів пенсійних та страхових виплат;
розміру прожиткового мінімуму (для непрацездатних осіб у 2027 році 2878 гривень, у 2028 році - 3134 гривні, у 2029 році - 3357 гривень);
видатків на проведення щорічної індексації пенсій;
збільшення видатків на пенсійне забезпечення військовослужбовців з урахуванням росту контингенту отримувачів;
окремих заходів, запроваджених Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо зменшення навантаження на трансферт з державного бюджету на пенсійне забезпечення та збільшення дохідної частини бюджету Пенсійного фонду України.
За таких умов бюджет Фонду буде бездефіцитним у 2027-2029 роках.
Трансферт з державного бюджету на пенсійне забезпечення, обчислений з урахуванням зазначених параметрів, не передбачає покриття дефіциту бюджету Фонду.
Як і в попередні роки, трансферт з державного бюджету на пенсійне забезпечення дозволить у повному обсязі забезпечити виплату пенсій, доплат, надбавок та підвищень до пенсій, які відповідно до законодавства фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
Середньострокові показники Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд на випадок безробіття) на 2027-2029 роки формувалися на підставі чинних законодавчих норм, що впливають на доходи та видатки бюджету.
Показники бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2025-2029 роки
(млн. гривень)
Показники бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2025-2029 роки може бути уточнено у зв’язку із зміною макроекономічних показників, політичної та економічної ситуації.
Прогнозні показники дохідної частини бюджету Фонду на випадок безробіття України визначалися з урахуванням:
основних макроекономічних показників, зокрема прогнозного обсягу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (загальний обсяг єдиного соціального внеску у 2027 році - 858443,3 млн. гривень, у 2028 році - 915 698,4 млн. гривень, у 2029 році - 971117 млн. гривень);
пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675 "Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування";
прогнозних обсягів інших власних надходжень Фонду на випадок безробіття, зокрема надходжень коштів за видачу або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (у зв’язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб) тощо.
Видаткова частина бюджету Фонду на випадок безробіття обчислювалася з урахуванням:
прогнозної чисельності отримувачів страхових виплат та компенсаційних програм сприяння зайнятості, зокрема з урахуванням зростання чисельності осіб, які потребуватимуть додаткового захисту, зокрема людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок;
середньомісячного розміру та періоду виплати допомоги по безробіттю в умовах воєнного стану;
необхідності продовження реалізації запроваджених програм надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток бізнесу тощо.
За таких умов бюджет Фонду на випадок безробіття у 2027-2029 роках буде бездефіцитним.
Проведення чергових виборів в Україні
Фінансове забезпечення підготовки та проведення чергових виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів буде забезпечено після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Публічні інвестиції
Пріоритетні галузі (сектори), їх підсектори для публічного інвестування та основні напрями публічного інвестування на 2027-2029 роки, у тому числі за діючими публічними інвестиційними проектами та програмами публічних інвестицій (за наявності), відповідно до цілей і завдань, які визначені документами стратегічного планування, орієнтовний розподіл коштів за рахунок усіх джерел фінансування в розрізі галузей (секторів) для публічного інвестування, наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій визначаються середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027-2029 роки (далі - середньостроковий план), який є ключовим інструментом реалізації державної політики у сфері управління публічними інвестиціями, спрямованим на забезпечення відновлення, модернізації та сталого розвитку України в умовах воєнних викликів і післявоєнної трансформації.
З метою досягнення стратегічних цілей розвитку держави та забезпечення реалізації завдань, спрямованих на відновлення та модернізацію інфраструктури, стимулювання соціально-економічного розвитку і покращення якості життя громадян протягом 2027-2029 років середньостроковим планом пропонується визначити 18 ключових секторів (галузей), у тому числі 44 підсектори, для публічного інвестування, які передбачають 67 пріоритетних (основних) напрямів публічних інвестицій, що узгоджуються із завданнями Плану України (Ukraine Facility), схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035), Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155), галузевими (секторальними) стратегіями у розрізі сфер державної політики, регіонів і територій та мають найвищий рівень пріоритетності серед інших напрямів відповідної галузі (сектору) та з урахуванням результатів П’ятої швидкої оцінки завданих збитків та потреб (RDNA5):
Культура та інформація
Культурна спадщина та національна пам’ять - забезпечення збереження культурної спадщини України шляхом проведення ремонтно-реставраційних робіт, реставрації об’єктів культурної спадщини; створення безпечного середовища для збереження культурних цінностей; запобігання втраті культурної спадщини України шляхом консервації об’єктів культурної спадщини.
Закордонні справи
Посилення безпеки та технічне відновлення інфраструктури у сфері закордонних справ - розбудова інституційної спроможності дипломатичної служби.
Громадська безпека
Цивільний захист - покращення можливостей національної гідрометеорологічної служби для підтримки цивільного захисту та рятувальних робіт, а також допомога в адаптації до зміни клімату; посилення технічної спроможності Державної служби України з надзвичайних ситуацій реагувати на виклики воєнного стану.
Спорт, фізичне та молодіжне виховання
Спорт та фізичне виховання - розвиток мережі баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки для проведення всеукраїнських і міжнародних спортивних змагань та забезпечення навчально-тренувального процесу; створення та розвиток мережі об’єктів спортивної інфраструктури з урахуванням вимог доступності та безпеки.
Житло
Відновлення житла - відновлення багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації; створення та розвиток соціального орендного житла.
Муніципальна інфраструктура та послуги
Розбудова та відновлення інфраструктури субнаціональних органів влади - розбудова та відновлення муніципальної інфраструктури субнаціональних органів влади; комплексне відновлення населених пунктів.
Водопостачання та водовідведення - відновлення, розвиток та модернізація інфраструктури централізованого водопостачання та водовідведення, в тому числі із впровадженням альтернативних джерел енергії.
Містобудування, благоустрій - підвищення енергоефективності в громадських будівлях.
Туристичні послуги - розвиток туристичної інфраструктури та туристичної привабливості.
Захисні споруди об’єктів інфраструктури - відновлення, модернізація та захист об’єктів критичної інфраструктури для забезпечення їх стійкості до загроз та безперервності надання життєво важливих послуг.
Теплопостачання - відновлення, модернізація та розвиток систем централізованого та децентралізованого теплопостачання.
Транспорт та послуги поштового зв’язку
Автомобільні пункти пропуску через державний кордон - розвиток та розбудова прикордонної інфраструктури з країнами Європейського Союзу та Республікою Молдова.
Автомобільні дороги загального користування - розбудова та відновлення інфраструктури автомобільних доріг загального користування; запровадження плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування державного значення.
Залізничний транспорт - забезпечення ефективності та безперервності пасажирських і вантажних перевезень шляхом закупівлі та модернізації рухомого складу, розвитку об’єктів його обслуговування та відновлення транспортної мобільності; забезпечення стійкого функціонування залізничного транспорту шляхом модернізації та розвитку інфраструктури стандартів 1435 міліметрів і 1520 міліметрів, відновлення пошкоджених об’єктів і впровадження технологічних рішень для безпеки та безперебійності перевезень, а також реконструкції вокзалів для створення безбар’єрного середовища.
Громадський транспорт - комплексний розвиток громадського транспорту та міської інфраструктури.
Безпека руху - підвищення безпеки дорожнього руху та перевезень пасажирів і вантажів автомобільним, міським електричним і залізничним транспортом в Україні.
Морський та внутрішній водний транспорт - відновлення та розвиток конкурентоспроможної та ефективної водної логістики.
Авіаційний транспорт - розвиток та модернізація інфраструктури аеропортів; забезпечення безпеки цивільної авіації.
Юстиція
Виконання покарань та пробація - приведення у відповідність із міжнародними стандартами матеріально-побутових та санітарно-гігієнічних умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту.
Документальна спадщина - забезпечення належних умов для зберігання, обробки та доступу до документів Національного архівного фонду шляхом реконструкції та розвитку комплексу споруд центральних державних архівів України.
Страховий фонд документації - розвиток мережі баз зберігання страхового фонду документації України.
Протимінна діяльність
Протимінна діяльність - посилення спроможностей суб’єктів протимінної діяльності; впровадження систем аналізу та обробки інформації у сфері протимінної діяльності.
Довкілля
Охорона вод, розвитку водного господарства, протипаводкового захисту, централізованого водопостачання, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - забезпечення захисту від шкідливої дії вод населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь, створення безпечних умов життєдіяльності населення; забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням.
Збереження природно-заповідного фонду - створення інфраструктури для безбар’єрного природного туризму та реабілітації у національних природних парках.
Аграрна
Водне господарство, меліорація - адаптація аграрного сектору до кліматичних змін через розвиток меліоративної інфраструктури.
Земельні відносини, землеустрій - ефективне використання земель, проведення земельної реформи.
Економічна діяльність
Розвиток малого та середнього підприємництва - розвиток цифрових рішень для спрощення ведення бізнесу.
Енергетика
Електроенергетика - розвиток та модернізація генеруючих об’єктів електроенергетики; розвиток та модернізація інфраструктури передачі та розподілу електричної енергії.
Ядерна енергетика - розвиток та модернізація інфраструктури ядерного паливного циклу та поводження з радіоактивними відходами та матеріалами.
Нафтогазова промисловість - розвиток та модернізація інфраструктури видобутку, транспортування і зберігання нафти та природного газу.
Відновлювальні джерела енергії та альтернативні види палива - розвиток та модернізація потужностей відновлюваної енергетики.
Цифрова трансформація держави та суспільства
Цифровізація та публічні послуги - реалізація Національної програми інформатизації щодо створення та забезпечення розвитку інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем для управління розвитком електронного урядування, включаючи заходи із захисту інформації.
Публічні фінанси
Управління державними фінансами - розвиток інституційної цифрової спроможності, хмарної інфраструктури, кіберстійкості та управління даними.
Мита - розвиток та розбудова прикордонної інфраструктури (пунктів пропуску) на українсько-польському кордоні.
Освіта і наука
Освіта - облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) у закладах та установах освіти; сучасний освітній простір та якісний зміст: лабораторії, майстерні, кабінети тощо; житлові простори: розвиток та модернізація пансіонів та гуртожитків закладів освіти; забезпечення доступу до якісного та безпечного харчування у закладах освіти шляхом розвитку сучасної інфраструктури їдалень (харчоблоків); енергоефективність та енергонезалежність будівель закладів та установ освіти; реконструкція, відновлення, ремонт та нове будівництво інфраструктури закладів освіти; створення та модернізація мережі центрів інженерної освіти та подолання освітніх втрат; створення умов для рівного доступу до освіти шляхом розвитку інфраструктури перевезень; підвищення рівня протипожежної безпеки в закладах та установах освіти.
Охорона здоров’я
Розбудова та модернізація системи охорони здоров’я - забезпечення доступу до якісної медичної допомоги шляхом розбудови й модернізації об’єктів медичної інфраструктури; розбудова мережі закладів, що надають медичну допомогу пацієнтам з онкологічними захворюваннями; забезпечення медичних закладів сучасним обладнанням та медичними виробами.
Спеціалізована медична допомога - підтримка материнства та дитинства в Україні.
Реабілітаційна допомога - розбудова мереж стаціонарних реабілітаційних відділень.
Розвиток медичної освіти та науки - підвищення якості медичної освіти шляхом розвитку Університетських лікарень в Україні.
Психічне здоров’я та психіатрична допомога - розвиток центрів психічного здоров’я та психосоціальної допомоги.
Громадське здоров’я - розбудова мережі сучасних безпечних закладів системи громадського здоров’я.
Соціальна сфера
Підтримка сімей з дітьми та захист прав дітей - розвиток житлової інфраструктури соціальної підтримки та інтеграції вразливих груп.
Ветерани - розвиток мережі державних ветеранських просторів; створення та розвиток об’єктів меморіальної інфраструктури.
Інклюзія осіб з інвалідністю та система реабілітації - розвиток реабілітаційної та підтримувальної інфраструктури.
Наскрізними стратегічними цілями публічних інвестицій на 2027-2029 роки є енергоефективність, цифровізація, реагування на зміни клімату, гендерна рівність та безбар’єрність (у разі можливості їх застосування), реалізація яких є фундаментальною умовою сталого розвитку та зміцнення соціальної справедливості, що передбачає перехід до раціональної моделі енергоспоживання, цифрову трансформацію управлінських процесів та адаптацію інфраструктури до кліматичних змін. Особлива увага приділяється створенню безбар’єрного простору, де принципи універсального дизайну та рівності прав гарантують безперешкодний доступ до послуг для всіх верств населення, зокрема осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, незалежно від їх статі чи соціального статусу.
Обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій на 2027-2029 роки становить 270886,8 млн. гривень, у тому числі у розрізі підтверджених джерел фінансового забезпечення та за роками:
(млн. гривень)
Фінансування і боргова політика
В умовах довготривалого воєнного стану та спаду національної економіки пріоритетним для покриття дефіциту загального фонду державного бюджету у 2027-2029 роках залишається довгострокове пільгове фінансування, а саме:
кошти кредиту Міжнародного валютного фонду в рамках нової чотирирічної програми України розширеного фінансування на 2026-2029 роки;
кошти кредиту Європейського Союзу в рамках інструменту Ukraine Facility;
кошти кредитів Світового банку;
кошти кредитів інших міжнародних партнерів;
кошти забезпеченого доходами від заморожених російських активів кредиту Уряду Японії, отриманого внаслідок вчинення правочинів з умовними зобов’язаннями відповідно до пункту 35-1 розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України .
Зовнішнє довгострокове пільгове фінансування дозволить покрити дефіцит державного бюджету, а також задовільнити потреби у відновленні, реконструкції та модернізації з одночасною підтримкою зусиль України у сфері реалізації реформ на шляху до вступу до Європейського Союзу.
У 2027-2029 роках планується здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики в обсягах, необхідних для забезпечення рефінансування платежів з погашення державного внутрішнього боргу. Водночас обсяг залучень на аукціонах з розміщення зазначених облігацій залежатиме від спроможності внутрішнього ринку капіталу, зокрема ліквідності банківської системи.
Крім того, планується продовжувати проведення аукціонів з обміну облігацій внутрішньої державної позики (switch-аукціони), що дозволить згладжувати графік погашення державного боргу та забезпечить більш ефективне управління ліквідністю.
Фінансування державного бюджету у 2025-2029 роках
(млн. гривень)
Державні гарантії у 2027-2029 роках надаватимуться з такими обмеженнями:
граничний обсяг державних гарантій, які надаються за рішенням Кабінету Міністрів України, не перевищуватиме 3 відсотки планових доходів загального фонду державного бюджету відповідного бюджетного періоду;
граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі міжнародних договорів України, визначатиметься законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період для забезпечення достатнього простору для надання гарантій з метою реалізації проектів, зокрема, спрямованих на відновлення та відбудову.
