Очікується утримання показника відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до валового внутрішнього продукту на відносно однаковому рівні з урахуванням наявного прогнозу зростання валового внутрішнього продукту протягом 2027-2028 років та розміру дефіциту державного бюджету. На кінець 2029 року прогнозується зменшення показника відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до валового внутрішнього продукту, що зумовлено зростанням прогнозного номінального значення валового внутрішнього продукту з одночасним зниженням розміру дефіциту.
Показники державних запозичень та державного боргу є орієнтовно цільовими, оскільки є чутливими до зміни потреби у фінансуванні протягом 2027-2029 років, а також до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України.
Динаміка дефіциту державного бюджету, загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу у 2025-2029 роках
Основними цілями управління державним боргом у 2027-2029 роках залишаються:
продовження тісної співпраці з міжнародними партнерами з метою залучення довгострокового пільгового фінансування;
проведення за сприятливих умов правочинів з державним боргом;
здійснення заходів для розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів, зокрема проведення активних ринкових операцій з облігаціями внутрішньої державної позики шляхом їх обміну;
залучення необхідного фінансування державного бюджету за найнижчої можливої вартості з урахуванням ризиків.
Досягнення зазначених цілей у 2027-2029 роках є необхідною передумовою забезпечення боргової стійкості та, відповідно, досягнення довгострокових цільових показників, визначених Меморандумом про економічну та фінансову політику в рамках чотирирічної програми Міжнародного валютного фонду (механізм розширеного фінансування), а саме:
відношення державного та гарантованого державою боргу (крім позик ERA та USL) до валового внутрішнього продукту на рівні 68 відсотків валового внутрішнього продукту до 2035 року;
середніх валових потреб у фінансуванні на рівні 7 відсотків валового внутрішнього продукту в середньому протягом 2030-2035 років;
обсягу платежів за зовнішнім боргом (крім позик міжнародних фінансових організацій) у 2026-2028 роках, що не перевищує 1 млрд. доларів США на рік.
ОЦІНКА ФІСКАЛЬНИХ РИЗИКІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
Фіскальні ризики, які можуть вплинути на виконання показників державного бюджету протягом 2027-2029 років, мають різну природу та рівень впливу, водночас головними з них залишаються безпекові та військові ризики, а також ризики, пов’язані із зміною зовнішньої економічної кон’юнктури.
Безпекові та військові ризики:
продовження повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України (наслідки впливу: стримування економічної активності та інвестицій, звуження податкової бази, а також збереження високого рівня видатків на оборону);
знищення та пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок систематичних обстрілів та ризик поглиблення енергетичної кризи (наслідки впливу: обмеження виробництва, підвищення собівартості продукції, зростання потреб у відновленні, у тому числі за рахунок бюджетної підтримки енергетичного сектору);
блокування морських портів та атаки на портову інфраструктуру (наслідки впливу: скорочення експортних надходжень та валютних потоків, що негативно впливає на доходи бюджету);
руйнування виробничої, транспортної, житлової та енергетичної інфраструктури (наслідки впливу: зниження потенціалу економіки та одночасне зростання потреби у видатках на відновлення);
обмежене використання економічного потенціалу територій, що зазнали окупації або значних руйнувань (наслідки впливу: звуження бази оподаткування та стримування економічного зростання).
Макроекономічні ризики:
волатильність світових цін на енергоносії та ризики їх постачання (наслідки впливу: вплив на інфляційні процеси, витрати бізнесу та обсяги імпорту, що формує як дохідні, так і видаткові ризики бюджету);
погіршення світової економічної кон’юнктури, у тому числі внаслідок загострення ситуації на Близькому Сході та зростання цін на енергоносії, що посилює інфляційний тиск та стримує економічну активність у країнах ЄС (наслідки впливу: скорочення попиту на український експорт, зменшення валютної виручки та уповільнення темпів економічного зростання);
уповільнення повоєнного відновлення внаслідок послаблення міжнародної підтримки та обмеження доступу до зовнішнього фінансування (наслідки впливу: уповільнення економічного зростання, звуження податкової бази та підвищення ризиків фінансування дефіциту бюджету);
зниження експортного потенціалу внаслідок ускладнення логістики та обмежень у виробництві (наслідки впливу: скорочення обсягів експорту, зменшення валютних надходжень та додатковий тиск на обмінний курс і доходи бюджету);
зниження врожайності сільськогосподарських культур, насамперед зернових (наслідки впливу: зменшення валового збору зернових сільськогосподарських культур, що призводить до скорочення експорту, валютних та податкових надходжень);
структурні дисбаланси на ринку праці, а саме: дефіцит робочої сили, міграційні процеси та скорочення економічно активного населення (наслідки впливу: скорочення пропозиції праці та зайнятості, що обмежує потенційний валовий внутрішній продукт і відповідно звужує податкову базу);
зростання світових цін на продовольство (наслідки впливу: посилення інфляційного тиску та зростання внутрішніх цін, водночас покращення цінової кон’юнктури для українського аграрного експорту, що частково компенсує негативний вплив через зростання валютних та податкових надходжень).
На зменшення ресурсної частини державного бюджету впливатиме:
зменшення або затримка фінансової допомоги міжнародних партнерів, невизначеність обсягів міжнародної допомоги у подальші роки;
недостатній рівень та невчасне виконання заходів щодо впровадження реформ, визначених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244, та обумовлене цим зменшення обсягів зовнішньої фінансової підтримки, що надається Європейським Союзом в рамках Ukraine Facility;
зниження попиту на облігації внутрішньої державної позики, спричинене низькою ліквідністю та, як наслідок, низькою абсорбційною спроможністю внутрішнього ринку державних цінних паперів;
зниження податкових надходжень у разі уповільнення темпів економічного відновлення;
зростання новоствореного податкового боргу та повільні темпи погашення (стягнення) податкового боргу;
встановлення законодавством нових пільг із сплати податкових та неподаткових платежів;
неможливість реалізувати об’єкти великої та малої приватизації через інтенсивність, наслідки бойових дій та тривалість воєнного стану в Україні, відсутність попиту на об’єкти приватизації;
затягування процедури підготовки до приватизації окремих державних банків, що може позначитися на вартості продажу таких установ;
зменшення кількості договорів оренди внаслідок припинення або перетворення державних підприємств за рішенням власника (засновника) (реалізація норм Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб");
посилення неплатоспроможності суб’єктів економічної діяльності, що призведе до зменшення надходжень до державного бюджету та зростання заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою.
На підвищення витрат державного бюджету впливатиме:
збереження високого рівня потреб у фінансуванні сектору безпеки і оборони, заходів з розмінування територій;
збільшення потреби у фінансуванні державного бюджету за рахунок боргових джерел, що матиме наслідком збільшення платежів з обслуговування державного боргу;
збільшення платежів з погашення та обслуговування державного боргу, спричинене відхиленням ключових макроекономічних показників від значень, передбачених під час здійснення прогнозних розрахунків (плаваючі процентні ставки, індекс споживчих цін, перегляд облікової ставки Національного банку, обмінний курс гривні до іноземних валют);
здійснення платежів, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань держави, в обсязі, що перевищує запланований;
скорочення або зупинення військової допомоги США;
значне зростання витрат державного бюджету на ліквідацію наслідків військових дій в усіх сферах та відбудову країни;
компенсація суб’єктам ринку природного газу, на яких Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу;
фінансове забезпечення заходів із врегулювання заборгованості, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу";
компенсація різниці в тарифах, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення";
наявність залишку непокритої потреби за експериментальним проектом щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору морського та внутрішнього водного транспорту і підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури, який реалізовується до 11 лютого 2027 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 (Офіційний вісник України, 2025 р. № 20, ст. 1335);
фінансове забезпечення заходів щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі систем життєзабезпечення, а також розвитку розподіленої генерації електричної та/або теплової енергії в межах реалізації експериментального проекту щодо створення умов для швидкого та ефективного здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2026 р. № 393 (Офіційний вісник України, 2026 р. № 32, ст. 2185);
збільшення потреби на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, у зв’язку із призупиненням фінансування відповідних заходів за рахунок державного дорожнього фонду протягом трьох років;
зростання потреби у фінансуванні державного замовлення на здійснення залізничних пасажирських перевезень у внутрішньому сполученні, що зумовлено критичним фінансовим станом АТ "Укрзалізниця";
можливість виникнення витрат на підтримку державних банків внаслідок реалізації кредитного та інших ризиків;
обмежене фінансування бюджетної програми "Забезпечення функціонування Національної установи розвитку", що призводить до виникнення квазізаборгованості із компенсації відсотків перед уповноваженими банками за кредитами суб’єктів підприємництва, наданими в рамках державної програми "Доступні кредити 5-7-9 %";
можливість виникнення дефіциту коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який пов’язаний з виплатами великої суми відшкодування вкладникам неплатоспроможних банків, у сумах більше за встановлене значення цільового показника;
у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні зростання чисельності отримувачів пенсійних виплат, зокрема пенсії по інвалідності та по втраті годувальника, та збільшення потреби у видатках на їх виплату;
зростання пенсійних видатків на виплату пенсій за вислугу років, що зумовлене демобілізацією військовослужбовців у разі закінчення активних бойових дій та завершення воєнного стану;
зростання видатків у зв’язку і перерахунком пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" через перегляд/реформу грошового забезпечення;
прийняття судових рішень з питань пенсійного забезпечення, призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг та зростання потреби у видатках на їх виконання;
необхідність погашення заборгованості за судовими рішеннями з питань пенсійного забезпечення;
невиконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України та недостатнє фінансування витрат на оплату послуг юридичних радників для забезпечення інтересів держави у Європейському суді з прав людини;
дефіцит фінансування заходів з урегулювання спорів та юридичного представництва у справах, за позовами іноземних суб’єктів до України та за позовами України до іноземних суб’єктів, наслідком чого є прийняття рішень проти України;
потреба додаткового фінансування для погашення заборгованості відповідно до рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих проти України;
настання надзвичайних ситуацій техногенного, природного та іншого характеру;
прийняття нормативно-правових актів без визначення ресурсів для їх фінансового забезпечення.
Перелік наведених фіскальних ризиків не є вичерпним та залежатиме від зміни ситуації на фронті, зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку, виникнення нових викликів для країни.
Додаток № 1
до Бюджетної декларації на 2027-2029 роки
Граничні показники видатків та надання кредитів
з державного бюджету і цілі державної політики у відповідній сфері діяльності та показники їх досягнення у 2025-2029 роках
( Див. текст )
Додаток № 2
до Бюджетної декларації на 2027-2029 роки
Показники міжбюджетних трансфертів
(освітня субвенція, базова, реверсна та додаткова дотації) на 2027-2029 роки
( Див. текст )( Додаток у форматі pdf )
Додаток № 3
до Бюджетної декларації на 2027-2029 роки
Показники міжбюджетних трансфертів
(інші дотації та субвенції)
з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2027-2029 роки
( Див. текст )( Додаток у форматі pdf )
