Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України. Статут від 24.03.1999 №551-XIV

Верховна Рада України Закон, Статут від 24.03.1999 №551-XIV
Остання редакція від 01.12.2019. Внесення змін (закон від 17.10.2019 N 205-ІХ /205-20/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон, Статут

Дата 24.03.1999

Номер 551-XIV

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст.197 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38 N 2683-III від 13.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.6 N 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року N 1420-IV від 03.02.2004, ВВР, 2005, N 3, ст.76 N 1414-VI від 02.06.2009, ВВР, 2009, N 41, ст.600 N 1900-VI від 16.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.151 N 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208 N 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 14, ст.89 N 5288-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 37, ст.490 N 5404-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 41, ст.550 N 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, N 12, ст.178 N 877-VII від 13.03.2014, ВВР, 2014, N 15, ст.326 N 1194-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, N 25, ст.890 N 158-VIII від 05.02.2015, ВВР, 2015, N 13, ст.92 N 1952-VIII від 16.03.2017, ВВР, 2017, N 17, ст.205 № 205 від 17.10.2019 )
Верховна Рада України
постановляє:
1. Затвердити Дисциплінарний статут Збройних Сил України (додається).
( Статтю 2 виключено на підставі Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ,
24 березня 1999 року
N 551-XIV
ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від 24 березня 1999 року
N 551-XIV
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
( У тексті Статуту слово "рядовий" в усіх відмінках і числах замінено словом "солдат" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 1952-VIII від 16.03.2017 )
Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів навчальних (перевірочних) і спеціальних щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
( Частина перша преамбули із змінами, внесеними згідно із Законами N 1952-VIII від 16.03.2017, № 205 від 17.10.2019 )
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу.
( Частина третя преамбули із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями
( Частина четверта преамбули із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III від 21.12.2000, N 662-IV від 03.04.2003, N 1414-VI від 02.06.2009, N 5404-VI від 02.10.2012, N 877-VII від 13.03.2014, N 1194-VII від 09.04.2014, в редакції Закону № 205 від 17.10.2019 )
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
( Статття 1 із змінами внесеними згідно із Законом № 205 від 17.10.2019 )
2. Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
3. Військова дисципліна досягається шляхом:
виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;
особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України;
( Абзац 3 статті 1 із змінами внесеними згідно із Законом № 205 від 17.10.2019 )
формування правової культури військовослужбовців;
умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
( Абзац сьомий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1900-VI від 16.02.2010 )
своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
4. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів
( Абзац 2 статті 4 із змінами внесеними згідно із Законом № 205 від 17.10.2019 )
бути пильним, зберігати державну таємницю;
( Абзац 3 статті 4 із змінами внесеними згідно із Законом № 205 від 17.10.2019 )
додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
( Абзац 4 статті 4 із змінами внесеними згідно із Законом № 205 від 17.10.2019 )
виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов’язків військової служби.
( Статтю 4 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 1952-VIII від 16.03.2017 )
5. За стан військової дисципліни у з’єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1420-IV від 03.02.2004, N 1900-VI від 16.02.2010, № 205 від 17.10.2019 )
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
( Статтю 5 доповнено частиною згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 , із змінами внесеними згідно із Законом № 205 від 17.10.2019 )
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
( Статтю 5 доповнено частиною згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
( Частина четверта статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.
Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
6. Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
( Частина третя статті 6 із змінами внесеними згідно із Законом № 205 від 17.10.2019 )
Командир зобов’язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення злочину чи безпосередньо після вчинення злочину, пов’язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками злочину.
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом N 158-VIII від 05.02.2015 )
Застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
7. Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, завжди мають і старші командири.
8. Командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою:
а) молодший сержант (старшина 2 статті), сержант (старшина 1 статті) — владою командира відділення;
б) старший сержант (головний старшина) — владою головного сержанта взводу;
в) перший сержант (головний корабельний старшина), штаб-сержант (штаб-старшина), майстер-сержант (майстер-старшина), старший майстер-сержант (старший майстер-старшина), головний майстер-сержант (головний майстер-старшина) — владою головного сержанта роти;
г) молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант — владою командира взводу (групи);
ґ) капітан (капітан-лейтенант) — владою командира роти (корабля 4 рангу);
д) майор, підполковник (капітан 3 рангу, капітан 2 рангу) — владою командира батальйону (корабля 3 рангу);
е) полковник, генерал-майор (капітан 1 рангу, контр-адмірал) — владою командира бригади (полку, корабля 1 рангу);
є) генерал-лейтенант (віце-адмірал) — владою командира корпусу;
ж) генерал-полковник (адмірал), генерал армії України — владою командувача військ оперативного командування Збройних Сил України.
( Стаття 8 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
9. Заступники командирів з’єднань, військових частин (підрозділів), закладів, установ та організацій користуються стосовно підлеглих дисциплінарною владою на один ступінь нижчою, ніж їх безпосередні командири
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1900-VI від 16.02.2010, в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
Під час тимчасового виконання обов'язків, якщо про це оголошено наказом, командир користується дисциплінарною владою відповідно до посади, яку він обіймає тимчасово.
10. Військовослужбовці офіцерського складу під час перебування з підрозділами у відрядженні як їх командири (начальники), а також під час виконання визначеного наказом командира військової частини самостійного завдання поза місцем дислокації військової частини користуються дисциплінарною владою на один ступінь вищою за владу, передбачену посадою, яку вони обіймають. Військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, призначені начальниками команд, у зазначених випадках користуються дисциплінарною владою командира взводу.
( Стаття 10 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
11. Особи офіцерського складу, призначені командирами підрозділів слухачів, курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, користуються дисциплінарною владою стосовно підлеглих на один ступінь вищою за владу, передбачену посадою, яку вони обіймають.
( Стаття 11 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
12. Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України, керівники державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Служби безпеки України, Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, командувач Національної гвардії України, Голова Державної прикордонної служби України, Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, начальник Управління державної охорони України, керівники інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються дисциплінарною владою в повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто.
( Частина перша статті 12 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1414-VI від 02.06.2009; в редакції Закону N 1900-VI від 16.02.2010 )
Міністр внутрішніх справ України також має право нагороджувати відомчими заохочувальними відзнаками Міністерства внутрішніх справ України військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
( Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1420-IV від 03.02.2004, N 1900-VI від 16.02.2010, N 877-VII від 13.03.2014 )
Заступники Міністра оборони України, командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, заступники керівників державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача виду Збройних Сил України.
( Статтю 12 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2683-III від 13.09.2001, в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1414-VI від 02.06.2009 )
Керівники (начальники) регіональних (територіальних) органів і регіональних (територіальних) органів управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування.
( Статтю 12 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2683-III від 13.09.2001 )
Керівники (начальники) структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, головних органів військового управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, начальники функціональних підрозділів Центрального управління Служби безпеки України із статусом головного управління і вище, начальники регіональних органів Служби безпеки України користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командира корпусу.
( Стаття 12 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
РОЗДІЛ II
ЗАОХОЧЕННЯ
13. Заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни.
Кожний командир у межах прав, наданих йому цим Статутом, зобов'язаний заохочувати підлеглих військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків.
У разі коли командир вважає, що наданих йому прав недостатньо для заохочення військовослужбовців, які відзначилися, він може клопотати про заохочення перед старшим командиром.
Заохочення має бути заслуженим. При визначенні виду заохочення враховується характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.
14. За мужність і відвагу, проявлені під час виконання військового обов'язку, зразкове управління військами, високі показники в бойовій підготовці, оволодінні військовою технікою та озброєнням, інші заслуги перед Вітчизною, Збройними Силами України начальники від командира полку (командира корабля 1 рангу), командири, які мають рівні з ними права та вищі, командири окремих батальйонів (кораблів 2 рангу), а також командири окремих військових частин, які користуються відповідно до статті 8 цього Статуту дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), мають право висувати підлеглих військовослужбовців для відзначення державними нагородами України.
Заохочення, які застосовують військовослужбовців
15. До військовослужбовців застосовуються такі заохочення:
а) схвалення;
б) подяка;
в) додаткове звільнення з розташування військової частини або корабля на берег поза чергою (для військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
г) повідомлення батькам або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до призову (вступу) на військову службу про зразкове виконання ним військового обов’язку та отримані заохочення;
ґ) додаткова відпустка строком до 5 діб (для військовослужбовців строкової військової служби);
д) грамота;
е) цінний подарунок;
є) грошова премія;
ж) занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля);
з) дострокове присвоєння чергового військового звання;
и) почесні нагрудні знаки;
і) відомчі заохочувальні відзнаки.
Права командирів (начальників)
щодо застосування заохочень до підлеглих військовослужбовців
16. Командир відділення, головний сержант (заступник командира) взводу мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а" та "б" статті 15 цього Статуту.
17. Головний сержант роти, головний сержант (головний старшина) батальйону (корабля 3 рангу), головний сержант (головний старшина) бригади (полку, корабля 1 рангу), командир взводу мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"в"
статті 15 цього Статуту.
18. Головний сержант (головний старшина) з’єднання, окремого роду військ (сил), виду Збройних Сил України мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а", "б" та "в" статті 15 цього Статуту.
19. Головний сержант Збройних Сил України має право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"в" та "д" статті 15 цього Статуту.
20. Командир роти (корабля 4 рангу), командир батальйону (корабля 3 рангу) мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"в" статті 15 цього Статуту.
21. Командир окремого батальйону (корабля 2 рангу) має право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"ж" статті 15 цього Статуту.
22. Командир бригади (полку, корабля 1 рангу) має право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"ж", а також пунктом "з" (до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно) статті 15 цього Статуту.
23. Командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"-"ж", а також "з" (до підполковника включно) статті 15 цього Статуту.
24. Керівники військових формувань, утворені відповідно до законів України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Служби безпеки України, Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, командувач Національної гвардії України, Голова Державної прикордонної служби України, Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, начальник Управління державної охорони України, командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, крім того, мають право застосовувати заохочення, передбачене пунктом "і" статті 15 цього Статуту.
Порядок застосування заохочень
25. Командири (начальники) у межах прав, передбачених статтями 16-24 цього Статуту, можуть застосовувати заохочення у виді схвалення, оголошення подяки та нагородження грамотою, цінним подарунком, грошовою премією як до окремого військовослужбовця, так і до всього особового складу підрозділу, військової частини.
26. Заохочення оголошуються, як правило, перед строєм або на зборах (нарадах).
27. Надання додаткового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег поза чергою реалізується у дні та години, встановлені для цього командиром військової частини.
28. Додаткова відпустка як заохочення застосовується лише для військовослужбовців строкової військової служби і надається за високі показники в бойовій (оперативній) підготовці, пильність та відмінну службу, вмілу експлуатацію озброєння, бойової техніки та оголошується наказом по військовій частині.
Додаткова відпустка надається, як правило, разом з основною відпусткою військовослужбовця, а в разі використання основної відпустки додаткова відпустка надається протягом місяця з дня оголошення заохочення.
29. Чергове військове звання достроково може бути присвоєне військовослужбовцям один раз за весь період проходження військової служби.
30. Занесення прізвища до Книги пошани військової частини застосовується до військовослужбовців, які досягли високих показників у бойовій (оперативній) підготовці і особливо відзначилися під час виконання військового обов’язку. При цьому військовослужбовцю вручається витяг із Книги пошани, підписаний командиром військової частини (корабля).
31. З метою відзначення особистих досягнень у професійній, службовій діяльності, за бездоганну службу та особливі заслуги під час виконання службових обов’язків військовослужбовці, працівники військових формувань та інші особи можуть нагороджуватися відповідними почесними нагрудними знаками та відомчими заохочувальними відзнаками.
32. Відзнакою "Іменна вогнепальна зброя" нагороджує Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України.
33. Міністр оборони України, керівники інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування, нагороджують відомчими заохочувальними відзнаками "Вогнепальна зброя" і "Холодна зброя". Це почесні відомчі заохочувальні відзнаки, якими нагороджуються військовослужбовці за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтриманні високої бойової готовності військ (сил), зміцненні національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав та свобод людини і громадянина, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового та службового обов’язку, виявлені при цьому честь і доблесть
( Стаття 44 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
РОЗДІЛ III
СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
45. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
( Частина перша статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
( Частина друга статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004; в редакції Законів N 4711-VI від 17.05.2012, N 4652-VI від 13.04.2012 )
Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.
( Частина третя статті 45 в редакції Закону N 4652-VI від 13.04.2012 )
Усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
( Частина четверта статті 45 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
46. З метою громадського впливу на порушників військової дисципліни та громадського порядку до накладення стягнення за порушення військовослужбовців за рішенням командира (начальника) можна обговорювати:
( Абзац перший частини першої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
військовослужбовців рядового складу — на зборах особового складу;
( Абзац другий частини першої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
військовослужбовців сержантського (старшинського) складу — на зборах військовослужбовців сержантського (старшинського) складу;
військовослужбовців офіцерського складу — на зборах військовослужбовців офіцерського складу, які мають військові звання (займають посади) не нижче військового звання (посади) офіцера, правопорушення якого обговорюються.
( Абзац шостий частини першої статті 46 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 ) ( Частина перша статті 46 і редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
Рішення зборів є рекомендаційними для командирів.
47. Невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов’язків.
Рішення про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків приймається прямим командиром (начальником).
Про цей факт видається у триденний строк із дня прийняття посадовою особою такого рішення письмовий наказ про проведення службового розслідування.
Тривалість усунення від виконання службових обов’язків не повинна перевищувати тривалості службового розслідування та часу, необхідного для прийняття командиром (начальником) відповідного рішення за результатами такого розслідування.
Наказ про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків скасовується, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися або прийнято рішення про притягнення військовослужбовця, який вчинив правопорушення, до дисциплінарної відповідальності.
У разі відмови або ухилення від обов’язкового медичного огляду, а також появи на службі у стані сп’яніння усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків може здійснити безпосередній або прямий начальник, про що негайно доповідається в порядку підпорядкованості із зазначенням причин і обставин усунення.
Командир (начальник), який усунув підлеглого від виконання службових обов’язків без достатніх підстав, несе за це відповідальність
( Стаття 47 в редакції Законів N 1420-IV від 03.02.2004 , № 205-IX від 17.10.2019 )
Дисциплінарні стягнення, що накладаються на військовослужбовців
48. На військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов’язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
( Главу доповнено підрозділом доповнено Згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 )
Права командирів (начальників) накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих військовослужбовців
49. Командир відділення, головний сержант
(заступник командира) взводу мають право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"- "г" статті 48 цього Статуту.
50. Головний сержант роти, головний сержант (головний старшина) батальйону (корабля 3 рангу), головний сержант (головний старшина) бригади (полку, корабля 1 рангу), командир взводу мають право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"г" статті 48 цього Статуту.
51. Головний сержант (головний старшина) з’єднання, окремого роду військ (сил), виду Збройних Сил України мають право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"г" статті 48 цього Статуту.
52. Головний сержант Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"г" статті 48 цього Статуту.
53. Командир роти (корабля 4 рангу), командир батальйону (корабля 3 рангу) мають право застосовувати заохочення, передбачені пунктами "а"- "г" статті 48 цього Статуту.
54. Командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).
55. Командир бригади (полку, корабля 1 рангу) має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"ґ", а також пунктами "д"-"ж" (до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно) статті 48 цього Статуту.
56. Командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"ж" (до підполковника включно) статті 48 цього Статуту
( Главу доповнено підрозділом доповнено Згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 )
Накладення дисциплінарних стягнень в особливих випадках
75. Начальники гарнізонів, старші морські начальники та начальники органів управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (далі - Служби правопорядку) в гарнізонах мають право накладати дисциплінарні стягнення на військовослужбовців у таких випадках:
( Абзац перший статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
а) правопорушення пов'язане з порушенням правил гарнізонної або вартової служби;
б) порушення громадського порядку або військової дисципліни вчинено за межами розташування військової частини;
в) правопорушення вчинено під час перебування у відпустці, відрядженні, на лікуванні, на гауптвахті Служби правопорядку.
( Пункт "в" статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
76. Військові коменданти всіх найменувань на транспорті мають право накладати дисциплінарні стягнення на військовослужбовців за вчинені ними правопорушення під час пересування шляхами сполучення.
77. Щодо військовослужбовців, які вчинили правопорушення, у випадках, зазначених у статтях 75 і 76 цього Статуту, начальники користуються такими дисциплінарними правами:
начальники гарнізонів і старші морські начальники - владою, наданою їм за основною штатною посадою;
начальники органів управління Служби правопорядку в гарнізонах і військові коменданти всіх найменувань на транспорті - владою на один ступінь вищою за права, надані їм відповідно до військового звання, передбаченого у штатах для посади, яку вони обіймають;
( Абзац третій статті 77 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )( Абзац четвертий статті 77 виключено на підставі Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
78. Начальники, які наклали стягнення згідно із статтями 75 і 76 цього Статуту, повідомляють про це командирів військових частин, в яких служать військовослужбовці, що вчинили правопорушення, та роблять відповідні записи у посвідченні про відпустку або в розпорядженні чи посвідченні про відрядження.
Після прибуття на місце постійної служби військовослужбовець зобов'язаний доповісти своєму безпосередньому командирові про накладене на нього дисциплінарне стягнення. Військовослужбовець, який не доповів про накладене на нього стягнення, несе дисциплінарну відповідальність.
79. Особи рядового, сержантського (старшинського) та офіцерського складу, які перебувають у запасі або у відставці та носять військову форму одягу, за вчинення правопорушення, що ганьбить військову честь і гідність військового звання, можуть бути позбавлені права носіння військової форми одягу.
( Стаття 79 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004, в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
80. Позбавлення права носіння військової форми одягу може бути здійснено посадовою особою, яка надала таке право, або особою, вищою за посадою
( Стаття 80 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
81. Під час спільного виконання службових обов'язків військовослужбовцями, не підпорядкованими один одному, якщо їх службові стосунки не визначені командиром, старший з них за посадою, а за рівних посад - старший за військовим званням є начальником і користується дисциплінарною владою, наданою йому військовим званням або посадою, яку він обіймає.
82. Якщо військовослужбовець порушує військову дисципліну чи громадський порядок у стані сп'яніння, або якщо особу затриманого військовослужбовця не можна встановити через відсутність у нього документів, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні має право затримати його і тримати на гауптвахті Служби правопорядку до однієї доби з моменту затримання до встановлення особи, а того, хто перебуває у стані сп'яніння, - до протвереження.
За цей час начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні вживає заходів щодо встановлення особи військовослужбовця, характеру вчиненого порушення військової дисципліни чи громадського порядку та, залежно від наслідків, діє відповідно до статей 75, 77 та частини першої статті 78 цього Статуту.
( Частина друга статті 82 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Військовослужбовця, який вчинив діяння з ознаками злочину, можна тримати на гауптвахті Служби правопорядку строком до 3 діб із сповіщенням протягом доби органів досудового розслідування, прокуратури, начальника гарнізону і відповідного органу управління Служби правопорядку.
( Частина третя статті 82 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1420-IV від 03.02.2004, N 245-VII від 16.05.2013 )( Стаття 82 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Порядок накладення дисциплінарних стягнень
83. На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
84. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
У кожному випадку вчинення корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.
( Статтю 84 доповнено частиною другою згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012 )
85. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу — також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
( Частина перша статті 85 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
( Частина друга статті 85 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
( Частина третя статті 85 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
( Частина четверта статті 85 в редакції Законів N 1420-IV від 03.02.2004, N 4652-VI від 13.04.2012 )
Якщо під час службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного корупційного правопорушення, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов’язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб’єктові у сфері протидії корупції.
( Статтю 85 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI від 18.09.2012 )
У разі якщо ознаки адміністративного корупційного правопорушення встановлено під час проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця Збройних Сил України чи одержано інформацію про вчинення ним такого правопорушення, командир військової частини зобов’язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та начальникові відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
( Статтю 85 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI від 18.09.2012 )
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення — наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
( Статтю 85 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 1952-VIII від 16.03.2017 ) ( Частина сьома статті 85 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )
86. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
( Частина перша статті 86 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1952-VIII від 16.03.2017, № 205-IX від 17.10.2019 )
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
87. Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин
( Статтю 87 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1952-VIII від 16.03.2017, в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 )( Стаття 87 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1952-VIII від 16.03.2017 )
87-1. Військовослужбовець, який повідомив про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншим військовослужбовцем, не може бути звільнений з посади або із служби чи змушений до звільнення або притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з таким повідомленням.
Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця оскаржується в установленому законом порядку.
( Статут доповнено статтею 87-1 згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012 )
88. Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
( Стаття 88 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
89. Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який входить до складу добового наряду (виконує бойове чергування), за правопорушення, вчинені ним під час несення служби, здійснюється після зміни з наряду (бойового чергування) чи після заміни його іншим військовослужбовцем.
90. Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп'яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження.
91. Заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень , накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередньо винних осіб.
( Стаття 91 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 , № 205-IX від 17.10.2019 )
91-1. Військовослужбовець, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, та/або пов’язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень у порядку, визначеному законом. Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонений від виконання службових повноважень за рішенням командира до закінчення розгляду справи судом.
( Статут доповнено статтею 91-1 згідно із Законом N 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII від 16.05.2013 )
92. Якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України
Верховна Рада України
постановляє:
1. Затвердити Дисциплінарний статут Збройних Сил України (додається).
3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ,
24 березня 1999 року
N 551-XIV
ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від 24 березня 1999 року
N 551-XIV
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів навчальних (перевірочних) і спеціальних щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу.
Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.