Про Цільовий план Україна - НАТО на 2007 рік у рамках Плану дій Україна - НАТО

2.2.1.2. Напрями розвитку Збройних Сил України

Пріоритетними напрямами розвитку Збройних Сил України є:

нарощення боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони;

удосконалення системи управління;

удосконалення системи логістики;

досягнення взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО для участі в операціях під керівництвом Альянсу;

удосконалення системи підготовки та комплектування;

модернізація та оновлення озброєння та військової техніки;

утилізація надлишкових ракет і боєприпасів, озброєння та військової техніки;

розвиток військової інфраструктури;

розвиток можливостей доктрини Підтримки з боку "держави-господаря".

2.2.1.3. Нарощення боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування (ОСШР). Підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони

Україна продовжує розвивати ОСШР Збройних Сил України з метою приведення їх спроможностей у відповідність із потребою виконання завдань із захисту території України та участі у міжнародних миротворчих місіях.

Частини і підрозділи, що беруть участь у заходах Процесу планування та оцінки сил/Спільного фонду оперативних сил, повинні досягти рівня підготовки для участі в антитерористичних операціях та спільних операціях з військовими контингентами держав - членів НАТО.

Функціональний принцип організації та використання Збройних Сил України передбачає надання пріоритету розвитку ОСШР, до складу яких входять з'єднання, частини і підрозділи сухопутного, повітряного та морського компонентів. Відповідно до строку приведення у стан бойової готовності та укомплектованості особовим складом військові частини і підрозділи зі складу ОСШР розподілені на дві складові - Сили негайного реагування та Сили швидкого реагування.

Розвиток ОСШР та визначення основних принципів їх підготовки до виконання покладених на них завдань здійснюється на основі принципів та стандартів, які застосовуються Альянсом під час підготовки Сил реагування НАТО.

Україна має на меті вжити необхідних заходів для поліпшення стану з'єднань, військових частин та підрозділів, що входять до складу Основних сил оборони. Головними аспектами роботи визначено досягнення високого рівня технічної готовності озброєння та військової техніки, забезпечення належної підготовки частин і підрозділів Основних сил оборони.

З метою синхронізації процесу трансформації Збройних Сил України та НАТО у 2007 році Україна планує розробити та розпочати виконання Стратегічного довгострокового порядку денного трансформації з метою розвитку оперативних можливостей Збройних Сил України відповідно до євроатлантичних стандартів.

Заходи:

1. Запровадити у програмах командирської підготовки підрозділів зі складу ОСШР документи НАТО та штабні процедури, які застосовуються під час планування дій у складі багатонаціональних формувань.

2. Здійснити заходи для опанування особовим складом органів управління підрозділів ОСШР/Процесу планування та оцінки сил штабних процедур НАТО. Продовжити підготовку офіцерів підрозділів ОСШР за принципами, процедурами і стандартами НАТО в рамках навчальних курсів на базі Національної академії оборони України.

3. Забезпечити підготовку офіцерів підрозділів зі складу ОСШР на курсах Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів на базі Національної академії оборони України.

4. Створити тренажерний комплекс для підготовки екіпажів літаків Повітряних Сил Збройних Сил України до виконання польотів з використанням інформації з нових навігаційних засобів і електронних карт з базами даних за стандартами НАТО/ІКАО.

5. Забезпечити обладнанням зв'язку тактичного рівня стаціонарні, рухомі та переносні радіостанції типу "Харріс", сумісним із засобами зв'язку збройних сил держав - членів НАТО, для підрозділів, що беруть участь у миротворчих місіях.

2.2.1.4. Системи управління та зв'язку

Україна цінує високий рівень співробітництва Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО, спрямованого на досягнення взаємосумісності, вдосконалення штабних процедур, посилення взаємодії у форматі багатонаціональних з'єднань.

Метою вдосконалення систем управління та зв'язку є підвищення їх ефективності за рахунок зменшення ступенів управління, реорганізації управлінської діяльності з посиленням акцентів на керівництво міжвидовими об'єднаннями (угрупованнями) як на території України, так і в інших регіонах світу. Україна прагне продовжувати співпрацю під час проведення спільних операцій з військами держав - членів НАТО, зокрема щодо наближення до штабних процедур і стандартів НАТО.

Система управління та зв'язку Збройних Сил України має п'ятиступеневу структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України - вид Збройних Сил України - оперативне командування - армійський корпус (повітряне командування) - з'єднання (військова частина). Ця система в цілому забезпечує управління військами, проте залишається достатньо громіздкою, багатоступеневою і не в повній мірі готовою до ефективного управління міжвидовими об'єднаннями (угрупованнями) та миротворчими контингентами.

У 2006 році розпочато утворення нового органу військового управління оперативного рівня - Об'єднаного оперативного командування з функціями на першому етапі - планування та керівництва миротворчими контингентами, та в подальшому - міжвидовими угрупованнями, у тому числі під час проведення спільних з НАТО операцій. Планується реформування повітряних командувань в Центри контролю та оповіщення, які будуть охоплені єдиною системою автоматизованого управління.

Для досягнення взаємосумісності зі збройними силами держав - членів НАТО планується запровадження засобів зв'язку, сумісних з відповідними системами Альянсу. В рамках створення Єдиної автоматизованої системи управління досягнуто тактичний рівень ланки автоматизованої системи управління відкритого та захищеного використання.

Заходи:

1. Провести модернізацію Міжурядового вузла зв'язку шляхом встановлення відповідного обладнання згідно з Договором між СРСР та США про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь.

2. Реалізувати першу та другу черги Проекту із створення Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України.

3. Удосконалити базу даних та інформаційно-довідкову систему "Надзвичайні події в Збройних Силах України".

4. Створити систему збирання та оброблення даних щодо виконання підрозділами (частинами) Збройних Сил України завдань під час миротворчих місій.

5. Встановити сім багатофункціональних платформ зв'язку на вузлах зв'язку Генерального штабу Збройних Сил України, штабів видів Збройних Сил України, оперативних командувань, армійських корпусів, українських миротворчих контингентів та провести сертифікацію цього обладнання. Встановити три автоматичні телефонні станції на вузлах зв'язку Генерального штабу Збройних Сил України та провести сертифікацію відповідного обладнання.

6. Виготовити експериментальний тактичний комплект засобів командно-сигнальної системи моніторингу та навігації для дослідної експлуатації в складі українських миротворчих контингентів.

7. Придбати обладнання для вдосконалення автоматизованої системи управління "Дніпро" та забезпечити відповідне обслуговування.

2.2.1.5. Удосконалення системи логістики

Україна докладає зусиль для забезпечення належного рівня матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури Збройних Сил України. Метою вдосконалення системи логістики є забезпечення її спроможності ефективно здійснювати тилове забезпечення діяльності Збройних Сил України як на території держави, так і під час виконання військовими контингентами Збройних Сил України завдань разом із державами - членами НАТО за межами України.

Система матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України включатиме як стаціонарну систему для підтримання сил у мирний час, так і мобільну систему підтримки сил під час виконання миротворчих місій.

Запровадження системи логістики Збройних Сил України здійснюватиметься за територіальним принципом. Система логістики складатиметься з Об'єднаних центрів забезпечення, які відповідатимуть за матеріально-технічне постачання. Планується започаткувати роботу системи аутсорсингу, а також системи електронного обліку руху товарів і послуг.

Разом із тим мобільна система забезпечення сил під час виконання миротворчих місій буде взаємосумісною із системою, яка використовується НАТО.

Заходи:

1. Створити Об'єднану систему розгортання та переміщення підрозділів і матеріально-технічних засобів Збройних Сил України.

2. *Провести на базі Центру підготовки офіцерів багатонаціональних штабів Національної академії оборони України курс підготовки офіцерів з логістики (згідно з Індивідуальною програмою партнерства Україна - НАТО) за сприяння Об'єднаної системи розгортання та переміщення підрозділів та матеріально-технічного забезпечення НАТО.

3. Забезпечити надання консультаційної допомоги щодо розроблення нової структури матеріально-технічного забезпечення: використання Об'єднаної системи розгортання та переміщення підрозділів та матеріально-технічного забезпечення НАТО для оптимізації управління військово-медичними підрозділами; системи кодифікації НАТО для досягнення початкових оперативних можливостей.

2.2.2. Досягнення взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО

Україна вживає заходів для досягнення взаємосумісності Збройних Сил України з силами НАТО шляхом застосування процедур оборонного планування за стандартами НАТО, спрямування підготовки визначених сил та засобів Збройних Сил України на досягнення колективних вимог Альянсу з урахуванням пріоритетів завдань оборонної політики України та узгодження програм їх розвитку з економічними можливостями держави.

Україна взяла на себе зобов'язання щодо підвищення оперативної взаємосумісності визначених підрозділів військ у рамках 94 Цілей партнерства, які зосереджуються на збільшенні кількості фахівців з високим рівнем знання іноземної мови, сумісності командно-штабних процедур, автоматизованих систем управління та обміну інформацією, особливостях матеріально-технічного забезпечення, зокрема тих, що братимуть участь в операціях за межами території України, спроможності визначених військових частин та підрозділів діяти в умовах застосування засобів ядерного, біологічного та хімічного ураження.

Військово-технічне співробітництво Україна - НАТО здійснюється за таким напрямами: досягнення достатнього рівня взаємосумісності Збройних Сил України з силами Альянсу та держав - партнерів НАТО для забезпечення належного рівня співробітництва відповідно до існуючих стандартів з метою надання підтримки в реалізації спільних цілей; підтримка обміну поглядами з питання адаптації оборонно-промислового комплексу України до ринкового середовища; розвиток в Україні системи кодифікації, сумісної з системою кодифікації НАТО; досягнення належного рівня сумісності у сфері повітряної оборони та управління повітряним простором; досягнення належного рівня сумісності з НАТО у системі командування, контролю, зв'язку та інформації; досягнення належного рівня сумісності у сфері стандартизації, зокрема взаємосумісності систем розвитку, впровадження та логістики відповідно до стандартів НАТО; запровадження підходів щодо управління життєвим циклом озброєнь в Україні; підтримка існуючих та започаткування нових проектів ліквідації небезпечного, непридатного та надлишкового озброєння, а також легкого озброєння та стрілецької зброї в Україні.

Спільна робоча група Україна - НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва доповнює діяльність існуючих структурних підрозділів НАТО з питань співробітництва з Україною. Вона розроблятиме щорічний робочий план, що має координуватися з чинними планами співробітництва з НАТО (щорічними Цільовими планами Україна - НАТО в рамках Плану дій Україна - НАТО, Індивідуальними програмами партнерства Україна - НАТО) та містити інформацію про завдання для Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва та структур, що відповідають за їх виконання та строк проведення заходів. Україна продовжуватиме роботу щодо забезпечення технічної спроможності, всеохоплюючої участі в роботі відповідних груп НАТО, відкритих для партнерів. У рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва погоджено Основні напрями оборонно-технічного співробітництва України з НАТО.

Практичне досягнення взаємосумісності з Альянсом у 2007 році буде здійснюватися, зокрема, шляхом активної участі Збройних Сил України в реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО.

Заходи:

1. Забезпечити участь представників Міністерства оборони України, Збройних Сил України в заходах, передбачених Індивідуальною програмою партнерства Україна - НАТО.

2. Продовжити роботу зі складання та видання топографічних карт України у масштабі 1:250 000 за стандартами НАТО.

3. Здійснити централізований переклад нормативних документів НАТО, які використовуються для досягнення Цілей партнерства.

4. Удосконалити систему повітряного управління України шляхом приєднання до Програми НАТО з обміну даними про повітряну обстановку та Регіональної аеропросторової ініціативи.

5. Забезпечувати участь представників Збройних Сил України в засіданнях Комітету протиповітряної оборони НАТО.

6. Внести зміни до програми підготовки слухачів Національної академії оборони України, зокрема щодо впровадження штабних процедур держав - членів НАТО.

7. *Забезпечити участь у реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО шляхом проведення оцінки за Рівнем 1 НАТО Військово-Морських Сил Збройних Сил України та самооцінки підрозділу Повітряних Сил Збройних Сил України.

8. *Провести серію консультацій Україна - НАТО з Оборонною групою вищого рівня з питань розповсюдження зброї масового ураження.

2.2.3. Удосконалення системи підготовки та комплектування Збройних Сил України особовим складом

Метою вдосконалення системи підготовки та комплектування Збройних Сил України особовим складом є створення сучасної, економічно доцільної та науково-обґрунтованої системи підготовки висококваліфікованих (відповідно до стандартів НАТО) військових фахівців за спеціальностями, необхідними для Збройних Сил України та інших військових формувань.

Збройні Сили України комплектуються за трьома основними напрямами: офіцерським складом та прапорщиками; рядовим, сержантським та старшинським складом (здійснюється за змішаним принципом: призовом громадян на строкову військову службу та прийняттям громадян на військову службу за контрактом строком від трьох до п'яти років); цивільним персоналом. Строк строкової служби скорочено до 12 місяців (у Військово-Морських Силах Збройних Сил України - до 18, для громадян із вищою освітою - до 9 місяців).

У рамках переходу до 2010 року на військову службу за контрактом здійснюється укомплектування посад рядового, сержантського і старшинського складу військовослужбовцями контрактної служби і скасування призову громадян на строкову військову службу. Запроваджується комплекс заходів, спрямованих на заохочення громадян до проходження військової служби за контрактом.

Система військової освіти збалансовується за структурою і чисельністю з чисельністю Збройних Сил України та інтегрується у загальнодержавну шляхом включення ряду вищих військових навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, до складу цивільних вищих навчальних закладів. Продовжується оптимізація мережі вищих військових навчальних закладів, факультетів та кафедр військової підготовки, їх організаційно-штатних структур і чисельності особового складу.

На базі Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів Національної академії оборони України здійснюється підготовка кандидатів до складу Резерву кандидатів на посади миротворчого персоналу, міжнародних штабних елементів (центрів та командирів миротворчих контингентів).

Заходи:

1. Утворити Міжнародний центр миротворчості та безпеки на базі Яворівського загальновійськового полігона Західного оперативного командування Збройних Сил України.

2. Створити автоматизовану систему управління персоналом Збройних Сил України.

3. Розвивати професійний сержантський корпус Збройних Сил України шляхом розроблення та реалізації оновлених програм підготовки сержантського (старшинського) складу у військових навчальних частинах (центрах); розроблення нових методик добору сержантського (старшинського) складу; розроблення нормативно-правових документів щодо проходження військової служби сержантами (старшинами).

4. Надати консультативно-дорадчу допомогу з метою вдосконалення підготовки сержантського складу Збройних Сил України (розроблення нормативних документів, положень, інструкцій, рекомендацій).

5. Внести зміни до системи підготовки фахівців, які проходять військову службу на полігонах та в навчальних центрах видів Збройних Сил України.

6. Організувати отримання для Сухопутних військ Збройних Сил України систем імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS (придбання батальйонного комплекту системи імітації тактичних дій для повного циклу підготовки підрозділів на базі 240 загальновійськового полігона).

7. Запровадити систему служби в резерві у складі Збройних Сил України.

8. Оптимізувати мережу вищих військових навчальних закладів.

9. Забезпечити функціонування мережі курсів підвищення кваліфікації офіцерського складу, державних службовців Збройних Сил України. Забезпечити проведення тематичних навчальних курсів на базі Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів при Національній академії оборони України.

10. Провести навчання з мовної підготовки для керівного складу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

11. Організувати підготовку на базі Регіональної мережевої академії Cisco Systems інформаційно-обчислювального центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка двох інструкторів - адміністраторів комп'ютерних мереж, які будуть навчати фахівців з адміністрування телекомунікаційних мереж у Збройних Силах України.

12. Забезпечити функціонування курсів "Телекомунікаційна академія" (Cisco Systems).

13. Здійснити підготовку державних службовців Міністерства оборони України на мовних курсах в Україні без відриву від службової діяльності в рамках Міжнародного проекту професійної підготовки цивільного персоналу Міністерства.

14. Забезпечити функціонування курсів іноземних мов при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України та в експериментальних військових частинах Збройних Сил України в рамках пілотного проекту.

15. Удосконалити систему мовного тестування особового складу Збройних Сил України, перехід на сертифікацію за стандартизованими мовними рівнями, наближеними до мовного стандарту НАТО.

16. Здійснити підготовку особового складу Збройних Сил України на курсах інтенсивного вивчення іноземної мови (англійська, французька, німецька, арабська, турецька) при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, а також на мовних і фахових курсах у вищих навчальних закладах Канади і Сполучених Штатів Америки.

2.2.4. Оновлення озброєння та військової техніки

Процес розвитку озброєння та військової техніки передбачає суттєві зміни в оснащенні Збройних Сил України зразками озброєння та військової техніки, які відповідають сучасним вимогам та мають належний рівень взаємосумісності. Це сприятиме виконанню оперативних завдань та дасть змогу визначеним підрозділам діяти в спільних операціях з військами держав - членів НАТО.

Збройні Сили України повністю укомплектовані основними видами озброєнь і військової техніки. У той же час близько 40 відсотків зразків озброєння та військової техніки за своїми тактико-технічними характеристиками не відповідають аналогічним зразкам провідних держав світу. Метою оновлення матеріально-технічних засобів є проведення державних закупівель необхідних зразків оновленої та модернізованої техніки для військ/сил Збройних Сил України.

Заходи:

1. *Забезпечити участь представників Міністерства оборони України, Міністерства промислової політики України та Збройних Сил України в консультаціях у форматі Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва.

2. *Забезпечити участь представників Міністерства оборони України в консультаціях у форматі засідань груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь, Організації з досліджень і технологій, Агенції НАТО з консультацій, контролю та управління, Організації НАТО командування, контролю та управління та Агенції стандартизації НАТО.

3. Забезпечити підрозділи Збройних Сил України засобами зв'язку за стандартами НАТО.

4. Прийняти на озброєння кораблів зі складу ОСШР засоби боротьби за живучість, захисту органів дихання, індивідуального і колективного рятування, які відповідають стандартам НАТО.

5. Переобладнати літаки, які входять до складу підрозділів, виділених у ППОС (Іл-76, Ан-26 "Віта"), відповідно до вимог ІКАО/НАТО, створити автоматизовану систему збирання, оброблення та передавання радіолокаційної інформації.

6. Організувати отримання обладнання за стандартами ІКАО/НАТО для літаків Повітряних Сил Збройних Сил України (двох літаків Іл-76, одного літака Ан-26 "Віта", двох вертольотів Мі-8).

7. Дообладнати відповідно до стандартів ІКАО/НАТО наземні системи радіотехнічного забезпечення польотів повітряних суден та навігаційних засобів на аеродромах міста Мелітополя, міста Миколаєва (аеродром "Кульбакіно") та міста Василькова.

8. Забезпечити участь представників Міністерства оборони України та Міністерства промислової політики України у засіданнях Дорадчої групи НАТО з питань промисловості (NIAG) з метою визначення пріоритетів у розробленні, модернізації та переоснащенні зброї та військового обладнання, а також у започаткуванні військово-технічного співробітництва з державами - членами та державами - партнерами НАТО.

2.2.5. Утилізація надлишкових і непридатних ракет, боєприпасів, озброєння та військової техніки

Україна прагне здійснити комплекс заходів для вирішення питань, пов'язаних з наявністю надлишкових і не придатних до використання боєприпасів, озброєння, військової техніки та компонентів ракетного палива. Їх безпечна утилізація, забезпечення тривалої експлуатації та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України гарантуватиме безпеку населення та навколишнього середовища.

Утилізація надлишкових і непридатних ракет, боєприпасів, вибухових речовин, озброєння і військової техніки здійснюється військовими частинами, підприємствами та організаціями Міністерства оборони України, Міністерства промислової політики України і Національного космічного агентства України за кошти державного бюджету, а також із залученням фінансових ресурсів міжнародних організацій (НАТО, ЄС, ОБСЄ та інших).

Для розв'язання проблем утилізації боєприпасів Кабінет Міністрів України постановою від 31 грудня 2006 року N 1856 утворив Комісію з координації робіт з утилізації непридатних та надлишкових ракет, боєприпасів і вибухових речовин. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 червня 2006 року N 501-р схвалено Концепцію Державної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних до подальшого використання і зберігання, на 2006-2017 роки. Орієнтовний обсяг фінансування проекту становитиме 3,9 млрд. гривень (590 млн. євро). Державним бюджетом України на 2007 рік передбачено для Міністерства оборони України 2,8 млн. гривень (420 тис. євро) на фінансування заходів з утилізації рідинних компонентів ракетного палива (меланжу).

Заходи:

1. Розробити та впровадити новітні технології утилізації озброєння, військової техніки, боєприпасів та компонентів ракетного палива за підтримки вітчизняних підприємств та іноземних інвесторів, забезпечити впровадження замкнутих виробничих циклів і прозорих схем утилізації.

2. *Продовжити реалізацію проектів Трастового фонду НАТО/ПЗМ, спрямованих на утилізацію надлишкових боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї (ЛОСЗ) та переносних зенітних ракетних комплексів (ПЗРК).

3. *Продовжити консультації щодо започаткування проекту Трастового фонду НАТО/ПЗМ з утилізації компонентів рідкого ракетного палива (меланжу).

4. Вирішити в установленому порядку питання щодо розміщення двох мобільних заводів з утилізації ракетного палива безпосередньо в місцях його зберігання (у разі погодження проекту в установленому порядку).

5. Забезпечити реалізацію проекту знищення протипіхотних мін типу ПФМ-1 за фінансової допомоги з боку Європейського Союзу у двох місцях їх утилізації - на Шосткінському казенному заводі "Зірка" та Державному підприємстві "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод".

2.2.6. Розвиток військової інфраструктури

Метою розвитку військової інфраструктури є підвищення ефективності забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України шляхом істотного скорочення кількості об'єктів та приведення її у відповідність із реальними потребами Збройних Сил України та умовами ринкової економіки.

Основними загрозами для розвитку військової інфраструктури є надмірна кількість військових містечок і накопичення надлишкового майна через реформування і скорочення чисельності Збройних Сил України, наявність об'єктів незавершеного будівництва та значної кількості будівель, що перебувають в аварійному стані.

Протягом 2005 року з ініціативи Міністерства оборони України Кабінетом Міністрів України прийнято нормативно-правові акти, що дали змогу розпочати практичне вирішення питань, пов'язаних із реалізацією або передачею до сфери управління центральних органів виконавчої влади і в комунальну власність територіальних громад вивільнених військових містечок та окремих будівель і споруд.

Заходи:

1. Забезпечити в установленому порядку реалізацію вивільнених об'єктів військової інфраструктури з обов'язковим спрямуванням коштів, що надійшли в результаті такої реалізації, на розвиток Збройних Сил України.

2. Удосконалити інфраструктуру Міжнародного центру миротворчості і безпеки на базі 232 загальновійськового полігона (м. Яворів), привівши її у відповідність із рівнем навчального центру ПЗМ.

2.2.7. Підтримка операцій НАТО з боку "держави-господаря"

Україна вживає заходів, спрямованих на розвиток можливостей "держави-господаря", для підтримки операцій, які здійснюються під егідою НАТО, зокрема на визначення та підготовку об'єктів військової інфраструктури (аеродроми, морські порти і полігони) до приймання підрозділів збройних сил держав - членів НАТО.

Під час проведення спільних навчань протягом останніх років Україна набула значного досвіду щодо використання об'єктів військової інфраструктури разом із військовими частинами та підрозділами збройних сил держав - членів НАТО.

Реалізація на території України доктрини надання підтримки "державою-господарем" потребує вдосконалення законодавчої і нормативно-правової бази та надання консультативної допомоги з боку Альянсу.

Заходи:

1. Завершити розроблення проекту Концепції можливостей підтримки з боку "держави-господаря".

2. Завершити розроблення проекту Положення про надання підтримки з боку "держави-господаря" з метою забезпечення підтримки міжнародних миротворчих навчань, які проводяться на території України.

3. *Завершити розроблення проекту Каталогу можливостей України щодо підтримки міжнародних миротворчих операцій та навчань.

2.2.8. Військова стандартизація

Україна прагне досягти рівня військової стандартизації НАТО з метою підвищення оперативних можливостей та ефективності використання оборонних ресурсів під час виконання завдань шляхом прийняття нормативних документів (стандартів) в оперативній, адміністративній та матеріально-технічній сферах. Впровадження стандартів НАТО забезпечить досягнення необхідного ступеня відповідності підготовки підрозділів Збройних Сил України їх цільовому призначенню.

За результатами аналізу досвіду держав - членів НАТО у 2002 році створено нову програму стандартизації. Заходи з упровадження стандартів НАТО здійснюються відповідно до Закону України "Про стандартизацію". Триває виконання основоположних документів військової системи стандартизації - п'яти військових стандартів, що визначають політику в сфері стандартизації, основні строки і порядок розроблення (оформлення) нормативних документів.

Загальну організацію та координацію роботи з військової стандартизації здійснює орган військової стандартизації, представники якого пройшли відповідне стажування в Агенції НАТО із стандартизації та беруть активну участь у засіданнях робочих груп НАТО з питань стандартизації.

Спільними зусиллями фахівців Збройних Сил України та НАТО налагоджено постійно діючий канал зв'язку через Центр інформації та документації НАТО. Періодичний каталог документів НАТО готується на постійній основі та доводиться до відома центральних органів виконавчої влади, установ та організацій, які беруть участь у співробітництві.

Заходи:

1. Підготувати чотирьох офіцерів (УВМА-2, НДІ ПВМ-2) відповідно до вимог стандартизації медичного забезпечення, за стандартами держав - членів НАТО.

2. Автоматизувати роботу Базового фонду нормативних документів з кодифікації та нормативно-правових документів за напрямом діяльності ЦОК Міністерства оборони України (обладнати робочі місця, установити автоматизовану базу даних нормативних документів) із підключенням до мережі Інтернет та автоматизованої системи управління військами "Дніпро".

3. Установити Інформаційну систему управління стандартизацією (обладнання, програмне забезпечення, створення бази даних із стандартизації).

4. Запровадити систему кодифікації НАТО для матеріальних засобів військового призначення.

2.2.9. Охорона здоров'я у військовій сфері

Метою реформування системи медичного забезпечення Збройних Сил України є створення сучасної, економічно доцільної мережі закладів охорони здоров'я Міністерства оборони України, запровадження територіального принципу медичного забезпечення військовослужбовців незалежно від підпорядкованості військ, всебічного контролю за наданням високоякісної медичної допомоги, здійснення санітарних і протиепідемічних заходів, забезпечення медичним обладнанням із поступовим запровадженням медичної стандартизації відповідно до стандартів НАТО.

У рамках реформування системи медичного забезпечення Збройних Сил України триває оптимізація існуючої мережі лікувальних закладів, удосконалення їх організаційно-штатної структури, виходячи із завдань і необхідного рівня надання медичних послуг контингенту, який перебуває на медичному забезпеченні таких закладів.

Для підвищення рівня медичного забезпечення військових частин і підрозділів, які братимуть участь у спільних з військами держав - членів НАТО операціях, вжито заходів щодо оснащення підрозділів медичного забезпечення мобільним обладнанням, а також організації аеромобільної евакуації. Планується розробити нормативні документи з питань медичного забезпечення Збройних Сил України та здійснити підготовку військово-медичного персоналу відповідно до стандартів НАТО.

Заходи:

1. Розробити проекти Військово-медичної доктрини та Концепції медичного забезпечення військ (сил) Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО.

2. Внести зміни до нормативних документів з питань медичного забезпечення відповідно до вимог Військово-медичної доктрини.

3. Організувати та провести в установленому порядку тендер на поставку вакцин. Підготувати та укласти угоди про поставку вакцин, надання сертифікатів та введення в дію інструкції щодо проведення щеплення особовому складу миротворчих підрозділів Збройних Сил України.

4. Забезпечити надходження модуля мобільного обладнання контейнерного типу, взаємосумісного з відповідним обладнанням НАТО, для чотирьох мобільних госпіталів Збройних Сил України.

5. Створити Навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу, який братиме участь у миротворчих операціях.

2.3. Реформування сектору безпеки

Метою реформування сектору безпеки є досягнення провідних світових стандартів у зазначеній сфері, зокрема підвищення рівня захисту прав і свобод людини в суспільстві і державі. Україна має намір використовувати Інтенсифікований діалог з НАТО з питань членства та відповідних реформ з метою обміну досвідом з державами - членами НАТО щодо визначення підходу до реформування сектору безпеки. Основною метою нашої держави у сфері організації сектору безпеки є систематизація всіх форм взаємодії України - НАТО. Реформування сектору безпеки спрямовано на забезпечення системної підзвітності та прозорості, встановлення незалежного демократичного цивільного контролю за діяльністю його складових.

Система демократичного цивільного контролю складається з парламентського контролю, контролю, який здійснюють Президент України, Рада національної безпеки і оборони України і Кабінет Міністрів України, відповідні центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, органи прокуратури, а також громадського контролю. В Україні реалізовано принцип розмежування функцій та повноважень політичного керівництва Воєнною організацією держави і правоохоронною діяльністю та професійного військового управління Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями і правоохоронними органами, а також унеможливлено дублювання їх функцій.

Здійснюючи реформування сектору безпеки, Україна зосереджує зусилля на підвищенні рівня демократичного цивільного контролю за діяльністю об'єктів безпеки та оборони, зокрема через розширення цивільних можливостей сектору безпеки, кадровий розвиток, створення інституціональних умов для демократичного управління та контролю, розвиток громадянського суспільства та підвищення його наглядової спроможності, вдосконалення комплексної політики національної безпеки та оборони, забезпечення прозорості в організації та управлінні складовими безпеки і оборони, чіткий розподіл відповідних ролей та взаємодію між військовими підрозділами та іншими складовими сектору безпеки.

Україна вдосконалюватиме діяльність провідних інституцій сектору безпеки, зокрема Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України, а також Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

Для досягнення зазначених цілей Україна має намір використовувати у подальшому Спільну робочу групу Україна - НАТО з питань воєнної реформи (далі - Спільна робоча група) як орган, що забезпечує взаємодію між Україною та Альянсом у контексті реформування сектору оборони та безпеки. Механізм роботи Спільної робочої групи має сприяти проведенню загального огляду та запровадженню нової моделі сектору безпеки України до 2015 року.

Україна розглядає реформування розвідувальних органів як одну зі складових реформування національної системи безпеки. Робоча група Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю над сектором розвідки утворена з метою забезпечення експертної допомоги у вирішенні питань реформування розвідувальних органів.

2.3.1. Максимальне використання можливостей Спільної робочої групи Україна - НАТО високого рівня з питань воєнної реформи для забезпечення успішного проведення комплексного огляду сектору безпеки в Україні

Україна планує протягом 2007 року спрямовувати свою діяльність в рамках Спільної робочої групи головним чином на виконання завдань, пов'язаних із забезпеченням дальшого розвитку співробітництва України з Альянсом у сфері реформування національного сектору безпеки відповідно до сучасних стандартів держав - членів НАТО та інших провідних держав світу.

З цією метою Україна має намір під час засідань Спільної робочої групи здійснювати аналіз стану проведення комплексного огляду національного сектору безпеки. Такий підхід значною мірою сприятиме дальшій реалізації етапів Плану співробітництва Спільної робочої групи з питань проведення огляду, а також запровадженню нової моделі сектору безпеки в Україні до 2015 року.

Україна заінтересована в одержанні в рамках діяльності Спільної робочої групи експертної допомоги з боку НАТО та окремих держав - членів НАТО під час підготовки та видання "Білої книги з питань політики національної безпеки України".

У цьому контексті особливо важливим вбачається вивчення досвіду держав - членів НАТО у сфері розроблення концептуальних документів стратегічного характеру з питань безпеки та оборони, у сфері забезпечення ефективного демократичного цивільного контролю за діяльністю оборонних структур і структур безпеки, а також підготовка спільних пропозицій щодо визначення шляхів посилення такого контролю в Україні.

Спільна робоча група Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю за сектором розвідки під егідою Спільної робочої групи, яка розпочала свою роботу у жовтні 2006 року в Португальській Республіці, сприятиме розвитку належного демократичного цивільного контролю над структурами безпеки, а також реформуванню відповідно до євроатлантичних стандартів розвідувальних органів України. Спільна робоча група розглядатиме на постійній основі результати роботи, а Україна враховуватиме рекомендації держав - членів НАТО. При цьому під егідою Спільної робочої групи утворюватимуться в разі потреби інші робочі групи для вирішення питань співробітництва в інших складових сектору безпеки.

Програма діяльності Спільної робочої групи з питань професійного розвитку, реалізація якої здійснюється за допомогою держав - членів НАТО з метою вдосконалення професійної підготовки цивільного персоналу оборонних та безпекових структур, довела свою ефективність. Рівень підготовки таких категорій державних службовців значно підвищився. У зв'язку з цим Україна має намір поширити за сприяння держав - членів НАТО дію Програми на весь сектор безпеки України.

Україна виступає за розширення співробітництва з державами - членами НАТО у сфері протидії міжнародному тероризму по лінії спеціальних служб, а також підтримує ідею розроблення механізму взаємодії у зазначеній сфері шляхом проведення окремих семінарів або експертних консультацій під егідою Спільної робочої групи.

Україна також докладатиме максимум зусиль для ефективної реалізації ініціативи, започаткованої в рамках Спільної робочої групи щодо забезпечення діяльності Мережі партнерства з питань підвищення обізнаності громадян стосовно євроатлантичної інтеграції, яку було утворено шляхом підписання Листа про наміри у ході консультацій Україна - НАТО в жовтні 2006 року в місті Сінтра (Португальська Республіка).

Заходи:

1. *Забезпечити розвиток співробітництва Україна - НАТО в рамках комплексного огляду сектору безпеки, здійснити заходи, передбачені третім та четвертим етапами огляду, за допомогою експертів Альянсу. Провести засідання Спільної робочої групи у форматі "ключової групи" з питань обговорення порядку реалізації цих етапів огляду.