Про відпустки

Верховна Рада України Закон від 15.11.1996 №504/96-ВР
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 15.11.1996

Номер 504/96-ВР

Статус Діє

Редакції
19.07.2022 внесення змін (закон від 15.03.2022 N 2136-IX /2136-20/) 02.04.2022 внесення змін (закон від 24.03.2022 N 2153-IX /2153-20/) 14.08.2021 внесення змін (закон від 15.07.2021 N 1667-IX /1667-20/) 09.05.2021 внесення змін (закон від 15.04.2021 N 1401-IX /1401-20/) 23.04.2021 внесення змін (закон від 30.03.2021 N 1357-IX /1357-20/) 17.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 530-IX /530-20/) 21.06.2019 внесення змін (закон від 30.05.2019 N 2728-VIII /2728-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2476-VIII /2476-19/) 11.10.2018 внесення змін (закон від 18.09.2018 N 2542-VIII /2542-19/) 25.07.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2443-VIII /2443-19/) 20.01.2018 внесення змін (закон від 19.12.2017 N 2249-VIII /2249-19/) 11.06.2016 внесення змін (закон від 17.05.2016 N 1366-VIII /1366-19/) 06.06.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 426-VIII /426-19/) 15.04.2015 внесення змін (закон від 18.03.2015 N 259-VIII /259-19/) 01.02.2015 внесення змін (закон від 15.01.2015 N 121-VIII /121-19/) 01.02.2015 внесення змін (закон від 15.01.2015 N 120-VIII /120-19/) 26.10.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1697-VII /1697-18/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 12.01.2011 внесення змін (закон від 21.12.2010 N 2824-VI /2824-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 17.11.2009 N 1724-VI /1724-17/) 02.06.2010 внесення змін (закон від 11.05.2010 N 2169-VI /2169-17/) 30.03.2010 внесення змін (закон від 10.03.2010 N 1959-VI /1959-17/) 01.01.2010 внесення змін (закон від 19.05.2009 N 1343-VI /1343-17/) 07.05.2009 внесення змін (закон від 16.04.2009 N 1276-VI /1276-17/) 01.01.2009 внесення змін (закон від 23.09.2008 N 573-VI /573-17/) 23.06.2005 внесення змін (закон від 02.06.2005 N 2622-IV /2622-15/) 27.01.2005 внесення змін (закон від 12.01.2005 N 2318-IV /2318-15/) 18.11.2004 внесення змін (закон від 22.10.2004 N 2128-IV /2128-15/) 14.08.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1096-IV /1096-15/) 08.08.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1114-IV /1114-15/) 01.03.2003 внесення змін (закон від 06.02.2003 N 490-IV /490-15/) 18.11.2000 внесення змін (закон від 02.11.2000 N 2073-III /2073-14/) 01.01.1997 вводиться в дію (постановление від 15.11.1996 N 505/96-ВР /505/96-ВР/) 15.11.1996 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
1) призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
2) переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
3) відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
4) змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
5) виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
6) нез'явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
7) поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
8) направленням на навчання;
9) виходом на пенсію.
Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться.
Стаття 23. Кошти на оплату відпусток
Витрати, пов'язані з оплатою відпусток, передбачених статтями 6, 7, 8, 13, 14, 15, 15- 1, 16, 18- 1 і 19, 19- 1 цього Закону, здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.
( Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1096-IV від 10.07.2003, № 2824-VI від 21.12.2010, № 1401-IX від 15.04.2021 )
В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання.
Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.
Фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування.
( Частина четверта статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2352-IX від 01.07.2022 )
Стаття 24. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
( Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 120-VIII від 15.01.2015 - зміна набирає чинності з 01.01.2015 )
У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
( Частину третю статті 24 виключено на підставі Закону N 2352-IX від 01.07.2022 )
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що не була одержана за життя, виплачується членам сім’ї такого працівника, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.
( Частина шоста статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 120-VIII від 15.01.2015 - зміна набирає чинності з 01.01.2015; N 2352-IX від 01.07.2022 )
Розділ VI
ВІДПУСТКИ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Стаття 25. Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку
Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:
1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;
3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.
Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України;
( Пункт 3 частини першої статті 25 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2476-VIII від 03.07.2018 )( Пункт 3 статті 25 в редакції Закону № 2318-IV від 12.01.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 120-VIII від 15.01.2015 - зміна набирає чинності з 01.01.2015, № 2476-VIII від 03.07.2018 )
3-1) матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
( Частину першу статті 25 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2169-VI від 11.05.2010 )
4) учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
( Абзац перший пункту 4 частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2153-IX від 24.03.2022 )
Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
( Пункт 4 частини першої статті 25 в редакції Закону № 426-VIII від 14.05.2015 )
5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
6) пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
7) особам з інвалідністю I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
8) особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;
9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;
12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
14) сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
15) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
( Пункт 16 частини першої статті 25 в редакції Закону № 2073-III від 02.11.2000 )
17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.
За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
( Частину першу статті 25 доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 2622-IV від 02.06.2005 )( Частину першу статті 25 доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 121-VIII від 15.01.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2443-VIII від 22.05.2018; виключено на підставі Закону N 2352-IX від 01.07.2022 )
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.
Стаття 26. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
( Частину другу статті 26 виключено на підставі Закону № 2073-III від 02.11.2000 )
У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті.
( Статтю 26 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020 )
Розділ VII
ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІДПУСТКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЙОГО ПОРУШЕННЯ
Стаття 27. Органи нагляду і контролю за додержанням законодавства про відпустки
Нагляд за додержанням законодавства про відпустки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а також іншими уповноваженими на це державними органами.
( Частина перша статті 27 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012 )
Контроль за додержанням законодавства про відпустки здійснюють у межах своєї компетенції центральні та місцеві органи виконавчої влади та профспілкові органи.
( Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )( Частину третю статті 27 виключено на підставі Закону № 1697-VII від 14.10.2014 )
Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства про відпустки
Особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Розділ VIII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 29. Розгляд спорів щодо відпусток
Спори, які виникають щодо надання відпусток, розглядаються в порядку, встановленому законодавством про працю.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ,
15 листопада 1996 року
№ 504/96-ВР


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про відпустки
Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство про відпустки
Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Стаття 2. Право на відпустки
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).
Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.
Право на відпустки забезпечується:
гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;
забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Стаття 3. Право на відпустки у разі звільнення
За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
Стаття 4. Види відпусток
Установлюються такі види відпусток:
1) щорічні відпустки:

30 днiв передплати безкоштовно!