6) вода, закупівля якої здійснюється замовником, який провадить один або кілька видів діяльності, пов’язаних з наданням або експлуатацією стаціонарних мереж, призначених для надання населенню послуг, пов’язаних з підготовкою, подачею або розподілом питної води, а також постачання води до таких мереж;
7) товари і послуги на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";
8) електрична енергія, що купується та продається на ринку електричної енергії гарантованим покупцем, оператором ринку, оператором системи передачі, стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";
9) послуги адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, оператора ринку, гарантованого покупця відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";
10) послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";
11) природний газ, закупівля якого здійснюється оператором газотранспортної системи у замовника послуг транспортування в обсязі допущеного таким замовником позитивного добового небалансу;
12) природний газ, закупівля якого здійснюється замовником послуг транспортування в оператора газотранспортної системи в обсязі допущеного замовником негативного добового небалансу;
13) природний газ, закупівля якого здійснюється оператором газотранспортної системи, оператором газосховищ та операторами газорозподільних систем для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат, вчинення балансуючих дій) відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", кодексу газотранспортної системи, кодексу газосховищ та кодексу газорозподільних систем, за умови що такі закупівлі здійснюються на товарних біржах, діяльність яких регулюється законом, що визначає правові умови створення та функціонування (діяльності) товарних бірж, та які відповідають вимогам кодексу газотранспортної системи.
11. Особливості здійснення процедур закупівлі для енергосервісу встановлюються окремим законом.
12. Особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони встановлюються окремим законом.
13. Особливості здійснення замовником закупівель у період дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості) визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією частиною. Винятки із застосування конкурентних процедур закупівель визначаються Кабінетом Міністрів України в Особливостях за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання публічних закупівель.
У разі якщо замовник здійснює закупівлю без використання електронної системи закупівель на суму, що дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 10 тисячам євро (для закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), або суму, еквівалентну 40 тисячам євро (для закупівлі робіт), вартість предмета такої закупівлі визначається замовником згідно з методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
За результатами здійснення замовником закупівлі у період дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування у разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі без урахування податку на додану вартість товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 2 тисячам євро, а робіт - 5 тисячам євро, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про закупівлю без використання електронної системи закупівель, що містить інформацію, визначену частиною п’ятою цієї статті, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого публічного договору.
У разі укладення публічного договору, визначеного в абзацах третьому і четвертому частини першої статті 56 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, визначених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, передбачену пунктами 13 і 14 частини першої статті 13 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому умови такого публічного договору не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями.
У разі якщо оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) постачальника товару (товарів), виконавця робіт або надавача послуги (послуг), та/або місце поставки товару (товарів), виконання робіт чи надання послуги (послуг) становить загрозу безпеці замовника та/або постачальника товару (товарів), виконавця робіт або надавача послуги (послуг), така інформація може зазначатися як назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село).
У разі здійснення закупівлі товару (товарів), робіт та послуги (послуг), необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, замовник протягом 10 робочих днів з дня укладення публічного договору оприлюднює звіт про закупівлю без використання електронної системи закупівель, що містить таку інформацію: найменування замовника, назву предмета закупівлі, ціну, зазначену в публічному договорі.
У разі укладення публічного договору, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 56 цього Закону, до такого звіту додаються документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі.
У повідомленні про внесення змін до публічного договору та/або про ціни на матеріальні ресурси для публічних договорів про придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, зазначаються такі відомості: найменування замовника, унікальний номер звіту про закупівлю без використання електронної системи закупівель, присвоєний електронною системою закупівель, випадки внесення змін до умов публічного договору (відповідно до Особливостей), ціна публічного договору (у разі її зміни). Таке повідомлення та документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі (у разі укладення публічного договору, визначеного в абзацах третьому і четвертому частини першої статті 56 цього Закону), оприлюднюються у порядку, визначеному пунктом 14 частини першої статті 13 цього Закону.
14. Цей Закон застосовується до публічних закупівель та конкурсів проектів у галузі оборони та безпеки, крім:
закупівель, до яких застосовується Закон України "Про оборонні закупівлі";
закупівель, до яких не застосовується Закон України "Про оборонні закупівлі" відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про оборонні закупівлі".
15. Цей Закон не застосовується до закупівель, не передбачених абзацами другим і третім частини чотирнадцятої цієї статті, якщо захист інтересів національної безпеки України не може бути забезпечено в інший спосіб (зокрема встановленням вимог щодо захисту інформації з обмеженим доступом під час здійснення закупівлі відповідно до цього Закону) та/або застосування цього Закону становитиме загрозу поширення інформації, що суперечить інтересам національної безпеки України, у разі:
1) здійснення закупівлі товару (товарів), робіт, послуги (послуг), закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю" або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів забезпечення безпеки;
2) здійснення закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), пов’язаних з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх зберіганням, транспортуванням та обліком.
16. Придбання товару (товарів), робіт та/або послуги (послуг) до / без проведення закупівель у порядку, визначеному цим Законом, та/або укладення публічних договорів, які передбачають оплату замовником товару (товарів), робіт та/або послуги (послуг) до / без проведення закупівель у порядку, визначеному цим Законом, забороняється.
Замовник не повинен ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення закупівель у порядку, визначеному цим Законом, зокрема з метою уникнення застосування положень частини третьої статті 13 цього Закону.
17. Положення цього Закону також застосовуються до таких публічних договорів:
1) договір про виконання робіт, що безпосередньо субсидується (фінансується) замовником більше ніж на 50 відсотків, вартість яких без податку на додану вартість дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5404 тисячам євро, у разі якщо такі публічні договори передбачають виконання будь-яких із наведених нижче робіт:
будівельно-монтажні роботи;
роботи з будівництва лікарень, спортивних або рекреаційних споруд, будівель або споруд закладів освіти, а також будівель, які використовують для адміністративних цілей;
2) договір про надання послуг, що безпосередньо субсидується (фінансується) замовником більше ніж на 50 відсотків, вартість яких без податку на додану вартість дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 221 тисячі євро, та які пов’язані з договором про виконання робіт, зазначеним у пункті 1 цієї частини. Замовники, субсидуючи (фінансуючи) публічні договори, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, повинні забезпечити проведення закупівлі відповідно до цього Закону, якщо вони самі не укладають субсидований публічний договір або якщо вони укладають такий публічний договір для та від імені інших суб’єктів;
3) договір про надання послуг з дослідження та розробки, що відповідають виключно таким кодам Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку: 73000000-2-73120000-9, 73300000-5, 73420000-2 та 73430000-5, - лише за умови, що виключно замовник отримує відповідні результати (вигоди) для використання у власній діяльності та повністю здійснює оплату за надані послуги.
Закупівля замовниками лісоматеріалів необроблених та деревини паливної відповідно до вимог цього Закону, крім випадку, передбаченого пунктом 11 частини другої статті 51 цього Закону, вважається такою, що здійснюється поза організованими товарними ринками. Інші операції з купівлі та/або продажу (відчуження) лісоматеріалів необроблених та деревини паливної здійснюються виключно на організованих товарних ринках.
Кабінет Міністрів України може визначати порядок проведення спеціальних біржових торгів з обмеженою участю підприємств теплоенергетики, учасниками яких можуть бути виключно такі підприємства, з метою забезпечення підприємств теплоенергетики деревиною паливною для виробництва теплової енергії.
Стаття 4. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель
1. Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товару (товарів), робіт та/або послуги (послуг) або в разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Заплановані закупівлі, що проводяться відповідно до частин другої - четвертої, шостої і сьомої статті 3 цього Закону, включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Оприлюднення річного плану передує проведенню закупівлі та визначає намір замовника здійснити закупівлі товарів, робіт та/або послуг.
2. У річному плані повинна міститися така інформація:
1) найменування, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі;
4) код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);
5) спосіб та/або процедура закупівлі, орієнтовний початок її проведення;
6) інформація про контактних осіб замовника та засоби зв’язку;
7) строк дії рамкової угоди (у разі застосування рамкової угоди).
У разі проведення закупівлі із залученням централізованої закупівельної організації або проведення спільної закупівлі відповідно до статті 17 цього Закону замовник також зазначає інформацію про найменування, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника / централізованої закупівельної організації, що проводитиме закупівлю, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, його категорію.
У разі проведення закупівлі із залученням централізованої закупівельної організації або іншого замовника, що проводитиме закупівлю в порядку проведення спільної закупівлі відповідно до статті 17 цього Закону, замовник не зазначає інформацію, визначену пунктом 5 цієї частини.
3. До річного плану не включаються закупівлі, на які не поширюється дія цього Закону, у випадках, визначених частинами дев’ятою і десятою статті 3 цього Закону.
4. Очікувана вартість предмета закупівлі визначається замовником самостійно та повинна бути актуальною на момент оголошення закупівлі. Очікувана вартість предмета закупівлі повинна включати всі можливі витрати, які можуть бути включені до ціни публічного договору та будуть понесені виконавцем такого публічного договору під час його виконання (зокрема винагороди, виплати, комісії у разі їх встановлення).
Кабінет Міністрів України затверджує методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
5. Під час планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, зокрема запитувати та отримувати рекомендації, інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до спотворення конкуренції та порушення вимог статті 5 цього Закону.
Замовники можуть проводити попередні ринкові консультації також з метою інформування суб’єктів господарювання про планування своїх закупівель та вимоги щодо закупівель, за умови дотримання статті 5 цього Закону та забезпечення рівного доступу суб’єктів господарювання до такої інформації.
Попередні ринкові консультації також можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання замовником запитань та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками процедури закупівлі.
Якщо під час попередніх ринкових консультацій замовник використовував інші засоби зв’язку, ніж електронна система закупівель, зокрема усні, зміст таких консультацій має бути зафіксовано за допомогою засобів аудіо-, відеофіксації або в письмовій формі.
У разі якщо суб’єкт господарювання прямо чи опосередковано надавав попередні ринкові консультації замовнику або в інший спосіб брав участь у підготовці процедури закупівлі, замовник повинен вжити належних заходів для недопущення спотворення конкуренції. Такі заходи включають оприлюднення разом з тендерною документацією відповідної інформації, обмін якою відбувся у зв’язку або в результаті участі суб’єкта господарювання у попередніх ринкових консультаціях, підготовці процедури закупівлі, з метою ознайомлення з цією інформацією інших суб’єктів господарювання, а також забезпечення належного строку для подання тендерних пропозицій.
Якщо під час проведення попередніх ринкових консультацій суб’єкт господарювання отримав від замовника інформацію, що може надати йому конкурентну перевагу над іншими учасниками, у тому числі кандидатами, замовник відмовляє такому суб’єкту господарювання в участі у закупівлі лише у разі, якщо неможливо в інший спосіб забезпечити дотримання принципу недискримінації та рівного ставлення до суб’єктів господарювання.
Перед будь-якою відмовою в участі в закупівлі, зумовленою обставинами, зазначеними в абзаці шостому цієї частини, такому суб’єкту господарювання має бути надана можливість (зокрема, але не виключно, шляхом розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у порядку, визначеному частиною шістнадцятою статті 32 цього Закону) довести, що його участь у попередніх ринкових консультаціях або підготовці процедури закупівлі не могла спотворити конкуренцію. Інформація про вжиті заходи, передбачені цим абзацом, повинна бути зазначена замовником у рішенні, що містить результати розгляду тендерної пропозиції / заявки, поданої відповідним суб’єктом господарювання.
6. Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким уже здійснювалася ним у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля якого (яких) була здійснена, а замовник обирає спосіб закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цим Законом, та вносить відповідну інформацію до річного плану.
7. За рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення власних потреб. У такому разі предмет закупівлі визначається замовником окремо для такого відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом замовника, вноситься до річного плану замовника.
8. У змішаному предметі закупівлі, що включає закупівлю товару (товарів) та послуги (послуг), замовник визначає предмет закупівлі за тим видом предмета закупівлі, очікувана вартість якого є вищою.
У змішаному предметі закупівлі, що включає закупівлю послуги (послуг) та/або робіт або товару (товарів) та/або робіт, замовник визначає предмет закупівлі залежно від того, яка частина предмета закупівлі (послуга (послуги) та/або роботи, товар (товари) та/або роботи) є основною (визначальною) для виконання публічного договору та результату публічної закупівлі.
Закупівля змішаного предмета закупівлі, що в межах єдиного публічного договору включає товари та/або роботи, та/або послуги, на які не поширюється дія цього Закону, та товари та/або роботи, та/або послуги, які замовник повинен закупити відповідно до вимог цього Закону, здійснюється відповідно до вимог цього Закону, якщо окремо провести закупівлі таких товарів та/або робіт, та/або послуг неможливо.
У разі якщо закупівля змішаного предмета закупівлі, що в межах єдиного публічного договору включає товари та/або роботи, та/або послуги, які закуповуються відповідно до частини дванадцятої статті 3 цього Закону, та товари та/або роботи, та/або послуги, які замовник повинен закупити відповідно до вимог цього Закону, і замовник не може здійснити таку закупівлю окремо, така закупівля здійснюється відповідно до передбачених частиною дванадцятою статті 3 цього Закону особливостей, встановлених окремим законом.
Забороняється визначати змішаний предмет закупівлі з метою уникнення проведення закупівель відповідно до цього Закону.
9. Замовник не має права повторно оприлюднювати в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі до відміни вже оголошеної тотожної конкурентної процедури закупівлі та оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель відповідно до частини другої статті 23 цього Закону.
Тотожність конкурентної процедури закупівлі визначається за сукупністю таких ознак, як предмет закупівлі, перелік товарів, робіт, послуг, умови поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
Положення абзацу першого цієї частини не застосовується, якщо тотожні конкурентні процедури оголошуються для часткового та/або поетапного задоволення потреб замовника та укладення договорів, за наявності документального підтвердження таких потреб у вигляді, зокрема, але не виключно, фінансового плану замовника або паспорта бюджетної програми.
Стаття 5. Принципи здійснення закупівель та недискримінація суб’єктів господарювання
1. Закупівлі здійснюються на основі таких принципів:
1) ефективність, прозорість та публічність на всіх етапах закупівель;
2) пропорційність, недискримінація учасників та рівне ставлення до суб’єктів господарювання;
3) добросовісна конкуренція серед суб’єктів господарювання;
4) об’єктивне та неупереджене визначення переможця;
5) дотримання зобов’язань у сферах екологічного, соціального та трудового права під час закупівлі та виконання публічного договору;
6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
2. Суб’єкти господарювання (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та незалежно від організаційно-правової форми беруть участь у закупівлях на рівних умовах, крім умов, визначених частиною четвертою статті 16 та статтею 18 цього Закону.
3. Замовники забезпечують вільний доступ усіх суб’єктів господарювання до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
4. Дії замовника не повинні бути спрямовані на уникнення застосування цього Закону або штучне звуження конкуренції. Конкуренція вважається штучно звуженою, якщо закупівля проводиться замовником із наданням переваг певним суб’єктам господарювання або створенням перешкод для участі в закупівлі певних суб’єктів господарювання.
Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до суб’єктів господарювання.
Замовники зобов’язані дотримуватися принципів, визначених частиною першою цієї статті, під час проведення закупівлі повинні діяти відкрито і пропорційно.
5. Замовники, суб’єкти господарювання, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
6. Замовники, централізовані закупівельні організації, суб’єкти господарювання забезпечують дотримання правил етики поведінки під час здійснення закупівель та участі в них.
Стаття 6. Міжнародні зобов’язання України у сфері закупівель
1. Замовник проводить закупівлю відповідно до правил і процедур закупівель, відмінних від зазначених у цьому Законі, що встановлені одним із зазначених документів:
міжнародним договором України, укладеним з іноземними державами, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, якщо ним передбачено інший порядок закупівлі товару (товарів), робіт і послуги (послуг), ніж визначений цим Законом, у тому числі якщо такі закупівлі призначені для спільної реалізації або експлуатації відповідного проекту сторонами міжнародного договору;
правилами закупівель міжнародної та/або іноземної організації / установи (у тому числі міжнародних фінансових організацій, банків та установ розвитку держав - членів Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку) згідно з міжнародним договором України або відповідним двостороннім (багатостороннім) документом та за умови, що такі закупівлі повністю фінансує міжнародна та/або іноземна організація / установа.
2. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг у межах проектів, що співфінансуються міжнародними та/або іноземними організаціями / установами (у тому числі міжнародними фінансовими організаціями, банками та установами розвитку держав - членів Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку), такі закупівлі здійснюються за правилами та процедурами, узгодженими сторонами відповідного проекту, за умови що частка фінансування таких організацій / установ становить більше 50 відсотків вартості такого проекту.
3. Закупівля товару (товарів), робіт, послуги (послуг) у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, може здійснюватися із застосуванням електронної системи закупівель, у тому числі з урахуванням додаткових вимог і умов, які можуть зазначатися у спеціальному процедурному посібнику щодо умов закупівель у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті.
4. У разі необхідності здійснення закупівлі товару (товарів), робіт, послуги (послуг) у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, відповідно до правил і процедур закупівель, зазначених у цьому Законі, Кабінет Міністрів України визначає порядок застосування додаткових вимог та умов здійснення закупівель, не врегульованих законодавством та не визначених відповідним міжнародним договором України або правилами закупівель міжнародних та/або іноземних організацій / установ (у тому числі міжнародних фінансових організацій, банків та установ розвитку держав - членів Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку).
Розділ II. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ЗАКУПІВЕЛЬ
Стаття 7. Державне регулювання, контроль у сфері закупівель та громадський контроль
1. Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів:
1) до здійснення реєстрації бюджетних зобов’язань за публічним договором перевіряє наявність публічного договору, укладеного за результатами проведення закупівлі в один із способів, передбачених частиною першою статті 16 цього Закону (крім публічних договорів, укладених на підставі частин другої - четвертої статті 3 цього Закону), та змін до нього;
2) не реєструє бюджетні зобов’язання у разі:
відсутності документів, передбачених пунктом 1 цієї частини;
наявності рішення суду про визнання результатів закупівлі, передбаченої частиною першою статті 16 цього Закону, недійсними та/або публічного договору нікчемним, яке набрало законної сили;
3) не реєструє бюджетні фінансові зобов’язання та не здійснює платежі з рахунка замовника за публічним договором у разі:
відсутності документів, зазначених у пункті 1 цієї частини;
наявності рішення суду про визнання результатів закупівлі, передбаченої частиною першою статті 16 цього Закону, недійсними та/або публічного договору нікчемним, яке набрало законної сили.
Перевірка наявності документів, зазначених у пункті 1 цієї частини, рішення суду про визнання результатів закупівлі, передбаченої частиною першою статті 16 цього Закону, недійсними та/або публічного договору нікчемним, яке набрало законної сили, скасування рішення суду про визнання результатів закупівлі, передбаченої частиною першою статті 16 цього Закону, недійсними та/або публічного договору нікчемним здійснюється шляхом перегляду зазначених документів, наданих електронною системою закупівель у порядку інформаційного обміну, визначеного спільно Уповноваженим органом та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики.
3. Банки під час прийняття до виконання платіжної інструкції за публічним договором перевіряють в електронній системі закупівель наявність публічного договору.
У разі відсутності в електронній системі закупівель публічного договору банки відмовляють у прийнятті до виконання платіжної інструкції за публічним договором (крім платіжних інструкцій за публічними договорами, оприлюднення яких не вимагається згідно з цим Законом).
4. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення закупівель.
5. Здійснення громадського контролю забезпечується шляхом надання вільного доступу до всієї інформації щодо закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель.
Залучення громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель здійснюється відповідно до законів України "Про громадські об’єднання", "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про відкритість використання публічних коштів".
Громадяни і громадські організації та їхні спілки не мають права втручатися у проведення закупівель.
Стаття 8. Порядок здійснення моніторингу
1. Моніторинг здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг здійснюється протягом періоду проведення закупівлі, укладення публічного договору та його дії.
Моніторинг здійснюється з метою запобігання порушенню законодавства у сфері закупівель, недопущення, усунення та притягнення до відповідальності за порушення цього Закону, що можуть призвести до неефективного або неправомірного використання коштів.
Моніторинг не передбачає перевірку тендерної документації на відповідність вимогам, визначеним частиною четвертою статті 24 цього Закону.
Моніторинг здійснюється також щодо закупівель, визначених частинами одинадцятою - чотирнадцятою, шістнадцятою - сімнадцятою статті 3 цього Закону.
2. Рішення про початок моніторингу приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (уповноважена керівником особа) за наявності однієї або кількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель;
3) повідомлення в медіа, що містять відомості про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель, може використовуватися:
інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
інформація, що міститься в публічних електронних реєстрах;
інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
3. Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі / оголошення про проведення конкурентної процедури з переговорами / оголошення про проведення конкурентної процедури для укладення рамкової угоди / оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду / оголошення про необхідність подання пропозицій учасниками відбору / оголошення про проведення кваліфікаційного відбору кандидатів до динамічної системи закупівель, про проведення конкурентного відбору, запиту пропозицій учасників серед кандидатів, включених до динамічної системи закупівель за результатами першого етапу, повідомлення про намір укласти публічний договір (у разі застосування переговорної процедури без попередньої публікації) / звіту про закупівлю без використання електронної системи закупівель, присвоєного електронною системою закупівель, а також опису підстав для здійснення моніторингу і номера автоматичного індикатора (індикаторів) ризику, якщо підставою для здійснення моніторингу є дані автоматичних індикаторів ризиків.
Повідомлення про початок моніторингу не зупиняє проведення закупівель, визначених цим Законом.
4. Строк здійснення моніторингу не може перевищувати 15 робочих днів з робочого дня, наступного за днем оприлюднення повідомлення про початок моніторингу в електронній системі закупівель.
5. Протягом строку здійснення моніторингу посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за його здійснення, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в межах моніторингу. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в межах моніторингу, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в межах моніторингу.
6. За результатами моніторингу посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складення.
7. У висновку обов’язково зазначаються:
1) найменування, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника / замовників (у разі проведення закупівлі із залученням централізованої закупівельної організації або проведення спільних закупівель) в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, щодо якого / яких здійснювався моніторинг;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі / оголошення про проведення конкурентної процедури з переговорами / оголошення про проведення конкурентної процедури для укладення рамкової угоди / оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду / оголошення про необхідність подання пропозицій учасниками відбору / оголошення про проведення кваліфікаційного відбору кандидатів до динамічної системи закупівель, про проведення конкурентного відбору, запиту пропозицій учасників серед кандидатів, включених до динамічної системи закупівель за результатами першого етапу, присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти публічний договір (у разі застосування переговорної процедури без попередньої публікації) / звіту про закупівлю без використання електронної системи закупівель, присвоєний електронною системою закупівель;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель, виявленого (виявлених) за результатами моніторингу;
5) зобов’язання та можливий спосіб (можливі способи) усунення порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу не виявлено порушень законодавства у сфері закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушень законодавства у сфері закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері закупівель, закупівлю було відмінено, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов’язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу виявлено ознаки порушення законодавства у сфері закупівель, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
8. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися через електронну систему закупівель до органу державного фінансового контролю щодо надання роз’яснення стосовно змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку.
Орган державного фінансового контролю протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення такого звернення замовника оприлюднює через електронну систему закупівель відповідне роз’яснення щодо змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку.
Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку, а в разі звернення замовника до органу державного фінансового контролю щодо надання роз’яснення стосовно змісту висновку та його зобов’язань відповідно до абзацу першого цієї частини - протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю відповідного роз’яснення замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель, викладеного (викладених) у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель орган державного фінансового контролю підтверджує або не підтверджує факт усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель, викладеного (викладених) у висновку, і зазначає про це в електронній системі закупівель.
9. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель, викладеного (викладених) у висновку, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель щодо порушень, які були усунуті замовником відповідно до висновку.
10. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити такий висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель інформацію про відкриття провадження у справі та номер такого провадження протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
11. Якщо замовник не усунув зазначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також якщо висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку для оскарження до суду, визначеного частиною десятою цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель. Протягом наступного робочого дня з дня винесення постанови про притягнення до відповідальності орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель дату винесення та номер зазначеної постанови про притягнення до відповідальності, норму Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою службову (посадову) особу замовника та/або уповноважену особу замовника, та/або керівника замовника притягнуто до відповідальності, суму накладеного штрафу, а також зазначає дату та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
12. Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, орган державного фінансового контролю не приймає рішення про початок моніторингу щодо тих порушень, обставин, підстав, що були або є предметом розгляду органом оскарження незалежно від прийнятого органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.
13. Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту оприлюднення рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту оприлюднення рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель, викладеного (викладених) у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.
14. Після оприлюднення рішення органу оскарження замовником у порядку, визначеному цією статтею, усунення порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель, зазначеного (зазначених) у висновку, здійснюється в частині, що не була предметом розгляду органом оскарження.
15. У разі оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження рішення про початок моніторингу не приймається щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду.
16. У разі наявності підстав, визначених частиною другою цієї статті, що містять ознаки порушень та які не були предметом розгляду органом оскарження та/або оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження, рішення про початок моніторингу щодо інших ознак порушень приймається після оприлюднення рішення органу оскарження в електронній системі закупівель у порядку, визначеному статтею 22 цього Закону, або після набрання рішенням суду законної сили.
17. Обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронній формі через електронну систему закупівель.
18. Узагальнена інформація, зазначена у пункті 3 частини першої статті 9 цього Закону, подається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до Уповноваженого органу до 1 березня року, наступного за звітним бюджетним періодом.
19. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного фінансового контролю.
20. Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків та порядок їх застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.
Стаття 9. Повноваження Уповноваженого органу
1. Уповноважений орган здійснює свої повноваження у межах, визначених цим Законом, і виконує такі функції:
1) розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону, та регулювання державної політики у сфері закупівель;
2) аналіз функціонування сфери закупівель;
3) підготовка та подання не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним бюджетним періодом, до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати щорічного звіту, що містить аналіз функціонування системи закупівель (щодо кількісних і вартісних показників закупівель у розрізі процедур і предметів закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель.
Щорічний звіт оприлюднюється Уповноваженим органом на своєму офіційному вебсайті;
4) узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної;
5) вивчення, узагальнення та поширення світового досвіду у сфері закупівель;
6) забезпечення функціонування вебпорталу Уповноваженого органу та інформаційного ресурсу Уповноваженого органу;
7) наповнення інформаційного ресурсу Уповноваженого органу;
8) взаємодія з громадськістю з питань удосконалення системи закупівель;
9) організація нарад і семінарів з питань закупівель;
10) міжнародне співробітництво у сфері закупівель;
11) розроблення та затвердження:
Єдиного закупівельного словника та внесення змін до нього у разі внесення змін до Спільного словника предметів закупівель (CPV);
правил етики поведінки суб’єктів сфери закупівель;
порядку визначення предмета закупівлі;
порядку розміщення інформації про закупівлі;
особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення;
форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції;
порядку організації тестування уповноважених осіб;
переліку формальних помилок;
примірної тендерної документації;
примірних форм публічних договорів, що укладаються у формі електронного документа;
примірних ключових показників ефективності закупівельної діяльності замовника та методологічних рекомендацій щодо аналізу ефективності здійснення закупівель;
примірного положення про уповноважену особу;
примірного положення про організацію закупівельної діяльності замовника;
типової форми договору про надання послуг з організації та проведення закупівель із суб’єктом господарювання;
12) надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель;
13) надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу;
14) співробітництво з органами державної влади та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель;
15) інформування громадськості про державну політику у сфері закупівель та правила здійснення закупівель;
16) авторизація електронних майданчиків та прийняття рішення про відключення авторизованих електронних майданчиків від електронної системи закупівель;
17) розгляд звернень щодо визначення та/або створення централізованих закупівельних організацій;
18) розроблення методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення закупівель у різних сферах, їх затвердження та оприлюднення на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
2. Уповноважений орган має право здійснювати дії та вживати заходів, передбачених законодавством, для виконання покладених на нього функцій.
Розділ III. ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ ПРОЕКТІВ
Стаття 10. Умови та правила проведення конкурсу проектів
1. Конкурс проектів проводиться у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням вимог, визначених цим Законом, якщо вартість послуг, пов’язаних з розробленням проектної, містобудівної чи іншої документації, необхідної для реалізації проектного рішення, та/або розмір премій, інші види заохочення кандидатів дорівнюють або перевищують суму, еквіваленту 140 тисячам євро, без урахування податку на додану вартість.
Порядок оскарження до органу оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника конкурсу проектів, а також розмір плати за подання скарги, порядок її здійснення та повернення суб’єкту оскарження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Контроль за проведенням конкурсу проектів здійснюється органом державного фінансового контролю відповідно до законодавства.
2. Замовник конкурсу проектів може проводити конкурс проектів відповідно до вимог цього Закону, в інших випадках, не передбачених абзацом першим частини першої цієї статті, а також у випадках, встановлених Законом України "Про архітектурну діяльність".
3. Замовник конкурсу проектів в оголошенні про проведення конкурсу проектів обов’язково зазначає те, що є результатом завершення конкурсу проектів:
замовник конкурсу проектів має намір укласти з переможцем (переможцями) публічний договір із застосуванням переговорної процедури без попередньої публікації з встановленням / без встановлення премії та/або інших видів заохочення учасникам конкурсу проектів; або
замовник конкурсу проектів має намір обрати кращу проектну пропозицію серед поданих на конкурс проектів з встановленням учаснику (учасникам) конкурсу проектів, що подав (подали) таку проектну пропозицію, премії та/або інших видів заохочення, без укладення публічного договору.
4. Для проведення конкурсу проектів замовник конкурсу проектів формує конкурсну документацію.
5. Замовники конкурсу проектів не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників конкурсів проектів. Учасники конкурсу проектів (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності незалежно від організаційно-правової форми беруть участь у конкурсі проектів на рівних умовах, крім випадку, визначеного абзацом дев’ятим пункту 1 частини першої статті 34 цього Закону.
6. Переможець (переможці) повинен (повинні) мати всі необхідні майнові авторські права, необхідні для участі в конкурсі проектів та/або укладення публічного договору за результатами проведеної переговорної процедури без попередньої публікації.
7. Публічний договір за результатами проведення переговорної процедури без попередньої публікації укладається з переможцем, який має майнові авторські права на проектну пропозицію, яку визначено найкращою серед поданих на конкурс проектів відповідно до рейтингу проектних пропозицій за рішенням журі конкурсу проектів.
