ЗАКОН УКРАЇНИ
Про морські порти України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 7, ст.65)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013 , ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 2210-VIII від 16.11.2017 , ВВР, 2018, № 6-7, ст.38 № 2269-VIII від 18.01.2018 , ВВР, 2018, № 12, ст.68 № 2530-VIII від 06.09.2018 , ВВР, 2018, № 41, ст.320 № 155-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, N 48, ст.325 - щодо набрання чинності див. пункт 1 розділу XII № 157-IX від 03.10.2019 , ВВР, 2020, N 4, ст.25 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, N 28, ст.188 N 1054-IX від 03.12.2020 )( У тексті Закону слова "митний орган" в усіх відмінках і числах замінено словами "орган доходів і зборів" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )( У тексті Закону слова "орган доходів і зборів" в усіх відмінках і числах замінено словами "митний орган" у відповідному відмінку і числізгідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )( У тексті Закону слова "річковий транспорт" і "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті" в усіх відмінках замінено відповідно словами "внутрішній водний транспорт" і "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту" у відповідному відмінку згідно із Законом N 1054-IX від 03.12.2020 )
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об’єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту);
2) акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об’єкта (об’єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден;
3) внутрішній підхідний канал - гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях, розташований у межах акваторії порту, призначений для підходу або відходу суден до причалів та маневрування в межах акваторії морського порту;
4) гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) - інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден;
5) судноплавний канал - гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях для безпечного підходу суден до портів, для проходу суден або для сполучення окремих водних басейнів;
6) морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов’язаних з цим видів господарської діяльності;
7) морський термінал - розташований у межах морського порту єдиний майновий комплекс, що включає технологічно пов’язані об’єкти портової інфраструктури, у тому числі причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів;
8) об’єкти портової інфраструктури - рухомі та нерухомі об’єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, залізничні та автомобільні під’їзні шляхи, лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту;
9) об’єкти портової інфраструктури загального користування - акваторія, залізничні та автомобільні під’їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту), лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації, інші об’єкти, що забезпечують діяльність двох і більше суб’єктів господарювання у морському порту;
10) операційна акваторія причалу (причалів) - гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу суден до причалу та відходу від причалів, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами;
11) портовий оператор (стивідорна компанія) - суб’єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов’язані з цим види господарської діяльності;
12) причал - гідротехнічна споруда, яка має швартовні та відбійні пристрої і призначена для стоянки та обслуговування суден, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт;
13) рейд - частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об’єктами природного походження (внутрішній рейд);
14) стратегічні об’єкти портової інфраструктури - об’єкти права державної власності - гідротехнічні споруди, об’єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден;
15) судновий хід - водний простір, призначений для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання;
16) територія морського порту - частина сухопутної території України з визначеними межами, у тому числі штучно створені земельні ділянки;
17) штучно створена земельна ділянка - земельна ділянка, створена (намита, насипана, створена із застосуванням інших технологій) в межах акваторії морського порту;
18) якірна стоянка - гідротехнічна споруда, розташована в межах акваторії морського порту, призначена для стоянки суден на якорі.
Стаття 2. Сфера застосування Закону
1. Цей Закон регулює відносини у сфері портової діяльності, зокрема встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об’єктів портової інфраструктури.
2. Цей Закон регулює діяльність органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання, управління, державний нагляд та контроль за безпекою мореплавства, нагляд та контроль у сфері діяльності морських портів, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, адміністрації морських портів України, власників морських терміналів, стивідорних компаній, інших суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, та споживачів їхніх послуг (товарів, робіт).
3. Цей Закон не поширюється на річкові порти, морські рибні порти, пункти базування Військово-Морських Сил України, морської охорони центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, а також на пункти базування військово-морських кораблів іноземних держав, які відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, тимчасово перебувають на території України.
4. До суден внутрішнього плавання (річкових суден і суден змішаного плавання) правила цього Закону застосовуються з урахуванням Закону України "Про внутрішній водний транспорт".
( Статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 3. Законодавство про морські порти
1. Законодавство про морські порти ґрунтується на Конституції України та складається з цього Закону, Кодексу торговельного мореплавства України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, законів України "Про транспорт", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору України.
Розділ II
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ
Стаття 4. Принципи організації функціонування та розвитку морських портів
1. Функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами:
1) об’єднання інтересів та діяльності держави в особі служби капітана морського порту, адміністрації морських портів України, інших державних підприємств, що забезпечують функціонування морського порту, та суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту;
2) збереження та утворення, зокрема на основі об’єднання майна приватної, державної та комунальної форм власності, єдиних майнових комплексів, розташованих у межах території та акваторії морського порту;
3) забезпечення конкуренції серед суб’єктів господарювання, що виробляють однакову продукцію (товари, роботи, послуги) у морському порту;
4) розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності;
5) розмежування функцій забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства;
6) забезпечення безпеки мореплавства та господарської діяльності, що провадиться у морському порту;
7) цільового використання портових зборів;
8) збереження у державній власності стратегічних об’єктів портової інфраструктури морського порту;
9) рівності прав усіх суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту, недопущення дискримінації у доступі до об’єктів портової інфраструктури загального користування.
Стаття 5. Будівництво, відкриття та закриття морських портів
1. Будівництво нових морських портів здійснюється з урахуванням Стратегії розвитку морських портів України та відповідно до законодавства.
2. Порядок відкриття та закриття морських портів визначається Кабінетом Міністрів України.
3. Будівництво нового морського порту здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України, яке повинно містити інформацію про географічне місце розташування з визначенням координат території та акваторії морського порту, планові глибини акваторії, внутрішнього підхідного каналу, розрахункові параметри суден та параметри тоннажу суден, які прийматимуться у морському порту, а також джерела фінансування будівництва морського порту.
4. Повідомлення про відкриття та закриття морських портів публікуються в офіційному друкованому виданні "Повідомлення мореплавцям України" (далі - Повідомлення мореплавцям України).
Стаття 6. Реєстр морських портів України
1. Реєстр морських портів України - електронна база даних з обліку морських портів, метою якої є забезпечення даними, необхідними для виконання завдань у сфері безпеки мореплавства, охорони навколишнього природного середовища, а також для здійснення державного нагляду (контролю). Ведення Реєстру морських портів України здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. До Реєстру морських портів України вносяться такі відомості:
1) реєстраційний номер морського порту;
2) назва морського порту та його місцезнаходження;
3) найменування та місцезнаходження адміністрації морського порту;
4) дата та підстава відкриття морського порту;
5) перелік послуг, що надаються на території морського порту;
6) перелік причалів та морських терміналів у межах морського порту;
7) перелік портових операторів та послуг, які вони надають;
8) основні технічні характеристики морського порту, у тому числі його можливості щодо перевантаження вантажів, обслуговування суден та/або пасажирів;
9) межі території та акваторії морського порту;
10) групи вантажів, що обробляються в морському порту;
11) вид та розмір водних транспортних засобів, що обслуговуються в морському порту;
12) навігаційний період;
13) підстави та дата виключення морського порту з Реєстру морських портів України;
14) інші відомості, визначені в порядку ведення Реєстру морських портів України.
3. Доступ до відомостей Реєстру морських портів України є відкритим та безоплатним.
4. Порядок ведення Реєстру гідротехнічних споруд встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. До внесення відомостей про причали до Реєстру гідротехнічних споруд та Реєстру морських портів України, крім причалів, внесених в установленому законодавством порядку до Реєстру гідротехнічних споруд до дня набрання чинності цим Законом, провадження господарської діяльності на таких причалах забороняється.
Стаття 7. Планування розвитку морських портів
1. Основою планування розвитку портової галузі є Стратегія розвитку морських портів України на 25 років, яка включає короткострокові (на п’ять років), середньострокові (на 10 років) та довгострокові (на 25 років) плани розвитку. Основою Стратегії розвитку морських портів України на 25 років є плани розвитку морських портів та морських терміналів, прогнози щодо вантажопотоків, завдання, основні напрями та джерела фінансування реалізації Стратегії, інші основні параметри розвитку. Стратегія розвитку морських портів України на 25 років повинна базуватися на основних засадах державної політики у сфері транспорту та враховувати плани розвитку інших транспортних галузей України.
2. Стратегія розвитку морських портів України на 25 років розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
3. Розвиток морського порту здійснюється відповідно до плану розвитку морського порту, який формується з урахуванням планів розвитку морських терміналів, а також підприємств, основні продукція та/або сировина яких є об’єктами експортно-імпортних операцій і обслуговуються як вантажі у морському порту. План розвитку кожного морського порту затверджується адміністрацією морських портів України та погоджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. План розвитку морського порту повинен відповідати положенням Стратегії розвитку морських портів України у короткостроковій перспективі та містити деталізовану схему території морського порту.
Стаття 8. Межі морського порту
1. Межами морського порту є межі його території та акваторії.
2. Межі території морського порту визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України, виходячи з положень Земельного кодексу України.
3. Межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону.
4. Збільшення території морського порту може відбуватися за рахунок штучно створених земельних ділянок та земельних ділянок, які відведені в установленому законодавством порядку для розміщення, обслуговування та будівництва об’єктів портової інфраструктури, підприємств, основні продукція та/або сировина яких є об’єктами експортно-імпортних операцій і обслуговуються як вантажі у морському порту.
Власники (користувачі) земельних ділянок, включених до території морського порту, зобов’язані дотримуватися зводу звичаїв морського порту та обов’язкових постанов по порту.
5. Будівельні роботи на території та в акваторії морського порту проводяться в порядку, встановленому законом.
6. Територія та акваторія морського порту можуть включати відокремлені від основної території та акваторії земельні ділянки та водні об’єкти (їх частини), які мають однаковий з основною територією та акваторією правовий режим використання.
7. Інформація про межі морського порту публікується в Повідомленнях мореплавцям України.
Стаття 9. Звід звичаїв морського порту
1. Звід звичаїв морського порту встановлює правила надання послуг у морському порту, обслуговування суден і пасажирів, що склалися і тривалий час застосовуються на практиці у цьому морському порту. Звід звичаїв морського порту містить правила щодо:
1) порядку вручення повідомлення про готовність судна до здійснення операцій з вантажем;
2) порядку розрахунку сталійного часу, якщо він не встановлений угодою сторін;
3) переліку послуг, що надаються в морському порту;
4) інші правила здійснення господарських операцій у межах морського порту.
2. Звід звичаїв морського порту застосовується:
1) за наявності в договорі морського перевезення умов щодо застосування звичаїв морського порту;
2) за відсутності в договорі морського перевезення відповідних правил з питань, які регулюються звичаями морського порту;
3) за наявності в договорі морського перевезення умов, що суперечать звичаям морського порту.
3. Звід звичаїв морського порту видається адміністрацією морських портів України щодо кожного морського порту, завіряється Торгово-промисловою палатою України і оприлюднюється на офіційному веб-сайті адміністрації морських портів України.
Стаття 10. Режим перебування в морському порту
1. Контроль за встановленим режимом перебування і переміщення в межах морського порту здійснюють служби морської безпеки, загони охорони морського порту спільно з органом охорони державного кордону з дотриманням вимог міжнародних договорів України.
2. Загони охорони морського порту, служби морської безпеки можуть створюватися в установленому законом порядку адміністрацією морських портів України, власниками морських терміналів та портовими операторами і діють на підставі положень про них, типові форми яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
3. Підтримання режиму перебування в морському порту із залученням сторонніх охоронних послуг здійснюється на договірних засадах відповідно до вимог законодавства.
4. Загальний контроль за дотриманням режиму перебування і переміщення в морському порту здійснює адміністрація морських портів України.
Стаття 11. Режим у пункті пропуску через державний кордон України та митний контроль в морському порту
1. На території морських портів і морських терміналів, через які здійснюється міжнародне сполучення, за рішенням Кабінету Міністрів України відкриваються пункти пропуску через державний кордон України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Межі території пункту пропуску на території морських портів визначаються адміністрацією морських портів України, а на території морських терміналів - власниками морських терміналів за погодженням з органом охорони державного кордону та митним органом.
2. Режим у пунктах пропуску через державний кордон України встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
3. Адміністрація морських портів України або власник морського терміналу на безоплатній основі надає у користування приміщення для організації пункту пропуску через державний кордон України, де здійснюються в установленому законодавством порядку прикордонний, митний контроль і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Контроль організовується та здійснюється у встановленому актами законодавства України порядку. У відповідних випадках та в порядку, встановленому актами законодавства України, здійснюються також перевірки рівня іонізуючого випромінювання, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, медичний огляд пасажирів, екіпажів, бригад тощо з метою виявлення осіб з симптомами інфекційних хвороб.
( Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018 )
4. У морських портах (морських терміналах) утворюються зони прикордонного і митного контролю, у межах яких здійснюються всі види контролю та огляду пасажирів, вантажів і транспортних засобів, перевірка та оформлення документів пасажирів, водіїв транспортних засобів і супроводжуючих осіб, а також документів на вантаж і транспортні засоби. У цих зонах не дозволяється виконувати сертифікацію товарів та інші операції, що не стосуються безпосередньо пропуску через державний кордон України пасажирів, транспортних засобів і вантажів.
Стаття 12. Організація роботи в морському порту під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру
1. Адміністрація морських портів України, суб’єкти господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, вживають невідкладних заходів для ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, які призвели до порушення роботи в морському порту.
2. Адміністрація морських портів України за погодженням з капітаном морського порту зобов’язана розробити та затвердити в установленому порядку план локалізації та ліквідації аварій (катастроф), забезпечити діяльність об’єктової аварійно-рятувальної служби, закупівлю та підтримання в належному стані спеціалізованих суден, необхідного обладнання, пристроїв і механізмів для ліквідації аварій на території та в акваторії морського порту.
3. Стивідорні компанії, власники (користувачі) морських терміналів в порядку, в обсязі і на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, за їхньою згодою беруть участь у розробленні плану локалізації та ліквідації аварій (катастроф), придбанні, утриманні обладнання, пристроїв та механізмів, відшкодуванні витрат на ліквідацію аварій на території та в акваторії порту і на території та в акваторії морських терміналів.
4. Порядок взаємодії адміністрації морських портів України та суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, запобігання та ліквідації аварій на території та в акваторії морського порту встановлюється адміністрацією морських портів України за погодженням з капітаном морського порту та власниками (користувачами) морських терміналів і портовими операторами.
5. У разі потреби центральні та місцеві органи виконавчої влади у порядку і на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, надають адміністрації морських портів України, власникам морських терміналів, портовим операторам необхідну допомогу у ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, а також у запобіганні можливим протизаконним і несанкціонованим втручанням у портову діяльність, які створюють загрозу життю або здоров’ю людей, безпечному мореплавству, експлуатації транспортних засобів у морському порту і схоронності вантажів.
6. Якщо внаслідок виникнення надзвичайної ситуації у морському порту або морському терміналі накопичилася така кількість нерозвантажених транспортних засобів, яка унеможливлює подальшу нормальну роботу морського порту або морського терміналу, адміністрація морських портів України за погодженням з власниками (користувачами) морських терміналів і портовими операторами має право запровадити тимчасові обмеження на ввезення до окремих об’єктів (місць) на території морського порту або морського терміналу певних видів вантажів певними видами транспорту до нормалізації роботи в морському порту.
7. У разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру відповідні центральні та місцеві органи виконавчої влади, військове командування та органи місцевого самоврядування мають право використовувати причали в морських портах у порядку, визначеному законом.
Розділ III
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ, УПРАВЛІННЯ В МОРСЬКОМУ ПОРТУ
Стаття 13. Основи державного регулювання діяльності в морському порту
1. Державне регулювання діяльності в морському порту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень з метою забезпечення:
1) безпеки мореплавства, життя і здоров’я громадян;
2) порядку в морському порту;
3) безпечної експлуатації об’єктів портової інфраструктури у межах території та акваторії морського порту;
4) комплексного розвитку та підвищення конкурентоспроможності морських портів;
5) належного утримання, ефективного управління та використання об’єктів портової інфраструктури державної власності;
6) створення рівних умов для провадження господарської діяльності у морському порту;
7) рівного доступу до послуг, що надаються в морському порту;
8) недопущення забруднення навколишнього природного середовища, дотримання вимог щодо використання та охорони водних об’єктів у межах території та акваторії морського порту.
2. До повноважень Кабінету Міністрів України щодо портової діяльності належать:
1) забезпечення провадження державної політики у сфері портової діяльності, спрямування та координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
2) відведення акваторії та визначення меж територій морських портів;
3) визначення морських портів, відкритих для заходу іноземних суден;
4) затвердження Стратегії розвитку морських портів України;
5) інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами.
3. Основними повноваженнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, щодо портової діяльності є:
1) формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері портової діяльності;
2) визначення пріоритетів розвитку портової діяльності;
3) забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері портової діяльності;
4) управління об’єктами портової інфраструктури державної власності;
5) формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства;
6) призначення капітанів морських портів;
7) розроблення Стратегії розвитку морських портів України на основі планів розвитку морських портів;
8) здійснення інших визначених законами повноважень.
4. Основними повноваженнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, є:
1) реалізація державної політики у сфері безпеки на морському транспорті;
2) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на морському транспорті та в морських портах;
3) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері безпеки на морському транспорті;
4) надання адміністративних послуг у сфері морського транспорту, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
5) здійснення інших визначених законами повноважень.
Стаття 14. Організація судноплавства в акваторії морського порту
1. Організація судноплавства в акваторії морського порту здійснюється на основі розподілу функцій забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства.
2. Нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту.
3. Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.
4. Безпека мореплавства в акваторії морського порту забезпечується адміністрацією морських портів України, власниками морських терміналів і гідротехнічних споруд, судновласниками, іншими суб’єктами господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, відповідно до законодавства і правил, визначених обов’язковими постановами по порту.
Стаття 15. Адміністрація морських портів України
1. Адміністрація морських портів України утворюється з метою:
1) утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об’єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту;
2) надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки;
3) організації та забезпечення безпечної експлуатації об’єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту;
4) організації та забезпечення безпеки мореплавства;
5) збору та обліку даних, що вносяться до Реєстру морських портів України;
6) організації розроблення та виконання плану розвитку морського порту, підготовки пропозицій щодо його вдосконалення;
7) організації та координації аварійно-рятувальних робіт;
8) організації робіт з підйому затонулого майна в акваторії морського порту;
9) забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі в межах визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту.
Порядок взаємодії адміністрації морських портів та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, із забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту встановлюється Кабінетом Міністрів України;
( Пункт 9 частини першої статті 15 в редакції Закону № 2530-VIII від 06.09.2018 )
10) забезпечення проведення робіт з ліквідації наслідків забруднення території та акваторії морського порту;
11) надання допомоги потерпілим;
12) визначення районів обов’язкового використання буксирів;
13) справляння та цільового використання портових зборів;
14) координації своєї діяльності та діяльності капітана морського порту, лоцманської служби, власників морських терміналів, портових операторів, інших суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту, у разі виникнення стихійного лиха, аварій, катастроф, інших надзвичайних ситуацій, що потребують взаємодії;
15) забезпечення створення рівних і конкурентних умов ведення господарської діяльності та отримання послуг у морському порту;
16) контролю і підтримання оголошених глибин.
2. У процесі своєї діяльності адміністрація морських портів України укладає договори щодо модернізації, реконструкції та будівництва об’єктів портової інфраструктури, інші договори, що відповідають цілям її утворення, у тому числі господарські договори з питань забезпечення своєї діяльності.
3. Голова адміністрації морських портів України призначається на посаду та звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Керівник адміністрації морського порту (начальник морського порту) призначається на посаду та звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, за поданням голови адміністрації морських портів України. Керівник адміністрації морського порту (начальник морського порту) діє на підставі положення про адміністрацію морського порту, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Стаття 16. Фінансування діяльності адміністрації морських портів України
1. Фінансування діяльності адміністрації морських портів України здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються нею відповідно до цього Закону, плати за надання послуг та орендної плати, інших незаборонених законодавством джерел.
2. Фінансування певних напрямів діяльності, зокрема модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об’єктів портової інфраструктури, може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 17. Обов’язкові постанови по порту
1. Обов’язкові постанови по порту приймаються адміністрацією морських портів України за погодженням з капітаном морського порту та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту.
2. Обов’язкові постанови по порту містять специфічну для кожного морського порту інформацію про:
1) межі зони нагляду, території та акваторії морського порту, у тому числі інформацію про глибини в акваторії морського порту та на підходах до морського порту, технічні можливості морського порту щодо приймання суден;
2) райони обов’язкового та необов’язкового лоцманського проведення, категорії суден і вимоги до капітанів суден, що звільняються від обов’язкового лоцманського проведення, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту;
3) порядок плавання суден в акваторії морського порту, на каналах і фарватерах (якщо вони не встановлені у правилах плавання, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту), включаючи правила заходу суден до морського порту і виходу з морського порту, порядок подання інформації про прибуття та відхід суден, порядок користування засобами зв’язку в акваторії морського порту, порядок надання лоцманських послуг;
4) правила стоянки суден, включаючи координати місць для якірної стоянки на рейді, правила швартування та відшвартовування;
5) правила і встановлені місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт, порядок здійснення в морському порту технічного обслуговування та ремонту суден;
6) правила забезпечення безпеки та порядку в морському порту, порядок охорони суден та портових засобів;
7) правила охорони навколишнього природного середовища, порядок приймання з суден нафти, нафтовмісних вод, суднових стічних вод, сміття, експлуатаційних та вантажних відходів;
( Пункт 7 частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1054-IX від 03.12.2020 )
8) правила проведення днопоглиблювальних робіт;
9) вимоги санітарного та карантинного режиму за поданням підрозділу державної санітарно-епідеміологічної служби в морському порту;
10) вимоги протипожежного режиму в морському порту;
11) порядок сходження на берег осіб суднового екіпажу та їх перебування на території морського порту і портового міста під час стоянки судна;
12) іншу інформацію, пов’язану із забезпеченням безпеки мореплавства в морському порту.
3. Порядок проходження прикордонного, митного, фітосанітарного, ветеринарно-санітарного контролю, державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин повинен відповідати міжнародним стандартам та враховувати зобов’язання України за міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
( Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018 )
4. Якщо в морському порту відкрито пункт пропуску через державний кордон України, адміністрація морських портів України в обов’язкових постановах по порту за поданням органів охорони державного кордону та митних органів оприлюднює встановлений порядок проходження прикордонного та митного контролю.
5. Обов’язкові постанови по порту є обов’язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами, які перебувають у морському порту, після їх обов’язкової державної реєстрації та опублікування в Повідомленнях мореплавцям України. Адміністрація морських портів України зобов’язана опубліковувати обов’язкові постанови по порту, усі зміни, внесені до них, у Повідомленнях мореплавцям України.
6. При прийнятті обов’язкових постанов по порту або внесенні змін до них не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав суб’єктів портової діяльності, передбачених Конституцією та законами України. Обов’язкові постанови по порту підлягають обов’язковій державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, і набирають чинності через 10 днів з дня їх реєстрації, якщо в них не встановлено іншого строку набрання ними чинності. Обов’язкові постанови по порту можуть бути оскаржені до адміністративного суду.
Розділ IV
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У МОРСЬКОМУ ПОРТУ
Стаття 18. Особливості провадження господарської діяльності у морському порту
1. Господарська діяльність у морському порту провадиться відповідно до законодавства, обов’язкових постанов по порту та зводу звичаїв морського порту.
2. У межах морського порту функціонують суб’єкти господарювання усіх форм власності, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням суден, пасажирів, вантажів, та підприємства, продукція та/або сировина яких транспортується територією та акваторією порту.
У морському порту утворюється Рада морського порту (Рада порту) - постійно діючий дорадчо-консультаційний орган, основним завданням якого є координація питань, пов’язаних із розвитком та функціонуванням морського порту.
До складу Ради порту входять начальник та капітан морського порту, представники власників (користувачів) морських терміналів, стивідорних компаній, інших суб’єктів господарювання, що надають послуги у морському порту. Раду порту очолює начальник морського порту, який забезпечує організацію її роботи.
Рада порту розглядає зміни та доповнення до плану розвитку порту, зводу звичаїв морського порту та постанов по порту і приймає відповідне рішення щодо доцільності їх внесення.
3. Власники та/або користувачі технологічно пов’язаних об’єктів портової інфраструктури зобов’язані укладати між собою договори, що визначають взаємні права і обов’язки щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу надання відповідних послуг у морському порту і встановлюють єдиний порядок експлуатації відповідної інфраструктури морського порту.
4. Портові оператори зобов’язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти дій, які можуть справляти негативний вплив на конкурентне середовище в морському порту.
5. Адміністрація морських портів України не має права перешкоджати або втручатися в діяльність суб’єктів господарювання, крім випадків, передбачених законом, а також встановлювати для них умови діяльності, що погіршують їх становище порівняно з іншими суб’єктами господарювання або порушують їхні права та законні інтереси. Суб’єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність у межах морського порту, мають право на власний розсуд розпоряджатися належним їм майном, розширювати свої межі у відповідності до вимог Цивільного, Господарського, Земельного та Водного кодексів України.
6. У порядку та на умовах, визначених законами України, у межах морських портів можуть утворюватися спеціальні (вільні) економічні зони або встановлюватися спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.
Стаття 19. Послуги, що надаються у морських портах
1. У морських портах надаються послуги з обслуговування суден, у тому числі порядок приймання з суден нафти, нафтовмісних вод, суднових стічних вод, сміття, експлуатаційних та вантажних відходів, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.
( Абзац перший частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1054-IX від 03.12.2020 )
Суднам, які згідно із судновими документами мають максимальну осадку більше 4,5 метра, послуги з обслуговування надаються у морських портах і терміналах, якщо інше не встановлено Законом України "Про внутрішній водний транспорт".
( Частину першу статті 19 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1054-IX від 03.12.2020 )
2. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, затверджуються:
1) правила надання послуг з вантажно-розвантажувальних робіт у морському порту в частині, що стосується зобов’язань за міжнародними договорами України;
2) правила надання послуг з обслуговування суден у морському порту та на підходах до них у частині, що стосується зобов’язань за міжнародними договорами України;
3) правила надання інших послуг, що звичайно надаються в морських портах, у частині, що стосується зобов’язань за міжнародними договорами України.
3. Виключно державними підприємствами, установами та організаціями надаються послуги з:
4. Послуги, визначені у частині третій цієї статті, надаються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Стаття 20. Обов’язки суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту
1. Суб’єкти господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту, зобов’язані:
1) дотримуватися встановленого у морському порту порядку;
2) здійснювати експлуатацію об’єктів інфраструктури морського порту відповідно до вимог безпеки, законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
3) забезпечувати можливість здійснення повноважень митними органами, органами охорони державного кордону та іншими державними органами, що здійснюють свої повноваження у морському порту;
4) забезпечувати рівний доступ до послуг, що надаються в морському порту, та відкритість доступу до відомостей про такі послуги;
5) негайно інформувати адміністрацію морського порту про виникнення ситуацій, що створюють загрозу безпеці мореплавства та/або провадженню діяльності у морському порту;
6) сприяти проведенню розслідування причин виникнення аварійних морських подій.
2. Суб’єкти господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту, несуть відповідальність за недотримання вимог законодавства з безпеки мореплавства, охорони праці, пожежної, санітарної, екологічної безпеки відповідно до закону.
Стаття 21. Тарифи на послуги, що надаються у морському порту
1. Тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб’єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
2. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб’єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.
3. Тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб’єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.
Стаття 22. Портові збори
1. У морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний з урахуванням особливостей справляння, встановлених Законом України "Про внутрішній водний транспорт". Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об’ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.
( Перше речення частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1054-IX від 03.12.2020 )
2. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору з урахуванням особливостей використання, встановлених Кодексом торговельного мореплавства України, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.