Про публічно-приватне партнерство

2. Після прийняття рішення про здійснення ППП, об’єктом якого є автомобільна дорога, щодо земельних ділянок, необхідних для реалізації проекту ППП, встановлюються відповідні обтяження речових прав на земельну ділянку у визначеному законодавством порядку (встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі на відчуження земельної ділянки). Якщо земельні ділянки, необхідні для реалізації проекту ППП, не сформовані, публічний партнер забезпечує формування таких земельних ділянок.

3. Перелік земельних ділянок, необхідних для реалізації проекту ППП (із зазначенням площі та кадастрового номера (за наявності) земельних ділянок, а в разі відсутності сформованих земельних ділянок - графічні матеріали (орієнтовні межі та площі, сусідні земельні ділянки), на яких зазначається бажане місце розташування земельних ділянок), є істотною умовою договору ППП, об’єктом якого є автомобільна дорога.

Якщо у процесі виконання договору ППП виникла обґрунтована необхідність перегляду переліку земельних ділянок, передбаченого цією частиною, сторони договору ППП можуть уточнити такий перелік у порядку та на умовах, визначених конкурсною документацією та договором ППП.

4. У разі необхідності розроблення та затвердження або внесення змін до містобудівної документації для цілей реалізації проекту ППП, об’єктом якого є автомобільна дорога, публічний партнер забезпечує розроблення та затвердження або внесення змін до відповідної містобудівної документації.

5. Майно, створене приватним партнером на виконання умов договору ППП або отримане приватним партнером відповідно до умов договору ППП, яке розташовано у межах смуги відведення автомобільної дороги, є об’єктом права державної, комунальної власності, об’єктом власності Автономної Республіки Крим або власністю господарського товариства публічного сектору, крім об’єктів дорожнього сервісу, які можуть бути власністю приватного партнера відповідно до умов договору ППП.

Майно, створене приватним партнером на виконання умов договору ППП, яке розташовано за межами смуги відведення автомобільної дороги, є об’єктом права власності приватного партнера, якщо інше не визначено договором ППП.

6. Прийняття в експлуатацію автомобільної дороги є підставою для її включення у встановленому порядку до переліку автомобільних доріг загального користування.

1. У проекті ППП, об’єктом якого є автомобільна дорога, може встановлюватися плата за разовий проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах ППП у рамках реалізації такого проекту.

Розмір плати за разовий проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах ППП (у разі її встановлення у відповідному проекті ППП), визначається у висновку за результатами аналізу ефективності здійснення ППП та не може перевищувати максимальний розмір плати, що встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням виду транспортного засобу та рівня інфляції.

Розмір плати за разовий проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах ППП (у разі її встановлення у відповідному проекті ППП), визначений у висновку за результатами аналізу ефективності здійснення ППП, може бути зменшений у рамках конкурсу пропозицій відповідно до умов конкурсної документації, якщо він є одним із фінансово-комерційних критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій.

Розмір плати за разовий проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах ППП (у разі її встановлення у відповідному проекті ППП), визначений відповідно до абзаців другого і третього цієї частини, зазначається у договорі ППП у розрахунку за 1 кілометр з урахуванням тарифної сітки плати за разовий проїзд автомобільною дорогою, визначеної у договорі ППП.

2. Порядок безоплатного проїзду автомобільними дорогами, побудованими на умовах ППП, та розмір відшкодування приватному партнеру (у разі стихійного лиха, катастрофи, епідемії, епізоотії, проїзду транспортних засобів, що використовуються органами державної влади, підрозділами Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, проїзду швидкої медичної допомоги, а також в умовах воєнного стану) визначаються Кабінетом Міністрів України.

1. Договір ППП, об’єктом якого є автомобільна дорога або елементи (складові) інженерного облаштування автомобільної дороги, повинен передбачати здійснення на користь приватного партнера платежів, визначених як підтримка здійснення ППП відповідно до частини першої статті 43 цього Закону, у порядку і на умовах, передбачених договором ППП.

2. Плата за експлуатаційну готовність автомобільної дороги або елементів (складових) інженерного облаштування автомобільної дороги (у разі її встановлення у відповідному проекті ППП) сплачується приватному партнеру відповідно до умов договору ППП після прийняття об’єкта ППП в експлуатацію та залежить від досягнення приватним партнером показників ефективності (результативності), зокрема якості, надійності, доступності автомобільної дороги або елементів (складових) інженерного облаштування автомобільної дороги.

У разі недосягнення приватним партнером показників ефективності (результативності) розмір плати за експлуатаційну готовність (у разі її встановлення у відповідному проекті ППП) може бути зменшений на суму штрафних санкцій, передбачених договором ППП.

1. Об’єктом ППП у проектах ППП з будівництва житла, проектах ППП з будівництва житла з допороговим значенням є:

1) подільні та неподільні об’єкти нерухомості (майбутні об’єкти нерухомості), у тому числі ті, які будуть збудовані в майбутньому, новозбудовані об’єкти нерухомості (зокрема будівля, споруда, квартира, інше житлове та/або нежитлове приміщення, допоміжне майно (гаражний бокс, машиномісце, інші нежитлові приміщення/площі тощо);

2) об’єкти незавершеного будівництва, що перебувають у державній, комунальній власності, у власності Автономної Республіки Крим або власності господарського товариства публічного сектору.

Проект ППП з будівництва житла може включати проектні роботи. Проект ППП з будівництва житла, проект ППП з будівництва житла з допороговим значенням за рішенням публічного партнера може передбачати або не передбачати здійснення технічного обслуговування об’єкта ППП.

2. Публічним партнером щодо об’єктів ППП у проектах ППП з будівництва житла, проектах ППП з будівництва житла з допороговим значенням, будівництво якого здійснюється, є:

1) на землях державної власності (крім випадків, передбачених пунктами 4, 5 цієї частини) - орган виконавчої влади, що згідно із статтею 122 Земельного кодексу України уповноважений на передачу відповідних земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування;

2) на землях комунальної власності - орган місцевого самоврядування, що згідно із статтею 122 Земельного кодексу України уповноважений на передачу відповідних земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або у користування;

3) на землях спільної власності територіальних громад - Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, що згідно із статтею 122 Земельного кодексу України уповноважені на передачу відповідних земельних ділянок із земель спільної власності територіальних громад у власність або у користування;

4) на землях, власником або користувачем яких є господарське товариство публічного сектору, - відповідне господарське товариство публічного сектору, що є власником або користувачем земельної ділянки;

5) на земельних ділянках, користувачем яких є державне або комунальне підприємство, установа, організація, - орган державної влади, до сфери управління якого належить відповідне державне підприємство, або орган, до сфери управління якого належить відповідне комунальне підприємство.

3. Приватний партнер у проектах ППП з будівництва житла визначається в порядку, передбаченому розділом IV цього Закону.

4. У разі якщо проект ППП з будівництва житла включає проектні роботи, приватний партнер забезпечує розроблення проектної документації на будівництво об’єкта ППП відповідно до договору ППП.

У разі забезпечення розроблення проектної документації або іншої необхідної документації публічним партнером фінансування таких робіт здійснюється за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, коштів державного, комунального підприємства, установи, організації, господарського товариства публічного сектору, міжнародних фінансових організацій, донорів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Приватний партнер може відшкодувати обґрунтовані, справедливі і належним чином документально підтверджені витрати публічного партнера на розроблення проектної документації або іншої необхідної документації відповідно до умов конкурсної документації та договору ППП.

5. При реалізації проекту ППП з будівництва житла земельна ділянка може передаватися приватному партнеру у користування (на праві оренди, суперфіцію). Оформлення прав на земельну ділянку, на якій розміщено житловий будинок, здійснюється відповідно до Земельного кодексу України та інших актів законодавства.

У випадках, передбачених договором ППП, забудова земельної ділянки може здійснюватися приватним партнером шляхом делегування функцій замовника будівництва, без передачі земельної ділянки приватному партнеру у користування.

6. У разі необхідності розроблення та затвердження або внесення змін до містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій), для цілей реалізації проекту ППП з будівництва житла, проекту ППП з будівництва житла з допороговим значенням публічний партнер до оголошення конкурсу забезпечує розроблення та затвердження або внесення змін до відповідної містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою, у передбаченому законодавством порядку.

Публічний партнер до оголошення конкурсу вживає заходів щодо забезпечення видачі містобудівних умов, обмежень та технічних умов для проектування об’єктів нерухомості у рамках реалізації проекту ППП з будівництва житла, проекту ППП з будівництва житла з допороговим значенням.

7. Для реалізації проектів ППП з будівництва житла, проектів ППП з будівництва житла з допороговим значенням публічний партнер зобов’язаний забезпечити вжиття заходів, спрямованих на формування земельної ділянки, приведення у відповідність цільового призначення земельної ділянки та виду функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією, намірам забудови.

8. Уповноважений орган затверджує методичні рекомендації з підготовки концептуальної записки щодо здійснення ППП та техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП для проектів ППП з будівництва житла, а також примірну конкурсну документацію (включаючи склад майна та/або технічні і фінансові умови будівництва об’єкта). Примірна конкурсна документація має рекомендаційний характер.

При розробленні конкурсної документації з урахуванням умов примірної конкурсної документації повинні бути враховані результати дослідження заінтересованості ринку, якщо вони проводилися конкурсною комісією, а також результати розгляду звернень (питань) осіб, зацікавлених в участі у конкурсі.

9. У конкурсній документації можуть визначатися мінімальна площа (у метрах квадратних) житлової забудови, власником якої стане публічний партнер та/або фізичні особи - вигодонабувачі за результатами реалізації проекту ППП з будівництва житла, проекту ППП з будівництва житла з допороговим значенням, та/або максимальна вартість 1 метра квадратного житлової забудови, яка буде передана у власність публічному партнеру та/або фізичним особам - вигодонабувачам, та/або розмір дисконту на 1 метр квадратний житлової забудови, що буде наданий публічному партнеру та/або фізичним особам - вигодонабувачам.

Мінімальна площа житлової забудови, власником якої стане публічний партнер та/або фізичні особи - вигодонабувачі, та розмір дисконту розраховуються з урахуванням ринкової вартості 1 метра квадратного (площі) житлової забудови в населеному пункті, в якому планується реалізувати проект ППП з будівництва житла, проект ППП з будівництва житла з допороговим значенням, а також з урахуванням ринкової вартості права на забудову земельної ділянки, що надаватиметься приватному партнеру для реалізації проекту ППП з будівництва житла, проекту ППП з будівництва житла з допороговим значенням.

Розрахунок мінімальної кількості метрів квадратних (площі) житлової забудови, власником якої стане публічний партнер та/або фізичні особи - вигодонабувачі, розрахунок мінімального розміру дисконту та розрахунок ринкової вартості права на забудову земельної ділянки здійснюються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

10. У конкурсній документації визначаються вихідні дані об’єкта ППП: поверховість, щільність забудови, характеристика соціальної інфраструктури (наявність шкіл, дитячих садків тощо), вимоги до паркінгів (за потреби), об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту тощо.

У конкурсній документації визначаються форми, максимальний обсяг та інші умови надання підтримки здійснення ППП відповідно до статті 43 цього Закону.

Розрахунок розміру державної підтримки здійснення ППП, у тому числі плати за експлуатаційну готовність, здійснюється відповідно до методики аналізу ефективності здійснення ППП, що затверджується уповноваженим органом.

11. Право власності на нерухоме майно, новозбудоване в рамках реалізації проектів ППП з будівництва житла, проектів ППП з будівництва житла з допороговим значенням, може бути об’єктом державної, комунальної власності, об’єктом власності Автономної Республіки Крим, власністю господарського товариства публічного сектору, об’єктом приватної власності приватного партнера та/або фізичних осіб - вигодонабувачів, визначених публічним партнером у порядку та на умовах, встановлених договором ППП.

Будівництво приватним партнером об’єкта ППП під час реалізації проектів ППП з будівництва житла, проектів ППП з будівництва житла з допороговим значенням є підставою для здійснення реєстрації спеціального майнового права на подільний та неподільний об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості за приватним партнером та/або публічним партнером, та/або фізичними особами - вигодонабувачами, визначеними публічним партнером у порядку та на умовах, встановлених договором ППП.

Приватний партнер має право відчужувати майнові права (спеціальні майнові права) та/або майбутні об’єкти нерухомості в обсязі, розмірі та на умовах, визначених договором ППП.

Питання виникнення та реалізації прав публічного партнера, приватного партнера, приватних власників площ в об’єкті ППП, які не є учасниками договору ППП, щодо об’єкта ППП, у тому числі спільного майна, визначаються з дотриманням вимог Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

12. Подільні та неподільні об’єкти незавершеного будівництва та/або майбутні об’єкти нерухомості, що споруджуються відповідно до умов договору ППП, укладеного в рамках реалізації проектів ППП з будівництва житла, проектів ППП з будівництва житла з допороговим значенням, можуть бути предметом правочинів, пов’язаних із зміною замовника будівництва та/або девелопера будівництва, правочинів щодо відчуження та/або обтяження речових прав, зокрема обтяження іпотекою на користь кредитора (кредиторів) за прямим договором, за умови що укладення таких правочинів передбачено умовами договору ППП та умовами прямого договору, укладеного в рамках реалізації проекту ППП з будівництва житла, проекту ППП з будівництва житла з допороговим значенням з метою виконання фінансових зобов’язань приватного партнера перед кредитором (кредиторами) шляхом заміни приватного партнера у проекті ППП з будівництва житла, проекті ППП з будівництва житла з допороговим значенням.

1. Договір ППП, який передбачає надання суспільно значущих послуг, що підлягають державному регулюванню у сферах природних монополій, крім істотних умов, передбачених цим Законом, повинен визначати правові наслідки встановлення органом державного регулювання економічно необґрунтованих цін (тарифів) на відповідні суспільно значущі послуги. Умови щодо визначення економічної обґрунтованості цін (тарифів) на суспільно значущі послуги встановлюються договором ППП.

Положення договору ППП щодо правових наслідків встановлення органом державного регулювання економічно необґрунтованих цін (тарифів) на суспільно значущі послуги можуть передбачати, зокрема:

1) зобов’язання публічного партнера компенсувати частину витрат приватного партнера на виконання зобов’язань, що становлять основну економічну суть проекту ППП (створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічне обслуговування об’єкта ППП, з передачею або без передачі приватному партнеру права на управління та/або експлуатацію об’єкта ППП та/або права на надання суспільно значущих послуг), враховуючи витрати у зв’язку із залученням боргового фінансування, премію за ризик та економічно обґрунтований рівень дохідності, які не можуть бути відшкодовані приватним партнером внаслідок встановлення економічно необґрунтованих цін (тарифів) на суспільно значущі послуги;

2) право приватного партнера зупинити виконання зобов’язань за договором ППП, що становлять основну економічну суть проекту ППП (створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічне обслуговування об’єкта ППП, з передачею або без передачі приватному партнеру права на управління та/або експлуатацію об’єкта ППП та/або права на надання суспільно значущих послуг), до затвердження органом державного регулювання цін (тарифів) на відповідні послуги на рівні, передбаченому договором ППП;

3) право приватного партнера у порядку і на умовах, передбачених договором ППП, ініціювати внесення змін до договору ППП щодо обсягів та строків виконання зобов’язань, що становлять основну економічну суть проекту ППП (створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічне обслуговування об’єкта ППП, з передачею або без передачі приватному партнеру права на управління та/або експлуатацію об’єкта ППП та/або права на надання суспільно значущих послуг), термінів прийняття об’єкта ППП в експлуатацію, а також щодо визначених договором ППП показників ефективності (результативності) суспільно значущих послуг.

2. Приватний партнер, який надає суспільно значущі послуги, що підлягають державному регулюванню у сферах природних монополій, зобов’язаний отримати всі необхідні документи дозвільного характеру для провадження такої діяльності протягом 180 календарних днів з дати початку строку ППП за договором ППП та забезпечити безперервне надання таких послуг.

1. Контроль за виконанням договорів ППП, у тому числі щодо дотримання приватним партнером зобов’язань України у сферах екологічного, соціального та трудового права, які передбачені конвенціями, зазначеними в додатку до цього Закону, здійснюють публічний партнер, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до повноважень та у порядку, встановленому законом та/або договором ППП.

Під час здійснення контролю за виконанням договорів ППП не допускається втручання в господарську діяльність приватного партнера або третіх сторін, залучених приватним партнером до виконання договору ППП, а також розголошення конфіденційної інформації, що стала відома у зв’язку із здійсненням контролю.

2. Приватні партнери надають публічним партнерам інформацію про виконання договору ППП у порядку, передбаченому таким договором.

3. Моніторинг виконання договорів ППП здійснює уповноважений орган на підставі отриманих від публічних партнерів щорічних звітів про виконання договору ППП, які подаються за формою та в порядку, затвердженими уповноваженим органом.

4. Уповноважений орган здійснює моніторинг, узагальнення та оприлюднення у встановленому порядку результатів здійснення ППП, у тому числі здійснення оцінювання та моніторингу загального рівня ризиків публічних партнерів за договорами ППП.

5. У разі виявлення за результатами моніторингу ознак порушення законодавства, у тому числі під час укладення договору ППП, уповноважений орган письмово повідомляє про таке порушення відповідні державні органи.

1. Після завершення виконання договору ППП (у тому числі у разі його дострокового розірвання) проводиться завершальне оцінювання здійснення ППП.

Метою завершального оцінювання здійснення ППП є узагальнення результатів виконання договору ППП, виявлення проблем та аналіз ризиків, що виникли під час реалізації проекту ППП, а також підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавства (за потреби).

2. Завершальне оцінювання проводять:

1) щодо об’єктів державної власності, об’єктів, які належать господарським товариствам публічного сектору, - орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України, який не залучався до підготовки та/або реалізації проекту ППП;

2) щодо об’єктів, які належать Автономній Республіці Крим, - орган, уповноважений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, який не залучався до підготовки та/або реалізації проекту ППП, а якщо такий орган не визначений - Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

3) щодо об’єктів комунальної власності - орган, уповноважений органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", який не залучався до підготовки та/або реалізації проекту ППП.

3. Публічний партнер та приватний партнер надають органу, що проводить завершальне оцінювання здійснення ППП, інформацію, необхідну для його проведення (крім інформації про об’єкти критичної інфраструктури, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам та національній безпеці).

4. Орган, що проводив завершальне оцінювання здійснення ППП, надсилає до уповноваженого органу звіт за результатами такого оцінювання.

1. До повноважень уповноваженого органу належать:

1) підготовка пропозицій щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері ППП;

2) розроблення концепції та проектів державних цільових програм щодо сприяння розширенню ППП, вжиття заходів для їх виконання;

3) сприяння захисту законних прав та інтересів публічних і приватних партнерів (концесієдавців і концесіонерів) у процесі здійснення ППП (концесії);

4) встановлення порядку конкурсного відбору незалежних експертів;

5) розроблення та затвердження примірної форми конкурсної документації;

6) здійснення моніторингу, узагальнення та оприлюднення у встановленому порядку результатів здійснення ППП (концесії);

7) здійснення моніторингу дотримання вимог законодавства у сфері ППП, у тому числі під час проведення конкурсів;

8) проведення в межах своїх повноважень інформаційно-роз’яснювальної і консультаційної роботи;

9) участь в організації навчання і підвищення професійних компетентностей фахівців у сфері ППП;

10) ведення обліку договорів ППП (концесійних договорів);

11) розроблення та затвердження нормативно-методологічних документів з питань ППП, методичних рекомендацій щодо практичного застосування положень цього Закону;

12) здійснення інших повноважень, передбачених законом.

1. Установити, що:

1) щодо проектів державно-приватного партнерства (далі - ДПП), підготовку яких розпочато за ініціативи центральних, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи органів Автономної Республіки Крим, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук України, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, до дати набрання чинності цим Законом, але рішення про здійснення ДПП не прийнято, така підготовка завершується і рішення про здійснення ДПП приймається відповідно до законодавства, що діяло на дату початку підготовки проекту ДПП. У такому разі оголошення конкурсу, визначення приватного партнера та укладення договору ППП здійснюються відповідно до процедур, передбачених цим Законом;

процедура визначення приватного партнера, передбачена цим Законом, не застосовується до проектів, щодо яких прийнято рішення про здійснення ДПП до набрання чинності цим Законом, за винятком частини другої статті 19 цього Закону, яка застосовується під час проведення конкурсу. Проведення конкурсу та укладення договору ППП щодо таких проектів здійснюються відповідно до законодавства, що діяло на дату прийняття рішення про здійснення ДПП, з урахуванням особливостей, визначених цим абзацом;

завершення конкурсів, розпочатих до набрання чинності цим Законом, здійснюється з використанням процедури, за якою вони розпочаті. При цьому якщо станом на дату набрання чинності цим Законом строк для подання конкурсних пропозицій ще не закінчився, до проектів договорів ДПП, підготовлених для проведення конкурсу, вносяться зміни з метою їх приведення у відповідність з вимогами цього Закону.

Для цілей цього підпункту початком підготовки проекту ДПП вважається будь-яка з таких дій:

оприлюднення на офіційному веб-сайті державного партнера інформації про підготовку концептуальної записки здійснення ДПП відповідно до абзацу третього частини другої статті 10 Закону України "Про державно-приватне партнерство";

укладення договору з міжнародною фінансовою організацією, донором про підготовку проекту ДПП (у тому числі для розроблення концептуальної записки здійснення ДПП або проведення іншого аналізу, необхідного для підготовки концептуальної записки здійснення ДПП);

укладення договору з радниками про підготовку проекту ДПП (у тому числі для розроблення концептуальної записки здійснення ДПП або проведення іншого аналізу, необхідного для підготовки концептуальної записки здійснення ДПП);

2) щодо проектів державно-приватного партнерства, підготовку яких розпочато за ініціативи осіб, які відповідно до Закону України "Про державно-приватне партнерство" можуть бути приватними партнерами, до дати набрання чинності цим Законом, але рішення про здійснення ДПП не прийнято, така підготовка завершується і рішення про здійснення ДПП приймається відповідно до законодавства, що діяло на дату початку підготовки проекту ДПП. У такому разі оголошення конкурсу, визначення приватного партнера та укладення договору ППП здійснюються відповідно до процедур, передбачених цим Законом, з урахуванням правил, визначених абзацами третім і п’ятим частини першої статті 14 Закону України "Про державно-приватне партнерство".

Для цілей цього підпункту початком підготовки проекту ДПП вважається підписання особою, яка відповідно до Закону України "Про державно-приватне партнерство" може бути приватним партнером, та державним партнером до 1 липня 2025 року договору про нерозголошення конфіденційної інформації та/або меморандуму чи іншого документа про співпрацю для цілей підготовки пропозиції та подання до дати набрання чинності цим Законом особою, яка відповідно до Закону України "Про державно-приватне партнерство" може бути приватним партнером, до органу, уповноваженого проводити аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства, пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства;

3) договори, укладені в рамках здійснення ДПП до набрання чинності цим Законом, є чинними до моменту закінчення строку їхньої дії відповідно до умов таких договорів;

4) під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі знищення або істотного пошкодження внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України об’єкта ППП, визначеного у концептуальній записці щодо здійснення ППП або техніко-економічному обґрунтуванні здійснення ППП, на основі яких розпочато аналіз концептуальної записки здійснення ППП або аналіз ефективності здійснення ППП, проведення такого аналізу може бути зупинено, а концептуальна записка щодо здійснення ППП або техніко-економічне обґрунтування здійснення ППП можуть бути переглянуті.

2. Протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом семи років з дня його припинення або скасування до проектів ППП з відновлення інфраструктури та економіки, включених до Переліку державних проектів ППП з відновлення інфраструктури та економіки або Переліку місцевих проектів ППП з відновлення інфраструктури та економіки (далі - проекти ППП з відновлення інфраструктури та економіки), застосовується спрощений порядок підготовки.

До Переліку державних проектів ППП з відновлення інфраструктури та економіки (далі - Перелік державних проектів ППП з відновлення) включаються проекти ППП, зважаючи на необхідність будівництва нових об’єктів інфраструктури або відновлення існуючих об’єктів, з урахуванням офіційної інформації про зруйновану чи пошкоджену інфраструктуру внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, або у зв’язку з необхідністю задоволення потреб, зокрема у сферах охорони здоров’я, енергетики, соціальної та транспортної інфраструктури, що виникли внаслідок такої збройної агресії, або у зв’язку з необхідністю інтеграції секторів транспортної інфраструктури та енергетики економіки України до Європейського Союзу.

До Переліку місцевих проектів ППП з відновлення інфраструктури та економіки (далі - Перелік місцевих проектів ППП з відновлення) включаються проекти ППП, зважаючи на необхідність будівництва нових або відновлення існуючих об’єктів комунальної інфраструктури, з урахуванням офіційної інформації про зруйновану чи пошкоджену інфраструктуру внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, або у зв’язку з необхідністю задоволення потреб, зокрема у сферах охорони здоров’я, енергетики, соціальної та транспортної інфраструктури, що виникли внаслідок такої збройної агресії, або у зв’язку з необхідністю інтеграції секторів транспортної інфраструктури та енергетики економіки України до Європейського Союзу.

Порядок формування переліку проектів ППП з відновлення інфраструктури та економіки і порядок підготовки таких проектів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. До набрання чинності частиною першою статті 29 цього Закону органом оскарження є суд, а спори, що виникають у зв’язку з проведенням конкурсу, вирішуються в судовому порядку.

Звернення до суду з позовами у спорах, що виникають у зв’язку з проведенням конкурсу, здійснюється відповідно до закону в межах таких строків:

1) у спорах щодо оскарження складових конкурсної документації для проведення конкурсу пропозицій під час торгів з обмеженою участю - протягом 30 календарних днів з дати доведення до відома учасників конкурсу остаточної редакції складових конкурсної документації для проведення конкурсу пропозицій;

2) у спорах щодо оскарження складових конкурсної документації для проведення конкурсу пропозицій під час конкурентного діалогу - протягом 30 календарних днів з дати доведення до відома претендентів, які брали участь у переговорах щодо характеристик проекту ППП, остаточної редакції складових конкурсної документації для проведення конкурсу пропозицій;

3) у спорах щодо оскарження оприлюдненої конкурсної документації або її складових, змін до конкурсної документації - протягом 30 календарних днів з дати оприлюднення конкурсної документації або її складових, змін до конкурсної документації для відповідної конкурентної процедури конкурсу;

4) у спорах щодо оскарження результатів кваліфікаційного відбору - протягом 30 календарних днів з дати оприлюднення протоколу кваліфікаційного відбору або протягом 15 календарних днів з дати отримання претендентом результатів кваліфікаційного відбору;

5) у спорах щодо оскарження результатів оцінювання конкурсних пропозицій (крім відкритих торгів з подальшим кваліфікаційним відбором) - протягом 30 календарних днів з дати оприлюднення протоколу про результати оцінювання конкурсних пропозицій (крім протоколу про результати оцінювання конкурсних пропозицій у відкритих торгах з подальшим кваліфікаційним відбором);

6) у спорах щодо оскарження результатів оцінювання конкурсних пропозицій у відкритих торгах з подальшим кваліфікаційним відбором - протягом 30 календарних днів з дати оприлюднення протоколу про результати оцінювання конкурсних пропозицій у відкритих торгах з подальшим кваліфікаційним відбором;

7) у спорах щодо оскарження відмови публічного партнера в укладенні договору ППП за результатами переговорів щодо умов договору ППП з переможцем конкурсу - протягом 30 календарних днів з дати повідомлення про припинення переговорів з переможцем конкурсу.

Звернення до суду з позовами у спорах щодо оскарження законності укладення оприлюдненого договору ППП, законності оприлюднених змін до договору ППП здійснюється відповідно до закону протягом 30 календарних днів з дати оприлюднення договору ППП, змін до договору ППП.

У разі звернення до суду з позовом щодо оскарження конкурсної документації або її складових, змін до конкурсної документації у випадках та в порядку, визначених законом, конкурсна комісія або публічний партнер можуть прийняти рішення про продовження конкурсу або тимчасове зупинення конкурсу з обов’язковим оприлюдненням такого рішення відповідно до умов конкурсної документації.

Тимчасове зупинення конкурсу триває до спливу відповідного строку для звернення до суду з позовом щодо оскарження конкурсної документації або її складових, змін до конкурсної документації, визначених законом, якщо конкурсна комісія або публічний партнер не оприлюднять своє рішення про продовження конкурсу відповідно до умов конкурсної документації.

Якщо звернення до суду з позовом щодо оскарження конкурсної документації або її складових, змін до конкурсної документації не призводить до визнання конкурсу таким, що не відбувся, проведення конкурсу продовжується за рішенням конкурсної комісії або публічного партнера у межах строків, визначених відповідно цим Законом чи Законом України "Про концесію" для проведення конкурсу на відповідному етапі (у відповідній частині конкурсу).

Перебіг тимчасово зупинених строків для проведення конкурсу відповідно до цього пункту у жодному разі не відновлюється, якщо за результатами розгляду судом позову щодо оскарження конкурсної документації або її складових, змін до конкурсної документації конкурс визнано таким, що не відбувся.

У разі звернення до суду з позовом щодо оскарження результатів кваліфікаційного відбору конкурсна комісія або публічний партнер протягом одного робочого дня з дати, коли їм стало відомо про оскарження, приймають рішення про тимчасове зупинення конкурсу з обов’язковим оприлюдненням такого рішення відповідно до умов конкурсної документації.

4. До набрання чинності пунктом 25 частини першої статті 1 цього Закону термін "приватний партнер" вживається в такому значенні:

"приватний партнер - юридична особа - резидент, створена з урахуванням вимог цього Закону та конкурсної документації, яка є стороною договору ППП та спеціально створена виключно для реалізації проекту ППП".

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім:

1) частини другої статті 19, підпунктів 1 і 2 пункту 1 розділу X "Перехідні положення", абзаців дев’ятого - тридцять четвертого підпункту 29.18, абзаців четвертого - десятого та сімдесят четвертого - вісімдесят третього підпункту 29.66 підпункту 29 пункту 3, пункту 4 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

2) частини першої статті 29 цього Закону та абзаців третього і четвертого підпункту 29.34 підпункту 29 пункту 3 цього розділу, які набирають чинності через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом;

3) підпунктів 29.1, 29.8, 29.11, 29.12, 29.14, 29.17-29.19, 29.21, 29.22, 29.26, 29.27, 29.28, 29.31, 29.34, 29.39, 29.45, 29.48, 29.63 підпункту 29 пункту 3 цього розділу (в частині використання електронної торгової системи (ЕТС), які набирають чинності з дня початку функціонування ЕТС, але не пізніше 1 січня 2027 року;

4) пункту 25 частини першої статті 1, частини четвертої статті 25 цього Закону, абзацу тридцять п’ятого підпункту 29.1, абзаців шостого - двадцять другого підпункту 29.29 підпункту 29 пункту 3 цього розділу, які набирають чинності з дня набуття Україною членства в Європейському Союзі.

2. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про державно-приватне партнерство" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 40, ст. 524 із наступними змінами).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) слова "державно-приватне партнерство", "державний партнер" у всіх відмінках замінити відповідно словами "публічно-приватне партнерство", "публічний партнер" у відповідному відмінку, а слова "Про державно-приватне партнерство" - словами "Про публічно-приватне партнерство";

2) у частині другій статті 16 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170) слова "державно-приватного партнерства" замінити словами "публічно-приватного партнерства", а слова "Законом України "Про державно-приватне партнерство" - словами "Законом України "Про публічно-приватне партнерство";

3) статтю 75 Повітряного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 48-49, ст. 536) викласти в такій редакції:

"Стаття 75. Особливості розпорядження майном аеропортів (аеродромів)

1. Аеродроми та аеродромні об’єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, інші елементи аеродромів), що забезпечують безпеку польотів та перебувають у державній чи комунальній власності, не підлягають відчуженню, продажу, приватизації, обміну, передачі в заставу.

2. Майно, призначене для наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, обробки багажу, пошти, вантажу, об’єкти неавіаційних видів діяльності можуть бути об’єктами договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, договору оренди в установленому законодавством порядку, за умови що не змінюється цільове призначення такого майна (таких об’єктів).

3. Державний та/або комунальний аеродром та аеродромні об’єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, інші елементи аеродромів), злітно-посадкові майданчики можуть передаватися приватному інвестору відповідно до договору публічно-приватного партнерства або концесійного договору, договору оренди, а також бути предметом інших договорів, що укладаються відповідно до законодавства України. Істотною умовою таких договорів є заборона зміни цільового призначення об’єктів аеродрому, злітно-посадкового майданчика, що забезпечують його основну виробничу діяльність";

4) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

4.1) у частині першій статті 19:

пункт 15 викласти в такій редакції:

"15) спорах щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері проведення конкурентних процедур з відбору приватного партнера, концесіонера";

доповнити пунктом 15-1 такого змісту:

"15-1) спорах щодо оскарження законності укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, законності змін, внесених до договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору";

4.2) абзац другий частини третьої статті 22 замінити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні адміністративні справи:

1) у спорах за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені;

2) у спорах за участю суб’єктів владних повноважень щодо проведення аналізу концептуальної записки щодо здійснення публічно-приватного партнерства, проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства;

3) у спорах щодо оскарження законності укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, законності змін, внесених до договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору;

4) у спорах щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері проведення конкурентних процедур з відбору приватного партнера, концесіонера";

4.3) частину третю статті 46 викласти в такій редакції:

"3. Позивачем в адміністративній справі щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері проведення конкурентних процедур з відбору приватного партнера, концесіонера можуть бути лише претенденти та/або учасники відповідного конкурсу";

4.4) абзац третій частини другої статті 122 замінити трьома новими абзацами такого змісту:

"Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб’єктів владних повноважень щодо проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері проведення конкурентних процедур з відбору приватного партнера, концесіонера встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах щодо оскарження законності укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, законності змін, внесених до договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору встановлюється 30-денний строк з дати оприлюднення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, змін до договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору згідно з положеннями Закону України "Про публічно-приватне партнерство" та Закону України "Про концесію";

4.5) у тексті Кодексу слова "державно-приватне партнерство" у всіх відмінках замінити словами "публічно-приватне партнерство" у відповідному відмінку;

5) у пункті 17 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) слова "державно-приватного партнерства" замінити словами "публічно-приватного партнерства";

6) у Законі України "Про інвестиційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 47, ст. 646 із наступними змінами):

6.1) у частині п’ятій статті 2 слова "на умовах державно-приватного партнерства" замінити словами "на умовах публічно-приватного партнерства", а слова "Про державно-приватне партнерство" - словами "Про публічно-приватне партнерство";

6.2) у частині першій статті 15 слова "на умовах державно-приватного партнерства" замінити словами "на умовах публічно-приватного партнерства";

7) у Законі України "Про залізничний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 40, ст. 183 із наступними змінами):

7.1) частину другу статті 5 викласти в такій редакції:

"АТ "Укрзалізниця" не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, управління, заставу, вносити до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб майно, що є державною власністю та передано АТ "Укрзалізниця" на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, а також вчиняти інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна. Майно, що є державною власністю та передано АТ "Укрзалізниця" на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, може бути об’єктом публічно-приватного партнерства, об’єктом концесії відповідно до закону та умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору";

7.2) частини п’яту - сьому статті 10 викласти в такій редакції:

"Будівництво і реконструкція магістральних залізничних ліній, об’єктів мобілізаційного призначення, придбання залізничного рухомого складу для перевезень пасажирів у поїздах далекого слідування та місцевого сполучення можуть здійснюватися у встановленому порядку за рахунок коштів Державного бюджету України в межах лімітів державних капітальних вкладень, коштів АТ "Укрзалізниця", залучених коштів, а також з інших не заборонених законодавством джерел (у тому числі на умовах, визначених договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором).

Будівництво і реконструкція (у тому числі електрифікація) залізничних ліній, вокзалів, пішохідних мостів і тунелів, пасажирських платформ та інших об’єктів залізничного транспорту, пов’язаних з обслуговуванням населення регіону, придбання електропоїздів та дизель-поїздів для приміського сполучення можуть здійснюватися за рахунок коштів АТ "Укрзалізниця" із залученням коштів місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством джерел (у тому числі на умовах, визначених договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором).

Будівництво і реконструкція залізничних станцій та інших об’єктів залізничного транспорту, пов’язаних з будівництвом або реконструкцією промислових підприємств, можуть здійснюватися за рахунок коштів підприємств або коштів, передбачених у Державному бюджеті України на зазначені цілі, а також з інших не заборонених законодавством джерел (у тому числі на умовах, визначених договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором)";

7.3) частину четверту статті 21 викласти в такій редакції:

"Розвиток існуючих і будівництво нових станцій залізниць у зв’язку з будівництвом або реконструкцією під’їзних колій проводяться власниками цих колій за свій рахунок, а також можуть проводитися на умовах, визначених договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором";

8) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

8.1) в абзаці першому пункту 30 частини першої статті 26, пункті 19 частини першої статті 43 і частині п’ятій статті 60 слова "державно-приватного партнерства" замінити словами "публічно-приватного партнерства";

8.2) пункт 12 частини першої статті 44 викласти в такій редакції:

"12) надання замовникам або приватним партнерам/концесіонерам відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, розташованих на територіях територіальних громад, у яких не утворені уповноважені органи містобудування та архітектури";

9) у частині четвертій статті 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 14, ст. 60 із наступними змінами):

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, включаючи фінансове забезпечення для здійснення заходів з відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності, а також виконання робіт з розроблення (виготовлення) документації із землеустрою, розроблення та затвердження або внесення змін до містобудівної документації, а також виконання проектно-вишукувальних та науково-дослідних робіт, створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи дорожнього господарства, у тому числі утримання відповідних бюджетних установ, що забезпечують її функціонування, забезпечення розвитку виробничих потужностей дорожніх організацій; утримання галузевих медичних закладів для реабілітації учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; впровадження, утримання та розвиток системи справляння плати за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 тонн і більше, виконання боргових зобов’язань, пов’язаних з впровадженням, утриманням та розвитком такої системи, виплату приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність, платежів, визначених як підтримка здійснення публічно-приватного партнерства/концесії, пов’язаних з впровадженням, утриманням та розвитком такої системи; проведення конкурсів і підготовку договорів щодо виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, співфінансування зазначених робіт згідно з відповідними договорами, здійснення контролю за їх виконанням і прийняття доріг в експлуатацію, управління дорожнім господарством, виплату приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування державного значення та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором";