6) щодо створюваних об’єктів ППП - відповідний орган, визначений пунктами 1-5 цієї частини, що здійснюватиме платежі на користь приватного партнера (у тому числі шляхом виплати плати за експлуатаційну готовність та співфінансування витрат приватного партнера, пов’язаних з будівництвом (новим будівництвом) об’єкта ППП) та/або набуватиме право власності на об’єкт ППП, а щодо проектів концесії - орган, визначений відповідно до пунктів 6 і 7 частини другої статті 5 Закону України "Про концесію".
Якщо у ППП беруть участь кілька публічних партнерів, вони спільно проводять аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП.
Основною метою аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП є встановлення, що проект ППП є економічно доцільним, потенційно комерційно здійсненним та може бути реалізований на умовах ППП.
5. На підставі висновку про аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП приймається рішення про доцільність або недоцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП.
Рішення про доцільність або недоцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП приймає орган, що проводив аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП, крім випадку, якщо таке рішення приймається районною чи обласною радою.
За рішенням органу, що проводив аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП, висновок за результатами аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП може подаватися для аналізу до уповноваженого органу із залученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику. У такому разі уповноважений орган та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, зобов’язані надати свої пропозиції та зауваження до висновку за результатами аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП.
Висновок за результатами аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП стосовно проектів ППП з допороговим значенням підлягає погодженню з уповноваженим органом із залученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, відповідно до порядку проведення аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у випадку, якщо таким висновком передбачено надання державної підтримки здійснення ППП за рахунок коштів державного бюджету.
Для проектів ППП з допороговим значенням висновок за результатами аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП є підставою для прийняття рішення, визначеного статтею 12 цього Закону.
6. До підготовки концептуальної записки щодо здійснення ППП та/або техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП публічний партнер може додатково залучати:
1) представника юридичної особи, яка укладатиме договір ППП на стороні публічного партнера відповідно до частини другої статті 33 цього Закону, - якщо проект ППП передбачає укладення договору ППП відповідною юридичною особою і якщо відповідна юридична особа не належить до сфери управління публічного партнера, який укладатиме договір ППП;
2) представника особи, яка виконуватиме на стороні публічного партнера зобов’язання з надання підтримки здійснення ППП відповідно до пунктів 5-8 частини першої статті 43 цього Закону, - якщо проект ППП передбачає виконання таких зобов’язань відповідною особою і якщо відповідна особа не належить до сфери управління публічного партнера.
Стаття 11. Аналіз ефективності здійснення публічно-приватного партнерства
1. Аналіз ефективності здійснення ППП проводиться на підставі техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП шляхом:
1) детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних результатів здійснення ППП за результатами аналізу:
економічних та фінансових показників фінансової моделі реалізації ППП;
соціальних результатів реалізації ППП, включаючи поліпшення якості послуг та рівень забезпечення попиту товарами (роботами і послугами);
екологічних наслідків реалізації ППП з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкілля;
2) визначення фіскальних наслідків здійснення ППП;
3) визначення форм, обсягу та умов надання підтримки здійснення ППП;
4) визначення технічних рішень і технічних вимог до здійснення ППП;
5) обґрунтування вищої ефективності проекту із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення шляхом проведення порівняльного аналізу ефективності проекту із залученням приватного партнера та без такого залучення;
6) виявлення видів ризиків здійснення ППП, їх оцінка та визначення форми управління ризиками;
7) визначення форми здійснення ППП та строку ППП;
8) визначення соціально-економічних та екологічних перспектив після закінчення строку дії договору ППП.
Оцінка впливу на довкілля провадження планованої діяльності, передбаченої проектом ППП або проектом ППП з допороговим значенням, здійснюється приватним партнером після підписання договору ППП відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
2. Аналіз ефективності здійснення ППП проводять:
1) щодо об’єктів державної власності - центральний або місцевий орган виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, а якщо такий орган не визначено - уповноважений орган;
2) щодо об’єктів комунальної власності - виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, уповноважений відповідною радою, районною чи обласною радою, а якщо такий орган не визначено - виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради чи виконавчий апарат районної, обласної ради;
3) щодо об’єктів власності Автономної Республіки Крим - орган, уповноважений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначено - Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
4) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об’єктами державної власності, щодо яких такі господарські товариства є балансоутримувачами, або без таких об’єктів - орган господарського товариства публічного сектору, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;
5) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об’єктами державної, комунальної власності, об’єктами власності Автономної Республіки Крим, щодо яких такі господарські товариства не є балансоутримувачами, - орган господарського товариства публічного сектору, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину, спільно з органом, уповноваженим проводити аналіз ефективності здійснення ППП щодо відповідного об’єкта державної, комунальної власності, об’єкта власності Автономної Республіки Крим відповідно до пунктів 1-3 цієї частини;
6) щодо створюваних об’єктів ППП - відповідний орган, визначений пунктами 1-5 цієї частини, який здійснюватиме платежі на користь приватного партнера (у тому числі шляхом виплати плати за експлуатаційну готовність та співфінансування витрат приватного партнера, пов’язаних з будівництвом (новим будівництвом) об’єкта ППП) та/або набуватиме право власності на об’єкт ППП, а щодо проектів концесії - орган, визначений відповідно до пунктів 6 і 7 частини другої статті 5 Закону України "Про концесію".
Якщо у ППП братимуть участь кілька публічних партнерів, вони спільно проводять аналіз ефективності здійснення ППП.
3. Порядок проведення аналізу ефективності здійснення ППП визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
4. За результатами аналізу ефективності здійснення ППП складається один з таких висновків:
1) висновок про доцільність прийняття рішення про здійснення ППП;
2) висновок про недоцільність прийняття рішення про здійснення ППП.
Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП може містити перелік заходів, що мають бути здійснені до моменту оголошення конкурсу.
5. Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП щодо об’єктів державної власності підлягає погодженню з уповноваженим органом та іншими органами державної влади, визначеними у порядку проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП щодо об’єктів комунальної власності та майна, що належить Автономній Республіці Крим, підлягає погодженню уповноваженим органом, якщо відповідно до такого висновку передбачається надання підтримки здійснення ППП шляхом співфінансування за рахунок коштів державного бюджету або надання державних гарантій у формах, визначених пунктами1,2 і 5-7 частини першої статті 43 цього Закону, за умови що така підтримка фінансуватиметься за рахунок коштів державного бюджету.
Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП щодо майна господарських товариств публічного сектору підлягає погодженню з відповідним органом, що здійснює функції з управління корпоративними правами щодо таких господарських товариств, крім випадків, якщо таким органом є Кабінет Міністрів України. Якщо органом, що здійснює функції з управління корпоративними правами щодо таких господарських товариств, є Кабінет Міністрів України, висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП підлягає погодженню з уповноваженим органом, крім випадку, якщо аналіз ефективності здійснення ППП проводить уповноважений орган.
У разі якщо передбачається надання гранту для проекту ППП, донор (донори) може (можуть) залучатися до проведення аналізу ефективності здійснення ППП.
6. Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП, а в разі відмови в його погодженні - також і повідомлення про відмову у погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови, підлягає оприлюдненню на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення про здійснення ППП або про недоцільність здійснення ППП у встановленому законодавством порядку, а також протягом п’яти робочих днів після погодження або відмови у погодженні висновку за результатами аналізу ефективності здійснення ППП.
Стаття 12. Прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства
1. Рішення про здійснення ППП чи про недоцільність його здійснення приймають:
1) щодо об’єктів державної власності - центральний або місцевий орган виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління щодо об’єктів державної власності, а якщо такий орган не визначено - Кабінет Міністрів України;
2) щодо об’єктів комунальної власності - територіальна громада села, селища, міста в особі сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради або її виконавчого органу (на підставі рішення представницького органу місцевого самоврядування), а також районна та обласна рада, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами);
3) щодо об’єктів власності Автономної Республіки Крим - орган, уповноважений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначено - Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
4) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об’єктами державної власності, щодо яких такі господарські товариства є балансоутримувачами, або без таких об’єктів - орган господарського товариства публічного сектору, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;
5) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об’єктами державної, комунальної власності, об’єктами власності Автономної Республіки Крим, щодо яких такі господарські товариства не є балансоутримувачами, - орган господарського товариства, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину, спільно з органом, уповноваженим приймати рішення про здійснення ППП чи про недоцільність його здійснення щодо відповідних об’єктів державної, комунальної власності, об’єктів власності Автономної Республіки Крим згідно з пунктами 1-3 цієї частини;
6) щодо створюваних об’єктів ППП - відповідний орган, визначений пунктами 1-5 цієї частини, який здійснюватиме платежі на користь приватного партнера (у тому числі шляхом виплати плати за експлуатаційну готовність та співфінансування витрат приватного партнера, пов’язаних з будівництвом (новим будівництвом) об’єкта ППП) та/або набуватиме право власності на об’єкт ППП.
2. Рішення про здійснення ППП чи про недоцільність його здійснення приймається протягом 90 календарних днів з дня подання техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП (сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою, районною чи обласною радою - не пізніш як на найближчій сесії після спливу 90-денного строку) у передбаченому цим Законом порядку, а для проектів ППП з допороговим значенням - протягом 45 календарних днів з дня подання концептуальної записки щодо здійснення ППП (сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою, районною чи обласною радою - не пізніш як на найближчій сесії після спливу 45-денного строку).
Орган, що прийняв рішення про здійснення ППП чи про недоцільність його здійснення, зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення повідомити про нього у письмовій формі уповноважений орган.
3. Рішення про здійснення ППП може передбачати необхідні заходи щодо підготовки до проведення конкурсу та укладення договору ППП, у тому числі:
1) підготовку об’єкта ППП до передачі приватному партнеру за договором ППП, зокрема формування та/або державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, необхідні для здійснення ППП, та проведення інвентаризації майна, що входить до складу об’єкта ППП (у разі необхідності);
2) організацію інформаційного супроводження проекту ППП, зокрема для вивчення зацікавленості серед потенційних інвесторів;
3) залучення радників, незалежних експертів (у разі необхідності);
4) забезпечення взаємодії публічних партнерів (якщо в проекті ППП беруть участь кілька публічних партнерів);
5) уповноваження сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, голови районної, обласної ради або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підписання договору ППП.
Якщо рішення про здійснення ППП приймає орган, який не буде публічним партнером, у такому рішенні визначається публічний партнер.
Заходи, передбачені цією частиною, виконуються протягом строку, що не перевищує 90 календарних днів з дня прийняття рішення про здійснення ППП, якщо інший строк не визначений у такому рішенні.
4. З дня прийняття рішення про здійснення ППП балансоутримувач, його уповноважені органи управління без згоди публічного партнера не мають права приймати рішення щодо:
1) припинення зобов’язань третьої сторони, пов’язаних з об’єктом ППП, перед балансоутримувачем шляхом зарахування зустрічних вимог;
2) здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження об’єкта ППП, зменшення його вартості (крім амортизаційних відрахувань) або зменшення його розміру, поділ/об’єднання, передача в оренду (суборенду) або на правах емфітевзису, суперфіцію, сервітуту земельної ділянки державної чи комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні/власності/оренді балансоутримувача та є необхідною для реалізації проекту ППП;
3) міни (обміну), іпотеки або застави майна, що є об’єктом ППП;
4) списання основних засобів, що є об’єктом ППП;
5) безоплатної передачі та реалізації майна, що є об’єктом ППП, для погашення заборгованості;
6) передачі майна, що є об’єктом ППП, в оренду або передачі в будь-який інший спосіб на платній чи безоплатній основі третім особам права користування та/або володіння таким майном, у тому числі шляхом укладення будь-яких змішаних, непоіменованих та інших договорів, що передбачають передачу таких прав, або продовження строку дії таких договорів;
7) внесення такого майна до статутного капіталу інших суб’єктів господарювання;
8) передачі такого майна в управління / спільну діяльність;
9) вчинення дій, що можуть призвести до обтяження прав на земельну ділянку державної чи комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні / власності / оренді балансоутримувача та є необхідною для реалізації проекту ППП, та/або обмеження у її використанні;
10) прийняття рішень про припинення балансоутримувача шляхом реорганізації.
Якщо дії, передбачені цією частиною, вчиняються без попереднього погодження публічного партнера, такий правочин є недійсним.
Обмеження, передбачені цією частиною, діють протягом двох років з дня прийняття рішення про здійснення ППП, зазначений строк може бути продовжений за рішенням публічного партнера.
Відповідальність за збереження цілісності об’єкта ППП та за шкоду, завдану такому об’єкту, несе керівник балансоутримувача.
5. За потреби публічний партнер може звернутися до Кабінету Міністрів України для прийняття рішення про координацію дій центральних та/або місцевих органів виконавчої влади, які не є стороною договору ППП, але від діяльності яких залежить ефективність підготовки та реалізації проекту ППП.
6. Якщо рішення про здійснення ППП передбачає участь у проекті ППП кількох публічних партнерів, такі публічні партнери зобов’язані врегулювати свою спільну участь у проекті ППП окремим договором. Такий договір укладається до оголошення конкурсу і повинен містити щонайменше положення про права та обов’язки сторін та про підготовку до конкурсу і виконання договору ППП.
Копія договору про спільну участь публічних партнерів у проекті ППП додається до договору ППП.
Розділ IV. ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРА
Стаття 13. Засади визначення приватного партнера
1. Визначення приватного партнера для укладення договору ППП здійснюється на конкурсних засадах шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:
1) торги з обмеженою участю;
2) відкриті торги;
3) конкурентний діалог.
2. Порядок визначення приватного партнера затверджується Кабінетом Міністрів України.
Особливості визначення приватного партнера для проектів ППП у сфері безпеки та оборони встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Під час проведення конкурсу інформація, поширення якої може становити загрозу фізичній або економічній безпеці публічного партнера/балансоутримувача, претендента, учасника конкурсу, або інформація, доступ до якої обмежений за рішенням балансоутримувача, претендента, учасника конкурсу, може бути визначена як конфіденційна.
Доступ до інформації, визначеної як конфіденційна, може надаватися лише для учасників, що пройшли кваліфікаційний відбір.
Конкурсна комісія може встановлювати для потенційних приватних партнерів, претендентів, учасників конкурсу вимоги, спрямовані на захист конфіденційної інформації, яку вона надає в ході проведення конкурсу.
Доступ до інформації, визначеної учасником як конфіденційна, надається лише конкурсній комісії публічного партнера. Органи контролю та правоохоронні органи можуть отримати доступ до конфіденційної інформації від публічного партнера у порядку, визначеному законодавством.
Не може бути визначена конфіденційною інформація про укладені договори ППП, розмір підтримки ППП, строк дії договору ППП, кваліфікаційні вимоги до претендентів/учасників конкурсу, порядок укладення договору ППП, документи, що підтверджують відповідність претендента/учасника кваліфікаційним вимогам, документи, що підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у конкурсі, інші критерії оцінювання, а також інформація для претендентів та учасників конкурсу, яка оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 25 цього Закону, та інформація, яка надається претенденту/учаснику конкурсу відповідно до частин другої і третьої статті 26 цього Закону.
Конкурсна комісія не повинна розголошувати інформацію, передану їй претендентом, учасником конкурсу, яку він визначив як конфіденційну, включаючи, але не обмежуючись, технічну або комерційну таємницю та конфіденційні аспекти заявки та/або конкурсної пропозиції.
Положення цієї частини не перешкоджають оприлюдненню неконфіденційної частини укладених договорів, включаючи будь-які подальші зміни.
4. Конкурсна комісія забезпечує вільний, недискримінаційний доступ всіх претендентів, учасників конкурсу до інформації про конкурс, передбаченої цим Законом.
Стаття 14. Постійно діюча конкурсна комісія та конкурсна комісія для проекту публічно-приватного партнерства
1. Для забезпечення інституційної спроможності щодо організації та проведення конкурсів публічний партнер своїм рішенням утворює постійно діючу конкурсну комісію.
До складу постійно діючої конкурсної комісії входять:
1) щодо об’єктів державної власності - представники публічного партнера, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, уповноваженого органу, уповноваженої організації та інші представники за рішенням публічного партнера;
2) щодо об’єктів комунальної власності - представники відповідних виконавчих органів місцевих рад, інші представники за рішенням публічного партнера;
3) щодо об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - представники публічного партнера та інші представники за рішенням публічного партнера;
4) щодо об’єктів, які належать господарським товариствам публічного сектору, - представники такого господарського товариства.
2. У разі необхідності публічний партнер може утворити конкурсну комісію для організації та проведення конкурсу за конкретним проектом ППП. Склад конкурсної комісії для організації та проведення конкурсу за конкретним проектом ППП затверджується рішенням публічного партнера (публічних партнерів) про здійснення ППП. Якщо у рішенні публічного партнера про здійснення ППП для конкретного проекту ППП склад конкурсної комісії не затверджено, конкурсною комісією для такого проекту ППП буде постійно діюча конкурсна комісія такого публічного партнера.
Конкурсна комісія діє на підставі положення про конкурсну комісію, що затверджується публічним партнером для постійно діючої конкурсної комісії, якщо інше не визначено публічним партнером.
Якщо у проекті ППП беруть участь кілька публічних партнерів, вони обов’язково затверджують склад спільної конкурсної комісії та положення про конкурсну комісію рішенням про здійснення ППП для конкретного проекту ППП.
Склад конкурсної комісії формується із складу постійно діючої конкурсної комісії (комісій) відповідного публічного партнера (партнерів). До складу конкурсної комісії можуть також входити представники інших державних органів та органів місцевого самоврядування, представники балансоутримувача та інші особи за рішенням публічного партнера (партнерів), які не входять до складу постійно діючої комісії.
3. У разі отримання запиту про визначення представника до складу конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, уповноважений орган, уповноважена організація, інші державні органи та органи місцевого самоврядування зобов’язані надати публічному партнеру (партнерам) кандидатури відповідних представників протягом 10 робочих днів після отримання такого запиту.
4. Конкурсна комісія, постійно діюча конкурсна комісія утворюється у складі не менше 7 та не більше 21 особи. Якщо у проекті ППП беруть участь кілька публічних партнерів, конкурсна комісія, постійно діюча конкурсна комісія може утворюватися у складі не більше 27 осіб.
Кількість членів конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії має бути непарною.
Конкурсна комісія, постійно діюча конкурсна комісія працює у формі засідань.
Засідання конкурсної комісії є повноважним, за умови присутності на такому засіданні більшості від загального складу комісії.
Рішення конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії приймаються простою більшістю голосів членів відповідної комісії, присутніх на засіданні. Кожний член конкурсної комісії має один голос. Рішення конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії оформлюються протоколом, який підписують головуючий на засіданні комісії і секретар конкурсної комісії.
5. Головою та секретарем конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії є представник публічного партнера, який формує конкурсну комісію. Голова та секретар конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії щодо об’єктів комунальної власності визначаються з числа членів комісії.
Голова та секретар спільної конкурсної комісії визначаються з числа представників публічних партнерів, які формують таку конкурсну комісію.
6. Члени конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії повинні мати досвід роботи у сфері ППП або публічних закупівель, або оренди, або приватизації державного чи комунального майна, або управління державним чи комунальним майном, або у сфері, в якій реалізується проект ППП, не менше одного року або володіти спеціальними знаннями та кваліфікацією у сфері, пов’язаній з реалізацією проекту ППП.
7. Члени конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії повинні бути незалежними та неупередженими у прийнятті рішень у межах своїх повноважень і не повинні мати потенційного або реального конфлікту інтересів з претендентами чи учасниками конкурсу.
Члени конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії зобов’язані повідомляти конкурсну комісію, постійно діючу конкурсну комісію та публічного партнера про відомі їм факти, що можуть свідчити про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів в інших членів конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії. За наявності потенційного або реального конфлікту інтересів член конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії зобов’язаний заявити самовідвід або йому повинні заявити відвід інші члени конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії. Публічний партнер виключає зі складу конкурсної комісії членів конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії, у яких наявний потенційний або реальний конфлікт інтересів.
8. До завдань конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії належать:
1) визначення строків проведення конкурсу, у тому числі строків проведення кваліфікаційного відбору та конкурсу пропозицій;
2) оголошення конкурсу;
3) розроблення та затвердження конкурсної документації;
4) забезпечення осіб, зацікавлених в участі у конкурсі, претендентів і учасників конкурсу необхідною інформацією та документами для підготовки та подання заявки на участь у конкурсі, конкурсної пропозиції, надання роз’яснень щодо конкурсної документації;
5) затвердження протоколу кваліфікаційного відбору з висновком (висновками) про допущення або недопущення претендентів до участі у конкурсі пропозицій;
6) затвердження протоколу розгляду конкурсних пропозицій;
7) розгляд та перевірка заявок на участь у конкурсі;
8) розгляд та оцінювання конкурсних пропозицій;
9) повідомлення переможця конкурсу про результати конкурсу;
10) інші завдання, пов’язані з організацією та проведенням конкурсу.
Стаття 15. Незалежні експерти
1. Публічний партнер може залучати до роботи конкурсної комісії незалежних експертів на договірній основі. Незалежні експерти не є членами конкурсної комісії та не мають права голосу при прийнятті рішень.
Публічний партнер здійснює відбір незалежних експертів на конкурсних засадах відповідно до порядку, встановленого уповноваженим органом.
Оплата послуг незалежних експертів може здійснюватися за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, донорів та з інших джерел, не заборонених законодавством.
2. Незалежними експертами не можуть бути:
1) громадяни Російської Федерації, Республіки Білорусь, Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, а також інших держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
2) засновники, учасники юридичних осіб, які подали заявку на участь у конкурсі або залучені як радники, або особи, пов’язані з ними відносинами контролю, а також особи, які перебувають у трудових чи інших договірних відносинах з такими юридичними особами.
3. Незалежний експерт не повинен мати потенційного або реального конфлікту інтересів з претендентами та учасниками конкурсу.
Члени конкурсної комісії, незалежні експерти зобов’язані повідомляти конкурсну комісію та публічного партнера про відомі їм факти, що можуть свідчити про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів в інших незалежних експертів. За наявності потенційного або реального конфлікту інтересів незалежний експерт зобов’язаний заявити самовідвід або йому повинні заявити відвід члени конкурсної комісії. Публічний партнер усуває від виконання обов’язків незалежного експерта, у якого наявний потенційний або реальний конфлікт інтересів.
Стаття 16. Склад конкурсної документації та зміни до неї
1. Конкурсна документація складається з:
1) оголошення про проведення конкурсу;
2) інструкції для претендентів;
3) інструкції для учасників конкурсу;
4) проекту договору ППП;
5) інших документів за рішенням конкурсної комісії.
2. Конкурсна комісія має право з власної ініціативи або за результатами розгляду звернень осіб, зацікавлених в участі у конкурсі, претендентів та учасників конкурсу внести зміни до конкурсної документації протягом строку для подання заявок на участь у конкурсі та/або конкурсних пропозицій.
У такому разі строк для подання заявок на участь у конкурсі та/або конкурсних пропозицій продовжується автоматично таким чином, щоб з моменту розміщення змін до конкурсної документації до закінчення строку для подання заявок на участь у конкурсі та/або конкурсних пропозицій залишалося не менше 30 календарних днів.
Після затвердження змін до конкурсної документації конкурсна комісія розміщує:
1) зміни до конкурсної документації у вигляді нової редакції конкурсної документації додатково до початкової редакції конкурсної документації;
2) перелік та узагальнений опис змін до конкурсної документації в окремому документі (в тому числі у вигляді порівняльної таблиці з відображенням внесених змін).
Конкурсна комісія розміщує у хронологічному порядку зміни до конкурсної документації та кінцеву дату строку для подання заявок на участь у конкурсі та/або конкурсних пропозицій, визначену відповідно до кожної із змін, внесених до конкурсної документації.
3. Претенденти та учасники конкурсу не пізніше ніж за 14 календарних днів до закінчення строку подання конкурсної пропозиції мають право звернутися до конкурсної комісії за роз’ясненням щодо конкурсної документації під час проведення конкурсу на етапі подання заявок на участь у конкурсі та/або конкурсних пропозицій. Конкурсна комісія повинна надати відповідь на такі звернення протягом восьми календарних днів з дня їх отримання. Усі звернення за роз’ясненням щодо конкурсної документації та відповіді конкурсної комісії на такі звернення без ідентифікації ініціатора звернення відображаються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
4. Конкурсна документація повинна містити технічні критерії, які включають в себе опис всіх характеристик, необхідних для виконання робіт та/або надання послуг, пов’язаних з предметом договору ППП.
Технічні критерії можуть містити посилання на конкретні процеси виробництва, виконання робіт та/або надання послуг, за умови що вони пов’язані з предметом договору ППП та пропорційні до його очікуваної вартості та мети.
Технічні критерії предмета договору ППП можуть, зокрема, включати: рівень якості послуг, показники екологічної та кліматичної ефективності, вимоги до дизайну (у тому числі забезпечення доступності для осіб з інвалідністю), критерії оцінки відповідності, експлуатаційні характеристики, вимоги до безпеки, розміри об’єкта ППП, термінологію, методи випробувань і тестування, вимоги до маркування, етикетування.
Технічні критерії не повинні містити посилання на конкретні марку, виробника, процес, що характеризує продукт та/або послугу певного суб’єкта господарювання, торговельні марки, патенти, типи продукції та/або конкретний спосіб виробництва з метою надання переваги або усунення потенційних приватних партнерів та/або певної продукції. Таке посилання дозволяється у виняткових випадках, якщо неможливо описати предмет договору ППП без такого посилання. У такому разі таке посилання повинно бути обґрунтованим та доповнюватися словами "або еквівалент".
Конкурсна комісія зобов’язана розглянути пропозиції учасника конкурсу, які не відповідають технічним критеріям, визначеним у конкурсній документації, у разі надання таким учасником підтвердження та обґрунтування, що запропонована ним пропозиція включає еквівалент технічних критеріїв, визначених конкурсною документацією.
Стаття 17. Оголошення про проведення конкурсу
1. Конкурсна комісія оприлюднює оголошення про проведення конкурсу після затвердження конкурсної документації або її частини (залежно від виду конкурентної процедури).
2. Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю повинно містити таку інформацію:
1) найменування, у тому числі скорочене (за наявності), ідентифікаційний код публічного партнера в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, його категорія та основний вид діяльності;
2) контактні дані публічного партнера: місцезнаходження, номер телефону, адреса електронної пошти та офіційний веб-сайт публічного партнера, контакти відповідальної особи публічного партнера;
3) назва предмета договору ППП із зазначенням коду (кодів) за Єдиним закупівельним словником та назви відповідних класифікаторів предмета договору ППП;
4) місцезнаходження об’єкта ППП;
5) короткий опис зобов’язань, які становлять основну економічну суть проекту ППП (створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічне обслуговування об’єкта ППП, з передачею або без передачі приватному партнеру права на управління та/або експлуатацію такого об’єкта ППП та/або права на надання суспільно значущих послуг);
6) строк ППП (у разі доцільності);
7) розмір, вид та умови надання забезпечення конкурсних пропозицій;
8) вимоги та строки створення приватного партнера для укладення договору ППП;
9) форми надання підтримки здійснення ППП відповідно до статті 43 цього Закону;
10) назва та адреса органу, відповідального за процедуру оскарження, точна інформація про термін подання скарги;
11) строк та адреса подання заявок на участь у конкурсі;
12) дата і час розкриття заявок на участь у конкурсі;
13) дата розміщення частини конкурсної документації для проведення конкурсу пропозицій;
14) строк для подання конкурсних пропозицій;
15) дата і час розкриття конкурсних пропозицій (їх відповідних частин).
Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю може містити іншу інформацію, зокрема, але не виключно:
інформацію про необхідність укладення договору про конфіденційність (за потреби);
інформацію про витрати публічного партнера на підготовку концептуальної записки щодо здійснення ППП та/або техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП (у тому числі із залученням радників), на підготовку проекту конкурсної документації (у тому числі із залученням радників) та на розроблення (виготовлення) землевпорядної документації для проекту ППП, інформацію про умови відшкодування таких витрат (якщо вимоги до відшкодування відповідних витрат публічного партнера встановлені конкурсною документацією);
інформацію про сервітути відповідно до частини четвертої статті 7 цього Закону (у разі наявності);
інформацію про мову (мови) підготовки заявок на участь у конкурсі та конкурсних пропозицій;
інформацію про максимальну кількість учасників конкурсу (якщо така вимога встановлена конкурсною документацією).
3. Оголошення про проведення відкритих торгів, крім інформації, передбаченої пунктами 1-10 частини другої цієї статті, також повинно містити таку інформацію:
1) строк та адреса подання заявок на участь у конкурсі та конкурсних пропозицій;
2) інформація про порядок та критерії кваліфікаційного відбору (попередній або наступний кваліфікаційний відбір);
3) дата і час розкриття заявок на участь у конкурсі (для відкритих торгів з попереднім кваліфікаційним відбором);
4) дата і час розкриття конкурсних пропозицій (для відкритих торгів з наступним кваліфікаційним відбором).
Оголошення про проведення відкритих торгів може також містити іншу інформацію, зокрема, але не виключно, інформацію, передбачену абзацами вісімнадцятим - двадцять другим частини другої цієї статті.
4. Оголошення про проведення конкурентного діалогу, крім інформації, передбаченої пунктами 1-13 частини другої цієї статті, також повинно містити таку інформацію:
1) строк та адреса подання пропозицій щодо характеристик проекту ППП;
2) дата і час розміщення частини конкурсної документації для проведення конкурсу пропозицій.
В оголошенні про проведення конкурентного діалогу може зазначатися й інша інформація.
5. Під час оприлюднення оголошення про проведення конкурсу конкурсна комісія може надіслати запрошення до участі у конкурсі, яке аналогічне за змістом оголошенню про проведення конкурсу, потенційним приватним партнерам, які можуть відповідати встановленим у конкурсній документації вимогам.
Стаття 18. Інструкція для претендентів та інструкція для учасників конкурсу
1. Інструкція для претендентів є частиною конкурсної документації у всіх конкурентних процедурах з визначення приватного партнера. Інструкція для претендентів повинна містити такі відомості:
1) один або кілька критеріїв кваліфікаційного відбору та спосіб їх підтвердження;
2) спосіб підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у конкурсі;
3) вимоги до змісту та оформлення заявки на участь у конкурсі (у тому числі вимоги до інформації і документів, що повинні міститися у заявці, порядок підписання і засвідчення документів);
4) порядок та строк подання заявки на участь у конкурсі;
5) порядок доступу до конфіденційної інформації балансоутримувача / публічного партнера, отримання додаткової інформації та звернення за роз’ясненням під час подання заявки на участь у конкурсі;
6) порядок внесення змін до заявки на участь у конкурсі, порядок відкликання заявки;
7) порядок уточнення інформації та документів у складі заявки на участь у конкурсі на запит конкурсної комісії;
8) методика проведення кваліфікаційного відбору, зокрема визначення мінімально допустимих значень за кожним критерієм кваліфікаційного відбору (у разі визначення таких значень конкурсною документацією), визначення питомої ваги кожного критерію кваліфікаційного відбору, методика оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень (у разі його визначення конкурсною документацією), для обрання у кваліфікаційному відборі учасників конкурсу;
9) порядок розгляду заявок на участь у конкурсі та затвердження протоколу конкурсної комісії з висновком (висновками) про допущення або недопущення претендентів до участі в конкурсі пропозицій;
10) порядок повідомлення претендентів про результати розгляду заявок на участь у конкурсі, порядок та строк надання запрошення до участі у конкурсі пропозицій;
11) порядок подання та перевірки підтвердних документів нового (зміненого) складу тимчасового об’єднання юридичних осіб - у разі якщо конкурсна документація передбачає право учасників тимчасового об’єднання юридичних осіб змінювати склад такого тимчасового об’єднання;
12) інші відомості за рішенням конкурсної комісії.
2. Інструкція для учасників конкурсу є частиною конкурсної документації у всіх конкурентних процедурах з визначення приватного партнера. Інструкція для учасників конкурсу повинна містити такі відомості:
1) вимоги до змісту та оформлення конкурсної пропозиції (у тому числі вимоги до інформації і документів у технічній та фінансово-комерційній частинах конкурсної пропозиції, порядок підписання і засвідчення документів);
2) порядок та строк подання конкурсної пропозиції;
3) порядок отримання доступу до конфіденційної інформації балансоутримувача / публічного партнера, порядок отримання додаткової інформації, необхідної для подання конкурсної пропозиції;
4) порядок внесення змін до конкурсної пропозиції та порядок її відкликання;
5) порядок уточнення інформації та документів у складі конкурсної пропозиції (крім фінансово-комерційної частини конкурсної пропозиції) - на запит конкурсної комісії;
6) строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;
7) порядок, критерії та методика оцінювання конкурсної пропозиції, питома вага кожного з критеріїв оцінювання конкурсної пропозиції, що перераховуються в інструкції для учасників конкурсу, в порядку зменшення важливості;
8) інформація про необхідність отримання згоди органу Антимонопольного комітету України для реалізації проекту ППП у випадках, передбачених законодавством;
9) інформація про розмір, форму, строк дії забезпечення конкурсної пропозиції та перелік випадків, у яких забезпечення конкурсної пропозиції не повертається учаснику конкурсу;
10) інформація про умови відшкодування витрат публічного партнера на підготовку концептуальної записки щодо здійснення ППП та/або техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП (у тому числі із залученням радників), на підготовку проекту конкурсної документації (у тому числі із залученням радників) та на розроблення (виготовлення) землевпорядної документації для проекту ППП (за наявності відповідних витрат публічного партнера);
11) інформація про зобов’язання учасника конкурсу створити спеціальну юридичну особу для цілей реалізації проекту ППП, яка буде діяти як приватний партнер, та вимоги до створення такої юридичної особи;
12) інші відомості за рішенням конкурсної комісії.
Стаття 19. Критерії кваліфікаційного відбору та підстави для відмови в участі у конкурсі
1. Конкурсна комісія встановлює один або кілька з таких критеріїв кваліфікаційного відбору, які повинні відповідати принципам прозорості, об’єктивності та недискримінації:
1) наявність обладнання та матеріально-технічної бази для виконання проектних, будівельних робіт і технічного обслуговування об’єкта ППП, а також для управління та/або експлуатації об’єкта ППП (якщо проект ППП передбачає передачу права на управління та/або експлуатацію об’єкта ППП) та/або надання суспільно значущих послуг;
2) наявність та відповідний рівень професійної і технічної кваліфікації працівників;
3) наявність документально підтвердженого досвіду реалізації подібних за предметом договорів (незалежно від виду договору) щодо створення та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення), та/або технічного обслуговування, та/або управління, та/або експлуатації об’єкта, та/або надання суспільно значущих послуг у сфері, аналогічній тій, в якій передбачається реалізація проекту ППП;
4) наявність ресурсів для забезпечення фінансування проекту ППП та/або досвіду гарантованого залучення фінансування для реалізації подібних проектів;
5) інші критерії щодо придатності для здійснення професійної діяльності, економічного, фінансового стану, технічної та професійної здатності.
Усі критерії кваліфікаційного відбору повинні бути пов’язані з предметом договору ППП та пропорційні до його очікуваної вартості та мети і спрямовані на запобігання спотворенню конкуренції.
2. Не допускаються до участі в конкурсі пропозицій претенденти, а у процедурі відкритих торгів з подальшим кваліфікаційним відбором не можуть бути визнані переможцем конкурсу учасники конкурсу, які:
1) є юридичною особою, визнаною у встановленому законом порядку банкрутом або щодо якої відкрита ліквідаційна процедура;
2) є юридичною особою, яка перебуває у стадії ліквідації або реорганізації;
3) є пов’язаними особами (у разі подання окремих заявок на участь у конкурсі такими претендентами);
4) є юридичною особою, яка не надала інформації у повному обсязі про осіб, які здійснюють безпосередній або опосередкований контроль над нею, включаючи кінцевих бенефіціарних власників;
5) є юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником або учасником (акціонером), якому належать 10 відсотків і більше акцій (часток), якої є Російська Федерація, Республіка Білорусь, Ісламська Республіка Іран, Корейська Народно-Демократична Республіка, а також інші держави, визнані Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, резидент Російської Федерації, Республіки Білорусь, Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, а також інших держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом. Це положення не застосовується до міжнародних фінансових організацій, юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком іноземних фондових бірж, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами Російської Федерації, Республіки Білорусь, Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, а також інших держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом);
6) є юридичною особою, зареєстрованою в державі (на території), віднесеній Кабінетом Міністрів України до офшорних зон, або юридичною особою, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать юридичним особам, зареєстрованим у таких державах (на територіях);
7) є юридичною особою, зареєстрованою згідно із законодавством держави, включеної Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, або юридичною особою, 10 відсотків і більше акцій (часток) у статутному капіталі якої прямо чи опосередковано належать такій юридичній особі;
8) є юридичною особою, яка прямо чи опосередковано перебуває під контролем осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є особи, визначені пунктами 5, 7 і 9 цієї частини, або є пов’язаною особою таких осіб;
9) є юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації, Республіки Білорусь, Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, а також інших держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
10) є державним господарським об’єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією, державним підприємством, установою, організацією або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі Україна або іншому господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі Україна;
11) є комунальним унітарним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді України;
12) є радником, залученим для підготовки проекту ППП;
13) є особами, щодо яких наявні докази, на підставі яких можна зробити висновок, що претендент або учасник конкурсу уклав з іншими претендентами або учасниками конкурсу угоду в письмовій чи усній формі, спрямовану на спотворення конкуренції;
14) є особами, щодо яких наявні докази того, що претендент чи його уповноважені представники пропонують, надають або погоджуються надати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі публічного партнера, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга або будь-яка інша винагорода) з метою впливу на прийняття рішення щодо визначення приватного партнера або на розгляд документів, поданих претендентом, учасником, або на застосування публічним партнером певної конкурентної процедури;
15) є особою, відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
16) є юридичною особою, службова (посадова) особа якої, уповноважена представляти її інтереси, кінцевий бенефіціарний власник, член органу управління якої були притягнуті згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми, фінансуванням тероризму, вчиненням терористичного акту, участю у злочинній організації, за умови що таку особу не звільнено від такої відповідальності на дату подання заявки на участь у конкурсі, а у процедурі відкритих торгів з наступним кваліфікаційним відбором - заявки на участь у конкурсі та конкурсної пропозиції;
17) є юридичною особою, яка протягом останніх трьох років була притягнута на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, відомості про яку містяться в Державному реєстрі суб’єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;
