в абзаці першому пункту 2 слова "у рамках державно-приватного партнерства" замінити словами "у рамках публічно-приватного партнерства";
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм, виплату приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність об’єктів, що забезпечують безпеку автомобільних доріг та/або безпеку дорожнього руху, інших платежів у порядку і на умовах, передбачених договором публічно-приватного партнерства";
10) у Законі України "Про меліорацію земель" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 11, ст. 90 із наступними змінами):
10.1)статтю 10 доповнити новою частиною такого змісту:
"Передача інженерної інфраструктури загальнодержавних меліоративних систем та її окремих об’єктів у публічно-приватне партнерство, концесію здійснюється відповідно до Закону України "Про публічно-приватне партнерство", Закону України "Про концесію" та не зумовлює перехід права власності на такі об’єкти до приватного партнера, концесіонера";
10.2) у статті 11:
частину першу викласти в такій редакції:
"Об’єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем можуть перебувати у державній, комунальній власності, бути власністю Автономної Республіки Крим чи господарського товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим або іншому господарському товариству, більше 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, або перебувати у приватній власності";
після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"Об’єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, що перебувають у державній, комунальній власності, у власності Автономної Республіки Крим чи господарського товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим або іншому господарському товариству, більше 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, можуть бути передані в публічно-приватне партнерство, концесію у порядку, встановленому Законом України "Про публічно-приватне партнерство", Законом України "Про концесію".
У зв’язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами третьою - п’ятою;
частину третю доповнити новим абзацом такого змісту:
"щодо насосної станції не було розпочато підготовку концептуальної записки щодо здійснення публічно-приватного партнерства або підготовку техніко-економічного обґрунтування здійснення публічно-приватного партнерства або прийнято рішення про здійснення публічно-приватного партнерства, концесії відповідно до Закону України "Про публічно-приватне партнерство", Закону України "Про концесію";
10.3) частину першу статті 20 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
"приватні партнери, концесіонери - щодо робіт із створення та/або будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення), фінансування яких здійснюється відповідно до умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору".
У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим;
10.4) у статті 22:
частину першу доповнити словами "або договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором, що укладаються відповідно до вимог Закону України "Про публічно-приватне партнерство", Закону України "Про концесію";
частину п’яту доповнити словами "або приватним партнером, концесіонером відповідно до умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору";
10.5) частину п’яту статті 24 доповнити словами "а також може здійснюватися приватним партнером, концесіонером у разі передачі таких загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем або окремих об’єктів інженерної інфраструктури таких систем у публічно-приватне партнерство, концесію на умовах, визначених договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором";
10.6) статтю 28 викласти в такій редакції:
"Стаття 28. Джерела фінансування витрат на меліорацію земель
Фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель, інвентаризації та паспортизації меліоративних систем здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, крім фінансування витрат (повного або часткового) на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення), технічне обслуговування, експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, переданих у публічно-приватне партнерство, концесію відповідно до закону та умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, з інших не заборонених законом джерел";
10.7) частину четверту статті 29 викласти в такій редакції:
"Дія цієї статті не поширюється на фінансування витрат (повного або часткового) на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення), технічне обслуговування, експлуатацію меліоративних систем, окремих об’єктів інженерної інфраструктури, переданих у публічно-приватне партнерство, концесію відповідно до закону та умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору";
11) статтю 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 39, ст. 333 із наступними змінами) доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Об’єкти культурної спадщини (у тому числі разом з рухомими предметами, пов’язаними з нерухомими об’єктами культурної спадщини) можуть бути об’єктами публічно-приватного партнерства, концесії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про публічно-приватне партнерство", Законом України "Про концесію". Укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору не зумовлює перехід права власності на об’єкт культурної спадщини до приватного партнера, концесіонера та не припиняє право державної, комунальної власності, право власності Автономної Республіки Крим або право власності господарського товариства публічного сектору на такий об’єкт.
У рамках реалізації договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, об’єктом якого є об’єкт культурної спадщини, на приватного партнера, концесіонера можуть покладатися зобов’язання щодо проведення робіт з консервації та/або реставрації, та/або реабілітації, та/або музеєфікації, та/або ревалоризації, та/або ремонту, та/або пристосування об’єкта культурної спадщини в порядку, передбаченому цим Законом";
12) абзац четвертий частини другої статті 16 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 16, ст. 112 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
"державного акта на право постійного користування або документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою";
13) в абзаці вісімнадцятому частини другої статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 9, ст. 79 із наступними змінами) слова "державно-приватного партнерства" замінити словами "публічно-приватного партнерства";
14) у Законі України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102 із наступними змінами):
14.1) у частині восьмій статті 7 слова "на умовах державно-приватного партнерства" замінити словами "на умовах публічно-приватного партнерства", а слова "Законом України "Про державно-приватне партнерство" - словами "Законом України "Про публічно-приватне партнерство";
14.2) в абзаці дев’ятому частини першої статті 31 слова "в рамках державно-приватного партнерства" замінити словами "в рамках публічно-приватного партнерства";
15) у пункті 1 частини першої статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 32, ст. 422 із наступними змінами) слова "державно-приватного партнерства" замінити словами "публічно-приватного партнерства";
16) у Законі України "Про автомобільні дороги" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 51, ст. 556 із наступними змінами):
16.1) у статті 1 визначення терміна "інженерне облаштування" викласти в такій редакції:
"інженерне облаштування - спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, технологічного зв’язку, вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху, технічні засоби (прилади контролю) для фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі тощо)";
16.2) у статті 9:
частину першу викласти в такій редакції:
"Складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв’язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху, технічні засоби (прилади контролю) для фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів";
частину другу доповнити реченням такого змісту: "Об’єкти дорожнього сервісу не є складовими частинами автомобільної дороги загального користування у випадку будівництва чи розміщення об’єктів дорожнього сервісу у рамках реалізації проекту, що здійснюється на умовах публічно-приватного партнерства, у тому числі концесії, об’єктом якого є автомобільна дорога";
16.3) статтю 15 викласти в такій редакції:
"Стаття 15. Автомобільні дороги загального користування як об’єкти публічно-приватного партнерства (в тому числі концесії)
Автомобільні дороги загального користування можуть бути об’єктом публічно-приватного партнерства, концесії. Відносини, пов’язані з такою діяльністю, регулюються Законом України "Про публічно-приватне партнерство", Законом України "Про концесію", Земельним кодексом України, іншими законодавчими актами та договором публічно-приватного партнерства або концесійним договором.
У договорах публічно-приватного партнерства, концесійних договорах визначаються умови реалізації проектів публічно-приватного партнерства, проектів концесії щодо автомобільних доріг загального користування відповідно до Закону України "Про публічно-приватне партнерство", Закону України "Про концесію";
16.4) частини першу і третю статті 27 викласти в такій редакції:
"Віднесення автомобільних доріг загального користування та окремих їх ділянок, у тому числі мостових переходів, до розряду платних здійснюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням державної стратегії розвитку мережі автомобільних доріг України, крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту) і подальшої експлуатації автомобільної дороги загального користування на умовах публічно-приватного партнерства, у тому числі концесії";
"Автомобільні дороги, окремі їх ділянки можуть бути віднесені до розряду платних лише за умови їх значного вдосконалення, а також у разі будівництва (нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту) і подальшої експлуатації автомобільної дороги загального користування на умовах публічно-приватного партнерства (у тому числі концесії) та забезпечення альтернативного безоплатного проїзду транспортних засобів";
16.5) частини четверту і шосту статті 29 викласти в такій редакції:
"Якщо інше не передбачено законом, порядок безоплатного проїзду платними автомобільними дорогами та розмір відшкодування балансоутримувачу, приватному партнеру, концесіонеру за договором публічно-приватного партнерства або концесійним договором (у разі стихійного лиха, катастрофи, епідемії, епізоотії, а також у випадках введення правового режиму воєнного стану, проїзду транспортних засобів, що використовуються органами державної влади, підрозділами Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та автомобілів швидкої медичної допомоги) визначаються Кабінетом Міністрів України";
"Плата за проїзд спрямовується до Державного бюджету України, крім випадків будівництва (нового будівництва та/або реконструкції, та/або капітального ремонту) і подальшої експлуатації автомобільної дороги загального користування на умовах публічно-приватного партнерства (у тому числі концесії), якщо це передбачено умовами договору публічно-приватного партнерства або концесійного договору, має виключно цільовий характер і використовується в першу чергу на погашення залучених кредитних ресурсів та витрати, пов’язані з ремонтом та утриманням платної дороги, а також на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання інших автомобільних доріг загального користування";
17) у Законі України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456 із наступними змінами):
17.1) абзац восьмий частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
"державне майно, передане та/або створене (збудоване) на підставі договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору";
17.2) абзаци одинадцятий і дванадцятий частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
"За рішенням Кабінету Міністрів України Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України, а у випадках, визначених законом, - також державне підприємство здійснюють управління об’єктами державної власності в частині виконання повноважень публічного партнера (концесієдавця) щодо існуючих об’єктів державної власності в межах публічно-приватного партнерства, у тому числі концесії, відповідно до Закону України "Про публічно-приватне партнерство" та Закону України "Про концесію".
Господарські товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, більше 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, здійснюють управління об’єктами державної власності в частині виконання повноважень публічного партнера (концесієдавця) у межах публічно-приватного партнерства, концесії відповідно до Закону України "Про публічно-приватне партнерство" та Закону України "Про концесію";
17.3) у частині другій статті 5:
пункт 17-3 викласти в такій редакції:
"17-3) визначає істотні умови договору, який укладається з адміністратором електронної торгової системи та оператором електронного майданчика - юридичною особою, що має право використовувати електронний майданчик (крім договору, що укладається з адміністратором електронної торгової системи, адміністратором електронної торгової системи для проектів концесії з будівництва житла з допороговим значенням та оператором електронного майданчика відповідно до Закону України "Про концесію")";
підпункт "м" пункту 18 виключити;
17.4) у частині першій статті 6:
пункт 20-1 викласти в такій редакції:
"20-1) відповідно до Закону України "Про публічно-приватне партнерство", Закону України "Про концесію" укладають договори публічно-приватного партнерства, концесійні договори та інші договори для здійснення публічно-приватного партнерства, концесії";
доповнити пунктом 20-6 такого змісту:
"20-6) приймають рішення, необхідні для підготовки до реалізації та здійснення публічно-приватного партнерства (концесії), які є обов’язковими до виконання підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у сфері їх управління";
17.5) абзац другий частини сьомої статті 11 доповнити словами "та на випадки створення юридичної особи для здійснення публічно-приватного партнерства, концесії відповідно до Закону України "Про концесію" або Закону України "Про публічно-приватне партнерство";
17.6) частину першу статті 12 викласти в такій редакції:
"1. Єдиний реєстр об’єктів державної власності (далі - Реєстр) є державною інформаційно-комунікаційною системою, що забезпечує збирання, облік, накопичення, оброблення, захист та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі про нерухоме майно, передане в оренду (лізинг), передане або створене відповідно до договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, передане у заставу, про нерухоме майно державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур";
17.7) у тексті Закону слова "державно-приватного партнерства", "державного партнера" замінити відповідно словами "публічно-приватного партнерства", "публічного партнера";
18) у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):
18.1) частину другу статті 10 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Фінансування робіт з планування території для цілей реалізації проекту, що здійснюється на умовах публічно-приватного партнерства, у тому числі концесії, об’єктом яких є автомобільна дорога загального користування, може також здійснюватися за рахунок джерел фінансування публічно-приватного партнерства, концесії відповідно до Закону України "Про публічно-приватне партнерство", Закону України "Про концесію";
18.2) частину другу статті 22-3 після слів "є замовники" доповнити словами і цифрами "приватний партнер/концесіонер у випадку, передбаченому частиною другою статті 29 цього Закону";
18.3) у статті 29:
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
"Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об’єктів будівництва у проектах, що здійснюються на умовах публічно-приватного партнерства або концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, яке є об’єктом публічно-приватного партнерства, концесії, за умови що така земельна ділянка (її частина) відповідно до договору необхідна для здійснення публічно-приватного партнерства або концесії";
абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
"3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника або особи, якій делеговані функції замовника відповідно до законодавства (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються";
18.4) в абзаці другому частини першої статті 31 слова "державно-приватного партнерства" замінити словами "публічно-приватного партнерства";
18.5) абзаци третій і четвертий частини третьої статті 33 викласти в такій редакції:
"Функції замовника будівництва в рамках здійснення публічно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії, може виконувати приватний партнер або концесіонер відповідно до умов договору публічно-приватного партнерства або концесійного договору та договору про делегування функцій замовника будівництва.
Особи, визначені цією частиною, можуть виконувати функції замовника, за умови дотримання вимог, визначених пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічно-приватне партнерство" та Законом України "Про концесію";
19) у статті 10 Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 49, ст. 553; 2018 р., № 6-7, ст. 38):
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Товариство не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, управління, заставу, безоплатне користування, вносити до статутного (складеного) капіталу суб’єктів господарювання майно, зазначене в частині першій цієї статті, та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна.
Таке майно не підлягає приватизації, продажу під час провадження у справі про банкрутство, на нього не може бути звернено стягнення за рішенням суду, накладено арешт.
Майно, зазначене в частині першій цієї статті, може бути об’єктом публічно-приватного партнерства, об’єктом концесії відповідно до закону та умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору";
в абзаці першому частини четвертої слова "оренду, концесію майна" замінити словами "оренду майна";
20) в абзаці першому частини другої статті 23 Закону України "Про морські порти України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 7, ст. 65; 2019 р., № 48, ст. 325) слова "державно-приватного партнерства" замінити словами "публічно-приватного партнерства";
21) абзац другий пункту 2 частини другої статті 3 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 34, ст. 1173) викласти в такій редакції:
"інвестуванням в об’єкти інфраструктури із застосуванням процедур публічних закупівель, публічно-приватного партнерства, концесії";
22) в абзаці другому частини п’ятої статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158; 2019 р., № 47, ст. 310, № 48, ст. 325; 2025 р., №№ 11-14, ст. 35) слова "державно-приватного партнерства" замінити словами "публічно-приватного партнерства";
23) у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами):
23.1) у пункті 3 частини першої статті 2:
в абзаці сьомому слова "державно-приватного партнерства" замінити словами "публічно-приватного партнерства";
в абзаці восьмому слова "державний партнер" замінити словами "публічний партнер", а слова "державно-приватного партнерства" - словами "публічно-приватного партнерства";
23.2) пункт 4 частини першої статті 4 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"обтяження спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, спеціальне майнове право на який зареєстровано за особою, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, визначені частиною дванадцятою статті 52 Закону України "Про публічно-приватне партнерство" та частиною сімнадцятою статті 55-1 Закону України "Про концесію".
У зв’язку з цим абзаци десятий - дванадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим - тринадцятим;
23.3) статтю 29-1 викласти в такій редакції:
"Стаття 29-1. Особливості державної реєстрації речових прав на об’єкти публічно-приватного партнерства, у тому числі об’єкти концесії, та земельні ділянки, необхідні для здійснення публічно-приватного партнерства, у тому числі концесії
1. Орган, що прийняв рішення про здійснення публічно-приватного партнерства, у тому числі концесії, зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення забезпечити державну реєстрацію щодо земельних ділянок, необхідних для цілей здійснення публічно-приватного партнерства, у тому числі концесії, заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.
Після погодження у встановленому порядку документації із землеустрою та внесення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру публічний партнер, концесієдавець або за його дорученням державне чи комунальне підприємство, установа, організація, що належить до сфери його управління, реєструє право власності на таку земельну ділянку за органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділений повноваженнями щодо передачі відповідної земельної ділянки у користування.
2. Передача приватному партнеру (концесіонеру) об’єкта публічно-приватного партнерства (об’єкта концесії) або будівництво приватним партнером (концесіонером) об’єкта публічно-приватного партнерства (об’єкта концесії) є підставою для здійснення реєстрації за приватним партнером (концесіонером) речових прав володіння, користування на об’єкт публічно-приватного партнерства (об’єкт концесії) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У разі реалізації проектів публічно-приватного партнерства, концесії, передбачених статтею 53 Закону України "Про публічно-приватне партнерство" та розділом IX-1 Закону України "Про концесію", державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з дотриманням вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" та з урахуванням умов договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору";
24) у Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380 із наступними змінами):
24.1) абзац тридцять четвертий частини першої статті 6 викласти в такій редакції:
"публічно-приватне партнерство";
24.2) статтю 81 викласти в такій редакції:
"Стаття 81. Співпраця з приватним інвестором з метою розвитку освіти і науки
1. Правові засади залучення приватного інвестора у сфері освіти і науки визначені Конституцією України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо залучення приватного інвестора відповідає ознакам публічно-приватного партнерства, такі проекти реалізуються відповідно до Закону України "Про публічно-приватне партнерство".
2. Співпраця з приватним інвестором з метою розвитку освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами державної влади та представниками приватного інвестора, які укладаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
3. Співпраця з приватним інвестором з метою розвитку освіти і науки може передбачати:
спільне фінансування закладів освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність;
утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки;
утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) на базі існуючих закладів освіти;
розроблення і розвиток сучасних технологій освіти, навчання;
професійно-практичну підготовку;
запровадження спільних програм фінансування підготовки фахівців тощо;
здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників системи освіти та здобувачів освіти.
4. Фінансування розвитку освіти і науки може здійснюватися за рахунок:
фінансових ресурсів приватного інвестора;
фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;
коштів державного та місцевих бюджетів;
інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Реалізація проектів із залученням приватного інвестора щодо об’єктів державної та комунальної власності здійснюється без зміни цільового призначення та форми власності таких об’єктів.
6. Передача приватним інвесторам в оренду, в оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, у тому числі земельних ділянок, забороняється.
Передача приватним інвесторам державного та/або комунального майна для цілей реалізації проектів, що здійснюється на умовах публічно-приватного партнерства, у тому числі концесії, здійснюється відповідно до Закону України "Про публічно-приватне партнерство" та Закону України "Про концесію".
Рухоме та/або нерухоме державне та/або комунальне майно, у тому числі земельні ділянки, передані приватному інвестору в управління, не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної чи комунальної власності на відповідні об’єкти";
25) у частині другій статті 3 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31 із наступними змінами) слова "державно-приватному партнерстві" замінити словами "публічно-приватному партнерстві", а слова "Законом України "Про державно-приватне партнерство" - словами "Законом України "Про публічно-приватне партнерство";
26) пункт 1 частини другої статті 2 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 16, ст. 138) викласти в такій редакції:
"1) документи державного планування, що стосуються національної оборони або дій у разі надзвичайних ситуацій, а також документи державного планування, що стосуються проектів публічно-приватного партнерства (у тому числі проектів концесії) з відновлення інфраструктури та економіки";
27) у Законі України "Про фахову передвищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 30, ст. 119):
27.1) у пункті 4 частини третьої статті 5 слова "сприяння державно-приватному партнерству" замінити словами "сприяння публічно-приватному партнерству";
27.2) розділ XIII викласти в такій редакції:
"Розділ XIII
СПІВПРАЦЯ З ПРИВАТНИМ ІНВЕСТОРОМ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ
Стаття 80. Основні засади співпраці з приватним інвестором з метою розвитку фахової передвищої освіти
1. У сфері фахової передвищої освіти може здійснюватися співпраця з приватним інвестором, у тому числі із залученням приватних інвестицій. Правовими засадами залучення приватного інвестора у сфері освіти є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, цей Закон, інші законодавчі акти, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Співпраця з приватним інвестором з метою розвитку фахової передвищої освіти може передбачати:
1) створення та/або спільне фінансування закладів фахової передвищої освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність;
2) утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки;
3) утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств на базі існуючих закладів;
4) розроблення і розвиток сучасних технологій освіти, навчання;
5) професійно-практичну підготовку;
6) запровадження спільних програм фінансування підготовки фахівців у сфері фахової передвищої освіти тощо;
7) здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників сфери фахової передвищої освіти та її здобувачів;
8) інші заходи, визначені законодавством та установчими документами закладу фахової передвищої освіти.
3. Фінансування підтримки фахової передвищої освіти може здійснюватися за рахунок:
1) фінансових ресурсів приватного інвестора та інвестиційних програм;
2) фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;
3) коштів державного та місцевих бюджетів;
4) інших джерел, не заборонених законодавством.
4. Залучення інвестицій приватного інвестора в об’єкти державної та комунальної власності здійснюється без зміни цільового призначення та форми власності таких об’єктів.
5. Рухоме та/або нерухоме державне та/або комунальне майно, у тому числі земельні ділянки, надані приватному інвестору у тимчасове користування, не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної чи комунальної власності на відповідні об’єкти.
Стаття 81. Особливості співпраці з приватним інвестором з метою розвитку фахової передвищої освіти
1. Співпраця з приватним інвестором з метою розвитку фахової передвищої освіти може, зокрема, передбачати:
1) впровадження інноваційних освітніх технологій, нового змісту освіти та інноваційного середовища;
2) спільне з приватним інвестором оцінювання випускників закладів фахової передвищої освіти, підготовка та навчання яких здійснювалися на партнерських засадах закладом фахової передвищої освіти та приватним інвестором;
3) визнання неформальної та інформальної освіти, часткових та повних професійних кваліфікацій;
4) фінансування підготовки осіб для потреб ринку праці за освітніми програмами, узгодженими спільно з приватним інвестором;
5) спільну підготовку та навчання здобувачів фахової передвищої освіти;
6) фінансування освітніх потреб з боку приватного інвестора, а також організаційну, матеріальну та кадрову підтримку;
7) впровадження дуальної форми здобуття освіти;
8) можливість вибору для здобувача освіти індивідуальної освітньої траєкторії.
Стаття 82. Договірний характер співпраці з приватним інвестором
1. Співпраця з приватним інвестором з метою розвитку фахової передвищої освіти здійснюється на основі договорів між органами державної влади та представниками приватного інвестора, що укладаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Договори про залучення приватного інвестора у сфері фахової передвищої освіти для закладів фахової передвищої освіти можуть передбачати:
1) впровадження інноваційних методів освіти;
2) встановлення критеріїв відповідності освіти динамічним вимогам ринку праці;
3) додаткове фінансування, оновлення матеріально-технічної бази за рахунок приватного інвестора;
4) забезпечення сучасного змісту освіти;
5) запровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
6) підвищення рівня кваліфікації викладачів, майстрів виробничого навчання за рахунок роботодавців.
3. Договори про залучення приватного інвестора у сфері фахової передвищої освіти для приватного інвестора можуть передбачати:
1) можливість впливу на зміст освіти;
2) вплив на формування освітньо-професійних програм та якість підготовки за обраними спеціальностями;
3) задоволення власних потреб у кваліфікованих кадрах за рахунок замовлення та спільної підготовки здобувачів освіти на партнерських засадах, у тому числі за дуальною формою здобуття освіти.
4. Договори про залучення приватного інвестора у сфері фахової передвищої освіти можуть також містити інші умови щодо підготовки здобувачів освіти, якщо такі умови не суперечать цивільному законодавству";
28) в абзаці першому пункту 13 частини п’ятої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289; 2021 р., № 32, ст. 262) слова "державно-приватного партнерства" замінити словами "публічно-приватного партнерства";
29) у Законі України "Про концесію" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 48, ст. 325 із наступними змінами):
29.1) статтю 1 викласти в такій редакції:
"Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) адміністратор електронної торгової системи - юридична особа, у статутному капіталі якої 100 відсотків акцій (часток) належать державі, відповідальна за забезпечення функціонування електронної торгової системи і створення особистого кабінету концесієдавця, визначена Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу;
2) адміністратор електронної торгової системи для проектів концесії з будівництва житла з допороговим значенням - суб’єкт господарювання державного сектору економіки, відповідальний за забезпечення функціонування електронної торгової системи для проектів концесії з будівництва житла з допороговим значенням і створення особистого кабінету концесієдавця, визначений Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу;
3) балансоутримувач - державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство публічного сектору, на балансі або у власності яких перебуває майно, що є об’єктом концесії;
4) господарське товариство публічного сектору - юридична особа або об’єднання таких осіб, які відповідають зазначеним нижче характеристикам:
а) створені та/або здійснюють діяльність з метою надання суспільно значущих послуг, за умови що такі потреби не мають виключно промислового або комерційного характеру; та
б) є розпорядниками бюджетних коштів; або
одержувачами бюджетних коштів; або
фінансуються іншими господарськими товариствами публічного сектору більше ніж на 50 відсотків; або
є особами, на управління якими здійснюють вплив інші господарські товариства публічного сектору; або
є особами, у вищому органі управління яких держава, територіальна громада або інші господарські товариства публічного сектору володіють більшістю голосів; або
є особами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, територіальній громаді або іншому господарському товариству публічного сектору; або
є особами, одноосібний виконавчий орган або більшість членів колегіального виконавчого органу якого призначає держава, територіальна громада або інші господарські товариства публічного сектору;
5) грант для проекту концесії - грошові кошти (фінансові ресурси), виплата (допомога) у національній чи іноземній валюті, надані донорами для фінансування проекту концесії на безоплатній, безпроцентній і безповоротній основі;
6) дисконт - різниця між ринковою вартістю та фактичною вартістю продажу 1 метра квадратного житлової забудови, що буде наданий фізичним особам - вигодонабувачам відповідно до умов концесійного договору у проектах концесії з будівництва житла або проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням;
7) договір про фінансування - договір між концесіонером та кредитором (кредиторами) або їхніми представниками, укладений з метою фінансування проекту концесії;
8) донор - спеціалізовані установи Організації Об’єднаних Націй, інституції Європейського Союзу або створені та/або уповноважені ними установи/організації, міжнародна організація, міжнародна фінансова організація, іноземна держава (уряд іноземної держави та/або органи чи організації, уповноважені урядом іноземної держави), іноземний муніципальний орган або донорська установа (юридична особа - резидент/нерезидент, яка не має на меті отримання прибутку, метою діяльності якої є підтримка проектів, зокрема у сферах, визначених статтею 4 Закону України "Про публічно-приватне партнерство"), що надає гранти для проектів, що здійснюються на умовах концесії, відповідно до міжнародних договорів України, договорів про співпрацю та інших договорів;
9) допоміжне майно - нерухоме та/або рухоме майно у складі об’єкта концесії, яке виконує допоміжні функції у рамках реалізації проекту концесії, зокрема не використовується концесіонером для надання суспільно значущих послуг, але може використовуватися для надання додаткових послуг за концесійним договором на оплатній основі та здійснення іншої господарської діяльності, не забороненої законодавством, відповідно до умов концесійного договору;
10) ексклюзивне право - право, надане у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта, що обмежує провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, одним потенційним концесіонером, що істотно впливає на здатність інших потенційних концесіонерів провадити діяльність у зазначених сферах;
11) електронна торгова система (далі - ЕТС) - дворівнева інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує можливість проведення конкурсу і включає центральну базу даних та електронні майданчики, які взаємодіють із центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних;
12) електронний аукціон - повторюваний процес покращення показників, на основі яких здійснюється оцінювання фінансово-комерційної частини конкурсної пропозиції, що проводиться в один або кілька раундів в інтерактивному режимі реального часу відповідно до умов конкурсної документації та в результаті якого найвищу оцінку отримує фінансово-комерційна частина конкурсної пропозиції учасника конкурсу, який запропонував найкращі показники, з урахуванням або без урахування оцінки технічної частини конкурсної пропозиції;
13) електронний аукціон для проектів концесії з будівництва житла з допороговим значенням - аукціон, що проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням відповідно до положень статті 56-1 цього Закону;
14) електронний майданчик - апаратно-програмний комплекс, що функціонує в мережі Інтернет, підключений до центральної бази даних та забезпечує можливість користування сервісами ЕТС з автоматичним обміном інформацією;
15) електронні засоби - електронне обладнання, необхідне для обробки та зберігання даних, які передаються та/або приймаються за допомогою засобів радіозв’язку, з використанням проводових, оптичних чи інших електромагнітних засобів;
16) заявка на участь у конкурсі - документ, сформований відповідно до цього Закону за принципом єдиного європейського закупівельного документа (European single procurement document - ESPD), форму і зміст якого затверджує уповноважений орган з урахуванням форми, затвердженої Імплементаційним регламентом Європейської Комісії (ЄС) 2016/7 від 5 січня 2016 року, який заповнює особа, зацікавлена в участі у конкурсі, для кваліфікаційного відбору;
17) кандидат - фізична або юридична особа (резидент або нерезидент), або об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів), які звернулися із запитом щодо участі чи були запрошені до участі в конкурентній процедурі з відбору концесіонера;
18) кваліфікаційний відбір - процедура перевірки відповідності критеріям кваліфікаційного відбору, перевірки відсутності підстав для відмови в участі у конкурсі та перевірки відповідності іншим вимогам конкурсу, передбаченим цим Законом і конкурсною документацією, яку проводить конкурсна комісія відповідно до порядку та умов, встановлених цим Законом і конкурсною документацією;
19) конкурс - конкурентна процедура відбору концесіонера: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог;
20) конкурсна комісія - конкурсна комісія, сформована концесієдавцем відповідно до цього Закону з метою організації та проведення конкурсу для конкретного проекту концесії;
21) концесієдавець - суб’єкт, який є концесієдавцем відповідно до частини другої статті 5 цього Закону;
22) концесійний договір - договір між концесіонером та концесієдавцем, що визначає порядок та умови реалізації проекту концесії та передбачає взяття та виконання концесіонером перед концесієдавцем обов’язку щодо фінансування (повного або часткового) робіт із створення та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення), та/або технічного обслуговування об’єкта концесії, з передачею концесіонеру як винагороди права на управління та/або експлуатацію об’єкта концесії та на надання суспільно значущих послуг, у порядку та на умовах, визначених таким договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику у спосіб, за яким джерелом переважної частини доходів концесіонера є платежі від користувачів (споживачів);
23) концесійний платіж - періодичний платіж, який здійснює концесіонер відповідно до умов концесійного договору;
24) концесіонер - юридична особа - резидент України або держави - члена Європейського Союзу, створена учасником конкурентної процедури з відбору концесіонера, якого було визначено переможцем конкурсу, відповідно до вимог конкурсної документації та цього Закону, яка є стороною концесійного договору та спеціально створена виключно для реалізації концесійного проекту (крім випадку, передбаченого пунктом 8-3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону);
25) концесія - форма здійснення публічно-приватного партнерства, що передбачає взяття та виконання концесіонером перед концесієдавцем обов’язку щодо фінансування (повного або часткового) робіт із створення та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення), та/або технічного обслуговування об’єкта концесії, з передачею концесіонеру як винагороди права на управління та/або експлуатацію об’єкта концесії та на надання суспільно значущих послуг, у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику;
