ЗАКОН УКРАЇНИ
Про рейтингування
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера застосування Закону
1. Цей Закон встановлює правила організації та управління рейтинговими агентствами для забезпечення їхньої незалежності та уникнення конфлікту інтересів, посилення цілісності, прозорості, відповідальності, належного управління та надійності рейтингової діяльності, підвищення якості визначення рейтингів з метою досягнення високого рівня захисту користувачів рейтингу.
2. Положення статей 6-47 цього Закону не застосовуються до рейтингів, передбачених пунктом 4 частини першої статті 5 цього Закону.
3. Цей Закон не поширюється на кредитні рейтинги, визначені експортно-кредитними агентствами.
4. Цей Закон не поширюється на кредитні рейтинги, визначені центральними банками іноземних держав, за умови що такі кредитні рейтинги:
1) не оплачуються рейтингованим суб’єктом;
2) не розголошуються громадськості;
3) визначаються відповідно до принципів, стандартів і процедур, що забезпечують адекватну цілісність та незалежність рейтингової діяльності відповідно до вимог цього Закону.
5. Законодавство про рейтингову діяльність є частиною законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки та складається з цього Закону, інших законодавчих актів, якими регулюється діяльність, пов’язана з ринками капіталу та організованими товарними ринками, та нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР).
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені далі терміни вживаються в такому значенні:
1) бек-тестування - процес перевірки точності та надійності рейтингової методології шляхом порівняння результатів, отриманих у процесі застосування моделі для формування рейтингового припущення, що перевіряється, з даними, фактично отриманими в минулому;
2) важливі операційні функції - функції, що мають вирішальне значення для належного функціонування акредитованого рейтингового агентства та забезпечення його відповідності вимогам, встановленим відповідно до цього Закону. Такі функції включають визначення кредитного рейтингу, аналіз об’єкта рейтингування, розроблення та перевірку рейтингової методології, внутрішній контроль, зберігання та/або облік даних, технічне обслуговування та/або підтримку інформаційно-комунікаційних систем;
3) відкликання рейтингу - рішення рейтингового комітету, прийняте в процесі моніторингу рейтингу, в результаті якого рейтинг відкликається та визнається недійсним;
4) відносини контролю - відносини між особами, за яких особа:
а) перебуває під контролем іншої особи; або
б) здійснює контроль (у тому числі спільний) іншої особи; або
в) перебуває під спільним контролем з іншою особою;
5) визначення рейтингу - рішення рейтингового комітету, прийняте за результатами аналізу об’єкта рейтингування, в результаті якого визначається рейтинг;
6) група рейтингових агентств - група юридичних осіб, переважним видом діяльності яких є визначення рейтингів на професійній основі та які пов’язані між собою відносинами контролю або уклали між собою договори щодо здійснення корпоративного управління, або до складу виконавчих органів (органів, відповідальних за здійснення нагляду) яких входять одні й ті самі фізичні особи;
7) зрозуміло і чітко - рівень розкриття інформації на ринку рейтингування, який характеризується абсолютною однозначністю змісту, що виключає можливість будь-якого розходження у сприйнятті та/або різного тлумачення чи розуміння інформації, що була розкрита;
8) ініціативний рейтинг - рейтинг, що визначається рейтинговим агентством за власною ініціативою виключно на підставі публічної інформації;
9) користувачі рейтингу - держава в особі уповноважених нею органів державної влади, інвестори, у тому числі інституційні, емітенти та фінансові установи та інші заінтересовані особи;
10) кредитний рейтинг - висновок рейтингового агентства, визначений з використанням рейтингової шкали, щодо кредитоспроможності рейтингованого суб’єкта, емітента боргового цінного папера, привілейованої акції чи іншого фінансового інструменту або особи-боржника, або щодо боргу чи фінансового зобов’язання, боргового цінного папера, привілейованої акції чи іншого фінансового інструменту;
11) механічне покладання на рейтинг - надмірне покладання на рейтинг у процесі прийняття інвестиційних рішень або державного регулювання та нагляду, що здійснюється без додаткового аналізу та належної обачності, зокрема із сприйняттям кредитних рейтингів як безпомилкових показників кредитоспроможності, що може призвести до ігнорування ризиків або змін у фінансовому стані рейтингованого суб’єкта;
12) об’єкт рейтингування - рейтингований суб’єкт та/або його кредитоспроможність, борг, фінансове зобов’язання, боргові цінні папери, привілейовані акції або інші фінансові інструменти чи активи, а також рівень корпоративного управління юридичної особи чи інша господарська діяльність суб’єкта господарювання;
13) оновлення рейтингу - рішення рейтингового комітету, прийняте в процесі моніторингу рейтингу, в результаті якого рейтинг затверджується (рейтинг залишається без змін), переглядається (визначається новий рейтинг), призупиняється або відкликається;
14) порогові значення пакета часток - 5, 10, 15, 20, 25, 30, 50, 75 відсотків голосуючих часток;
15) провідний рейтинговий аналітик - фізична особа, основним завданням якої є підготовка рейтингу та/або здійснення комунікації з рейтингованим суб’єктом, з метою збору даних щодо об’єкта рейтингування, а також підготовка рекомендацій рейтинговому комітету щодо такого рейтингу;
16) прогноз рейтингу - висновок рейтингового агентства щодо ймовірного напряму зміни рейтингу у короткостроковій та/або середньостроковій перспективі;
17) рейтинг - висновок рейтингового агентства щодо об’єкта рейтингування, визначений з використанням рейтингової шкали;
18) рейтингова діяльність - здійснення рейтинговим агентством аналізу і оцінювання даних, фактів, іншої інформації та підготовка, визначення, оновлення та підтвердження рейтингів;
19) рейтингова категорія (далі - категорія) - рейтинговий символ (літера), до якого можуть додаватися ідентифікаційні знаки, використані у рейтингу, для представлення відносного ступеня ризику для розрізнення різних характеристик ризику за типами рейтингованих суб’єктів, емітентів та фінансових інструментів або інших активів;
20) рейтингова шкала (далі - шкала) - сукупність рівнів, кожен з яких поділяється на категорії та визначає певну групу ознак або факторів, що характеризують об’єкт рейтингування залежно від виду рейтингу;
21) рейтингований суб’єкт - держава, міжнародні організації, органи державної влади або органи місцевого самоврядування, юридична особа, кредитоспроможність якої прямо або опосередковано оцінюється у кредитному рейтингу, незважаючи на те, чи була така особа ініціатором визначення такого кредитного рейтингу та чи надавала вона інформацію для його визначення;
22) рейтингове агентство - юридична особа, переважним видом діяльності якої є визначення рейтингів на професійній основі;
23) рейтинговий аналітик - фізична особа, яка виконує аналітичні функції, необхідні для визначення рейтингу;
24) рейтинговий комітет - колегіальний постійно діючий орган рейтингового агентства, до складу якого входять співробітники рейтингового агентства та який приймає рішення щодо визначення, оновлення, призупинення або відкликання рейтингу;
25) ринок рейтингування - сукупність учасників ринку рейтингування та правовідносин між ними, пов’язаних із провадженням рейтингової діяльності;
26) скептичне ставлення до рейтингу - критичне оцінювання рейтингу у процесі прийняття інвестиційних рішень або здійснення державного регулювання та нагляду, зокрема, ставлення з уважністю до умов, що можуть свідчити про можливе допущення помилки та/або зловживання під час визначення рейтингу, та взяття до уваги можливих ризиків та/або невизначеностей щодо інформації про рейтинг;
27) суверенний рейтинг - кредитний рейтинг, де об’єктом рейтингування є:
а) держава, органи державної влади або органи місцевого самоврядування;
б) борг або фінансове зобов’язання, борговий цінний папір або інший фінансовий інструмент держави, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або особи, спеціально призначеної державою, органом державної влади або місцевого самоврядування;
в) міжнародна фінансова організація;
28) третя сторона, пов’язана з рейтингованим суб’єктом (далі - пов’язана третя сторона), - особа, яка взаємодіє з рейтинговим агентством від імені рейтингованого суб’єкта, або особа, пов’язана відносинами контролю з рейтингованим суб’єктом;
29) учасники ринку рейтингування - рейтингові агентства, їх посадові особи, рейтингові аналітики (у тому числі провідні рейтингові аналітики) та будь-які інші юридичні та фізичні особи, які безпосередньо беруть участь у рейтинговій діяльності, рейтинговані суб’єкти, користувачі рейтингу.
2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:
1) терміни "аутсорсинг", "інституційний інвестор", "комплаєнс", "особа, яка здійснює управлінські функції", "тісні зв’язки" - у значеннях, наведених у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) термін "інформаційно-комунікаційна система" - у значенні, наведеному в Законі України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах";
3) терміни "керівник", "річний оборот", "профільне законодавство" - у значеннях, наведених у Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
4) терміни "істотна участь", "контроль", "материнська компанія", "пов’язана особа", "фінансова установа" - у значеннях, наведених у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
5) терміни "афілійована особа", "значний правочин", "порогові значення пакета акцій", "правочин із заінтересованістю", "родинні відносини" - у значеннях, наведених у Законі України "Про акціонерні товариства".
Стаття 3. Принципи рейтингової діяльності
1. Принципами, на яких ґрунтується рейтингова діяльність, є:
1) законодавче визначення умов провадження рейтингової діяльності;
2) добровільність визначення, оновлення, призупинення, відкликання рейтингу (крім випадків, передбачених законодавством);
3) об’єктивність визначення, оновлення, призупинення, відкликання рейтингу;
4) незалежність рейтингового агентства від будь-якого зовнішнього чи внутрішнього впливу під час провадження рейтингової діяльності;
5) самостійність визначення рейтингу;
6) публічність рейтингів (крім приватних рейтингів), визначених рейтинговим агентством;
7) дотримання принципів ділової етики;
8) колегіальність прийняття рішень щодо визначення, оновлення, призупинення, відкликання рейтингу;
9) відповідальність рейтингового агентства за порушення профільного законодавства;
10) державне регулювання рейтингової діяльності та нагляд за її провадженням.
2. У своїй діяльності рейтингові агентства керуються власно розробленими рейтинговими методологіями, що ґрунтуються на принципах, передбачених частиною першою цієї статті.
3. НКЦПФР або будь-які інші органи державної влади не повинні втручатися у зміст визначених рейтингів або рейтингових методологій.
4. Користувачі рейтингу під час використання рейтингу мають брати до уваги принцип суб’єктивності визначеного рейтингу та/або прогнозу рейтингу, відповідно до якого визначений рейтинг (прогноз рейтингу) є суб’єктивним судженням рейтингового агентства, а також застосовувати принцип об’єктивності використання рейтингів, відповідно до якого такі користувачі:
1) застосовують скептичне ставлення до рейтингу;
2) уникають механічного покладання на рейтинг.
5. Кабінет Міністрів України, НКЦПФР, Національний банк України, інші органи державної влади не можуть використовувати посилання на кредитні рейтинги у своїх нормативних актах у спосіб, що може призвести до механічного покладання на кредитні рейтинги та/або покладання виключно на кредитні рейтинги.
6. Кабінет Міністрів України, НКЦПФР, Національний банк України, інші органи державної влади на постійній основі переглядають законодавство з метою виявлення положень, що можуть спричинити випадки механічного покладання на кредитні рейтинги та/або покладання виключно на кредитні рейтинги, та вживають усіх можливих заходів для запобігання таким покладанням за умови, що були визначені та запроваджені відповідні альтернативні способи оцінювання кредитних ризиків.
Стаття 4. Заборона особам окремих категорій бути учасником ринку рейтингування
1. Рейтинговим агентством, його посадовою особою, рейтинговим аналітиком (провідним рейтинговим аналітиком) та іншою юридичною чи фізичною особою, яка безпосередньо бере участь у рейтинговій діяльності, не може бути особа, яка відповідає принаймні одному з таких критеріїв:
1) фізична особа, яка має громадянство держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України" (далі у цій частині - держава-агресор), або місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) якої є держава-агресор. Положення цього пункту не поширюються на фізичних осіб, які проживають на території України на законних підставах та/або яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року;
2) юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства держави-агресора;
3) юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) якої є держава-агресор та/або особа, зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини;
4) особа, до якої застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";
5) особа, включена до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
6) юридична особа, інформація про всіх кінцевих бенефіціарних власників якої не розкрита, що зареєстрована в державі (на території), віднесеній Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
7) юридична особа, інформація про кінцевих бенефіціарних власників якої не розкрита відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
8) юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства держави, внесеної Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридична особа, 50 і більше відсотків статутного капіталу якої прямо або опосередковано належать такій особі.
2. Рейтинговому агентству забороняється визначати рейтинг, у разі якщо рейтингованим суб’єктом є особа, зазначена у пунктах 1-8 частини першої цієї статті, та/або така особа є емітентом об’єкта рейтингування, боржником за об’єктом рейтингування чи об’єкт рейтингування іншим чином безпосередньо пов’язаний із такою особою та/або її діяльністю.
Стаття 5. Види рейтингів
1. Рейтингове агентство може визначати такі види рейтингів:
1) кредитний рейтинг юридичної особи;
2) кредитний рейтинг боргу, боргового зобов’язання (у тому числі фінансового інструменту);
3) суверенний рейтинг;
4) інший рейтинг щодо об’єкта рейтингування в розумінні цього Закону.
2. Рейтинги поділяються на:
1) публічні рейтинги - рейтинги, інформація про визначення, оновлення, призупинення та відкликання яких підлягає оприлюдненню;
2) приватні рейтинги - рейтинги, інформація про визначення, оновлення, призупинення та відкликання яких не підлягає оприлюдненню.
3. Визначати публічні кредитні рейтинги мають право виключно авторизовані рейтингові агентства (далі - АРА).
4. Публічний кредитний рейтинг вважається визначеним з моменту оприлюднення АРА інформації щодо визначення такого рейтингу на власному веб-сайті або за допомогою інших засобів, передбачених відповідно до цього Закону.
5. Публічні кредитні рейтинги можуть використовуватися відповідно до статті 7 цього Закону.
Приватні кредитні рейтинги не можуть використовуватися відповідно до статті 7 цього Закону.
Стаття 6. Національна шкала кредитних рейтингів
1. Національна шкала кредитних рейтингів (далі - Національна шкала) - шкала, поділена на визначені рівні та категорії, що характеризують рівень здатності рейтингованого суб’єкта своєчасно та у повному обсязі сплачувати відсотки та основну суму за своїми борговими зобов’язаннями, а також кредитоспроможність такого рейтингованого суб’єкта.
2. Національна шкала складається з таких рівнів та категорій:
3. Категорія може мати такі додаткові ідентифікатори:
1) "-" або "+" - позначають проміжні категорії у складі основних категорій;
2) "(pі)" - позначає, що такий рейтинг є ініціативним.
4. У разі визначення ініціативного кредитного рейтингу та/або опублікування будь-якої інформації щодо визначення ініціативного кредитного рейтингу АРА повинно у текстах офіційних листів чи інших письмових (електронних) комунікацій та/або публічних повідомлень, пов’язаних із таким визначенням:
1) позначати іншим кольором категорію;
2) зазначати про наявність або відсутність доступу до внутрішніх документів, інформації щодо рахунків та будь-якої іншої інформації рейтингованого суб’єкта чи третьої пов’язаної сторони.
5. Для визначення кредитного рейтингу АРА має право використовувати власну шкалу.
У разі використання власної шкали АРА зобов’язане зазначити, якій категорії за Національною шкалою відповідає категорія публічного кредитного рейтингу, визначеного за власною шкалою.
Для визначення інших рейтингів, крім кредитних рейтингів, АРА має право використовувати будь-яку іншу шкалу, без посилання на Національну шкалу.
Стаття 7. Використання публічного кредитного рейтингу
1. Фінансова установа у своїй професійній діяльності може використовувати публічний кредитний рейтинг (посилання на публічний кредитний рейтинг), визначений виключно АРА.
2. Емітент цінних паперів у процесі емісії цінних паперів може використовувати публічний кредитний рейтинг (посилання на публічний кредитний рейтинг), визначений виключно АРА.
3. Фінансова установа не може провадити професійну діяльність, покладаючись виключно на публічний кредитний рейтинг та здійснюючи механічне покладання на публічний кредитний рейтинг.
4. Інституційний інвестор не може приймати рішення щодо здійснення інвестицій, покладаючись виключно на публічний кредитний рейтинг та здійснюючи механічне покладання на публічний кредитний рейтинг.
5. Використання в Україні публічного кредитного рейтингу, визначеного рейтинговим агентством, заснованим в іноземній державі, дозволяється у разі дотримання однієї з таких умов:
1) таке рейтингове агентство отримало авторизацію в порядку, встановленому статтями 8 і 9 цього Закону; або
2) такий кредитний рейтинг підтверджений АРА в порядку, встановленому статтею 24 цього Закону.
Розділ II. АВТОРИЗАЦІЯ РЕЙТИНГОВОГО АГЕНТСТВА
Стаття 8. Авторизація рейтингового агентства
1. Рейтингове агентство, що має намір визначати публічні кредитні рейтинги в Україні, зобов’язане пройти авторизацію та здійснювати діяльність відповідно до вимог цього Закону.
2. НКЦПФР у встановленому нею порядку здійснює авторизацію рейтингового агентства, у тому числі іноземного, що має намір визначати публічні кредитні рейтинги в Україні, шляхом включення такого агентства до Реєстру авторизованих рейтингових агентств (далі - Реєстр).
Вимоги, яким для включення до Реєстру повинно відповідати рейтингове агентство, що має намір визначати публічні кредитні рейтинги, встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами НКЦПФР.
3. Рейтингове агентство набуває статусу АРА з дати його включення до Реєстру та отримання свідоцтва про включення до Реєстру авторизованих рейтингових агентств.
4. Реєстр - це сукупність даних про всіх АРА.
5. НКЦПФР у встановленому нею порядку веде Реєстр та забезпечує розкриття інформації з Реєстру на своєму офіційному веб-сайті.
6. НКЦПФР включає рейтингове агентство до Реєстру за результатами розгляду заяви про включення до Реєстру, документів та інформації, поданих відповідно до статті 9 цього Закону.
7. Відповідальність за достовірність інформації, поданої для включення до Реєстру, несе юридична особа, яка подала таку інформацію, відповідно до цього Закону.
8. Особливою формою авторизації рейтингових агентств, авторизованих відповідно до вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств, є включення відповідного рейтингового агентства до Реєстру в порядку та строки, визначені НКЦПФР, на підставі повідомлення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 9 цього Закону.
Стаття 9. Порядок авторизації рейтингового агентства
1. Рейтингове агентство, у тому числі іноземне, що має намір визначати публічні кредитні рейтинги в Україні, з метою авторизації подає до НКЦПФР заяву про включення до Реєстру, документи та інформацію, перелік і вимоги щодо змісту та форм яких визначаються НКЦПФР.
2. Особливості подання документів та інформації для авторизації рейтингового агентства, створеного відповідно до законодавства іноземної держави, встановлюються НКЦПФР.
Рейтингове агентство, авторизоване відповідно до вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств, яке має намір визначати публічні кредитні рейтинги в Україні, повинно повідомити про такий намір НКЦПФР у встановленому нею порядку.
3. Рейтингове агентство у порядку та строки, визначені НКЦПФР, невідкладно, але не пізніше завершення наступного робочого дня, повідомляє НКЦПФР про будь-які істотні зміни в документах, поданих таким агентством для авторизації.
У разі істотних змін у рейтингових методологіях, моделях та/або ключових рейтингових припущеннях, що подавалися для авторизації, рейтингове агентство у строк та порядку, визначені НКЦПФР, невідкладно, але не пізніше завершення наступного робочого дня, повідомляє НКЦПФР про такі зміни та оприлюднює їх відповідно до цього Закону.
4. НКЦПФР включає рейтингове агентство до Реєстру у разі відповідності такого агентства вимогам для авторизації, встановленим відповідно до цього Закону.
5. АРА протягом всього періоду своєї діяльності повинно відповідати вимогам, встановленим цим Законом та актами НКЦПФР щодо його авторизації.
Стаття 10. Розгляд заяви на авторизацію рейтингового агентства
1. НКЦПФР протягом 45 робочих днів з дня отримання заяви про включення до Реєстру, інших документів та інформації, зазначених у статті 9 цього Закону, повинна їх розглянути та визначити відповідність рейтингового агентства, що подало їх з метою авторизації (далі у цій статті - заявник), вимогам, встановленим відповідно до цього Закону.
2. НКЦПФР може продовжити строк, передбачений частиною першою цієї статті для розгляду документів та інформації, поданих заявником, на 15 робочих днів, у разі якщо заявник:
1) планує підтверджувати кредитні рейтинги відповідно до вимог, передбачених статтею 24 цього Закону; або
2) планує використовувати аутсорсинг у процесі здійснення своєї рейтингової діяльності; або
3) подав заяву щодо незастосування до нього деяких вимог цього Закону відповідно до статті 19 цього Закону.
3. Протягом 20 робочих днів з дня отримання документів та інформації, поданих заявником, НКЦПФР оцінює повноту комплекту таких документів та інформації.
Після оцінки комплекту документів та інформації, поданих заявником, як повного НКЦПФР повідомляє про це заявника.
4. Протягом строку, визначеного відповідно до частини першої цієї статті, НКЦПФР виносить постанову про авторизацію або про відмову в авторизації заявника.
5. Постанова, винесена НКЦПФР відповідно до частини четвертої цієї статті, набирає чинності з п’ятого робочого дня, наступного за днем винесення.
6. НКЦПФР повідомляє про винесення постанови, передбаченої частиною четвертою цієї статті, заявника та Національний банк України протягом п’яти робочих днів з дня винесення.
7. У разі винесення постанови про відмову в авторизації заявника НКЦПФР має зазначити вичерпний перелік причин для такої відмови.
8. У разі винесення постанови про авторизацію заявника НКЦПФР протягом п’яти робочих днів з дня винесення:
1) оприлюднює інформацію про таке винесення на своєму офіційному веб-сайті;
2) оновлює інформацію в Реєстрі.
9. Якщо два або більше рейтингових агентств, що належать до однієї групи рейтингових агентств, мають намір визначати публічні кредитні рейтинги, такі рейтингові агентства мають уповноважити одне рейтингове агентство - члена такої групи, що вважатиметься заявником від імені кожного з рейтингових агентств, яке його уповноважило. У такому разі положення цієї статті застосовуються з такими особливостями:
1) строк, передбачений частиною першою цієї статті, подовжується до 55 робочих днів;
2) НКЦПФР виносить постанови, передбачені цією статтею, окремо щодо кожного рейтингового агентства, від імені якого подано заяву про включення до Реєстру, інші документи та інформацію, зазначені у статті 9цього Закону.
Стаття 11. Виключення АРА з Реєстру
1. НКЦПФР виносить постанову про відкликання авторизації АРА та виключає АРА з Реєстру у таких випадках:
1) подання АРА заяви до НКЦПФР про виключення з Реєстру;
2) відсутність визначення або оновлення АРА публічного кредитного рейтингу протягом шести місяців поспіль;
3) встановлення факту подання недостовірної, неправдивої та/або оманливої інформації для включення юридичної особи до Реєстру;
4) встановлення факту невідповідності АРА вимогам законодавства щодо включення рейтингового агентства до Реєстру;
5) застосування до АРА заходу впливу контрольного характеру, передбаченого пунктом 3 частини четвертої статті 40 цього Закону.
2. Постанова про відкликання авторизації АРА оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКЦПФР у день її винесення та набирає чинності з робочого дня, наступного за днем її оприлюднення.
3. У разі винесення постанови про відкликання авторизації НКЦПФР у найкоротший строк, але не пізніше робочого дня, наступного за днем її винесення, повідомляє про винесення такої постанови юридичну особу, авторизацію якої відкликано, та Національний банк України.
4. З моменту отримання повідомлення про відкликання авторизації, зазначеного у частині третій цієї статті, юридична особа не має права визначати, оновлювати або відкликати публічні кредитні рейтинги.
5. У разі отримання інформації, пов’язаної з оскарженням постанови про відкликання авторизації, НКЦПФР невідкладно, але не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання такої інформації, оприлюднює її на своєму офіційному веб-сайті.
6. У разі винесення НКЦПФР постанови про відкликання авторизації АРА, передбаченої частиною першою цієї статті, або винесення НКЦПФР постанови про застосування заходу впливу контрольного характеру, передбаченого пунктом 3 частини четвертої статті 40 цього Закону, публічні кредитні рейтинги можуть використовуватися відповідно до статті 7 цього Закону протягом строку, що не перевищує:
1) 10 робочих днів з дня набрання чинності відповідною постановою - у разі наявності іншого публічного кредитного рейтингу, визначеного іншим АРА тому самому об’єкту рейтингування;
2) три місяці з дня набрання чинності відповідною постановою - у разі відсутності публічного кредитного рейтингу, визначеного іншим АРА тому самому об’єкту рейтингування.
Строк, передбачений пунктом 2 цієї частини, може бути подовжений НКЦПФР на три місяці у разі наявності виняткових обставин, пов’язаних з потенційною небезпекою дестабілізації ринку або появою фінансової нестабільності.
Розділ III. ОПЕРАЦІЙНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ІНШІ ВИМОГИ ДО АВТОРИЗОВАНОГО РЕЙТИНГОВОГО АГЕНТСТВА
Стаття 12. Вимоги до незалежності АРА та запобігання конфлікту інтересів
1. АРА повинно вживати всіх заходів, необхідних для уникнення впливу на визначення, оновлення та/або відкликання рейтингу (прогнозу рейтингу) будь-якого реального чи потенційного конфлікту інтересів або ділових відносин такого АРА та/або його учасників (акціонерів), посадових осіб, рейтингових аналітиків (у тому числі провідних рейтингових аналітиків), інших співробітників або будь-якої іншої фізичної особи, яка безпосередньо бере участь у рейтинговій діяльності такого АРА, а також будь-якої іншої особи, пов’язаної з АРА відносинами контролю.
2. Дотримання АРА вимог, передбачених статтями 13-17 цього Закону, є невід’ємною складовою здійснення заходів, зазначених у частині першій цієї статті.
3. АРА повинно створити, підтримувати та застосовувати ефективну систему внутрішнього контролю, що забезпечує:
1) впровадження політик і процедур запобігання та врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності АРА;
2) незалежність кредитних рейтингів та рейтингових аналітиків (у тому числі провідних рейтингових аналітиків) від акціонерів (учасників) та керівників АРА;
3) запобігання впливу обсягів продажів послуг АРА та заходів щодо збільшення таких обсягів на визначення кредитних рейтингів;
4) документування функціонування такої системи.
4. У разі здійснення АРА аутсорсингу важливих операційних функцій такий аутсорсинг не повинен знижувати якість внутрішнього контролю у такому АРА та ускладнювати здійснення НКЦПФР нагляду за дотриманням вимог цього Закону.
5. АРА повинно запровадити стандартні операційні процедури щодо корпоративного управління та організації діяльності АРА, а також щодо запобігання та врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності АРА.
АРА повинно контролювати та періодично переглядати процедури, зазначені в абзаці першому цієї частини, з метою оцінювання їхньої ефективності та визначення доцільності оновлення.
6. АРА повинно запровадити належні і ефективні організаційні та адміністративні процедури для визначення, запобігання та врегулювання будь-якого реального чи потенційного конфлікту інтересів, що виникає або може виникнути під час провадження рейтингової діяльності, зокрема у діяльності осіб, зазначених у частині першій статті 15 цього Закону.
7. АРА організовує ведення записів:
1) усіх суттєвих загроз незалежності рейтингової діяльності, у тому числі діяльності осіб, зазначених у частині першій статті 15 цього Закону;
2) усіх суттєвих загроз порушень вимог, передбачених відповідно до статей 16 і 17 цього Закону;
3) заходів, спрямованих на усунення загроз, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини.
Стаття 13. Організаційні вимоги до АРА
1. АРА повинно бути організоване у спосіб, який забезпечує уникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, що загрожує незалежності та/або точності провадження рейтингової діяльності.
2. АРА повинно функціонувати виключно у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, а також утворити виконавчий орган та орган, відповідальний за здійснення нагляду.
3. Особи, які здійснюють управлінські функції в АРА, повинні забезпечувати:
1) незалежність рейтингової діяльності, зокрема від усіх політичних та/або економічних впливів та/або обмежень;
2) належне визначення, запобігання та врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів;
3) функціонування власного веб-сайту АРА в мережі Інтернет та вільний доступ до нього користувачів;
4) дотримання АРА інших вимог цього Закону.
4. Особа, яка здійснює управлінські функції в АРА, повинна мати:
1) ділову репутацію, яка відповідає вимогам законодавства;
2) достатню кваліфікацію та досвід відповідно до вимог, встановлених НКЦПФР;
3) достатньо часу, належне інформаційне, технічне забезпечення та інші можливості щодо здатності виконувати обов’язки.
5. Більшість членів виконавчого органу АРА та органу АРА, відповідального за здійснення нагляду, повинні мати достатній досвід роботи, зокрема наукової чи викладацької практики, у сфері фінансів та/або фінансових послуг.
6. Винагорода члена органу АРА, відповідального за здійснення нагляду, повинна не залежати від результатів діяльності АРА та формуватися у спосіб, що забезпечує незалежність такого члена та його неупередженість у прийнятті рішень.
7. АРА повинно запровадити та застосовувати системи, ресурси і процедури, що відповідають вимогам законодавства про рейтингову діяльність, з метою забезпечення безперервності та регулярності провадження рейтингової діяльності.
8. АРА повинно запровадити адекватні політики та процедури з метою забезпечення виконання зобов’язань, передбачених цим Законом для АРА.
9. АРА повинно мати належні адміністративні та облікові процедури, механізми внутрішнього контролю, дієві процедури оцінки ризиків, ефективний порядок контролю та захисту інформаційно-комунікаційних систем.
Механізми внутрішнього контролю АРА створюються для забезпечення виконання рішень та дотримання процедур усіма підрозділами та посадовими особами АРА.
АРА повинно запровадити, зафіксувати у внутрішніх документах та підтримувати організаційну структуру і процедури прийняття рішень, що чітко визначають підпорядкування, розподіл функцій і повноважень та звітування.
10. АРА повинно створити та забезпечити ефективний комплаєнс, що на постійній основі здійснюється комплаєнс-підрозділом або окремою посадовою особою - комплаєнс-менеджером.
11. Комплаєнс-підрозділ (комплаєнс-менеджер) АРА не підпорядковується виконавчому органу АРА, здійснює моніторинг дотримання АРА та його співробітниками вимог законодавства про рейтингову діяльність, звітує про результати такого моніторингу, а також здійснює інші повноваження, передбачені відповідно до закону.
12. Комплаєнс-підрозділ (комплаєнс-менеджер) АРА:
1) забезпечує розроблення, запровадження та актуалізацію внутрішніх правил і процедур, спрямованих на дотримання АРА вимог законодавства про рейтингову діяльність;
2) здійснює на регулярній основі моніторинг внутрішніх правил і процедур, спрямованих на дотримання АРА вимог законодавства про рейтингову діяльність;
3) оцінює достатність та ефективність:
а) заходів і процедур, передбачених внутрішніми правилами АРА для забезпечення дотримання АРА вимог законодавства про рейтингову діяльність;
б) заходів, вжитих для усунення виявлених невідповідностей внутрішніх правил і процедур АРА вимогам законодавства про рейтингову діяльність;
4) надає поради та допомагає керівникам, рейтинговим аналітикам, у тому числі провідним рейтинговим аналітикам, іншим співробітникам АРА та іншим фізичним особам, які безпосередньо беруть участь у рейтинговій діяльності АРА, або будь-якій іншій особі, прямо чи опосередковано пов’язаній з АРА відносинами контролю, щодо дотримання АРА вимог законодавства про рейтингову діяльність;
5) регулярно, але не менше одного разу на рік, звітує про виконання своїх обов’язків безпосередньо органу АРА, відповідальному за здійснення нагляду, та виконавчому органу АРА;
6) виконує інші функції, визначені профільним законодавством та/або внутрішніми документами АРА.
13. Співробітники комплаєнс-підрозділу (комплаєнс-менеджер) забезпечують належне визначення, запобігання та врегулювання будь-яких реальних чи потенційних конфліктів інтересів, що виникають або можуть виникнути у таких осіб та/або будь-яких інших осіб, залучених до процесу здійснення комплаєнсу.
14. З метою забезпечення виконання комплаєнс-підрозділом (комплаєнс-менеджером) своїх функцій незалежно та на належному рівні АРА повинно:
1) забезпечувати комплаєнс-підрозділ (комплаєнс-менеджера) необхідними повноваженнями, ресурсами, доступом до всієї необхідної інформації та забезпечувати дотримання вимог щодо досвіду співробітників комплаєнс-підрозділу (комплаєнс-менеджера) в порядку, встановленому НКЦПФР;
2) здійснювати інформування НКЦПФР про призначення або звільнення керівника комплаєнс-підрозділу (комплаєнс-офіцера) у порядку, встановленому НКЦПФР;
3) забезпечувати призначення органом АРА, відповідальним за здійснення нагляду, керівника комплаєнс-підрозділу (комплаєнс-менеджера) та його підпорядкованість безпосередньо голові такого органу;
4) визначати керівника комплаєнс-підрозділу (комплаєнс-менеджера) відповідальним за ефективність та постійність здійснення комплаєнсу;
5) забезпечувати у разі виявлення істотного ризику невиконання АРА своїх зобов’язань, взятих у рамках провадження рейтингової діяльності, звітування керівника комплаєнс-підрозділу (комплаєнс-менеджера) безпосередньо органу АРА, відповідальному за здійснення нагляду;
6) забезпечувати незалучення керівників, рейтингових аналітиків, у тому числі провідних рейтингових аналітиків, інших співробітників АРА, будь-яких інших фізичних осіб, які безпосередньо беруть участь у рейтинговій діяльності АРА, або будь-яких інших осіб, прямо чи опосередковано пов’язаних з АРА відносинами контролю, до здійснення комплаєнсу щодо рейтингової та іншої діяльності АРА, в якій такі особи безпосередньо беруть участь;
7) забезпечувати незалежність винагороди співробітника комплаєнс-підрозділу (комплаєнс-менеджера) від результатів діяльності АРА, а також формування такої винагороди у спосіб, що забезпечує незалежність такої особи та її неупередженість у прийнятті рішень.
15. АРА повинно запровадити функцію з перегляду, відповідно до якої АРА періодично переглядає:
1) свої рейтингові методології, моделі та ключові рейтингові припущення (у тому числі математичні або кореляційні припущення) та будь-які їх значні зміни або доповнення до них;
2) прийнятність своїх рейтингових методологій, моделей та ключових рейтингових припущень у разі використання та/або наміру використання для оцінювання нових фінансових інструментів.
16. Особи, відповідальні за здійснення функції з перегляду, передбаченої частиною п’ятнадцятою цієї статті:
1) є незалежними у своїй діяльності, що відокремлена від інших видів діяльності, пов’язаних з рейтинговою діяльністю АРА;
2) звітують виключно безпосередньо незалежним членам органу АРА, відповідального за здійснення нагляду.
17. АРА повинно здійснювати моніторинг і оцінювання достатності та ефективності своїх систем, зокрема системи внутрішнього контролю, і процедур, запроваджених відповідно до вимог цього Закону, та повинно вживати заходів, необхідних для усунення будь-яких недоліків, виявлених у таких системах або процедурах.
Стаття 14. Незалежний член органу АРА, відповідального за здійснення нагляду
1. Принаймні третина, але не менше двох членів органу АРА, відповідального за здійснення нагляду, повинні бути незалежними членами, які не беруть участі у рейтинговій діяльності АРА.
2. Незалежний член органу АРА, відповідального за здійснення нагляду (далі у цій статті - незалежний директор), - це такий член органу АРА, відповідального за здійснення нагляду, на якого відсутній будь-який вплив інших осіб у процесі прийняття рішень під час виконання обов’язків незалежного директора. Зокрема, але не виключно, не може вважатися незалежним директором АРА особа, яка:
1) входила протягом попередніх п’яти років до складу органів управління такої юридичної особи та/або афілійованої з нею юридичної особи;
2) одержує та/або одержувала протягом попередніх трьох років додаткову винагороду в розмірі, що перевищує 5 відсотків її сукупного річного доходу за кожний з таких років, від такої юридичної особи та/або афілійованої з нею юридичної особи;
3) володіє (прямо чи опосередковано) 5 і більше відсотками статутного капіталу такої юридичної особи чи є посадовою особою або особою, яка здійснює управлінські функції в такій юридичній особі, або є фізичною особою - підприємцем, яка протягом попереднього року мала істотні ділові відносини з такою юридичною особою та/або афілійованою з нею юридичною особою;
4) є та/або була протягом попередніх трьох років незалежним аудитором такої юридичної особи та/або афілійованої з нею юридичної особи;
5) є та/або була протягом попередніх трьох років працівником аудиторської фірми, що протягом попередніх трьох років надавала аудиторські послуги такій юридичній особі та/або афілійованій з нею юридичній особі;
6) є та/або була протягом попередніх трьох років працівником такої юридичної особи та/або афілійованих з нею юридичних осіб;
7) є акціонером (учасником) - власником контрольного пакета акцій (часток) та/або є представником акціонера (учасника) - власника контрольного пакета акцій (часток) такої юридичної особи у будь-яких цивільних правовідносинах;
8) була сукупно більш як 12 років членом органу такої юридичної особи, відповідального за здійснення нагляду;
9) є особою, пов’язаною родинними відносинами з особами, зазначеними у пунктах 1-8 цієї частини;
10) не відповідає додатковим критеріям, встановленим статутом або іншими внутрішніми документами АРА.
Вимоги пунктів 1, 2 та 6 цієї частини не поширюються на випадки обіймання посади незалежного директора рейтингового агентства та відносини, пов’язані з цим.
Для цілей пункту 3 цієї частини діловими відносинами визнаються постачання товарів чи надання послуг юридичній особі та/або афілійованій з нею юридичній особі або споживання товарів (послуг), поставлених (наданих) такою юридичною особою та/або афілійованою з нею юридичною особою. При цьому істотність таких ділових відносин визначається статутом АРА або положенням про орган АРА, відповідальний за здійснення нагляду.
3. У разі якщо акціонер (учасник) АРА вважає, що незалежний директор не відповідає вимогам частини другої цієї статті, такий акціонер (учасник) може звернутися до суду з позовом щодо визнання особи такою, що не може вважатися незалежним директором. У такому разі особа, стосовно якої подано позов, продовжує виконувати функції незалежного директора до набрання законної сили рішенням суду.
4. Строк повноважень незалежного директора має бути фіксованим, попередньо визначеним, не перевищувати п’яти років та не може бути подовженим.
Звільнення незалежного директора відбувається лише у разі зловживання ним своїми посадовими обов’язками або у разі професійної недбалості.
5. Спеціальними обов’язками незалежних директорів є нагляд за:
1) процесами управління та комплаєнсу в АРА;
2) розробленням і використанням рейтингової політики та рейтингової методології, що використовуються АРА у рейтинговій діяльності;
3) ефективністю внутрішньої системи контролю якості рейтингової діяльності АРА;
4) ефективністю заходів та процедур, запроваджених для визначення, запобігання та врегулювання будь-якого реального чи потенційного конфлікту інтересів;
5) ефективністю функції з перегляду, передбаченої частиною п’ятнадцятою статті 13 цього Закону.
Доповіді незалежних директорів щодо питань, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини, повинні періодично, але не менше одного разу на рік, подаватися до органу АРА, відповідального за здійснення нагляду, та надаватися НКЦПФР на її вимогу.
6. Для рейтингових агентств, в яких запроваджено однорівневу систему корпоративного управління, незалежним директором вважається незалежний невиконавчий директор колегіального виконавчого органу ради директорів.
Стаття 15. Операційні вимоги до АРА
1. АРА повинно визначати, запобігати, врегульовувати та зрозуміло і чітко розкривати будь-які реальні чи потенційні конфлікти інтересів, що можуть вплинути на аналіз та/або судження рейтингових аналітиків, у тому числі провідних рейтингових аналітиків, інших співробітників АРА, будь-яких інших фізичних осіб, які безпосередньо беруть участь у рейтинговій діяльності АРА, у тому числі членів рейтингових комітетів та/або інших осіб, які беруть участь у прийнятті рішень щодо кредитних рейтингів та/або прогнозів таких рейтингів.