59) порушення передбачених частиною другою статті 24 цього Закону вимог щодо підтвердження кредитних рейтингів - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
60) порушення передбаченої частиною четвертою статті 24 цього Закону вимоги щодо невикористання підтвердження кредитного рейтингу з метою ухилення від виконання вимог цього Закону - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
61) порушення передбачених частиною першою статті 25 цього Закону вимог щодо оприлюднення рішення щодо відкликання кредитного рейтингу (крім порушень, передбачених пунктом 42 цієї частини) - у розмірі від 1,6 мільйона гривень до 4 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
62) порушення передбачених частиною четвертою статті 25 цього Закону вимог щодо розкриття правил та процедур щодо визначення ініціативних рейтингів - у розмірі від 1,6 мільйона гривень до 4 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
63) порушення передбаченої частиною п’ятою статті 25 цього Закону вимоги щодо способу використання назви НКЦПФР - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
64) порушення передбаченої частиною четвертою статті 26 цього Закону вимоги щодо надання інформації рейтингованому суб’єкту - у розмірі від 3,6 мільйона гривень до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
65) порушення передбачених частиною восьмою статті 26 цього Закону вимог щодо розкриття інформації у разі визначення кредитного рейтингу або прогнозу рейтингу - у розмірі від 1 мільйона гривень до 3 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
66) порушення передбачених статтею 27 цього Закону вимог щодо розкриття регулярної інформації (крім порушень, передбачених пунктами 67, 68 і 69 цієї частини) - у розмірі від 6 мільйонів гривень до 12 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
67) порушення передбачених частиною третьою статті 27 цього Закону вимог щодо розміщення інформації - у розмірі від 1 мільйона гривень до 3 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
68) порушення передбаченої абзацом десятим частини четвертої статті 27 цього Закону вимоги щодо розкриття інформації - у розмірі від 6 мільйонів гривень до 12 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
69) порушення передбаченої пунктом 22 частини п’ятої статті 27 цього Закону вимоги щодо зазначення переліку винагород за надання додаткових послуг - у розмірі від 1 мільйона гривень до 3 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
70) перешкоджання у проведенні уповноваженою особою НКЦПФР інспекції на ринку рейтингування, передбаченої статтею 30 цього Закону, - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
71) перешкоджання у проведенні уповноваженою особою НКЦПФР розслідування на ринку рейтингування, передбаченого статтею 31 цього Закону, - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
72) порушення вимог щодо неперешкоджання у проведенні розгляду справи про порушення законодавства на ринку рейтингування, передбачених частиною другою статті 33 цього Закону;
73) порушення передбачених абзацом восьмим частини другої та частиною п’ятою статті 37 цього Закону вимог щодо надання інформації - у розмірі від 2 мільйонів гривень до 6 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи.
2. У разі якщо АРА прямо або опосередковано отримало дохід (уникнуло збитків) від вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, розмір фінансової санкції (штрафу) в такому разі має бути не меншим за розмір такого доходу (уникнення збитків).
3. У разі якщо дія або бездіяльність АРА спричинила більше ніж одне порушення, передбачене частиною першою цієї статті, до такого АРА застосовується одна фінансова санкція (штраф), яка є найбільшою серед фінансових санкцій (штрафів), передбачених частиною першою цієї статті за відповідні порушення.
Стаття 42. Періодичні штрафні санкції
1. НКЦПФР виносить постанову про призначення періодичних штрафних санкцій з метою зобов’язання:
1) АРА усунути порушення відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 40 цього Закону;
2) осіб, зазначених у частині четвертій статті 37 цього Закону, надати інформацію у повному обсязі на запит НКЦПФР про надання інформації;
3) осіб, зазначених у частині другій статті 30 або у частині другій статті 31 цього Закону, сприяти проведенню інспекції на ринку рейтингування або розслідування на ринку рейтингування, зокрема, шляхом надання у повному обсязі коректних записів, даних, правил, відомостей або будь-якої іншої достовірної інформації, необхідних для проведення інспекції або розслідування на ринку рейтингування, а також шляхом надання доступу до приміщення, в якому проводиться інспекція або розслідування на ринку рейтингування.
2. Періодичні штрафні санкції, передбачені постановою про призначення періодичних штрафних санкцій, повинні бути ефективними та пропорційними.
3. Періодичні штрафні санкції визначаються на щоденній основі до дня, в який АРА або інша особа, передбачена пунктами 1-3 частини першої цієї статті, виконає постанову про призначення періодичних штрафних санкцій.
4. Сума періодичних штрафних санкцій становить:
1) 3 відсотки від 1/365 річного обороту юридичної особи за попередній календарний рік; або
2) 2 відсотки від 1/365 річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.
Періодична штрафна санкція розраховується, починаючи з дати, зазначеної у постанові про призначення такої санкції.
5. Періодичні штрафні санкції можуть бути накладені на строк, що не перевищує шести місяців з дня оприлюднення НКЦПФР інформації про порушення законодавства на ринку рейтингування.
Стаття 43. Коефіцієнти, пов’язані з обставинами, що обтяжують та пом’якшують застосування фінансових санкцій (штрафів)
1. Основна сума фінансової санкції (штрафу), визначена в межах, передбачених частиною першою статті 41 цього Закону (далі в цій статті - основна сума), за необхідності може бути скоригована шляхом застосування обтяжуючих або пом’якшувальних коефіцієнтів відповідно до обтяжуючих або пом’якшувальних обставин.
Обтяжуючий коефіцієнт застосовується один до однієї основної суми. У разі застосування більше одного обтяжуючого коефіцієнта різниця між основною сумою та сумою, отриманою в результаті застосування кожного окремого обтяжуючого коефіцієнта, повинна бути додана до основної суми.
Пом’якшувальний коефіцієнт застосовується один до однієї основної суми. У разі застосування більше одного пом’якшувального коефіцієнта різниця між основною сумою і сумою, отриманою в результаті застосування кожного окремого пом’якшувального коефіцієнта, повинна бути вирахувана із основної суми.
2. Обтяжуючий коефіцієнт застосовується у разі якщо:
1) порушення вчинено неодноразово, - коефіцієнт 1,1 у кожному випадку повторення порушення;
2) порушення триває більше шести місяців, - коефіцієнт 1,5;
3) порушення виявило системні недоліки в організації АРА, зокрема у його процедурах, системах управління або внутрішнього контролю, - коефіцієнт 2,2;
4) порушення справило негативний вплив на якість кредитного рейтингу, визначеного АРА, яке вчинило порушення, - коефіцієнт 1,5;
5) порушення вчинено навмисно - коефіцієнт 2;
6) не були вжиті заходи щодо усунення порушення протягом строку, що минув з часу його виявлення, - коефіцієнт 1,7;
7) керівники АРА не співпрацюють з НКЦПФР щодо проведення розслідування на ринку рейтингування, - коефіцієнт 1,5.
3. Пом’якшувальний коефіцієнт застосовується у разі якщо:
1) порушення тривало менше ніж 10 робочих днів, - коефіцієнт 0,9;
2) керівники АРА можуть продемонструвати, що вони вжили всіх необхідних заходів щодо запобігання порушення, - коефіцієнт 0,7;
3) АРА швидко, ефективно та у повному обсязі повідомило НКЦПФР про порушення, - коефіцієнт 0,4;
4) АРА добровільно вжило заходів з метою унеможливлення вчинення такого самого порушення в майбутньому, - коефіцієнт 0,6.
Стаття 44. Оприлюднення НКЦПФР інформації про порушення законодавства на ринку рейтингування
1. НКЦПФР у встановленому нею порядку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про застосування заходів впливу контрольного характеру за результатами проведення розгляду справи про порушення на ринку рейтингування.
2. Інформація про застосування заходів впливу контрольного характеру оприлюднюється невідкладно після направлення:
1) постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру та розпорядження про усунення порушення профільного законодавства (у разі його видання); або
2) постанови про затвердження угоди про врегулювання.
Акт НКЦПФР, зазначений у пункті 1 або 2 цієї частини, направляється особі, щодо якої він винесений (виданий).
Інформація про застосування заходів впливу контрольного характеру, що оприлюднюється, повинна містити, зокрема інформацію про вид та ступінь тяжкості вчиненого порушення профільного законодавства, а також ідентифікувати особу (осіб), щодо якої (яких) застосовано відповідні заходи впливу контрольного характеру.
3. НКЦПФР у встановленому нею порядку має право оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті офіційні повідомлення, пов’язані із здійсненням нею правозастосування, за умови що такі повідомлення не призводять до оприлюднення інформації з обмеженим доступом.
4. У разі якщо НКЦПФР вважає, що оприлюднення інформації про юридичну або фізичну особу, щодо якої винесено постанову, може спричинити виникнення перешкоди для здійснення розслідування на ринку рейтингування або загрози для стабільності фінансових ринків, або ризику завдання непропорційної шкоди такій особі, НКЦПФР вчиняє одну з таких дій:
1) відтерміновує оприлюднення інформації на період до припинення підстав для такого відтермінування;
2) оприлюднює інформацію на анонімній основі, за умови що таке оприлюднення забезпечує ефективний захист відповідних персональних даних;
3) не оприлюднює інформацію, якщо застосування пункту 1 або 2 цієї частини не забезпечує відсутність перешкоди, загрози або ризику, зазначених в абзаці першому цієї частини.
5. У разі якщо НКЦПФР оприлюднює інформацію про застосування заходів впливу контрольного характеру на анонімній основі, НКЦПФР може відтермінувати оприлюднення відповідних даних на обґрунтований строк, у разі якщо НКЦПФР прогнозує, що підстави для анонімного оприлюднення припинять своє існування протягом такого строку.
6. У разі якщо постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру оскаржена до суду, НКЦПФР невідкладно оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію щодо такого оскарження, а також подальшу інформацію щодо результатів оскарження. У разі винесення постанови, яка скасовує постанову, що оскаржується, НКЦПФР невідкладно оприлюднює її на своєму офіційному веб-сайті.
7. Інформація про застосування заходів впливу контрольного характеру, оприлюднена відповідно до цієї статті, повинна бути доступною на офіційному веб-сайті НКЦПФР протягом щонайменше п’яти років з дня її оприлюднення.
Розділ IX. ОБОВ’ЯЗКОВІ ПЛАТЕЖІ НА РИНКУ РЕЙТИНГУВАННЯ
Стаття 45. Обов’язкові платежі на ринку рейтингування
1. АРА сплачують у порядку, встановленому Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", до спеціального фонду Державного бюджету України такі платежі:
1) плата за надання адміністративних послуг рейтинговим агентствам (далі - адміністративні платежі);
2) внески на регулювання.
Стаття 46. Адміністративні платежі
1. Порядок сплати адміністративних платежів та їх розмір встановлюються НКЦПФР.
Стаття 47. Внески на регулювання
1. Базою розрахунків внесків на регулювання є сума видатків НКЦПФР на здійснення регулювання та нагляду за діяльністю АРА, визначена у кошторисі НКЦПФР, розробленому та складеному відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (далі - база розрахунку).
База розрахунку збільшується на суму дефіциту кошторису НКЦПФР у частині регулювання та нагляду за АРА.
База розрахунку зменшується на суму платежів нагляду, сплачених іноземними рейтинговими агентствами, авторизованими НКЦПФР.
2. Розмір внеску на регулювання визначається НКЦПФР для кожного АРА на основі розподілу бази розрахунку пропорційно до розміру доходу, отриманого таким АРА за попередній календарний рік. При цьому доходом АРА вважається прибуток, отриманий АРА від рейтингової діяльності та додаткових послуг, відповідно до останньої оприлюдненої фінансової звітності, перевіреної суб’єктом аудиторської діяльності.
У разі якщо фінансова звітність АРА складена за неповний календарний рік, розмір прибутку за рік розраховується методом екстраполяції.
Випадки звільнення від сплати внесків на регулювання встановлюються НКЦПФР.
3. Внески на регулювання сплачуються двома частинами:
1) до кінця лютого - у розмірі двох третин запланованого річного платежу нагляду;
2) до кінця серпня - у розмірі щорічного розміру платежу нагляду, зменшеного на розмір першого платежу.
НКЦПФР повинна направляти АРА рахунок-фактуру не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати платежу.
4. Внески на регулювання сплачуються іноземними АРА до кінця лютого поточного року у розмірі 82 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений станом на 1 січня року, в якому здійснюється платіж.
5. У разі якщо АРА (в тому числі іноземне) авторизовано протягом попереднього року, внески на регулювання сплачуються за кожний повний місяць з дати авторизації до кінця року у розмірі з розрахунку 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений станом на 1 січня року, в якому здійснюється платіж.
6. За несплату внеску на регулювання у строк, визначений цією статтею, сплачується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми платежу за кожний день прострочення.
Розділ X. ВЗАЄМОДІЯ ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯДУ НА РИНКУ РЕЙТИНГУВАННЯ В РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Стаття 48. Взаємодія НКЦПФР та Європейського органу з цінних паперів і ринків
1. НКЦПФР на запит Європейського органу з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority - ESMA) повинна проводити інспекції та розслідування на ринку рейтингування відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств.
Стаття 49. Регулювання та нагляд на ринку рейтингування в рамках Європейського Союзу
1. НКЦПФР здійснює державне регулювання та нагляд на ринку рейтингування в межах та спосіб, передбачені Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств.
Розділ XI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року, крім:
1) частини восьмої статті 8 та абзацу другого частини другої статті 9 цього Закону, які набирають чинності з дня набрання чинності імплементаційного рішення Європейської Комісії про визнання системи державного регулювання та нагляду у сфері рейтингування України еквівалентною нормам Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств;
2) розділу IX цього Закону, який набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) розділу X цього Закону, підпункту "а" підпункту 1, абзацу четвертого підпункту "в", підпункту "г", абзаців п’ятого і шостого підпункту "ґ", абзаців другого, третього, сьомого- десятого підпункту "д" підпункту 2 пункту 3 цього розділу, які набирають чинності з дня набуття Україною статусу держави - члена Європейського Союзу.
2. Розділи II-IX цього Закону втрачають чинність з дня набуття Україною статусу держави - члена Європейського Союзу.
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у параграфі 2 глави 11 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
а) у пункті 5 частини четвертої статті 289-6, пункті 6 частини другої статті 289-7, пункті 6 частини другої статті 289-8 слова "абзацом другим" замінити словами "абзацом другим або четвертим";
б) доповнити статтею 289-10 такого змісту:
"Стаття 289-10. Особливості провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про опечатування приміщення та/або носіїв чи систем зберігання інформації
1. Провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про опечатування приміщення, в якому особа, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування, здійснює свою діяльність, та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації, що належать особі, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування, здійснюється на підставі відповідної заяви про опечатування приміщення та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації (крім приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації, що належать на праві власності або праві користування адвокатам, адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням).
2. Із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, мають право звертатися уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями її центрального офісу, заява, передбачена частиною першою цієї статті, подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями територіального органу її офісу, заява, передбачена частиною першою цієї статті, подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такого територіального органу.
Така заява подається у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (територіального органу її офісу), а також номери засобів зв’язку уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштову адресу, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, опечатування приміщення та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації якої є необхідним;
4) інформацію про приміщення та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації, опечатування яких є необхідним;
5) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі строк, на який необхідно здійснити опечатування;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються, у тому числі копію постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про проведення відповідної інспекції на ринку рейтингування;
7) обґрунтування необхідності здійснення опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації;
8) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, які здійснюватимуть опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації;
9) підпис уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та надає їй строк для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження щодо опечатування приміщення, в якому особа, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування, здійснює свою діяльність, та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації, що належать особі, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування, за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі, якщо приміщення та/або носій (носії) інформації чи система (системи) зберігання інформації, щодо опечатування яких подано заяву, не пов’язані з проведенням інспекції на ринку рейтингування, або таке опечатування не відповідає вимогам закону щодо проведення розслідування на ринку рейтингування.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з такою самою заявою.
5. Після отримання заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, суд здійснює судовий виклик особи, яка здійснює діяльність у приміщенні або якій належить носій інформації чи система зберігання інформації, щодо опечатування яких подано заяву, крім випадку, визначеного частиною шостою цієї статті.
6. Якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку доведуть суду наявність обставин, що дають підстави вважати, що існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зміни речей або документів, щодо яких існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом вчинення правопорушення, виявленого в процесі проведення інспекції на ринку рейтингування, заява, передбачена частиною першою цієї статті, може бути розглянута судом без виклику особи, зазначеної у частині п’ятій цієї статті.
7. У повістці про судовий виклик, яку суд надсилає особі, зазначеній у частині п’ятій цієї статті, зазначається про обов’язок збереження приміщення та/або носія (носіїв) інформації чи системи (систем) зберігання інформації, передбачених пунктом 4 частини другої цієї статті.
8. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту відкриття провадження.
Розгляд заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, здійснюється за участю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особи, зазначеної у частині п’ятій цієї статті (або її представника), крім випадку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Неприбуття за судовим викликом особи, зазначеної у частині п’ятій цієї статті (або її представника), без поважних причин або неповідомлення нею (ним) про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду заяви.
9. Під час розгляду заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, суд має право за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка або дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації.
10. Суд задовольняє заяву про опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
1) особа, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування, здійснює свою діяльність у приміщенні;
2) носій інформації чи система зберігання інформації перебуває або може перебувати у володінні особи, стосовно якої проводиться інспекція на ринку рейтингування;
3) у приміщенні та/або на носієві інформації чи у системі зберігання інформації зберігається або може зберігатися інформація, яка сама по собі або в сукупності з іншою інформацією, що знаходиться у володінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, має суттєве значення для встановлення важливих обставин під час проведення інспекції на ринку рейтингування;
4) приміщення не належить на праві власності чи праві користування адвокату, адвокатському бюро та/або адвокатському об’єднанню;
5) носій інформації чи система зберігання інформації не перебуває у приміщенні, що належить на праві власності чи праві користування адвокату, адвокатському бюро та/або адвокатському об’єднанню.
У разі якщо у приміщенні та/або на носієві інформації чи у системі зберігання інформації зберігається інформація, що містить охоронювану законом таємницю, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку також має довести можливість використання такої інформації для встановлення важливих обставин під час проведення інспекції на ринку рейтингування та неможливість в інший спосіб встановити обставини, крім як шляхом опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації.
У разі якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе наявність достатніх підстав, передбачених цією частиною, суд постановляє ухвалу про відхилення заяви про опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації.
Доступ до приміщення, носія інформації та/або системи зберігання інформації, в (на) яких зберігається інформація, яка містить охоронювану законом таємницю, не може надаватися особі, яка не має допуску до такої таємниці відповідно до вимог закону, та здійснюється в порядку, визначеному законом.
11. У разі задоволення заяви про опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації суд постановляє відповідну ухвалу, в якій зазначаються:
1) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, які здійснюватимуть опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації;
2) дата постановлення ухвали;
3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
4) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, яка здійснює свою діяльність у приміщенні, що підлягає опечатуванню, та/або яка володіє носієм інформації чи системою зберігання інформації, що підлягає опечатуванню;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням строку її дії, який не може перевищувати один місяць.
12. Копія ухвали, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті, негайно після її постановлення вручається представнику Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особі, стосовно якої подано заяву (або її представнику), передбачену частиною першою цієї статті, крім випадку, визначеного частиною шостою цієї статті, у день її постановлення, а в разі відсутності такої особи (її представника) під час оголошення ухвали - надсилається їй (їм) не пізніше наступного робочого дня після постановлення ухвали.
У випадку, визначеному частиною шостою цієї статті, копія ухвали, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті, вручається особі, стосовно якої подано заяву, передбачену частиною першою цієї статті, уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при здійсненні опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації.
13. Ухвала, передбачена частиною одинадцятою цієї статті, підлягає негайному виконанню.
14. Апеляційні скарги на ухвали у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення, а в разі постановлення ухвали без виклику особи у випадку, визначеному частиною шостою цієї статті, апеляційна скарга може бути подана такою особою протягом десяти днів з дня вручення їй копії ухвали відповідно до абзацу другого частини дванадцятої цієї статті.
Подання апеляційної скарги на ухвалу, передбачену частиною одинадцятою цієї статті, не зупиняє її виконання.
15. У разі якщо за 96 годин до завершення дії ухвали, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті, обставини, що були підставою для її постановлення, продовжують існувати, уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку можуть звернутися до суду із заявою про продовження строку опечатування приміщення та/або носія інформації чи системи зберігання інформації. Розгляд такої заяви здійснюється за правилами, встановленими цією статтею";
2) у Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):
а) у частині першій статті 1:
пункти 2, 8, 10, 12, 13 виключити;
пункт 11 після слова "забезпечення" доповнити словами "та рейтингову діяльність";
б) статтю 4-1 виключити;
в) у частині першій статті 7:
підпункт "и" пункту 20 викласти в такій редакції:
"и) Реєстр авторизованих рейтингових агентств";
пункт 60 після слова "розслідувань" доповнити словами "на запит Європейського органу з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority) (далі - ESMA) або", а після слів "Комісією від" - словами "ESMA або";
пункти 84-90 виключити;
г)статтю 8доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. У межах та спосіб, передбачені Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств, Комісія здійснює:
1) обмін у встановленому порядку інформацією про учасників ринку рейтингування, зазначених у запитах ESMA, у тому числі інформацією з обмеженим доступом, інформацією, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, інформацією, що містить банківську таємницю, інформацією, що містить персональні дані, а також іншою інформацією, розпорядником якої є Комісія;
2) інспекції та розслідування на ринку рейтингування на запит ESMA;
3) інші заходи, передбачені таким Регламентом";
ґ) у статті 33:
у частині першій:
доповнити абзацом третім такого змісту:
"Предметом інспекції може бути дотримання вимог профільного законодавства у частині законодавства про рейтингову діяльність. У такому разі проведення інспекції на ринку рейтингування здійснюється як інспекція на ринках капіталу та організованих товарних ринках відповідно до цієї статті, що проводиться у частині ринку рейтингування з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про рейтингування";
доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"У разі отримання запиту ESMA Комісія проводить інспекцію на ринку рейтингування відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств";
абзац третій частини п’ятої виключити;
пункт 5 частини чотирнадцятої доповнити словами "а також отримувати та/або самостійно копіювати таку інформацію та/або документи";
д) у статті 34:
частину першу доповнити абзацом третім такого змісту:
"У разі отримання запиту ESMA Комісія проводить розслідування на ринку рейтингування відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств";
у частині другій:
доповнити абзацом третім такого змісту:
"Предметом розслідування може бути підтвердження або спростування наявної інформації щодо вчинення порушення вимог профільного законодавства у частині законодавства про рейтингову діяльність, а також встановлення особи, яка вчинила таке правопорушення. У такому разі проведення розслідування на ринку рейтингування здійснюється як розслідування на ринках капіталу та організованих товарних ринках відповідно до цієї статті, що проводиться у частині ринку рейтингування з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про рейтингування";
доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"Метою проведення розслідування з підстав, передбачених абзацом третім частини першої цієї статті, є виконання запиту ESMA відповідно до вимог та у спосіб, передбачених Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року щодо кредитних рейтингових агентств";
частину двадцять другу доповнити абзацом другим такого змісту:
"У разі проведення розслідування з підстав, передбачених абзацом третім частини першої цієї статті, за результатами такого розслідування уповноважений на його проведення складає проект постанови про завершення розслідування та передачу матеріалів розслідування ESMA";
е) пункт 5 частини четвертої статті 49 викласти в такій редакції:
"5) заходи впливу, визначені відповідно до Закону України "Про рейтингування";
є) у статті 50:
пункт 1 частини першої виключити;
абзац перший частини сьомої викласти в такій редакції:
"7. Комісія може застосовувати фінансові санкції (штрафи) за інші порушення профільного законодавства, ніж порушення, передбачені частинами першою - шостою цієї статті або іншими нормами профільного законодавства, якими встановлено фінансові санкції (штрафи) із зазначенням їхнього розміру";
3) частину другу статті 12-1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365 із наступними змінами) після слів "публічні акціонерні товариства" доповнити словами "авторизовані рейтингові агентства";
4) розділ VI Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX із наступними змінами доповнити статтею 90-2 такого змісту:
"Стаття 90-2. Авторизоване рейтингове агентство
1. Авторизоване рейтингове агентство - це юридична особа, яка відповідає вимогам, визначеним відповідно до Закону України "Про рейтингування", та на професійній основі здійснює підготовку, визначення, оновлення та підтвердження публічних кредитних рейтингів.
2. Емітенти, інституційні інвестори, фінансові установи та інші учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків у своїй діяльності можуть використовувати публічні кредитні рейтинги з урахуванням вимог, передбачених Законом України "Про рейтингування".
4. Рейтингові агентства, які станом на день набрання чинності цим Законом включені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств, вважаються такими, що набули статусу авторизованих рейтингових агентств відповідно до цього Закону та включені до Реєстру авторизованих рейтингових агентств з 1 січня 2026 року.
Рейтингові агентства, зазначені в абзаці першому цього пункту, зобов’язані в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону та подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку внутрішні документи, що підтверджують приведення у відповідність, не пізніше 1 січня 2027 року.
У разі невиконання вимог абзацу другого цього пункту рейтингове агентство підлягає виключенню з Реєстру авторизованих рейтингових агентств.
5. Установити, що юридичні особи, які набули статусу авторизованих рейтингових агентств відповідно до цього Закону та включені до Реєстру авторизованих рейтингових агентств, можуть на загальних зборах своїх акціонерів (учасників) прийняти рішення про тимчасове, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та 90 днів з дня його припинення або скасування, покладення виконання функцій органу, відповідального за здійснення нагляду, на загальні збори акціонерів (учасників).
6. Установити, що максимальні розміри фінансових санкцій (штрафів), передбачені частиною першою статті 41 цього Закону, з 1 січня 2026 року до 1 січня 2032 року, застосовуються:
протягом 2026 року з коефіцієнтом 0,05;
протягом 2027 року з коефіцієнтом 0,1;
протягом 2028 року з коефіцієнтом 0,2;
протягом 2029 року з коефіцієнтом 0,4;
протягом 2030 року з коефіцієнтом 0,6;
протягом 2031 року з коефіцієнтом 0,8.
7. Кабінету Міністрів України вжити заходів для приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з набранням чинності цим Законом шляхом:
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
8. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку до дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.
9. Національному банку України до дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
| м. Київ 19 вересня 2024 року № 3981-IX | |