НКЦПФР має право визначати додаткові вимоги до розкриття регулярної інформації про АРА та вживає заходів щодо її розкриття.
Стаття 28. Звіт про прозорість
1. АРА щороку в порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами НКЦПФР, розкриває звіт про прозорість, що має містити:
1) детальну інформацію про структуру власності і перелік акціонерів (учасників), які прямо або опосередковано володіють голосуючими акціями (частками), у тому числі інформацію, передбачену статтею 29 цього Закону;
2) опис механізмів внутрішнього контролю, що забезпечують якість рейтингової діяльності АРА;
3) статистичну інформацію про кількість співробітників АРА, залучених до підготовки нових рейтингів, рейтингових оглядів, оцінювання рейтингової методології або моделей, та осіб, які здійснюють управлінські функції, а також розподіл співробітників, залучених до рейтингової діяльності щодо різних класів активів (різновидів об’єктів рейтингування);
4) опис політики документування діяльності АРА;
5) опис власних правил провадження рейтингової діяльності;
6) результат щорічного внутрішнього оновлення роботи комплаєнс-підрозділу АРА;
7) опис політики управління та ротації рейтингових аналітиків;
8) фінансову інформацію про доходи рейтингового агентства, зокрема загального обороту, з розподілом на збори від визначення (оновлення) рейтингу та від додаткових послуг з повним описом кожної складової, серед іншого й доходів від додаткових послуг, що надаються клієнтам АРА, та розподілу зборів за підготовку рейтингів різних класів активів (об’єктів рейтингування). Відомості щодо загального обороту повинні також включати географічний розподіл такого обороту на доходи, одержувані в Україні та поза її межами;
9) твердження щодо річної інформації, а саме офіційна позиція осіб, які здійснюють управлінські функції та підписують річну інформацію АРА, про те, що, наскільки це їм відомо, річна фінансова звітність, підготовлена відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містить достовірне та об’єктивне подання інформації про стан активів, пасивів, фінансовий стан, прибутки та збитки АРА і юридичних осіб, які перебувають під його контролем, у рамках консолідованої фінансової звітності, а також про те, що звіт керівництва містить достовірне та об’єктивне подання інформації про розвиток і здійснення господарської діяльності і стан АРА і юридичних осіб, які перебувають під його контролем, у рамках консолідованої звітності, разом з описом основних ризиків та невизначеностей, з якими вони стикаються у своїй господарській діяльності.
Стаття 29. Повідомлення про набуття або відчуження значного пакета акцій (часток) АРА
1. Особа (особи, які діють спільно), яка (які) має (мають) намір прямо або опосередковано набути або відчужити голосуючі акції (частки) АРА, має (мають) повідомити таке АРА про пакет акцій (часток), власником якого стане така особа (підсумковий пакет акцій (часток), у разі якщо в результаті такого набуття або відчуження пакет акцій (часток) стане більше, менше або дорівнюватиме порогу в 5, 10, 15, 20, 25, 30, 50, 75 відсотків голосуючих акцій (часток).
2. Акціонер (учасник) АРА повинен повідомляти АРА про зміну порогового значення пакета акцій (часток), який належить такому акціонеру (учаснику), в тому числі в результаті збільшення або зменшення статутного капіталу такого АРА.
3. Вимоги частини першої цієї статті не застосовуються:
1) у разі набуття особою, яка провадить клірингову діяльність, акцій у процесі провадження клірингової діяльності у межах звичайного розрахункового періоду в порядку, встановленому законодавством. Критерії звичайного розрахункового періоду визначаються НКЦПФР;
2) у разі набуття або відчуження значних пакетів акцій АРА, які досягли або перевищили порогові значення у 5 відсотків, але не досягли 10 і більше відсотків голосуючих акцій (часток), інвестиційною фірмою, яка виконує функції маркет-мейкера, за умови що такі функції здійснюються у встановленому законодавством порядку та інвестиційна фірма не використовує такий пакет акцій з метою управління АРА;
3) до голосуючих акцій (часток), що перебувають у торговому портфелі фінансової установи, за умови що розмір такого пакета не перевищує 5 відсотків голосуючих акцій (часток) АРА та фінансова установа не використовує такий пакет акцій (часток) з метою управління АРА.
4. Повідомлення, передбачене частиною першою цієї статті, має містити інформацію про:
1) підсумковий пакет голосуючих акцій (часток);
2) осіб, які входять до ланцюга володіння корпоративними правами юридичної особи, через яких особа, зазначена в частині першій цієї статті, здійснює розпорядження акціями (частками);
3) дату, в яку порогові значення було досягнуто або перетнуто;
4) акціонера (учасника) або особу, яка має право користуватися голосуючими акціями (частками) (ім’я фізичної особи або найменування юридичної особи (із зазначенням для юридичної особи - резидента - коду згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, для юридичної особи - нерезидента - коду/номера з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи).
Інші вимоги щодо змісту повідомлення, передбаченого частиною першою цієї статті, встановлюються НКЦПФР.
Повідомлення, передбачене частиною першою цієї статті, повинно також одночасно подаватися до НКЦПФР.
5. Повідомлення, передбачене частиною першою цієї статті, повинно здійснюватися не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати, в яку акціонер (учасник) або особа, яка має право користуватися голосуючими акціями (частками), дізналася або мала дізнатися про набуття або відчуження чи можливість використання голосуючих акцій (часток) понад порогові значення.
6. Юридична особа звільняється від обов’язку здійснення повідомлення, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо таке повідомлення здійснено її материнською компанією.
7. Для цілей цієї статті материнська компанія, під контролем якої перебуває юридична особа, не повинна об’єднувати в один пакет голосуючі акції (частки), що належать їй або перебувають в її управлінні, та голосуючі акції (частки) юридичної особи, яка перебуває під її контролем, якщо виконуються всі такі вимоги:
1) юридична особа, яка перебуває під контролем материнської компанії, є компанією з управління активами або інвестиційною фірмою, яка провадить діяльність з управління портфелем фінансових інструментів;
2) голосуючі акції належать клієнту (інституту спільного інвестування, недержавному пенсійному фонду, установнику управління, який уклав з інвестиційною фірмою договір про управління портфелем фінансових інструментів) юридичної особи, яка перебуває під контролем материнської компанії;
3) материнська компанія надає можливість юридичній особі, яка перебуває під її контролем, самостійно та незалежно розпоряджатися та користуватися голосуючими акціями (частками), що належать клієнту та перебувають в управлінні такої юридичної особи, яка перебуває під контролем материнської компанії, відповідно до законодавства.
Для цілей цієї статті материнська компанія, під контролем якої перебуває юридична особа, повинна об’єднувати в один пакет голосуючі акції (частки), що належать їй або перебувають в її управлінні, та голосуючі акції (частки) юридичної особи, яка перебуває під контролем материнської компанії, якщо хоча б одна з вимог, передбачених пунктами 1-3 цієї частини, не виконується.
8. Після отримання повідомлення, передбаченого частиною першою цієї статті, АРА зобов’язане розкрити інформацію, що міститься у такому повідомленні, в порядку, встановленому для розкриття регулярної інформації про АРА.
9. Повідомлення, передбачене частиною першою цієї статті, також подається фізичною або юридичною особою, яка набуває або відчужує право голосу за акціями або частками АРА, якщо в результаті такого набуття або відчуження сумарна кількість голосів за акціями або частками такої особи стане більше, менше або дорівнюватиме пороговому значенню пакета акцій (часток) у таких випадках:
1) голосуючі акції (частки) належать третій особі, з якою така фізична або юридична особа вчинила правочин щодо узгодженого голосування або вчинення узгоджених дій на загальних зборах АРА;
2) голосуючі акції (частки) належать третій особі відповідно до договору, укладеного з такою фізичною або юридичною особою, що передбачає тимчасову передачу у користування права голосу за такими акціями (частками);
3) голосуючі акції (частки) відповідно до договору передані у забезпечення такій фізичній або юридичній особі, за умови що така особа має право користуватися такими голосуючими акціями (частками);
4) голосуючі акції (частки) належать третій особі та відповідно до договору передані у довічне користування такій фізичній або юридичній особі;
5) голосуючі акції (частки) на підставі правочину, передбаченого пунктами 1-4 цієї частини, перебувають у користуванні юридичної особи, яка прямо або опосередковано перебуває під контролем такої фізичної або юридичної особи;
6) голосуючі акції (частки), що належать третій особі, відповідно до договору передані у володіння такій фізичній або юридичній особі, за умови що така особа може самостійно та незалежно користуватися такими акціями (частками) за відсутності будь-яких інструкцій або розпоряджень від такої третьої особи;
7) голосуючі акції (частки) перебувають у володінні третьої особи, яка користується ними від свого імені, але в інтересах такої фізичної або юридичної особи;
8) така фізична або юридична особа на підставі отриманої довіреності має право самостійно та незалежно користуватися голосуючими акціями (частками) за умови відсутності будь-яких інструкцій або розпоряджень від довірителя.
10. Повідомлення, передбачене частиною першою цієї статті, також подається фізичною або юридичною особою, яка прямо або опосередковано є власником:
1) фінансових інструментів, які на дату їх виконання надають своєму власнику право набути голосуючі акції (частки) АРА шляхом їх фізичної поставки;
2) фінансових інструментів, не передбачених пунктом 1 цієї частини, які мають схожу економічну природу з ними, але не передбачають фізичної поставки акцій (часток) АРА.
НКЦПФР на своєму офіційному веб-сайті публікує орієнтовний невиключний перелік фінансових інструментів, передбачених цією частиною.
Порядок розрахунку кількості голосуючих акцій (часток), що належать фізичній або юридичній особі відповідно до фінансових інструментів, передбачених цією частиною, встановлюється НКЦПФР.
Розділ VI. OCOБЛИВОСТІ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ НА РИНКУ РЕЙТИНГУВАННЯ
Стаття 30. Проведення інспекції на ринку рейтингування
1. Проведення інспекції на ринку рейтингування здійснюється як інспекція на ринках капіталу та організованих товарних ринках відповідно до статті 33 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", що проводиться у частині ринку рейтингування з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
2. НКЦПФР має право проводити інспекції на ринку рейтингування щодо таких юридичних осіб:
1) АРА;
2) залучених АРА на умовах аутсорсингу для безпосередньої участі у рейтинговій діяльності такого АРА;
3) рейтингованих суб’єктів;
4) пов’язаних третіх сторін;
5) власників істотної участі в особах, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини.
3. Виїзні інспекції на ринку рейтингування можуть проводитися у приміщеннях осіб, зазначених у частині другій цієї статті, в яких такі особи здійснюють свою діяльність.
У разі проведення виїзної інспекції щодо особи, зазначеної у пункті 3, 4 або 5 частини другої цієї статті, яка є банком, така виїзна інспекція проводиться виключно у приміщенні (приміщеннях), в якому (в яких) наявна інформація, пов’язана з предметом такої інспекції.
4. НКЦПФР має право проводити інспекції на ринку рейтингування без попереднього повідомлення про таку інспекцію.
5. Уповноважений на проведення інспекцій у процесі проведення інспекцій на ринку рейтингування має право опечатувати приміщення, в якому особа, стосовно якої здійснюється така інспекція, здійснює свою діяльність, та/або носії інформації чи системи зберігання інформації, що належать такій особі, на підставі рішення адміністративного суду, передбаченого частиною одинадцятою статті 289-10 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стаття 31. Проведення розслідування на ринку рейтингування
1. Проведення розслідування на ринку рейтингування здійснюється як розслідування на ринках капіталу та організованих товарних ринках відповідно до статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", що проводиться у частині ринку рейтингування з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
2. Особами, щодо яких НКЦПФР має право проводити розслідування на ринку рейтингування, є:
1) АРА;
2) співробітники АРА, які безпосередньо беруть участь у рейтинговій діяльності такого АРА;
3) особи, залучені АРА на умовах аутсорсингу для безпосередньої участі у рейтинговій діяльності такого АРА;
4) рейтинговані суб’єкти;
5) пов’язані треті сторони;
6) особи, які здійснюють управлінські функції в юридичних особах, зазначених у пунктах 1,3, 4 і 5 цієї частини;
7) власники істотної участі в юридичних особах, зазначених у пунктах 1, 3, 4 і 5 цієї частини.
3. У разі проведення розслідування на ринку рейтингування щодо юридичної особи, зазначеної у пункті 3, 4 або 6 частини другої цієї статті, яка є банком, таке розслідування проводиться виключно у приміщенні (приміщеннях), в якому (яких) наявна інформація, пов’язана з предметом такого розслідування.
Стаття 32. Фіксація факту вчинення порушення законодавства на ринку рейтингування
1. Фіксація факту вчинення порушення законодавства на ринку рейтингування здійснюється відповідно до статті 36 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
Стаття 33. Розгляд справи про порушення законодавства на ринку рейтингування
1. Розгляд справи про порушення законодавства на ринку рейтингування здійснюється відповідно до статті 37 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
2. Фізичні та юридичні особи зобов’язані не перешкоджати у проведенні розгляду справи про порушення законодавства на ринку рейтингування шляхом ненадання або надання не в повному обсязі інформації, надання недостовірної інформації та/або в інший спосіб, зазначений у частині тринадцятій статті 37 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
3. При визначенні заходів впливу контрольного характеру, що підлягають застосуванню за наслідками встановлення вчинення порушення законодавства на ринку рейтингування, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ (у розумінні Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків") зобов’язаний (зобов’язані) враховувати характер та серйозність вчиненого порушення, беручи до уваги такі критерії:
1) тривалість та частота порушення;
2) чи виявило порушення серйозні або системні недоліки у процедурах АРА чи в його системах управління або внутрішнього контролю;
3) чи сприяло порушення вчиненню фінансового злочину, чи воно було причиною або наслідком, чи іншим чином пов’язане з фінансовим злочином;
4) чи було порушення вчинено навмисно або з необережності.
Примітка. Під фінансовим злочином у цій частині розуміються кримінальні правопорушення проти власності, кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності та/або кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
Стаття 34. Угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства на ринку рейтингування
1. Укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства на ринку рейтингування здійснюється відповідно до статті 38 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
Стаття 35. Цивільно-правова відповідальність АРА
1. У разі якщо АРА навмисно або через грубу недбалість вчинило будь-яке порушення, зазначене устатті 41 цього Закону, що вплинуло на кредитний рейтинг, таке АРА несе цивільно-правову відповідальність, зокрема перед інвесторами або емітентами, які можуть вимагати відшкодування АРА майнової шкоди, заподіяної їм внаслідок такого порушення.
Інвестор може вимагати відшкодування майнової шкоди відповідно до цієї статті у разі доведення ним факту наявності у нього обґрунтованих (з урахуванням положень цього Закону щодо уникнення механічного покладання на кредитний рейтинг або іншого ставлення до нього з належною обережністю) підстав для покладання на кредитний рейтинг, зазначений в абзаці першому цієї частини, для прийняття рішення про інвестування, збереження або відчуження фінансового інструменту, щодо якого був визначений такий кредитний рейтинг.
Емітент може вимагати відшкодування майнової шкоди відповідно до цієї статті у разі доведення ним факту охоплення кредитним рейтингом, зазначеним в абзаці першому цієї частини, такого емітента або його фінансового інструменту (фінансових інструментів), а також доведення факту того, що порушення, яке вплинуло на такий кредитний рейтинг, не було викликано неправдивою або неточною інформацією, наданою таким емітентом безпосередньо АРА або з використанням загальнодоступних джерел інформації.
2. Обов’язок щодо надання точної та детальної інформації, яка вказує на порушення вимог цього Закону, вчинене АРА, та вплив такого порушення на кредитний рейтинг, визначений таким АРА, покладається на інвестора або емітента, зазначеного у частині першій цієї статті.
Оцінку того, що має становити точну та детальну інформацію, передбачену абзацом першим цієї частини, здійснює господарський суд з урахуванням можливої відсутності доступу до інформації, якою володіє виключно АРА, у інвестора або емітента.
3. Цивільно-правова відповідальність АРА, передбачена частиною першою цієї статті, може бути обмежена виключно відповідно до договору, стороною якого є АРА, який укладено заздалегідь та який містить положення, що передбачають:
1) обґрунтованість та пропорційність застосування обмежень такої відповідальності;
2) вирішення можливих спорів у судовому порядку з урахуванням вимогчастини четвертої цієї статті.
4. Під час розгляду в господарському суді справи щодо відшкодування майнової шкоди, зазначеної у цій статті, суд, зокрема, оцінює та застосовує положення цієї статті в частині термінів "навмисно", "груба недбалість", "майнова шкода", "обґрунтовані підстави для покладання", "належна обережність", "вплив", "обґрунтованість" та "пропорційність".
5. Будь-яке інше договірне обмеження цивільно-правової відповідальності АРА, яке не відповідає вимогамчастини третьої цієї статті, або будь-яке договірне скасування такої відповідальності є нікчемним.
6. Питання щодо цивільно-правової відповідальності АРА в частині, що не охоплюється цим Законом, регулюються відповідно до законодавства.
7. Застосування положень цієї статті не виключає подання та/або застосування інших вимог щодо цивільно-правової відповідальності АРА відповідно до законодавства.
8. Реалізація права на відшкодування майнової шкоди відповідно до цієї статті не є перешкодою для застосування НКЦПФР фінансових санкцій (штрафів), передбачених статтею 41 цього Закону.
Розділ VII. РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ РЕЙТИНГУВАННЯ
Стаття 36. Державне регулювання та нагляд у сфері рейтингування
1. Державне регулювання та нагляд у сфері рейтингування здійснюють НКЦПФР, інші державні органи та установи у межах повноважень, визначених законом.
2. Державне регулювання та нагляд на ринку рейтингування здійснює виключно НКЦПФР відповідно до цього Закону, Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та інших актів профільного законодавства.
3. НКЦПФР здійснює такі повноваження щодо державного регулювання та нагляду на ринку рейтингування:
1) встановлює порядок та умови провадження рейтингової діяльності;
2) здійснює у встановленому нею порядку авторизацію рейтингових агентств, у тому числі іноземних, які мають намір визначати публічні кредитні рейтинги, або відмовляє у такій авторизації;
3) встановлює вимоги до рейтингового агентства, яке має намір визначати публічні кредитні рейтинги, для включення його до Реєстру;
4) включає рейтингове агентство до Реєстру;
5) встановлює порядок ведення Реєстру та веде його;
6) забезпечує розкриття інформації з Реєстру шляхом її оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті у встановленому нею порядку;
7) відкликає авторизацію АРА шляхом виключення його з Реєстру;
8) встановлює вимоги до ведення АРА записів усіх операцій, пов’язаних з рейтинговою діяльністю, та зберігання таких записів;
9) визначає перелік важливих операційних функцій АРА та встановлює порядок віднесення операційної функції АРА до важливої операційної функції АРА;
10) встановлює порядок та строки розміщення інформації на ринку рейтингування у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків;
11) встановлює строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про АРА та додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, зокрема технічні стандарти та вимоги до її розкриття;
12) встановлює додаткові вимоги до змісту повідомлення про набуття або відчуження порогового значення пакета акцій (часток) АРА;
13) встановлює порядок розрахунку кількості голосуючих акцій (часток) АРА, що належать фізичній або юридичній особі;
14) визначає розмір внесків на регулювання, що сплачуються АРА, відповідно до цього Закону;
15) здійснює інші повноваження відповідно до закону.
4. З метою забезпечення здійснення повноважень, передбачених цим Законом, НКЦПФР у порядку, визначеному відповідно до цього Закону, має право:
1) отримувати інформацію шляхом направлення письмових звернень та запитів про надання інформації;
2) проводити інспекції та розслідування;
3) застосовувати заходи правозастосування, у тому числі фінансові санкції (штрафи).
5. НКЦПФР щорічно публікує на своєму офіційному веб-сайті огляд застосування цього Закону, що має містити, зокрема, оцінку діяльності АРА та інформацію про застосування заходів щодо підтвердження рейтингів, визначених рейтинговими агентствами, заснованими в іноземних державах.
6. З метою забезпечення виконання цього Закону НКЦПФР та Національний банк України:
1) проводять консультації та взаємодіють, зокрема у разі необхідності прийняття чи оновлення рекомендацій або інших актів у сфері рейтингування;
2) обмінюються інформацією, у тому числі конфіденційною інформацією, відповідно до угод про обмін інформацією, укладених між НКЦПФР та Національним банком України.
Стаття 37. Запит про надання інформації
1. НКЦПФР з метою здійснення державного регулювання та нагляду у сфері рейтингування має право отримувати інформацію та документи, необхідні для здійснення НКЦПФР повноважень, передбачених законом, шляхом направлення:
1) письмових звернень про надання інформації;
2) обов’язкових до виконання запитів про надання інформації.
2. Письмове звернення про надання інформації, передбачене пунктом 1 частини першої цієї статті, має містити:
1) посилання на норми цієї статті та статті 36 цього Закону як підставу для такого звернення;
2) мету отримання інформації;
3) інформацію, яку очікується отримати у відповідь;
4) строк, протягом якого очікується відповідь на звернення;
5) інформацію, передбачену абзацом восьмим цієї частини;
6) застереження про можливість застосування фінансової санкції (штрафу), передбаченої пунктом 73 частини першої статті 41 цього Закону, у разі надання відповіді із недостовірною та/або оманливою інформацією.
Письмове звернення про надання інформації не є обов’язковим до виконання особою, до якої воно надходить, однак у разі надання відповіді на таке звернення інформація, що надається, має бути достовірною та/або не вводити в оману.
3. Запит про надання інформації, передбачений пунктом 2 частини першої цієї статті, має містити:
1) посилання на норми цієї статті та статті 36 цього Закону як підставу для запиту;
2) мету отримання інформації;
3) інформацію, яку вимагається надати;
4) строк, протягом якого вимагається надати інформацію;
5) застереження про можливість застосування періодичних штрафних санкцій, передбачених статтею 42 цього Закону, у разі надання інформації у неповному обсязі;
6) застереження про можливість застосування фінансової санкції (штрафу), передбаченої пунктом 73 частини першої статті 41 цього Закону, у разі якщо інформація, надана на запит, є недостовірною та/або оманливою;
7) повідомлення про можливість оскарження такого запиту в судовому порядку.
4. НКЦПФР має право надсилати письмові звернення та запити про надання інформації, передбачені цією статтею, таким особам:
1) АРА;
2) співробітникам АРА, які безпосередньо беруть участь у рейтинговій діяльності такого АРА;
3) особам, залученим АРА на умовах аутсорсингу для безпосередньої участі у рейтинговій діяльності такого АРА;
4) рейтингованим суб’єктам;
5) пов’язаним третім сторонам;
6) особам, які здійснюють управлінські функції в юридичних особах, зазначених у пунктах 1, 3, 4 і 5 цієї частини;
7) власникам істотної участі в юридичних особах, зазначених у пунктах 1,3, 4 і 5 цієї частини.
5. Особи, які отримали запит про надання інформації, або їх законні представники зобов’язані надавати інформацію, надання якої вимагається, в обсязі та строк, зазначені у такому запиті.
Інформація, що надається відповідно до запиту про надання інформації, повинна бути достовірною та не вводити в оману.
Адвокати, які мають належним чином оформлені повноваження, можуть надавати інформацію від імені своїх клієнтів. У такому разі клієнти несуть відповідальність за ненадання інформації, щодо якої отримано запит, надання такої інформації у неповному обсязі та/або надання недостовірної чи оманливої інформації.
Стаття 38. Професійна таємниця на ринку рейтингування
1. Інформація про учасників ринку рейтингування, їхніх клієнтів та контрагентів, а також про інших фізичних та юридичних осіб, що стала відома працівнику НКЦПФР у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, у тому числі пов’язаних із проведенням інспекцій та/або розслідувань, обробкою звітних даних учасників ринку рейтингування, здійсненням міжнародного співробітництва з регуляторами ринків рейтингування іноземних держав, належить до професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках та регулюється у порядку, визначеному Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарині ринки".
2. Положення цієї статті не поширюються на інформацію, оприлюднену відповідно до вимог закону, з моменту оприлюднення такої інформації.
Стаття 39. Міжнародне співробітництво НКЦПФР у сфері рейтингування
1. НКЦПФР може укладати угоди про співробітництво в галузі обміну інформацією щодо сфери рейтингування з Європейським органом з цінних паперів і ринків (European Securities and Markets Authority) (далі - ESMA) та компетентним органом іноземної держави.
З компетентним органом іноземної держави НКЦПФР може укладати угоди про співробітництво в галузі обміну інформацією щодо сфери рейтингування виключно за умови існування у законодавстві такої держави вимог щодо збереження професійної таємниці та стандартів захисту персональних даних, що є еквівалентними або вищими за вимоги щодо збереження професійної таємниці та стандарти захисту персональних даних в Україні.
Обмін інформацією, передбачений цією частиною, здійснюється з метою виконання НКЦПФР своїх повноважень, встановлених цим Законом.
2. НКЦПФР може розкривати інформацію, отриману від ESMA чи компетентного органу іноземної держави, у разі якщо НКЦПФР отримала пряму згоду на таке розкриття відповідно від ESMA чи компетентного органу іноземної держави, що надав таку інформацію.
У разі розкриття інформації, зазначеної в абзаці першому цієї частини, НКЦПФР може розкривати таку інформацію виключно для цілей, визначених у прямій згоді на таке розкриття, або для цілей судового розгляду.
Розділ VIII. ЗАХОДИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ НА РИНКУ РЕЙТИНГУВАННЯ
Стаття 40. Заходи правозастосування на ринку рейтингування та їх класифікація
1. НКЦПФР відповідно до цього Закону з урахуванням Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та інших актів профільного законодавства у встановленому нею порядку може здійснювати заходи правозастосування на ринку рейтингування з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
2. Коригувальні заходи здійснюються НКЦПФР у вигляді надання рекомендацій за результатами проведення інспекції на ринку рейтингування.
3. Заходи раннього втручання здійснюються НКЦПФР у вигляді направлення запитів про вжиття заходів.
4. За вчинення порушень профільного законодавства НКЦПФР має право здійснювати такі заходи контрольного характеру:
1) публічне попередження учасників ринку рейтингування із зазначенням особи правопорушника та характеру правопорушення;
2) застосування фінансової санкції (штрафу);
3) виключення АРА з Реєстру;
4) тимчасова заборона АРА визначати кредитні рейтинги до усунення порушення;
5) призупинення використання публічних кредитних рейтингів, визначених АРА, до усунення порушень;
6) зобов’язання АРА повністю усунути порушення;
7) інші заходи впливу, передбачені законом.
5. Основними заходами впливу контрольного характеру є заходи, передбачені пунктами 1 і 2 частини четвертої цієї статті.
6. Захід впливу контрольного характеру, передбачений пунктом 3 частини четвертої цієї статті, може застосовуватися як основний або додатковий захід впливу контрольного характеру.
7. Додатковими заходами впливу контрольного характеру є заходи, передбачені пунктами 4-7 частини четвертої цієї статті.
8. За одне правопорушення може бути призначено лише один основний захід впливу контрольного характеру.
До основного заходу впливу контрольного характеру може бути приєднано один чи декілька додаткових заходів впливу контрольного характеру, при цьому призначення основного та додаткових заходів впливу контрольного характеру оформлюється однією постановою про застосування заходів впливу контрольного характеру.
Стаття 41. Фінансові санкції (штрафи) за порушення вимог цього Закону
1. НКЦПФР з урахуванням принципів, на яких ґрунтується її діяльність, може застосовувати фінансові санкції (штрафи) за такі порушення вимог цього Закону:
1) порушення передбаченої частиною четвертою статті 6 цього Закону вимоги щодо використання іншого кольору для позначення категорії у разі визначення ініціативного кредитного рейтингу - у розмірі від 3,6 мільйона гривень до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
2) порушення передбаченої частиною першою статті 8 цього Закону вимоги щодо необхідності проходження авторизації - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
3) порушення передбачених абзацом другим частини третьої статті 9 цього Закону вимог щодо повідомлення НКЦПФР про істотні зміни - у розмірі від 2 мільйонів гривень до 6 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
4) порушення передбачених частиною четвертою статті 12 цього Закону вимог щодо аутсорсингу важливих операційних функцій - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
5) порушення передбачених частинами шостою і сьомою статті 12 цього Закону вимог щодо запровадження належних і ефективних організаційних та адміністративних процедур для визначення, запобігання та врегулювання будь-якого реального чи потенційного конфлікту інтересів, що виникає або може виникнути під час здійснення рейтингової діяльності, або ведення записів суттєвих загроз та заходів, спрямованих на усунення таких загроз, - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
6) порушення передбаченої частиною першою статті 13 цього Закону вимоги щодо забезпечення незалежності та/або точності провадження рейтингової діяльності - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
7) порушення передбаченої частиною другою статті 13 цього Закону вимоги щодо утворення органів АРА протягом одного року з дня авторизації - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
8) порушення передбачених частиною четвертою статті 13 цього Закону вимог щодо відповідності особи, яка здійснює управлінські функції в АРА, вимогам щодо ділової репутації, кваліфікації та досвіду та/або наявності можливостей щодо здатності виконувати свої обов’язки - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
9) порушення передбаченої частиною п’ятою статті 13 цього Закону вимоги щодо призначення членами виконавчого органу АРА або органу АРА, відповідального за здійснення нагляду, осіб, які мають достатній досвід роботи, - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
10) порушення передбачених відповідно частиною шостою статті 13 та частиною четвертою статті 14 цього Закону вимог щодо створення системи винагород членів органу АРА, відповідального за здійснення нагляду, та строків їх повноважень - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
11) порушення передбаченої частиною сьомою статті 13 цього Закону вимоги щодо застосування систем, ресурсів і процедур для забезпечення безперервності та регулярності провадження рейтингової діяльності - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
12) порушення передбаченої частиною восьмою статті 13 цього Закону вимоги щодо запровадження АРА адекватних політик та процедур - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
13) порушення передбачених частиною дев’ятою статті 13 цього Закону вимог щодо наявності в АРА належних адміністративних та облікових процедур, механізмів внутрішнього контролю, дієвих процедур оцінки ризиків, ефективного порядку контролю, захисту інформаційно-комунікаційних систем, запровадження та підтримки організаційної структури та процедур прийняття рішень - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
14) порушення передбачених частинами десятою - чотирнадцятою статті 13 цього Закону вимог щодо створення та забезпечення функціонування незалежного комплаєнс-підрозділу або окремої посадової особи (комплаєнс-менеджера) - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
15) порушення передбачених частинами п’ятнадцятою і шістнадцятою статті 13 цього Закону вимог щодо функції з перегляду - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
16) порушення передбачених частиною сімнадцятою статті 13 цього Закону вимог щодо здійснення моніторингу і оцінювання достатності та ефективності систем АРА та обов’язку вжиття заходів, необхідних для усунення недоліків у таких системах, - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
17) порушення передбачених частиною першою статті 14 цього Закону вимог щодо призначення необхідної кількості незалежних членів органу АРА, відповідального за здійснення нагляду, - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
18) порушення передбачених частиною п’ятою статті 14 цього Закону вимог щодо виконання незалежними членами органу АРА, відповідального за здійснення нагляду, спеціальних обов’язків та подання такими членами доповідей - у розмірі від 4 мільйонів гривень до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
19) порушення передбачених частиною першою статті 15 цього Закону вимог щодо вжиття заходів щодо визначення, запобігання, врегулювання та розкриття реальних чи потенційних конфліктів інтересів - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
20) порушення передбаченої пунктом 1частини другої статті 15 цього Закону вимоги щодо заборони визначення кредитного рейтингу або прогнозу рейтингу - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
21) порушення передбачених частиною четвертою статті 15 цього Закону вимог щодо розкриття інформації - у розмірі від 3,6 мільйона гривень до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
22) порушення передбаченої частиною восьмою статті 15 цього Закону вимоги щодо заборони надання рейтингованому суб’єкту та/або його пов’язаній третій стороні консультаційних чи дорадчих послуг - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
23) порушення передбаченої абзацом сьомим частини дев’ятої статті 15 цього Закону вимоги щодо відсутності конфлікту інтересів під час надання додаткових послуг - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
24) порушення передбаченої абзацом сьомим частини дев’ятої статті 15 цього Закону вимоги щодо розкриття інформації про додаткові послуги в остаточних рейтингових звітах - у розмірі від 6 мільйонів гривень до 12 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
25) порушення передбаченої частиною десятою статті 15 цього Закону вимоги щодо розробки та впровадження засобів внутрішнього звітування та комунікацій - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
26) порушення передбаченихабзацом першим частини одинадцятої статті 15 цього Закону вимог щодо ведення записів операцій, пов’язаних з рейтинговою діяльністю, та проведення перевірок повноти і правильності таких записів - у розмірі від 2 мільйонів гривень до 6 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
27) порушення передбачених абзацом другим частини одинадцятої статті 15 цього Закону вимог щодо зберігання записів операцій, пов’язаних з рейтинговою діяльністю, та результатів перевірок таких записів - у розмірі від 1 мільйона гривень до 3 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
28) порушення передбаченої абзацом третім частини одинадцятої статті 15 цього Закону вимоги щодо зберігання записів, що фіксують відповідні права та зобов’язання, - у розмірі від 400 тисяч гривень до 2 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
29) порушення передбаченої частиною першою статті 16 цього Закону вимоги щодо наявності в осіб, які безпосередньо беруть участь у рейтинговій діяльності АРА, професійних знань та досвіду для належного виконання своїх обов’язків - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
30) порушення передбаченої частиною четвертою статті 16 цього Закону вимоги щодо оцінки ефективності та винагороди співробітників, які беруть участь у визначенні кредитного рейтингу (прогнозу рейтингу), - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
31) порушення передбачених частиною п’ятою статті 16 цього Закону вимог щодо здійснення ротації - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
32) невиконання передбачених частиною першою статті 17 цього Закону вимог щодо заборони набуття, відчуження або вчинення будь-якого іншого правочину щодо фінансового інструменту - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
33) порушення передбачених частиною другою статті 17 цього Закону вимог щодо обмеження участі або впливу на визначення кредитного рейтингу чи прогнозу рейтингу - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
34) порушення передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 17 цього Закону вимоги щодо вжиття заходів щодо захисту майна та записів - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
35) порушення передбачених пунктами 2-4 частини третьої статті 17 цього Закону вимог щодо нерозголошення інформації про кредитні рейтинги, можливі майбутні кредитні рейтинги, прогнози рейтингів чи конфіденційної інформації або невикористання конфіденційної інформації - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
36) порушення передбачених частиною четвертою статті 17 цього Закону вимог щодо заборони вимагання або приймання грошей, подарунків чи отримання послуг - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
37) порушення передбаченої частиною п’ятою статті 17 цього Закону вимоги щодо обов’язку здійснення повідомлення - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
38) порушення передбаченої частиною шостою статті 17 цього Закону вимоги щодо перегляду результатів роботи рейтингового аналітика - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
39) порушення передбачених частиною сьомою статті 17 цього Закону вимог щодо обмежень на обіймання посад - у розмірі від 4 мільйонів гривень до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
40) порушення передбачених статтею 18 цього Закону вимог щодо обмеження прав акціонерів (учасників) - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
41) порушення передбачених частиною першою статті 20 цього Закону вимог щодо розкриття рейтингових методологій, моделей та ключових рейтингових припущень (крім порушень, передбачених пунктом 42цієї частини) - у розмірі від 6 мільйонів гривень до 12 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
42) порушення передбачених абзацом другим частини першої статті 20, абзацом третім частини першої статті 25 або абзацом четвертим частини другої статті 27 цього Закону вимог щодо безоплатності оприлюднення інформації - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
43) порушення передбачених абзацом першим частини третьої статті 20 цього Закону вимог щодо ухвалення, запровадження та вжиття заходів - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
44) порушення передбачених абзацом другим частини третьої статті 20 цього Закону вимог щодо використання інформації - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
45) порушення передбаченої частиною четвертою статті 20 цього Закону вимоги щодо оновлення кредитних рейтингів та оприлюднення оновлених кредитних рейтингів - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
46) порушення передбачених частиною п’ятою статті 20 цього Закону вимог щодо моніторингу, оновлення рейтингових методологій, кредитних рейтингів та суверенних рейтингів - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
47) порушення передбачених частиною шостою статті 20 цього Закону вимог щодо рейтингових методологій - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
48) порушення передбаченої абзацом першим частини сьомої статті 20 цього Закону вимоги щодо неможливості відмови у визначенні кредитного рейтингу - у розмірі від 4 мільйонів гривень до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
49) порушення передбаченої абзацом другим частини сьомої статті 20 цього Закону вимоги щодо документування випадків відхилення кредитних рейтингів - у розмірі від 12 мільйонів гривень до 18 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
50) порушення передбачених частиною восьмою статті 20 цього Закону вимог щодо оприлюднення суттєвих змін або нових рейтингових методологій - у розмірі від 1 мільйона гривень до 3 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
51) порушення передбачених пунктами 1, 2 частини дев’ятої статті 20 цього Закону вимог щодо розкриття інформації, повідомлення НКЦПФР та розміщення інформації - у розмірі від 1 мільйона гривень до 3 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
52) порушення передбачених пунктами3, 4, 5 частини дев’ятої та частиною десятою статті 20 цього Закону вимог щодо здійснення заходів (крім порушення, передбаченого пунктом 53 цієї частини) - у розмірі від 3,6 мільйона гривень до 8 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
53) порушення передбаченої пунктом 1 частини десятої статті 20 цього Закону вимоги щодо повідомлення НКЦПФР - у розмірі від 1 мільйона гривень до 3 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
54) порушення передбачених частиною першою статті 21 цього Закону вимог щодо визначення суверенних рейтингів та оприлюднення інформації - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
55) порушення передбачених частиною другою статті 21 цього Закону вимог щодо комунікацій, публічних повідомлень та/або прес-релізів чи звітів - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
56) порушення передбачених частиною третьою статті 21 цього Закону вимог щодо графіка дат оприлюднення суверенних рейтингів і пов’язаних з ними прогнозів рейтингів - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
57) порушення передбачених частинамипершою і другою статті 22 цього Закону вимог щодо оприлюднення детального дослідницького звіту - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
58) порушення передбачених частиною четвертою статті 22 цього Закону вимог щодо інформації, що оприлюднюється під час оприлюднення суверенних рейтингів, - у розмірі від 20 мільйонів гривень до 30 мільйонів гривень, але не більше 20 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;