Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту

Верховна Рада України Закон від 22.10.1993 №3551-XII
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 22.10.1993

Номер 3551-XII

Статус Діє

Редакції
07.05.2022 внесення змін (закон від 21.04.2022 N 2217-IX /2217-20/) 02.04.2022 внесення змін (закон від 24.03.2022 N 2147-IX /2147-20/) 21.03.2022 внесення змін (закон від 15.03.2022 N 2121-IX /2121-20/) 12.01.2022 внесення змін (закон від 14.12.2021 N 1954-IX /1954-20/) 01.01.2022 внесення змін (закон від 16.07.2021 N 1702-IX /1702-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 05.11.2020 N 978-IX /978-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 20.12.2019 N 431-IX /431-20/) 24.10.2020 внесення змін (закон від 17.09.2020 N 912-IX /912-20/) 03.07.2020 внесення змін (закон від 17.06.2020 N 720-IX /720-20/) 01.01.2020 внесення змін (закон від 04.12.2019 N 329-IX /329-20/) 27.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 341-IX /341-20/) 01.01.2020 внесення змін (закон від 20.12.2019 N 430-IX /430-20/) 01.01.2020 внесення змін (закон від 17.01.2019 N 2671-VIII /2671-19/) 25.09.2019 внесення змін (закон від 19.09.2019 N 113-IX /113-20/) 09.08.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2745-VIII /2745-19/) 26.03.2019 внесення змін (закон від 06.12.2018 N 2640-VIII /2640-19/) 01.03.2019 внесення змін (закон від 07.02.2019 N 2684-VIII /2684-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 27.02.2018 N 2300-VIII /2300-19/) 18.12.2018 визнання неконституційними окремих положень (решение від 18.12.2018 N 12-р/2018 /v012p710-18/) 25.07.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2443-VIII /2443-19/) 05.05.2018 внесення змін (закон від 13.03.2018 N 2325-VIII /2325-19/) 24.02.2018 внесення змін (закон від 18.01.2018 N 2268-VIII /2268-19/) 24.02.2018 внесення змін (закон від 14.11.2017 N 2203-VIII /2203-19/) 20.01.2018 внесення змін (закон від 19.12.2017 N 2249-VIII /2249-19/) 01.07.2017 внесення змін (закон від 13.04.2017 N 2014-VIII /2014-19/) 07.05.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1812-VIII /1812-19/) 16.04.2017 внесення змін (закон від 16.03.2017 N 1952-VIII /1952-19/) 24.03.2016 внесення змін (закон від 02.02.2016 N 965-VIII /965-19/) 24.02.2016 внесення змін (закон від 02.02.2016 N 967-VIII /967-19/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 25.12.2015 внесення змін (закон від 03.11.2015 N 735-VIII /735-19/) 24.11.2015 внесення змін (закон від 06.10.2015 N 715-VIII /715-19/) 05.07.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 425-VIII /425-19/) 22.06.2015 внесення змін (закон від 07.04.2015 N 291-VIII /291-19/) 06.06.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 426-VIII /426-19/) 09.03.2015 внесення змін (закон від 10.02.2015 N 175-VIII /175-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 76-VIII /76-19/) 26.10.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1697-VII /1697-18/) 24.09.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1661-VII /1661-18/) 19.07.2014 внесення змін (закон від 01.07.2014 N 1547-VII /1547-18/) 10.07.2014 внесення змін (закон від 19.06.2014 N 1538-VII /1538-18/) 22.05.2014 внесення змін (закон від 06.05.2014 N 1233-VII /1233-18/) 28.06.2013 внесення змін (закон від 21.05.2013 N 284-VII /284-18/) 11.06.2013 внесення змін (закон від 21.05.2013 N 285-VII /285-18/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5279-VI /5279-17/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 29.11.2012 внесення змін (закон від 06.11.2012 N 5477-VI /5477-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5286-VI /5286-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2756-VI /2756-17/) 03.06.2010 внесення змін (закон від 11.05.2010 N 2171-VI /2171-17/) 31.12.2009 внесення змін (закон від 15.12.2009 N 1760-VI /1760-17/) 01.01.2010 внесення змін (закон від 03.06.2009 N 1439-VI /1439-17/) 01.07.2009 внесення змін (закон від 15.01.2009 N 880-VI /880-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1254-VI /1254-17/) 22.05.2008 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.05.2008 N 10-рп/2008 /v010p710-08/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 28.12.2007 N 107-VI /107-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 13.03.2007 N 727-V /727-16/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 21.09.2006 N 186-V /186-16/) 09.07.2007 внесення змін (решение від 09.07.2007 N 6-рп/2007 /v0a6p710-07/) 12.04.2007 внесення змін (закон від 22.03.2007 N 818-V /818-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 19.12.2006 N 489-V /489-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3505-IV /3505-15/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 01.12.2005 N 3174-IV /3174-15/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 05.10.2005 N 2939-IV /2939-15/) 01.07.2006 внесення змін (закон від 05.10.2005 N 2939-IV /2939-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3200-IV /3200-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 20.12.2005 N 3235-IV /3235-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 05.10.2005 N 2939-IV /2939-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 03.03.2005 N 2458-IV /2458-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 13.01.2005 N 2344-IV /2344-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 16.12.2004 N 2256-IV /2256-15/) 05.10.2005 внесення змін (закон від 08.09.2005 N 2878-IV /2878-15/) 31.03.2005 внесення змін (закон від 25.03.2005 N 2505-IV /2505-15/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 23.12.2004 N 2285-IV /2285-15/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 18.11.2004 N 2212-IV /2212-15/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 15.06.2004 N 1770-IV /1770-15/) 10.12.2004 внесення змін (закон від 18.11.2004 N 2202-IV /2202-15/) 01.10.2004 внесення змін (закон від 10.09.2004 N 2010-IV /2010-15/) 08.07.2004 внесення змін (закон від 15.06.2004 N 1770-IV /1770-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 02.10.2003 N 1219-IV /1219-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1109-IV /1109-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 760-IV /760-15/) 01.08.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 662-IV /662-15/) 12.07.2003 внесення змін (закон від 19.06.2003 N 968-IV /968-15/) 07.12.2002 внесення змін (закон від 21.11.2002 N 231-IV /231-15/) 31.07.2002 внесення змін (закон від 04.07.2002 N 52-IV /52-15/) 24.04.2001 внесення змін (закон від 05.04.2001 N 2349-III /2349-14/) 03.08.1999 внесення змін (закон від 14.07.1999 N 944-XIV /944-14/) 25.12.1998 внесення змін (закон від 25.12.1998 N 367-XIV /367-14/) 07.01.1997 внесення змін (закон від 17.12.1996 N 608/96-ВР /608/96-ВР/) 11.01.1996 внесення змін (закон від 22.12.1995 N 488/95-ВР /488/95-ВР/) 01.01.1996 внесення змін (закон від 23.11.1995 N 458/95-ВР /458/95-ВР/) 01.02.1994 внесення змін (закон від 01.02.1994 N 3898-XII /3898-12/) 22.10.1993 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
( Частину другу статті 7 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 291-VIII від 07.04.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 965-VIII від 02.02.2016, № 2203-VIII від 14.11.2017, № 2268-VIII від 18.01.2018, № 2443-VIII від 22.05.2018, № 2121-IX від 15.03.2022 )
12) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
( Частину другу статті 7 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 291-VIII від 07.04.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 2203-VIII від 14.11.2017 )
13) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є (але не виключно):
а) клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа. До клопотання додаються документи, що підтверджують участь особи в антитерористичній операції, або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону;
б) довідка керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
в) довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності;
( Частину другу статті 7 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 291-VIII від 07.04.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 2203-VIII від 14.11.2017 )
14) осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
( Частину другу статті 7 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 291-VIII від 07.04.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2203-VIII від 14.11.2017; в редакції Закону № 2268-VIII від 18.01.2018 )
15) осіб, залучених до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання своїх завдань на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії.
( Частину другу статті 7 доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 912-IX від 17.09.2020 )
Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пунктах 11-15 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 7 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 291-VIII від 07.04.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 912-IX від 17.09.2020 )( Стаття 7 в редакції Закону № 488/95-ВР від 22.12.95 )
Стаття 8. Учасники війни
Учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.
Стаття 9. Особи, які належать до учасників війни
Учасниками війни вважаються:
1) військовослужбовці, які проходили військову службу у Збройних Силах, військах і органах Міністерства внутрішніх справ, Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР чи в арміях його союзників у період Другої світової війни або навчались у цей період у військових училищах, школах і на курсах;
( Пункт 1 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2344-IV від 13.01.2005 )
2) особи, які в період Другої світової війни працювали в тилу на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радгоспах, індивідуальних сільських господарствах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, переганяли худобу, навчались у цей період у ремісничих, залізничних училищах, школах і училищах фабрично-заводського навчання та інших закладах професійно-технічної освіти, на курсах професійної підготовки або під час навчання в школах, вищих і середніх спеціальних навчальних закладах працювали в народному господарстві та на відбудові об'єктів господарського і культурного призначення.
До учасників війни належать також особи, які в період Другої світової війни працювали на територіях, що після 1944 року ввійшли до складу колишнього Союзу РСР, а також громадяни, які за направленням державних органів колишнього Союзу РСР працювали в державах - союзницях СРСР.
( Абзац другий пункту 2 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1219-IV від 02.10.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 )
Особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути встановлено за поданням відповідних комісій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, статус учасника війни може бути встановлено лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.
Учасниками війни визнаються особи, нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни;
( Пункт 2 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2344-IV від 13.01.2005 )
3) члени груп самозахисту об'єктових і аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, народного ополчення, що діяли в період Другої світової війни;
4) особи, які в період Другої світової війни перебували у складі армії та флоту як сини, вихованці полків та юнги до досягнення ними повноліття;
( Пункт 5 статті 9 виключено на підставі Закону № 2256-IV від 16.12.2004 )
6) працівники, які на контрактній основі направлялися на роботу в держави, де велися бойові дії (включаючи Республіку Афганістан у період з 1 грудня 1979 року по грудень 1989 року), і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;
7) дружини (чоловіки) військовослужбовців, які працювали за наймом у державах, зазначених у пункті 6 цієї статті, в період ведення бойових дій у них і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;
8) особи, які в період Другої світової війни відбували покарання в місцях позбавлення волі або перебували в засланні і реабілітовані відповідно до чинного законодавства України та колишнього СРСР;
( Пункт 9 статті 9 виключено на підставі Закону № 2256-IV від 16.12.2004 )
10) особи, які в період Другої світової війни добровільно подавали матеріальну, фінансову чи іншу допомогу військовим частинам, госпіталям, партизанським загонам, підпільним групам, іншим формуванням та окремим військовослужбовцям у їх боротьбі проти німецько-фашистських загарбників за умови незаперечного підтвердження цих фактів;
11) особи, які після 9 вересня 1944 року були переселені на територію України з території інших країн;
( Статтю 9 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 1219-IV від 02.10.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 )
12) особи, які під час оборони міста Севастополя з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року проживали на його території. Доказами перебування на території обложеного Севастополя можуть визнаватися посвідчення "Мешканець обложеного Севастополя 1941-1942 років" і "Юний захисник Севастополя 1941-1942 років", довідки, показання свідків та інші документи, які подаються до комісій, зазначених у абзаці третьому пункту 2 цієї статті;
( Статтю 9 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 2202-IV від 18.11.2004; в редакції Закону № 3505-IV від 23.02.2006 )
13) працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством.
( Абзац перший пункту 13 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2268-VIII від 18.01.2018 )
Порядок надання статусу учасника війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі у забезпеченні проведення антитерористичної операції, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
( Абзац другий пункту 13 статті 9 в редакції Закону № 2268-VIII від 18.01.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2217-IX від 21.04.2022 )
( Статтю 9 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 291-VIII від 07.04.2015 )
( Стаття 9 в редакції Закону № 488/95-ВР від 22.12.95 )
Стаття 10. Сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни
До сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать:
1) сім’ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів;
сім’ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов’язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з антигромадськими проявами;
сім’ї загиблих під час Другої світової війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об’єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім’ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;
сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також сім’ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.
Дія абзацу четвертого цього пункту не поширюється на сім’ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з подіями Революції Гідності.
До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать:
батьки;
один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;
утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія;
2) дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю;
3) дружина (чоловік), які не одружилися вдруге, батьки, неповнолітні діти померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та війни 1938-1939 років з імперіалістичною Японією, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних);
4) діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Стаття 10-1. Сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України
До сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:
1) сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
2) сім’ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
3) сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
4) сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
5) сім’ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім’ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Порядок надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.
Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці п’ятому цієї статті, статусу сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):
а) клопотання про надання статусу сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;
б) витяг з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
в) висновок судово-медичної експертизи.
До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:
батьки;
один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;
утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.
( Закон доповнено статтею 10-1 згідно із Законом № 2121-IX від 15.03.2022 )
Стаття 11. Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною
Особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вважаються особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Другої світової війни.
Особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вважаються також Герої України, яким починаючи з 2014 року вручено орден "Золота Зірка", особи, нагороджені орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, орденом княгині Ольги трьох ступенів.
( Статтю 11 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2121-IX від 15.03.2022 )( Стаття 11 в редакції Закону № 488/95-ВР від 22.12.95; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1661-VII від 02.09.2014 )
Розділ III
ПІЛЬГИ ВЕТЕРАНАМ ВІЙНИ ТА ГАРАНТІЇ ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 12. Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них
Учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги:
1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
( Пункт 1 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2344-IV від 13.01.2005 )
2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;
( Пункт 3 частини першої статті 12 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
( Пункт 4 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95, в редакції Закону № 52-IV від 04.07.2002 )
5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
( Абзац перший пункту 5 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2878-IV від 08.09.2005 )
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
( Пункт 5 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95, в редакції Закону № 52-IV від 04.07.2002 )
6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
( Пункт 7 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95; в редакції Закону № 2344-IV від 13.01.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1812-VIII від 17.01.2017 )
8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
( Пункт 8 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95 )
9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
( Пункт 12 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 426-VIII від 14.05.2015 )
13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;
14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;
( Абзац другий пункту 14 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95; в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012 )
15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
( Пункт 15 частини першої статті 12 в редакції Закону № 2344-IV від 13.01.2005 )
16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;
17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;
18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
( Пункт 18 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95; в редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010 )
19) позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;
20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
21) позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;
( Пункт 21 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2671-VIII від 17.01.2019 )
22) учасникам бойових дій на території інших держав надається переважне право на вступ до закладів вищої, фахової передвищої освіти, право на позаконкурсний вступ до закладів професійної (професійно-технічної) освіти і на курси для одержання відповідних професій.
( Пункт 22 частини першої статті 12 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019 )
Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбаченіпунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
( Частина друга статті 12 в редакції Закону № 488/95-ВР від 22.12.95 )
Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.
( Статтю 12 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 52-IV від 04.07.2002 )
Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
( Частина статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 458/95-ВР від 23.11.95, № 488/95-ВР від 22.12.95, № 2212-IV від 18.11.2004; в редакції Закону № 2939-IV від 05.10.2005 )
Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
( Статтю 12 доповнено частиною згідно із Законом № 367-XIV від 25.12.98; в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )( Щодо дії частини п'ятої статті 12 додатково див. Закони № 3235-IV від 20.12.2005, № 489-V від 19.12.2006, Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 )
Учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, передбачені статтею 13 цього Закону для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.
( Статтю 12 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 5279-VI від 18.09.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 285-VII від 21.05.2013 )
Держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.
( Статтю 12 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 425-VIII від 14.05.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2300-VIII від 27.02.2018; в редакції № 2745-VIII від 06.06.2019 )
Державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти надається у вигляді:
( Абзац перший частини восьмої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2745-VIII від 06.06.2019 )
повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
соціальної стипендії;
безоплатного забезпечення підручниками;
безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних в закладах освіти;
( Абзац шостий частини восьмої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2745-VIII від 06.06.2019 )
безоплатного проживання в гуртожитку;
інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 12 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 425-VIII від 14.05.2015 )
Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 12 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 425-VIII від 14.05.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2745-VIII від 06.06.2019 )
Надання пільг, передбачених пунктом 13 частини першої цієї статті, відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом для окремих категорій працівників.
( Статтю 12 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95 )
Стаття 13. Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги:
1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
( Пункт 1 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2344-IV від 13.01.2005 )
2) позачергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами;
3) безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.
Особи з інвалідністю внаслідок війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, безплатно забезпечуються санаторно-курортним лікуванням першочергово із числа позачерговиків.
Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем її роботи.
( Абзац четвертий пункту 3 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2249-VIII від 19.12.2017 )
За бажанням осіб з інвалідністю замість путівки на санаторно-курортне лікування вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп - у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни III групи - у розмірі 75 процентів середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань;
( Пункт 3 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 488/95-ВР від 22.12.95, № 662-IV від 03.04.2003, № 2344-IV від 13.01.2005, № 107-VI від 28.12.2007, № 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 284-VII від 21.05.2013 )
4) 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
( Пункт 4 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95, в редакції Закону № 52-IV від 04.07.2002 )
5) 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
( Абзац перший пункту 5 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2878-IV від 08.09.2005 )
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
( Пункт 5 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95, в редакції Закону № 52-IV від 04.07.2002 )
6) 100-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи;
( Пункт 7 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95; в редакції Закону № 2344-IV від 13.01.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1812-VIII від 17.01.2017 )
8) позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир та першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
( Пункт 8 частини першої статті 13 в редакції Закону № 186-V від 21.09.2006 )
9) позачергове обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергова госпіталізація.
Ліквідація госпіталів для осіб з інвалідністю внаслідок війни здійснюється лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України;
( Пункт 9 частини першої статті 13 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95; в редакції Закону № 2249-VIII від 19.12.2017 )
10) позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів;
( Пункт 10 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3505-IV від 23.02.2006, № 818-V від 22.03.2007, № 2249-VIII від 19.12.2017 )
11) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
( Пункт 11 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95 )
12) право на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів;
12-1) медична допомога в закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, особам, визначеним пунктами 7, 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, без оплати такої допомоги з боку її отримувача та у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України;
( Частину першу статті 13 доповнено пунктом 12-1 згідно із Законом № 431-IX від 20.12.2019 )
13) позачергове працевлаштування за спеціальністю відповідно до підготовки та висновків медико-соціальної експертизи.
Праця осіб з інвалідністю внаслідок війни регулюється відповідними нормами законодавства України про працю і соціальний захист осіб з інвалідністю;
14) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємств, установ, організацій;
15) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності працюючим особам з інвалідністю внаслідок війни в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
16) виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців протягом календарного року, а також допомоги по державному соціальному страхуванню за весь період перебування в санаторії з урахуванням проїзду туди і назад у разі, коли для лікування не вистачає щорічної і додаткової відпусток;
17) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
( Пункт 17 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 426-VIII від 14.05.2015 )
18) позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту
Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні завдання Закону
Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом:
створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття;
організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів;
виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни;
надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Стаття 1-1. Державна політика соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України
Державна політика соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України - цілеспрямована, системна діяльність органів державної влади щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства.

30 днiв передплати безкоштовно!