Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність

1. Аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про відповідність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

2. Аудиторський звіт підписує аудитор, який провадить аудиторську діяльність як фізична особа - підприємець, або провадить незалежну професійну діяльність у разі проведення ним аудиту одноосібно, або, щонайменше, як ключовий партнер у разі проведення аудиту аудиторською фірмою. У разі спільного проведення аудиту фінансової звітності аудиторський звіт підписується кожним аудитором, який провадить аудиторську діяльність як фізична особа - підприємець, або провадить незалежну професійну діяльність у разі проведення ним аудиту одноосібно, а від аудиторських фірм, щонайменше, їх ключовими партнерами. Особа, яка підписала аудиторський звіт, зазначає дату підписання.

3. В аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту, щонайменше, має наводитися така інформація:

1) повне найменування юридичної особи; склад фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності, звітний період та дата, на яку вона складена; також зазначається - відповідно до яких стандартів складено фінансову звітність або консолідовану фінансову звітність (міжнародних стандартів фінансової звітності або національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правил);

2) твердження про застосування міжнародних стандартів аудиту;

3) чітко висловлена думка аудитора немодифікована або модифікована (думка із застереженням, негативна) або відмова від висловлення думки, про те, чи розкриває фінансова звітність або консолідована фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах достовірно та об’єктивно фінансову інформацію згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та відповідає вимогам законодавства з питань її складання. Якщо суб’єкт аудиторської діяльності не може висловити аудиторську думку, звіт повинен містити відмову від висловлення думки;

4) окремі питання, на які суб’єкт аудиторської діяльності вважає за доцільне звернути увагу, але які не вплинули на висловлену думку аудитора;

5) про узгодженість фінансової інформації у звіті про управління (консолідованому звіті про управління), який складається відповідно до законодавства, з фінансовою звітністю (консолідованою фінансовою звітністю) за звітний період та/або з іншою інформацією, отриманою аудитором під час аудиту, а за наявності суттєвих викривлень у звіті про управління наводиться опис таких викривлень та їх характер;

6) суттєву невизначеність, яка може ставити під сумнів здатність продовження діяльності юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, на безперервній основі у разі наявності такої невизначеності;

7) основні відомості про суб’єкта аудиторської діяльності, що провів аудит (повне найменування, місцезнаходження, інформація про реєстрацію у Реєстрі).

4. В аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту підприємства, що становить суспільний інтерес, додатково до інформації, зазначеної у частині третій цієї статті, має наводитися така інформація:

1) найменування органу, який призначив суб’єкта аудиторської діяльності на проведення обов’язкового аудиту;

2) дата призначення суб’єкта аудиторської діяльності та загальна тривалість виконання аудиторських завдань без перерв з урахуванням продовження повноважень, які мали місце, та повторних призначень для надання послуг з обов’язкового аудиту;

3) аудиторські оцінки, що включають, зокрема:

а) опис та оцінку найбільш значущих ризиків суттєвого викривлення інформації у фінансовій звітності (консолідованій фінансовій звітності), що перевіряється, у тому числі внаслідок шахрайства;

б) чітке посилання на відповідну статтю або інше розкриття інформації у фінансовій звітності (консолідованій фінансовій звітності) для кожного опису та оцінки найбільш значущих ризиків у звітності, що перевіряється;

в) стислий опис заходів, вжитих аудитором для врегулювання таких ризиків;

г) якщо це доречно, основні застереження щодо таких ризиків;

4) пояснення щодо того, якою мірою вважалось можливим виявити порушення, включаючи шахрайство, під час обов’язкового аудиту;

5) підтвердження того, що думка аудитора, наведена в аудиторському звіті, узгоджується з додатковим звітом для аудиторського комітету;

6) твердження про ненадання неаудиторських послуг, визначених статтею 6 цього Закону, і про незалежність ключового партнера з аудиту та суб’єкта аудиторської діяльності від юридичної особи під час проведення аудиту;

7) інформація про інші надані аудитором або суб’єктом аудиторської діяльності юридичній особі або контрольованим нею суб’єктам господарювання послуги, крім послуг з обов’язкового аудиту, що не розкрита у звіті про управління або у фінансовій звітності;

8) пояснення щодо обсягу аудиту та властивих для аудиту обмежень.

В аудиторському звіті, за виключенням підтвердження, наданого відповідно до пункту 5 цієї частини, не має бути будь-яких посилань на додатковий звіт для аудиторського комітету.

Суб’єкту аудиторської діяльності забороняється в аудиторському звіті використовувати згадування про Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та/або Національний банк України, та/або Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у будь-який спосіб, який би вказував чи наводив на думку, що цей аудиторський звіт схвалений або затверджений такими органами.

Зміст аудиторського звіту має бути зрозумілим та не викликати двозначності розуміння.

5. У разі проведення обов’язкового аудиту декількома суб’єктами аудиторської діяльності (спільне проведення аудиту) вони повинні дійти згоди щодо результатів обов’язкового аудиту і надати спільний аудиторський звіт. У разі неузгодження позицій кожен суб’єкт аудиторської діяльності повинен навести свою думку в окремому пункті аудиторського звіту із відповідним обґрунтуванням.

6. Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть встановити додаткові вимоги до інформації, що має обов’язково міститися в аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту або звіті щодо огляду проміжної фінансової інформації, а також встановити відповідно до законодавства вимоги стосовно додаткових звітів суб’єктів аудиторської діяльності щодо юридичних осіб, які підлягають регулюванню.

Аудиторський звіт, підготовлений за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності), складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами і яка подається в єдиному електронному форматі, надається разом з фінансовою звітністю (консолідованою фінансовою звітністю) згідно із законодавством в єдиному електронному форматі.

7. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та/або Аудиторська палата України, та/або Національний банк України, та/або Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку при виконанні повноважень, визначених законом, не можуть впливати на зміст складеного суб’єктом аудиторської діяльності аудиторського звіту за результатами обов’язкового аудиту конкретної фінансової звітності (крім випадків реалізації повноважень із забезпечення якості аудиторських послуг відповідно до вимог цього Закону). Не є впливом на зміст аудиторського звіту реалізація Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку повноважень, передбачених частиною шостою цієї статті.

1. Усі аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності підлягають суспільному нагляду.

2. Відповідальним за здійснення суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в Україні є Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

3. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю складається з Ради нагляду за аудиторською діяльністю (далі - Рада нагляду) та Інспекції із забезпечення якості (далі - Інспекція).

4. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю забезпечує здійснення нагляду і несе відповідальність за нагляд за:

1) реєстрацією аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

2) впровадженням міжнародних стандартів аудиту;

3) контролем за атестацією аудиторів та безперервним навчанням аудиторів;

4) контролем якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності, або які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності;

5) дисциплінарними провадженнями щодо аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності;

6) застосуванням стягнень.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю оформлює матеріали про адміністративні правопорушення (у тому числі за зверненням користувачів фінансової звітності), пов’язані з порушенням законодавства в частині ненадання інформації до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю у випадках, передбачених цим Законом, за нестворення аудиторського комітету або непокладання відповідних функції на орган (підрозділ) у випадках та порядку, визначених цим Законом (якщо адміністративні або інші стягнення не накладаються відповідно до іншого закону), за порушення, визначеного цим Законом, порядку призначення суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, та за неоприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом (крім вчинення порушення порядку оприлюднення фінансової звітності банками, небанківськими фінансовими установами та емітентами, цінні папери яких допущені до торгів на регульованих ринках капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, або професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків, оформлення матеріалів щодо яких здійснює відповідний уповноважений орган). Документальне оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зазначені у цьому абзаці, здійснюється у порядку, визначеному Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

5. Аудиторській палаті України, за умови що її організаційна структура унеможливлює виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів або втручання її органів управління у виконання делегованих повноважень, що може вплинути на об’єктивність або неупередженість рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, делегуються такі повноваження:

3) контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності, крім аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, проведення інших перевірок, передбачених цим Законом;

4) здійснення дисциплінарних проваджень щодо суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності, крім суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, та аудиторів, крім випадків, визначених цим Законом.

6. Аудиторській палаті України та/або професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів, за умови що їх організаційна структура унеможливлює виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів або втручання їх органів управління на виконання делегованих повноважень та які відповідають встановленим вимогам, за рішенням Ради нагляду можуть бути делеговані такі повноваження:

1) контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності, проведення інших перевірок, передбачених цим Законом;

2) контроль за безперервним професійним навчанням аудиторів.

Вимоги до професійних організацій аудиторів та бухгалтерів та порядок делегування таких повноважень затверджуються Радою нагляду.

7. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю здійснює нагляд за виконанням Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих повноважень.

Для здійснення такого нагляду Аудиторська палата України та професійні організації аудиторів та бухгалтерів, яким були делеговані певні повноваження, подають до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю звіти про виконання делегованих повноважень за формою, затвердженою Радою нагляду. Радою нагляду та Інспекцією може аналізуватися інша інформація з відкритих джерел про діяльність Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів.

У разі виникнення у Аудиторської палати України або професійної організації аудиторів та бухгалтерів, якій були делеговані певні повноваження, реального чи потенційного конфлікту інтересів під час виконання делегованих повноважень або втручання її органів управління на виконання делегованих повноважень, Аудиторська палата України, така професійна організація або інша особа, якій стало відомо про такі обставини, зобов’язана негайно повідомити про це Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

8. У разі систематичного (два і більше разів) протягом двох років невиконання Аудиторською палатою України або професійною організацією аудиторів та бухгалтерів, якій делеговані певні повноваження, рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів при виконанні ними делегованих повноважень, втручання їх органів управління на виконання делегованих повноважень, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, допущення Аудиторською палатою України систематичних порушень вимог пунктів 2-7 частини шостої та частини сьомої статті 47 цього Закону або встановлення невідповідності професійної організації встановленим вимогам Рада нагляду приймає рішення про відкликання таких делегованих повноважень. У такому разі повторне делегування повноважень Аудиторській палаті Україні або професійній організації аудиторів та бухгалтерів можливе не раніше ніж через рік після прийняття Радою нагляду рішення про відкликання делегованих повноважень.

Радою нагляду може бути прийнято рішення про дострокове повторне делегування повноважень Аудиторській палаті Україні або професійній організації аудиторів та бухгалтерів після усунення виявлених недоліків.

9. Для здійснення нагляду Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має право:

1) отримувати інформацію про аудитора (суб’єкта аудиторської діяльності) та/або пов’язаних з ним осіб, яка стосується виконання таким аудитором (суб’єктом аудиторської діяльності) своїх професійних обов’язків та/або дотримання вимог цього Закону;

2) отримувати від юридичних та фізичних осіб інформацію стосовно аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності, пов’язану з виконанням аудитором (суб’єктом аудиторської діяльності) професійних обов’язків, оприлюдненням фінансової звітності разом з аудиторським звітом, а також щодо виконання Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих повноважень;

3) проводити перевірки аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності відповідно до вимог цього Закону;

4) направляти матеріали про виявлені правопорушення до правоохоронних органів;

5) залучати інспекторів та експертів до проведення перевірок та здійснення дисциплінарного провадження;

6) накладати стягнення на аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

7) отримувати від Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, яким делеговані певні повноваження, звіти про виконання ними делегованих повноважень та проводити перевірки Аудиторської палати України і таких професійних організацій аудиторів та бухгалтерів з метою забезпечення дотримання ними вимог законодавства при виконанні делегованих повноважень;

8) розглядати та переглядати рішення, прийняті Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів, в межах виконання ними делегованих повноважень;

9) надавати обґрунтовані рекомендації щодо дій, які необхідно здійснити Аудиторській палаті України та професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів для належного виконання повноважень, делегованих їм у порядку та на умовах, визначених цим Законом;

10) отримувати інформацію про аудиторські комітети, утворені підприємствами, що становлять суспільний інтерес, або призначені ними органи (підрозділи), на які покладено відповідні функції, а також їх звіти;

11) надавати підприємствам, що становлять суспільний інтерес, рекомендації щодо забезпечення діяльності аудиторських комітетів або призначених органів (підрозділів), на які покладено відповідні функції, відповідно до вимог цього Закону;

12) вносити пропозиції органам державної влади щодо формування та реалізації державної політики у сфері аудиторської діяльності та брати участь у проведенні експертизи законопроектів і нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності;

13) здійснювати міжнародне співробітництво в межах повноважень, визначених цим Законом.

Аудитори, суб’єкти аудиторської діяльності та інші юридичні особи і фізичні особи зобов’язані надати на запит Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю інформацію, зазначену у пунктах 1, 2, 7, 10 цієї частини, та копії документів не пізніше 20 робочих днів з дня отримання запиту.

Ненадання або несвоєчасне надання інформації без поважних причин, неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, відмова у наданні інформації на запит зазначеними особами тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Законом.

Листування Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю з аудиторами або суб’єктами аудиторської діяльності здійснюється в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг через електронний кабінет. У разі надсилання Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю аудитору або суб’єкту аудиторської діяльності документа до його електронного кабінету такому аудитору або суб’єкту аудиторської діяльності на його електронну адресу, оприлюднену у Реєстрі, надсилається відповідне повідомлення.

Документ, надісланий Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю аудитору або суб’єкту аудиторської діяльності до його електронного кабінету, вважається врученим такому аудитору або суб’єкту аудиторської діяльності належним чином, якщо він сформований з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг і є доступним у електронному кабінеті;

10. Члени Ради нагляду та працівники Інспекції повинні дотримуватися режиму конфіденційності щодо інформації, яка їм може стати відомою у процесі виконання обов’язків, передбачених цим Законом.

11. На членів Ради нагляду поширюється законодавство у сфері запобігання корупції.

12. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має бути незалежним від суб’єктів аудиторської діяльності.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов’язані забезпечити взаємодію для реалізації положень цього Закону.

13. У разі якщо Радою нагляду залучаються експерти для виконання окремих завдань, то вони не можуть брати участі у прийнятті будь-яких рішень. Залучені експерти не повинні мати реального чи потенційного конфлікту інтересів стосовно аудитора (суб’єкта аудиторської діяльності), щодо якого проводиться дисциплінарне провадження або перевірка, до якої залучається експерт.

14. Для забезпечення фінансування діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, зобов’язані сплачувати такі внески на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю:

1) фіксований внесок, розмір якого становить:

три мінімальні заробітні плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, з кожного аудиторського звіту, підготовленого суб’єктом аудиторської діяльності за результатами надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємству, що становить суспільний інтерес;

0,3 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, з кожного аудиторського звіту, підготовленого суб’єктом аудиторської діяльності за результатами надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, крім обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;

2) внесок у відсотках суми винагороди (без урахування податку на додану вартість) за договорами з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності або інших обов’язкових завдань, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України за поданням в установленому законодавством порядку Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, але не може бути більшим 2 відсотків суми такої винагороди.

Для забезпечення фінансування діяльності Аудиторської палати України суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності (крім суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес), зобов’язані сплачувати такі внески на користь Аудиторської палати України:

1) фіксований внесок, розмір якого становить 0,3 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, з кожного аудиторського звіту, підготовленого суб’єктом аудиторської діяльності за результатами надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності;

2) внесок у відсотках суми винагороди (без урахування податку на додану вартість) за договорами з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності або інших обов’язкових завдань, розмір якого визначається Аудиторською палатою України, але не може бути більшим за розмір внеску, що сплачується на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю суб’єктами аудиторської діяльності, які надають послуги з обов’язкового аудиту підприємствам, що становлять суспільний інтерес.

Сплата внесків, передбачених абзацами третім, четвертим та сьомим цієї частини, має бути здійснена суб’єктом аудиторської діяльності не пізніше останнього дня місяця, наступного за місяцем, в якому було складено (датовано) аудиторський звіт.

Сплата внесків, передбачених абзацами п’ятим та восьмим цієї частини, має бути здійснена суб’єктом аудиторської діяльності не пізніше останнього дня місяця, наступного за кварталом, в якому було складено (датовано) звіт суб’єкта аудиторської діяльності.

У разі відкликання повноважень, делегованих Аудиторській палаті України відповідно до абзацу першого частини п’ятої цієї статті, суб’єкти аудиторської діяльності з дати набрання чинності відповідним рішенням Ради нагляду сплачують внески, передбачені цією частиною, на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Витрати Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю здійснюються у межах кошторису, затвердженого Радою нагляду.

Кошторис Аудиторської палати України в частині фінансування делегованих повноважень затверджує Рада нагляду.

15. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю є юридичною особою публічного права, яка не має на меті отримання прибутку. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю є державною установою, що виконує функції із суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, встановлені цим Законом. Статут Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

За рішенням Кабінету Міністрів України може бути:

1) сформований статутний капітал Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України;

2) надане Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю майно, що є державною власністю, на праві господарського відання, в користування чи управління.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має право отримувати від урядів іноземних держав, їх агентств та установ, а також міжнародних фінансових організацій технічну допомогу у формі цільових грантів чи в інший спосіб на підставі відповідного договору. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю забезпечує окремий облік такої допомоги та на офіційному веб-сайті оприлюднює інформацію щодо розміру та напрямів використання такої допомоги у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому на праві власності майном.

Джерелами формування майна та коштів Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю можуть бути:

а) грошові внески до статутного капіталу;

б) внески суб’єктів аудиторської діяльності відповідно до цього Закону;

в) кошти, залучені на безповоротній основі (крім коштів від суб’єктів аудиторської діяльності), у тому числі кошти, отримані від урядів іноземних держав, їх агентств та установ, а також міжнародних фінансових організацій;

г) майно, придбане в установленому законодавством порядку;

ґ) інші джерела, не заборонені законодавством.

Майно, що є державною власністю і надане Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю на праві господарського відання в користування чи управління, включається до його активів, але не може бути відчужене у будь-який спосіб без рішення Кабінету Міністрів України. Списання та передача державного майна здійснюються відповідно до законодавства. Зазначене у цьому абзаці майно не включається до статутного капіталу Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю зобов’язаний вести бухгалтерський облік, подавати та оприлюднювати фінансову звітність, складену за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Річна фінансова звітність Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю підлягає обов’язковій перевірці незалежним суб’єктом аудиторської діяльності, відбір якого здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Вимоги до незалежного суб’єкта аудиторської діяльності визначає Кабінет Міністрів України.

У разі ліквідації Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю всі кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, спрямовуються до Державного бюджету України.

16. Органи державної влади та інші суб’єкти не мають права втручатися в діяльність Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю з виконання ним своїх повноважень, визначених цим Законом. Рішення Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю не зупиняє їх дії.

17. Організаційно-технічне та методичне забезпечення діяльності Ради нагляду забезпечує Інспекція.

1. Рада нагляду є вищим органом управління Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю і складається з дев’яти осіб, по два представники від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, Національного банку України, одного представника від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і трьох осіб з числа непрактикуючих осіб. Виконавчий директор Інспекції входить до Ради нагляду за посадою.

Три особи з числа непрактикуючих осіб обираються за відкритим конкурсом із прозорою процедурою номінаційним комітетом, що формується шляхом делегування по одному представнику від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Аудиторської палати України, двох представників Національного банку України та трьох представників професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які мають у своєму складі повноправними членами не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року.

Кандидатури для обрання членами Ради нагляду з числа непрактикуючих осіб пропонуються Аудиторською палатою України, професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів, а також шляхом самовисування.

Кожна професійна організація аудиторів та бухгалтерів, яка має у своєму складі повноправними членами не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року, може делегувати не більше одного представника. У разі якщо загальна кількість делегованих представників більше трьох, то до номінаційного комітету обираються представники лише тих трьох професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які мають у своєму складі повноправними членами більшу кількість аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року.

Для кандидатів у члени Ради нагляду з числа непрактикуючих осіб є обов’язковим досвід роботи у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, права, але не менше 10 років, та бездоганна ділова репутація.

Не можуть бути обраними до складу Ради нагляду особи, які протягом останніх трьох років до дати проведення конкурсу виконували повноваження члена Ради Аудиторської палати України або були посадовими особами професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які виконували делеговані повноваження.

За рішенням Ради нагляду особам з числа непрактикуючих осіб за рахунок Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю можуть бути оплачені витрати часу для виконання завдань, визначених Радою нагляду (крім участі у засіданнях Ради нагляду), відшкодовані транспортні витрати та витрати на проживання, пов’язані з участю у роботі Ради нагляду та виконанням її завдань.

Склад Ради нагляду затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, за поданням відповідних органів та за результатами конкурсу. Членами Ради нагляду можуть бути тільки непрактикуючі особи, які мають знання та/або досвід роботи у сфері бухгалтерського обліку, аудиту, права. Члени Ради нагляду призначаються строком на 5 років. Одна особа не може бути призначена до складу Ради нагляду більше двох строків поспіль.

Голова Аудиторської палати України та представники професійних організацій аудиторів та бухгалтерів можуть брати участь у засіданнях Ради нагляду під час розгляду питань виконання Аудиторською палатою України або такими професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих їм повноважень.

2. Голова Ради нагляду обирається з числа членів Ради нагляду простою більшістю голосів.

3. Засідання Ради нагляду відбуваються не рідше ніж один раз на два місяці.

4. До повноважень Ради нагляду належать:

1) затвердження публічного звіту діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;

2) схвалення Статуту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та проектів нормативно-правових актів з регулювання аудиторської діяльності;

3) нагляд за діяльністю Аудиторської палати України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів у частині виконання ними делегованих повноважень та участь членів Ради нагляду у роботі органів управління Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів у межах такого нагляду;

4) прийняття рішень про призначення перевірки виконання Аудиторською палатою України та/або професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих повноважень;

5) затвердження та надання Аудиторській палаті України та професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів рекомендацій щодо усунення виявлених порушень у їх діяльності при виконанні ними делегованих повноважень;

6) перегляд рішень Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, прийнятих ними в межах виконання делегованих повноважень, скасування повністю або частково протиправних рішень Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, а також вчинення інших дій щодо їх перегляду відповідно до закону;

7) нагляд за діяльністю Інспекції;

8) проведення конкурсу та за його результатами призначення Виконавчого директора Інспекції;

9) прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи щодо аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

10) прийняття рішень про застосування стягнень до аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;

11) затвердження порядку документального оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;

12) затвердження форм заяв, які подаються аудиторами та суб’єктами аудиторської діяльності для їх реєстрації у Реєстрі, внесення до Реєстру інформації (змін до неї) та видалення реєстрової інформації з Реєстру, форм звітів про виконання делегованих повноважень Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів, форм та порядку подання суб’єктами аудиторської діяльності до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю інформації про результати їх діяльності у випадках, передбачених цим Законом;

13) отримання інформації від Інспекції, Аудиторської палати України та професійних організацій аудиторів та бухгалтерів з питань, віднесених до компетенції Ради нагляду;

14) затвердження графіка перевірок з контролю якості аудиторських послуг, що плануються до проведення Інспекцією разом з Аудиторською палатою України;

15) залучення експертів;

16) передача матеріалів до правоохоронних органів;

17) затвердження кошторису Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та схвалення звіту про його виконання;

18) затвердження кошторису Аудиторської палати України в частині фінансування виконання нею делегованих повноважень;

19) нагляд за діяльністю комісії з атестації, скасування повністю або частково протиправних рішень комісії з атестації, а також вчинення інших дій щодо їх перегляду відповідно до закону;

20) надання підприємствам, що становлять суспільний інтерес, рекомендацій щодо забезпечення діяльності аудиторських комітетів або призначених органів (підрозділів), на які покладено відповідні функції, згідно з вимогами цього Закону;

21) визначення порядку делегування повноважень Аудиторській палаті України та професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів і нагляду за виконанням таких повноважень;

22) прийняття рішень про делегування Аудиторській палаті України або професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів повноваження з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які повідомили про намір здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності, або повноважень з контролю за безперервним професійним навчанням аудиторів, встановлення вимог до таких професійних організацій та прийняття рішень про відкликання повноважень, делегованих відповідно до частини п’ятої цієї статті;

23) за поданням Інспекції прийняття рішення про проведення перевірок (крім контролю якості аудиторських послуг) суб’єктів аудиторської діяльності щодо дотриманням ними вимог цього Закону, нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності, прийнятих відповідно до цього Закону, та міжнародних стандартів аудиту, визначення предмета таких перевірок та кількості суб’єктів аудиторської діяльності, які будуть включені до перевірки.

5. Повноваження Ради нагляду визначаються цим Законом та Статутом Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в межах повноважень, визначених законом.

1. Інспекцію очолює Виконавчий директор, який призначається Радою нагляду строком на п’ять років та який працює в Органі суспільного нагляду за аудиторською діяльністю за основним місцем роботи згідно з трудовим договором. Від імені Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю трудовий договір з Виконавчим директором підписується Головою Ради нагляду.

Виконавчим директором має бути непрактикуюча особа, яка має досвід роботи у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, права не менше десяти років, бездоганну ділову репутацію, не має конфлікту інтересів. Під час формування умов конкурсу з відбору кандидатури на посаду Виконавчого директора Радою нагляду можуть бути встановлені додаткові вимоги до кандидатів на цю посаду.

Виконавчий директор має право без довіреності діяти від імені Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти від його імені правочини, видавати накази та надавати розпорядження.

Виконавчий директор призначає та звільняє своїх заступників за погодженням з Радою нагляду, а також інспекторів та інших працівників Інспекції відповідно до трудового законодавства.

Заступником Виконавчого директора може бути непрактикуюча особа, яка має досвід роботи у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, права, державної служби не менше семи років, бездоганну ділову репутацію, не має конфлікту інтересів.

Виконавчий директор згідно з укладеним трудовим договором несе персональну відповідальність за використання майна та коштів Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю і створення належних умов для діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Виконавчий директор може бути звільнений достроково у разі: відставки; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; набрання чинності обвинувальним вироком суду; накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією; усунення з посади рішенням Ради нагляду за грубе порушення вимог цього Закону та Статуту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

2. До повноважень Інспекції належать:

1) проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності;

2) підготовка проекту публічного звіту за результатами здійснення суспільного нагляду та проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та оприлюднення звіту, затвердженого Радою нагляду;

3) за дорученням Ради нагляду здійснення перевірки, підготовка та надання Раді нагляду проектів рекомендацій для удосконалення реалізації Аудиторською палатою України та професійними організаціями аудиторів та бухгалтерів делегованих повноважень;