Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022—2025 роки та плану заходів з її реалізації

Заходи здійснюються за такими напрямами:

покращення якості прогнозування руху коштів на рахунках Казначейства;

удосконалення інструментів управління ліквідністю.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Мета - розбудова системи державного стратегічного планування, елементи якої є взаємоузгодженими, базуються на достовірних результатах макроекономічного та бюджетного прогнозування і орієнтовані на досягнення цілей, визначених на довгостроковий період і підтриманих суспільством.

Відсутність дієвої системи державного стратегічного планування, узгодженої з бюджетним плануванням, залишається однією з основних проблем у системі управління державними фінансами, що стримує її розвиток та знижує ефективність. Рішення щодо встановлення протягом 2017-2020 років мораторію на розроблення державних цільових програм, внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України і утворення в усіх міністерствах структурних підрозділів (директоратів) з питань стратегічного планування мали обмежений вплив на покращення ситуації в цій сфері. Продовжується безсистемне розроблення стратегічних документів, які є неузгодженими за рівнями і строками, а також не відповідають можливостям державного бюджету та не враховують новації у прогнозах економічного і соціального розвитку України, що суттєво впливає на рівень виконання таких документів. Основними причинами такої ситуації є нереформованість і невідповідність сучасним тенденціям та практиці законодавства, що визначає вимоги до прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, зокрема відсутність визначених на законодавчому рівні принципів, типів, ієрархічності, часових обмежень і ступенів деталізації планування для кожного типу державних стратегічних документів, а також чіткого розподілу повноважень як у частині ініціювання, розроблення і затвердження таких документів, так і в частині відповідальності за їх виконання, проведення моніторингу та оцінки їх виконання.

Для досягнення визначеної мети Мінекономіки необхідно розробити законопроект щодо розбудови системи державного прогнозування та стратегічного планування економічного і соціального розвитку, спрямованого на забезпечення цілісності, взаємоузгодженості та ієрархічності документів стратегічного планування, а також на деполітизацію процесів їх розроблення і підвищення рівня відповідальності за результати їх виконання. Також необхідно впорядкувати питання розроблення, виконання, проведення моніторингу та оцінки виконання документів стратегічного планування, затвердити необхідні методичні рекомендації для учасників таких процесів.

З метою створення основи для якісної реалізації середньострокового бюджетного планування та програмно-цільового методу бюджетування слід забезпечити взаємоузгодження новацій у сфері стратегічного планування з бюджетним законодавством, визначити провідну роль планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів на середньостроковий період та посилити контроль Мінекономіки за їх обов’язковим розробленням. Запровадження незалежного зовнішнього оцінювання макроекономічних та бюджетних прогнозів, політичних ініціатив і документів системи державного стратегічного планування Радою незалежних експертів дасть змогу забезпечити деполітизацію їх розроблення. Слід забезпечити посилення спроможності урядових інституцій щодо стратегічного планування, макроекономічного та бюджетного прогнозування.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

законодавче врегулювання функціонування цілісної системи державного прогнозування та стратегічного планування економічного і соціального розвитку;

розбудова системи державного прогнозування і стратегічного планування економічного і соціального розвитку в рамках імплементації законодавства щодо державного прогнозування та стратегічного планування економічного і соціального розвитку;

подальша деполітизація процесів макроекономічного і бюджетного прогнозування та стратегічного планування;

удосконалення інструментів та підвищення спроможності у сферах макроекономічного і бюджетного прогнозування та стратегічного планування.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Мета - забезпечення передбачуваності та збалансованості бюджетно-податкової політики на середньострокову перспективу та посилення стратегічного підходу до бюджетного планування.

Прийняті у 2018 році зміни до законодавства щодо впровадження середньострокового бюджетного планування на державному та місцевому рівні потребують подальшого неухильного виконання шляхом ухвалення трирічної Бюджетної декларації та формування проекту державного бюджету на її основі відповідно до визначених цілей державної політики, а також розроблення та оновлення відповідних інструкцій з підготовки бюджетних документів.

З метою забезпечення якісної бази для розроблення документів середньострокового бюджетного планування та ефективного розподілу обмежених фінансових ресурсів необхідно забезпечити посилення зв’язку з процесом стратегічного планування, зокрема за рахунок підвищення якості та забезпечення оприлюднення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів на середньостроковий період, що відповідають цілям та граничним обсягам видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, визначеним Бюджетною декларацією, на основі яких формуються бюджетні запити. Необхідно розробити план заходів для посилення фінансово-економічної обґрунтованості рішень Кабінету Міністрів України та відображення наслідків реалізації державної політики протягом наступних років, у тому числі шляхом запровадження консультацій з Мінфіном на стадії розроблення проекту нормативно-правового акта.

Необхідно удосконалити підхід до визначення граничних обсягів видатків для головних розпорядників бюджетних коштів шляхом встановлення базового обсягу видатків державного бюджету, який відображає поточну реалізацію державної політики Кабінетом Міністрів України, та представлення головними розпорядниками бюджетних коштів змін до поточних рівнів фінансування заходів державної політики у вигляді нових політичних ініціатив. Це дасть змогу зосередити обговорення проекту державного бюджету на стратегічних питаннях і сприятиме ухваленню більш обґрунтованих рішень. Крім того, необхідно розглянути питання щодо скорочення кількості головних розпорядників бюджетних коштів згідно з критеріями формування органом державної політики у відповідній сфері, наявності спеціального статусу або обґрунтованої потреби у незалежності фінансового забезпечення. Слід вжити заходів, спрямованих на підвищення якості та прозорості планування головними розпорядниками бюджетних коштів та загального рівня бюджетної дисципліни. Зокрема, необхідно створити та запровадити нову інформаційно-аналітичну систему для бюджетного планування, що підвищить рівень автоматизації процесів та аналітичної спроможності учасників бюджетного процесу.

У рамках реалізації Концепції реформування системи оплати праці державних службовців, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р. № 622, НАДС підготовлено порядок формування фонду оплати праці в державних органах, що забезпечить більш якісне, обґрунтоване та уніфіковане планування бюджетних видатків на оплату праці.

Для впровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні слід розробити інструкції та типові форми необхідних документів.

З метою забезпечення реалізації середньострокового бюджетного планування здійснюються заходи за такими напрямами:

створення надійних середньострокових рамок для планування державного бюджету;

посилення фінансово-економічної обґрунтованості рішень Кабінету Міністрів України;

підвищення рівня бюджетної дисципліни та якості бюджетного планування;

розвиток середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

Мета - підвищення ефективності та результативності використання бюджетних коштів і якості надання послуг державою.

Незважаючи на постійне удосконалення відповідної методологічної бази, застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі в Україні здійснюється без створення обов’язкових для його ефективності умов, а саме без дієвої та узгодженої системи стратегічного і середньострокового бюджетного планування. Як наслідок, програмно-цільовий метод не завжди використовується головними розпорядниками бюджетних коштів як основа для прийняття управлінських рішень.

Для досягнення визначеної мети Мінфін продовжує проведення оглядів витрат державного бюджету та забезпечує їх повну інтеграцію в бюджетний процес, що дасть змогу підвищити ефективність та якість публічних послуг, а також виявити можливості для перерозподілу фінансових ресурсів відповідно до пріоритетів державної політики. Разом з виконанням завдань Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки слід удосконалити підходи до формування бюджетних програм головними розпорядниками коштів державного бюджету відповідно до їх стратегічних цілей. Для посилення адресності надання державних виплат і, як наслідок, ефективності використання бюджетних коштів необхідно забезпечити подальше підвищення результативності процесу верифікації та моніторингу державних виплат, зокрема шляхом розвитку інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу і застосування результатів верифікації для бюджетного планування. Слід забезпечити обов’язкове проведення оцінки ефективності бюджетних програм державного бюджету відповідно до оновленої методології із публікацією результатів.

На місцевому рівні необхідно забезпечити удосконалення відповідних типових форм та інструкцій, зокрема для бюджетного запиту, програмної класифікації видатків та кредитування, системи результативних показників бюджетних програм, а також правил складення паспортів та звітів про їх виконання.

Значну увагу необхідно приділити подальшому практичному застосуванню гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі на державному та місцевому рівні для забезпечення врахування потреб соціальних груп, у тому числі за гендерною ознакою, зокрема посилити підзвітність головних розпорядників бюджетних коштів та підвищити прозорість бюджетів у цих напрямах.

З метою подальшого розвитку програмно-цільового методу у бюджетному процесі заходи здійснюються за такими напрямами:

оптимізація бюджетних програм та посилення їх відповідності цілям державної політики;

регулярне проведення оглядів витрат державного бюджету;

ефективний моніторинг результативності;

удосконалення програмно-цільового методу на місцевому рівні, включаючи застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Мета - забезпечення фінансової спроможності територіальних громад та удосконалення міжбюджетних відносин з урахуванням нової моделі територіальної організації влади України та оновлених повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Під час реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилися невирішеними такі питання. Процес децентралізації на цьому етапі призводить до збільшення дохідних та видаткових повноважень органів місцевого самоврядування. Значна частина повноважень переходить з районного рівня на рівень територіальних громад. Функції на районному рівні скорочуються, однак райони продовжують існувати. Залишається неврегульованим питання чіткого розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади. Водночас виникає потреба в удосконаленні (перегляді) існуючого механізму горизонтального вирівнювання місцевих бюджетів. Крім того, має місце недостатня спроможність органів місцевого самоврядування до здійснення додаткових повноважень.

Для досягнення визначеної мети необхідно врегулювати питання щодо розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності шляхом проведення відповідних консультацій із всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування. Також необхідно внести зміни до системи бюджетного вирівнювання з урахуванням оновлених повноважень органів місцевого самоврядування.

З урахуванням необхідності виконання завдань щодо посилення спроможності органів місцевого самоврядування з управління фіскальними ризиками та боргом, запровадження процесу середньострокового бюджетного планування та удосконалення програмно-цільового методу на місцевому рівні необхідно вжити заходів до зміцнення власної ресурсної бази місцевого самоврядування. Зокрема, слід визначити підходи до зарахування податку на доходи фізичних осіб - найманих працівників, а також визначити стимули для органів місцевого самоврядування для встановлення та збору місцевих податків, включаючи налагодження обміну інформацією між органами місцевого самоврядування та податковими органами.

З метою підтримки процесу секторальної децентралізації у сфері освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, підвищення доступності і якості та зниження вартості публічних послуг з урахуванням реальних потреб соціальних груп необхідно оновити соціальні стандарти і нормативи надання гарантованих державою послуг. Разом з виконанням завдань в рамках реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155), необхідно удосконалити підходи до фінансування регіонального розвитку за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, зокрема шляхом визначення чітких показників ефективності відповідної бюджетної програми.

Для забезпечення прозорості та підзвітності в управлінні фінансовими ресурсами органів місцевого самоврядування слід переглянути повноваження органів, уповноважених на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства на рівні місцевих бюджетів, відповідно до реформи фіскальної децентралізації із відповідним розподілом повноважень між такими органами з урахуванням параметрів та структури відповідних місцевих бюджетів.

У рамках трансформації міжбюджетних відносин та фіскальної децентралізації заходи здійснюються за такими напрямами:

чітке розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

збільшення власних фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування;

удосконалення механізму фінансового забезпечення видаткових повноважень, які передаються державою на виконання органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади;

посилення фінансової прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Мета - ефективне функціонування системи публічних закупівель, що є запорукою раціонального використання державних коштів та розвитку конкурентоспроможної економіки.

Реалізація реформи публічних закупівель здійснюється відповідно до Стратегії реформування системи публічних закупівель ("дорожньої карти"), схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 175, якою визначено п’ять етапів реформи, з яких три вже завершено, а четвертий та п’ятий плануються на 2021-2022 роки. Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за індикаторами, встановленими в плані заходів з реалізації зазначеної Стратегії, і на його основі необхідно прийняти рішення щодо подальших кроків з реформування системи публічних закупівель.

Національною економічною стратегією України на період до 2030 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179, передбачено виконання завдань із забезпечення доступності публічних закупівель для стимулювання діяльності малого та середнього бізнесу завдяки спрощенню процесу закупівель шляхом автоматизації закупівельних процесів та професіоналізації сфери публічних закупівель. Здійснення таких заходів спрямовано на підвищення рівня конкуренції у закупівлях та ефективності здійснення закупівель, а отже, оптимізації використання коштів державного бюджету.

У рамках реалізації цієї Стратегії передбачено підвищення ефективності моніторингу публічних закупівель, що сприятиме ефективному та прозорому здійсненню закупівель, створення конкурентного середовища та запобігання проявам корупції у зазначеній сфері. Зокрема, необхідно удосконалити систему автоматичних індикаторів ризиків на основі даних електронної системи закупівель та інших відкритих джерел інформації, а також методологічні підходи щодо здійснення контролю у сфері публічних закупівель з урахуванням рекомендацій експертів SIGMA.

З метою забезпечення ефективного функціонування системи публічних закупівель заходи здійснюються за такими напрямами:

удосконалення порядку проведення моніторингу публічних закупівель та покращення доступу до відповідних джерел інформації;

удосконалення методологічних підходів щодо здійснення контролю у сфері публічних закупівель.

Прогрес у досягненні результатів визначається за такими індикаторами:

Мета - забезпечення планування державних інвестицій на основі стратегічних пріоритетів та середньострокової бюджетної перспективи та здійснення прозорого і економічно обґрунтованого відбору інвестиційних проектів.

Під час реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилася невиконаною більша частина завдань, зокрема щодо:

запровадження стратегічного планування державних інвестицій;

створення методологічної бази для підготовки та проведення оцінки державного інвестиційного проекту, ураховуючи його масштабність та умови реалізації проектів у різних сферах;

посилення механізмів оцінки проектів на засадах чіткої відповідальності за якість експертизи інвестиційних проектів, що пропонуються для фінансування за рахунок державних капітальних вкладень, згідно з установленими вимогами;

упровадження централізованої системи моніторингу великомасштабних державних інвестиційних проектів на основі фінансових та інших кількісних показників для своєчасного виявлення проектів з високим ризиком виникнення проблем під час їх реалізації, вжиття необхідних заходів щодо зниження відповідних ризиків, а також проведення посиленого моніторингу стану реалізації таких проектів.

З метою удосконалення системи управління державними інвестиціями продовжено виконання завдань, зокрема, щодо забезпечення стратегічного та прозорого розподілу ресурсів та оцінки вартості інвестиційних проектів. З огляду на відсутність на місцевому рівні чітко встановлених правил і процедур відбору інвестиційних проектів необхідно розробити додаткові заходи для посилення спроможності щодо управління інвестиційними проектами на місцевому рівні.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

стратегічне планування державних інвестицій на середньострокову перспективу;

гармонізація підходів до оцінки та відбору пропозицій щодо фінансування інвестиційних проектів;

підвищення спроможності галузевих міністерств в управлінні державними інвестиціями;

посилення моніторингу та підвищення прозорості реалізації інвестиційних проектів;

удосконалення підходів до управління інвестиційними проектами, що фінансуються з місцевих бюджетів.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Мета - підвищення якості, повноти та достовірності даних, на основі яких приймаються управлінські рішення у сфері державних фінансів.

Виконання завдань з реформування системи бухгалтерського обліку в державному секторі здійснюється відповідно до Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 437.

У рамках реалізації цієї Стратегії необхідно забезпечити актуальність національних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору з урахуванням змін у міжнародних стандартах та національному законодавстві, а також навчання фахівців суб’єктів державного сектору щодо їх застосування. Додатково необхідно забезпечити розкриття основних відмінностей між національними та міжнародними стандартами у фінансовій звітності та удосконалити методологію її підготовки для підвищення якості інформації про загальний майновий стан та результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів. Для підвищення ефективності та якості роботи бухгалтерських служб у державному секторі слід забезпечити проведення тренінгів та підвищення кваліфікації, а також розробити нову організаційну структуру таких служб.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

удосконалення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі;

удосконалення організаційних засад та якості виконання функцій бухгалтерських служб у державному секторі;

підвищення якості інформації про загальний майновий стан і результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів;

удосконалення розкриття в бухгалтерському обліку інформації про виконання державного і місцевих бюджетів.

Прогрес у досягненні запланованих результатів у рамках реалізації цієї Стратегії визначається за таким індикатором:

Мета - забезпечення ефективності та прозорості у виконанні бюджету.

Ефективність процесів та процедур в управлінні виконанням бюджету є важливою передумовою для реалізації цілей бюджетної політики. На сьогодні система органів Казначейства складається з близько 600 територіальних органів, що суттєво ускладнює управління цією системою та обмежує можливості щодо модернізації робочих процесів та їх автоматизації. Лише наприкінці 2020 року запущено процес реорганізації з метою перетворення частини територіальних органів з юридичних осіб публічного права на структурні підрозділи Казначейства. Крім того, потребують подальшої оптимізації процедури казначейського обслуговування бюджетних коштів та форми звітності, що складається Казначейством.

Для досягнення визначеної мети необхідно забезпечити посилення інституційної спроможності Казначейства та удосконалити управління коштами єдиного казначейського рахунка. Зокрема, слід забезпечити перехід до функціонування у форматі єдиної юридичної особи, що дасть змогу оптимізувати робочі процеси, уніфікувати процедури та підходи до казначейського обслуговування бюджетних коштів в усій системі Казначейства і загалом підвищити керованість та ефективність системи. Також необхідно забезпечити подальшу діджиталізацію розрахунково-касового обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів для підвищення ефективності та прозорості відповідних процесів і мінімізації впливу людського фактора.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

посилення інституційної спроможності Казначейства;

удосконалення процедур казначейського обслуговування бюджетних коштів та відповідних форм звітності.

Прогрес у досягненні запланованих результатів у рамках реалізації цієї Стратегії визначається за таким індикатором:

Мета - посилення управлінської підзвітності на всіх рівнях державного сектору, підвищення ефективності внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в державних органах.

Під час реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилися невирішеними такі питання. У більшості державних органів не створено комплексної системи внутрішнього контролю у розумінні статті 26 Бюджетного кодексу України та/або вона не функціонує як цілісний процес, а підходи до внутрішнього контролю і далі орієнтуються на відповідність (дотримання законодавства), а не на удосконалення діяльності бюджетної установи. Також залишаються недостатніми інституційна спроможність та незалежність підрозділів внутрішнього аудиту в державних органах та спроможність для забезпечення професійного розвитку і підвищення рівня професійної компетентності з внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.

Для досягнення визначеної мети Мінфін розробить необхідні заходи для підвищення рівня обізнаності керівників державних органів щодо переваг побудови ефективної системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту. Необхідно здійснити заходи з удосконалення внутрішнього фінансового контролю, спрямовані на його практичне застосування у діяльності розпорядників коштів державного бюджету, та надати рекомендації щодо його оптимальної організації, включаючи ефективне управління ризиками. Посилення ефективності внутрішнього аудиту передбачається здійснити, зокрема, з урахуванням зовнішніх оцінок якості та має на меті забезпечення переорієнтації на удосконалення діяльності бюджетної установи, а не лише на оцінку відповідності законодавству. Для підвищення рівня професійної компетентності з внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту необхідно розробити та впровадити відповідні навчальні програми, започаткувати національну сертифікацію внутрішніх аудиторів, а також створити інтерактивний портал для автоматизації процесів та обміну інформацією. Після визначення моделі здійснення контрольних повноважень щодо місцевих бюджетів слід розробити заходи щодо впровадження системи внутрішнього контролю та функції з внутрішнього аудиту органами місцевого рівня.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

упровадження внутрішнього контролю, спрямованого на посилення відповідальності керівників за управління і розвиток установи в цілому;

посилення ефективності, спроможності та незалежності внутрішнього аудиту;

підвищення інституційної спроможності центрального підрозділу гармонізації Мінфіну.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Мета - удосконалення системи державного фінансового контролю, яка сприятиме ефективному державному управлінню, виявлятиме і попереджатиме порушення вимог законодавства та неефективне використання фінансових і матеріальних ресурсів на державному та місцевому рівні.

На сьогодні обмеженість кадрових ресурсів та сучасних засобів здійснення фінансового контролю не дають змоги Держаудитслужбі повною мірою охопити необхідними заходами контролю всі найбільш ризикові об’єкти. Це стосується, насамперед, здійснення контролю за виконанням місцевих бюджетів, а також проведення моніторингу процедур публічних закупівель, що призводить до відсутності належної підзвітності та відповідальності керівників за прийняті незаконні та неефективні управлінські рішення.

Для досягнення визначеної мети необхідно підвищити ефективність державного фінансового контролю у найбільш ризикових сферах, зокрема шляхом посилення аналітичних спроможностей Держаудитслужби для концентрації на високоризикових операціях і відповідної організації інспектування. Слід удосконалити організаційні та методологічні підходи Держаудитслужби щодо здійснення контролю за дотримання бюджетного законодавства у частині місцевих бюджетів, а також забезпечити налагодження співпраці Держаудитслужби з Рахунковою палатою, внутрішніми аудиторами, контролюючими та правоохоронними органами та приділити увагу удосконаленню комунікації з державними органами та органами місцевого самоврядування у процесі здійснення контролю.

Для розбудови інституційної спроможності особливу увагу необхідно приділити впровадженню сучасних ІТ-рішень у діяльність органів державного фінансового контролю в рамках реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467, що дасть змогу розширити доступ до джерел необхідної інформації та забезпечити проведення її ефективного аналізу.

Заходи здійснюються відповідно до таких напрямів:

посилення державного фінансового контролю у найбільш ризикових сферах;

забезпечення ефективної міжвідомчої взаємодії в рамках здійснення фінансового контролю;

посилення інституційної спроможності органів Держаудитслужби на центральному, регіональному та місцевому рівні.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

Мета - посилення ролі та підвищення ефективності зовнішнього фінансового контролю відповідно до стандартів INTOSAI.

У зв’язку з цим перед Рахунковою палатою постає ряд викликів, зумовлених як тенденціями в її роботі, так і зростаючими вимогами суспільства, швидкозмінними перетвореннями в державі, зокрема в політичному середовищі, активним розвитком незалежного зовнішнього аудиту у світі.

Необхідною умовою для розвитку Рахункової палати як сучасного вищого органу аудиту є імплементація міжнародних стандартів, що вимагає системного удосконалення законодавства, поліпшення взаємодії Рахункової палати із заінтересованими сторонами.

Проведення аудитів відповідно до міжнародних стандартів потребує значних ресурсів. Необхідно переглянути існуючі показники ефективності та результативності функціонування Рахункової палати. Система обліку рекомендацій Рахункової палати та моніторингу їх дотримання також повинна суттєво змінитися.

Необхідно забезпечити достатній рівень охоплення аудитом найважливіших сфер діяльності держави шляхом проведення ризик-орієнтованої оцінки у сфері управління публічними коштами та державним майном. Слід запровадити чіткі критерії планування аудитів для забезпечення впевненості громадян, суб’єктів господарювання та заінтересованих органів державної влади в тому, що затверджені бюджетні програми спрямовано на досягнення визначених цілей, кошти використано законно, результативно та економно.

Зростаюча роль вищих органів аудиту в сучасному світі зумовлює необхідність часткового перегляду існуючих повноважень Рахункової палати, проведення роботи з подальшого удосконалення механізмів співпраці з органами державної влади, об’єктами аудиту, правоохоронними, антикорупційними органами. Сприяти зміцненню фінансово-бюджетної дисципліни в Україні Рахункова палата зможе, зокрема, за умови підвищення рівня відповідальності учасників бюджетного процесу за порушення вимог законодавства та прийняття неефективних управлінських рішень.

Розвиток громадянського суспільства в Україні також потребує відповідного реагування з боку Рахункової палати, оскільки результати її роботи повинні бути доступними та зрозумілими громадянам, джерелом достовірної, професійної та неупередженої інформації про ефективність управління публічними коштами та державним майном. Суспільний резонанс під час отримання такої інформації вимагає оперативного реагування усіх учасників процесу. Рахунковій палаті необхідно забезпечити конструктивну взаємодію із суспільством для підвищення довіри до органів державної влади в цілому та Рахункової палати, зокрема.

Для досягнення визначеної мети заходи здійснюються за такими напрямами:

максимальне наближення методології та практики проведення аудитів до стандартів INTOSAI;

посилення консультативної (експертної) ролі Рахункової палати як вищого органу аудиту в Україні.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Мета - підвищення прозорості та доступності інформації про бюджет і розширення можливостей для її аналізу.

Для підтримання досягнутого Україною прогресу у сфері прозорості бюджетів забезпечується подальше розширення обсягу інформації, що підлягає публікації у машинозчитуваному форматі, включаючи бюджетні запити, паспорти бюджетних програм головних розпорядників бюджетних коштів та звіти про їх виконання. За результатами проведення Міжнародним валютним фондом оцінки фіскальної прозорості планується розробити заходи для подальшого підвищення її рівня. Також необхідно забезпечити подальший розвиток та просування Державного веб-порталу бюджету для громадян і підвищення його зручності для користувачів.

Щодо місцевих бюджетів слід забезпечити уніфікацію та стандартизацію шляхів та заходів оприлюднення інформації, що міститься в паспортах бюджетних програм місцевих бюджетів, звітах про їх виконання, бюджетних запитах головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, у рішеннях про місцеві бюджети та прогнозах місцевих бюджетів. Це дасть змогу кожному громадянину через зрозумілу процедуру ознайомитися з основними бюджетними показниками свого міста, району, територіальної громади чи області та порівняти їх з показниками інших адміністративно-територіальних одиниць України.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

забезпечення відповідності міжнародним стандартам щодо прозорості бюджету;

забезпечення відкритості та доступності інформації про місцеві бюджети.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

Мета - побудова сучасної та ефективної системи управління інформаційними технологіями для забезпечення підтримки і подальшого цифрового розвитку ефективної та прозорої системи управління державними фінансами.

На сьогодні основними проблемами цифрової трансформації системи управління державними фінансами є:

відсутність інтеграції між системами Мінфіну і центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, у режимі реального часу;

відсутність автоматизованого інформаційного обміну з багатьма державними установами;

відсутність єдиного сховища даних з актуальною інформацією, доступною для Мінфіну і центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів;

застарілість окремих платформ;

низький рівень автоматизації внутрішніх процесів і великий обсяг використання паперових носіїв;

недостатнє кадрове забезпечення.

Реалізація Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467, сприятиме розв’язанню більшості зазначених проблем, а також дасть змогу створити нову модель єдиного спільного інтегрованого інформаційного середовища у сфері системи управління державними фінансами, побудованого на інтероперабельності електронних інформаційних ресурсів з одночасним комплексним захистом інформації та дотриманням технологічної незалежності і забезпеченням обміну інформацією у режимі реального часу. Це дасть змогу забезпечити підвищення аналітичної спроможності та оперативності прийняття рішень.

Заходи здійснюються відповідно до Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467, за такими напрямами: