Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022—2025 роки та плану заходів з її реалізації

впровадження єдиних ІТ-стандартів, розбудова Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами;

перехід на впровадження електронних послуг, зокрема впровадження сервісної моделі надання ІТ-послуг, орієнтованої на користувача;

реалізація першочергових проектів для забезпечення виконання пріоритетних завдань Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467;

унеможливлення впливу людського фактора на автоматичну обробку інформації;

збереження та підсилення кадрового потенціалу;

захист інформації, яка обробляється в Єдиній інформаційно-комунікаційній системі системи управління державними фінансами.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

Мета - посилення кадрового потенціалу для ефективного формування та реалізації державної політики у сфері державних фінансів.

На сьогодні управління людськими ресурсами у сфері державних фінансів, як і загалом у сфері державного управління, характеризується відсутністю системного та стратегічного підходу, який би забезпечував розвиток персоналу згідно із стратегічними цілями діяльності відповідних інституцій. Існує потреба у створенні єдиної платформи професійного розвитку та комунікації у сфері управління державними фінансами.

Для досягнення визначеної мети необхідно розробити та затвердити стратегії управління людськими ресурсами Мінфіну і центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, згідно із завданнями цієї Стратегії та стратегічними цілями зазначених органів, а також впровадити сучасні методи управління людськими ресурсами, зокрема на основі компетенцій, що дасть змогу забезпечити більш якісний відбір персоналу та побудувати більш результативну систему навчання, розвитку та оцінки персоналу. Увагу необхідно приділити забезпеченню гендерної рівності.

Для подальшого забезпечення спроможності Мінфіну і центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, Мінфіну слід створити сучасний науково-освітній хаб з підготовки кадрів для сфери публічних фінансів, зокрема шляхом розширеного використання програм дуальної освіти на базі оновленого закладу вищої освіти, що перебуває у сфері управління Мінфіну. Слід забезпечити створення платформи для дистанційного навчання у сфері управління державними фінансами та інституціоналізацію професійно-комунікативної спроможності.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

запровадження стратегічного підходу та підвищення ефективності управління людськими ресурсами у сфері державних фінансів;

підвищення рівня професійної компетентності працівників фінансової системи.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

Очікуваними результатами реалізації цієї Стратегії є:

реалізація середньострокового бюджетного планування, що пов’язана із стратегічним плануванням, що забезпечить розподіл ресурсів відповідно до визначених пріоритетів держави та передбачуваність бюджетно-податкової політики;

підвищення ефективності державних видатків та покращення якості надання публічних послуг шляхом регулярного проведення оглядів витрат державного бюджету та посилення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за їх раціональне використання для реалізації цілей своєї діяльності;

посилення контролю за оцінкою впливу на державний бюджет нових ініціатив центральних органів виконавчої влади для забезпечення збалансованості державних фінансів та недопущення прийняття фінансово необґрунтованих рішень;

забезпечення вчасного виявлення фіскальних ризиків та здійснення заходів для мінімізації їх впливу на показники державного бюджету;

підвищення якості та ефективності адміністрування податків і зборів та посилення інституційної спроможності органів, що реалізують податкову та митну політику;

подальша підтримка процесу бюджетної децентралізації шляхом забезпечення чіткого розподілу відповідних повноважень і ресурсів та посилення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування;

запровадження ефективної системи фінансового контролю на місцевому рівні відповідними органами шляхом перегляду та зміни їх повноважень в умовах бюджетної децентралізації та зміни структури відповідних місцевих бюджетів;

реалізація раціональної політики управління боргом на державному та місцевому рівні;

підвищення прогнозованості та доступності бюджетних коштів для виконання державних функцій через запровадження сучасної моделі управління ліквідністю;

забезпечення стратегічного розподілу та належного моніторингу державних інвестицій;

підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в центральних та місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;

забезпечення доступу до своєчасної, повної та зрозумілої для кожного громадянина інформації про публічні фінанси та створення умов для проведення її аналізу;

забезпечення подальшого цифрового розвитку ефективної та прозорої системи управління державними фінансами;

підвищення рівня професійної компетентності працівників системи публічних фінансів.

До ризиків, що можуть перешкодити виконання завдань у рамках цієї Стратегії, слід віднести такі:

нестабільна макроекономічна ситуація, що впливає на надійність середньострокових прогнозів та, як наслідок, на можливість упровадження середньострокового бюджетного планування;

часті політичні зміни та зміни пріоритетів діяльності Кабінету Міністрів України і відповідного розподілу ресурсів, а також зміни в системі центральних органів виконавчої влади;

непередбачуваність змін у законодавстві, що призводить до необхідності частого перегляду умов функціонування економіки;

відсутність політичного консенсусу щодо шляхів розбудови системи державного стратегічного планування та повноважень учасників стратегічного планування, що може призвести до неприйняття закону щодо державного прогнозування та стратегічного планування економічного і соціального розвитку;

неінтегрованість у систему державного стратегічного планування або низька якість галузевих стратегій та середньострокових планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, недостатня спроможність міністерств щодо здійснення бюджетного планування на середньострокову перспективу;

відсутність політичного консенсусу щодо визначення повноважень та розподілу фінансових та матеріальних ресурсів територіальних громад;

зниження якості управління на рівні органів місцевого самоврядування внаслідок недостатнього рівня компетенції службовців місцевого самоврядування порівняно із розширенням їх повноважень;

неможливість забезпечення зниження рівня державного боргу через нестабільну макроекономічну ситуацію та зміни ринкової кон’юнктури, а також зростання потреб фінансування дефіциту державного бюджету;

інституційний опір змінам у практиках управління публічними фінансами;

відставання розвитку спроможностей органів відповідальних за реалізацію цієї Стратегії від темпу інституційних реформ;

неможливість проведення необхідної технічної модернізації через недостатній обсяг фінансування.

Мінімізація цих ризиків здійснюється шляхом розвитку відповідних інституційних та аналітичних спроможностей органів відповідальних за реалізацію цієї Стратегії, у тому числі завдяки залученню міжнародної експертної підтримки, підвищення прозорості в процесі планування та виконання бюджетів різних рівнів та посилення координуючої ролі Мінфіну у сфері управління державними фінансами.

Крім того, заходи для мінімізації ризиків, пов’язаних з інституційною спроможністю органів відповідальних за реалізацію цієї Стратегії, планується здійснювати в рамках реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки.

Заходи з реалізації цієї Стратегії здійснюються протягом 2022-2025 років за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі міжнародної технічної допомоги.

Ряд заходів з реалізація цієї Стратегії може потребувати залучення додаткових бюджетних коштів, обсяг яких визначається головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки бюджетних запитів на відповідні бюджетні періоди.

Орієнтовні обсяги фінансування можуть бути уточнені під час формування відповідних бюджетних програм, у рамках яких здійснюються відповідні заходи, або залежно від фактично отриманої міжнародної технічної допомоги.

Координацію дій з реалізації цієї Стратегії здійснює Мінфін. Для забезпечення ефективної реалізації цієї Стратегії діє трирівневий координаційний механізм, який включає:

робочі підгрупи, що утворені відповідно до складових системи управління державними фінансами і розглядають інформацію про хід виконання плану заходів з реалізації цієї Стратегії, питання щодо необхідності внесення до нього змін, у разі потреби готують відповідні пропозиції та проекти рішень;

міжвідомча робоча група з питань розвитку системи управління державними фінансами, яка проводить моніторинг і оцінку стану реалізації цієї Стратегії, розглядає звіти з оцінки її результативності;

Координаційна рада з питань реформування державного управління, яка здійснює загальну координацію дій органів виконавчої влади, пов’язаних з реалізацією цієї Стратегії і виконанням плану заходів з її реалізації, та проводить моніторинг і оцінку ефективності їх реалізації і виконання. Координаційна рада з питань реформування державного управління забезпечує координацію діяльності з реалізації цієї Стратегії та діє на підставі Положення про Координаційну раду з питань реформування державного управління, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 р. № 335 "Про Координаційну раду з питань реформування державного управління" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 42, ст. 1577).

Реалізація цієї Стратегії здійснюється на підставі плану заходів з її реалізації, який включає напрями за кожною сферою системи управління державними фінансами. Досягнення кожної стратегічної цілі цієї Стратегії оцінюється через ступінь досягнення мети, визначеної за кожною сферою, і забезпечується шляхом здійснення конкретних заходів.

План заходів може бути уточнено, у тому числі в частині змісту заходів, визначення відповідальних за їх здійснення і строків виконання. Завдання цієї Стратегії можуть бути переглянуті після проведення річної комплексної оцінки стану системи управління державними фінансами або у разі визначення такої необхідності міжвідомчою робочою групою з питань розвитку системи управління державними фінансами.

Моніторинг процесу впровадження реформи та оцінка результативності реалізації цієї Стратегії включає:

щокварталу - підготовку звіту про виконання плану заходів з реалізації цієї Стратегії;

щороку - підготовку узагальненого аналітичного звіту щодо стану досягнення стратегічних цілей відповідно до напрямів за кожною сферою системи управління державними фінансами та оцінки результативності реалізації цієї Стратегії.

Моніторинг виконання плану заходів з реалізації цієї Стратегії проводиться щокварталу шляхом узагальнення Мінфіном інформації про результати здійснення заходів, визначених планом заходів з реалізації цієї Стратегії, та подання щокварталу до 25 числа наступного за звітним кварталом місяця відповідного звіту Координаційній раді з питань реформування державного управління та Кабінетові Міністрів України. Органами, відповідальними за здійснення заходів, щокварталу готується та подається до Мінфіну звіт про виконання плану заходів з реалізації цієї Стратегії, в якому порівнюються фактично досягнуті індикатори із запланованими, зазначаються (за наявності) проблемні питання, їх вплив на здійснення заходів та досягнення мети за кожним напрямом цієї Стратегії (з поясненням причини їх виникнення та зазначенням механізму розв’язання).

Оцінка результативності реалізації цієї Стратегії та стану досягнення мети за кожною сферою системи управління державними фінансами, а також оцінка стану досягнення стратегічних цілей проводяться щороку. Відповідний звіт готується органами, відповідальними за здійснення заходів, на основі моніторингу про виконання плану заходів з реалізації цієї Стратегії і передбачає проведення зазначених оцінок.

Звіт повинен містити аналіз діяльності органу, відповідального за здійснення заходів, та змін за рік у відповідних сферах системи управління державними фінансами, аналіз виконання завдань та їх впливу на досягнення визначеної мети, досягнення результативних показників, висновок щодо ефективності політики та пропозиції щодо необхідності продовження строку реалізації Стратегії чи проведення коригування її положень для досягнення цілей.

Звіт подається щороку до 1 березня року, наступного за звітним періодом, відповідальними виконавцями до Мінфіну. До 1 червня Мінфін готує узагальнений аналітичний звіт щодо ходу реалізації цієї Стратегії, оцінки результативності та подає його на розгляд Координаційної ради з питань реформування державною управління. Схвалений Координаційною радою з питань реформування державною управління звіт подається Кабінетові Міністрів України і розміщується на офіційному веб-сайті Мінфіну.

Органи, відповідальні за здійснення заходів, забезпечують своєчасність та достовірність поданих Мінфіну звітів, які повинні містити всю інформацію, необхідну для проведення аналізу результативності реалізації цієї Стратегії згідно з вимогами Мінфіну.

У разі потреби за результатами річного звіту можуть бути сформовані пропозиції щодо актуалізації цієї Стратегії та плану заходів з її реалізації, які розглядаються відповідними робочими підгрупами та після узагальнення вносяться на розгляд міжвідомчої робочої групи з питань розвитку системи управління державними фінансами для прийняття остаточного рішення щодо підготовки пропозицій стосовно внесення відповідних змін.