КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
| від 24 лютого 2016 р. № 175-р Київ |
Про Стратегію реформування системи публічних закупівель ("дорожню карту")
1. Схвалити Стратегію реформування системи публічних закупівель ("дорожню карту"), що додається.
2. Затвердити план заходів щодо реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель ("дорожньої карти") (далі - план заходів), що додається.
3. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади подавати кожного півріччя до 15 січня та 15 липня Міністерству економічного розвитку і торгівлі інформацію про хід виконання плану заходів для її узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України до 30 січня та 30 липня.
4. Міністерству економічного розвитку і торгівлі в установленому порядку подати Стратегію реформування системи публічних закупівель ("дорожню карту") та план заходів на розгляд Комітету асоціації в торговельному складі відповідно до статті 152 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
5. Визначити Міністерство економічного розвитку і торгівлі відповідальним за моніторинг та підготовку звіту про стан виконання плану заходів.
| Прем'єр-міністр України | А.ЯЦЕНЮК |
| Інд. 18 | |
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 24 лютого 2016 р. № 175-р
СТРАТЕГІЯ
реформування системи публічних закупівель ("дорожня карта")
Загальна частина
Однією з головних функцій держави є закупівля товарів, робіт та послуг для задоволення найважливіших суспільних потреб, яка здійснюється на основі раціонального використання державних коштів та розвитку конкурентної економіки. Реформа у сфері публічних закупівель пов’язана із політичними, правовими, соціальними, фінансовими, інституційними, етичними та технологічними завданнями, розв’язання яких сприятиме сталому соціально-економічному розвитку держави, конкурентоспроможності економіки та динамічній інтеграції України в міжнародні ринки, зокрема в спільний ринок ЄС.
Важливим компонентом функціонування системи публічних закупівель є законодавство, яке визначає принципи, поняття та процедури укладення державними інституціями договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг для суспільних потреб.
На сьогодні правове регулювання системи публічних закупівель в Україні здійснюється відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон). Окремий правовий режим укладення договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг установлено Законом України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" для організацій та підприємств, які функціонують в умовах монополії та забезпечують населення послугами водопостачання, поштового зв’язку, транспорту тощо.
Крім того, 25 грудня 2015 р. Верховною Радою України прийнято Закон України "Про публічні закупівлі", положеннями якого запроваджуються система електронних закупівель та електронна система оскарження.
Разом з тим нестабільність законодавства є однією з основних проблем системи публічних закупівель, що призводить до неоднозначного тлумачення принципів та правил здійснення публічних закупівель, неефективного правозастосування.
Таким чином, одним з напрямів реформи публічних закупівель є забезпечення прогнозованості та стабільності нормативно-правової бази на основі гармонізації національного законодавства з правилами ЄС, адаптації ключових концепцій, понять та приведення процедур закупівлі у відповідність із міжнародними стандартами.
Іншим важливим компонентом системи публічних закупівель є інституційна структура.
Так, відповідно до Закону уповноваженим органом є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель (яким є Мінекономрозвитку), а органом оскарження - Антимонопольний комітет. Рахункова палата, Антимонопольний комітет та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Держаудитслужба), здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених законодавством.
Водночас інституційна основа системи публічних закупівель характеризується певним дублюванням функцій контролю та регулювання державними органами.
Публічні закупівлі в Україні здійснюються на децентралізованій основі. Система охоплює близько 15 тис. замовників різного рівня. Так, децентралізована модель надає можливість ураховувати потреби місцевих громад, кінцевих користувачів товарів та послуг, що закуповуються, та підтримувати місцевих виробників і заохочувати їх до участі в публічних закупівлях.
Разом з тим у сучасній міжнародній практиці ефективно використовується модель централізованої закупівлі, яка характеризується зменшенням загальних витрат у системі.
Централізована модель сприяє стандартизації, професіоналізації, правовій визначеності, запровадженню гнучких методів закупівлі, зокрема укладенню рамкових угод та здійсненню електронних закупівель. Таким чином, одним із завдань реформи є запровадження механізму централізованої закупівлі з оптимальним збереженням переваг децентралізованої моделі, що функціонує на сьогодні.
Важливим завданням інституційної реформи є професіоналізація публічних закупівель, що надасть можливість підвищити якість та керованість процесом організації процедур закупівлі, забезпечить економію бюджетних коштів, посилить підзвітність замовників та дозволить інтегрувати функцію публічних закупівель у цілісну систему управління державними фінансами. Професіоналізація публічних закупівель розглядається як необхідна складова адаптації до міжнародних стандартів та оптимізації в єдиній системі централізованих та децентралізованих публічних закупівель.
Суспільство та влада повинні контролювати, які саме товари, роботи та послуги закуповуються державними інституціями, органами місцевого самоврядування за рахунок відповідних бюджетів, чому саме такі товари та послуги вважаються необхідними для суспільних потреб, якою є загальна вартість таких товарів та послуг, яким чином проводяться процедури закупівлі. Для досягнення зазначених результатів необхідно забезпечити прозорий, чітко структурований, комплексний економічний аналіз та моніторинг функціонування системи публічних закупівель.
Крім того, однією з проблем сфери публічних закупівель є питання проявів корупції. Підвищення рівня прозорості дій замовників та відповідальності посадових осіб є головним чинником виявлення та запобігання корупції. Прозорість сфери публічних закупівель означає інформування ринку про заплановані та укладені договори, опублікування всіх необхідних умов та вимог до потенційних учасників та виконавців договорів, своєчасної та повної звітності щодо проведених процедур та виконання укладених договорів. Прозорість сфери публічних закупівель також передбачає опублікування нормативної бази, детальних рекомендацій, роз’яснень, методик та стандартів, відповідних рішень щодо процедур закупівлі. Чіткі передбачувані правила, прості умови участі у процедурах, стандартні документи, чіткий розподіл відповідальності між інституціями, фахівцями та контролюючими органами обмежують можливості посадових осіб приймати необґрунтовані чи неправомірні рішення щодо закупівлі товарів, робіт чи послуг і, таким чином, знижують ризики корупції. З цією ж метою слід запроваджувати використання загальнодоступних засобів електронної комунікації, стандартизацію процедур публічної закупівлі.
Крім того, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), закріплено зобов’язання України щодо приведення системи публічних закупівель у відповідність із стандартами ЄС.
Питання публічних закупівель викладені у главі 8 розділу IV Угоди про асоціацію (статті 148-156 та додаток XXI ), якою передбачено забезпечення взаємного доступу до ринків публічних закупівель ЄС та України на основі планованого та послідовного наближення законодавства України у сфері публічних закупівель до acquis ЄС у сфері публічних закупівель, що супроводжуватиметься інституційною реформою та створенням ефективної системи публічних закупівель відповідно до принципів, якими регулюються публічні закупівлі Сторони ЄС. Зазначені положення застосовуються до контрактів, на які поширюється дія відповідних директив ЄС.
Згідно із статтею 152 Угоди про асоціацію Україна зобов’язана розробити комплексну "дорожню карту" для імплементації положень глави 8 розділу IV Угоди про асоціацію, яка передбачатиме кілька етапів реформи згідно з графіками, закріпленими в додатку ХХI-А до Угоди про асоціацію, зокрема:
перший етап повинен бути завершеним протягом шести місяців з дати набрання чинності Угодою про асоціацію. Реалізація завдань реформи на цьому етапі шляхом імплементації статті 150 глави 8 розділу IV Угоди про асоціацію забезпечить найбільш суттєві принципи та правові концепції, основу інституційної структури згідно із стандартами ЄС і відповідно можливість взаємного доступу суб’єктів господарювання до ринку публічних контрактів на закупівлю товарів центральними органами ЄС та України. Згідно із статтями 150 і 151 Угоди про асоціацію через шість місяців з дати набрання чинності Угодою про асоціацію сторони зобов’язані забезпечити дотримання стандартів, зокрема щодо публікації інформації про умови, порядок та критерії вибору виконавців публічних контрактів, а також стандартів судового захисту прав осіб, інтересам яких завдано шкоду неправомірними рішеннями замовників;
другий етап повинен завершитися протягом трьох років з дати набрання чинності Угодою про асоціацію. На цьому етапі необхідно внести до законодавства України деякі зміни до термінології, стандартних процедур та привести законодавство України у концептуальну відповідність з вимогами директив ЄС у сфері державних закупівель. Передбачається, що виконання завдань на цьому етапі сприятиме відкриттю ринків державних контрактів про закупівлю товарів для замовників усіх рівнів державної влади та місцевого самоврядування;
третій етап повинен бути завершеним протягом чотирьох років з дати набрання чинності Угодою про асоціацію, а його результатом переважно має бути гармонізація правил укладення договорів закупівлі товарів, робіт чи послуг суб’єктами господарювання, яким надані спеціальні або виключні права для надання послуг економічної інфраструктури, комунальних послуг населенню і які зазвичай займають монопольне становище на ринку. За результатами виконання завдань реформи на цьому етапі буде забезпечено відкриття взаємного доступу до ринків державних контрактів на поставку товарів підприємств-замовників, які діють у певних галузях (газопостачання, електроенергетики, водопостачання, поштових послуг та транспорту);
четвертий етап повинен завершитися протягом шести років з дати набрання чинності Угодою про асоціацію і в результаті імплементації передбачених нею зобов’язань, зокрема запровадження сучасних інституційних механізмів, на цьому етапі буде забезпечено можливість для функціонування моделі централізованої закупівлі, широкого застосування рамкових угод та електронних засобів закупівлі. Це надасть можливість відкрити взаємний доступ до ринків державних контрактів на закупівлю робіт та послуг, а також забезпечить можливість участі суб’єктів господарювання у процедурах укладення концесійних договорів на всіх рівнях державної влади в ЄС та в Україні;
п’ятий етап планується завершити протягом восьми років з дати набрання чинності Угодою про асоціацію. Основним результатом етапу реформи стане забезпечення доступу до ринків товарів, робіт і послуг, що закуповуються не лише для потреб державних замовників, але і підприємств, що забезпечують функціонування економічної інфраструктури на підставі спеціальних та виключних прав у галузях енергетики, водопостачання, транспорту, поштових послуг тощо.
У додатку ХХI до Угоди про асоціацію зазначено, що адаптація законодавства України спрямована на забезпечення відповідності положенням Директиви 2004/18/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 31 березня 2004 р. про координацію процедур здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг та Директиви 2004/17/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 31 березня 2004 р. про координацію процедур публічних закупівель установами, що діють у водному, енергетичному, транспортному та поштовому секторах.
Разом з тим у 2014 році ЄС ухвалено нові директиви, а саме: Директиву 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 р. про державні закупівлі, якою скасовується Директива 2004/18/ЄС, і Директиву 2014/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. щодо здійснення закупівлі організаціями, що працюють у водному, енергетичному, транспортному та поштовому секторах, якою скасовується Директива 2004/17/ЄС. Крім того, ЄС ухвалено Директиву 2014/23/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про присудження концесійних договорів та Директиву 2014/55/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 квітня 2014 р. про електронні інвойси у сфері державних закупівель. У процесі адаптації законодавства України до законодавства ЄС планується враховувати термінологію, процедури та інші норми нових Директив ЄС у сфері публічних закупівель.
Угодою про асоціацію також передбачено (стаття 150), що процес адаптації законодавства повинен супроводжуватися змістовною інституційною реформою, що забезпечить ефективну інституційну основу публічних закупівель, зокрема у частині функціонування двох головних органів:
центрального органу виконавчої влади, відповідального за реалізацію економічної політики, до основних завдань якого належить забезпечення узгодженої політики з питань, пов’язаних з реалізацією функції публічних закупівель, та координація процесу адаптації законодавства до відповідних положень законодавства ЄС;
незалежного та неупередженого органу, який здійснюватиме нагляд за правомірністю рішень, ухвалених замовниками у процесі укладання договорів.
Таким чином, Стратегія охоплює період до 31 грудня 2022 р. та включає основні напрями розвитку і вдосконалення системи публічних закупівель, у тому числі комплекс завдань щодо гармонізації законодавства, розвитку інституційної структури, кадрового забезпечення, процедур та практики їх застосування.
Мета Стратегії
Метою Стратегії є створення сучасної і дієвої системи публічних закупівель, спрямованої на створення конкурентного середовища та подальший розвиток добросовісної конкуренції у сфері закупівель в Україні, а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у сфері публічних закупівель шляхом послідовної адаптації законодавства України до стандартів ЄС протягом 2015 - 2022 років.
Основні напрями реалізації Стратегії
Основними напрямами реалізації Стратегії є:
гармонізація законодавства України у сфері публічних закупівель з відповідними нормами aquis ЄС відповідно до положень глави 8 розділу IV та додатка XXI до Угоди про асоціацію;
інституційний розвиток, належне матеріально-технічне та кадрове забезпечення уповноваженого органу, а також незалежного наглядового органу із захисту прав суб’єктів публічних закупівель, оптимізація взаємодії регуляторних та контролюючих органів у сфері публічних закупівель та управління державними фінансами, зокрема взаємодії уповноважених органів з метою виконання завдань Стратегії;
створення та розвиток системи електронних закупівель з урахуванням вимог та стандартів ЄС, кращої міжнародної практики;
розвиток системи професійної підготовки спеціалістів з питань публічних закупівель та професіоналізація у сфері публічних закупівель;
міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель та підвищення іміджу України на міжнародній арені як держави із сучасною системою публічних закупівель.
Гармонізація законодавства України у сфері публічних закупівель з відповідними директивами ЄС передбачатиме:
підготовку нової редакції Закону, концептуально узгодженої з Директивами 2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC , 92/13/ЄЕС та 89/665/ЄЕС, з урахуванням імплементації основних понять, вимог до підготовки технічних специфікацій, критеріїв кваліфікації учасників та оцінки їх пропозицій, інших елементів регулювання публічних закупівель, передбачених зазначеними Директивами ЄС та Угодою про асоціацію;
гармонізацію стандартних процедур закупівлі, технік та інструментів у сфері публічних закупівель, зокрема запровадження процедури з обмеженою кількістю учасників, переговорних процедур, конкурентного діалогу, електронного аукціону та інших;
установлення більш гнучкого регулювання та спрощених процедур для укладення державних контрактів, очікувана вартість яких є нижчою, ніж граничні значення для застосування процедур, передбачених директивами ЄС, а також удосконалення гнучких правил закупівлі товарів, робіт та послуг суб’єктами господарювання, які діють на підставі спеціальних та виключних прав, надають послуги в інфраструктурних галузях та в умовах монопольних ринків (зокрема енергетика, водопостачання, транспорт, поштовий зв’язок);
формування нормативно-правової бази для застосування електронних засобів, розвитку електронної комунікації у сфері публічних закупівель;
удосконалення механізму захисту прав суб’єктів господарювання, інтереси яких зазнають або можуть зазнати шкоди внаслідок неправомірних рішень, дій або бездіяльності публічних замовників;
забезпечення відкритості та прозорості публічних закупівель з метою зменшення ризиків корупції;
визначення активної позиції Уряду щодо запобігання змінам до законодавства про публічні закупівлі, що матимуть за мету ухвалення законодавства всупереч зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію або ж можуть призвести до цього.
Розвиток інституційної структури публічних закупівель передбачатиме:
оптимізацію функцій уповноваженого органу, зокрема розвиток комплексного економічного аналізу, моніторингу ефективності системи публічних закупівель з огляду на якість та вартість системи забезпечення суспільних потреб;
оптимізацію функцій контролю у сфері публічних закупівель, усунення дублювання та обмеження повноважень із здійснення контролю у зазначеній сфері;
підтримку неупередженості та незалежності органу оскарження, забезпечення необхідних матеріально-технічних ресурсів та кадрів для ефективного функціонування механізму захисту прав у сфері публічних закупівель;
розвиток та створення системи централізованої закупівлі з метою економії ресурсів, стимулювання сучасних методик закупівлі, зокрема широкого застосування рамкових угод, систем динамічної закупівлі, електронних аукціонів, електронних каталогів та професіоналізації функції публічних закупівель.
Створення та розвиток системи електронних закупівель передбачатимуть:
підготовку відповідної нормативної бази, установлення вимог до структуризації та стандартизації інформації на всіх стадіях здійснення публічних закупівель, забезпечення рівного доступу до електронних технологій, які використовуються в цілях проведення процедур державних закупівель;
створення системи електронних закупівель, яка повинна гарантувати належний захист та збереження інформації про учасників процедури, передбачати інтеграцію відповідних баз даних та сервісів в єдину інформаційну систему електронного урядування, забезпечувати ефективний обмін між базами даних інших державних органів у сфері управління державними фінансами та із системами ідентифікації осіб, підтвердження інформації про учасників процедур закупівлі;
використання електронних засобів, які повинні спростити та стандартизувати на всіх стадіях здійснення публічних закупівель комунікацію, що включатиме: планування, опублікування повідомлень про публічні закупівлі, забезпечення доступу до технічних специфікацій та інших тендерних документів в електронній формі, подання електронних пропозицій, забезпечення можливості автоматизованої оцінки пропозицій учасників чи окремих елементів пропозицій, що дозволяє враховувати поряд із ціновими нецінові критерії такої оцінки, укладення та оплату договорів, оскарження процедур тощо.
Професіоналізація публічних закупівель передбачатиме:
поступову ліквідацію комітетів конкурсних торгів у поєднанні з поглибленим навчанням спеціалістів на основі використання сучасних методик та технологій;
запровадження кваліфікації "Спеціаліст з питань публічних закупівель" різного рівня; установлення кваліфікаційних вимог до осіб, які залучаються до відповідних функцій в організаціях-замовниках на різних етапах закупівлі (фінансового планування, підготовки специфікацій, маркетингу, організації процедур закупівлі, правового забезпечення та управління контрактами тощо); поступову заміну діяльності комітетів з конкурсних торгів функціональними обов’язками спеціалістів, що залучені до виконання функції публічних закупівель. Процес професіоналізації підтримуватиметься програмами підготовки фахівців у сфері публічних закупівель на основі сучасних методів навчання (он-лайн-курсів, модульного дистанційного навчання тощо). Спеціалізовані курси з підготовки спеціалістів з питань публічних закупівель повинні пропонуватися в рамках програм підготовки та перепідготовки державних службовців, а також навчальних програм для економістів, юристів та технічних спеціальностей. Крім того, з метою підтримки публічних замовників та членів комітетів конкурсних торгів, що залучаються до організації публічних закупівель, передбачатиметься формування уповноваженим органом служби консультативної підтримки з питань публічних закупівель.
Міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель передбачатиме:
двосторонню та багатосторонню взаємодію з відповідними державними органами та міжнародними організаціями, які представляють інтереси іноземних держав або членів міжнародних організацій у сфері публічних закупівель, а також приєднання України до міжнародних угод та структур з метою гармонізації принципів та процедур публічних закупівель на умовах взаємності, запровадження в системі публічних закупівель міжнародних технічних стандартів та обміну інформацією про публічні закупівлі;
взаємодію з Європейською Комісією з метою імплементації глави 8 розділу IV Угоди про асоціацію , а також участь України у роботі Комітету СОТ з питань державних закупівель.
Завдання Стратегії
Основними завданнями Стратегії є:
виконання Україною зобов’язань у сфері публічних закупівель, що випливають з Угоди про асоціацію та Угоди СОТ про державні закупівлі від 1994 року (у редакції від 30 березня 2012 р.);
забезпечення раціонального та ефективного використання бюджетних коштів за рахунок створення прозорої, відкритої, зрозумілої, доступної, стабільної системи публічних закупівель та функціонування загальної електронної системи закупівель;
підвищення ефективності процесу закупівель та подолання корупції у цій сфері шляхом підвищення професійності органів у сфері закупівель, здійснення заходів із запобігання та протидії корупції, запровадження механізму електронних закупівель та участі громадськості в проведенні моніторингу системи публічних закупівель;
підвищення правової визначеності та створення ефективної системи боротьби з порушеннями у сфері публічних закупівель шляхом поетапної цілеспрямованої реформи законодавства, спрощення доступу до адміністративного та судового оскарження, оприлюднення відповідних рішень у справах у сфері публічних закупівель, а також рекомендацій із застосування правил та провідної практики у сфері публічних закупівель.
Очікувані результати
Реалізація Стратегії дасть змогу:
забезпечити функціонування ефективної системи публічних закупівель, що відповідає міжнародним стандартам прозорості, доступності, стабільності та конкурентності;
привести законодавство України у сфері публічних закупівель у відповідність з вимогами директив ЄС та Угоди СОТ про державні закупівлі;
забезпечити функціонування електронних закупівель в Україні;
знизити рівень корупції у сфері публічних закупівель;
підвищити рівень довіри бізнесу і суспільства до системи публічних закупівель;
оптимізувати витрати у системі публічних закупівель на основі централізації та збалансованого підходу до децентралізації системи публічної закупівлі, широкого застосовування рамкових угод, електронних засобів, професіоналізації та розвитку інституційної структури публічних закупівель.
Моніторинг виконання та перегляду Стратегії і плану заходів щодо її реалізації
Мінекономрозвитку є відповідальним органом за моніторинг, підготовку звіту про виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії та подання пропозицій до Кабінету Міністрів України стосовно внесення змін до Стратегії і плану заходів щодо її реалізації.
Органи виконавчої влади подають інформацію Мінекономрозвитку про стан виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії, за якими вони є головними виконавцями або співвиконавцями. У разі несвоєчасного виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії відповідальні органи виконавчої влади повинні повідомити про підстави та причини несвоєчасного виконання та/або невиконання відповідних заходів. У разі необхідності зазначені органи виконавчої влади подають Мінекономрозвитку пропозиції щодо внесення змін до Стратегії та/або плану заходів щодо її реалізації.
Мінекономрозвитку кожного півріччя до 30 січня та 30 липня подає Кабінетові Міністрів України звіт про стан виконання плану заходів та один раз на два роки готує пропозиції щодо необхідності внесення змін до Стратегії та/або плану заходів щодо її реалізації. Водночас у разі необхідності внесення змін, пов’язаних з випередженням виконання завдань, передбачених планом заходів щодо реалізації Стратегії, та/або за рекомендаціями ЄС уповноважений орган може подавати пропозиції щодо внесення змін частіше ніж один раз на два роки.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 24 лютого 2016 р. № 175-р
ПЛАН ЗАХОДІВ
щодо реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель ("дорожньої карти")
| Найменування заходу | Відповідальні органи | Строк виконання | Джерело фінансування | Очікувані результати | Індикатори |
| Перший етап (1 січня - 31 грудня 2016 року) | |||||
| Імплементація положень, передбачених статтею 150 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергіїь і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію) | |||||
| 1. Реалізація нормотворчих та організаційно-технічних заходів, спрямованих на ефективне функціонування уповноваженого органу і органу оскарження процедур державної закупівлі та підвищення професійної підготовки персоналу зазначених органів | Мінекономрозвитку Антимонопольний комітет | лютий 2016 року | державний бюджет, кошти донорів | виконання умов частини другої статті 150 Угоди про асоціацію та забезпечення функціонування інституційної структури у сфері публічних закупівель відповідно до стандартів ЄС | подання на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до бюджетного законодавства |
| Міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель | |||||
| 2. Ратифікація Україною Угоди СОТ про державні закупівлі | Мінекономрозвитку МЗС | квітень 2016 року | -"- | доступ до ринків закупівель Сторін Угоди СОТ про державні закупівлі | прийняття Закону щодо ратифікації Угоди СОТ про державні закупівлі Верховною Радою України |
| 3. Участь України у роботі Комітету СОТ з питань державних закупівель як Сторони Угоди СОТ з питань державних закупівель , зокрема у переговорному процесі щодо приєднання нових Сторін | Мінекономрозвитку МЗС Мін’юст | 2016 рік | державний бюджет, кошти донорів | виконання обов’язків Сторони Угоди СОТ про державні закупівлі | участь представників України у засіданнях Комітету СОТ з питань державних закупівель |
| Розвиток електронних закупівель | |||||
| 4. Прийняття нормативно-правової бази для застосування електронних засобів в процедурах публічної закупівлі з дотриманням принципів та стандартів ЄС, зокрема з метою забезпечення: юридичної рівності електронних та паперових документів, які використовуються в цілях публічної закупівлі | Мінекономрозвитку МЗС Мін’юст | грудень 2015 р. -2016 рік | -"- | закріплення у законодавстві базових елементів Директиви 2014/24/ЄС | внесення Закону України "Про публічні закупівлі" на розгляд Верховної Ради України та прийняття нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України |
| мінімальних вимог до телекомунікаційного та іншого комп’ютерного обладнання, що використовується для забезпечення надійної та безпечної передачі даних, обміну повідомленнями між замовниками та заінтересованими особами в процедурах публічної закупівлі, для отримання доступу до інформації, та подання електронних пропозицій | |||||
| встановлення вимог до інформаційних технологій (програмних засобів), що застосовуються для структуризації, обробки, збереження інформації (зокрема для розкриття та оцінки пропозицій у процесі електронного аукціону) в цілях публічної закупівлі згідно з нормами статті 35 Директиви 2014/24/ЄС | |||||
| стандартизації процесів та інтерфейсів між різними базами даних, що обслуговують процедури публічної закупівлі, зокрема засобів ідентифікації та підтвердження правового статусу, кваліфікації та фінансового стану кандидатів та учасників процедур закупівлі | |||||
| 5. Створення загальної системи електронних закупівель, удосконалення наявних засобів електронного інформування, електронних комунікацій та забезпечення можливості здійснення оцінки в електронному вигляді | Мінекономрозвитку Мін’юст Державне агентство з питань електронного урядування Мінфін інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | 2016 рік | державний бюджет, кошти донорів | забезпечення наявності прозорої, відкритої, простої у використанні системи для проведення процедур закупівель в електронній формі | функціонування системи з механізмами для проведення процедур закупівель в електронному режимі позитивний результат функціонування системи збільшення кількості користувачів системою та підтвердження їх задоволеності роботою системи |
| 6. Забезпечення можливості електронного подання та оприлюднення скарг | Антимонопольний комітет Мінекономрозвитку Мін’юст Мінфін Державне агентство з питань електронного урядування інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | 2016 рік | державний бюджет, кошти донорів | забезпечення оперативного та зручного процесу подання скарг | наявність модуля для електронного подання скарг у загальній системі електронних закупівель збільшення кількості користувачів засобами електронного подання та підтвердження їх задоволеності |
| Розвиток інституційної структури та вдосконалення і оптимізація функцій контролюючих органів | |||||
| 7. Утворення (визначення) централізованої закупівельної організації (організацій) з реалізації пілотного проекту щодо визначення механізму централізованих закупівель та законодавчого врегулювання положень щодо централізованих закупівель (статті 37 і 38 Директиви 2014/24/ЄС) | Мінекономрозвитку Мінфін інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування (за згодою) | грудень 2016 року | -"- | забезпечення економії бюджетних коштів, професійність проведення процедур закупівель | реалізація пілотного проекту щодо визначення механізму централізованих закупівель, а саме проведення процедури закупівлі через централізований закупівельний орган в інтересах замовників, що беруть участь в пілотному проекті |
| розроблення та визначення у Законі України "Про публічні закупівлі" положення щодо можливості проведення закупівель через централізовану закупівельну організацію, прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України про утворення централізованої закупівельної організації | |||||
| 8. Впровадження комплексного моніторингу щодо ефективності системи публічних закупівель, опублікування щорічних звітів про функціонування системи публічних закупівель | Мінекономрозвитку | грудень 2016 року | державний бюджет, кошти донорів | наявність методики комплексного економічного аналізу ефективності системи публічних закупівель публікація результатів аналізу ефективності системи | оновлений інформаційний та аналітичний веб-сервіс уповноваженого органу розроблення відповідних проектів нормативно-правових актів щорічний звіт про ефективність національної системи публічних закупівель |
| активний політичний діалог щодо стану розвитку системи публічних закупівель | |||||
| 9. Перегляд повноважень щодо здійснення контролю у сфері публічних закупівель з метою чіткого розмежування та усунення дублювання функцій контролю за дотриманням законодавства про публічні закупівлі, контролю за фінансовою дисципліною публічних замовників та за ефективністю системи публічних закупівель | Мінекономрозвитку Мін’юст МВС СБУ (за згодою) Генеральна прокуратура України (за згодою) Рахункова палата (за згодою) Держаудитслужба Національне агентство з питань запобігання корупції | грудень 2016 року | державний бюджет | уникнення дублювання діяльності щодо здійснення контролю, єдина інтерпретація правозастосування норм законодавства | внесення відповідних змін до законодавства з питань публічних закупівель розроблення методики внутрішнього аудиту закупівель та розвиток спроможності до самооцінювання діяльності державних органів-замовників |
| Навчання та професіоналізація у сфері публічних закупівель | |||||
| 10. Забезпечення проведення базового (он-лайн) навчального курсу для організаторів (членів комітетів конкурсних торгів) публічних закупівель | Мінекономрозвитку | 2016 рік | державний бюджет, кошти донорів | підвищення обізнаності суб’єктів сфери публічних закупівель щодо правил публічних закупівель | проведення відповідних семінарів, створення он-лайн-модуля |
| Координація та контроль за виконанням Стратегії розвитку системи публічних закупівель ("дорожньої карти") | |||||
| 11. Підготовка та надання інформації про результати виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку системи публічних закупівель ("дорожньої карти") спільному органу з моніторингу за виконанням Угоди про асоціацію | Мінекономрозвитку | -"- | -"- | ефективна координація та контроль за виконанням плану заходів та виконання обов’язків, передбачених статтею 154 Угоди про асоціацію | підготовка звіту та надіслання його до спільного інституційного органу згідно з регламентом його роботи |
| Другий етап (1 січня 2017 року - 31 грудня 2018 року) | |||||
| Адаптація законодавства до правил ЄС згідно з положеннями глави 8 Угоди про асоціацію та додатків XXI-B, XXI-C, XXI-D, XXI-E до неї | |||||
| 12. Підготовка змін до Закону України "Про публічні закупівлі" з метою запровадження до законодавства України ключових понять, закріплених у Директивах 2014/24/ЄС та 2014/25/ЄС , зокрема щодо таких норм: визначення поняття державного контракту на виконання робіт, поставку товарів, надання послуг, принципів укладення державних контрактів та поняття змішаних контрактів (узгодження з частинами першою і другою статті 1, пунктами 5-10 частини першої статті 2 та статтею 3 Директиви 2014/24/ЄС) | Мінекономрозвитку Мінфін Мін’юст Антимонопольний комітет | січень 2017 року | державний бюджет, кошти донорів | закріплення у Законі України "Про публічні закупівлі" базових елементів Директив 2014/24/ЄC та 2014/25/ЄC | подання на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" |
| визначення суб’єктів сфери дії законодавства про публічні закупівлі згідно з принципами та термінологією ЄС (частини перша - четверта, чотирнадцята статті 2 Директиви 2014/24/ЄС), а також забезпечення правової можливості для участі групи суб’єктів господарювання як учасників процедур (консорціумів) | |||||
| впровадження інституційних засад публічних закупівель (відповідно до статті 1 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| окреме регулювання закупівель замовниками, які діють на підставі виключного або спеціального права (статті 7, 9-11 Директиви 2014/24/ЄС), а також у цілях забезпечення національної безпеки та оборони | |||||
| визначення процедур закупівлі, адаптованих до Директив 2014/24/ЄС (статті 26-32) та 2014/25, принципів та підстав для застосування кожної конкретної процедури (стаття 26 Директиви 2014/24/ЄС), зокрема запровадження процедури з обмеженою участю (стаття 28 Директиви 2014/24/ЄС), конкурентної переговорної процедури з публікацією повідомлень та виключної переговорної процедури без публікації повідомлень (статті 29 і 32 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| запровадження принципів та стандартів інформування про договори про закупівлю, зокрема щодо надсилання запрошень кандидатам та учасникам процедури з обмеженою участю та переговорної процедури (статті 20, 22, 28, 29 і 48-55 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| запровадження стандартів та вимог до технічних специфікацій, інших документів, що стосуються процедур закупівель (стаття 42 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| запровадження стандартів підтвердження кваліфікації кандидатів та учасників процедур закупівлі, сертифікація товарів та послуг, допустимість варіантів підтвердження кваліфікації учасників (статті 43 і 44 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| запровадження попереднього кваліфікаційного етапу відбору учасників (процедури з обмеженою участю, конкурентної переговорної процедури) та визначення критеріїв допущення до участі в процедурах закупівлі (зокрема щодо персональних вимог, критеріїв професійної здатності, фінансових та економічних показників, технічних критеріїв), а також заміна обов’язкового подання оригіналів підтвердних документів на етапі кваліфікації учасників самодекларацією з подальшим представленням відповідних документів переможцем конкурентної процедури на етапі укладення договору про закупівлю (статті 56-58, 60, 65 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| установлення принципу недопущення до участі у процедурі закупівлі суб’єктів господарювання, які залучалися до підготовки такої процедури закупівлі (стаття 41 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| встановлення стандартів підтвердження якості продукції, робіт та послуг, методів управління господарською діяльністю, критеріїв екологічного виробництва тощо (статті 57, 58, 62 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| визначення критеріїв оцінки пропозицій, зокрема критерію найбільш економічно вигідної пропозиції та вимоги до застосування критеріїв оцінки пропозицій, оцінки пропозицій з надзвичайно низькими цінами (статті 67-69 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| встановлення правил розрахунку очікуваної вартості державного контракту для застосування процедур публічної закупівлі (статті 4-6 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| 13. Гармонізація засобів правового захисту з вимогами Директиви 89/665/ЄЕC (доповненої Директивою 2007/66/ЄC), зміненої Директивою 2014/23/ЄС, зокрема щодо: визнання недійсними укладені контракти в цілому чи в певній частині з причин непроведення процедури закупівлі або порушення встановленої законодавством процедури, недотримання періоду мораторію на укладення договору про закупівлю після завершення процедури (статті 1-3 Директиви 89/665/ЄEC | Мінекономрозвитку Антимонопольний комітет Мін’юст Мінфін інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | січень 2017 року | державний бюджет, кошти донорів | адаптація української системи захисту прав у сфері публічних закупівель відповідно до Директиви 89/665/ЄЕС, із змінами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС | подання на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" |
| врегулювання строків подання скарг щодо процедури закупівлі та рішень замовників (відповідно до статті 2с Директиви 89/655/ЄEC) | |||||
| запровадження єдиного періоду мораторію укладення державного контракту після проведеної процедури закупівлі незалежно від типу процедури (статті 1-3 Директиви 89/655/ЄEC) | |||||
| врегулювання підстав для скороченого періоду та звільнення від обов’язку дотримуватися періоду мораторію на укладення договору про закупівлю (статті 2b Директиви 89/655/ЄEC) | |||||
| визначення підстав для відшкодування збитків, завданих порушенням порядку укладення договорів про закупівлю та проведення процедур публічних закупівель (стаття 2 Директиви 89/665/ЄEC) | |||||
| 14. Адаптація законодавства України до положень Директив 2014/24/ЄС, 2014/25, 89/665/ЄЕС та Директиви 92/13/ЄЕС - із змінами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС, з визначенням відповідної господарської діяльності згідно з Директивами ЄС, зокрема положень щодо: правил застосування процедур закупівлі для змішаного предмета закупівлі, в разі коли частина закупівлі регулюється правилами для замовників, які надають послуги | Мінекономрозвитку Антимонопольний комітет Мін’юст Мінфін інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | 2018 рік | державний бюджет, кошти донорів | закріплення у законодавстві Директив 2014/24/ЄС, 2014/25/ЄС та Директиви 92/13/ЄС - із змінами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС | розроблення та внесення змін до законодавчих актів прийняття та оприлюднення нормативно-правових актів, прийнятих на виконання таких законодавчих змін |
| економічної інфраструктури, володіють спеціальними або виключними правами (енергетика, водопостачання, транспорт, поштові послуги), а інша частина регулюється загальними або спеціальними правилами закупівлі або не підпадає під дію законодавства про публічні закупівлі (стаття 3 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| закупівлі замовниками, які надають послуги економічної інфраструктури, володіють спеціальними або виключними правами (енергетика, водопостачання, транспорт, поштові послуги), якщо вони здійснюють кілька видів господарської діяльності, що підлягає спеціальному регулюванню ( статті 9 і 13 Директиви 2014/25/ЄС) | |||||
| запровадження більш гнучких процедур для закупівлі визначених соціальних, освітніх та культурних послуг; | |||||
| правил визнання технічних та фінансових підтвердних документів, сертифікатів, результатів експертизи та інших підтвердних документів із державами членами ЄС (статті 60 і 62 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| умов запровадження замовниками, які надають послуги економічної інфраструктури, володіють спеціальними або виключними правами (енергетика, водопостачання, транспорт, поштові послуги) системи кваліфікації постачальників ( стаття 77 Директиви 2014/25/ЄС) | |||||
| встановлення спеціальних винятків з періоду мораторію на укладення контракту згідно із статтею 2b Директиви 92/13/ЄЕС - із змінами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС | |||||
| підстав та порядку визнання укладеного договору про закупівлю недійсним (стаття 73 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| установлення санкцій для замовників (штрафів та альтернативних санкцій) за недотримання вимог щодо проведення процедури закупівлі (статті 2d і 2e Директиви 92/13/ЄEC), а також механізмів для стягнення штрафів | |||||
| 15. Скорочення строків публікації повідомлень, спрощення процедурних вимог та порядку оскарження рішень замовників, які стосуються договорів про закупівлю, вартість яких є нижчою, ніж граничні значення, визначені для застосування процедур, гармонізованих із директивами ЄС, з дотриманням принципів рівного ставлення, прозорості, недискримінації та конкуренції | Мінекономрозвитку Мінфін Мін’юст Антимонопольний комітет | січень 2017 року | державний бюджет, кошти донорів | встановлення спрощеного регуляторного режиму закупівель за договорами, очікувана вартість яких є нижчою за граничні значення, встановлені для застосування процедур закупівлі, гармонізованих із директивами ЄС | розроблення та внесення змін до законодавчих актів прийняття та оприлюднення нормативно-правових актів, прийнятих на виконання таких законодавчих змін |
| зменшення обсягу інформації, що підлягає обов’язковій публікації щодо державних контрактів, вартість яких є нижчою, ніж установлені граничні значення для застосування процедур, передбачених директивами ЄС | |||||
| визначення більш гнучких вимог до процедур закупівлі, що здійснюються замовниками місцевого та регіонального рівня (статті 28 та 48 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| Розвиток інституційної структури та вдосконалення і оптимізація функцій контролюючих органів | |||||
| 16. Запровадження Кодексу поведінки для всіх суб’єктів сфери публічних закупівель | Мінекономрозвитку Мінфін Мін’юст МОН | 2018 рік | державний бюджет, кошти донорів | встановлення єдиних правил поведінки суб’єктів сфери публічних закупівель | прийняття Кодексу поведінки у сфері публічних закупівель |
| Розвиток електронних закупівель | |||||
| 17. Використання електронних засобів для укладення рамкових угод | Мінекономрозвитку Мін’юст Мінфін інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | -"- | -"- | забезпечення оперативності, прозорості та ефективності проведення рамкових закупівель | наявність модуля для проведення закупівель за рамковими угодами в системі електронних закупівель |
| 18. Розроблення специфікації для інтеграції в єдину інформаційно-аналітичну систему технічних рішень, що забезпечать електронізацію публічних закупівель, зокрема планування закупівель і виконання відповідних бюджетів, для обміну | Мінекономрозвитку Мінфін Мін’юст | -"- | -"- | спрощення процедур закупівель і забезпечення їх прозорості | наявність електронних засобів, що забезпечують можливість формування та використання електронних каталогів |
| даними про ідентифікацію та верифікацію інформації про суб’єктів господарювання, для організації вільного доступу до інформації (документів) про процедури закупівлі та надійної комунікації між замовниками та учасниками під час проведення процедур, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема можливість подання та можливість прийняття пропозицій в електронній формі (з урахуванням стандартів для застосування електронних каталогів), а також для підтримки процесу відбору замовниками економічно найбільш вигідних пропозицій (зокрема електронних аукціонів) | позитивний результат тестування системи відповідно до загальних закупівельних процедур та підтвердження задоволеності користувачів збільшення рівня застосування електронного подання | ||||
| Навчання та професіоналізація у сфері публічних закупівель | |||||
| 19. Визначення стандартів для програм підготовки та перепідготовки спеціалістів з питань публічних закупівель та встановлення вимог до кваліфікації спеціалістів у сфері публічних закупівель | Мінекономрозвитку МОН Нацдержслужба | січень 2017 року | державний бюджет, кошти донорів | запровадження системи професійної підготовки та відповідальності посадових осіб за організацію та проведення процедур закупівлі | прийняття відповідних методик та програм |
| 20. Визначення вимог до установ, що здійснюють навчання у сфері публічних закупівель, вимог до навчання та механізму отримання акредитації | МОН Мінекономрозвитку Мінфін Мін’юст | березень 2017 року | державний бюджет, кошти донорів | структуризація навчальних можливостей, змісту і форм навчання, а також упорядкування обов’язковості чи необов’язковості навчання для відповідних цільових груп | розроблення та прийняття необхідних нормативно-правових актів та/або рекомендацій |
| 21. Організація та постійне оновлення базового (он-лайн) навчального курсу для організаторів (членів комітетів конкурсних торгів) публічних закупівель | Мінекономрозвитку | 2017 рік | -"- | підвищення обізнаності суб’єктів сфери публічних закупівель щодо правил публічних закупівель | проведення відповідних семінарів, створення он-лайн-модуля |
| 22. Зміна статусу комітетів конкурентних торгів як колективних органів, що відповідають за весь процес організації процедур та прийняття рішень щодо закупівлі товарів, робіт та послуг, до статусу дорадчих органів (комітетів), основною функцією яких є визначення критеріїв оцінки, та оцінка поданих тендерних пропозицій відповідно до затверджених замовником критеріїв та визначення найбільш економічно вигідної пропозиції для укладення договору про закупівлю | Мінекономрозвитку інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | грудень 2017 року | -"- | підвищення рівня професіоналізму під час проведення процедур закупівлі | внесення змін до законодавства здійснення закупівель, у тому числі через центральний закупівельний орган (органи) |
| 23. Створення служби підтримки на базі Мінекономрозвитку | Мінекономрозвитку | 2018 рік | державний бюджет, кошти донорів | інформування суб’єктів про стан сфери публічних закупівель, можливість отримання консультацій в оперативному режимі | функціонування служби підтримки при Мінекономрозвитку |
| Міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель | |||||
| 24. Участь України у роботі Комітету СОТ з питань державних закупівель як Сторони Угоди СОТ про державні закупівлі , зокрема в переговорному процесі щодо приєднання нових Сторін | Мінекономрозвитку МЗС Мін’юст | 2017-2018 роки | -"- | виконання обов’язків Сторони Угоди СОТ про державні закупівлі | участь представників України в засіданнях Комітету СОТ з питань державних закупівель |
| Координація та контроль за виконанням Стратегії розвитку системи публічних закупівель ("дорожньої карти") | |||||
| 25. Підготовка та надання інформації про результати виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку системи публічних закупівель ("дорожньої карти") спільному органу з моніторингу за виконанням Угоди про асоціацію | Мінекономрозвитку | -"- | -"- | ефективна координація та контроль за виконанням цього плану заходів та виконання обов’язків, передбачених статтею 154 Угоди про асоціацію | підготовка звіту та подання його до спільного інституційного органу згідно з регламентом його роботи |
| Третій етап (1 січня - 31 грудня 2019 року) | |||||
| Адаптація законодавства України до правил ЄС згідно з положеннями глави 8 Угоди про асоціацію та відповідно до додатків XXI-F, XXI-G, XXI-H до неї | |||||
| 26. Адаптація законодавства до положень Директив 2014/24/ЄС та 89/665/ЄЕС згідно з додатками XXI-F, XXI-G, XXI-H до Угоди про асоціацію, зокрема положень щодо: визначення та запровадження процедури конкурентного діалогу (стаття 30 Директиви 2014/24/ЄС) | Мінекономрозвитку Антимонопольний комітет Мін’юст Мінфін інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | 2019 рік | державний бюджет, кошти донорів | закріплення в законодавстві положень Директив 2014/24/ЄС, 89/665/ЄЕС і 92/13/ЄЕС - із змінами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС | розроблення та внесення змін до законодавства методичні рекомендації щодо застосування законодавчих змін |
| спеціальних умов публічної закупівлі товарів та послуг, які закуповуються з метою підтримки зайнятості соціально незахищених осіб, інвалідів, а також для надання спеціалізованих послуг творчими об’єднаннями чи неприбутковими організаціями у сфері культури, охорони здоров’я та соціальної допомоги населенню (cтатті 20 і 77 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| умов інтеграції соціальних та екологічних стандартів та вимог до виконавців контрактів або до продукції, що закуповується для державних потреб, як характеристик та елементів оцінки пропозицій у процедурах закупівлі (статті 74 і 77 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| стандартів підтвердження якості продукції та міжнародних стандартів маркування продукції | |||||
| вимог та методів визначення вартості закуплених товарів, робіт та послуг з розрахунку їх повного життєвого циклу та додаткових витрат на екологічні, соціальні та технологічні наслідки використання відповідної продукції (статті 31, 68, 78-82 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| поділу загального обсягу закупівлі на лоти (принципи обґрунтування замовником невизначення лотів та можливості укладення контракту більше ніж на один лот з одним і тим самим учасником процедури), зокрема, з метою створення умов для участі малого та середнього бізнесу в процедурах закупівлі (стаття 46 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| забезпечення збалансованого підходу до врегулювання конфлікту інтересів (статті 18, 30, 46, 69, 70-73 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| запровадження "зарезервованих контрактів" підвищення порогових значень (статті 20, 74-77 Директиви 2014/24/ЄС) | |||||
| запровадження "стримуючих штрафів", як альтернативи іншим санкціям щодо всіх суб’єктів у сфері комунального господарства або певних їх категорій (стаття 2.1с Директиви 92/13/ЄЕС - із змінами) | |||||
| 27. Визначення правил закупівлі у сфері оборони (Директива 2009/81/ЄС) | Міноборони Мінекономрозвитку Антимонопольний комітет Мін’юст Мінфін | січень 2019 року | державний бюджет, кошти донорів | наявність спрощеного та ефективного механізму закупівель в оборонній сфері | розроблення та внесення змін до законодавства методичні рекомендації щодо застосування законодавчих змін |
| Розвиток електронних закупівель | |||||
| 28. Запровадження технічних стандартів для інтеграції єдиної інформаційної системи (веб-порталу) публічних закупівель з міжнародними системами для активізації взаємної участі іноземних та вітчизняних суб’єктів господарювання у міжнародних публічних закупівлях | Мінекономрозвитку Мінфін Мін’юст | -"- | -"- | розширений доступ до інформації про закупівлі як в Україні, так і в інших країнах, можливість здійснення системного аналізу | функціонування інтегрованого веб-порталу уповноваженого органу |
| 29. Створення системи електронного оскарження, що включає: законодавче забезпечення оскарження процедур закупівлі із застосуванням електронних документів | Антимонопольний комітет Мінекономрозвитку інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | -"- | -"- | забезпечення наявності оперативного, прозорого та ефективного механізму розгляду скарг | функціонування системи електронного оскарження |
| забезпечення технічного рішення для подання та розгляду скарг у формі електронних документів, електронної комунікації між органом оскарження | |||||
| та скаржниками в ході розгляду скарг, доступу органу оскарження до електронних документів, що стосуються процедур публічних закупівель, які оскаржуються | |||||
| 30. Створення системи обміну між державними органами електронними документами та даними щодо учасників процедур закупівлі та аналізу сфери публічних закупівель | Мінекономрозвитку Державне агентство з питань електронного урядування інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | 2019 рік | державний бюджет, кошти донорів | забезпечення достовірного інформування про стан сфери публічних закупівель, оперативне виявлення порушень та недоліків під час проведення процедур закупівлі | функціонування системи обміну інформацією та наявність модуля аналізу в загальній системі електронних закупівель |
| Розвиток інституційної структури та вдосконалення і оптимізація функцій контролюючих органів | |||||
| 31. Створення централізованої закупівельної організації з урахуванням міжнародного досвіду щодо її структури, принципів фінансування, функцій та завдань | Мінекономрозвитку Мін’юст Мінфін | -"- | -"- | оптимізація інституційної структури в системі публічних закупівель на основі професіоналізації, інновацій та консолідації попиту державних замовників, що забезпечить, економічне використання коштів та ефективність закупівель | створення централізованих закупівельних організацій |
| Навчання та професіоналізація у сфері публічних закупівель | |||||
| 32. Створення служби підтримки на базі Мінекономрозвитку | Мінекономрозвитку | 2019 рік | державний бюджет, кошти донорів | інформування суб’єктів про стан сфери публічних закупівель, можливість отримання консультацій в оперативному режимі | функціонування служби підтримки при Мінекономрозвитку |
| Міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель | |||||
| 33. Участь України в роботі Комітету СОТ з питань державних закупівель як Сторони Угоди СОТ про державні закупівлі , зокрема в переговорному процесі щодо приєднання нових Сторін | Мінекономрозвитку МЗС Мін’юст | -"- | -"- | виконання обов’язків Сторони Угоди СОТ про державні закупівлі | участь представників України у засіданні Комітету СОТ з питань державних закупівель |
| Координація та контроль за виконанням Стратегії розвитку системи публічних закупівель ("дорожньої карти") | |||||
| 34. Підготовка та надання необхідної інформації спільному інституційному органу щодо підтвердження виконання заходів, передбачених третім етапом цього плану заходів | Мінекономрозвитку | -"- | -"- | виконання обов’язків, передбачених статтею 154 Угоди про асоціацію | підготовка звіту та подання його до спільного інституційного органу згідно з регламентом його роботи |
| Четвертий етап (1 січня 2020 року - 31 грудня 2021 року) | |||||
| Адаптація законодавства до правил ЄС згідно з положеннями глави 8 Угоди про асоціацію | |||||
| 35. Запровадження процедур укладання договорів концесії згідно з принципами та положеннями Директиви 2014/24/ЄС, запровадження процедури інноваційного партнерства (стаття 31 Директиви 2014/24/ЄС), визначення порядку проведення творчих конкурсів з проектування (стаття 80 Директиви 2014/24/ЄС) | Мінекономрозвитку | 2020 рік | державний бюджет, кошти донорів | закріплення в законодавстві положень Директиви 2014/24/ЄС | подання до Верховної Ради України нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" |
| 36. Запровадження технік та інструментів для електронних та складних закупівель згідно з положеннями Директиви 2014/24/ЄС (статті 33-38 Директиви) | -"- | -"- | -"- | -"- | -"- |
| Розвиток інституційної структури та вдосконалення і оптимізація функцій контролюючих органів | |||||
| 37. Виконання функції технічної підтримки замовників шляхом надання послуг з маркетингових досліджень, з підготовки стратегій спільної закупівлі, юридичної та технічної підтримки процедур закупівлі, які проводяться як у рамкових угодах, так і за окремими процедурами індивідуальних замовників; запровадження закупівлі через організацію централізованої закупівлі (на основі рамкових угод та електронних сервісів) | Мінекономрозвитку інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | -"- | -"- | наявність професійної закупівельної організації, що забезпечить підвищення конкуренції, економію коштів та ефективність закупівель | функціонування механізму централізованих закупівель розроблення Мінекономрозвитку методологічних рекомендацій для державних організацій-замовників та суб’єктів господарювання |
| Навчання та професіоналізація у сфері публічних закупівель | |||||
| 38. Введення поняття "фахівець з публічних закупівель" | Мінекономрозвитку Мінфін Мін’юст МОН | 2020 рік | державний бюджет, кошти донорів | професіоналізація сфери публічних закупівель | введення професії "фахівець з публічних закупівель" |
| Міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель | |||||
| 39. Участь України в роботі Комітету СОТ з питань державних закупівель як Сторони Угоди СОТ про державні закупівлі , зокрема в переговорному процесі щодо приєднання нових Сторін | Мінекономрозвитку МЗС Мін’юст | 2020-2021 роки | -"- | виконання обов’язків Сторони Угоди СОТ про державні закупівлі | участь представників України у засіданні Комітету СОТ з питань державних закупівель |
| Координація та контроль за виконанням Стратегії розвитку системи публічних закупівель ("дорожньої карти") | |||||
| 40. Підготовка та надання необхідної інформації спільному інституційному органу щодо підтвердження виконання заходів, передбачених четвертим етапом цього плану заходів | Мінекономрозвитку Антимонопольний комітет Мін’юст Мінфін інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | -"- | -"- | виконання обов’язків, передбачених статтею 154 Угоди про асоціацію | підготовка звіту та подання його до спільного інституційного органу згідно з регламентом його роботи |
| П’ятий етап (2022 рік) | |||||
| Адаптація законодавства України до правил ЄС згідно з положеннями глави 8 Угоди про асоціацію | |||||
| 41. Запровадження спеціальних правил використання електронних аукціонів, зарезервованих контрактів та інноваційного партнерства суб’єктами у сфері комунального господарства та можливості застосування динамічної системи закупівель ( статті 52 , 53 , 38 і 49 Директиви 2014/25/ЄС) | Мінекономрозвитку Антимонопольний комітет Мін’юст Мінфін інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | 2022 рік | -"- | закріплення в законодавстві положень Директиви 2014/25/ЄС | розроблення та внесення змін до законодавства |
| 42. Запровадження необов’язкових правил щодо періоду неукладення договору про закупівлю (статті 2.d.1 та 2.d.5 Директиви 92/13/ЄЕС із змінами) | Мінекономрозвитку Антимонопольний комітет Мін’юст Мінфін | 2022 рік | державний бюджет, кошти донорів | закріплення в законодавстві положень Директиви 92/13/ЄС, із змінами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС | розроблення та внесення змін до законодавства |
| Розвиток електронних закупівель | |||||
| 43. Укладення та оплата договорів в електронному вигляді | Мінекономрозвитку Мінфін Мін’юст інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади | 2022 рік | -"- | забезпечення прозорості, відкритості, зручності на всіх стадіях закупівлі | наявність модуля та механізму для укладених договорів та їх оплати в електронному вигляді |
| Міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель | |||||
| 44. Підготовка та надання необхідної інформації спільному інституційному органу щодо підтвердження виконання заходів, передбачених п’ятим етапом цього плану заходів | Мінекономрозвитку | -"- | -"- | виконання обов’язків, передбачених статтею 154 Угоди про асоціацію | підготовка звіту та подання його до спільного інституційного органу згідно з регламентом його роботи |