В електроенергетиці підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва електричної енергії, передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричних мережами, передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричних мережами, постачання електричної енергії за регульованим тарифом, постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та з оптового постачання електричної енергії.
Розвиток інтеграційних процесів, зорієнтованих на об'єднання енергетичних потенціалів заінтересованих країн, в умовах функціонування ОРЕ вимагає законодавчого закріплення порядку здійснення підприємницької діяльності з експорту-імпорту електричної енергії, що на сьогодні законодавчо не врегульовано.
Порядок ліцензування потребує законодавчого закріплення в спеціальному законі про державне регулювання природних монополій та суміжних ринків у паливно-енергетичному комплексі.
З метою удосконалення існуючої системи ліцензування в електроенергетиці необхідно:
встановити, що всі види ліцензування в електроенергетиці здійснює НКРЕ;
надати право суб'єктам підприємницької діяльності звертатися за ліцензією на право здійснення діяльності з виробництва електричної енергії не лише за наявності енергогенеруючого обладнання з певною встановленою потужністю, а й у випадку отримання ними права на будівництво енергогенеруючого об'єкта;
скоротити велику кількість потенційних ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами, що утворюються внаслідок реструктуризації великих промислових підприємств. Розв'язання цієї проблеми забезпечується на законодавчому рівні шляхом встановлення показників (річних обсягів передачі електричної енергії), нижче рівня яких власникам місцевих (локальних) електричних мереж дозволятиметься здійснювати підприємницьку діяльність без ліцензії;
переглянути механізм анулювання ліцензії та терміни дії ліцензій, які були видані безстроково;
створити механізм гарантування отримання кожним споживачем послуг з електропостачання стандартної якості та за найнижчою вартістю. Для цього визначити в Законі України "Про електроенергетику" поняття "закріплена територія" на здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом та "гарантований постачальник електричної енергії" для енергопостачальної компанії, яка отримала ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії в межах закріпленої території.
7.3. Моніторинг функціонування оптового ринку електричної енергії та діяльності суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії
Для досягнення ефективного функціонування ОРЕ орган державного регулювання за результатами спеціального моніторингу функціонування ринку та діяльності суб'єктів електроенергетики, інших учасників ОРЕ має вживати економічні та інші важелі впливу на суб'єктів ринку.
У перехідний період розвитку ОРЕ з метою уникнення помилок у процесі впровадження нових систем відносин значно збільшується потреба державного нагляду та регулювання.
Орган державного регулювання діяльності в електроенергетиці зобов'язаний проводити моніторинг:
конкуренції на ринку виробників - шляхом відстеження рівня цінових заявок виробників та наявності потужностей, нагляду за складанням графіка навантаження та диспетчеризацією, оптовою ринковою ціною, долею участі в ринку кожного виробника та відстеження умов щодо рівних можливостей їх виходу на ринок;
конкуренції на ринку постачання - шляхом регулювання господарської діяльності компаній відповідно до стандартів ефективності обслуговування споживачів;
вступу (виходу) до ринку - шляхом відстеження дефіциту виробничих потужностей, виведення з експлуатації старих та будівництва нових потужностей і наслідків цих процесів на ціноутворення в ринку;
ефективності функціонування на перехідному етапі спотового ринку та ринку двосторонніх договорів - шляхом запобігання викривлення ринку через взаємний вплив ринку двосторонніх договорів на спотовий ринок в частині стратегії подання заявок;
здійснення господарської діяльності суб'єктами природних монополій.
7.4. Формування цінової та тарифної політики
Формування цінової політики слід здійснювати на принципах:
забезпечення захисту прав споживачів з точки зору безперервності надання послуг, запобігання зниженню якості обслуговування чи необґрунтованого підвищення вартості електричної енергії шляхом створення умов щодо гарантованого забезпечення фінансової спроможності та стабільності ліцензіата монопольного виду діяльності за умови додержання ним ліцензійних умов;
відшкодування сумарних витрат ліцензіатів і отримання ними обґрунтованого прибутку на загальних принципах формування цін/тарифів;
забезпечення управління попитом на електричну потужність та енергію і економічного стимулювання енергозбереження у споживачів шляхом повного відшкодування усіх витрат, пов'язаних з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії.
З метою удосконалення цінової та тарифної політики в електроенергетиці необхідно:
забезпечити ефективне формування оптової ринкової ціни на електричну енергію;
забезпечити такий рівень цін на електричну енергію для споживачів, який би відшкодовував всі обґрунтовані витрати на виробництво, передачу та постачання, що унеможливить практику перехресного субсидіювання одних категорій споживачів за рахунок інших, та одних постачальників за рахунок інших через оптову ціну електричної енергії;
поглибити диференціацію тарифів по групах споживачів, класах напруги, за часом споживання електричної енергії (за зонами доби, сезонні) з метою надання споживачам відповідних цінових сигналів;
вирішити на законодавчому рівні питання надання адресних дотацій тим споживачам електричної енергії, які не мають можливості в повному обсязі оплачувати вартість спожитої електричної енергії. При цьому необхідно удосконалити методику формування тарифів для найбідніших верств населення, які б забезпечували споживання електричної енергії на мінімальному необхідному для життя рівні (встановлення мінімальної плати для бідних верств населення);
забезпечити повне розмежування видів діяльності з передачі та постачання електричної енергії, що здійснюються одним суб'єктом підприємницької діяльності шляхом визначення переліків робіт, що мають відноситися на кожний з цих видів діяльності;
забезпечити єдиний методологічний підхід при формуванні роздрібних тарифів для всіх груп споживачів відповідно до ринкових принципів.
Для удосконалення нормативної бази ціноутворення необхідно:
врегулювати на законодавчому рівні питання віднесення витрат, які пов'язані з підвищенням ядерної та радіаційної безпеки та виведенням АЕС з експлуатації, до валових витрат. У регульованих тарифах необхідно врахувати витрати на виведення основних фондів з експлуатації, підвищення безпеки;
розробити механізми для поступового переведення ТЕЦ та атомних виробників електричної енергії на роботу по цінових заявках;
застосувати методику відшкодування виправданих витрат та регульованої норми прибутку для гідровиробників електричної енергії, НЕК "Укренерго" та атомних виробників на період поки їх ціни регулюються. Також необхідно розробити чіткі, прозорі та публічні процедури для перегляду тарифів цих суб'єктів із залученням всіх заінтересованих сторін;
розробити методологічні рекомендації щодо ціноутворення на всі види додаткових послуг, які надаються в ОРЕ;
необхідно врегулювати питання перенесення оптової ціни в роздрібні тарифи за умови конкуренції в постачанні та функціонування ринку фінансових контрактів.
7.5. Регулювання експорту, імпорту та транзиту електричної енергії
З метою захисту економічних інтересів України та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється державне регулювання діяльності з експорту, імпорту та транзиту електричної енергії. Для заохочення конкуренції державою створюються рівні умови та можливості як для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності так і вітчизняних виробників. У разі необхідності забезпечення збалансованості обсягів імпортованої та виробленої електричної енергії на внутрішньому ринку запроваджується режим квотування експорту, імпорту та транзиту електричної енергії.
7.6. Напрями розвитку державного регулювання
Перехід від адміністративного управління у паливно-енергетичному комплексі до нових важелів державного впливу (регулювання діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності та організаційно-правових форм) викликав необхідність законодавчого визначення основ державного регулювання.
На цей час правові засади державного регулювання в електроенергетичній галузі та функціонування органу регулювання визначені Законами України "Про електроенергетику", "Про природні монополії" та "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", а також Указами Президента України, що призводить до неузгодженості при застосуванні норм цих законів щодо регулювання, в тому числі ліцензування, різними державними органами. У зв'язку з цим та в рамках адаптації до європейського законодавства є необхідним прийняття спеціального закону про державне регулювання природних монополій та суміжних ринків в паливноенергетичному комплексі.
Підставою для прийняття такого закону є також необхідність реалізації статті 19 Конституції України, згідно з якою всі органи виконавчої влади із спеціальним статусом повинні здійснювати свою діяльність у спосіб визначений законом.
Законодавчого закріплення потребують такі принципові моменти.
У разі коли через вади системи відносин в ОРЕ створюються умови для отримання невиправданих конкурентних переваг для окремих суб'єктів ОРЕ, у регулюючого органу повинні бути законодавчо закріплені механізми для виправлення ситуації шляхом блокування економічно недоцільних процесів та рішень щодо функціонування ОРЕ.
З метою захисту учасників ОРЕ та споживачів від зловживань суб'єктами природних монополій своїм монопольним становищем у перехідному періоді необхідно забезпечити їх жорстке державне регулювання з поступовим переходом до економічних методів регулювання.
Для уникнення можливих помилок у процесі реформуванні ОРЕ орган державного регулювання діяльності в електроенергетиці повинен володіти інструментами щодо коригування процесів, що розвиваються в недоцільному для ринку напрямі, та можливість блокувати їх.
Таким чином, законодавче закріплення повноважень регулюючого органу дасть можливість:
упорядкувати та удосконалити законодавство з питань регулювання у паливноенергетичному комплексі України;
визначити відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні особливості статусу регулюючого органу - НКРЕ, які повинні бути встановлені спеціальним законом, що визначить повноваження та порядок діяльності саме цього органу;
підвищити інвестиційну привабливість енергетичного сектору.
Крім того, слід закріпити позавідомчий статус регулюючого органу у Конституції України.
8. Етапи розвитку оптового ринку електричної енергії: умови переходу до кожного етапу, склад заходів, нормативно-правове забезпечення. Оцінка соціально-економічних результатів розвитку оптового ринку електричної енергії
Для розвитку та удосконалення відносин на оптовому ринку електричної енергії України здійснюються:
8.1 Перший етап - першочергові заходи
Склад заходів
До першочергових заходів, які повинні бути вирішені на першому етапі, належать:
забезпечення поточної оплати спожитої електричної енергії в повному обсязі, в тому числі шляхом вимоги кредитного покриття;
розв'язання проблеми боргів, що повинно відбуватися поетапно та комплексно; упорядкування застосування пільг та субсидій;
посилення відповідальності за несанкціоноване споживання електричної енергії;
усунення адміністративного втручання в ринкові механізми ОРЕ, включаючи розподіл коштів, закупівлю первинних енергоресурсів, обладнання тощо;
розроблення методів моніторингу ОРЕ та запровадження економічних стимулів для розвитку конкуренції на ОРЕ, включаючи розподіл коштів закупівлю первинних енергоресурсів, обладнання тощо;
розроблення правил щодо функціонування та принципів ціноутворення на ринку допоміжних послуг;
розроблення правил та умов для поступового запровадження системи двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії між виробником і споживачем або постачальником;
удосконалення методології ціно- та тарифоутворення на ОРЕ для атомних, гідровиробників та НЕК "Укренерго";
розроблення правил та процедур для запровадження АСКОЕ та правил взаємодії між суб'єктами ринку в частині збору, передачі та обробки даних, розробку протоколів обміну даних;
створення фонду зняття з експлуатації та продовження ресурсу атомних електростанцій;
створення умов для участі атомних станцій та ТЕЦ на ринку цінових заявок;
оптимізація податкового режиму;
створення ринків палива та забезпечення недискримінаційного доступу виробників електричної енергії до цього ринку;
прийняття Кодексу електричних мереж;
розроблення та запровадження механізмів страхування цінових ризиків;
розроблення процедур та порядку митного оформлення експорту, імпорту та транзиту електричної енергії;
покращення умов для залучення та повернення інвестицій в енергосекторі; розвиток конкуренції між виробниками.
Нормативно-правове забезпечення
Для забезпечення реалізації заходів, передбачених на першому етапі розвитку ОРЕ, у разі необхідності вносяться зміни до бюджетного, податкового та кримінального законодавства, Законів України "Про електроенергетику", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", умов та правил ліцензій учасників ОРЕ, Договору та Правил ринку, приймаються нові нормативні документи, зокрема новий закон "Про державне регулювання природних монополій та суміжних ринків у паливно-енергетичному комплексі", закон "Про амортизацію", а також Кодекс електричних мереж.
8.2 Другий етап - середньострокові заходи
Умови переходу
Запровадження другого етапу залежить від реалізації першочергових заходів, зокрема створення умов для поступового впровадження системи двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії між виробником і споживачем або постачальником, створення умов для участі атомних станцій на ринку цінових заявок, забезпечення повної поточної оплати, запровадження автоматизованої системи обліку та розробка протоколів обміну даними, поступове застосування обладнання для погодинного обліку.
Склад заходів
До середньострокових заходів, які повинні бути реалізовані на цьому етапі, належать:
поступове впровадження двосторонніх договорів та відпрацювання елементів балансуючого ринку;
перехід атомних станцій на роботу за ціновими заявками;
подальше удосконалення тарифо- та ціноутворення;
зміну організаційно-правової форми оператора ринку;
визначення процедур доступу до ринку виробництва електричної енергії: санкціонування та/або тендер;
запровадження ринку допоміжних послуг;
розроблення технічної бази та механізмів торгівлі на енергетичній біржі та відпрацювання її окремих елементів.
Окремі заходи, передбачені на другому етапі, у разі необхідності можуть виконуватися паралельно з заходами, передбаченими на першому етапі.
Нормативно-правове забезпечення
Для забезпечення здійснення заходів, передбачених на другому етапі розвитку ОРЕ, виникає потреба в прийнятті необхідних змін до Закону "Про електроенергетику", митного законодавства, умов ліцензій учасників ОРЕ, Договору та Правил ринку, а також у розробці нормативно-правової бази для здійснення торгівлі на енергетичній біржі.
8.3 Третій етап - довгострокові заходи
Умови переходу
Основними умовами переходу до третього етапу - двосторонніх договорів та балансуючого ринку - є:
готовність до повномасштабного впровадження балансуючого ринку, включаючи підготовку Правил та Договору ринку;
готовність для здійснення торгівлі на енергетичній біржі;
наявність відповідної системи обліку в усіх учасників двосторонніх контрактів - виробників, передавальних та розподільчих компаній, постачальників та споживачів;
наявність системи зв'язку та обміну інформацією для розподілу обсягів навантаження та виставлення рахунків учасникам ринку, програмного забезпечення, що відповідає вимогам правил балансуючого ринку.
Склад заходів
Запровадження повномасштабного ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку, а також відповідних систем моніторингу.
Заходи, передбачені цією Концепцією повинні бути здійснені у термін до 5 років.
8.4. Оцінка соціально-економічних результатів розвитку оптового ринку електричної енергії
В результаті розвитку ОРЕ відповідно до цієї Концепції:
посилюється конкуренція, що призведе до встановлення обгрунтованих цін на електричну енергію для виробників та зменшення неефективних витрат палива;
забезпечується саморегулювання ринку та економічна ефективна диспетчеризація відповідно до Правил ринку;
реструктуризація боргів створить умови для підвищення початкової ціни продажу об'єктів електроенергетики, що в свою чергу значно збільшить надходження до державного бюджету від приватизації енергокомпаній;
запроваджуються двосторонні договори, що дасть змогу посилити відповідальність сторін договорів та знизити витрати на електричну енергію для певних споживачів без збільшення витрат для інших споживачів;
ліквідується перехресне субсидіювання, встановлюються обгрунтовані ціни для всіх споживачів, що стимулюватиме їх до більш ефективного споживання електричної енергії;
оптові ціни відображатимуть фактичні витрати на виробництво електричної енергії, що забезпечить встановлення реальних цін на електричну енергію для споживачів. Це стимулюватиме ефективне споживання у часі;
припиняється втручання в господарську діяльність виробників електричної енергії, що забезпечить посилення конкуренції між ними. Фінансовий стан більш ефективних виробників покращиться, що сприятиме вкладанню коштів в будівництво нових потужностей та модернізацію неефективних та зношених. Це в свою чергу призведе до зменшення негативного впливу на довкілля;
витрати на виробництво електричної енергії на атомних електростанціях включатимуть витрати на зняття з експлуатації та продовження ресурсу обладнання, що підвищить екологічну безпеку країни;
впровадження системи комерційного обліку та обміну даними, а також підвищення відповідальності за несанкціоноване споживання електричної енергії, забезпечить зменшення втрат в електричних мережах і позитивно вплине на формування роздрібних тарифів на електричну енергію;
запровадження механізмів страхування цінових ризиків сприятиме зменшенню коливань ціни на електричну енергію;
розвиток ОРЕ сприятиме інтеграції України в ЄС;
розвиток ринкових взаємовідносин на ОРЕ створить привабливий інвестиційний клімат.