Згідно з директивами Європейського співтовариства дозволяються дві процедури доступу до ринку виробництва: санкціонування та/або тендер. Законодавством України слід визначити застосування цих процедур.
У разі проведення тендеру доцільно передбачити дотримання певних умов:
оператор системи та оператор магістральних мереж щорічно надає відповідному державному органу середньостроковий та довгостроковий аналіз балансу споживання та постачання електричної енергії в ОЕС;
на основі аналізу оператора системи та оператора магістральних мереж та пропозицій стосовно нових інвестицій відповідний державний орган складає та затверджує довгостроковий план розвитку ОЕС. Цей план затверджується Кабінетом Міністрів України один раз на рік;
на основі затвердженого довгострокового плану розвитку ОЕС відповідний державний орган визначає необхідні терміни, місце розташування, тип та інші характеристики необхідних нових виробничих потужностей та проголошує тендер. Переможець тендеру визначається відповідно до прозорої процедури (яку необхідно розробити) та отримує дозвіл на будівництво необхідної виробничої потужності;
б) створення відповідно до норм європейського законодавства та Енергетичної хартії недискримінаційних процедур щодо експорту, імпорту та транзиту електричної енергії;
в) створення умов для підвищення конкуренції між тепловими енергогенеруючими компаніями на ринку подання цінових заявок на день вперед.
Основою для конкуренції є можливість для енергогенеруючих компаній вільно закуповувати паливо та інші складові, вкладати інвестиції та експлуатувати свої станції за умови обов'язкового виконанням правил, передбачених нормативно-технічними документами. Кожна енергогенеруюча компанія має отримувати кошти за принципом пропорційних платежів.
Отже, пропонуються такі заходи:
створити конкурентні ринки палива та забезпечити вільний доступ виробників до цих ринків;
удосконалити планування графіка та диспетчеризацію на цінових заявках згідно з правилами ринку;
надати виробникам право вибирати, які електростанції експлуатувати та пропонувати в ринок, які станції поставити у консервацію, або вивести з експлуатації згідно із законодавством України. Проте, з метою запобігання зловживанням ринковою владою передбачити зобов'язання виробників заявляти в ринок всю технічно спроможну потужність;
надати виробникам право формувати рівень цінової заявки відповідно до очікуваного балансу попиту та пропозиції, та отримувати доходи за енергію, яка продана, виключно із граничної ціни системи на основі заявок (вони також можуть отримувати дохід від надання системних послуг та платежів за виконання команд диспетчера). Проте, щоб запобігти зловживанню ринковою владою, або якщо буде визнано, що ринок не є повністю конкурентним, регулюючий орган може розробити правила обмежень цінової заявки. У цьому випадку, тобто коли цінова заявка стає обмеженою або регульованою, можуть бути введені додаткові платежі, які розробляються та використовуються як стимулюючі механізми (такі, як плата за потужність, плата за маневреність тощо). Причини запровадження такого регулювання та спеціальних платежів мають бути чітко обгрунтовані. Необхідно також проводити моніторинг платежів з метою підтвердження досягнення результату, тобто забезпечення оптимальних цінових сигналів. Цінові сигнали в умовах регулювання мають бути відносно сталими та не призводити до зловживань і викривлень у ринку. Щоб зберегти рівень цінових сигналів, які сформувались на ринку, розподіл коштів повинен здійснюватись у повній відповідності принципу пропорційності вартості електричної енергії, яка продається виробником;
г) створення умов для участі не тільки теплових, але й атомних енергогенеруючих компаній на ринку подання цінових заявок на день вперед.
Принцип застосування ГЦС разом з платою за потужність є основою формування ціни на електричну енергію на ОРЕ. Необхідною умовою участі атомних станцій на ринку подання цінових заявок на день вперед є внесення відповідних змін до Правил ринку і документів НКРЕ та інших документів (особливо тих, що стосуються подання заявок, встановлення ГЦС та плати за потужність) для врахування особливостей подання заявок атомною енергогенеруючою компанією;
д) створення умов для конкуренції між постачальниками електричної енергії на оптовому та роздрібному ринку.
Основою розвитку конкуренції між постачальниками електричної енергії на оптовому та роздрібному ринку є поступове запровадження системи двосторонніх договорів на купівлю електричної енергії між виробником, постачальником та/або споживачем в установленому порядку.
Необхідно передбачити систему гарантування для забезпечення постачання електричної енергії всім споживачам (в тому числі населенню) навіть у разі повної конкуренції в цій області.
Необхідно розробити детальні процедури на випадок зміни постачальника електричної енергії.
6.2.4. Створення механізмів, що забезпечують повну оплату електричної енергії за рахунок вимоги кредитного покриття, та страхування цінових ризиків в оптовому ринку електричної енергії
Механізми страхування ризиків на ОРЕ включають механізми, що забезпечують повну оплату електричної енергії за рахунок вимоги кредитного покриття, та інструменти страхування цінових ризиків учасників ОРЕ.
Для забезпечення платежів передбачити інструменти, що забезпечують повну оплату електричної енергії за рахунок вимоги кредитного покриття в ОРЕ України (авансові платежі, депозити, акредитиви, банківська гарантія тощо). Внести відповідні доповнення до Договору.
Для страхування цінових ризиків запровадити строкові контракти через систему біржової торгівлі для страхування цінових ризиків з урахуванням вимог законодавства.
До першого етапу створення механізмів страхування цінових ризиків слід віднести становлення ринку ф'ючерсних контрактів, що в умовах розвитку ОРЕ має впроваджуватися з урахуванням набутого світового досвіду. Об'єктами страхування цінових ризиків є ринкові ціни на електричну енергію в години пікового навантаження енергосистеми, вихідні дні, сезонні періоди, а також страхування ціни всього місячного (квартального, річного) обсягу електричної енергії, закупленого постачальниками у виробників та споживачами у постачальників. Участь у біржовій торгівлі здійснюється на добровільних засадах. При цьому пропонується застосування ф'ючерсних контрактів на електричну енергію без її фізичного постачання (контрактів на різницю). Біржа вимагає кредитного покриття від усіх учасників торгів і проводить розрахунки з учасниками через розрахунковий рахунок біржі в уповноваженому банку на поточні рахунки учасників біржової торгівлі.
Для запровадження фінансових контрактів необхідно вжити заходів до створення технічних та організаційно-правових умов.
6.2.5 Розв'язання проблеми боргів в оптовому ринку електричної енергії та їх дисбалансу
Необхідність вирішення проблеми боргів в ОРЕ та їх дисбалансу і в електроенергетичній галузі в цілому набула першочергового значення. Невирішеність проблеми боргів негативно впливає на стан галузі і робить неможливим подальший розвиток енергетичного сектору України. Масштаби проблеми боргів потребують комплексного вирішення питань як на рівні законодавчої, так і виконавчої влади.
Заходи щодо розв'язання проблеми боргів можна умовно поділити на чотири етапи.
На першому етапі розробляються заходи запобігання подальшому накопиченню боргів у межах ОРЕ (зокрема впровадження механізму, що забезпечує повну оплату за рахунок вимоги кредитного покриття).
При визначенні комплексних підходів до подальшого розв'язання проблеми заборгованості галузі фіксуються борги на певну дату та проводиться їх інвентаризація. З метою систематизації даних інвентаризації розробляються та затверджуються форми статистичної звітності, на підставі яких визначаються обсяги боргів суб'єктів ОРЕ, зокрема сумнівних та (або) безнадійних, обсяги їх заборгованості перед бюджетними організаціями, підприємствами державної, колективної та приватної форм власності, з обов'язковим розподілом заборгованості на окремі види (залежно від природи виникнення та можливих шляхів погашення), які мають бути реструктуризовані за різними схемами.
На другому етапі здійснюється підготовка та впровадження нормативно-правоих актів щодо:
зарахування зустрічних кредиторсько-дебіторських вимог ДП "Енергоринок";
списання боргу енергетичних компаній, НЕК "Укренерго", ДП "Енергоринок" перед інноваційним фондом та фондом дорожніх робіт;
врегулювання питань відносно боргу ДП "Енергоринок" перед НЕК "Укренерго", який виник під час укладання роздільного балансу.
Одночасно з цим здійснюється підготовка, прийняття та впровадження нормативно-правових актів для проведення взаємозаліку зафіксованих на певну дату боргів між суб'єктами ОРЕ та споживачами електричної енергії на підставі зустрічних кредиторсько-дебіторських вимог, включаючи борги бюджетних установ за електричну енергію, борги суб'єктів ОРЕ перед державним бюджетом, позабюджетними фондами та Держкомрезервом. Взаємозалік здійснюється за схемою одноденного кредитування або за рахунок власних коштів.
За результатами здійснених заходів визначаються залишкові обсяги боргів суб'єктів ОРЕ перед державним бюджетом, позабюджетними фондами, місцевими бюджетами, Держкомрезервом, іншими державними підприємствами та приймається рішення про їх списання та (або) проведення подальшої реструктуризації шляхом пролонгації строків погашення та (або) використання методів рефінансування. Здійснення цих заходів дозволить врегулювати більшу частину дисбалансу між дебіторською заборгованістю споживачів за електричну енергію та кредиторською заборгованістю членів ОРЕ.
На третьому етапі визначаються залишкові обсяги кредиторської заборгованості енергопостачальних компаній перед ДП "Енергоринок" та здійснюється її реструктуризація шляхом пролонгації у часі із визначенням пільгового періоду. Одночасно розробляється та надалі впроваджується механізм рефінансування боргу ДП "Енергоринок". За рахунок коштів, отриманих в результаті рефінансування, ДП "Енергоринок" здійснює погашення заборгованості перед енергогенеруючими компаніями. Цими коштами енергогенеруючі компанії здійснюють погашення кредиторської заборгованості перед кредиторами - підприємствами, установами переважно недержавної форми власності.
За результатами попередніх операцій доцільно проведення реструктуризації залишків боргів ДП "Енергоринок" перед енергогенеруючими компаніями та енергогенеруючих компаній перед кредиторами з використанням всіх наявних методів реструктуризації.
На четвертому етапі за результатами попередніх заходів приймається рішення щодо необхідності рефінансування незбалансованих залишків боргів суб'єктів ОРЕ, визначаються джерела фінансування та обсяги їх використання, розробляються та впроваджуються необхідні нормативно-правові акти.
Одночасно на цьому етапі може бути прийняте рішення про доцільність досудової санації окремих енергетичних компаній.
Відносини щодо погашення заборгованості потребують законодавчого врегулювання.
6.2.6. Забезпечення повної поточної оплати за електричну енергію
Неповна поточна оплата є однією з основних проблем, яка загострила відносини між суб'єктами ОРЕ та суттєво погіршила фінансово-економічний стан енергетичних компаній.
Однією з об'єктивних причин, які зумовлюють неповну поточну оплату, є неможливість відключення деяких неплатників через специфіку конфігурації електричних мереж в Україні. У деяких випадках неплатник не може бути відключений енергопостачальною компанією у зв'язку із складною конфігурацією мереж, що склалась історично, коли живлення одних споживачів здійснюється транзитом через електричних мережу інших. Розв'язання цієї проблеми можливе лише шляхом оптимізації конфігурації електричних мереж, що є фундаментальним, дорогим та довгостроковим заходом. Як правило, це доцільно провадити лише в окремих регіонах під час проектування нових або повної реконструкції наявних електричних мереж. Питання має вирішуватись у довгостроковій перспективі.
Разом з тим, вже зараз пропонується застосувати інші заходи, які дозволяють уникнути проблем, що впливають на рівень поточної оплати за електричну енергію, а саме:
1) закріплення у законодавстві:
відповідальності (адміністративної та кримінальної) за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, розукомлектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів;
права енергопостачальників припиняти постачання електричної енергії споживачам, які не здійснюють оплату електричної енергії відповідно до умов договорів;
права енергопостачальників отримувати з визначених джерел відшкодування витрат за здійснення постачання електричної енергії категоріям споживачів, яким встановлені пільги щодо оплати спожитої електричної енергії, а також визначеним екологічно небезпечними або соціально важливими підприємствам, яким не може бути припинено постачання електричної енергії у разі їх неплатоспроможності;
положення, що енергопостачальник не несе відповідальності за наслідки повного припинення живлення споживача, який не виконує умов договору щодо оплати спожитої електричної енергії, в тому числі і живлення аварійної броні, у разі, якщо таке відключення було здійснено відповідно до процедур, обумовлених відповідними нормативно-правовими актами;
чіткого визначення відповідальності органів виконавчої влади за втручання в оперативне регулювання режимів енергоспоживання;
відновлення практики стягнення пені з побутових споживачів у разі несвоєчасного внесення плати за електричну енергію;
2) визначення переліку екологічно небезпечних або соціально важливих підприємств, яким не може бути припинено постачання електричної енергії у разі їх неплатоспроможності, із зазначенням відповідних джерел фінансування;
3) внесення змін до законодавчих актів, згідно з якими окремим категоріям громадян надаються пільги в оплаті щодо спожитої електричної енергії, визначення для всіх категорій таких споживачів джерел фінансування пільг, а також нормування обсягів відпуску електричної енергії за пільговими тарифами;
4) обов'язкове врахування під час щорічного формування видатків державного бюджету для включення у Закон "Про державний бюджет України" фінансування у повному обсязі потреб бюджетних підприємств, установ і організацій в електричній енергії, а також пільг та субсидій щодо оплати спожитої електричної енергії;
5) забезпечення своєчасного фінансування поточних видатків бюджетних підприємств, установ і організацій на оплату електричної енергії в межах затверджених кошторисів;
6) внесення змін до Правил користування електричною енергією з метою чіткого визначення процедури припинення постачання електричної енергії на рівні аварійної броні у разі невиконання споживачем умов оплати електричної енергії відповідно до договору та поступового впровадження порядку попередньої оплати за електричну енергію споживачами;
7) удосконалення тарифоутворення на послуги енергопостачальних компаній в частині включення до відповідних тарифів витрат на запобігання понаднормативних втрат електричної енергії та впровадження сучасних систем комерційного обліку електричної енергії;
8) посилення вимог щодо організації збутової діяльності в умовах ліцензування діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом;
9) сприяння запровадженню системи забезпечення договірних зобов'язань щодо оплати купленої на ОРЕ, а також системи забезпечення договірних зобов'язань між енергопостачальниками та споживачами щодо оплати електричної енергії.
6.2.7. Недопущення обмеження платоспроможного попиту на оптовому ринку електричної енергії
Обмеження платоспроможного попиту на ОРЕ здійснюється внаслідок встановлення граничних величин споживання електричної енергії, застосування графіків обмеження енергоспоживання та аварійного відключення споживачів.
Серед заходів, спрямованих на недопущення обмеження платоспроможного попиту на ОРЕ, необхідно вжити такі:
1) не встановлювати граничні величини споживання електричної енергії для енергопостачальних компаній, які здійснюють повну оплату електричної енергії, купленої на ОРЕ. Граничні величини встановлювати лише для енергопостачальних компаній, які не повністю розраховуються за куплену електричну енергію;
2) визначити порядок коригування граничних величин споживання електричної енергії для енергопостачальних компаній;
3) виключити з повноважень місцевих органів виконавчої влади їх участь у встановленні та відповідальність за дотримання граничних рівнів споживання електричної енергії. При цьому, місцеві органи виконавчої влади доводять до енергопостачальних компаній переліки пільгових категорій споживачів та інформацію про кошториси бюджетних установ і організацій у частині оплати електричної енергії;
4) вирішити питання підвищення пропускної спроможності електричних мереж для задоволення оплачуваного споживання у значних обсягах. Вирішити питання відповідальності НЕК "Укренерго" та енергопостачальних компаній за обмеження та аварійне відключення споживачів у випадках порушення вимог нормативно-правових актів;
5) зняття к міру наближення до повної оплати за куплену електричну енергію будь-яких обмежень генерації, включаючи імпорт, за умови одночасного зняття обмеження рівня цінових заявок і адміністративного керування розподілом палива для електростанцій;
6) постачальники мають застосувати обмеження обсягів електроспоживання і установити ліміти лише для споживачів, які не здійснили повну оплату спожитої електричної енергії;
7) запровадити порядок, за яким споживачі, які не здійснюють поточні платежі у терміни, встановлені договором, або не дотримуються узгоджених графіків погашення заборгованості, підлягають відключенню від електричних мереж з одночасним доведенням граничних величин споживання електричної енергії до нульового рівня.
6.2.8. Усунення адміністративного втручання в управління грошовими потоками на оптовому ринку електричної енергії
Ефективне функціонування ОРЕ вимагає усунення адміністративного втручання державних органів у поточну діяльність ОРЕ, зокрема в управління грошовими потоками на ринку. У той же час визнається необхідність здійснення державного управління та регулювання електроенергетикою у межах, визначених законодавством.
З метою усунення та запобігання адміністративному втручанню в управління грошовими потоками на ОРЕ необхідно визначити на рівні закону, що:
1) розподіл коштів на ОРЕ здійснюється виключно за принципом пропорційних платежів за електричну енергію або надані послуги учасниками ОРЕ.
При цьому пропорційними платежами на ОРЕ вважаються платежі належні до сплати кожному учаснику ринку, які розраховані відповідно до Правил ринку або за тарифами, встановленими НКРЕ, та скориговані відповідно до коефіцієнта загального збору коштів на ОРЕ - відношення фактичного збору коштів на ОРЕ до суми всіх належних до сплати платежів у розрахунковому періоді;
2) до повного погашення заборгованості суб'єктів ОРЕ кошти, отримані понад поточну оплату в рахунок погашення заборгованості за куплену електричну енергію на ОРЕ за минулі періоди розподіляються пропорційно кредиторській заборгованості кожного окремого учасника ОРЕ.
Привести у відповідність до загального законодавства про надзвичайний стан порядок введення надзвичайної ситуації в електроенергетиці.
Визначити у додатку 9 до Договору між членами оптового ринку (Положення про надзвичайну ситуацію в ОРЕ) положення, які б встановлювали нові ринкові механізми страхування та взаємодопомоги на випадок надзвичайної ситуації в ОРЕ.
6.2.9. Зниження рівня нормативних та понаднормативних втрат в електричних мережах
Зниження рівня нормативних та понаднормативних втрат в місцевих (локальних) електричних мережах
Розв'язання проблеми може бути досягнуто через виконання заходів щодо усунення причин неповної поточної оплати за спожиту електричну енергію споживачами, а також вирішення наведених нижче питань:
1) законодавче врегулювання застосування кримінальної і адміністративної відповідальності за самовільне споживання (крадіжки) електричної енергії;
2) посилення вимог до організації збутової діяльності в умовах ліцензування діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, в тому числі профілактичних заходів щодо запобігання несанкціонованому споживанню електричної енергії та претензійно-позовної роботи до розкрадачів електричної енергії;
3) удосконалення системи тарифоутворення на послуги ліцензіатів з передачі електричної енергії в частині врахування витрат на підтримку та розвиток електричних мереж і впровадження сучасних систем комерційного обліку електричної енергії.
Здійснення ефективних заходів із зниження витрат потребує щонайменше мінімізації збитковості діяльності компаній-передавачів, а також визначення джерел фінансування заходів із зниження втрат.
Ці заходи можуть реалізовуватися у декілька етапів:
застосування енергопостачальними компаніями протягом визначеного періоду часу коефіцієнта понаднормативних витрат під час розрахунків роздрібного тарифу на електричну енергію для споживачів. Впроваджується для енергопостачальних компаній, які демонструють позитивну динаміку зниження рівня понаднормативних витрат, а також сформували довгострокову політику зниження витрат. Аналогічна методологія на сьогодні застосовується для обласних енергопостачальних компаній, приватизованих у 2001 році;
урахування в тарифах на послуги енергопостачальних компаній заходів із зниження витрат у межах затверджених довгострокових інвестиційних програм. Впроваджується для енергопостачальних компаній, які демонструють позитивну динаміку зниження рівня понаднормативних витрат. У разі невиконання затвердженої інвестиційної програми зниження понаднормативних витрат до енергопостачальних компаній застосовуються наперед визначені санкції. Так, наприклад, можуть переглядатися у бік зменшення інвестиційні програми, що увійшли до відповідних тарифів, знижуватися норма прибутку тощо;
впровадження заходів щодо стимулювання енергетичних компаній, які досягли рівня нормативних витрат електричної енергії. В разі, коли внаслідок ефективної виробничої діяльності власників місцевих (локальних) електричних мереж фактичні технологічні витрати формуються на рівні нижче затвердженого нормативу, кошти, отримані за рахунок зменшення технологічних витрат електричної енергії, мають залишатися в енергетичних компаніях як додатковий прибуток з використанням для подальшого розвитку компаній. При цьому норматив технологічних витрат електричної енергії не зменшується щонайменше протягом двох років;
нормативні витрати розраховуються інститутом, який має дозвіл на виконання цих робіт, та затверджуються НКРЕ;
4) розробка та впровадження на основі створених в електропередавальних організаціях електричних мережних інформаційних баз і освоєного комп'ютерного комплексу аналізу реактивів електричних мереж (КВАРЕМ), програм диспетчерської оптимізації експлуатаційних схем і режимів розподільчих електричних мереж за критеріями енергозбереження та якості електричної енергії;
5) оптимізація конфігурації схем електричних мереж з наближенням центрів живлення безпосередньо до споживачів, скорочення частки електричних мереж нижчих класів напруги;
6) сприяння здійсненню підприємствами електроенергетики заходів щодо енергозбереження, зокрема шляхом застосування податкових пільг.
На всіх етапах діяльності енергетичних компаній - власників місцевих (локальних) електричних мереж заходи із зниження витрат електричної енергії мають бути пріоритетними як такі, що суттєво впливають як на фінансово-економічний стан енергопостачальних компаній, так і на рівень розрахунків з ОРЕ за куплену електричну енергію.
Практична реалізація перелічених заходів вимагає значних капіталовкладень і часу, проте дозволяє зменшити як понаднормативні, так і нормативні технологічні витрати електричної енергії в місцевих (локальних) електричних мережах.
Зниження рівня технологічних втрат електричної енергії в магістральній електричній мережі
Рівень втрат в магістральній мережі в основному залежить від оптимального розподілу виробництва активної потужності між електростанціями та підтримання оптимальних рівнів напруги в електричній мережі, за яким втрати будуть мінімальними.
Для зниження рівня втрат електричної енергії в магістральній електричній мережі необхідно:
1) забезпечити можливість регулювання реактивної потужності шляхом встановлення маневрених джерел реактивної потужності таким чином, щоб забезпечувалися допустимі рівні напруги на приймальних підстанціях в режимах як максимальних, так і мінімальних навантажень;
2) здійснювати оптимізацію режимів роботи електричних мереж шляхом забезпечення економічного розподілу електричних навантажень між енергогенеруючими підприємствами, дотримання необхідних рівнів напруги в центрах живлення та досягнення ефективного регулювання реактивної потужності;
3) добудувати та ввести в дію лінії, які дозволять оптимально розподіляти виробництво активної потужності, що значно підвищить надійність електропостачання деяких областей;
4) відновити пошкоджені шунтуючі реактори в мережі 750 кВ.
Виконання цих заходів дозволить не лише зменшити втрати в магістральній електричній мережі, а й в деякій мірі підвищити надійність роботи ОЕС. Але запровадження цих заходів потребує значних капіталовкладень, для чого необхідно визначити відповідні джерела фінансування.
6.2.10. Врегулювання процедур здійснення експорту, імпорту та транзиту електричної енергії, включаючи вдосконалення митного законодавства
На сьогодні в Україні не створено єдиного законодавчо визначеного механізму та недостатньо врегульовані процедури здійснення експорту, імпорту та транзиту електричної енергії.
Заходи щодо врегулювання процедур експорту, імпорту та транзиту (передачі) електричної енергії передбачають створення нормативно-правової та нормативно-технічної бази з урахуванням вимог європейського законодавства.
Нормативно-правова база
Для забезпечення нормативно-правової бази необхідно визначити, що вся імпортована та експортована електрична енергія продається та купується на ОРЕ, та внести відповідні зміни до Закону України "Про електроенергетику".
З метою захисту загальних економічних інтересів держави, підвищення рівня безпеки, зведення до мінімуму проблем захисту навколишнього природного середовища, а також збалансування імпорту та внутрішнього виробництва електричної енергії запровадити квотування імпорту електричної енергії за умови, що такий режим вводиться на недискримінаційній основі, є економічно обгрунтованим та чітко визначеним.
Забезпечити рівноправний доступ імпортерів та експортерів до ОРЕ, в тому числі визначити процедуру здійснення експорту, імпорту та транзиту (передачі) електричної енергії. Для цього необхідно розробити умови участі імпортерів та експортерів в ОРЕ та внести відповідні доповнення до Договору.
Розробити державну програму (з визначенням джерел фінансування) забезпечення підключення споживачів прикордонних територій, які не мають доступу до мереж ОЕС.
Забезпечити відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту електричної енергії.
Беручи до уваги потребу в посиленні інтеграції до європейського енергетичного ринку як необхідної передумови для створення єдиного внутрішнього ринку Співтовариства, вжити заходів, необхідних для забезпечення транзиту електричної енергії відповідно до положень Директиви Ради Європейського Економічного Співтовариства 90/547/ЄЕС від 29 жовтня 1990 р. про транзит електричної енергії через мережі ліній електропередач.
З метою митного врегулювання міждержавних обмінів електричною енергією ввести до митного законодавства України поняття "сальдо переток електричної енергії" та ввести його у всі комерційні угоди, за якими здійснюється експорт, імпорт та транзит електричної енергії. До угод, у яких розрахунки та митне оформлення електричної енергії здійснюються по сальдо перетокам, можуть бути віднесені всі угоди з експорту, імпорту та транзиту електричної енергії, де зазначаються всі лінії електропередачі, що перетинають міждержавний кордон.
Розробити порядок митного оформлення електричної енергії з врахуванням особливостей функціонування електроенергетичної галузі, визначених в Законі України "Про електроенергетику", та нормативних втрат електричної енергії під час її транзиту (передачі). Регулюючому органу затвердити обсяг нормативних втрат.
Нормативно-технічна база
Процедури щодо забезпечення технічного та технологічного здійснення операцій з експорту, імпорту та транзиту (передачі) електричної енергії передбачити у Кодексі електричних мереж.
6.2.11 Поетапне впровадження нових систем комерційного обліку електричної енергії та інформаційного обміну на всіх етапах купівлі-продажу електричної енергії
Для ефективного функціонування ОРЕ необхідна організація на рівні кожного його суб'єкта точного і надійного погодинного обліку електричної енергії та потужності з наявністю даних про виробництво, транспортування, постачання та споживання електричної енергії на базі сучасних інтегрованих автоматизованих комерційних систем обліку електричної енергії, які об'єднані в єдину оперативну інформаційно-обчислювальну мережу (далі - АСКОЕ ОРЕ).
АСКОЕ ОРЕ має бути розподіленою багаторівневою системою вимірів, обробки, зберігання та передачі даних комерційного обліку та будуватися на принципах відкритості архітектури і розподіленого функціонування, яка може бути складовою єдиної системи забезпечення роботи ОРЕ щодо збору і передачі інформації.
Для побудови АСКОЕ ОРЕ необхідно вирішити такі організаційні та технічні питання:
приведення чинних нормативних документів, що регламентують вимоги до методів і засобів вимірювальної техніки для обліку електричної енергії, у відповідність до міжнародних та державних стандартів;
розробка Правил взаємодії між суб'єктами ОРЕ в частині збору, передачі та обробки даних для визначення обсягу виробленої, переданої та спожитої електричної енергії;
розробка методик з визначення та віднесення втрат електричної енергії між суміжними за територіальною ознакою суб'єктами ОРЕ;
внесення змін до будівельних норм і правил, а також проектних рішень щодо становлення систем обліку електричної енергії;
створення сучасної сертифікаційної і метрологічної бази як на етапі виробництва лічильників, систем обліку електричної енергії, трансформаторів струму та трансформаторів напруги, так і в процесі їх експлуатації, ремонту та обслуговування;
розробка та виготовлення автоматизованого еталонного обладнання для проведення повірки лічильників електричної енергії;
розробка нормативних документів з питань встановлення технічних вимог до організації комерційного обліку у споживачів.
Впровадження АСКОЕ має виконуватися послідовно.
Кожний суб'єкт ОРЕ будує АСКОЕ самостійно, але на основі технічного завдання, погодженого з оператором комерційного обліку ОРЕ. Якщо суб'єкт ОРЕ має спільні точки обліку перетоків електричної енергії з суміжними з ним за територіальною ознакою суб'єктами ОРЕ, технічне завдання погоджується з ними в межах спільних точок обліку. При цьому обов'язковим для виконання є використання уніфікованих протоколів міжсерверного обміну даними щодо купівлі-продажу електричної енергії.
При побудові АСКОЕ ОРЕ повинна бути визначена сукупність вимог до організації комерційного обліку, до формування і використання інформації. Крім того, потрібно реалізувати процес об'єднання в єдину оперативну інформаційнообчислювальну мережу самостійно функціонуючих в єдиному часі АСКОЕ суб'єктів ОРЕ шляхом постійного обміну інформацією між ними з установленою періодичністю.
6.2.12. Впровадження механізмів забезпечення виконання договірних зобов'язань як між самими учасниками оптового ринку електричної енергії, так і між учасниками оптового ринку електричної енергії і споживачами електричної енергії. Посилення відповідальності за порушення договірних зобов'язань учасниками оптового ринку електричної енергії та правопорушення в електроенергетиці
Значна кількість проблем, які мають місце на ОРЕ та на роздрібному ринку електричної енергії, спричинена несумлінним виконанням своїх договірних зобов'язань як між самими учасниками ОРЕ, так і між споживачами електричної енергії та учасниками ОРЕ. Посилення відповідальності за порушення договірних зобов'язань та більш широке впровадження механізмів забезпечення їх виконання є необхідними передумовами покращання стану розрахунків на ОРЕ та розвитку електроенергетичної галузі в цілому.
Слід закріпити в законодавстві застосування між учасниками ОРЕ та між споживачами електричної енергії та учасниками ОРЕ передбачених законодавством механізмів забезпечення виконання договірних зобов'язань (застава, порука, неустойка, аванс). Зокрема, внести до Закону України "Про електроенергетику" зміни, згідно з якими встановити, що застосування механізму забезпечення платіжних зобов'язань є обов'язковою умовою договорів купівлі-продажу електричної енергії як між учасниками ОРЕ, так і між споживачами електричної енергії та учасниками ОРЕ.
У зв'язку з тим, що ОРЕ створюється на підставі договору між його учасниками, необхідно посилити відповідальність сторін договору за чітке виконання його положень. Для цього необхідно внести зміни до законодавства в частині обов'язкового виконання всіма сторонами умов Договору.
З метою закріплення господарсько-правової відповідальності учасників ОРЕ доцільно внести зміни до законодавства, передбачивши визначення додаткових критеріїв та підстав застосування до несумлінних учасників ОРЕ оптимального співвідношення різних видів відповідальності (залежно від тяжкості наслідків правопорушення та вини правопорушника, наприклад:
штрафних санкцій (штрафу, пені);
оперативно-господарських санкцій (переведення несумлінного платника на акредитивну форму розрахунків чи на попередню оплату продукції);
господарсько-адміністративних штрафів (сплачуються до державного бюджету);
планово-госпрозрахункових санкцій (зниження регульованого тарифу тощо);
господарсько-організаційних санкцій (обмеження діяльності, тимчасове зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії тощо).
Застосування таких санкцій покладається на державний орган регулювання електроенергетики відповідно до законодавства.
Також вбачається доцільним розробити заходи для удосконалення законодавства з метою посилення адміністративної, кримінальної відповідальності за правопорушення в електроенергетиці. Необхідно розробити та внести відповідні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу з метою чіткого визначення відповідальності за крадіжку електричної енергії, псування та/або крадіжки електроенергетичного обладнання. Також необхідно закріпити в законодавстві та забезпечити застосування механізмів відшкодування шкоди, заподіяної енергетичним підприємствам неправомірними діями правопорушників.
6.2.13. Створення Кодексу електричних мереж з урахуванням рівних умов доступу до мережі всіх учасників оптового ринку електричної енергії
Перехід від адміністративної форми управління до ринкових відносин викликав необхідність звести всі правила, які регламентують організаційні, технологічні і технічні питання роботи учасників ринку в ОЕС та порядок взаємодії між членами ОРЕ, до єдиного документа - Кодексу електричних мереж.
Кодекс електричних мереж - нормативно-технічний документ, що регулює питання роботи суб'єктів ОРЕ в ОЕС в умовах конкурентного ринку електричної енергії, який, зокрема:
встановлює загальні вимоги до характеристик обладнання електричних мереж та станцій, а також принципи технологічного управління цим обладнанням та об'єднаною енергетичною системою в цілому для всіх суб'єктів (незалежно від організаційно-правової форми), що взаємодіють в процесі функціонування оптового ринку;
встановлює обов'язкові вимоги до суб'єктів ОРЕ з боку системи управління технологічним процесом, що забезпечує роботу ОЕС, поведінку цієї системи у разі виникнення відхилень в роботі, зумовлених як дією суб'єктів ОРЕ, так і зовнішніми факторами, включаючи обставини непереборної сили;
визначає порядок та способи проведення розслідувань технологічних порушень в роботі ОЕС та виявлення суб'єктів ОРЕ, що несуть відповідальність за ці порушення;
визначає вимоги щодо розвитку електричних мереж, які забезпечують недискримінаційний доступ до цих мереж суб'єктів ОРЕ, що виконують умови підключення, закріплені цими правилами.
Кодекс електричних мереж затверджується в установленому порядку, має статус державного правового акта і не замінює інші нормативно-розпорядчі документи технологічного складу (ПТЕ, ПУЕ та інші).
Правила, встановлені Кодексом електричних мереж, зокрема, регламентують:
права та обов'язки суб'єктів ОРЕ згідно з технологічними правилами;
взаємовідносини суб'єктів ОРЕ щодо підтримання умов надійної роботи ОЕС (довгострокове та короткострокове планування режимів, оперативно-технологічне (диспетчерське) управління для забезпечення постійного балансу між виробництвом та споживанням електричної енергії, регулювання частоти та активної потужності, регулювання напруги та реактивної потужності);
порядок купівлі-продажу системних послуг (резерв, регулювання активної та реактивної потужності) за ринковими принципами для забезпечення надійної роботи енергосистеми;
забезпечення якості електричної енергії. Суб'єкти ОРЕ повинні взяти на себе зобов'язання забезпечити якість електричної енергії, що задовольняє потреби споживачів та відповідає вимогам діючого державного стандарту (встановлюють показники та нормативи якості, заходи та засоби для забезпечення на стадії проектування та приєднання до мереж та в умовах експлуатації, контроль якості);
забезпечення надійності енергосистеми (показники та нормативи, заходи та засоби для забезпечення її надійності);
вимоги до релейного захисту та автоматики (показники та нормативи, вимоги до оснащення пристроями релейного захисту та автоматики, обов'язки з організації їх експлуатації);
вимоги до протиаварійної автоматики та автоматики обмеження (відключення) споживачів (призначення, види, вимоги до розміщення та експлуатації пристроїв); порядок координації проведення планових та аварійно-відновних і ремонтних робіт (порядок планування та погодження ремонтних робіт обладнання електростанцій та електричних мереж);
вимоги щодо системи інформаційно-технологічного забезпечення для управління оптовим ринком електричної енергії (як для диспетчерського управління, так і для системи оптового ринку для проведення торгівлі в ринку електричної енергії);
технічні вимоги доступу та порядок підключення енергетичних об'єктів до електричних мереж на справедливій та недискримінаційній основі;
порядок організації експлуатації магістральних та міждержавних електричних мереж (обов'язки з управління, обслуговування, ремонту, розвитку мереж, а також контроль, нагляд та організація експлуатації, розслідування причин порушень у роботі та аварій електричних мереж);
порядок організації комерційного обліку електричної енергії і потужності та інформаційного обміну даними (визначаються технічні правила для забезпечення точних та надійних вимірів і обліку електричної енергії і потужності, надання даних, необхідних для роботи);
порядок взаємодії постачальних компаній з оператором ринку та оператором системи з питань роботи із споживачами, що не виконують договірні умови споживання та оплати за електричну енергію;
порядок здійснення експорту, імпорту та транзиту електричної енергії (визначаються технологічні та технічні умови здійснення цих операцій);
вимоги щодо планування розвитку енергосистеми (будівництва та модернізації мереж і генеруючих потужностей). Ці вимоги встановлюють технічні і конструктивні критерії та процедури для планування будівництва та модернізації об'єктів електроенергетики. Перспектива розвитку електроенергетики повинна відповідати національній політиці держави в питаннях розвитку та використання генеруючих потужностей і електричних мереж;
вимоги щодо проектування та розвитку засобів та систем оперативно-технологічного та комерційного забезпечення роботи ОРЕ;
вимоги до підготовки персоналу (адміністративно-управлінського, оперативно-диспетчерського та суб'єктів ОРЕ).
6.2.14. Удосконалення податкового законодавства та оптимізація оподаткування в електроенергетичній галузі
Загальна ситуація в електроенергетичній галузі, виходячи з розрахунків за податковими зобов'язаннями, свідчить про наявність негативних наслідків застосування методу "нарахування" (по першій події, що сталася: надходження коштів або відпуск товару), зокрема, спостерігається зростання обсягів заборгованості із сплати податків. Окрім того, враховуючи специфіку товарної продукції електроенергетичної галузі - електричної енергії, що полягає в одночасності її виробництва та споживання, і, як наслідок, неможливості зберігання її на складі, виробники та постачальники позбавлені можливості податкового планування, що негативно відображається на результатах їх господарської діяльності.
Слід також зазначити, що існує проблема припинення виробництва електричної енергії навіть в умовах неповної оплати електричної енергії з метою збереження сталої роботи енергетичної системи. Застосування, при цьому, методу "нарахування" податкових зобов'язань по податках на прибуток та на додану вартість, який діє в Україні з початку 2001 року, призводить до значного "вимивання" обігових коштів підприємств галузі та, відповідно, неможливості здійснення розрахунків з контрагентами.
Ситуація загострюється ще й тим, що в галузі існує проблема неповної поточної оплати за електричну енергію, в першу чергу з боку бюджетних організацій, вирішення якої потребує впровадження кардинальних заходів (в тому числі з боку держави) і певного часу.
В останні роки практично єдиним джерелом фінансування чи забезпечення окупності проектів будівництва, добудови, модернізації, об'єктів електроенергетичної галузі, які мають стратегічне значення для України, є цільові надбавки до тарифів на електричну енергію для підприємств електроенергетики та надбавки до оптової ціни на електричну енергію. В умовах застосування методу "нарахувань" щодо податкових зобов'язань та існування проблеми неплатежів, наявність якої не дозволяє отримати кошти цільової надбавки в повному обсязі, використання цього джерела не можна вважати ефективним, насамперед в частині накопичення додаткових боргів підприємств електроенергетики перед бюджетом.
Можливі шляхи оптимізації податкового законодавства:
з огляду на зазначене та з урахуванням того, що відповідно до Конституції України податкова система, податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються винятково законами, можна зробити висновок про необхідність внесення змін в частині застосування "касового" методу нарахування податків для підприємств електроенергетичної галузі в Закони України "Про податок на додану вартість" та "Про оподаткування прибутку підприємств";
крім того, враховуючи виключне значення для електроенергетики механізму інвестування через цільові надбавки та нагальну необхідність його удосконалення, потрібно відновити пільги з виплати податку на прибуток, які діяли до 1 січня 2002 р., для підприємств - платників податку, що отримують кошти як цільові надбавки у складі ціни продажу електричної енергії та послуг;
застосування методу прискореної амортизації основних фондів для об'єктів електроенергетичної галузі;
відмова від застосування податкової застави електричної енергії.
Рішення щодо оптимізації податкового законодавства має прийматися за результатами техніко-економічного обґрунтування з врахуванням конкретних економічних і фінансових умов діяльності платників податків - споживачів електричної енергії та підприємств електроенергетичної галузі.
6.2.15. Створення сприятливих умов для будівництва та модернізації об'єктів об'єднаної енергетичної системи
Обов'язковими передумовами, які сприятимуть будівництву та модернізації об'єктів об'єднаної енергетичної системи України, є наявність комплексної програми її розвитку, оптимізація ціноутворення в галузі та врегулювання питання доступу виробників до електричних мереж.
Ціноутворення в секторі електроенергетики повинне бути таким, щоб енергетичні компанії мали можливість реалізувати інвестиційні проекти. Це означає, що структура та рівень ціни повинні забезпечувати енергетичним компаніям можливість повернення вкладених сум інвестицій та відшкодування всіх пов'язаних з цим інвестиційних витрат.
Для підприємств, які здійснюють регульовані види діяльності (передачу електричної енергії магістральними чи місцевими (локальними) електричними мережами), ціноутворення повинно базуватися на відповідній методиці, яка розробляється та затверджується органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці.
На сьогоднішньому етапі розвитку доцільно використовувати методики на основі витрат та регульованої норми прибутку, в тому числі збільшення норми прибутку на величину цільової надбавки до тарифу. Така методика розробляється та затверджується органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці. Сума регульованого прибутку залежить від вартості активів, що використовуються для обслуговування споживачів, включаючи інвестиції, які вже здійсненні або будуть здійсненні протягом регульованого періоду. Для розрахунку тарифу визначається регульований рівень доходу енергокомпанії, який складається із всіх обґрунтованих операційних витрат та прибутку на певний період регулювання. Норма прибутку - це відсоток, який визначається органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці виходячи із вартості капіталу на ринку, ризику, пов'язаного із впровадженням інвестиційних проектів, та індексу інфляції.
Для залучення інвестицій компанії можуть використовувати як власний прибуток, так і кредити фінансових та банківських установ. В обох випадках існують витрати, пов'язані із залученням коштів, які повинні відшкодовуватись. В першому випадку - це дивіденди акціонерам, що підлягають сплаті в майбутніх періодах, в другому випадку - відсотки з кредитів. Ці витрати плюс податок на прибуток відшкодовуються за рахунок прибутку.
Повернення сум інвестицій відбувається через амортизаційні відрахування або надбавку до тарифу. Терміни та метод нарахування амортизації та термін, на який вводиться надбавка до тарифу, визначаються регулюючим органом. Додатковим стимулом для внесення інвестицій є застосування прискореної амортизації активів, що були придбані під час здійсненні інвестицій.
Методику на основі витрат та регульованої норми прибутку, в тому числі збільшення норми прибутку на величину цільової надбавки до тарифу, доцільно застосовувати для будівництва та модернізації об'єктів НЕК "Укренерго", а також атомних і гідровиробників, якщо їхні ціни регулюватимуться.
Підприємства, які здійснюють нерегульовані види діяльності, а саме виробництво та постачання електричної енергії, самостійно приймають рішення про здійснення інвестиційних проектів та всі інвестиційні витрати відшкодовуються за рахунок тієї ціни, яка склалася у конкуренції з іншими учасниками ринку. Стимулом для виробників до здійснення інвестицій є плата за потужність. При виникненні дефіциту потужності орган регулювання електроенергетики підвищує плату за потужність, що і буде відповідним ціновим сигналом.
Таким чином, якщо діяльність компанії підлягає регулюванню і вона самостійно приймає рішення про здійснення інвестицій, то джерела інвестицій визначаються менеджментом, а інвестиційні витрати відшкодовуються через регульовану ціну. У процесі здійснення компанією регульованої або нерегульованої діяльності та прийнятті самостійного рішення про залучення інвестицій за рахунок кредитів міжнародних фінансових організацій під гарантії держави, інвестиційні витрати відшкодовуються через ціну та за рахунок коштів державного бюджету. Якщо інвестиційний проект реалізується за рішенням державних органів, то фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів на безповоротній основі.
В усіх цих випадках необхідно передбачити заходи для уникнення викривлення ціни на користь одних учасників ОРЕ за рахунок інших.
З метою створення сприятливих умов для будівництва та модернізації об'єктів ОЕС необхідне удосконалення законодавства в частині оподаткування та амортизації, а саме:
не оподатковувати прибуток, що реінвестується на розвиток виробництва, податком на прибуток;
розробити законодавство про амортизаційні нарахування, яке б враховувало економічну сутність та стимулювало залучення інвестицій.
7. Державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці
7.1. Мета та завдання державного регулювання в електроенергетиці
Метою державного регулювання в електроенергетиці є забезпечення балансу інтересів держави, суб'єктів електроенергетики та споживачів електричної енергії, забезпечення впевненості інвесторів у стабільності правил здійснення підприємницької діяльності в електроенергетиці, посилення конкуренції між виробниками та між постачальниками електричної енергії.
З цією метою здійснюється регулювання діяльності природних монополій та суміжних ринків в ПЕК.
На сьогодні державне регулювання в електроенергетиці виконує такі завдання:
формування та забезпечення державної політики щодо розвитку та функціонування ОРЕ;
сприяння розвитку конкуренції на ОРЕ;
захист прав та інтересів споживачів від зловживань енергетичними підприємствами-монополістами своїм становищем;
забезпечення проведення цінової і тарифної політики;
створення рівних можливостей для доступу та роботи на ОРЕ його учасників;
забезпечення дотримання учасниками ОРЕ правил поведінки на ОРЕ;
забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики.
7.2. Ліцензування діяльності в електроенергетиці
Ліцензування діяльності в електроенергетиці є однією з основних форм державного регулювання, яка реалізується шляхом встановлення загальних для суб'єктів підприємництва вимог до здійснення ними діяльності як монопольних, так і конкурентних видів, а також визначення тих суб'єктів, що відповідають цим вимогам, через надання їм відповідних ліцензій.
