Додатково до прямих контрактів, як і в інших ринках електричної енергії, у Нордпулі існує необхідність балансування споживання та виробництва енергії у реальному часі. Дотримання вимог балансування є обов'язковим, незалежно від ролі (активної чи пасивної) при виконанні цих вимог. У Нордпулі не розроблений єдиний механізм балансування, і окремі оператори системи здійснюють балансування у локальних енергетичних системах.
Учасники ринку мають право вибору як брати в ньому участь. По-перше, учасники ринку можуть укладати з оператором системи угоду про балансування виробітку та споживання власними споживачами. Такі споживачі називаються учасниками надання послуг з балансування. В іншому разі, учасники можуть домовитися з учасниками надання послуг з балансування на балансування від їх імені.
Учасники надання послуг з балансування можуть здійснювати фізичну торгівлю до часу безпосереднього постачання. Торгівля може здійснюватись у Нордпулі або за іншими двосторонніми договорами. Балансовий механізм вступає в дію у момент постачання. Учасники надання послуг з балансування мають повідомити оператора системи до початку моменту постачання щодо їх запланованих фізичних пропозицій.
Ціна дисбалансу обчислюється оператором системи і виставляється учасникам ринку на обсяг їх дисбалансу. Ця ціна є результатом подання заявок на ринку. Структура ціни за дисбаланс заохочує учасників надання послуг з балансування мінімізувати їх відхилення від запланованих фізичних обсягів.
У Нордпулі не існує оператора ринку, завдяки успішній торгівлі, Нордпул сам є оператором ринку. Треба, проте, зауважити, що не існує обов'язку використовувати Нордпул, і тому він не має такого ж офіційного статусу, як у інших електроенергетичних ринках. Функції Нордпулу та операторів системи чітко визначені, без зайвих бюрократичних та регуляторних процесів. Відсутність бюрократії є основним фактором успішного розвитку Скандинавського пулу електричної енергії.
Оскільки Скандинавський ринок значною мірою є добровільним (не враховуючи механізму балансування, який забезпечується окремо кожним оператором системи), у ньому не існує загальної договірної основи. Це ілюструє можливість успішного функціонування ринку без необхідності забезпечення централізованої договірної основи. Однак, необхідно зауважити, що у Нордпулі висуваються жорсткі вимоги щодо фінансової безпеки учасників ринку, а також передбачено чіткі правила та процедури стосовно торгівлі у Нордпулі.
Загальний висновок, що випливає з аналізу світового досвіду полягає у тому, що найрозвиненіші країни світу обрали структуру ринку, яка базується на двосторонніх контрактах.
Розвиток енергетичних ринків у країнах ЄС
Директива 96/92/EC Європейського парламенту та Ради Європи стосовно спільних правил для внутрішнього ринку електричної енергії вимагає, щоб країни ЄС поступово відкрили свої ринки електричної енергії для конкуренції у роздрібному ринку. Крім того, Директива вимагає значного розмежування видів діяльності в електроенергетичному секторі та відкритого і недискримінаційного доступу до ринку та до електричних мереж. На початку лібералізації більшість країн ЄС мали вертикально інтегровану структуру електроенергетичного сектора. Виконання Директиви ЄС цими країнами забезпечується шляхом посилення розмежування видів діяльності у секторі та через дозвіл на впровадження двосторонніх контрактів.
Зростання обсягів торгівлі за двосторонніми контрактами вимагає розвитку та впровадження послуг з балансування дуже високого рівня з метою збалансування попиту та виробництва в умовах неминучих відхилень фізичного виробітку та споживання від обсягів, задекларованих у контрактах. У найбільш розвинених ринках електричної енергії такі послуги надаються та купуються через балансуючі ринки. іншою очевидною тенденцією розвитку енергетичних ринків є утворення бірж електричної енергії. Двосторонні договори укладаються між сторонами у процесі безпосередніх прямих переговорів, а електроенергетичні біржі є інструментом, за допомогою якого стандартизовані договори на виробництво та постачання електричної енергії можуть продаватися просто, швидко та безпосередньо перед самим моментом поставки. Біржі електричної енергії зараз функціонують практично в усіх країнах ЄС.
4. Мета подальшого розвитку оптового ринку електричної енергії та принципи його функціонування
4.1. Мета подальшого розвитку оптового ринку електричної енергії
Метою подальшого розвитку ОРЕ є:
забезпечення енергетичної безпеки держави;
надійне та безперебійне задоволення потреб споживачів в електричній енергії за оптимальною ціною на основі конкуренції між виробниками і між постачальниками з урахуванням економічно обгрунтованих витрат на її виробництво, передачу та постачання;
забезпечення фінансової стабільності і прибутковості підприємств електроенергетичної галузі і залучення інвестицій в галузь;
подальший розвиток конкурентного середовища в ОРЕ;
технічне оновлення електроенергетичної галузі.
4.2. Принципи функціонування оптового ринку електричної енергії
При подальшому розвитку ОРЕ повинен базуватися на таких принципах:
відкритості - забезпечення рівних можливостей для доступу на ОРЕ суб'єктів господарської діяльності;
саморегульованості ОРЕ;
справедливої конкуренції між виробниками електричної енергії та між постачальниками в умовах рівних прав і можливостей, розвитку конкуренції шляхом вдосконалення правил роботи ОРЕ, недопущення дискримінації учасників ОРЕ;
ефективного ціноутворення;
незалежного державного регулювання, яке забезпечує баланс інтересів держави, учасників ОРЕ і споживачів;
стабільності і достатності нормативно-правової та договірної бази функціонування ОРЕ, яка регламентує відносини між суб'єктами цього ринку; прозорості розрахунків та формування ціни на електричної енергію в ОРЕ із дотриманням конфіденційності;
можливості інтеграції в європейські ринки електричної енергії;
енергозбереження та захисту навколишнього середовища;
забезпечення енергетичної безпеки функціонування галузі.
5. Напрями подальшого розвитку оптового ринку електричної енергії
5.1. Удосконалення системи відносин на оптовому ринку електричної енергії
Для забезпечення досягнення найбільш оптимальних цін для споживачів, покращання фінансової ситуації в електроенергетичній галузі та створення привабливого інвестиційного клімату необхідно вдосконалювати систему відносин на ОРЕ, розвиваючи конкурентне середовище серед виробників та постачальників електричної енергії.
Враховуючи світовий досвід розвитку оптових ринків електричної енергії, норми Європейської енергетичної хартії та вимоги Директив Європейського парламенту стосовно загальних правил на внутрішньому ринку електричної енергії, а також особливості функціонування об'єднаної енергетичної системи України, подальший розвиток системи відносин в ОРЕ передбачає поступовий перехід від діючої системи шляхом її подальшої лібералізації до перспективної моделі повномасштабного конкурентного ринку, який включатиме:
ринок прямих товарних поставок електричної енергії, який функціонує на основі двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії між виробниками електричної енергії та постачальниками і споживачами (такі договори можуть укладатися як на біржі, так і на позабіржовому ринку);
балансуючий ринок електричної енергії;
ринок фінансових контрактів;
ринок допоміжних послуг.
Перехід від поточної моделі ОРЕ до перспективної відбувається шляхом поступового запровадження системи двосторонніх договорів на купівлю електричної енергії між кінцевим споживачем для власних потреб і виробником та між постачальником і виробником. Під наглядом НКРЕ на цьому етапі поступово впроваджуються, елементи балансуючого ринку та розвивається паралельно з існуючим спотовим ринком ринок двосторонніх договорів. Запровадження двосторонніх договорів відбувається за такими етапами:
1) впровадження двосторонніх договорів на купівлю електричної енергії між ТЕЦ (незалежно від встановленої потужності) і постачальником, на території якого знаходиться ТЕЦ та/або кінцевим споживачем цього постачальника;
2) впровадження двосторонніх договорів на купівлю електричної енергії між ТЕЦ, ТЕС, АЕС і постачальником в обсягах, що не перевищують встановлених НКРЕ, та/або кінцевим споживачем для власних потреб, річний обсяг електроспоживання якого становить понад 250 млн. кВт.г;
3) впровадження двосторонніх договорів на купівлю електричної енергії між ТЕЦ, ТЕС, АЕС і постачальником в обсягах, що не перевищують встановлених НКРЕ, та/або кінцевим споживачем для власних потреб, річний обсяг електроспоживання якого становить понад 100 млн. кВт.г. чи/або постачальником;
4) впровадження двосторонніх договорів на купівлю електричної енергії між ТЕЦ, ТЕС, АЕС і постачальником та/або кінцевим споживачем для його власних потреб (незалежно від обсягу електроспоживання).
Продаж електричної енергії, виробленої гідроелектростанціями та гідроакумулюючими станціями, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, здійснюється виключно через оптового постачальника електричної енергії та через балансуючий ринок.
Ринок двосторонніх договорів розвивається за наявності певних передумов, необхідних як для функціонування ринку, так і для здійснення діяльності учасниками ринку. Для цього необхідно внести певні зміни та доповнення до Договору, на підставі якого створено ОРЕ та в подальшому буде розвиватись балансуючий ринок та до Правил ринку, якими встановлюються правила ціноутворення щодо розрахунку дисбалансів, що виникають на ринку двосторонніх договорів. Для здійснення діяльності членами ОРЕ необхідно передбачити:
створення системи диференційного комерційного обліку та обміну даними;
забезпечення поточної оплати в повному обсязі та погашення заборгованості за електричну енергію;
зобов'язання щодо повного покриття витрат, включаючи витрати на зняття з експлуатації ядерних установок атомних станцій.
Крім того, слід розробити механізми і створити умови для безперешкодного переходу до ринку двосторонніх договорів.
Передумовою впровадження кожного етапу розвитку ринку є внесення змін до Договору та Правил ринку, розробка і впровадження відповідних процедур, з урахуванням досвіду роботи за підсумками кожного попереднього етапу. Передбачається, що кожний етап розвитку ринку двосторонніх договорів триває до одного року, а перехід до перспективної моделі до 5 років.
Передумовами переходу до повномасштабного ринку двосторонніх договорів і балансуючого ринку є:
погашення заборгованості та повна гарантована оплата за спожиту в поточному періоді електричну енергію;
впровадження автоматизованих вимірювальних систем обліку та обміну даними, які відповідають міжнародним стандартам;
внесення відповідних змін до законодавства та розробка необхідних нормативних документів;
розробка та готовність до запровадження всіх елементів балансового механізму, складовими якого є розрахунок дисбалансу та балансуючий ринок, включаючи всі необхідні процедури;
згода більшості членів ОРЕ підписати двосторонні договори на купівлю електричної енергії між виробниками і кінцевими споживачами (незалежно від обсягу електроспоживання) та між виробниками і постачальниками.
5.1.1. Суб'єкти оптового ринку електричної енергії та їх статус
У процесі подальшого розвитку ОРЕ зберігається розмежування основних видів діяльності - виробництво, передача магістральними електричними мережами, розподіл (передача локальними електричними мережами) і постачання, які здійснюються на підставі відповідних ліцензій. Кількість суб'ктів ОРЕ (енергогенеруючі, розподільчі та постачальні компанії) може змінюватись.
Перехідний період - існуюча система з впровадженням ринку двосторонніх договорів з елементами балансуючого ринку.
Протягом перехідного періоду оптовий ринок буде складатися з двох частин: 1) існуючий ОРЕ, до якого входять ті учасники, які працюють за діючими Правилами ринку; та 2) зростаючий з кожним роком ринок двосторонніх договорів з елементами балансуючого ринку.
Таким чином, вже на перехідному етапі до учасників ОРЕ приєднуються споживачі, які мають доступ до ринку двосторонніх договорів.
У Правила ринку повинні бути внесені зміни в тій частині, що стосується ринку двосторонніх договорів з елементами балансуючого ринку, які будуть визначати критерії для участі в ньому, а також передбачати умови взаємодії ринку що впроваджується з діючим ринком.
Крім учасників до ринку входять:
суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії - оператор ринку;
суб'єкт підприємницької діяльності, пов'язаної з диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об'єднаною енергетичною системою України - оператор системи;
суб'єкт підприємницької діяльності, пов'язаної з передачею електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами - оператор магістральних мереж;
суб'єкт підприємницької діяльності, пов'язаної з передачею електричної енергії місцевими (локальними) електричних мережами - оператор передачі місцевими мережами.
ДП "Енергоринок" виконує функцію оператора ринку та оптового постачальника електричної енергії до приватизації енергогенеруючих компаній теплових електростанцій. За умови приватизації організаційно-правова форма оператора ринку може бути змінена.
Перспективна модель двосторонніх договорів та балансуючого ринку
Учасники ринку та суб'єкти, які забезпечують його функціонування, є ті ж самі, що і сьогодні, за винятком оптового постачальника, який ліквідується. оператор ринку, засновниками якого будуть учасники ринку, стане оператором балансуючого ринку. Він здійснює реєстрацію двосторонніх договорів; розробляє на основі заявок виробників та прогнозування споживання графік виробництва; виконує функції розпорядника системи обліку для визначення обсягів купівлі та продажу електричної енергії на балансуючому ринку на базі вимірів та погодинних цін, що встановлюються за правилами балансуючого ринку; здійснює виставлення рахунків від виробника до постачальника, від виробника до споживача та відповідні суми платежів від кожного учасника ринку для оплати оператору магістральних мереж і оператору системи.
Оператор системи здійснює такі функції: забезпечує виконання графіка виробництва електричної енергії, встановленого оператором ринку; диспетчеризує та здійснює баланс електричної енергії, використовуючи балансовий механізм, визначений Договором ринку.
5.1.2. Організаційна структура оптового ринку електричної енергії
Оптовий ринок електричної енергії включає такі елементи:
1) організація купівлі та продажу електричної енергії;
2) організація функціонування ринку;
3) управління функціонуванням ринку;
4) регулювання.
Перехідний період - існуюча система з розвитком ринку двосторонніх договорів та елементів балансуючого ринку
У перехідний період зберігається організаційна структура ОРЕ, визначена Законом України "Про електроенергетику" та Договором. На цьому етапі сторони Договору приводять його у відповідність із законодавством, з подальшим розробленням Правил ринку як окремого нормативно-правового акта. Ці Правила ринку затверджуються органом державного регулювання в електроенергетиці і регулюють відносини на ОРЕ.
Організація купівлі та продажу електричної енергії
Оптовий постачальник електричної енергії здійснює реалізацію електричної енергії, керуючись існуючими Правилами ринку. При здійсненні операцій відповідно до Правил ринку оптовий постачальник електричної енергії діє як посередник між генераторами та постачальниками. Для забезпечення надходження платежів всі учасники ринку зобов'язані забезпечити кредитне покриття у розмірах, які визначені правилами розрахунків. У разі неспроможності забезпечення кредитного покриття до учасника ринку застосовуються відповідні санкції.
Крім того, поступово розвиваються прямі відносини купівлі-продажу між виробниками та постачальниками або споживачами. Обсяги електричної енергії у розмірі дисбалансів, що виникають на ринку двосторонніх договорів, закуповуються та продаються оптовим постачальником електричної енергії за окремими правилами, що відрізняються від правил існуючого ОРЕ.
Організація функціонування ринку
Організація функціонування ринку базується на існуючих Правилах ринку. Це стосується подання цінових заявок виробниками, встановлення графіка диспетчеризації енергоблоків відповідно до ранжованого порядку, розрахунку граничної ціни системи та інших платежів, а також управління функціонуванням системи у реальному масштабі часу з боку оператора системи.
Розвиток ринку двосторонніх договорів безпосередньо не вплине на існуючі Правила ринку. Учасники ринку двосторонніх договорів мають надавати дані оператору ринку про їхні контрактні обсяги, однак такі дані не змінять правил подання цінових заявок, встановлення графіка, розрахунку ГЦС та функціонування системи. Разом з тим нові правила для розрахунку і сплати за дисбаланс для учасників ринку двосторонніх договорів (правила балансуючого ринку) будуть розроблені за участю суб'єктів ринку і затверджені НКРЕ.
Управління функціонуванням ринку
Для забезпечення своїх інтересів учасники ринку обирають найбільш прийнятну форму саморегулювання, при якій передбачається діяльність:
- загальних зборів - щорічних та позачергових загальних зборів членів ринку;
- ради ринку - сукупності голосуючих і неголосуючих директорів, які виконують свої повноваження згідно з Договором;
- банкіра ринку - уповноваженого банку, у якому відкритий поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника;
- аудитора ринку - незалежної аудиторської фірми, яка здійснює аудит ринку від імені членів ринку;
- арбітражної комісії - комісії для вирішення спірних питань, пов'язаних з роботою ОРЕ.
Учасники ОРЕ за власним вибором можуть обрати іншу доцільну форму саморегулювання.
Перспективна модель - двосторонніх договорів та балансуючого ринку
Організація купівлі та продажу електричної енергії
Основними відносинами купівлі-продажу будуть двосторонні договори між виробниками та постачальниками або споживачами. Умови таких договорів визначатимуться сторонами цих договорів з урахуванням вимог, які встановлюються НКРЕ.
Для проведення розрахунків відомості про обсяги, зазначені у договорах, будуть доводитись до відома оператору ринку. Всі суб'єкти, що купують або продають фізичні обсяги електричної енергії, братимуть участь у балансуючому ринку. Балансовий механізм купівлі та продажу електричної енергії здійснюється через оператора ринку. Оператор ринку вимагатиме кредитного покриття від усіх учасників балансуючого ринку.
Організація функціонування ринку
Покупці та продавці електричної енергії укладатимуть двосторонні договори шляхом двосторонніх переговорів або через біржу. Для функціонування ОЕС необхідно, щоб відомості про обсяги, зазначені у договорах, доводились до відома оператору системи. Оператор системи при плануванні включення у диспетчерський графік енергогенеруючого блока повинен враховувати ці обсяги.
Покупці та продавці електричної енергії беруть участь у балансовому механізмі згідно з Правилами ринку.
Управління функціонуванням ринку
Забезпечення функціонування балансуючого ринку здійснюється загальними зборами учасників та радою ринку. Згідно з Договором функції ради можна розподілити на три категорії - управління, внесення змін до договору балансуючого ринку та забезпечення дотримання сторонами умов цього договору.
Державне регулювання (на перехідному періоді та при запровадженні перспективної моделі)
На перехідному етапі за органом державного регулювання зберігаються функції і повноваження, що передбачені законодавством.
Державне регулювання здійснюється шляхом:
ліцензування - розроблення та затвердження ліцензійних умов та видача ліцензій;
ціноутворення - встановлення:
тарифів на послуги природних монополій з передачі електричної енергії та диспетчеризації;
плати за послуги оператора ринку:
оптової складової, що враховується у роздрібному тарифі, доки постачання не стане цілком конкурентним видом діяльності (тобто, нагляд за виконанням зобов'язань щодо оптимальної закупівлі для постачальників за регульованими тарифами).
здійснення в установленому порядку контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики.
До функцій НКРЕ на ринку належать також затвердження Договору та Правил ринку, врегулювання спорів, вжиття заходів до ліцензіатів у разі невиконання ними своїх зобов'язань, моніторинг ринку.
5.1.3. Система договірних відносин в оптовому ринку електричної енергії
Перехідний період - існуюча система з розвитком ринку двосторонніх договорів та елементів балансуючого ринку
Основним документом, яким врегульовуються спільні обов'язки учасників ОРЕ, є Договір, зокрема, обов'язок учасників дотримуватися Правил ринку, затверджених НКРЕ. У перехідний період система договірних відносин з купівлі-продажу електричної енергії включає:
договірні відносини з реалізації електричної енергії, що здійснюються через оптового постачальника електричної енергії;
прямі договірні відносини - між виробниками та постачальниками і кінцевим споживачем.
З метою забезпечення функціонування ОРЕ оптовий постачальник електричної енергії укладає договори з:
оператором системи на надання послуг з диспетчеризації;
оператором магістральних мереж на надання послуг з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;
юридичними особами - суб'єктами ОРЕ на надання допоміжних послуг.
Такі договори необхідно розробити для впровадження нових Правил ринку.
Ринок двосторонніх договорів розвивається через укладення договорів між кінцевим споживачем і виробником, а також договорів між постачальником і виробником. Такі договори укладаються з урахуванням спеціальних вимог, які встановлюються НКРЕ (НКРЕ визначає суттєві умови договору і затверджує типову форму примірного договору). Договори реєструються у оптового постачальника електричної енергії і набирають чинності з моменту їх реєстрації. Обов'язковою умовою реєстрації є:
- укладення договорів з оптовим постачальником електричної енергії на компенсацію кінцевим споживачем або постачальником відповідної частки витрат, пов'язаних з диспетчеризацію, передачею електричної енергії магістральними та міждержавними мережами, підтриманням резерву потужності, наданням допоміжних послуг, обробкою даних комерційного обліку, а також відповідної частки інвестиційної складової оптового тарифу, в тому числі дотаційних сертифікатів за їх наявності. Цей договір укладається тільки на умовах попередньої оплати;
укладення договору з відповідними розподільчими компаніями на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами;
а також за умови підписання учасниками Договору ринку.
У Правилах ринку повинні бути передбачені елементи балансуючого ринку.
В умовах перехідного періоду з метою страхування цінових ризиків на добровільних засадах запроваджуються ф'ючерсні контракти без фізичного постачання електричної енергії (контракти на різницю).
Учасниками такого ринку фінансових контрактів можуть бути енергогенеруючі компанії, постачальники електричної енергії за регульованим тарифом (за умови надання дозволу НКРЕ), постачальники електричної енергії за нерегульованим тарифом та великі споживачі.
Перспективна модель - двосторонніх договорів та балансуючого ринку
Види договорів оптової купівлі та продажу електричної енергії
існує три основних типи купівлі та продажу електричної енергії:
за двосторонніми договорами - переважно за довгостроковими договорами, однак можуть укладатися на будь-який період часу;
за стандартизованими договорами через біржу;
через балансуючий ринок за Договором та Правилами ринку.
Двосторонні договори на купівлю та продаж електричної енергії укладаються безпосередньо між виробниками та постачальниками або споживачами. Умови двосторонніх договорів повинні включати процедури розрахунків та здійснення платежів, враховувати положення про забезпечення платежів.
Біржа є цілком інтегрованим механізмом та розрахунковим центром, який гарантує виконання договірних зобов'язань у разі невиконання стороною договору платіжних зобов'язань, та здійснює управління розрахунком платежів у момент виконання укладених на біржі договорів.
Основними документами, якими визначаються загальні обов'язки членів балансуючого ринку та їх взаємовідносини в умовах балансуючого ринку, є Договір та Правила ринку. Ліцензіати з виробництва, передачі та постачання електричної енергії, оператор системи та оператор ринку є сторонами Договору. Трейдери та інші суб'єкти можуть стати сторонами Договору. Підписання Договору є невід'ємною умовою ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії. Це необхідно для того, щоб усі учасники цього ринку сплачували кошти за різницю між фізичними обсягами електричної енергії за двосторонніми договорами, та фактичним виробництвом або споживанням електричної енергії.
Сторони Договору зобов'язані дотримуватися Правил ринку.
5.2. Економічні основи та фінансові механізми функціонування оптового ринку електричної енергії
Перехідний період - існуюча система з розвитком ринку двосторонніх договорів та елементів балансуючого ринку.
Ціни на електричну енергію, яка поставляється виробниками на ОРЕ, та оптова ринкова ціна визначаються за Правилами ринку. Відповідно до цих Правил ціна для ТЕС, окремих ТЕЦ, залежно від особливостей їх технологічного режиму, формується на підставі цінових заявок, для АЕС - на підставі спеціальних цінових заявок. Цінові заявки подаються виробниками за узгодженою процедурою "на наступну добу" на всі блоки, які експлуатуються та не перебувають у ремонті. Завантаження блоків здійснюється шляхом оптимізації для забезпечення мінімальних вартісних показників виробництва, відповідно до Правил ринку.
Для подальшого розвитку конкуренції між тепловими енергогенеруючими компаніями на перехідному періоді здійснюються такі заходи: створення ринків палива, до яких виробники мають вільний доступ; планування графіка та диспетчеризація на основі цінових заявок. Виробники мають право вибирати, які енергоблоки пропонувати в ринок, проте для запобігання зловживанню ринковою владою виробники повинні заявляти всю технічно спроможну потужність. Виробники повинні самостійно подавати цінові заявки, проте якщо НКРЕ визнає ринок недостатньо конкурентним, цінові заявки можуть обмежуватися за прозорими правилами. При цьому регулювання цінових заявок не повинно викривляти або невеліювати цінові сигнали ринку виробництва.
Продаж електричної енергії, виробленої гідроелектростанціями та гідроакумулюючими станціями, потужність чи обсяг відпуску яких перевищує граничні показники, здійснюється за тарифами, які встановлюються НКРЕ.
У разі реалізації електричної енергії через оптового постачальника електричної енергії впроваджується система обов'язкового кредитного покриття (акредитиви, депозити тощо) та зберігається система проведення розрахунків за куповану і спожиту електричну енергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання. У разі відсутності заборгованості у постачальника електричної енергії за регульованим тарифом та здійснення її повної поточної оплати розрахунки за електричну енергію куплену в оптового постачальника електричної енергії можуть проводитися через поточні рахунки постачальника.
Ціни на ринку двосторонніх договорів, що розвивається, вільно встановлюються під час переговорів сторін.
Для визначення ціни за дисбаланс на ринку двосторонніх договорів необхідно розробити правила, які повинні грунтуватися на принципах ціноутворення на балансуючих ринках і включаються до Правил ринку.
У разі страхування цінових ризиків, яке здійснюється на добровільних засадах, застосовуються ф'ючерсні контракти на електричну енергію без її фізичного постачання (контракти на різницю). Ціна, за якою укладаються контракти на біржі, визначається учасниками торгів.
Перспективна модель - двосторонніх договорів та балансуючого ринку
Ціни на купівлю та продаж електричної енергії за двосторонніми договорами визначаються сторонами цих договорів.
Ціни за договорами, які укладаються на біржі, встановлюються за результатами здійснення торгів.
Ціни за усунення дисбалансу та розрахунок платежів визначаються на балансуючому ринку. Механізм прийняття пропозицій і заявок та розрахунку відповідної ціни визначається у Правилах ринку.
5.3. Виробничо-технологічна система оптового ринку електричної енергії
5.3.1. Диспетчерське управління та баланс попиту і пропозицій
Перехідний період - існуюча система з розвитком ринку двосторонніх договорів та елементів балансуючого ринку.
НЕК "Укренерго" є оператором системи (диспетчером), який здійснює диспетчеризацію відповідно до графіка навантаження, розробленого оператором ринку на наступну добу.
Оператор системи може корегувати протягом доби поточний графік навантаження енергосистеми за погодженням з Оператором ринку.
Оператор системи зобов'язаний надавати системні (допоміжні) послуги.
Оператор системи відповідає за проведення аналізу обмежень у системі та визначення шляхів розв'язання проблем, а також вносить НКРЕ пропозиції щодо будівництва нових об'єктів передачі для усунення таких обмежень, що забезпечить зменшення операційних витрат енергосистеми.
Оператор системи зобов'язаний здійснювати довгострокове прогнозування навантаження та постачання на основі інформації, що надається членами ринку.
Виробники зобов'язані подавати заявки на всі блоки, які експлуатуються та не перебувають в ремонті, та надавати інші послуги відповідно до Правил ринку та Кодексу електричних мереж.
Технічні умови приєднання до мережі для виробників та операторів передачі місцевими мережами визначені у Кодексі електричних мереж, включаючи зобов'язання виконувати накази диспетчера.
Перспективна модель двосторонніх договорів та балансуючого ринку
На другому етапі обсяги навантаження за двосторонніми договорами враховуються оператором ринку у графіку навантаження на наступну добу і оператор системи (диспетчер) повинен виконувати інструкції щодо диспетчеризації за цими договорами на основі графіку навантаження.
5.3.2. Система забезпечення роботи оптового ринку електричної енергії - інформаційний обмін, вимірювальне і програмне забезпечення
Функції оператора комерційного обліку виконує оператор ринку. Він відповідає за збір та обробку погодинних обсягів згідно з правилами та процедурами, визначеними Правилами ринку.
Передбачається поступова автоматизація вимірювальної системи обліку та обміну даних, що спочатку буде базуватися на існуючому обладнанні та програмному забезпеченні, з поступовим застосуванням обладнання для погодинного вимірювання у точках вимірювання та автоматизованими системами зв'язку, вдосконаленням програмного забезпечення для обробки даних, покращенням точності систем вимірювання.
Необхідно ретельно розробити протоколи обміну даними, які мають виконуватися всіма сторонами, що беруть участь у процесі обміну даними.
Перспективна модель двосторонніх договорів та балансуючого ринку
Перед впровадженням цього етапу для організаційного та технічного забезпечення його роботи необхідно:
визначити оператора централізованої системи обліку та обладнати систему приладами та програмним забезпеченням для розрахунку платежів на балансуючому ринку;
встановити на об'єктах всіх учасників торгів (виробників, постачальників та споживачів) відповідні засоби вимірювання та передачі даних;
зареєструвати та впровадити схеми обліку та правила збору даних для розрахунку точних обсягів реалізації;
впровадити протоколи обміну даними.
6. Завдання, які повинні бути розв'язані в процесі функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії, їх пріоритетність та заходи, необхідні для розв'язання завдань
6.1. Завдання
6.1.1. Розвиток об'єднаної енергетичної системи України та її інтеграція із суміжними енергосистемами, включаючи європейську
Розвиток ОЕС та її інтеграція з енергосистемами суміжних країн спрямовані на забезпечення надійного та безперебійного постачання електричною енергією з додержанням якості згідно з вимогами європейських стандартів. Розвиток ОЕС повинен відповідати державній політиці в енергетиці, суспільно-економічним потребам та розвитку економіки України.
На сьогодні майже всі блоки ТЕС відпрацювали свій розрахунковий технічний ресурс. існуюче енергогенеруюче обладнання вимагає повномасштабного технічного переозброєння з використанням передових технологій, для продовження терміну експлуатації станцій на 20-25 років, та орієнтації на спалювання українського вугілля.
У зв'язку з тим, що Україна не забезпечує себе в повному обсязі необхідною кількістю палива, у першу чергу необхідно вжити заходів для його економії. Загальна економія палива можлива за рахунок запровадження найбільш прогресивних технологій спалювання палива та використання економічного обладнання, виведення з експлуатації обладнання з низькими техніко-економічними показниками, розвитку теплофікації, гідроенергетики тощо. Одним з таких заходів є глибоке збагачення вугілля, внутрішньоциклова газифікація вугілля з подальшим використанням генераторного газу в парогазових установках, реалізація проектів парогазових надбудов на блоках 800 МВт, заміна котлів на нові з використанням нових технологій, спорудження парогазотурбінних блоків тощо.
Однією з найважливіших проблем енергетичної галузі є недостатня кількість пікових потужностей, які б могли забезпечити регулювання графіку. Це призводить до необхідності спорудження високоманеврових потужностей. В першу чергу, необхідно забезпечити добудову Ташлицької ГАЕС та Дністровської ГАЕС.
Необхідно розробити програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії, а особливо - малих ГЕС.
Завданням стратегічної ваги є реалізація Комплексної державної програми енергозбереження, розробленої в 1996 році.
У Національній програмі енергозабезпечення народного господарства України (Міненерго, 1992-1993 роки), затвердженій Кабінетом Міністрів України і схвалений Верховною Радою України, та в "Стратегічних напрямках і технічних рішеннях реконструкції діючих ТЕС України" (Міненерго, 1994 рік) було намічено виконання в період до 2010 року широкомасштабної програми реконструкції діючих ТЕС. Однак у зв'язку з відсутністю коштів завдання Програми до цього часу не виконуються. А з огляду на зміни, що відбулися за ці роки, необхідно розробити та затвердити нову енергетичну стратегію.
Електрична енергія є привабливим товаром для продажу на експорт. А забезпечити експорт електричної енергії в Європу можливо тільки транзитом через магістральні лінії ОЕС за наявності надійної та розвиненої внутрішньої структури електричних мереж.
В основній мережі близько 40 відсотків обладнання відпрацювало свій подвійний термін експлуатації та потребує заміни та реконструкції.
На сьогодні в ОЕС існують, але не експлуатуються найбільш потужні в Європі міждержавні лінії 750 кВ.
Системоутворююча мережа ОЕС проектувалася і створювалася без врахування загальноприйнятого в Європі правила надійності електричних мережі (n-1). У разі відключення однієї з високовольтних ліній в будь-якому з перетинів ОЕС необхідно вживати спеціальних заходів щодо приведення електричних мережі до задовільного стану з огляду на вимоги надійності та оптимальності режимів. Ще більше ситуація загострилася через суттєві зміни в структурі виробництва. Більшість блочних ТЕС працюють з навантаженням 50-30 відсотків від встановленої потужності. А ТЕС якраз і мають найбільш досконалі схеми видачі потужності, які зараз не використовуються згідно з запроектованими режимами. і навпаки, АЕС не тільки зберегли, але й підвищили рівень виробітку та потужності. А саме АЕС мають найбільш складні та недосконалі схеми видачі потужності.
Всі вищенаведені причини, накладаючись одна на одну, роблять основну електричних мережу ОЕС дуже вразливою та чутливою до зовнішніх збурень. Через це найважливішим питанням для забезпечення надійної роботи ОЕС є відновлення паралельної роботи з усіма енергосистемами суміжних країн.
Для забезпечення більш надійної роботи ОЕС, збільшення пропускної спроможності основних перетинів та розв'язання проблеми мережних обмежень необхідно спроектувати, добудувати та ввести в експлуатацію нові об'єкти - підстанції та високовольтні лінії. Особливо важливим є питання забезпечення видачі потужності з атомних електростанцій.
Головними принципами роботи національних енергосистем є гарантоване збалансування режимів і самодостатність енергосистеми забезпечити баланс у разі імовірних відмов обладнання чи аварій. Це досягається за рахунок ринку системних послуг.
Для розвитку ринку системних послуг необхідно здійснити технічні заходи, що дозволять на належному рівні забезпечити резерв, регулювання активної та реактивної потужності, напруги. Для забезпечення здатності блоків автоматично реагувати на зміну частоти в енергосистемі із заданими оператором системи рівнями чутливості та статизмом необхідно виконати повномасштабну реконструкцію (заміну) регуляторів частоти обертів турбін ТЕС, АСУ ТП блочного і станційного рівня. Для забезпечення регулювання рівня напруги необхідно встановлення маневрених джерел реактивної потужності.
Крім того, необхідно вжити заходів до економічного стимулювання споживачів для зменшення нерівномірності графіка споживання електричної енергії.
Розвиток та нормальне функціонування ОРЕ неможливо відокремити від розвитку ОЕС. Всі ринкові відносини можуть розвиватися лише паралельно з розвитком технічної інфраструктури електроенергетичної галузі, на якій базується діяльність ОРЕ, що можливо забезпечити лише завдяки державній підтримці електроенергетичної галузі.
6.1.2. Покращення фінансового стану в електроенергетичній галузі
З метою покращення фінансового стану в електроенергетичній галузі необхідно здійснити заходи щодо:
вирішення проблеми боргів суб'єктів ОРЕ та їх дисбалансу;
забезпечення повної поточної оплати за електричну енергію, включаючи електричну енергію:
- спожиту бюджетними установами та організаціями і окремими категоріями споживачів, яким згідно з нормативно-правовими актами встановлені пільги та субсидії;
- спожиту екологічно небезпечними підприємствами та підприємствами, що мають аварійну броню;
удосконалення принципів ціноутворення з метою створення сприятливих умов для розвитку суб'єктів електроенергетики та надходження інвестицій у галузь, забезпечення економічно ефективної модернізації обладнання, отримання обгрунтованої норми прибутку, а також з метою управління попитом на електричну потужність та енергію і економічного стимулювання енергозбереження у споживачів шляхом повного відшкодування усіх витрат, пов'язаних з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії;
оптимізації податкового режиму, в тому числі методів нарахування податкових зобов'язань в електроенергетичній галузі;
недопущення обмеження платоспроможного попиту в ОРЕ;
обмеження адміністративного втручання в управління грошовими потоками на ОРЕ;
зниження рівня нормативних та понаднормативних втрат в електричних мережах;
поетапного впровадження нових систем комерційного обліку електричної енергії та інформаційного обміну на всіх етапах купівлі-продажу електричної енергії, визначення джерел їх фінансування;
вдосконалення системи договірних відносин в ОРЕ та впровадження механізмів примусового виконання договірних зобов'язань між учасниками ОРЕ.
Крім того, мають бути створені привабливі умови для забезпечення надходження інвестицій як вітчизняних, так і іноземних інвесторів.
6.1.3. Збільшення відкритості ринку та розвиток конкурентного середовища для виробників та постачальників електричної енергії
Світовий досвід розвитку енергоринків свідчить, що конкуренція призводить до оптимізації цін та підвищення ефективності енергетичного сектору та його сегментів. Конкуренція створює сприятливі умови для врахування під час формування цін всіх необхідних витрат, пов'язаних з поточним функціонуванням підприємств електроенергетики, а також для інвестування будівництва нових потужностей та модернізації діючих.
Задача, таким чином, полягає у розробці механізмів забезпечення підвищення конкуренції у тих сегментах галузі, які не є природними монополіями.
Це, зокрема, передбачає :
створення механізму, згідно з яким інвестування в будівництво нових виробничих потужностей буде відбуватись на конкурентній основі з проведенням тендеру та/або застосуванням процедури санкціонування відповідно до норм європейського законодавства стосовно доступу до ринку;
створення недискримінаційних процедур щодо експорту, імпорту та транзиту електричної енергії відповідно до норм європейського законодавства та Енергетичної хартії;
створення умов для участі не тільки теплових, але й атомних енергогенеруючих компаній на ринку подання цінових заявок на день вперед;
створення умов для підвищення конкуренції між тепловими енергогенеруючими компаніями на ринку подання цінових заявок на день вперед;
створення умов для розвитку конкуренції між постачальниками електричної енергії та на роздрібному ринку.
6.1.4 Удосконалення тарифної та інвестиційної політики
З метою забезпечення оптимальних цін на електричну енергію та створення сприятливих умов для надходження інвестицій необхідно забезпечити відповідність тарифної та інвестиційної політики ринковим засадам функціонування конкурентного ринку електричної енергії, що викладено у розділі 7.4.
6.1.5 Створення умов для розвитку ринку палива для електростанцій
З метою досягнення ефективної конкуренції серед виробників необхідно забезпечити умови для створення ринків палива (газу, вугілля, ядерного палива).
6.2. Заходи, необхідні для розв'язання завдань
6.2.1. Вдосконалення системи державного регулювання
Реформа в енергетичному секторі потребує комплексного підходу. Це розробка енергетичної політики та стратегії її реалізації, визначення основних принципів розвитку ринку електричної енергії, вдосконалення системи управління та регулювання галуззю. Важливе місце серед заходів з розвитку електроенергетичної галузі займає створення енергетичного законодавства. Законодавство, що регулює відносини у паливно-енергетичному комплексі, фрагментарне і має велику кількість неузгодженостей, оскільки створювалося воно за відсутності відповідної концепції реформування галузі. Залишається ще ряд проблем, що вимагають законодавчого регулювання, зокрема такі принципові питання як особливості регулювання діяльності природних монополій та суміжних ринків в ПЕК. Це створює умови для зловживань у галузі і призводить до складних проблем як у сфері реформування відносин власності, так і у сфері виконання взаємних зобов'язань та у вирішенні інших питань.
У зв'язку з цим особливого значення набуває розробка закону "Про державне регулювання природних монополій та суміжних ринків в паливно-енергетичному комплексі", який фактично має чітко визначити правовий статус НКРЕ, механізм фінансування, межі функцій та повноважень, встановити правила та процедури, які регламентують діяльність органу, відповідальність за прийняття неправомірних рішень тощо.
6.2.2. Вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює взаємовідносини в електроенергетиці та на оптовому ринку електричної енергії
Вдосконалення нормативно-правової бази взаємовідносин в електроенергетиці та на ОРЕ має передувати запровадженню реформ і забезпечуватися органами державної законодавчої та виконавчої влади і регулювання електроенергетики.
Зважаючи на напрями подальшого розвитку ОРЕ, визначені цією концепцією, доцільно здійснити ряд заходів, спрямованих на вдосконалення нормативно-правової бази функціонування електроенергетики та відносин на ОРЕ.
Пріоритетним заходом розвитку ОРЕ є розробка та прийняття необхідних змін до законів, зокрема до законів "Про електроенергетику", "Про природні монополії", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", бюджетного, фінансового, митного законодавства, законодавства про будівництво. Крім того, необхідним заходом є вдосконалення законодавства у сфері державного регулювання електроенергетики.
Для забезпечення реалізації напрямів подальшого розвитку ОРЕ та завдань цієї Концепції виникає потреба прийняття нових або зміни існуючих підзаконних нормативно-правових актів в електроенергетиці.
Процес вдосконалення нормативно-правової бази вимагає від суб'єктів електроенергетики приведення системи договірних відносин у відповідність до нового законодавства, зокрема Договору, на підставі якого створено ОРЕ, з можливим затвердженням правил оптового ринку як окремого нормативно-правового акту, та договорів купівлі-продажу електричної енергії.
З метою вдосконалення нормативно-правової бази функціонування ОРЕ та забезпечення подальшого розвитку ОРЕ законодавчого закріплення вимагають:
чітке визначення меж компетенції органів, уповноважених здійснювати державне управління та регулювання на ОРЕ;
зміни у ціно- та тарифоутворенні на ОРЕ у частині, що стосується втрат в електричних мережах, особливостей ціноутворення для атомних енергогенеруючих компаній, повернення інвестицій суб'єктами електроенергетики, розробки методик ціноутворення для гідровиробників та НЕК "Укренерго";
удосконалення порядку ліцензування, зокрема розробки відповідних процедур ліцензування;
зміни в організаційній структурі ОРЕ, зокрема створення енергетичної біржі та розробка відповідних процедур торгівлі на цій біржі;
заходи щодо вирішення проблеми боргів;
заходи щодо забезпечення повної поточної оплати, а саме, припинення постачання електричної енергії споживачам, які не здійснюють її оплату, визначення джерел відшкодування витрат за постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів та бюджетним організаціям, підприємствам, які мають аварійну бронь, гарантування платежів тощо;
впровадження додаткових засобів забезпечення виконання договірних зобов'язань;
врегулювання відповідальності за несанкціоноване споживання електричної енергії;
усунення обмеження платоспроможного попиту на ОРЕ;
зміни режиму оподаткування в електроенергетиці;
визначення процедур доступу до ринку виробництва електричної енергії:
санкціонування та/або тендер;
затвердження Кодексу електричних мереж;
впровадження правил та вимог до комерційного обліку електричної енергії;
впровадження порядку митного оформлення експорту, імпорту та транзиту електричної енергії;
зміни порядку купівлі-продажу електричної енергії під час запровадження повномасштабного конкурентного ринку електричної енергії у частині ліквідації оптового постачальника електричної енергії, а також зміни договірної системи та платіжно-розрахункових відносин учасників ОРЕ.
6.2.3 Розвиток конкурентного середовища для виробників і постачальників електричної енергії
Розвиток конкуренції має відбуватися у таких напрямах:
а) створення відповідно до норм європейського законодавства стосовно доступу до ринку такого механізму, згідно з яким інвестування в будівництво нових виробничих потужностей буде відбуватися на конкурентній основі з проведенням тендеру.