(d) якщо інвестором є підприємство - зазначається корпоративна структура та інформація про будь-яку фізичну особу, яка є кінцевим власником або здійснює кінцевий контроль над таким інвестором;
(e) щодо кожного позову:
(i) положення Угоди, про порушення якого подається позов;
(ii) фактичні обставини заявленого порушення, включно з відповідним заходом.
(f) способи захисту порушених прав та оціночний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
3. Подаючи запит на консультації, інвестор Сторони може запропонувати провести консультації за допомогою відеоконференції, телефонного або подібних засобів зв’язку, залежно від обставин. Іншій Стороні слід сприяти задоволенню такого запиту, зокрема, якщо інвестор є мікро-, малим або середнім підприємством.
4. Запит на консультації подається іншій Стороні в порядку цієї Статті не пізніше:
(a) спливу трьох років з дати, коли інвестор або, у відповідних випадках, підприємство, зазначене у Статті 17.23(2) (Подання позову до арбітражу), вперше отримав або повинен був отримати інформацію про оскаржуване порушення, а також інформацію про те, що інвестор або, у відповідних випадках, підприємство, зазнали збитків або шкоди через або внаслідок такого порушення; або
(b) якщо інвестор або, у відповідних випадках, підприємство ініціювало позов або провадження в адміністративному трибуналі чи суді відповідно до законодавства країни Сторони стосовно заходу, який зазначено у запиті інвестора на консультації, наданому відповідно до пункту 2, через два роки після того, як:
(i) інвестор або, у відповідних випадках підприємство, припиняє процедуру за таким запитом, або
(ii) якщо таке провадження було завершено іншим чином;
за умови, що це відбувається в строк не пізніше семи років після дати, коли інвестор або, у відповідних випадках підприємство, вперше отримало або мало отримати інформацію про оскаржуване порушення, а також інформацію про те, що інвестор або, у відповідних випадках, підприємство зазнали збитків або шкоди через або внаслідок такого порушення.
5. Ані триваюче порушення, ані вчинення подібних або пов’язаних дій чи бездіяльності не можуть поновити або перервати строки, викладені в пунктах 4(а) і 4(b).
6. Якщо інше не погоджено окремо, консультації проводяться протягом 90 днів після отримання запиту на консультації відповідно до пункту 2.
7. Якщо інше не погоджено окремо, місцем проведення консультацій є столиця іншої Сторони.
8. Якщо інвестор не подав позов згідно зі Статтею 17.23(Подання позову до арбітражу) протягом одного року з моменту вручення запиту на консультації, вважається, що інвестор відкликав свій запит на консультації та не повинен подавати позов в порядку цієї Частини щодо відповідного заходу. Цей період може бути продовжений за домовленістю між інвестором однієї Сторони та іншою Стороною.
Стаття 17.22: Медіація
Сторони спору можуть у будь-який час домовитися про вирішення спору в порядку медіації. Відповідач повинен сприяти задоволенню запиту про медіацію, поданого мікро, малим або середнім підприємством. Застосування процедури медіації не впливає на юридичний статус або права сторін спору, передбачені цією Частиною, та регулюється правилами, узгодженими сторонами спору, включаючи будь-які застосовні правила медіації, прийняті Спільною комісією. Якщо сторони спору погоджуються вдатися до медіації, положення пунктів 4, 5 і 8Статті 17.21 (Запит на консультації) і всі строки щодо арбітражу, передбачені цією Частиною, призупиняються з дати, коли сторони спору погодилися звернутися до процедури медіації та поновлюються в день, коли будь-яка зі сторін спору вирішить припинити процедуру медіації. Рішення сторони спору про припинення процедури медіації надсилається листом медіатору та іншій стороні спору.
Стаття 17.23: Подання позову до арбітражу
1. Інвестор Сторони може подати позов про порушення іншою Стороною зобов’язання відповідно до Статті 17.20 (Сфера застосування та мета), і відшкодування збитків або шкоди, завданих інвестору через або внаслідок такого порушення, лише якщо:
(a) інвестор виконав вимоги Статті 17.21 (Запит на консультації);
(b) минуло 180 днів з моменту отримання іншою Стороною запиту на консультації відповідно до Статті 17.21 (Запит на консультації);
(c) позов стосується заходів, зазначених у запиті інвестора на консультації відповідно до Статті 17.21 (Запит на консультації);
(d) інвестор дає згоду на вирішення спору відповідно до процедур, передбачених цією Угодою; і
(e) інвестор і, якщо позов стосується збитків або шкоди стосовно частки в підприємстві іншої Сторони, яке є юридичною особою, та якою інвестор володіє або контролює прямо чи опосередковано, таке підприємство відмовляються від свого права ініціювати або продовжувати будь-яке провадження щодо заходу іншої Сторони в будь-якому адміністративному трибуналі чи суді або в порядку іншої процедури вирішення спорів відповідно до законодавства такої Сторони, якщо таке провадження стосується заяви про порушення, передбаченого Статтею 17.21(2) (Запит на консультації), за винятком процедур застосування заходів забезпечення позову, судового захисту або інших надзвичайних судових повноважень, які не передбачають відшкодування шкоди до моменту розгляду відповідного позову адміністративним трибуналом або судом згідно з законодавством іншої Сторони.
2. Інвестор Сторони від імені підприємства іншої Сторони, яке є юридичною особою, якою інвестор володіє або яку інвестор контролює прямо чи опосередковано, може подати позов про порушення іншою Стороною зобов’язання відповідно до Статті 17.20 (Сфера застосування та мета), а також про відшкодування підприємству збитків або шкоди, понесених через або внаслідок такого порушення, лише якщо:
(a) інвестор виконав вимоги Статті 17.21 (Запит на консультації);
(b) минуло 180 днів з моменту отримання іншою Стороною запиту на консультації відповідно до Статті 17.21 (Запит на консультації);
(c) позов стосується заходів, визначених у запиті інвестора на консультації відповідно до Статті 17.21 (Запит на консультації);
(d) інвестор дає згоду на врегулювання спору відповідно до процедур, передбачених цією Угодою; і
(e) як інвестор, так і підприємство відмовляються від свого права ініціювати або продовжувати розгляд в адміністративному трибуналі, суді або в рамках іншої процедури врегулювання спору згідно із законодавством будь-якої Сторони, будь-яке провадження щодо заходу іншої Сторони, яке може становити порушення в розумінні Статті 17.21(2) (Запит на консультації), за винятком процедур застосування заходів забезпечення позову, судового захисту або інших надзвичайних судових повноважень, які не передбачають відшкодування шкоди до моменту розгляду відповідного позову адміністративним трибуналом або судом згідно з законодавством іншої Сторони.
3. Згода та відмова, які вимагаються цією Статтею, повинні бути вчинені в письмовій формі, бути передані Стороні-відповідачу та включені до матеріалів позову, поданого до арбітражу.
4. Незважаючи на пункт 3, відмова підприємства відповідно до пункту 1(e) або 2(e) не вимагається, якщо інша Сторона позбавила інвестора можливості або прав здійснювати контроль над підприємством.
5. Якщо інвестор Сторони подає позов відповідно до пункту 2, а інвестор підприємства або інвестор, що не має прав контролю, подає позов відповідно до пункту 1 стосовно тих самих подій або тих самих обставин, це призводить до подання двох або більше позовів про врегулювання спору згідно з цією Статтею. В такому випадку такі позови повинні розглядатися разом Трибуналом, утвореним згідно зі Статтею 17.30 (Об’єднання проваджень), якщо тільки Трибунал не дійде висновку, що об’єднане провадження може завдати шкоди інтересам сторони спору.
6. Інвестор Сторони може подати позов про врегулювання спору відповідно до:
(a) Конвенції МЦВІС за умови, що обидві Сторони є сторонами Конвенції МЦВІС;
(b) Додаткових правил МЦВІС, якщо лише одна Сторона є стороною Конвенції МЦВІС;
(c) Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ; або
(d) будь-яких інших правил за згодою сторін спору.
7. За винятком випадків внесення змін цією Угодою, арбітражне провадження регулюється чинною редакцією арбітражних правил, які підлягають застосуванню відповідно до пункту 6, якщо сторони спору не домовляться про інше.
8. Якщо позивач пропонує правила згідно з пунктом 6(d), Сторона-відповідач повинна відповісти на пропозицію позивача протягом 45 днів з моменту отримання пропозиції. Якщо сторони спору не дійшли згоди щодо запропонованих правил протягом 60 днів після отримання відповідної пропозиції, позивач може подати позов відповідно до правил, передбачених пунктами 6(a), 6(b) або 6(c).
9. При поданні позову згідно з цією Статтею, інвестор Сторони може клопотати про розгляд позову членом Трибуналу одноосібно. Сторона-відповідач може сприяти задоволенню такого клопотання, зокрема, якщо інвестор є мікро-, малим або середнім підприємством, а також якщо розмір компенсації або відшкодування шкоди за таким позовом є відносно незначним.
10. Позов вважається поданим до арбітражу в порядку цієї Статті з дати, коли:
(a) запит на арбітраж відповідно до Статті 36(1) Конвенції МЦВІС отримано Генеральним секретарем МЦВІС;
(b) запит на арбітраж згідно зі Статтею 2 Додатку C Додаткових правил МЦВІС отримано Секретаріатом МЦВІС; або
(c) Сторона-відповідач отримує повідомлення про арбітраж відповідно до Статті 3 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.
Стаття 17.24: Згода на арбітраж
1. Кожна Сторона погоджується на подачу позову до арбітражу відповідно до правил цієї Частини Угоди, включаючи вимоги Статтей 17.21 (Запит на консультації) та 17.23 (Подання позову до арбітражу).
2. Згода згідно з пунктом 1 і подання позову до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу) повинні задовольняти вимоги:
(a) Глави II Конвенції МЦВІС та Додаткових правил МЦВІС в частині письмової згоди сторін спору; та
(b) Статті II Нью-Йоркської конвенції в частині "письмової угоди".
Стаття 17.25: Припинення
Якщо позивач не вживає жодних заходів в рамках провадження протягом 180 днів після подання позову до арбітражу відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу) або іншого періоду часу, погодженого сторонами спору, позивач повинен вважається таким, що відкликав свій позов і припинив провадження. Трибунал, якщо його буде сформовано, на підставі клопотання Сторони-відповідача та після повідомлення сторін спору, видає постанову про припинення провадження. Після видачі постанови повноваження Трибуналу припиняються.
Стаття 17.26: Арбітри
1. За винятком створення Трибуналу в порядку Статті 17.30(Об’єднання проваджень), а також якщо сторони спору не домовляться про інше, Трибунал складається з трьох арбітрів. Кожна сторона спору призначає одного арбітра, а третій - головуючий - арбітр призначається за згодою сторін спору або відповідно до процедури погодженої сторонами спору. Сторонам спору рекомендується брати до уваги важливість забезпечення більшої різноманітності у призначенні арбітрів, у тому числі шляхом призначення жінок.
2. Арбітри повинні мати знання або досвід у сфері міжнародного публічного права, міжнародного інвестиційного права, права міжнародної торгівлі, або з питань вирішення спорів, що виникають з міжнародних інвестиційних чи міжнародних торговельних угод.
3. Арбітри повинні бути незалежними від Сторони спору чи інвестора, не бути афілійованими з або не отримувати вказівки від них.
4. Якщо сторони спору не дійшли згоди щодо винагороди арбітрів до створення Трибуналу, для визначення такої винагороди застосовується чинна ставка винагороди арбітрів МЦВІС.
5. Якщо Трибунал, крім Трибуналу за Статтею 17.30 (Об’єднання проваджень), не було створено протягом 90 днів після подання позову до арбітражу, сторона спору може попросити Генерального секретаря МЦВІС призначити ще не призначеного арбітра або арбітрів. Згідно з цією Статтею, Генеральний секретар МЦВІС здійснює призначення арбітрів на власний розсуд і, якщо це практично можливо, після консультації зі сторонами спору. Генеральний секретар МЦВІС не може призначати головуючим арбітром підданого Сторони.
6. Арбітри повинні дотримуватись Кодексу поведінки арбітра в процедурі вирішення спорів між інвестором і державою, який викладено у Додатку 17-B.
Стаття 17.27: Угода про призначення арбітрів МЦВІС
1. З урахуванням Статті 39 Конвенції МЦВІС та Статті 7 Додатку C до Додаткових правил МЦВІС, а також права щодо оскарження призначеного арбітра з будь-яких мотивів, що не стосуються національності:
(a) Сторона-відповідач погоджується на призначення кожного окремого члена Трибуналу, створеного згідно з Конвенцією МЦВІС або Додатковими правилами МЦВІС;
(b) інвестор Сторони, про яку йдеться у Статті 17.23(1) (Подача позову до арбітражу) може подати позов до арбітражу або продовжити позов відповідно до Конвенції МЦВІС або Додаткових правил МЦВІС, лише якщо інвестор письмово погоджується на призначення кожного члена Трибуналу; і
(c) інвестор Сторони, про яку йдеться уСтатті 17.23(2) (Подання позову до арбітражу) може подати позов до арбітражу або продовжити позов відповідно до Конвенції МЦВІС або Додаткових правил МЦВІС, лише якщо інвестор і підприємство погоджуються в письмовій формі на призначення кожного члена Трибуналу.
Стаття 17.28: Чинне законодавство та тлумачення
1. Трибунал, утворений відповідно до цієї Частини, застосовуватиме цю Угоду у тлумаченні відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів, вчиненої у Відні, 23 травня 1969 року, та інших норм і принципів міжнародного права, що застосовуються між Сторонами.
2. В разі виникнення серйозного занепокоєння щодо питань тлумачення, Комітет з питань послуг та інвестицій може рекомендувати Спільній комісії надати тлумачення відповідних положень цієї Угоди. Тлумачення, надане Спільною комісією, є обов’язковим для Трибуналу, створеного відповідно до цієї Частини. Спільна комісія може вирішити, що тлумачення стає обов’язковим з певної дати.
3. Трибунал не має юрисдикції визначати чи є захід, який оскаржується як порушення цієї Угоди, законним з точки зору національного законодавства Сторони. Визначаючи відповідність заходу цій Угоді, Трибунал може брати до уваги положення національного законодавства Сторони як факт. Роблячи це, Трибунал дотримується переважаючого тлумачення національного законодавства судами або іншими уповноваженими органами відповідної Сторони та будь-яке значення, надане Трибуналом внутрішньому законодавству, не є обов’язковим для судів або органів такої Сторони.
4. Якщо інвестор Сторони подає позов до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), включаючи позов про порушення Стороною Статті 17.9 (Мінімальний стандарт поводження), інвестор несе тягар доведення щодо всіх своїх вимог відповідно до загальних принципів міжнародного права, що застосовуються до міжнародного арбітражу.
Стаття 17.29: Попередні заперечення
1. Без шкоди повноваженням Трибуналу розглядати клопотання у справі, Трибунал розглядає та приймає рішення про надані Стороною-відповідачем попередні заперечення про відмову в позові на підставі того, що поданий позов з точки зору права не підпадає під категорію позовів, щодо яких може бути винесено рішення на користь інвестора згідно з цією Угодою, в тому числі з мотивів того, що відповідний спір не входить до компетенції Трибуналу, або що позов очевидно не має юридичних підстав.
2. Попередні заперечення згідно з пунктом 1 мають бути подані до Трибуналу протягом 60 днів після створення Трибуналу. Трибунал повинен призупинити будь-яке провадження по суті та винести рішення або ухвалу про прийняте рішення за таким клопотанням із зазначенням його підстав протягом 180 днів з дати подання попередніх заперечень. Проте, якщо сторона спору вимагає проведення слухання, Трибунал може продовжити цей строк ще на 30 днів, щоб винести рішення чи ухвалу. Незалежно від того, чи вимагає сторона спору проведення слухання, Трибунал може, за наявності надзвичайних причин, відкласти винесення свого рішення або постанови на додатковий період, який не може перевищувати 30 днів.
3. Приймаючи рішення щодо заперечення згідно з пунктом 1, Трибунал вважає правдивими фактичні твердження, викладені у позовній заяві до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражного суду) або будь-яких доповненнях до неї. Трибунал може також розглянути відповідні факти, які не оспорюються.
4. Незалежно від того, висуває чи ні Сторона-відповідач попередні заперечення згідно з пунктом 1 щодо компетенції Трибуналу, Сторона-відповідач має право порушувати, а Трибунал має повноваження розглядати та приймати рішення щодо питань віднесених до його компетенції в рамках провадження.
5. Положення щодо витрат у Статті 17.36 (Остаточне рішення) застосовуються до рішень або постанов, винесених відповідно до цієї Статті.
Стаття 17.30: Об’єднання проваджень
1. Якщо два або більше позовів було подано окремо до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), і позови мають спільне питання права чи факту та випливають з тих самих подій чи обставин, сторона спору може клопотати про об’єднання проваджень за згодою всіх сторін спору, на які поширюється таке рішення щодо об’єднання проваджень або положення пунктів 2-10.
2. Сторона спору, яка подає клопотання про об’єднання проваджень згідно з цією Статтею, повинна надіслати письмовий запит Генеральному секретарю МЦВІС про створення Трибуналу та вказати в запиті:
(a) ім’я Сторони-відповідача або інвесторів, щодо яких подається клопотання;
(b) яке рішення вимагається клопотанням; і
(c) підстави, якими обґрунтовується клопотання.
3. Сторона спору повинна надати копію клопотання Стороні-відповідачу або інвесторам, щодо яких воно подається.
4. Якщо сторони спору, на які поширюється дія відповідної постанови, не домовляться про іншу процедуру призначення, Генеральний секретар МЦВІС протягом 60 днів після отримання відповідного клопотання створює Трибунал у складі трьох арбітрів. Генеральний секретар МЦВІС призначає одного члена, який є підданим Сторони-відповідача, одного члена, який є підданим Сторони інвесторів, які подали позови, та головуючого арбітра, який не є підданим будь-якої Сторони.
5. Трибунал, створений згідно з цією Статтею, формується та здійснює свої повноваження відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, за винятком змін, внесених цієї Частиною.
6. Якщо Трибунал, створений згідно з цією Статтею, дійде висновку, що позови, подані до арбітражу відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу), стосуються того самого питання права або факту, Трибунал може в інтересах справедливого та ефективного судочинства і після вислуховування думок сторін спору, винести постанову про:
(a)наявність у нього юрисдикції прийняти до розгляду позови в цілому або в частині заявлених вимог; або
(b) наявність у нього юрисдикції прийняти до розгляду інший позов(и), який, на його думку, може допомогти прийняти рішення за іншими позовами.
7. Якщо згідно з цією Статтею було створено Трибунал, інвестор, який подав позов до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), але який не був зазначений у клопотанні, поданому відповідно до пункту 2, може подати письмовий запит до Трибуналу про те, щоб відповідні дані були включені до постанови, прийнятої згідно з пунктом 4. У запиті має бути зазначено:
(a) ім’я та адресу інвестора;
(b) яке рішення вимагається клопотанням; і
(c) підстави, якими обґрунтовується клопотання.
8. Інвестор, згаданий у пункті 7, повинен надати копію свого клопотання сторонам спору, зазначеним у запиті відповідно до пункту-1.
9. Трибунал, створений згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), не має юрисдикції розглядати позов повністю або частково, якщо стосовно такого позову або його частини, було прийнято рішення про наявність юрисдикції у Трибуналу, створеного відповідно до цієї Статті.
10. За заявою сторони спору Трибунал, створений згідно з цією Статтею, до прийняття рішення згідно з пунктом 6 може прийняти постанову про призупиненням провадження Трибуналом, створеним згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), якщо цей останній Трибунал ще не призупинив своє провадження.
Стаття 17.31: Місце арбітражу
Сторони спору можуть домовитися про місце проведення арбітражу відповідно до арбітражних правил, що підлягають застосуванню відповідно до Статтей 17.23 (Подання позову до арбітражу) або 17.30 (Об’єднання проваджень). Якщо сторони спору не досягнуть згоди, Трибунал визначає місце арбітражу відповідно до застосовних арбітражних правил, за умови, що таке місце проведення арбітражу знаходиться на території держави, яка є учасником Нью-Йоркської конвенції.
Стаття 17.32: Прозорість провадження
1. Правила прозорості ЮНСІТРАЛ зі змінами, внесеними цією Угодою, підлягають застосуванню в рамках розгляду справ згідно з цією Частиною.
2. Угода про медіацію, повідомлення про намір заявити відвід члену Трибуналу, рішення про відвід члену Трибуналу та клопотання про об’єднання проваджень повинні бути включені до переліку документів, які мають перебувати в публічному доступі відповідно до Статті 3(1) Правил прозорості ЮНСІТРАЛ.
3. Додатки повинні бути включені до переліку документів, які мають перебувати в публічному доступі відповідно до Статті 3(2) Правил прозорості ЮНСІТРАЛ.
4. До моменту створення Трибуналу, Сторона-відповідач своєчасно оприлюднює відповідні документи згідно з пунктом 2, з яких вилучається конфіденційна або захищена інформація. Така документація може бути оприлюднена шляхом передачі до депозитарія, зазначеного в пункті 9.
5. Сторона спору в рамках провадження може розкрити іншим особам, включаючи свідків і експертів, повні версії документів, які вона вважає за необхідне надати в ході розгляду справи згідно з цією Частиною. Однак, Сторона спору, яка розкриває інформацію, повинна забезпечити захист такими особами конфіденційної інформації, що міститься в розкритих документах, відповідно до вказівок Трибуналу.
6. Сторона може розкривати державним службовцям і посадовим особам органів виконавчої влади різних рівнів повні версії документів, які вона вважає за необхідне надати в ході розгляду справи згідно з цією Частиною. Сторона спору, яка розкриває інформацію, повинна забезпечити захист такими особами конфіденційної інформації, що міститься в розкритих документах, відповідно до вказівок Трибуналу.
7. Слухання є відкритими для громадськості. Після консультацій зі сторонами спору, Трибунал визначає відповідні матеріально-технічні заходи для полегшення доступу громадськості до слухань. Якщо Трибунал вирішить, що існує потреба у захисті конфіденційної або іншим чином захищеної інформації, він вживає відповідних заходів для проведення закритої частини слухання для дослідження такої інформації.
8. Ця Угода не вимагає від Сторони-відповідача приховувати публічну інформацію, яка має бути розкрита відповідно до законодавства Сторони-відповідача. Якщо, Трибунал у своєму рішенні про конфіденційність визначає певну інформацію як конфіденційну, а закон Сторони про доступ до інформації вимагає публічного доступу до такої інформації, в такому випадку закон Сторони про доступ до інформації матиме переважну силу. Сторона-відповідач повинна застосовувати відповідні закони таким чином, щоб захистити від розголошення інформацію, яка була визначена як конфіденційна або іншим чином захищена інформація.
9. Адміністративний орган, до якого подається позов відповідно до цієї Частини, є депозитарієм інформації, опублікованої відповідно до цієї Статті.
Стаття 17.33: Участь сторони, яка не є стороною спору
1. Правила прозорості ЮНСІТРАЛ регулюють питання участі сторони, яка не є стороною спору, у провадженні згідно з цією Частиною, за винятком змін, внесених цією Угодою.
2. Сторона-відповідач передає Стороні, яка не є стороною спору:
(a) позов, поданий відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу), клопотання про об’єднання проваджень та будь-які додатки до таких документів;
(b) а також за запитом:
(i) запит про проведення консультації;
(ii) судові заяви, клопотання, нотатки, запити та інші подання, надані Трибуналу стороною у спорі;
(iii) письмові документи, подані до Трибуналу відповідно до Статті 4 Правил прозорості ЮНСІТРАЛ;
(iv) протоколи або стенограми слухань Трибуналу, якщо такі є;
(v) постанови, ухвали та рішення Трибуналу; і
(c) на запит і за рахунок Сторони, яка не є стороною спору - всі або частину доказів, які були передані до Трибуналу, якщо такі докази не розміщено у публічному доступі.
3. Сторона, яка не є стороною спору, отримує матеріали відповідно до пункту 2, розглядає інформацію так, ніби вона є Стороною-відповідачем.
4. Трибунал приймає або, після консультації зі сторонами спору, може запросити усні чи письмові пояснення від Сторони, яка не є стороною спору, щодо тлумачення цієї Угоди. Сторона, яка не є стороною спору, може бути присутньою на слуханні, яке проводиться відповідно до цієї Частини.
5. Трибунал не повинен робити жодних висновків з факту відсутності подання інформації відповідно до пункту 4.
6. Трибунал забезпечує сторонам спору прийнятну можливість надати свої зауваження щодо подання сторони, яка не є стороною спору.
Стаття 17.34: Звіти експертів
Без шкоди повноваженням щодо призначення інших видів експертів, якщо це дозволено діючими арбітражними правилами, Трибунал може, на прохання сторони спору або, якщо сторони спору не можуть дійти згоди з цього питання, за власною ініціативою призначити одного або кількох експертів для надання письмових пояснень з будь-якого фактичного питання, включаючи права корінних народів або щодо наукових питань, порушених стороною спору під час провадження. Такі пояснення повинні відповідати умовам, узгодженим сторонами спору.
Стаття 17.35: Тимчасові заходи захисту
1. Трибунал може прийняти постанову про застосування тимчасових заходів захисту з метою захисту права сторони спору або забезпечення ефективності роботи Трибуналу. Зокрема, Трибунал може ухвалити рішення про збереження доказів, які знаходяться у розпорядження або під контролем сторони спору, або є необхідними для забезпечення ефективності роботи Трибуналу. Трибунал не повинен ухвалювати рішення про накладення арешту або заборону застосувати захід, який є предметом оскарження відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу). Для цілей цього пункту відповідне рішення має рекомендаційний характер.
2. На клопотання сторони спору Трибунал може постановити, що інша сторона спору повинна надати гарантію сплати розміру витрат повністю або частково, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик того, що сторона спору не спроможна оплатити майбутні витрати, покладені на неї. Розглядаючи таке клопотання, Трибунал може взяти до уваги докази надання фінансування третьою стороною. Якщо гарантія про забезпечення витрат не буде надана в повному обсязі протягом 30 днів після ухвалення відповідного рішення Трибуналом або протягом будь-якого іншого періоду, встановленого Трибуналом, Трибунал інформує про це сторони спору та може прийняти рішення про призупинення або припинення провадження.
Стаття 17.36: Остаточне рішення
1. Якщо Трибунал виносить остаточне рішення про відповідальність Сторони-відповідача за порушення, Трибунал може присудити, окремо чи разом, лише:
(a) грошову компенсацію, з урахуванням відповідних відсотків; і
(b) повернення майна. В такому випадку арбітражне рішення має передбачати, що Сторона-відповідач може виплатити грошову компенсацію, з урахуванням відповідних відсотків, замість повернення майна.
2. Згідно з пунктом 1, якщо позов подано згідно зі Статтею 17.23(2) (Подання позову до арбітражу):
(a) рішення щодо грошової компенсації та будь-яких застосовних відсотків передбачає виплату відповідної суми підприємству;
(b) рішення про повернення майна передбачає, що повернення буде здійснено підприємству;
(c) присудження витрат на користь інвестора передбачає, що сума буде виплачена інвестору; і
(d) арбітражне рішення має передбачати, що воно ухвалене без шкоди праву, яке може мати особа, крім особи, яка надала відмову відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу), щодо грошового відшкодування або майна, присудженого відповідно до національного законодавства Сторони.
3. Трибунал ухвалює рішення щодо витрат на арбітраж, які, за загальним правилом, несе сторона або сторони, які програли справу. Визначаючи частки розподілу витрат, Трибунал повинен враховувати всі відповідні обставини, включаючи:
(a) результат будь-якої частини провадження, включаючи кількість або обсяг успішних позовних вимог або заперечень на них;
(b) поведінку сторін спору під час розгляду справи, включно з тим, наскільки вони діяли оперативно та економічно ефективно;
(c) складність питань; і
(d) обґрунтованість заявлених витрат.
4. Трибунал і сторони спору докладають усіх зусиль для забезпечення своєчасного вирішення спору. Трибунал виносить своє остаточне рішення протягом 12 місяців після останньої дати слухання по суті. Трибунал може за наявності поважної причини та повідомлення сторін у спорі відкласти винесення остаточного рішення на додатковий короткий період.
5. Грошова компенсація в арбітражному рішенні:
(a) не повинна перевищувати розміру збитків та шкоди, понесених інвестором або, у відповідних випадках, підприємством, зазначених у Статті 17.23(2) (Подання позову до арбітражу), за оцінкою на дату порушення-10;
(b) повинна стосуватися лише збитків та шкоди, понесених через заявлене порушення або внаслідок такого порушення; і
(c) повинна визначатися з обґрунтованою достовірністю, не бути спекулятивною чи гіпотетичною.
6. Присуджуючи рішення відповідно до пункту 5, Трибунал розраховує грошову компенсацію лише на підставі подань сторін спору та враховує, залежно від обставин, у відповідних випадках:
(a) вину, умисну або завдану внаслідок необережності;
(b) неспроможність зменшити обсяг завданої шкоди;
(c) попередню шкоду або компенсацію, отриману за неї; або
(d) повернення майна або скасування чи зміну заходу.
7. Трибунал може прийняти рішення про грошову компенсацію за упущену вигоду лише в тій мірі, в якій таке відшкодування відповідає вимогам пункту 5. Рішення про таке відшкодування приймається у кожній конкретній справі на підставі дослідження фактичних даних, які враховують, серед іншого, питання того, чи функціонувала охоплена інвестиція на території Сторони-відповідача протягом достатнього періоду часу для визначення розміру прибутковості.
8. Трибунал може присудити виплату відсотків за період до або після прийняття рішення у справі по суті. Розмір виплати визначається за обґрунтованою ставкою прибутковості, яка переглядається щорічно.
9. Трибунал не приймає рішення щодо компенсації сплачених штрафних санкцій.
10. Трибунал не приймає рішення про грошову компенсацію згідно зі Статтею 17.23(1)(Подання позову до арбітражу) щодо збитків та шкоди, понесених інвестиціями.
__________
-10У випадку порушення Статті 17.10 (Експропріація), оцінка збитків або шкоди, понесених інвестором або підприємством (в залежності від ситуації), як зазначено у Статті 17.23(2) (Подання позову до арбітражу), здійснюється відповідно до Статті 17.10(5) (Експропріація) за вартістю станом на дату порушення.
Стаття 17.37: Остаточне рішення та виконання арбітражного рішення
1. Рішення, прийняте Трибуналом, є обов’язковим лише для сторін і лише стосовно конкретної справи.
2. Сторона спору повинна дотримуватися арбітражного рішення та виконувати його з моменту прийняття з урахуванням положень пункту 3 цієї Статті і застосовної процедури перегляду проміжного арбітражного рішення.
3. Сторона спору не може вимагати виконання остаточного арбітражного рішення до тих пір, поки:
(a) у випадку остаточного арбітражного рішення, винесеного відповідно до Конвенції МЦВІС:
(i) не минуло 120 днів з дати винесення арбітражного рішення за умови, що сторона спору не вимагає перегляду або скасування рішення, або
(ii) якщо провадження щодо перегляду або анулювання не буде завершено; або
(b) у випадку остаточного арбітражного рішення прийнятого згідно з Додатковими правилами МЦВІС або Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ:
(i) не минуло 90 днів із дати винесення арбітражного рішення та за умови, що жодна сторона спору не розпочала провадження щодо перегляду, скасування або анулювання арбітражного рішення, або
(ii) якщо суд відхилив або задовольнив заяву про перегляд, скасування або анулювання арбітражного рішення, і таке арбітражного рішення не підлягає подальшому оскарженню.
4. Кожна Сторона забезпечує виконання арбітражного рішення на своїй території.
5. Якщо Сторона-відповідач не дотримується або не виконує остаточне арбітражне рішення, Спільна комісія після отримання запиту від Сторони, чий інвестор був стороною спору в арбітражі, скликає колегію арбітрів відповідно до Статті 28.7 (Створення комісії з вирішення спору). Сторона, яка подає запит, може вимагати в новому провадженні:
(a) визнати, що недотримання або невиконання остаточного арбітражного рішення є несумісним із зобов’язаннями за цією Угодою; і
(b) надати рекомендацію Стороні щодо дотримання або виконання остаточного рішення.
6. Позов, поданий до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), вважається таким, що виникає внаслідок торговельних відносин або операцій в розумінні Статті 1 Нью-Йоркської конвенції.
Стаття 17.38: Фінансування третьою стороною
1. Позивач, який користується механізмом фінансування третьої сторони, повинен повідомити Стороні-відповідачу та Трибуналу ім’я (найменування) та адресу третьої сторони, яка надає фінансування.
2. Позивач повинен розкрити інформацію зазначену у пункті 1 в рамках подання позову до арбітражу відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу), або, якщо фінансування третьої сторони розпочато після подання позову - протягом 10 днів з дати, коли було розпочато фінансування третьою стороною.
3. Позивач зобов’язаний розкривати будь-які зміни в інформації, згаданій у пункті 1, що відбуваються після її первинного розкриття, включаючи припинення угоди про фінансування третьої сторони.
Стаття 17.39: Вручення документів
Кожна Сторона повинна негайно оприлюднити та повідомити іншу Сторону дипломатичною нотою про адресу, куди повинні доставлятися повідомлення та інші документи, а також повідомляти про будь-які зміни такої адреси. Інвестори забезпечують вручення документів Стороні за відповідною адресою.
Стаття 17.40: Створення інвестиційного трибуналу першої інстанції або апеляційного механізму для вирішення спорів між інвестором і державою
Якщо механізм вирішення спорів між інвестором і державою, який складається з інвестиційного трибуналу першої інстанції або апеляційного механізму, розроблено в рамках інших інституційних домовленостей і є відкритим для прийняття Сторонами, Сторони повинні розглянути питання про обсяг та доцільність вирішувати спір, який регулюється цією Частиною, в рамках такого механізму вирішення спорів між інвестором і державою.
Частина E - Прискорений арбітраж
Стаття 17.41: Згода на прискорений арбітраж
1. Сторони спору в арбітражі згідно з Частиною D (Вирішення спорів між інвестором і державою) можуть погодитися на прискорений арбітражний розгляд відповідно до цієї Частини, якщо розмір заявлених збитків не перевищує 10 мільйонів канадських доларів, в порядку процедури, зазначеної в пункті 2.
2. Сторони спору повинні спільно письмово повідомити Секретаріат МЦВІС про свою згоду на прискорений арбітраж відповідно до цієї Частини. Повідомлення має бути отримано протягом 20 днів після подання позову до арбітражу відповідно до Статтей 17.23(6)(a)або 17.23(6)(b) (Подання позову до арбітражу).
3. До розгляду спору за прискореною процедурою застосовуються положення Частини D (Вирішення спорів між інвестором і державою) зі змінами, внесеними цією Частиною, за винятком положень Статті 17.29 (Попередні заперечення), яка не застосовується.
Стаття 17.42: Медіація
1. Сторони спору можуть погодитися на вирішення спору в порядку медіації відповідно до цієї Частини. Звернення до медіації не змінює юридичного статусу або прав сторони спору, передбачених цією Частиною.
2. Якщо сторони спору спільно погоджуються звернутися до процедури медіації, вони повинні призначити медіатора, який здійснюватиме відповідні заходи з метою сприяння вирішенню спору, протягом 20 днів після повідомлення, наданого згідно зі Статтею 17.41(2)(Згода на прискорений арбітраж).
3. Якщо сторони спору не обирають медіатора протягом періоду, передбаченого в пункті 2, Генеральний секретар МЦВІС вибирає медіатора протягом 20 днів після спливу цього строку.
4. Сторони спору можуть проводити сесії медіації за допомогою відеоконференції, телефонного чи подібних засобів зв’язку, якщо це доречно.
5. Якщо сторони спору не можуть досягти вирішення спору протягом 60 днів після призначення медіатора, спір передається до арбітражу відповідно до цієї Частини.
Стаття 17.43: Склад Трибуналу
1. Трибунал у прискореному арбітражі складається з одного арбітра, який призначається відповідно до Статті 17.44 (Спосіб призначення одноосібного арбітра).
2. Обрання арбітра відповідно до Статті 17.44 (Спосіб призначення одноосібного арбітра) вважається призначенням у спосіб, погоджений сторонами відповідно до Статті 37(2)(a) Конвенції МЦВІС.
Стаття 17.44: Спосіб призначення одноосібного арбітра
1. Сторони спору спільно призначають одноосібного арбітра протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення згідно зі Статтею 17.41(2) (Згода на прискорений арбітраж).
2. Якщо сторони спору не призначають одноосібного арбітра протягом періоду, передбаченого пунктом 1, Генеральний секретар МЦВІС призначає одноосібного арбітра в наступний спосіб:
(a) Генеральний секретар передає сторонам спору перелік із п’яти кандидатів на обрання одноосібним арбітром протягом 30 днів після закінчення періоду, зазначеного в пункті 1;
(b) кожна сторона спору може вилучити одного кандидата з переліку, а решту - розставити в порядку пріоритету та передати такий рейтинг Генеральному секретарю протягом 14 днів з дати отримання переліку;
(c) Генеральний секретар повідомляє сторони спору про результати рейтингу на наступний робочий день після його отримання та призначає кандидата з найкращим рейтингом. Якщо два або більше кандидатів мають найкращий рейтинг, Генеральний секретар обирає одного з них;
(d) Генеральний секретар повинен негайно надіслати запит на прийняття призначення обраному кандидату, а також вимогу про надання відповіді протягом 10 днів після отримання запиту; і
(e) якщо обраний кандидат не погоджується на призначення, Генеральний секретар обирає наступного за рейтингом кандидата.
3. Одноосібний арбітр повинен мати знання або практичний досвід роботи арбітром у спорах між інвестором і державою, що виникають відповідно до міжнародних інвестиційних угод. Одноосібний арбітр не повинен бути громадянином жодної зі сторін спору, а також повинен бути незалежним від будь-якої зі сторін спору, не бути пов’язаним із нею та не отримувати від неї вказівок.
4. Одноосібний арбітр повинен бути готовий дотримуватись прискорених термінів, передбачених цією Частиною.
5. Гонорар одноосібного арбітра визначається відповідно до шкали адміністративних витрат і гонорарів арбітра за розгляд справи у прискореній процедурі відповідно до Додатку III до Арбітражного регламенту Міжнародної торгової палати.
6. Одноосібний арбітр повинен дотримуватися Кодексу поведінки арбітра в процедурі вирішення спорів між інвестором і державою, який викладено у Додатку 17-B.
Стаття 17.45: Перше засідання прискореного арбітражу
1. Одноосібний арбітр повинен провести перше засідання протягом 30 днів після створення Трибуналу відповідно до Статті 17.43 (Склад Трибуналу).
2. Одноосібний арбітр проводить перше засідання за допомогою відеоконференції, телефонного або подібного засобів зв’язку, якщо обидві сторони спору та одноосібний арбітр не вирішать, що засідання відбуватиметься очно.
Стаття 17.46: Процедурний розклад в рамках прискореного арбітражу
1. У прискореному арбітражі застосовується наступний графік подання письмових заяв і проведення слухань:
(a) позивач протягом 90 днів після першого засідання подає основну позовну заяву по суті, зокрема в формі меморандуму, обсягом не більше 150 сторінок;
(b) Сторона-відповідач протягом 90 днів після подання позивачем своєї основної позовної заяви по суті спору відповідно до підпункту (a) подає свою основну заяву по суті спору, зокрема відзив по суті заявлених позивачем вимог, обсягом не більше 150 сторінок;
(c) позивач повинен протягом 90 днів після подання Стороною-відповідачем основної заяви по суті справи відповідно до підпункту (b) надати свою відповідь обсягом не більше 100 сторінок;
(d) Сторона-відповідач протягом 90 днів після подання позивачем відповіді в порядку підпункту (c) подає на неї заперечення обсягом не більше 100 сторінок;
(e) Сторона, яка не є стороною спору, може протягом 60 днів після подання Стороною-відповідачем заперечення в порядку підпункту (d) подати письмовий запит щодо тлумачення цієї Угоди відповідно до Статті 17.33 (Участь сторони, яка не є стороною у спорі);
(f) одноосібний арбітр проводить слухання протягом 120 днів після подання Стороною-відповідачем відповіді в порядку підпункту (d);
(g) кожна сторона спору подає звіт про витрати протягом 30 днів після дати останнього слухання у справі, як зазначено в підпункті (f); і
(h) одноосібний арбітр повинен винести рішення якнайшвидше та в будь-якому випадку протягом 180 днів з дати останнього слухання, зазначеного в підпункті (f).
2. Одноосібний арбітр може продовжити строк надання позивачем процесуального документу на період, що не перевищує 30 днів. Якщо позивач не подає відповідний процесуальний документ протягом такого періоду, позивач вважається таким, що відкликав свій позов і припинив провадження. Одноосібний арбітр, якщо його призначено, на прохання Сторони-відповідача та після повідомлення сторін спору, ухвалює рішення про припинення провадження. Після ухвалення такого рішення повноваження Трибуналу припиняються.
3. Одноосібний арбітр може продовжити строк надання Стороною-відповідачем процесуального документу на період, що не перевищує 30 днів, в іншому випадку, позивач може вимагати, щоб одноосібний арбітр розглянув справу на підставі наданих йому документів і ухвалив рішення.
4. На прохання сторони спору одноосібний арбітр може задовольнити обмежену кількість запитів щодо надання конкретно визначених документів, які, як відомо стороні спору або щодо яких сторона спору має підстави вважати, що вони існують і знаходяться у володінні, зберіганні або під контролем іншої сторони спору та повинен внести відповідні зміни до розкладу, зазначеного в пункті 1.
5. Одноосібний арбітр може після консультацій зі сторонами спору обмежити кількість, обсяг або предмет письмових матеріалів або письмових свідчень (як свідків, так і експертів).
6. Одноосібний арбітр може за спільним запитом сторін спору вирішити спір виключно на підставі документів, наданих сторонами спору, без заслуховування та без допиту свідків чи експертів або обмежити заслуховування свідків чи експертів. Якщо одноосібний арбітр проводить слухання згідно з пунктом 1(f), слухання може відбуватися за допомогою відеоконференції, телефонного чи подібних засобів зв’язку.
7. Одноосібний арбітр за спільним запитом сторін спору, але не пізніше дати подання Стороною-відповідачем основної заяви по суті справи, як зазначено в пункті 1(b), приймає рішення про припинення застосування положень цієї Частини до справи.
8. Одноосібний арбітр може на клопотання сторони спору, але не пізніше дати подання Стороною-відповідачем основної заяви по суті справи, як зазначено в пункті 1(b), прийняти рішення про припинення застосування положень цієї Частини до справи. Сторона спору, яка подала відповідне клопотання, несе витрати на прискорений арбітраж.
9. Якщо відповідно до пункту 7 або 8 одноосібний арбітр вирішить, що ця Частина більше не застосовується до справи, і якщо сторони спору не домовляться про інше, одноосібний арбітр, призначений відповідно до Статті 17.43 (Склад Трибуналу) і Статті 17.44 (Спосіб призначення одноосібного арбітра) буде призначений головуючим арбітром Трибуналу, створеного відповідно до Частини D (Вирішення спорів між інвестором і державою).
10. З усіх питань, що стосуються прискореної арбітражної процедури, прямо не передбаченої цією Угодою, сторони спору намагатимуться домовитися про правила процедури, які підлягають застосуванню. Якщо сторони спору не погоджуються щодо правил процедури, які підлягають застосуванню, одноосібний арбітр, якщо він призначений, може самостійно вирішити це питання.
Стаття 17.47: Об’єднання проваджень
Якщо два або більше позовів, які підпадають під дію Статті 17.41 (Згода на прискорений арбітраж), стосуються того самого питання права або факту та виникають внаслідок тих самих подій чи обставин, застосовується Стаття 17.30 (Об’єднання проваджень).
Додаток 17-A
Винятки з положень про вирішення спорів
1. Частини D (Вирішення спорів між інвесторами та державою) і E(Прискорений арбітраж), і Глава 28 (Вирішення спорів) не застосовуються до заходів, прийнятих або дотримуваних у зв’язку з переглядом положень Закону про інвестиції Канади, 1985, № 28 зі змінами, стосовно дозволу чи заборони інвестиції, яка підлягає перегляду.
2. Частини D (Вирішення спорів між інвестором і державою) та E (Прискорений арбітраж) не застосовуються до заходів контролю за тютюновими виробами, прийнятих або підтримуваних Стороною. "Захід контролю за тютюновими виробами" означає захід Сторони, пов’язаний із виробництвом або споживанням промислових тютюнових виробів (включаючи вироби, виготовлені чи отримані з тютюну), їх розповсюдженням, маркуванням, пакуванням, рекламою, маркетингом, просуванням, продажем, купівлею або використанням, а також правозастосовчі заходи щодо перевірки, діловодства і звітності. Захід щодо тютюнового листя, яке не знаходиться у володінні виробника тютюнових виробів або які не є частиною виготовленого тютюнового виробу, не є заходом контролю над тютюновими виробами.
Додаток 17-B
Кодекс поведінки арбітра в процедурі вирішення спорів між інвестором і державою
1. Визначення
Для цілей цього Кодексу поведінки:
арбітр означає члена Трибуналу, створеного відповідно до Статті 17.26 (Арбітри);
помічник означає особу, яка згідно з умовами призначення арбітра здійснює дослідження або надає допомогу арбітру;
кандидат означає особу, яка розглядається для обрання в якості арбітра відповідно до Статей 17.26(Арбітри) або 17.44 (Спосіб призначення одноосібного арбітра);
експерт означає особу, призначену відповідно до Статті 17.34 (Звіти експертів) або арбітражних правил, які підлягають застосуванню;
член сім’ї означає чоловіка чи дружину або партнера арбітра чи кандидата; батька, дитину, бабусю, дідуся, внука, сестру, брата, тітку, дядька, племінницю або племінника арбітра або кандидата; або чоловіка чи дружину чи партнера арбітра або кандидата (включаючи повнокровних і напівкровних родичів і зведених родичів) або чоловіка чи дружину чи партнера такої особи; або члена домогосподарства арбітра чи кандидата, якого арбітр чи кандидат розглядає як члена своєї родини;
Правила означає діючі правила відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу); і
персонал стосовно арбітра означає осіб, які знаходяться під керівництвом і контролем арбітра, крім помічників.
2. Обов’язки щодо вирішення спорів
Кожен кандидат, арбітр і колишній арбітр повинен уникати некомпетентності або ознак некомпетентності та дотримуватися високих стандартів поведінки з метою забезпечення чесності і неупередженості процедури вирішення спору.
3. Керівні принципи
1. Кожен арбітр повинен бути незалежним і неупередженим і уникати прямого або непрямого конфлікту інтересів.
2. Кожен арбітр і колишній арбітр повинен поважати конфіденційність арбітражного розгляду.
3. Кожен кандидат або арбітр повинен розкрити наявність будь-яких інтересів, зв’язків або обставин, які можуть вплинути на незалежність або неупередженість кандидата або арбітра, або які можуть створити враження некомпетентності та упередженості. Прояви некомпетентності та упередженості мають місце, коли поміркована особа, маючи знання про всі релевантні обставини, які стануть відомими внаслідок їх належного дослідження, дійде висновку про те, що кандидат чи арбітр не може виконувати свої обов’язки сумлінно, неупереджено та компетентно.
