• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про концесію

Верховна Рада України  | Закон від 03.10.2019 № 155-IX
Стаття 54. Особливості реалізації проекту концесії щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги
1. Державне підприємство, установа або організація, що є землекористувачем та відповідно замовником будівництва автомобільної дороги, зобов’язані укласти з концесіонером договір про делегування функцій замовника будівництва відповідно до умов концесійного договору. Договір про делегування функцій замовника будівництва визначає права, обов’язки та відповідальність концесіонера у зв’язку із здійсненням ним функцій замовника будівництва від імені та в інтересах відповідного землекористувача відповідно до цього Закону та законодавства, що регулює містобудівну діяльність, а також порядок компенсації землекористувачу земельного податку.
Під договором про делегування функцій замовника будівництва розуміється договір, відповідно до умов якого замовник передає концесіонеру, зокрема, права на здійснення проектування та будівництва, включаючи, але не виключно, право на отримання документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт від імені та в інтересах замовника, право на укладення від власного імені договорів генерального підряду на будівництво, на розроблення проектно-кошторисної документації. У такому разі термін "замовник" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Якщо протягом одного року (якщо інший строк не визначений концесійним договором) з дня укладення концесійного договору, об’єктом якого є автомобільна дорога, з концесіонером не укладено договір про делегування функцій замовника будівництва, що призведе до неможливості виконання концесіонером зобов’язань за концесійним договором, концесіонер має право на розірвання концесійного договору в односторонньому порядку.
2. Після прийняття рішення про здійснення концесії, об’єктом якої є автомобільна дорога, щодо земельних ділянок, необхідних для реалізації проекту концесії, встановлюються відповідні обтяження речових прав на земельну ділянку у визначеному законодавством порядку (встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі на відчуження земельної ділянки). Якщо земельні ділянки, необхідні для реалізації проекту ППП, не сформовані, концесієдавець забезпечує формування таких земельних ділянок.
3. Перелік земельних ділянок, необхідних для реалізації проекту концесії (із зазначенням площі та кадастрового номера (за наявності) земельних ділянок, а в разі відсутності сформованих земельних ділянок, необхідних для реалізації проекту концесії, - графічні матеріали (орієнтовні межі та площі, сусідні земельні ділянки), на яких позначено бажане місце розташування земельних ділянок, є істотною умовою концесійного договору, об’єктом якого є автомобільна дорога.
Якщо у процесі виконання концесійного договору виникла обґрунтована необхідність перегляду переліку земельних ділянок, передбаченого цією частиною, сторони концесійного договору можуть уточнити такий перелік у порядку та на умовах, визначених конкурсною документацією та концесійним договором.
4. У разі необхідності розроблення та затвердження або внесення змін до містобудівної документації для цілей реалізації проекту концесії, об’єктом якого є автомобільна дорога, концесієдавець забезпечує розроблення та затвердження або внесення змін до відповідної містобудівної документації.
5. Майно, створене концесіонером на виконання умов концесійного договору або отримане концесіонером відповідно до умов концесійного договору, яке розташовано у межах смуги відведення автомобільної дороги, є об’єктом права державної, комунальної власності, власності господарського товариства публічного сектору, крім об’єктів дорожнього сервісу, які можуть бути власністю концесіонера відповідно до умов концесійного договору.
Майно, створене концесіонером на виконання умов концесійного договору, яке розташовано за межами смуги відведення автомобільної дороги, є об’єктом права власності концесіонера, якщо інше не визначено концесійним договором.
6. Прийняття в експлуатацію автомобільної дороги є підставою для її включення у встановленому порядку до переліку автомобільних доріг загального користування.
Стаття 55. Плата за проїзд автомобільною дорогою
1. Розмір плати за разовий проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах концесії, визначається у висновку за результатами аналізу ефективності здійснення ППП та не може перевищувати максимальний розмір плати, що встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням виду транспортного засобу та рівня інфляції.
Розмір плати за разовий проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах концесії, визначений у висновку за результатами аналізу ефективності здійснення ППП, може бути зменшений у рамках конкурсу пропозицій відповідно до умов конкурсної документації, якщо він є одним з фінансово-комерційних критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій.
Розмір плати за разовий проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах концесії, визначений відповідно до абзаців першого і другого цієї частини, зазначається у концесійному договорі з урахуванням тарифної сітки плати за разовий проїзд автомобільною дорогою за кожний кілометр, визначеної у концесійному договорі.
2. Порядок безоплатного проїзду автомобільною дорогою, побудованою на умовах концесії, та розмір відшкодування концесіонеру (в разі стихійного лиха, катастрофи, епідемії, епізоотії, проїзду транспортних засобів, що використовуються органами державної влади, підрозділами Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, проїзду автомобілів екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також в умовах воєнного чи надзвичайного стану) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 56. Платежі у концесійному договорі
1. Плата за експлуатаційну готовність автомобільної дороги або елементів (складових) інженерного облаштування автомобільної дороги сплачується концесіонеру відповідно до умов концесійного договору після прийняття об’єкта концесії в експлуатацію та залежить від досягнення концесіонером показників ефективності (результативності), зокрема якості, надійності, доступності автомобільної дороги або елементів (складових) інженерного облаштування автомобільної дороги.
У разі недосягнення концесіонером показників ефективності (результативності) розмір плати за експлуатаційну готовність може бути зменшений на суму штрафних санкцій, передбачених концесійним договором.
2. Концесійні платежі вносяться концесіонером відповідно до умов концесійного договору, якщо фактична інтенсивність руху на автомобільній дорозі за результатами звітного року перевищує очікувану інтенсивність руху, що визначена концесійним договором. Концесійні платежі зараховуються до державного дорожнього фонду.
( Закон доповнено розділом IX згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 )
Розділ IX-1
ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ КОНЦЕСІЇ З БУДІВНИЦТВА ЖИТЛА ТА ПРОЕКТУ КОНЦЕСІЇ З БУДІВНИЦТВА ЖИТЛА З ДОПОРОГОВИМ ЗНАЧЕННЯМ
( Щодо набрання чинності окремих положень розділу IX-1 див. підпункт 3 пункту 1 розділу XI )
Стаття 56-1. Особливості концесії у проектах концесії з будівництва житла та у проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням
1. Об’єктом концесії у проектах концесії з будівництва житла та у проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням є:
1) подільні та неподільні об’єкти нерухомості (майбутні об’єкти нерухомості), у тому числі ті, які будуть збудовані в майбутньому, новозбудовані об’єкти нерухомості (зокрема будівля, споруда, квартира, інше житлове та/або нежитлове приміщення, допоміжне майно (гаражний бокс, машиномісце, інші нежитлові приміщення/площі тощо);
2) об’єкти незавершеного будівництва, що перебувають у державній, комунальній власності, у власності господарських товариств публічного сектору.
Проект концесії з будівництва житла може включати проектні роботи. Проект концесії з будівництва житла, проект концесії з будівництва житла з допороговим значенням за рішенням концесієдавця може передбачати або не передбачати здійснення технічного обслуговування об’єкта концесії.
2. Концесієдавцем щодо об’єктів концесії у проектах концесії з будівництва житла, у проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням, будівництво якого здійснюється, є:
1) на землях державної власності (крім випадків, передбачених пунктами 4, 5 цієї частини) - орган виконавчої влади, що згідно із статтею 122 Земельного кодексу України уповноважений на передачу відповідних земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування;
2) на землях комунальної власності - орган місцевого самоврядування, що згідно із статтею 122 Земельного кодексу України уповноважений на передачу відповідних земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або у користування;
3) на землях спільної власності територіальних громад - Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, що згідно із статтею 122 Земельного кодексу України уповноважені на передачу відповідних земельних ділянок із земель спільної власності територіальних громад у власність або у користування;
4) на земельних ділянках, власником або користувачем яких є господарське товариство публічного сектору, - відповідне господарське товариство публічного сектору;
5) на земельних ділянках, користувачем яких є державне або комунальне підприємство, установа, організація, - орган державної влади, до сфери управління якого належить відповідне державне підприємство, або орган, до сфери управління якого належить відповідне комунальне підприємство.
3. Концесіонер у проектах концесії з будівництва житла визначається в порядку, передбаченому розділом III цього Закону, крім проектів концесії з будівництва житла з допороговим значенням.
Концесіонер у проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням визначається за результатами відкритих торгів (електронного аукціону для проектів концесії з будівництва житла з допороговим значенням), що проводяться в ЕТС без кваліфікаційного відбору претендентів. Порядок підготовки, організації та проведення таких відкритих торгів, порядок функціонування особистого кабінету концесієдавця, формування та зміст оголошення про проведення таких торгів, особливості їх скасування або визнання такими, що не відбулися, формування та зміст конкурсної документації, порядок та строки подання, оприлюднення та оцінювання конкурсних пропозицій, особливості визначення переможця конкурсу, порядок укладення та оприлюднення концесійного договору, порядок функціонування ЕТС, порядок авторизації електронних майданчиків, відключення авторизованих електронних майданчиків, порядок надання доступу оператору електронного майданчика до ЕТС, розмір, порядок та строки сплати плати за доступ оператора електронного майданчика до ЕТС, що сплачується на користь адміністратора ЕТС, розмір, порядок, строки сплати (вирахування) винагороди оператора електронного майданчика, розмір, порядок сплати, повернення реєстраційних внесків учасників та інші особливості проведення таких відкритих торгів визначаються Кабінетом Міністрів України.
На процедуру організації та проведення відкритих торгів у проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням не поширюється дія положень частини п’ятої статті 7, статей 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 30, частини третьої статті 31, статті 34 цього Закону. Процедура організації та проведення відкритих торгів у проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням визначається Кабінетом Міністрів України.
4. У разі якщо проект концесії з будівництва житла включає проектні роботи, концесіонер забезпечує розроблення проектної документації на будівництво об’єкта концесії відповідно до концесійного договору.
У разі забезпечення розроблення проектної документації або іншої необхідної документації концесієдавцем фінансування таких робіт здійснюється за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, коштів державного, комунального підприємства, установи, організації, господарського товариства публічного сектору, міжнародних фінансових організацій, донорів та з інших джерел, не заборонених законодавством.
Концесіонер може відшкодувати обґрунтовані, справедливі і належним чином документально підтверджені витрати концесієдавця на розроблення проектної документації або іншої необхідної документації відповідно до умов конкурсної документації та концесійного договору.
5. При реалізації проекту концесії з будівництва житла земельна ділянка може передаватися концесіонеру в користування (на праві оренди, суперфіцію). Оформлення прав на земельну ділянку, на якій розміщено житловий будинок, здійснюється відповідно до Земельного кодексу України та інших актів законодавства.
У випадках, передбачених концесійним договором, забудова земельної ділянки може здійснюватися концесіонером шляхом делегування функцій замовника без передачі такої земельної ділянки концесіонеру у користування.
6. У разі необхідності розроблення та затвердження або внесення змін до містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій), для цілей реалізації проекту концесії з будівництва житла, проекту концесії з будівництва житла з допороговим значенням концесієдавець до оголошення конкурсу забезпечує розроблення та затвердження або внесення змін до відповідної містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою, у передбаченому законодавством порядку.
Концесієдавець до оголошення конкурсу вживає заходів щодо забезпечення видачі містобудівних умов, обмежень та технічних умов для проектування об’єктів нерухомості в рамках реалізації проекту концесії з будівництва житла, проекту концесії з будівництва житла з допороговим значенням.
7. Для реалізації проектів концесії з будівництва житла, проектів концесії з будівництва житла з допороговим значенням концесієдавець зобов’язаний забезпечити вжиття заходів, спрямованих на формування земельної ділянки, приведення у відповідність цільового призначення земельної ділянки та виду функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією, намірам забудови.
8. Уповноважений орган затверджує методичні рекомендації з підготовки концептуальної записки щодо здійснення ППП та техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП (для проектів концесії з будівництва житла), а також примірну конкурсну документацію (включаючи склад майна та/або технічні і фінансові умови будівництва об’єкта). Примірна конкурсна документація має рекомендаційний характер. При розробленні конкурсної документації з урахуванням умов примірної конкурсної документації повинні бути враховані результати дослідження заінтересованості ринку, якщо воно проводилося конкурсною комісією, а також результати розгляду звернень (питань) осіб, зацікавлених в участі у конкурсі.
9. У конкурсній документації можуть визначатися мінімальна площа (у метрах квадратних) житлової забудови, власником якої стануть концесієдавець та/або фізичні особи - вигодонабувачі за результатами реалізації проекту концесії з будівництва житла, проекту концесії з будівництва житла з допороговим значенням, та/або максимальна вартість 1 метра квадратного житлової забудови, яка буде передана у власність концесієдавцю та/або фізичним особам - вигодонабувачам, та/або розмір дисконту на 1 метр квадратний житлової забудови, що буде наданий концесієдавцю та/або фізичним особам - вигодонабувачам, та/або ринкова вартість права на забудову земельної ділянки.
Мінімальна площа житлової забудови, власником якої стануть концесієдавець та/або фізичні особи - вигодонабувачі, та розмір дисконту розраховуються з урахуванням ринкової вартості 1 метра квадратного житлової забудови в населеному пункті, у якому планується реалізувати проект концесії з будівництва житла, проект концесії з будівництва житла з допороговим значенням, а також з урахуванням ринкової вартості права на забудову земельної ділянки, що надаватиметься концесіонеру для реалізації проекту концесії з будівництва житла, проекту концесії з будівництва житла з допороговим значенням.
Розрахунок площі (у метрах квадратних) житлової забудови, власником якої стануть концесієдавець та/або фізичні особи - вигодонабувачі, розрахунок мінімального розміру дисконту та розрахунок ринкової вартості права на забудову земельної ділянки здійснюються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
10. У конкурсній документації визначаються вихідні дані об’єкта концесії: поверховість, щільність забудови, характеристика соціальної інфраструктури (наявність шкіл, дитячих садків тощо), вимоги до паркінгів (за потреби), щодо наявності об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту тощо.
У конкурсній документації визначаються форми, максимальний обсяг та інші умови надання підтримки концесії відповідно до статті 47 цього Закону.
Розрахунок розміру державної підтримки концесії, у тому числі плати за експлуатаційну готовність, здійснюється відповідно до методики аналізу ефективності здійснення ППП, що затверджується уповноваженим органом.
11. Конкурсна пропозиція у проектах концесії з будівництва житла складається з фінансово-комерційної частини та проектних рішень (якщо предметом конкурсу є проектні роботи). Відкликання конкурсної пропозиції може здійснюватися учасником конкурсу лише до закінчення строку її подання.
12. У конкурсах щодо проектів концесії з будівництва житла, проектів концесії з будівництва житла з допороговим значенням встановлюється один чи кілька критеріїв кваліфікаційного відбору, передбачених частиною першою статті 17 цього Закону.
У разі відхилення конкурсної пропозиції, що за результатами оцінювання визначена найбільш економічно вигідною, конкурсна комісія розглядає лише наступну конкурсну пропозицію в переліку пропозицій, розташованих за результатами оцінювання після найкращої (наступного за результатом учасника конкурсу), у порядку та строки, визначені конкурсною документацією.
Якщо учасник конкурсу/переможець конкурсу, конкурсна пропозиція якого відхилена, вважає недостатнім обґрунтування, зазначене в повідомленні та протоколі розгляду конкурсних пропозицій, він може звернутися до конкурсної комісії з вимогою про надання додаткової інформації про причини невідповідності його пропозиції умовам конкурсної документації, а конкурсна комісія зобов’язана надати таку інформацію не пізніш як через п’ять робочих днів з дня надходження такого звернення. Подання такого звернення та надання відповіді на нього здійснюються не в ЕТС.
13. Якщо протягом 40 календарних днів з дня отримання запрошення до укладення концесійного договору учасник конкурсу, конкурсна пропозиція якого за результатами оцінювання визначена найбільш економічно вигідною, не забезпечив укладення концесійного договору, концесієдавець повідомляє такого учасника конкурсу про припинення переговорів та запрошує до укладення концесійного договору наступного за результатом учасника конкурсу. За рішенням концесієдавця такий строк може бути продовжений у разі реалізації інноваційних проектів, великих комплексних інфраструктурних проектів за письмовою згодою сторін, але загальний строк переговорів не може перевищувати 60 календарних днів.
Переговори щодо умов концесійного договору з наступним за результатом учасником конкурсу проводяться у ті самі строки.
У разі проведення повторного конкурсу рішення про проведення такого конкурсу приймається протягом 40 календарних днів з дати скасування конкурсу або визнання його таким, що не відбувся.
14. У проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням конкурс вважається таким, що не відбувся, у разі:
1) якщо не подано жодної конкурсної пропозиції;
2) відхилення конкурсної пропозиції, що за результатами оцінювання визначена найбільш економічно вигідною, та наступної конкурсної пропозиції в переліку пропозицій, розташованих за результатами оцінювання після найкращої (наступного за результатом учасника конкурсу), згідно з цим Законом.
15. У разі укладення прямого договору між концесієдавцем, концесіонером та кредитором (кредиторами) такий договір укладається не пізніше 40 робочих днів з дня укладення концесійного договору, якщо інше не передбачено концесійним договором.
16. Право власності на нерухоме майно, що було збудоване під час реалізації проекту концесії з будівництва житла, проекту концесії з будівництва житла з допороговим значенням, може бути об’єктом державної чи комунальної власності або власністю господарського товариства публічного сектору, об’єктом приватної власності концесіонера та/або фізичних осіб - вигодонабувачів, визначених концесієдавцем на умовах та в порядку, встановлених концесійним договором, та/або інших осіб, на користь яких зареєстровано спеціальне майнове право на об’єкт концесії, відповідно до умов, визначених концесійним договором.
Будівництво концесіонером об’єкта концесії під час реалізації проекту концесії з будівництва житла, проекту концесії з будівництва житла з допороговим значенням є підставою для здійснення реєстрації спеціального майнового права на подільний та неподільний об’єкти незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості за концесіонером та/або концесієдавцем, та/або фізичними особами - вигодонабувачами, визначеними концесієдавцем на умовах та в порядку, встановлених концесійним договором.
Концесіонер має право відчужувати майнові права (спеціальні майнові права) та/або майбутні об’єкти нерухомості в обсязі, розмірі та на умовах, визначених концесійним договором.
Питання виникнення та реалізації прав концесієдавця, концесіонера, приватних власників площ в об’єкті концесії, які не є сторонами концесійного договору, щодо об’єкта концесії, у тому числі спільного майна, визначаються з дотриманням вимог Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
17. Подільний та неподільний об’єкти незавершеного будівництва та/або майбутні об’єкти нерухомості, що споруджуються відповідно до умов концесійного договору, укладеного у проектах концесії з будівництва житла, у проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням, можуть бути предметом правочинів, пов’язаних із зміною замовника будівництва та/або девелопера будівництва, правочинів щодо відчуження та/або обтяження речових прав, зокрема обтяження іпотекою на користь кредитора (кредиторів) за прямим договором, за умови що укладення таких правочинів передбачено умовами концесійного договору та умовами прямого договору, укладеного в рамках реалізації проекту концесії з будівництва житла, проекту концесії з будівництва житла з допороговим значенням, з метою виконання фінансових зобов’язань концесіонера перед кредитором (кредиторами) шляхом заміни концесіонера у проекті концесії з будівництва житла, проекті концесії з будівництва житла з допороговим значенням.
( Закон доповнено розділом IX-1 згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 )
Розділ X
ЗАСТОСОВНЕ ПРАВО І ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
Стаття 57. Застосовне право
1. Концесійний договір регулюється правом України.
2. Сторони є вільними у виборі застосовного права, що регулює їхні правовідносини, які виникають на підставі цивільно-правових договорів, що укладаються на виконання концесійного договору, зокрема договору про фінансування, прямого договору, договору про надання гранту для проекту концесії, якщо інше не передбачено законодавством України.
Стаття 58. Вирішення спорів
1. Будь-які спори, що виникають у зв’язку з виконанням зобов’язань, передбачених концесійним договором, прямим договором чи будь-яким іншим договором, пов’язаним з виконанням концесійного договору, вирішуються шляхом проведення переговорів у строки, визначені відповідним договором чи двосторонньою або багатосторонньою інвестиційною угодою, ратифікованою Верховною Радою України.
2. У конкурсній документації та концесійному договорі визначається механізм вирішення спорів, пов’язаних з виконанням концесійного договору, який може передбачати, зокрема, але не виключно, медіацію, експертну оцінку, національний або міжнародний комерційний чи інвестиційний арбітраж, у тому числі з місцезнаходженням за кордоном (якщо концесіонером або засновником концесіонера є підприємство з іноземними інвестиціями у розумінні Закону України "Про режим іноземного інвестування"), і процедурні правила вирішення спорів.
3. На вимогу концесіонера чи кредитора концесієдавець за погодженням з Кабінетом Міністрів України (для проектів щодо об’єктів державної власності або майна господарських товариств публічного сектору) має право відмовитися від суверенного імунітету у спорах, що можуть виникати у зв’язку з виконанням зобов’язань за концесійним договором чи прямим договором. Така відмова поширюється на всі судові рішення, рішення міжнародного комерційного арбітражу, рішення у провадженнях щодо попереднього забезпечення позову, а також на виконання рішень судових і арбітражних органів.
( Закон доповнено розділом X згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 )
Розділ XI
КОНТРОЛЬ, МОНІТОРИНГ ТА ЗАВЕРШАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ КОНЦЕСІЙ
Стаття 59. Контроль та моніторинг виконання концесійних договорів
1. Контроль за виконанням концесійних договорів, у тому числі щодо дотримання концесіонером зобов’язань у сферах екологічного, соціального та трудового права, які передбачені конвенціями, зазначеними в додатку до цього Закону, здійснюють концесієдавець, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до їхніх повноважень у порядку, встановленому законом та/або концесійним договором.
Під час здійснення контролю за виконанням концесійних договорів не допускається втручання в господарську діяльність концесіонера або третіх осіб, залучених концесіонером, а також розголошення конфіденційної інформації, що стала відома у зв’язку із здійсненням контролю.
2. Концесіонери надають концесієдавцям інформацію про виконання концесійного договору в порядку, передбаченому таким договором.
3. Моніторинг виконання концесійних договорів здійснює уповноважений орган на підставі отриманих від концесієдавців щорічних звітів про виконання концесійного договору, які подаються за формою та в порядку, затвердженими уповноваженим органом.
4. Уповноважений орган здійснює моніторинг, узагальнення та оприлюднення у встановленому порядку результатів здійснення концесії, у тому числі здійснення оцінювання та моніторингу загального рівня ризиків концесієдавців за концесійними договорами.
5. У разі виявлення за результатами моніторингу ознак порушення законодавства, зокрема під час укладення концесійного договору, уповноважений орган письмово повідомляє про такі порушення відповідні державні органи.
Стаття 60. Завершальне оцінювання здійснення концесії
1. Після завершення виконання концесійного договору (в тому числі у разі його дострокового припинення) проводиться завершальне оцінювання здійснення концесії.
Метою завершального оцінювання здійснення концесії є узагальнення результатів виконання концесійного договору, виявлення проблем та аналіз ризиків, що виникли під час реалізації проекту концесії, а також підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавства (за потреби).
2. Завершальне оцінювання проводять:
1) щодо об’єктів державної власності, об’єктів, які належать господарським товариствам публічного сектору, - орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України, який не був залучений до підготовки та/або реалізації проекту концесії;
2) щодо об’єктів, які належать Автономній Республіці Крим, - орган, уповноважений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначений - Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
3) щодо об’єктів комунальної власності - орган, уповноважений органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", який не був залучений до підготовки та/або реалізації проекту концесії.
3. Концесієдавець та концесіонер надають органу, що проводить завершальне оцінювання здійснення концесії, інформацію, необхідну для його проведення (крім інформації щодо об’єктів критичної інфраструктури, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам та національній безпеці).
4. Орган, що проводить завершальне оцінювання здійснення концесії, надсилає до уповноваженого органу для аналізу звіт за результатами такого оцінювання.
( Закон доповнено розділом XI згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 )
РОЗДІЛ XII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень, що визначають використання ЕТС, які набирають чинності з дня початку функціонування ЕТС для проведення концесійного конкурсу, конкурентного діалогу та публікації документів у процедурі прямих переговорів з орендарем державного майна, що передається в концесію, але не пізніше 1 вересня 2021 року.
( Пункт 1 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1024-IX від 02.12.2020 )
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон України "Про концесії" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 41, ст. 372 із наступними змінами);
Закон України "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 3, ст. 21 із наступними змінами).
( Пункт 3 розділу XII виключено на підставі Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )
4. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
5. Договори концесії, укладені до набрання чинності цим Законом, є чинними до моменту закінчення строку їх дії відповідно до умов таких договорів.
6. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
статтю 94 викласти в такій редакції:
"Стаття 94. Право приватного партнера, зокрема концесіонера, на земельну ділянку
1. Для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, приватному партнеру (концесіонеру) надаються в оренду земельні ділянки (крім концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг) у порядку, встановленому цим Кодексом.
2. Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії) та зазначені в рішенні про доцільність здійснення державно-приватного партнерства (концесії) та/або договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства (концесійному договорі), передаються в оренду виключно приватному партнеру, концесіонеру, визначеному в порядку, встановленому Законом України "Про концесію" або Законом України "Про державно-приватне партнерство".
Зазначені земельні ділянки можуть бути передані іншим особам лише у разі прийняття державним партнером або концесієдавцем рішення про відміну конкурсу або визнання конкурсу таким, що не відбувся.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які відповідно до цього Кодексу наділені повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у користування, зобов’язані у тримісячний строк з дня звернення передати приватному партнеру (концесіонеру) земельну ділянку (ділянки), визначену (визначені) договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства (концесійним договором), в оренду на строк дії такого договору (крім концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг).
3. Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії) та зазначені в рішенні про доцільність здійснення державно-приватного партнерства (концесії), не можуть бути поділені, об’єднані з іншими земельними ділянками, передані в заставу, приватну власність та користування до моменту передачі такої земельної ділянки приватному партнеру (концесіонеру) або прийняття державним партнером (концесієдавцем) рішення про відміну конкурсу або визнання концесійного конкурсу таким, що не відбувся (якщо земельна ділянка була сформована до моменту оголошення конкурсу).
4. Передача концесіонеру або приватному партнеру будівель, споруд, іншого нерухомого майна державних та/або комунальних підприємств, установ, організацій є підставою для припинення права постійного користування на земельні ділянки, на яких вони розміщені та які є необхідними для здійснення державно-приватного партнерства (концесії), крім випадку концесії на будівництво (нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт) та подальшу експлуатацію автомобільних доріг.
Припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить надання відповідної земельної ділянки в оренду за клопотанням приватного партнера, концесіонера.
5. Припинення права постійного користування земельною ділянкою (ділянками), визначеною (визначеними) частиною четвертою цієї статті, відбувається без згоди землекористувача. Одночасно з припиненням права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності відбувається передача відповідної земельної ділянки в оренду приватному партнеру, концесіонеру";
частину другу доповнити абзацом третім такого змісту:
"У разі звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особи, яка є державним партнером (концесієдавцем) відповідно до законів України "Про державно-приватне партнерство", "Про концесію" та зацікавлена в отриманні в користування земельної ділянки для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, або уповноваженої нею особи до клопотання додається копія рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, зокрема у формі концесії";
частину третю доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
"У разі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або формування земельної ділянки, необхідної для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), замовником документації із землеустрою є державний партнер (концесієдавець), а також за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі";
після частини дев’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
"10. Якщо земельна ділянка надається в оренду для здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовником якого був державний партнер, концесієдавець або за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку державної експертизи), подається приватним партнером, концесіонером до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У разі якщо земельна ділянка державної або комунальної власності формується до проведення конкурсу з визначення приватного партнера, концесійного конкурсу, передача її в оренду здійснюється після укладення концесійного договору або іншого договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.
Якщо така земельна ділянка перебуває у постійному користуванні, рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про передачу її в оренду приватному партнеру, концесіонеру для здійснення державно-приватного партнерства, концесії є одночасно рішенням про припинення права постійного користування такою земельною ділянкою.
Поділ земельної ділянки державної або комунальної власності, яка перебуває у постійному користуванні, здійснений до проведення конкурсу з визначення приватного партнера, концесійного конкурсу з метою подальшої передачі однієї чи декількох земельних ділянок, сформованих внаслідок такого поділу, в оренду приватному партнеру, концесіонеру для здійснення державно-приватного партнерства, концесії, не припиняє права постійного користування до прийняття рішення про передачу її в оренду приватному партнеру, концесіонеру.
Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, підлягають передачі в оренду приватному партнеру, концесіонеру на строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, або концесійного договору".
У зв’язку з цим частини десяту - чотирнадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - п’ятнадцятою;статтю 141 доповнити пунктом "ж" такого змісту:
"ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії";
2) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):
частину третю статті 22 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Зазначені суб’єкти управління у державному секторі економіки можуть приймати рішення, необхідні для підготовки до реалізації та здійснення державно-приватного партнерства (концесії), які є обов’язковими до виконання підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у сфері їх управління";
статтю 406 викласти в такій редакції:
"Стаття 406. Концесія
1. Концесія - форма здійснення державно-приватного партнерства, яка полягає в наданні концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг в порядку та на умовах, визначених концесійним договором, і передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, який охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції.
2. Концесійна діяльність здійснюється на основі концесійних договорів, що укладаються відповідно до законодавства України між концесіонером та концесієдавцем";
статті 407-410 виключити;
3) статтю 16 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170) доповнити частиною другою такого змісту:
"Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство", зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України "Про концесію";
4) частину третю статті 75 Повітряного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 48-49, ст. 536) викласти в такій редакції:
"3. Державний та/або комунальний аеродром та аеродромні об’єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, інші елементи аеродромів) можуть передаватися приватному інвестору відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору, договору оренди, а також бути предметом інших договорів, що укладаються за правилами, визначеними законодавством України. Істотною умовою таких договорів є заборона зміни цільового призначення об’єктів аеродрому, що забезпечують його основну виробничу діяльність";
5) частину першу статті 20 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) доповнити пунктом 17 такого змісту:
"17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства";
6) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
частину першу статті 19 доповнити пунктами 14 і 15 такого змісту:
"14) спорах із суб’єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв’язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу";
частину третю статті 22 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, а також спори за участю суб’єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та спори, що виникають у зв’язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу";
статтю 46 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"3. Позивачем в адміністративній справі щодо спорів, що виникають у зв’язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу можуть бути лише претенденти та/або учасники такого конкурсу".
У зв’язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою;
частину другу статті 122 доповнити абзацом третім такого змісту:
"Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб’єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв’язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів";
7) у Законі України "Про інвестиційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 47, ст. 646 із наступними змінами):
частину п’яту статті 2 доповнити словами "крім державної підтримки інвестиційних проектів, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі у формі концесії, яка надається у порядку, встановленому законами України "Про державно-приватне партнерство" та "Про концесію";
частину першу статті 15 після слова "крім" доповнити словами "інвестиційних проектів, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі у формі концесії, та";
( Підпункт 8 пункту 6 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 157-IX від 03.10.2019 )
9) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):
в абзаці першому пункту 30 частини першої статті 26 слова "про надання у концесію об’єктів права комунальної власності" замінити словами "прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії";
у підпункті 4 пункту "а" статті 29 слова "підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об’єктів, які можуть надаватися у концесію" виключити;
пункт 19 частини першої статті 43 викласти в такій редакції:
"19) вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, під заставу об’єктів комунальної власності або прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, що забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об’єктів в установленому законом порядку";
частину п’яту статті 60 після слів "фізичним особам" доповнити словами "укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори";
10) у Законі України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 14, ст. 60 із наступними змінами):
у частині третій:
у пункті 6 слова "(крім випадків передачі відповідної новозбудованої автомобільної дороги у концесію)" замінити словами "крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) та подальшої експлуатації відповідної автомобільної дороги загального користування на умовах концесії";
пункт 6-1 викласти в такій редакції:
"6-1) концесійних платежів - у разі будівництва та експлуатації автомобільних доріг на умовах концесії";
у частині четвертій:
пункт 1 доповнити словами "виплату приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування державного значення та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором";
пункт 2 після слів "доріг загального користування місцевого значення" доповнити словами "виплату приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором";
у частині першій статті 5 слова "(крім випадків передачі відповідної новозбудованої автомобільної дороги у концесію)" замінити словами "крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) та експлуатації відповідної автомобільної дороги загального користування на умовах концесії, якщо це передбачено умовами концесійного договору";
11) у Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190; 2013 р., № 17, ст. 154):
частину першу статті 31 доповнити словами "зокрема шляхом укладення договорів у випадках, встановлених законами";статтю 35 доповнити частиною шостою такого змісту:
"Місцеві державні адміністрації мають право укладати договори у випадках, встановлених законами";
12) у статті 55 Закону України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282; 2015 р., № 31, ст. 293):
частину дев’яту викласти в такій редакції:
"Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, у разі передачі:
а) у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку;
б) у користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні підприємств, установ, організацій, на якій розташоване нерухоме майно (будівля, споруда), яке є об’єктом державно-приватного партнерства (концесії). Така технічна документація розробляється на замовлення державного партнера (концесієдавця)";
13) частину другу статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 9, ст. 79 із наступними змінами) доповнити абзацом шістнадцятим такого змісту: