( Щодо набрання чинності окремих положень статті 40 див. підпункт 3 пункту 1 розділу XI )
1. Концесійний договір припиняється у зв’язку із закінченням строку його дії. Дострокове припинення концесійного договору здійснюється шляхом його розірвання у випадках і на умовах, передбачених цим Законом та/або концесійним договором.
2. Концесійний договір може бути розірваний за згодою сторін. Порядок та умови розірвання концесійного договору за згодою сторін можуть встановлюватися концесійним договором.
3. Концесійний договір може бути розірваний в односторонньому порядку на вимогу однієї із сторін договору у порядку і на умовах, встановлених таким договором, на підставі рішення суду або арбітражу (або у випадках, передбачених концесійним договором, - на підставі повідомлення однієї із сторін про розірвання договору):
1) у разі істотного порушення другою стороною договору зобов’язань за концесійним договором;
2) у разі істотної зміни обставин, а саме обставин, якими керувався концесієдавець під час оголошення та проведення конкурсу, або обставин, якими керувалася сторона концесіонера - переможця конкурсу під час подання конкурсної пропозиції;
3) в інших випадках, передбачених концесійним договором.
4. Концесієдавець має право розірвати концесійний договір з міркувань публічних інтересів у порядку і на умовах, встановлених таким договором. У такому разі застосовуються встановлені концесійним договором наслідки розірвання договору, аналогічні наслідкам розірвання концесійного договору у зв’язку з істотним порушенням концесієдавцем своїх зобов’язань за таким договором.
5. Концесієдавець публікує повідомлення про припинення або розірвання концесійного договору в ЕТС (з моменту початку її функціонування) протягом строку, визначеного пунктом 10 частини другої статті 10 цього Закону.
6. Концесієдавець має право розірвати концесійний договір якщо йому стало відомо, що на момент визначення переможця конкурсу щодо концесіонера були наявні підстави, визначені частиною другою статті 17 цього Закону.
( Стаття 40 в редакції Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )
Стаття 41. Заміна концесіонера
1. У разі залучення концесіонером фінансування проекту концесії на підставі договору про фінансування концесійним договором може бути передбачено право заміни концесіонера:
1) за ініціативою концесієдавця - у разі істотного порушення концесіонером умов концесійного договору;
2) за зверненням кредитора - у порядку звернення стягнення на майнові права концесіонера, що випливають із концесійного договору, які передавалися в заставу з метою забезпечення виконання договору про фінансування, у разі істотного порушення концесіонером своїх зобов’язань фінансового характеру, передбачених таким договором.
У випадках, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, порядок та умови заміни концесіонера визначаються прямим договором.
2. Прямий договір укладається між концесієдавцем, концесіонером та кредитором (кредиторами) не пізніше 180 робочих днів з дня укладення концесійного договору, якщо інше не передбачено таким договором. Заміна концесіонера здійснюється відповідно до умов прямого договору в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
3. Новий концесіонер повинен відповідати критеріям кваліфікаційного відбору, встановленим конкурсною документацією, на підставі яких було визначено попереднього концесіонера, якщо інше не передбачено положеннями прямого договору, а також підтвердити відсутність підстав для відмови в участі у конкурсі (крім підстав, передбачених пунктами 3, 13, 14 частини другої статті 17 цього Закону).
4. Заміна концесіонера повинна передбачати визначення концесієдавцем переліку прав та обов’язків попереднього концесіонера, пов’язаних з виконанням концесійного договору, правонаступником щодо яких стає новий концесіонер, з наданням документів, що підтверджують виникнення відповідних прав та обов’язків, потенційному новому концесіонеру на його вимогу.
Заміна концесіонера може передбачати внесення змін до концесійного договору відповідно до вимог статті 38 цього Закону.
5. У разі заміни концесіонера здійснюється заміна сторони в концесійному договорі шляхом підписання додаткової угоди між концесієдавцем та новим концесіонером. Права та обов’язки попереднього концесіонера припиняються з дня укладення додаткової угоди. Одночасно за домовленістю між концесієдавцем, кредитором (кредиторами) та новим концесіонером може бути здійснена заміна відповідної сторони у договорі про фінансування та прямому договорі із внесенням змін до таких договорів шляхом підписання додаткових угод.
6. У разі прийняття рішення про заміну концесіонера концесієдавець або кредитор, або уповноважена ними особа, якщо це передбачено прямим договором, тимчасово, до визначення нового концесіонера, виконує зобов’язання концесіонера за концесійним договором.
7. Право заміни концесіонера може надаватися донору (донорам) на умовах та у спосіб, що визначені цією статтею для кредиторів, якщо таке право передбачено концесійним договором та договором (договорами) про надання гранту (грантів) для проектів концесії, укладеним (укладеними) для виконання концесійного договору.
( Стаття 41 в редакції Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )
Розділ V
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ОБ’ЄКТІВ КОНЦЕСІЇ ТА ПОВ’ЯЗАНІ З НИМ УМОВИ ПРОЕКТУ КОНЦЕСІЇ
( Закон доповнено назвою розділу згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 )
Стаття 42. Об’єкти концесії та їхній правовий режим
1. Об’єктами концесії є існуючі та/або створювані об’єкти.
До існуючих об’єктів концесії належать:
існуюче майно державної, комунальної власності чи майно, яке належить Автономній Республіці Крим, що використовується для надання суспільно значущих послуг, у тому числі відтворювані об’єкти (шляхом реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення), рухоме та нерухоме майно;
існуюче майно господарських товариств публічного сектору, що використовується для надання суспільно значущих послуг, у тому числі відтворювані об’єкти (шляхом реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення), рухоме та нерухоме майно.
До створюваних об’єктів концесії належать:
майно, новозбудоване концесіонером відповідно до умов концесійного договору, у тому числі нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва;
рухоме майно, придбане або створене концесіонером відповідно до умов концесійного договору.
До існуючих та створюваних об’єктів концесії можуть також належати, зокрема, програмне забезпечення, інформаційні системи, програмні продукти, устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, транспортні засоби, що будуть використовуватися для надання суспільно значущих послуг згідно з концесійним договором.
Об’єкт концесії може складатися з майна, що перебуває на балансі кількох державних, комунальних підприємств, установ, організацій, майна господарських товариств публічного сектору.
2. Існуючі об’єкти концесії підлягають передачі концесіонеру у порядку та у строк, визначені концесійним договором, але в будь-якому разі не раніше дати початку строку концесії.
Передача концесіонеру існуючого об’єкта концесії, у тому числі його подальша реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення концесіонером, не зумовлює перехід права власності на такий об’єкт до концесіонера та не припиняє права державної, комунальної власності, права власності Автономної Республіки Крим або права власності господарського товариства публічного сектору на такий об’єкт.
3. Нерухоме майно, новозбудоване концесіонером на підставі та відповідно до умов концесійного договору, є об’єктом державної, комунальної власності, об’єктом власності Автономної Республіки Крим або власністю господарського товариства публічного сектору, якщо інше не визначено цим Законом.
Будь-яке нерухоме майно, що було збудоване, реконструйоване, реставроване, капітально відремонтоване, технічно переоснащене за рахунок гранту для проекту концесії або в порядку надання підтримки концесії відповідно до частини першої статті 47 цього Закону, є об’єктом державної, комунальної власності, об’єктом власності Автономної Республіки Крим або власністю господарського товариства публічного сектору, крім проектів концесії з будівництва житла та проектів концесії з будівництва житла з допороговим значенням.
4. Концесіонер має право передавати в оренду частину майна, що належить до складу об’єкта концесії, якщо це передбачено концесійним договором. У такому разі концесійний договір має містити вичерпний перелік майна, яке може передаватися в оренду, умови передачі його в оренду та порядок його списання.
На об’єкт концесії (його частину, складові частини подільного об’єкта концесії) протягом строку дії концесійного договору не поширюється дія законодавства України про оренду державного та комунального майна і законодавства України, що регулює порядок списання такого майна. Умови передачі зазначених об’єктів в оренду та порядок їх списання регулюються концесійним договором.
5. Концесіонер за погодженням із концесієдавцем може передати всі або частину своїх майнових прав, що випливають з концесійного договору, третій особі на строк, що не перевищує строк дії концесійного договору, якщо інше не встановлено самим договором.
Майнові права, що випливають з концесійного договору, за погодженням із концесієдавцем можуть бути предметом застави, якщо інше не встановлено таким договором. Передача в заставу майнових прав, що випливають з концесійного договору, можлива виключно за умови передачі в заставу всього комплексу прав концесіонера, що випливають з концесійного договору. Звернення стягнення на предмет застави у такому разі здійснюється виключно шляхом заміни концесіонера відповідно до положень прямого договору.
Для цілей цього Закону місцезнаходженням майнових прав, що випливають з концесійного договору, є держава Україна.
Право вимоги за концесійним договором за погодженням з концесієдавцем може бути предметом застави, якщо інше не визначено таким договором.
6. Концесіонер є власником рухомого майна, придбаного ним за рахунок власних коштів та запозичень для виконання концесійного договору, якщо інше не встановлено концесійним договором або цим Законом.
У випадках, якщо єдиним об’єктом концесії або частиною об’єкта концесії є устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, транспортні засоби, що будуть придбані концесіонером на виконання концесійного договору для надання суспільно значущих послуг, таке устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього та/або транспортні засоби є об’єктами державної, комунальної власності, об’єктами власності Автономної Республіки Крим або власністю господарського товариства публічного сектору.
Рухоме майно, придбане концесіонером за рахунок гранту для проекту концесії або співфінансування, наданого відповідно до частини першої статті 47 цього Закону, є об’єктом державної, комунальної власності, об’єктом власності Автономної Республіки Крим або власністю господарського товариства публічного сектору.
7. Концесіонер може набувати за концесійним договором щодо об’єкта концесії право володіння, право користування та обмежене право розпорядження (право списання та право передачі в оренду об’єкта концесії чи його частини за концесійним договором у випадках, передбачених цим Законом) щодо об’єкта концесії.
Передача концесіонеру об’єкта концесії або будівництво концесіонером об’єкта концесії є підставою для здійснення реєстрації за концесіонером речових прав володіння, користування, а у випадках, передбачених цим Законом, - права передачі в оренду об’єкта концесії чи його частини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі будівництва концесіонером об’єкта концесії до реєстрації речових прав концесіонера на такий об’єкт здійснюється реєстрація права власності держави, територіальної громади, Автономної Республіки Крим або господарського товариства публічного сектору, крім проектів концесії з будівництва житла та проектів концесії з будівництва житла з допороговим значенням та крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті.
8. Об’єкт концесії відображається на балансі концесіонера.
9. Концесійний договір може передбачати виокремлення у складі об’єкта концесії допоміжного майна, яке може бути об’єктом приватної власності концесіонера за концесійним договором, за умови що:
1) таке майно є створеним (у тому числі новозбудованим) концесіонером відповідно до умов концесійного договору за рахунок власних або залучених коштів, без використання коштів співфінансування, наданого відповідно до частини першої статті 47 цього Закону;
2) набуття концесіонером права приватної власності на таке майно не порушуватиме цілісність об’єкта концесії та забезпечення використання такого об’єкта для надання суспільно значущих послуг;
3) концесійний договір чітко встановлюватиме характеристики такого майна та умови його використання для цілей реалізації проекту концесії.
Концесійний договір може містити й інші положення щодо допоміжного майна у складі об’єкта концесії, зокрема умови повернення такого майна або його частини концесієдавцю.
Реєстрація права приватної власності концесіонера на новозбудоване допоміжне нерухоме майно у складі об’єкта концесії не потребує попередньої реєстрації права власності держави, територіальної громади, Автономної Республіки Крим або господарського товариства публічного сектору на таке майно.
10. Об’єктами концесії не можуть бути об’єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
11. Об’єкти концесії не можуть бути приватизовані чи відчужені у будь-який інший спосіб (крім списання та передачі в оренду об’єкта концесії чи його частини за концесійним договором у випадках, передбачених цим Законом) протягом усього строку підготовки проекту концесії та строку дії концесійного договору.
12. Об’єкти концесії підлягають поверненню концесієдавцю у порядку та у строк, визначені концесійним договором, з урахуванням положень порядку повернення об’єкта концесії, затвердженого Кабінетом Міністрів України, але в будь-якому разі не пізніше останнього дня строку концесії, крім об’єктів концесії у проектах концесії з будівництва житла та у проектах концесії з будівництва житла з допороговим значенням.
13. Концесійний договір може передбачати можливість повернення об’єкта концесії у формі передачі концесієдавцю 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі та/або прав голосу у юридичній особі, яка є концесіонером.
( Стаття 42 в редакції Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )
Стаття 43. Містобудівна документація
1. У разі необхідності розроблення детального плану території для цілей реалізації проекту концесії концесієдавець зобов’язаний забезпечити розроблення та затвердження відповідного детального плану території.
Фінансування робіт з розроблення детального плану території може здійснюватися за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, коштів державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств публічного сектору, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.
Витрати на розроблення детального плану території можуть відшкодовуватися концесіонером відповідно до умов концесійного договору.
( Стаття 43 в редакції Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )( Назву "Розділ X ЗАСТОСОВНЕ ПРАВО І ВИРІШЕННЯ СПОРІВ" виключено на підставі Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )
Стаття 44. Надання земельних ділянок, необхідних для реалізації проектів концесії
1. Земельна ділянка, необхідна для реалізації проекту концесії, у тому числі та, на якій розташовано об’єкт концесії, та/або яка є необхідною для створення (будівництва) об’єкта концесії, та/або право на забудову відповідних земельних ділянок надається концесіонеру в користування (у тому числі в оренду) на строк дії концесійного договору у порядку, визначеному Земельним кодексом України (крім концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг), а передача права на забудову здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цього Закону.
В окремих випадках, зокрема у разі будівництва лінійних об’єктів та інженерно-транспортної інфраструктури, земельна ділянка може не передаватися у користування концесіонеру, а її забудова здійснюється концесіонером на підставі договору про делегування функцій замовника.
2. Концесієдавець або за його дорученням державне, комунальне підприємство, установа, організація, що належить до сфери його управління, може вжити заходів для формування земельної ділянки державної або комунальної власності, або власності господарського товариства публічного сектору, необхідної для реалізації проекту концесії.
3. Фінансування робіт з розроблення (виготовлення) містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою та вимагається відповідно до законодавства для надання земельної ділянки концесіонеру у користування (оренду) для реалізації проекту концесії, може здійснюватися за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, коштів державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств публічного сектору або з інших джерел, не заборонених законодавством.
У випадках, передбачених цим Законом, концесіонер може відшкодовувати обґрунтовані, справедливі і належним чином документально підтверджені витрати концесієдавця на розроблення містобудівної документації відповідно до умов конкурсної документації та концесійного договору.
4. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які відповідно до Земельного кодексу України наділені повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у користування, зобов’язані передати концесіонеру в користування (оренду) земельні ділянки, визначені концесійним договором.
5. Право балансоутримувача на користування земельною ділянкою, необхідною для реалізації проекту концесії, припиняється відповідно до умов концесійного договору з моменту передачі об’єкта концесії, розташованого на такій земельній ділянці, концесіонеру (крім випадків забудови земельної ділянки концесіонером на підставі договору про делегування функцій замовника). Така земельна ділянка підлягає передачі концесіонеру в користування (оренду) у порядку, визначеному Земельним кодексом України.
6. Земельна ділянка, необхідна для реалізації проекту концесії та сформована концесієдавцем або за його дорученням державним, комунальним підприємством, установою, організацією, що належить до сфери його управління, не може бути поділена, приватизована, передана в користування третій особі або відчужена до моменту її передачі у користування (оренду) концесіонеру.
7. Якщо протягом одного року з дати укладення концесійного договору, за умови що інший строк не визначено таким договором, концесіонер не набуде право користування (оренди) земельної ділянки, необхідної для реалізації проекту концесії, або з концесіонером не укладено договір про делегування функцій замовника будівництва (у випадках, передбачених цим Законом), що призведе до неможливості виконання концесіонером зобов’язань за концесійним договором, концесіонер та/або концесієдавець має право на одностороннє розірвання концесійного договору на умовах і в порядку, встановлених таким договором.
8. Якщо у концесійному договорі передбачено передачу в управління та/або експлуатацію ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, щодо прокладення та експлуатації яких встановлено сервітут, концесіонер може здійснювати такий сервітут від імені концесієдавця. Інформація про наявність сервітуту зазначається в конкурсній документації та концесійному договорі.
9. Концесійний договір може передбачати положення щодо часткового повернення земельних ділянок, переданих концесіонеру, у користування (оренду) державному, комунальному підприємству, установі, організації, господарському товариству публічного сектору, визначеним концесієдавцем, відповідно до Земельного кодексу України.
10. У разі припинення (розірвання) концесійного договору концесіонер автоматично втрачає право на користування (оренду) земельною ділянкою, наданою йому концесієдавцем для здійснення концесії.
Після припинення (розірвання) концесійного договору земельна ділянка, передана в користування (оренду) концесіонеру, передається в користування державному, комунальному підприємству, установі, організації, господарському товариству публічного сектору, визначеним концесієдавцем, відповідно до Земельного кодексу України.
У разі припинення (розірвання) концесійного договору концесіонер може зберігати свої права на земельні ділянки, на яких розташоване допоміжне нерухоме майно, що є об’єктом приватної власності концесіонера, на умовах, визначених концесійним договором.
( Стаття 44 в редакції Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )
Стаття 45. Припинення діяльності балансоутримувача, все майно якого надано в концесію. Правонаступництво концесіонера
1. Балансоутримувач може бути припинений шляхом реорганізації або ліквідації у разі передачі всього його майна концесіонеру за концесійним договором.
2. У разі припинення балансоутримувача відповідно до частини першої цієї статті у концесіонера не виникає повного правонаступництва щодо прав та обов’язків балансоутримувача.
3. У виняткових випадках, за рішенням концесієдавця, конкурсна документація може передбачати повне або часткове правонаступництво концесіонера щодо прав та обов’язків балансоутримувача. Обсяг правонаступництва, а також умови та порядок передачі концесіонеру прав та обов’язків балансоутримувача визначаються конкурсною документацією та концесійним договором.
4. Під правами та обов’язками балансоутримувача розуміються права та зобов’язання такого балансоутримувача за договорами, судовими процесами, у тому числі в порядку міжнародного комерційного арбітражу, відкритими виконавчими провадженнями, ліцензіями, іншими документами дозвільного характеру, а також за дебіторською та кредиторською заборгованістю балансоутримувача.
5. Концесіонер має право провадити діяльність за концесійним договором на підставі та у межах строку дії документів дозвільного характеру, виданих балансоутримувачу, щодо всіх або деяких (у разі передачі концесіонеру частини майна, за допомогою якого провадився відповідний вид діяльності) видів діяльності за концесійним договором до отримання концесіонером документів дозвільного характеру для провадження відповідної діяльності за концесійним договором, але в будь-якому разі не більше 180 календарних днів з дати початку строку концесії.
6. Інші необоротні матеріальні активи, оборотні матеріальні активи балансоутримувача можуть бути викуплені концесіонером на умовах, встановлених концесійним договором.
7. Передача об’єкта концесії концесіонеру є підставою для припинення права господарського відання та/або оперативного управління балансоутримувача на об’єкт концесії.
8. У разі припинення балансоутримувача концесієдавець зобов’язаний передбачити у конкурсній документації умову щодо максимального працевлаштування концесіонером працівників - громадян України, звільнених у зв’язку з припиненням балансоутримувача.
( Стаття 45 в редакції Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )
Розділ VI
ФІНАНСОВІ УМОВИ КОНЦЕСІЇ
( Закон доповнено назвою розділу згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 )( Назву "РОЗДІЛ XI КОНТРОЛЬ, МОНІТОРИНГ ТА ЗАВЕРШАЛЬНА ОЦІНКА КОНЦЕСІЙ" виключено на підставі Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )
Стаття 46. Види платежів за концесійними договорами
1. Концесійний договір має передбачати отримання концесіонером плати за суспільно значущі послуги, що надаються ним з використанням об’єкта концесії, від користувачів (споживачів) таких послуг.
2. Концесійним договором можуть визначатися платежі концесіонера на користь концесієдавця та/або платежі концесієдавця чи інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних або комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств публічного сектору на стороні концесієдавця на користь концесіонера. Умови та порядок здійснення таких платежів визначаються концесійним договором відповідно до закону.
3. Платежі концесіонера на користь концесієдавця можуть включати концесійні платежі та/або одноразову фіксовану плату, визначену концесійним договором з урахуванням положень цієї статті.
Концесійні платежі на користь концесієдавця можливі у випадку, якщо платежі, отримані концесіонером за рахунок користувачів (споживачів) послуг, перевищують витрати, здійснені концесіонером для реалізації проекту концесії, з урахуванням очікуваної дохідності концесіонера, визначеної у концептуальній записці щодо здійснення ППП або техніко-економічному обґрунтуванні здійснення ППП.
У разі тимчасового зупинення перебігу строку концесії концесійний платіж не нараховується та не сплачується концесіонером на користь концесієдавця протягом строку такого зупинення.
4. Умови здійснення концесійних платежів концесіонером, а також порядок їх розрахунку визначаються концесійним договором та можуть обраховуватися:
1) як частка (у відсотках) отриманого концесіонером чистого доходу від провадження концесійної діяльності;
2) як частка (у відсотках) вартості наданого об’єкта концесії, визначеної за результатами його ринкової оцінки;
3) як фіксований платіж, що може залежати від обсягу товарів, робіт чи послуг, які надаються концесіонером;
4) в іншій формі, що відповідає законодавству України.
Концесійний платіж може визначатися шляхом поєднання різних підходів до його розрахунку. Методика розрахунку концесійних платежів, а також порядок та підстави надання пільг із сплати концесійних платежів у разі ускладнення реалізації проекту концесії, у тому числі в умовах воєнного стану, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі створення (нового будівництва) концесіонером об’єкта концесії концесійний платіж (за наявності) встановлюється з дати одержання концесіонером доходу від експлуатації об’єкта концесії, визначеного умовами концесійного договору.
5. Концесійні платежі сплачуються відповідно до державного, місцевого бюджетів та/або на користь господарського товариства публічного сектору в порядку, визначеному конкурсною документацією та концесійним договором.
За рішенням концесієдавця частина концесійного платежу може сплачуватися на користь балансоутримувача відповідно до умов концесійного договору та бюджетного законодавства України.
Частина концесійного платежу може сплачуватися на користь юридичної особи, яка уклала договір на стороні концесієдавця відповідно до частини другої статті 35 цього Закону і не належить до сфери управління концесієдавця, відповідно до умов конкурсної документації та концесійного договору.
У разі спільної участі у проекті концесії кількох концесієдавців концесійним договором повинні визначатися умови розподілу концесійних платежів між такими концесієдавцями згідно з вимогами бюджетного законодавства України. Такі умови мають бути також визначені у договорі про спільну участь концесієдавців у проекті концесії, передбаченому частиною шостою статті 6 цього Закону.
6. Одноразова фіксована плата може бути передбачена в оголошенні про проведення конкурсу. Одноразова фіксована плата передбачається з метою повного або часткового виконання зобов’язань балансоутримувача, що існують на момент затвердження конкурсної документації, та/або для отримання додаткових надходжень до державного, місцевого бюджетів та/або на рахунок господарського товариства публічного сектору, та/або для покриття витрат на підготовку проекту концесії (залучення радників, розроблення землевпорядної документації, розроблення детального плану території тощо) відповідно до підтвердних документів.
Мінімальний розмір одноразової фіксованої плати встановлюється конкурсною документацією.
Порядок сплати, розмір та цільове спрямування одноразової фіксованої плати визначаються концесійним договором.
7. Платежі концесієдавця на користь концесіонера можуть здійснюватися у формі, визначеній відповідно до частини першої статті 47 цього Закону.
8. Платежі концесіонера на користь концесієдавця та платежі концесієдавця на користь концесіонера вносяться грошовими коштами у безготівковій формі у порядку та строки, визначені концесійним договором. У концесійному договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент платежів концесіонера та/або концесієдавця в іноземній валюті з урахуванням того, що валютою зобов’язання є грошова одиниця України - гривня.
( Стаття 46 в редакції Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )
Стаття 47. Підтримка концесії
1. Підтримка концесії може надаватися концесіонеру у вигляді державної підтримки з державного чи місцевого бюджету або у вигляді підтримки з інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема:
1) шляхом надання державних гарантій та місцевих гарантій;
2) шляхом співфінансування витрат, пов’язаних з будівництвом (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) та/або створенням об’єкта концесії, та/або виплатою концесіонеру платежів, передбачених концесійним договором, зокрема плати за експлуатаційну готовність, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, державних підприємств;
3) шляхом співфінансування витрат, пов’язаних з будівництвом (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) та/або створенням об’єкта концесії, та/або виплатою концесіонеру платежів, передбачених концесійним договором, зокрема плати за експлуатаційну готовність, що здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, комунальних підприємств;
4) шляхом співфінансування витрат, пов’язаних з будівництвом (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) та/або створенням об’єкта концесії, та/або виплатою концесіонеру платежів, передбачених концесійним договором, зокрема плати за експлуатаційну готовність, що здійснюються за рахунок коштів господарських товариств публічного сектору;
5) шляхом придбання, повної або часткової оплати концесієдавцем або особою, що виступає на стороні концесієдавця (у тому числі центральним органом виконавчої влади, суб’єктом господарювання державного сектору економіки), певного обсягу товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) концесіонером за концесійним договором;
6) шляхом взяття концесієдавцем або особою, що виступає на стороні концесієдавця (у тому числі центральним органом виконавчої влади, суб’єктом господарювання державного сектору економіки), зобов’язання про здійснення платежів на користь концесіонера, розрахованих з метою компенсації різниці між мінімально гарантованим рівнем та фактичним рівнем попиту на товари (роботи, послуги), виробництво (виконання і надання) яких передбачається забезпечити в результаті реалізації проекту концесії відповідно до положень концесійного договору (гарантія попиту);
7) шляхом постачання концесіонеру концесієдавцем або особою, що виступає на стороні концесієдавця (у тому числі центральним органом виконавчої влади, суб’єктом господарювання державного сектору економіки), сировини (у тому числі відходів) та/або товарів (робіт, послуг), необхідних для реалізації проекту концесії;
8) шляхом будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) концесієдавцем або особою, що виступає на стороні концесієдавця (у тому числі центральним органом виконавчої влади, суб’єктом господарювання державного сектору економіки), об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (залізничних шляхів, автомобільних доріг, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо) та об’єктів інфраструктури залізничного транспорту, що не належать до складу об’єкта концесії, але необхідні для виконання концесійного договору;
9) шляхом надання концесіонеру гранту для проекту концесії, кошти якого перераховуються до державного чи місцевого бюджету або на банківський рахунок господарського товариства публічного сектору для подальшої виплати концесіонеру;
10) шляхом сприяння концесієдавця у залученні (інвестуванні, фінансуванні) коштів від фізичних та юридичних осіб на умовах та в порядку, встановлених концесійним договором, для реалізації проекту концесії з будівництва житла або проекту концесії з будівництва житла з допороговим значенням;
11) в інших формах, передбачених законом.
Співфінансування витрат, передбачених пунктами 2-4 цієї частини, здійснюється на безоплатній, безпроцентній і безповоротній основі.
Розрахунок платежів на користь концесіонера, передбачених пунктом 6 цієї частини, здійснюється згідно з методологією, визначеною концесійним договором.
2. Рішення про надання підтримки концесії приймається:
1) Кабінетом Міністрів України за поданням концесієдавця - щодо підтримки, передбаченої пунктами 5, 6, 8 частини першої цієї статті, якщо така підтримка надається за рахунок коштів державного бюджету;
2) концесієдавцем - щодо підтримки, передбаченої пунктами 7, 9, 10 частини першої цієї статті;
3) органом місцевого самоврядування - щодо підтримки, передбаченої пунктами 3, 5, 6, 8 частини першої цієї статті, якщо така підтримка надається за рахунок коштів місцевого бюджету;
4) концесієдавцем - щодо підтримки, передбаченої пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 10 частини першої цієї статті, якщо така підтримка надається за рахунок коштів державних, комунальних підприємств, що належать до сфери управління концесієдавця;
5) органом господарського товариства публічного сектору відповідно до законодавства та/або установчих документів такого господарського товариства - щодо підтримки, передбаченої пунктами 4, 5, 6, 8, 10 частини першої цієї статті, якщо така підтримка надається за рахунок коштів господарського товариства публічного сектору.
Рішення щодо державної підтримки, передбаченої частиною першою цієї статті, що надається за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, приймається відповідно до Бюджетного кодексу України.
Якщо підтримка здійснення концесії надається у формі грантів для проектів концесії відповідно до пункту 9 частини першої цієї статті, рішення про надання такої підтримки приймається з урахуванням умов надання гранту для проекту концесії.
У разі якщо внаслідок внесення зміни до концесійного договору збільшується розмір державної підтримки концесії за рахунок коштів з державного чи місцевого бюджету, рішення про надання додаткової підтримки концесії приймається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Якщо кошти гранту для проекту концесії перераховуються безпосередньо на банківський рахунок концесіонера, таке надання гранту не потребує прийняття рішення про надання підтримки концесії відповідно до цього Закону.
Необхідний розмір грантів для проекту концесії (у разі їх залучення) враховується в аналізі концептуальної записки щодо здійснення ППП та/або аналізі ефективності здійснення ППП та має бути визначений у конкурсній документації до її затвердження.
Порядок залучення, використання та здійснення моніторингу надання грантів для проектів концесії визначається Кабінетом Міністрів України.
4. Підтримка концесії не повинна покривати переважну частину операційного ризику.
5. Форми, максимальний обсяг та інші умови надання підтримки концесії відображаються в конкурсній документації та концесійному договорі.
Рішення про надання підтримки концесії приймається відповідно до частини другої цієї статті до затвердження конкурсної документації на підставі рішення про здійснення концесії або до внесення змін до концесійного договору, якщо такі зміни призводять до збільшення розміру державної підтримки концесії за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
( Стаття 47 в редакції Закону № 4510-IX від 19.06.2025 )
Розділ VII
ГАРАНТІЇ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ КОНЦЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 48. Гарантії прав концесіонерів
1. Держава гарантує додержання встановлених законодавством України умов для провадження концесіонерами діяльності, пов’язаної з виконанням концесійних договорів, а також прав і законних інтересів концесіонерів.
Концесіонерам забезпечується рівноправний режим здійснення господарської діяльності, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру.
Під час воєнного стану, введеного в Україні або окремих її місцевостях, обмеження платежів на користь концесіонера, що здійснюються як державна підтримка концесії, забороняється.
2. Державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність концесіонерів, пов’язану із здійсненням концесії, крім випадків, встановлених законом.
3. До концесійного договору застосовується гарантія стабільності законодавства.
Гарантія стабільності законодавства полягає у застосуванні до концесійного договору протягом строку його дії законодавства України, чинного на дату укладення концесійного договору, а саме цього Закону та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів, а також податкового законодавства у частині регулювання (встановлення) об’єкта оподаткування, бази оподаткування, ставок податків та податкових пільг.
Гарантія стабільності законодавства не застосовується до:
1) законодавства, що пом’якшує відповідальність концесіонера;
2) законодавства, що зменшує об’єкт оподаткування, базу оподаткування, ставки податків або встановлює нові податкові пільги (чи розширює їх), скасовує податки;
3) змін до законодавства, що не погіршують становище концесіонера.
Законодавство, зазначене у пунктах 1-3 цієї частини, застосовується до концесійного договору протягом строку дії концесійного договору з дня набрання чинності таким законодавством.
Концесійний договір може встановлювати порядок, умови та розмір компенсації втрат та збитків концесіонера, понесених внаслідок внесення до законодавства змін, що зумовили істотний негативний вплив на виконання концесіонером концесійного договору.
4. У разі прийняття державним органом або органом місцевого самоврядування рішення, що порушує права концесіонера, збитки, завдані йому внаслідок прийняття такого рішення, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Концесіонери мають право на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами або органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов’язків, передбачених законодавством України, у порядку, встановленому законодавством України.
5. У разі розірвання концесійного договору концесієдавець відшкодовує концесіонеру внесені ним економічно обґрунтовані інвестиції в частині, що не була відшкодована протягом дії такого договору, та/або вартість об’єкта концесії, а також, залежно від підстав розірвання концесійного договору, всі збитки, завдані достроковим припиненням такого договору. Методика розрахунку суми відшкодування, умови та порядок його здійснення регулюються концесійним договором.
6. На концесіонера не поширюється дія нормативно-правових актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, якщо такі акти обмежують права концесіонера, визначені концесійним договором (крім приписів органів державного контролю та нагляду, що видаються відповідно до законодавства України з метою створення умов для безпечного ведення робіт, охорони довкілля, збереження здоров’я населення).
7. Концесіонер може бути наділений спеціальними або ексклюзивними правами, пов’язаними з реалізацією проекту концесії. Такі права визначаються в концесійному договорі та не можуть суперечити вимогам цього Закону.
Стаття 49. Банківські рахунки
1. Для цілей здійснення концесії концесіонер має право відкривати в банках України у встановленому законодавством України порядку банківські рахунки в національній та/або іноземній валюті, що мають використовуватися виключно для обслуговування діяльності, пов’язаної з концесійним договором.
2. Стягнення коштів у безспірному порядку з банківських рахунків, відкритих концесіонером за концесійним договором на території України для цілей виконання такого договору, забороняється.
Стаття 50. Гарантії прав кредиторів
1. Концесійний договір та/або договір про фінансування, та/або прямий договір повинні передбачати гарантії прав кредиторів.
2. Прямий договір може передбачати права кредитора у разі заміни концесіонера, зокрема право погодження такої заміни, якщо вона ініціюється концесієдавцем, та навпаки, право кредитора на вступ у права та обов’язки концесіонера та інші положення. Прямий договір повинен передбачати умови здійснення відшкодування кредитору у разі дострокового припинення концесійного договору.
3. Умовами концесійного договору та прямого договору передбачається обов’язок концесієдавця щодо заміни концесіонера у визначених таким договором випадках та відшкодування кредитору збитків, завданих достроковим припиненням концесійного договору. Розмір такого відшкодування, порядок та строки його виплати визначаються відповідно до прямого договору.
4. Встановлення будь-яких обмежень, що створюють перешкоди для реалізації кредиторами своїх прав, пов’язаних з реалізацією проекту концесії, забороняється.
( Закон доповнено розділом VII згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 )
Розділ VIII
ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕСІЇ НА РИНКАХ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У СТАНІ ПРИРОДНОЇ МОНОПОЛІЇ
Стаття 51. Особливості проектів концесії на ринках, що перебувають у стані природної монополії
1. Концесійний договір, який передбачає надання суспільно значущих послуг, що підлягають державному регулюванню у сферах природних монополій, крім істотних умов, передбачених цим Законом, повинен визначати правові наслідки встановлення органом державного регулювання економічно необґрунтованих цін (тарифів) на відповідні суспільно значущі послуги. Умови щодо визначення економічної обґрунтованості цін (тарифів) на суспільно значущі послуги встановлюються концесійним договором.
Положення концесійного договору щодо правових наслідків встановлення органом державного регулювання економічно необґрунтованих цін (тарифів) на суспільно значущі послуги можуть передбачати, зокрема:
1) зобов’язання концесієдавця компенсувати частину витрат концесіонера на виконання зобов’язань, що становлять основну економічну суть проекту концесії (створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення), та/або технічне обслуговування об’єкта концесії, з передачею концесіонеру як винагороди права на управління та/або експлуатацією об’єкта концесії та на надання суспільно значущих послуг), враховуючи витрати у зв’язку із залученням боргового фінансування, та премію за ризик та економічно обґрунтований рівень дохідності, які не можуть бути відшкодовані концесіонером внаслідок встановлення економічно необґрунтованих цін (тарифів) на суспільно значущі послуги;
2) право концесіонера зупинити виконання зобов’язань за концесійним договором, що становлять основну економічну суть проекту концесії (створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення), та/або технічне обслуговування об’єкта концесії, з передачею концесіонеру як винагороди права на управління та/або експлуатацію об’єкта концесії та на надання суспільно значущих послуг), до затвердження органом державного регулювання цін (тарифів) на відповідні послуги на рівні, передбаченому концесійним договором;
3) право концесіонера у порядку і на умовах, передбачених концесійним договором, ініціювати внесення змін до концесійного договору щодо виконання зобов’язань, що становлять основну економічну суть проекту концесії (створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення), та/або технічне обслуговування об’єкта концесії, з передачею концесіонеру як винагороди права на управління та/або експлуатацію об’єкта концесії та на надання суспільно значущих послуг), термінів прийняття об’єкта концесії в експлуатацію, а також щодо визначених концесійним договором показників ефективності (результативності) суспільно значущих послуг.
2. Концесіонер, який надає суспільно значущі послуги, що підлягають державному регулюванню у сферах природних монополій, зобов’язаний отримати всі необхідні документи дозвільного характеру для провадження такої діяльності протягом 180 календарних днів з дати початку строку концесії за концесійним договором та забезпечити безперервне надання таких послуг.
( Закон доповнено розділом VIII згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 )
Розділ IX
ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕСІЇ ЩОДО БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ
Стаття 52. Об’єкт концесії щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільних доріг
1. У разі реалізації проекту концесії щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільних доріг об’єктом концесії є автомобільні дороги загального користування, ділянки таких доріг або елементи (складові) інженерного облаштування, які можуть бути виділені (сформовані) в окремий об’єкт концесії без порушення цілісності та функціонування автомобільної дороги.
Проект концесії щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги, проїзд якою є платним, може бути реалізований лише за умови наявності альтернативного безоплатного проїзду транспортних засобів (автомобільної дороги) протягом усього строку експлуатації платної автомобільної дороги відповідно до Закону України "Про автомобільні дороги".
2. Концесіонеру надається право на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільної дороги на умовах та в порядку, визначених законом та концесійним договором.
Під будівництвом автомобільної дороги розуміється виконання комплексу дорожньо-будівельних та проектних робіт, пов’язаних із новим будівництвом та/або реконструкцією, та/або капітальним ремонтом автомобільної дороги чи її ділянки (ділянок), та/або створення елементів (складових) інженерного облаштування автомобільної дороги.
3. Проект концесії, об’єктом якого є елементи (складові) інженерного облаштування автомобільної дороги, може передбачати створення (нове будівництво, придбання, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення) та/або технічне обслуговування об’єкта концесії, з передачею концесіонеру як винагороди права на управління та/або експлуатацію об’єкта концесії.
Реалізація проектів концесії, що передбачають використання земельних ділянок для нового будівництва або реконструкції об’єкта концесії - інженерного облаштування автомобільної дороги, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених статтею 54 цього Закону.
Стаття 53. Особливості підготовки проекту концесії щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги
1. Для проекту концесії щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги проводиться аналіз ефективності здійснення ППП та приймається рішення про здійснення концесії чи про недоцільність здійснення концесії щодо відповідного проекту відповідно до положень розділу II цього Закону.
2. У рішенні про здійснення концесії щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги обов’язково зазначаються:
1) концесієдавець;
2) органи виконавчої влади, відповідальні за організацію роботи щодо відчуження, вилучення, викупу земельних ділянок, необхідних для будівництва та експлуатації автомобільної дороги;
3) загальна характеристика та технічні параметри автомобільної дороги;
4) орієнтовна вартість будівництва автомобільної дороги та базові фінансові показники проекту концесії;
5) орієнтовні межі та площі, кадастрові номери (за наявності) земельних ділянок, необхідних для реалізації проекту концесії, а в разі відсутності сформованих земельних ділянок - графічні матеріали, на яких зазначається бажане місце розташування земельних ділянок, необхідних для реалізації проекту концесії;
6) джерела фінансування здійснення заходів з відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності;
7) строк концесії;
8) граничний розмір плати за експлуатаційну готовність (за наявності);
9) очікувана інтенсивність руху автомобільною дорогою;
10) граничний розмір плати за разовий проїзд автомобільною дорогою;
11) маршрут альтернативного безоплатного проїзду;
12) форми, максимальний обсяг та інші умови надання підтримки концесії відповідно до статті 47 цього Закону (за потреби);
13) необхідні заходи з підготовки до проведення конкурсу;
14) інші умови будівництва та експлуатації автомобільної дороги, які повинні бути зазначені в рішенні про здійснення концесії згідно з висновком за результатами аналізу ефективності здійснення ППП.
3. Характеристики, визначені пунктами 3, 4, 5 частини другої цієї статті, можуть бути уточнені або змінені у конкурсній документації та/або в концесійному договорі у порядку та на умовах, визначених концесійним договором.
4. Концесіонер може забезпечувати фінансування здійснення заходів з відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності для реалізації проекту концесії щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги на умовах, визначених конкурсною документацією та концесійним договором.
5. Якщо у рішенні про здійснення концесії щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги зазначено про наявність ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з відповідною автомобільною дорогою у проекті концесії, концесієдавець може звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією про безоплатну передачу проїзної частини доріг, штучних споруд (мостів і шляхопроводів), технічних засобів організації дорожнього руху та зовнішнього освітлення, розташованих на таких ділянках, з комунальної у державну власність. Передача таких об’єктів з комунальної у державну власність здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про автомобільні дороги".