Про державне регулювання сфери захисту рослин

1) для рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, що перебувають у його володінні;

2) на виробничих потужностях (місцях виробництва), які належать йому на праві власності або користування.

4. Паспорт рослини видається на рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти, передбачені частиною першою цієї статті, у разі підтвердження відсутності регульованих шкідливих організмів (з урахуванням допустимого порога наявності регульованих некарантинних шкідливих організмів (ступеня зараження) для відповідних рослин та категорій насіння і садивного матеріалу, визначених законодавством) за результатами інспектування та/або лабораторного дослідження у випадках, передбачених цим Законом.

Проведення інспектування та відбору зразків для проведення лабораторного дослідження для цілей видачі паспорта рослини забезпечує професійний оператор, уповноважений на видачу паспорта рослини, або державний фітосанітарний інспектор.

Проведення лабораторного дослідження для цілей видачі паспорта рослини може здійснюватися у будь-якій акредитованій лабораторії, що має відповідну сферу акредитації, крім випадків підозри щодо наявності карантинних шкідливих організмів або регульованих некарантинних шкідливих організмів у кількості, що перевищує допустимий поріг наявності (ступінь зараження) регульованих некарантинних шкідливих організмів для відповідних рослин та категорій насіння і садивного матеріалу, визначений законодавством. У такому разі лабораторне дослідження проводить уповноважена лабораторія.

Інспектування та відбір зразків для проведення лабораторного дослідження для цілей видачі паспорта рослини забезпечує компетентний орган у таких випадках:

1) існування у професійного оператора, уповноваженого на видачу паспорта рослини, підозри щодо наявності карантинних шкідливих організмів або регульованих некарантинних шкідливих організмів у кількості, що перевищує допустимий поріг наявності (ступінь зараження) регульованих некарантинних шкідливих організмів для відповідних рослин та категорій насіння і садивного матеріалу, визначений законодавством;

2) відсутність у професійного оператора, уповноваженого на видачу паспорта рослини, доступу до місця проведення інспектування та відбору зразків;

3) подання до компетентного органу заяви про видачу паспорта рослини.

5. Підтвердження відсутності регульованих шкідливих організмів для цілей видачі паспорта рослини здійснюється на підставі результатів інспектування та/або лабораторного дослідження.

Лабораторне дослідження проводиться у разі:

1) виявлення за результатами інспектування наявності регульованих шкідливих організмів;

2) наявності інших підстав, визначених законодавством.

Перелік інших підстав для проведення лабораторного дослідження затверджується Кабінетом Міністрів України на підставі ризик-орієнтованого підходу та з урахуванням критеріїв вибірковості.

6. Форми паспорта рослини, порядок його видачі, заміни та припинення дії затверджуються Кабінетом Міністрів України.

7. У разі видачі паспорта рослини компетентним органом професійний оператор подає до компетентного органу заяву про видачу паспорта рослини.

8. Компетентний орган приймає рішення про видачу паспорта рослини або про відмову в його видачі протягом 8 робочих годин після отримання результатів інспектування та/або лабораторного дослідження (у разі його проведення).

9. Підставою для прийняття компетентним органом рішення про відмову у видачі паспорта рослини є:

1) результати інспектування та/або лабораторного дослідження, що підтверджують наявність регульованих шкідливих організмів;

2) відсутність документа, що підтверджує внесення плати за видачу паспорта рослини (у разі видачі паспорта рослини компетентним органом).

10. Підставою для припинення дії паспорта рослини є:

1) невідповідність вимогам до оформлення паспорта рослини;

2) видача паспорта рослини особою, не уповноваженою на це відповідно до цього Закону;

3) видача професійним оператором паспорта рослини на рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти, щодо яких він не має уповноваження на видачу паспорта рослини;

4) недотримання умов видачі паспорта рослини на заміну раніше виданого, передбачених цим Законом;

5) повідомлення оператора ринку про видачу паспорта рослини на заміну раніше виданого;

6) виявлення регульованих шкідливих організмів у рослинах, продуктах рослинного походження та інших об’єктах, на які видано паспорт рослини.

11. Компетентний орган та професійні оператори, уповноважені на видачу паспорта рослини, зобов’язані вести облік виданих ними паспортів рослин та зберігати відповідні відомості протягом трьох років.

12. Компетентний орган видає паспорт рослини на платній основі. Розмір плати за видачу паспорта рослини компетентним органом має дорівнювати фактичним витратам на ці цілі, порядок розрахунку яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

13. Професійний оператор, уповноважений на видачу паспорта рослини, який отримав товарну одиницю рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів, на яку видано паспорт рослини, або компетентний орган на запит професійного оператора видає новий паспорт рослини для такої товарної одиниці на заміну раніше виданого у разі дотримання умов, передбачених цією статтею.

У разі якщо товарна одиниця рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів розділена на дві чи більше нові товарні одиниці, професійний оператор, уповноважений на видачу паспорта рослини, або компетентний орган на запит професійного оператора видає новий паспорт рослини на кожну нову товарну одиницю, отриману в результаті такого поділу, у разі дотримання умов, передбачених цією статтею. Такий паспорт рослини видається на заміну раніше виданого.

У разі якщо товарні одиниці рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів є однорідними за видом у ботанічному значенні та транспортуються навалом або насипом, при подальшому змішуванні таких товарних одиниць видача нового паспорта рослини не здійснюється.

14. Паспорт рослини видається на заміну раніше виданого за одночасного дотримання всіх таких умов:

1) забезпечено простежуваність рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів;

2) відсутні візуальні ознаки зараження регульованими шкідливими організмами;

3) характеристики рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів не змінилися.

15. У разі видачі паспорта рослини на заміну раніше виданого лабораторне дослідження рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів не проводиться.

16. Компетентний орган, професійний оператор, уповноважений на видачу паспорта рослини, забезпечує зберігання заміненого паспорта рослини протягом трьох років. Таке зберігання може здійснюватися у формі зберігання інформації, що містилася у паспорті рослини, у комп’ютеризованій базі даних, за умови збереження при цьому інформації, що доповнює код простежуваності та міститься в будь-яких штрих-кодах, QR-кодах, на чипах або інших носіях.

17. Паспорти рослин, дію яких припинено, за можливості відкріплюються (вилучаються) з відповідної товарної одиниці.

Паспорти рослин, дію яких припинено, зберігаються протягом трьох років. Таке зберігання може здійснюватися у формі зберігання інформації, що містилася у паспорті рослини, у комп’ютеризованій базі даних, за умови збереження при цьому інформації, що доповнює код простежуваності та міститься в будь-яких штрих-кодах, QR-кодах, на чипах або інших носіях.

У разі відкріплення (вилучення) паспорта рослини, дію якого припинено, відповідний професійний оператор повідомляє про це професійного оператора, уповноваженого на видачу паспорта рослини, або компетентний орган, який видав такий паспорт рослини.

1. Паспорт рослини повинен мати форму окремої етикетки, крім випадків, передбачених цією статтею.

2. Паспорт рослини прикріплюється відповідним професійним оператором до кожної товарної одиниці рослин (розміщується на ній), продуктів рослинного походження або інших об’єктів до їх переміщення територією України. Якщо переміщення рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів здійснюється в упаковці, зв’язці чи тарі, паспорт рослини прикріплюється до такої упаковки, зв’язки чи тари (розміщується на ній).

Якщо переміщення рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів здійснюється насипом або навалом, паспорт рослини видається на кожну партію рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів та супроводжує таку партію.

3. Паспорт рослини містить:

1) назву документа "Паспорт рослини/Plant passport" у верхньому правому куті;

2) міжнародний літерний код держави Україна "UA" у верхньому лівому куті;

3) літеру "A" із зазначенням ботанічної назви виду рослини або ботанічного таксона (латинською мовою) та назви сорту (за потреби) - для рослин та продуктів рослинного походження, назву об’єкта - для інших об’єктів;

4) літеру "B" із зазначенням міжнародного літерного коду держави Україна "UA", реєстраційного номера професійного оператора, який видав або за заявою якого видано паспорт рослини;

5) літеру "C" із зазначенням коду простежуваності, який може доповнюватися посиланням на будь-який штрих-код, QR-код, чип або інший носій (за наявності);

6) літеру "D" із зазначенням дволітерного коду країни походження рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів (у разі походження з третьої країни). Зазначення коду простежуваності не вимагається у випадках, визначених порядком видачі, заміни та припинення дії паспорта рослини.

4. Паспорт рослини має бути відокремлений від іншої інформації про рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти.

Паспорт рослини може поєднуватися з етикеткою, передбаченою Законом України "Про насіння і садивний матеріал". У такому разі паспорт рослини:

1) розміщується над етикеткою, передбаченою Законом України "Про насіння і садивний матеріал", а його ширина має відповідати ширині такої етикетки;

2) містить у верхньому правому куті назву документа "Паспорт рослини/Plant passport".

1. Професійний оператор, уповноважений на видачу паспорта рослини, може розробити та забезпечити виконання плану управління ризиками, пов’язаними із шкідливими організмами, що є підставою для зменшення кількості заходів державного контролю щодо нього.

План управління ризиками, пов’язаними із шкідливими організмами, підлягає погодженню компетентним органом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

2. Компетентний орган погоджує план управління ризиками, пов’язаними із шкідливими організмами, розроблений професійним оператором, якщо план відповідає всім таким вимогам:

1) містить перелік заходів, спрямованих на забезпечення простежуваності рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів у межах його уповноваження на видачу паспорта рослини;

2) включає (у відповідних випадках - у формі стандартних операційних процедур) такі відомості:

інформацію, що вимагалася при державній реєстрації такого професійного оператора;

інформацію, що вимагається від професійних операторів згідно із законодавством про захист рослин для забезпечення простежуваності рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів;

опис виробничих процесів професійного оператора та його діяльності щодо переміщення і торгівлі рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами;

аналіз критично важливих точок, що стосуються переміщення рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, і заходів, вжитих професійним оператором у таких точках для мінімізації ризиків, пов’язаних із шкідливими організмами;

запроваджені процедури і передбачені дії на випадок підозри щодо присутності або виявлення карантинного шкідливого організму, облік таких підозр або фактів виявлення, а також облік вжитих заходів;

функції та обов’язки персоналу, залученого до діяльності, пов’язаної з видачею паспорта рослини;

проведені навчання для персоналу, залученого до діяльності, пов’язаної з видачею паспорта рослини.

3. У разі недотримання професійним оператором затвердженого плану управління ризиками, пов’язаними із шкідливими організмами, або невідповідності такого плану вимогам, визначеним цією статтею, компетентний орган невідкладно вживає заходів, необхідних для забезпечення дотримання професійним оператором затвердженого плану та/або усунення невідповідності.

4. У разі неусунення професійним оператором невідповідності плану управління ризиками, пов’язаними із шкідливими організмами, вимогам, визначеним цією статтею, компетентний орган відкликає погодження такого плану в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

1. Професійні оператори, які працюють з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, мають ідентифікувати інших операторів ринку, які безпосередньо постачають їм рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти (їх партії).

2. Професійні оператори, які працюють з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, мають ідентифікувати інших операторів ринку, яким вони безпосередньо постачають рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти (їх партії).

3. Професійний оператор для забезпечення простежуваності рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів зобов’язаний вести облік інформації про:

1) професійного оператора, який є постачальником відповідної товарної одиниці рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів;

2) професійного оператора, який є одержувачем відповідної товарної одиниці рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів;

3) паспорти рослини (якщо їх обов’язковість визначена цим Законом).

Професійний оператор зберігає інформацію, передбачену цією частиною, протягом трьох років з дати, на яку відповідні рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти були поставлені йому або ним.

4. Професійний оператор має вести облік інформації про переміщення рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів у межах власних виробничих потужностей (місць виробництва) або між власними виробничими потужностями (місцями виробництва) та зберігати таку інформацію протягом трьох років з дати переміщення.

5. Порядок забезпечення простежуваності рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин, та повинен передбачати:

1) винятки щодо забезпечення простежуваності, у тому числі випадки скорочення або продовження мінімального строку зберігання інформації, передбаченої частиною третьою цієї статті, щодо окремих рослин;

2) вимоги щодо доступу до записів та даних обліку, які мають вести професійні оператори, зазначені у частинах першій і другій цієї статті.

6. На запит компетентного органу професійний оператор зобов’язаний надавати інформацію про забезпечення простежуваності при переміщенні рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів у межах власних виробничих потужностей або між власними виробничими потужностями.

1. Дистриб’ютори, професійні користувачі повинні забезпечувати простежуваність засобів захисту рослин шляхом ідентифікації інших операторів ринку, які безпосередньо постачають їм засоби захисту рослин.

2. Дистриб’ютори повинні забезпечувати простежуваність засобів захисту рослин шляхом ідентифікації інших дистриб’юторів та професійних користувачів, яким вони безпосередньо постачають засоби захисту рослин.

3. Забезпечення простежуваності засобів захисту рослин здійснюється відповідно до вимог статті 43 цього Закону та Порядку зберігання інформації, обліку та звітності щодо засобів захисту рослин, затвердженого відповідно до цього Закону.

1. Здійснення державного контролю рослин, продуктів рослинного походження, інших об’єктів та засобів захисту рослин, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, які включені до переліків, передбачених пунктами 1-4, 6 частини першої статті 72 цього Закону, забезпечується компетентним органом відповідно до законодавства.

2. Якщо інше не передбачено законодавством, вантажі з рослинами, продуктами рослинного походження, іншими об’єктами та засобами захисту рослин, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, підлягають заходам державного контролю, що проводяться державним фітосанітарним інспектором на призначеному прикордонному інспекційному посту у формі таких перевірок:

1) документальна перевірка;

2) перевірка відповідності;

3) фізична перевірка.

У випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України, перевірка відповідності та фізична перевірка вантажів можуть проводитися в зонах митного контролю на митній території України, якщо такі зони митного контролю відповідають вимогам до призначеного прикордонного інспекційного поста, передбаченим цим Законом.

Документальній перевірці підлягають всі вантажі з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, за умови їх включення до переліків, передбачених пунктами 1-4, 6 частини першої статті 72 цього Закону.

Частота та критерії вибірковості проведення перевірки відповідності та фізичної перевірки встановлюються Кабінетом Міністрів України на основі ризик-орієнтованого підходу.

3. Під час проведення перевірок, зазначених у цій частині, державний фітосанітарний інспектор заповнює Протокол державного контролю на державному кордоні.

4. На підставі Протоколу державного контролю на державному кордоні державний фітосанітарний інспектор:

1) заповнює відповідну частину загального фітосанітарного документа на ввезення, підписує його та засвідчує печаткою;

2) створює та зберігає підписану і засвідчену печаткою копію цього документа та повертає його оригінал оператору ринку.

5. Кабінет Міністрів України затверджує Правила ввезення (пересилання) на митну територію України рослин, продуктів рослинного походження, інших об’єктів та засобів захисту рослин, у яких, зокрема, визначає:

1) строки та вимоги до проведення документальної перевірки, перевірки відповідності та фізичної перевірки;

2) випадки та умови, за яких компетентний орган має право дозволити подальше перевезення вантажу до місця, іншого ніж призначений прикордонний інспекційний пост, до отримання ним результатів фізичної перевірки (якщо така перевірка проводилася);

3) випадки та умови, за яких може бути дозволено транзит вантажів, а також здійснено окремі заходи державного контролю та інші офіційні заходи на призначеному прикордонному інспекційному посту;

4) випадки та умови, за яких може застосовуватися відступ від положень щодо проведення перевірки відповідності та фізичної перевірки перенавантажених і транзитних вантажів;

5) форму та порядок заповнення Протоколу державного контролю на державному кордоні;

6) форму та порядок заповнення загального фітосанітарного документа на ввезення;

7) перелік вимог до призначеного прикордонного інспекційного поста;

8) порядок визначення та періодичність проведення документальної перевірки, перевірки відповідності та фізичної перевірки вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

9) порядок повернення вантажу у разі його невідповідності вимогам фітосанітарних заходів.

6. Вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження, іншими об’єктами або засобами захисту рослин приймається для проведення державного контролю державним фітосанітарним інспектором, якщо оператор ринку не менш як за 24 години до його надходження надіслав в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу повідомлення про надходження вантажу, що містить такі документи:

1) заповнена відповідна частина загального фітосанітарного документа на ввезення, що містить всю необхідну інформацію (опис товарів у вантажі, орієнтовний час прибуття вантажу на призначений прикордонний інспекційний пост тощо) для вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження, іншими об’єктами;

2) оригінали чи електронні копії фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт для вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження, іншими об’єктами, якщо їх обов’язковість встановлена фітосанітарними заходами;

3) інші документи, якщо їх обов’язковість встановлена законом.

За наявності логістичних обмежень строк надсилання повідомлення про надходження вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження, іншими об’єктами, засобами захисту рослин може бути скорочений до 4 годин.

7. Компетентний орган забезпечує доступ призначених прикордонних інспекційних постів до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу, яка забезпечує обмін інформацією з інформаційно-комунікаційною системою митних органів.

8. Розмір плати за проведення державним фітосанітарним інспектором документальної перевірки, перевірки відповідності та фізичної перевірки відповідно до цього Закону встановлюється Кабінетом Міністрів України та має дорівнювати фактичним витратам на проведення відповідної перевірки.

9. Відомості про результати здійснення державного контролю рослин, продуктів рослинного походження, інших об’єктів, засобів захисту рослин, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), вносяться державним фітосанітарним інспектором до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу та до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у строки, встановлені статтею 319 Митного кодексу України.

10. Взаємодія компетентного органу з митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, та іншими заінтересованими особами під час проведення державного контролю вантажів з продуктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

11. Якщо інше не передбачено цим Законом, вантажі та/або товари, що підлягають державному контролю та ввозяться (пересилаються) на митну територію України через призначені прикордонні інспекційні пости, можуть бути випущені в обіг лише якщо результати документальної перевірки, перевірки відповідності та фізичної перевірки (у разі необхідності їх проведення) підтверджують їх відповідність законодавству.

1. Ввезення (пересилання) на митну територію України вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження, іншими об’єктами, засобами захисту рослин, агентами біологічного захисту рослин, включеними до переліків, передбачених пунктами 1-4, 6 частини першої статті 72 цього Закону, дозволяється виключно через призначені прикордонні інспекційні пости.

2. Перелік призначених прикордонних інспекційних постів із зазначенням їх місцезнаходження, контактних даних, режиму роботи та товарних категорій, які можуть переміщуватися через такі пости, а також порядок присвоєння та використання скорочень, номерів та іншої інформації, яка зазначається у Переліку призначених прикордонних інспекційних постів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

3. Призначений прикордонний інспекційний пост розташовується у пункті пропуску через державний кордон України. У разі якщо пункт пропуску розміщений у місцевості з особливими географічними умовами (гірський перевал, розвантажувальна пристань тощо), можливе розташування призначеного прикордонного інспекційного поста на певній відстані від пункту пропуску через державний кордон України, а на залізничному транспорті - на першій залізничній станції від державного кордону України.

4. Призначений прикордонний інспекційний пост повинен:

1) бути укомплектованим достатньою кількістю державних фітосанітарних інспекторів для здійснення державного контролю;

2) мати в наявності приміщення та інші об’єкти інфраструктури, що відповідають характеру та обсягам різних категорій вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження, іншими об’єктами та засобами захисту рослин, що підлягають державному контролю;

3) мати в наявності обладнання, приміщення чи інші об’єкти інфраструктури, що забезпечують можливість здійснення державного контролю кожної категорії вантажів, щодо яких прикордонний інспекційний пост призначений, у тому числі обладнання для розвантажування, відбору зразків, проведення лабораторних досліджень тощо;

4) мати доступ до будь-якого іншого обладнання, приміщень та послуг, необхідних для здійснення фітосанітарних заходів, заходів щодо вантажів із засобами захисту рослин - у разі підозри щодо невідповідності таких вантажів, або щодо вантажів, що становлять ризик;

5) мати в наявності механізми, що гарантують ефективне застосування відповідних заходів на випадок настання непередбачуваних та неочікуваних умов або подій;

6) мати в наявності технології та обладнання, необхідні для ефективного функціонування інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу, а також відповідні інформаційні системи управління даними, необхідні для обробки та обміну даними з іншими органами державної влади та з іншими призначеними прикордонними інспекційними постами;

7) мати доступ до послуг уповноважених лабораторій, здатних забезпечити проведення лабораторних досліджень у визначені строки, а також обладнаних необхідними засобами інформаційних технологій для внесення висновків лабораторних досліджень до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу;

8) забезпечити дотримання відповідних умов поводження з різними категоріями товарів, що підлягають державному контролю для запобігання ризику перехресного зараження вантажів регульованими шкідливими організмами.

5. З метою врахування особливостей та матеріально-технічних потреб, пов’язаних із здійсненням державного контролю та застосуванням фітосанітарних заходів стосовно різних категорій вантажів, Кабінет Міністрів України може затверджувати додаткові вимоги до призначених прикордонних інспекційних постів та порядок проведення перевірки на відповідність прикордонних інспекційних постів встановленим цим Законом вимогам.

6. Прикордонні інспекційні пости, призначені для ввезення (пересилання) на митну територію України дерев’яного пакувального матеріалу, можуть не відповідати одній чи більше вимогам, встановленим пунктами 2-8 частини четвертої цієї статті.

7. Компетентний орган приймає рішення про відповідність прикордонного інспекційного поста вимогам, встановленим цією статтею, та повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

8. Перелік призначених прикордонних інспекційних постів може змінюватися шляхом:

1) внесення нового призначеного прикордонного інспекційного поста, що пройшов перевірку компетентного органу та визнаний таким, що відповідає вимогам до призначеного прикордонного інспекційного поста;

2) виключення призначеного прикордонного інспекційного поста, що пройшов перевірку компетентного органу та визнаний таким, що не відповідає вимогам до призначеного прикордонного інспекційного поста.

9. У разі встановлення невідповідності призначеного прикордонного інспекційного поста встановленим цим Законом вимогам, компетентний орган інформує про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин. За поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин, Кабінет Міністрів України виключає такий прикордонний інспекційний пост з Переліку призначених прикордонних інспекційних постів.

10. Компетентний орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті Перелік призначених прикордонних інспекційних постів, який містить щодо кожного призначеного прикордонного інспекційного поста таку інформацію:

1) контактні дані;

2) режим роботи;

3) місцезнаходження та вид транспортного сполучення (морський, річковий, поромний, повітряний, залізничний або автомобільний);

4) категорії вантажів, для яких він призначений.

11. Режим роботи призначеного прикордонного інспекційного поста має узгоджуватися з режимом роботи відповідного підрозділу митного органу.

1. Ввезення на митну територію України засобів захисту рослин здійснюється за одночасного дотримання таких умов:

1) включення відповідних кодів УКТ ЗЕД до переліку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 72 цього Закону; та

2) державної реєстрації засобів захисту рослин, крім випадків, передбачених законом.

2. Ввезення на митну територію України засобів захисту рослин, крім транзиту вантажів, здійснюється дистриб’ютором, включеним компетентним органом до Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин (уповноваженою ним особою), за умови державної реєстрації відповідного засобу захисту рослин.

3. Забороняється ввезення (пересилання) на митну територію України засобів захисту рослин:

1) особою, яка не включена до Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин, як дистриб’ютор;

2) не зареєстрованих відповідно до закону, якщо їх реєстрація вимагається відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати";

3) пакування і маркування яких не відповідає вимогам Закону України "Про пестициди і агрохімікати";

4) до настання терміну придатності яких, визначеного виробником, залишилося менше одного року;

5) фальсифікованих;

6) у разі виявлення суперечливої інформації, зазначеної в товаросупровідних документах до вантажу із засобами захисту рослин.

4. Ввезення на митну територію України незареєстрованих засобів захисту рослин може здійснюватися:

1) у разі транзиту вантажів з незареєстрованими засобами захисту рослин, за умови їх державної реєстрації в державі-імпортері;

2) для державних випробувань та наукових досліджень у науково обґрунтованому обсязі на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати".

5. Для кожного вантажу із засобами захисту рослин державний фітосанітарний інспектор проводить документальну перевірку, що передбачає перевірку:

1) інформації щодо державної реєстрації засобу захисту рослин у Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, а в разі ввезення на митну територію України незареєстрованих засобів захисту рослин для державних випробувань та наукових досліджень - дозволу, виданого відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати";

2) інформації, наявної в інших товаросупровідних документах на вантаж, та відповідності інформації, що міститься в таких документах.

6. Під час проведення перевірки відповідності засобів захисту рослин державний фітосанітарний інспектор:

1) встановлює відповідність інформації, зазначеної в документах на вантаж із засобами захисту рослин, вантажу, який фактично пред’явлено для проведення державного контролю;

2) встановлює відповідність пакування та маркування вимогам Закону України "Про пестициди і агрохімікати";

3) перевіряє термін придатності засобів захисту рослин.

7. Документальна перевірка, перевірка відповідності та фізична перевірка вантажу із засобами захисту рослин проводяться відповідно до вимог статті 56 цього Закону з урахуванням вимог цієї статті.

8. У разі виявлення за результатами проведення документальної перевірки, перевірки відповідності або фізичної перевірки невідповідності та/або порушення вимог цієї статті вантаж із засобами захисту рослин підлягає поверненню за межі митної території України за рахунок дистриб’ютора.

1. Рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України та включені до переліків, передбачених пунктами 1-3,6 частини першої статті 72 цього Закону, повинні:

1) супроводжуватися оригіналами фітосанітарних сертифікатів та/або фітосанітарних сертифікатів на реекспорт, якщо інше не передбачено цим Законом, та іншими документами, які вимагаються відповідно до закону або вимог фітосанітарних заходів;

2) бути вільними від регульованих шкідливих організмів, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Вимоги пункту 1 частини першої цієї статті не поширюються на:

1) рослини, продукти рослинного походження, що знаходяться на борту транспортного засобу, який використовується для міжнародних перевезень, та призначені для споживання персоналом і пасажирами, за умови що вони не переміщуються за межі транспортного засобу. Такі рослини та продукти рослинного походження мають бути знищені під час розвантаження, крім випадків їх перевантаження безпосередньо з транспортного засобу, що використовується для міжнародних перевезень, на інший транспортний засіб у тому самому порту та митному режимі;

2) рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти, що ввозяться (пересилаються) як торговельні (виставкові) зразки, за умови попереднього надання компетентному органу інформації про такі рослини, продукти рослинного походження, інші об’єкти та відсутності обґрунтованого заперечення компетентного органу проти такого ввезення (пересилання), надісланого (наданого) відповідному оператору ринку протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації про такі рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти. Рішення компетентного органу про заборону ввезення (пересилання) на митну територію України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів як торговельних (виставкових) зразків вважається обґрунтованим лише у разі, якщо їх ввезення (пересилання) становить загрозу для життя і здоров’я людини, для тварин, рослин та навколишнього природного середовища.

3. У разі якщо оператор ринку попередньо не надав компетентному органу інформацію про рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти, ввезення (пересилання) яких він планує здійснити як торговельних (виставкових) зразків, або якщо компетентний орган надіслав (надав) оператору ринку свої обґрунтовані заперечення проти такого ввезення (пересилання), відповідні рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти не можуть бути ввезені (переслані) на митну територію України відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті.

4. Рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти можуть бути ввезені (переслані) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті, якщо вони супроводжуються документом, що підтверджує попереднє повідомлення компетентного органу про їх ввезення (пересилання) у зазначеному порядку, здійснене не менше ніж за 10 робочих днів до прибуття відповідного вантажу на призначений прикордонний інспекційний пост, та за відсутності на такому призначеному прикордонному інспекційному посту обґрунтованих заперечень компетентного органу проти такого ввезення (пересилання). Відповідне попереднє повідомлення повинно містити опис вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, інформацію про призначений прикордонний інспекційний пост, на який планується прибуття вантажу, орієнтовний час прибуття вантажу та кінцевий пункт призначення.

5. Рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти, ввезені (переслані) на митну територію України згідно з пунктом 2 частини другої цієї статті, після їх використання за призначенням мають бути знищені або вивезені (переслані) за межі митної території України у спосіб, що унеможливлює заподіяння шкоди життю та/або здоров’ю людини та/або навколишньому природному середовищу. Правила поводження з рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами, ввезеними (пересланими) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

6. Рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти (крім насіння, садивного матеріалу та картоплі), включені до переліку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 72 цього Закону, ввозяться (пересилаються) на митну територію України:

1) без фітосанітарного сертифіката, якщо вони не призначені для використання у професійних та/або комерційних цілях;

2) якщо вони вільні від регульованих шкідливих організмів, крім випадків, передбачених цим Законом.

7. До рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, зазначених у частині шостій цієї статті, не можуть належати рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти, включені до переліків, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 72 цього Закону.

8. Компетентний орган, морські порти, аеропорти та суб’єкти господарювання, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, зобов’язані доводити до відома подорожуючих та пасажирів, оператори поштового зв’язку - користувачів послуг поштового зв’язку, а професійні оператори, що здійснюють торгівлю на підставі дистанційних договорів, - покупців інформацію про заборони та обмеження, встановлені щодо ввезення (пересилання) на митну територію України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів у ручній поклажі, багажі або поштовому відправленні, у будь-який спосіб, зокрема шляхом розміщення на своїх веб-сайтах.

9. Вимоги до форми, змісту та розміщення інформації про заборони та обмеження, встановлені щодо ввезення (пересилання) на митну територію України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів у ручній поклажі, багажі або поштовому відправленні, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

10. Ввезення (пересилання) на митну територію України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, включених до переліку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 72 цього Закону, дозволяється, за умови дотримання спеціальних вимог.

11. Ввезення (пересилання) на митну територію України, переміщення територією України, а також утримання та розмноження рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів, які включені до переліку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 72 цього Закону, або які не відповідають спеціальним вимогам, які визначено переліком, затвердженим відповідно до пункту 2 частини першої статті 72 цього Закону, здійснюються за наявності дозволу на ввезення (пересилання), передбаченого статтею 32 цього Закону.

12. У разі ввезення (пересилання) на митну територію України або транзиту вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, який був доставлений або зберігався, перепаковувався чи розділявся в іноземній державі, крім оригіналу фітосанітарного сертифіката на реекспорт, такий вантаж повинен супроводжуватися оригіналом або завіреною копією фітосанітарного сертифіката, виданого компетентним органом держави-експортера.

13. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів, які включені до переліку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 72 цього Закону, та які за результатами перевірок, передбачених частиною другою статті 56 цього Закону, відповідають вимогам фітосанітарних заходів, компетентний орган може видати паспорт рослини на заміну фітосанітарного сертифіката, у супроводі якого ввезено (переслано) вантаж. Така заміна здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

14. Компетентний орган за місцем завершення державного контролю в повному обсязі забезпечує зберігання не менше трьох років фітосанітарних сертифікатів, фітосанітарних сертифікатів на реекспорт та інших документів, що вимагаються згідно із законом для здійснення державного контролю.

1. Дерев’яний пакувальний матеріал ввозиться (пересилається) на митну територію України без фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, за умови одночасного дотримання таких вимог:

1) матеріал пройшов один або декілька видів оброблення та відповідає вимогам, визначеним МСФЗ № 15;

2) матеріал містить знак маркування, нанесений відповідно до МСФЗ № 15, який засвідчує, що дерев’яний пакувальний матеріал пройшов один або декілька видів оброблення;

3) візуальна відсутність карантинних шкідливих організмів;

4) здійснено окорування, передбачене МСФЗ № 15.

Вимоги цієї частини не застосовуються до дерев’яного пакувального матеріалу, на який не поширюється МСФЗ № 15.

2. Державний контроль дерев’яного пакувального матеріалу передбачає проведення документальної перевірки та перевірки виконання вимог частини першої цієї статті.

3. У разі якщо дерев’яний пакувальний матеріал не відповідає вимогам частини першої цієї статті, державний фітосанітарний інспектор зобов’язує оператора ринку вжити відповідних заходів, зокрема:

1) виокремити дерев’яний пакувальний матеріал, що не відповідає вимогам фітосанітарних заходів, для проведення його оброблення з наступним маркуванням;

2) знищити дерев’яний пакувальний матеріал (або надійно знешкодити його в інший спосіб) під контролем державного фітосанітарного інспектора або здійснити його повернення.

4. У разі виявлення державним фітосанітарним інспектором невідповідності дерев’яного пакувального матеріалу вимогам частини першої цієї статті компетентний орган зобов’язаний повідомити компетентний орган держави - експортера вантажу або, за необхідності, компетентний орган країни походження дерев’яного пакувального матеріалу.

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин, затверджує Фітосанітарні заходи щодо дерев’яного пакувального матеріалу, включаючи заходи щодо його виробництва, ремонту та маркування, ввезення (пересилання) на митну територію України, переміщення територією України та вивезення за межі митної території України.

1. Документальна перевірка вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами при ввезенні (пересиланні) на митну територію України повинна враховувати відповідні вимоги МСФЗ.

2. Для кожного вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України та включені до переліку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 72 цього Закону, державний фітосанітарний інспектор здійснює документальну перевірку, що передбачає перевірку:

1) фітосанітарного сертифіката та/або фітосанітарного сертифіката на реекспорт (якщо наявність такого сертифіката передбачена вимогами фітосанітарних заходів), виданого компетентним органом держави-експортера та/або держави-реекспортера, з метою підтвердження, що такий сертифікат засвідчує відповідність фітосанітарного стану вантажу вимогам фітосанітарних заходів України та:

є дійсним оригіналом або завіреною копією, що відповідає вимогам МСФЗ № 12;

виданий компетентним органом держави-експортера або держави-реекспортера;

адресований компетентному органу держави-імпортера;

заповнений англійською мовою або однією з офіційних мов ООН;

містить текст додаткової декларації (у разі необхідності), що відповідає вимогам МСФЗ № 12;

його зміст відповідає формі, встановленій Міжнародною конвенцією про захист рослин або МСФЗ № 12 чи компетентним органом держави-експортера або держави-реекспортера;

заповнені всі розділи (у разі обов’язковості їх заповнення);

виданий не більш як за 14 днів до дати, коли вантаж, на який його було видано, вибув з держави, у якій його видано, крім фітосанітарних сертифікатів (їх завірених копій), що видані компетентним органом держави-експортера, на підставі яких оформлені фітосанітарні сертифікати на реекспорт, видані компетентним органом держави-реекспортера;

2) інших документів, що вимагаються згідно із законом та містять інформацію щодо відповідності вантажу законодавству про захист рослин.

Фітосанітарні сертифікати та фітосанітарні сертифікати на реекспорт, видані компетентним органом держави-експортера та/або держави-реекспортера в електронній формі, приймаються за допомогою інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу.

3. Фітосанітарний сертифікат, фітосанітарний сертифікат на реекспорт, виданий компетентним органом держави-експортера та/або держави-реекспортера, вважається недійсним та не приймається державним фітосанітарним інспектором, якщо:

1) містить неповні або неправильні відомості;

2) містить недостовірні відомості або такі, що вводять в оману;

3) містить суперечливі або неузгоджені відомості;

4) містить зміни або виправлення, не завірені печаткою (штампом) з датою та підписом уповноваженої особи;

5) не є дійсним оригіналом або завіреною копією, що відповідає вимогам МСФЗ № 12;

6) строк його дії закінчився чи вантаж вибув з держави-експортера чи держави-реекспортера після спливу 14 днів з дати видачі фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт, крім фітосанітарних сертифікатів (їх завірених копій), що видані компетентним органом держави-експортера, на підставі яких оформлені фітосанітарні сертифікати на реекспорт, видані компетентним органом держави-реекспортера;

7) виданий на вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, забороненими для імпорту;

8) оформлений особою, яка не є особою компетентного органу держави-експортера чи держави-реекспортера, уповноваженою на його видачу;

9) його зміст не відповідає формі, встановленій Міжнародною конвенцією про захист рослин, МСФЗ № 12 або компетентним органом держави-експортера чи держави-реекспортера;

10) відкликаний або визнаний недійсним компетентним органом держави-експортера чи держави-реекспортера;

11) у ньому заповнені не всі розділи (у разі обов’язковості їх заповнення);

12) фітосанітарний сертифікат на реекспорт, виданий компетентним органом держави-реекспортера, не супроводжується оригіналом фітосанітарного сертифіката (його завіреною копією), виданого компетентним органом держави-експортера.

4. У разі виникнення під час здійснення документальної перевірки вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, обґрунтованої підозри щодо невідповідності фітосанітарного сертифіката та/або фітосанітарного сертифіката на реекспорт встановленим вимогам чи невідповідності інших документів, що вимагаються згідно із законом, державний фітосанітарний інспектор затримує вантаж, про що вносить відомості до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу, а також повідомляє оператора ринку або уповноважену ним особу та митні органи шляхом використання єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі".

5. У разі виникнення підозри щодо підроблення або недійсності фітосанітарного сертифіката чи фітосанітарного сертифіката на реекспорт компетентний орган звертається до компетентного органу держави-експортера чи держави-реекспортера, що видав такий сертифікат, щодо підтвердження його дійсності. У разі підтвердження дійсності фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт щодо відповідного вантажу продовжується здійснення заходів державного контролю. У разі непідтвердження дійсності фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт такий вантаж підлягає затриманню та після консультацій з оператором ринку або особою, у володінні якої перебуває вантаж, - поверненню до держави-експортера чи знищенню.

6. Якщо під час документальної перевірки вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами, включеними до переліку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 72 цього Закону, виявлено відсутність фітосанітарного сертифіката та/або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, такий вантаж підлягає поверненню до держави-експортера чи держави-реекспортера.