Про державне регулювання сфери захисту рослин

1. Державний фітосанітарний інспектор проводить перевірку відповідності вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами, що передбачає:

1) перевірку наявного опломбування транспортного засобу, транспортного обладнання, контейнера тощо, в яких міститься вантаж;

2) встановлення відповідності вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами інформації, зазначеній у фітосанітарному сертифікаті та/або фітосанітарному сертифікаті на реекспорт, інших документах, що супроводжують вантаж;

3) оцінювання стану пакування та маркування, встановлення їх відповідності інформації, зазначеній у фітосанітарному сертифікаті та/або фітосанітарному сертифікаті на реекспорт. Якщо рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти не упаковані (перевозяться насипом або навалом), оцінюється, чи складається вантаж з одного чи з різних типів рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів.

Оператор ринку або уповноважена ним особа зобов’язані надати доступ до вантажу для проведення перевірки відповідності.

1. Державний фітосанітарний інспектор проводить фізичну перевірку транспортного засобу та рослин, продуктів рослинного походження, інших об’єктів з метою встановлення їх відповідності вимогам фітосанітарних заходів та виявлення регульованих шкідливих організмів або ознак зараження ними.

2. Під час проведення фізичної перевірки здійснюється відбір зразків для проведення лабораторного дослідження з урахуванням періодичності та вибірковості, визначених відповідно до частини третьої цієї статті, а також у разі:

1) невідповідності вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами вимогам фітосанітарних заходів, встановленої під час документальної перевірки або перевірки відповідності;

2) виявлення державним фітосанітарним інспектором під час інспектування регульованих шкідливих організмів у вантажі або ознак пошкодження чи ураження ними;

3) наявності фітосанітарного ризику на основі критеріїв, визначених компетентним органом;

4) застосування тимчасових фітосанітарних заходів.

3. Компетентний орган щороку визначає періодичність та вибірковість проведення лабораторного дослідження рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів на підставі фітосанітарного ризику з урахуванням:

1) результатів попередніх лабораторних досліджень рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів з урахуванням країни походження;

2) результатів проведення державного контролю рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів з урахуванням країни походження;

3) повідомлення компетентного органу іноземної держави (країни походження) щодо фітосанітарного стану місць виробництва (виробничих ділянок), вільних від шкідливих організмів, зон або країни походження рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів;

4) інших критеріїв, що справляють вплив на фітосанітарний ризик.

4. Під час проведення фізичної перевірки оператор ринку або уповноважена ним особа зобов’язані надати доступ до вантажу та забезпечити умови для відбору зразків.

5. Транспортні засоби з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами для проведення фізичної перевірки повинні розвантажуватися, якщо неможливо одержати доступ до вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами:

1) за допомогою часткового розвантаження;

2) що складається з декількох партій.

6. Якщо інше не передбачено цим Законом, рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, можуть бути випущені в обіг лише за умови, що результати документальної перевірки, перевірки відповідності та фізичної перевірки (у разі її проведення) підтверджують їх відповідність законодавству.

1. Якщо за результатами державного контролю вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, виявлено його невідповідність вимогам фітосанітарних заходів, компетентний орган зобов’язаний прийняти рішення про затримання та відмовити у ввезенні (пересиланні) такого вантажу на митну територію України, про що надсилає за допомогою інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу відповідне повідомлення оператору ринку або уповноваженій ним особі та до митних органів.

2. Якщо інше не передбачено цим Законом, державний фітосанітарний інспектор проводить затримання вантажів, що не відповідають законодавству, та після консультацій (узгодження) з оператором ринку або особою, у володінні якої перебуває вантаж, приймає рішення про:

1) повернення вантажу за межі митної території України;

2) застосування до вантажу спеціального оброблення (переробки) або вживає інших заходів, необхідних для забезпечення виконання вимог фітосанітарних заходів, а в разі необхідності - про зміну цільового призначення вантажу;

3) застосування інших заходів (у тому числі знищення вантажу), що забезпечать дотримання вимог фітосанітарних заходів.

3. Заходи, передбачені частиною другою цієї статті, здійснюються оператором ринку або уповноваженою ним особою під контролем державного фітосанітарного інспектора у найкоротший строк, що виключає можливість поширення регульованих шкідливих організмів на території України. Строк здійснення таких заходів встановлюється державним фітосанітарним інспектором та не може перевищувати 60 днів з дати затримання вантажу державним фітосанітарним інспектором. У разі нездійснення заходів, передбачених частиною другою цієї статті, у встановлений строк вантаж підлягає знищенню або до нього застосовуються інші заходи, необхідні для забезпечення виконання вимог фітосанітарних заходів, відповідно до рішення компетентного органу.

4. Фітосанітарні заходи застосовуються до всього вантажу або його частини.

5. Затриманий вантаж перебуває під державним контролем до моменту його повернення за межі митної території України або застосування відповідних фітосанітарних заходів за результатами державного контролю. Витрати, пов’язані із зберіганням затриманого вантажу, покладаються на оператора ринку (уповноважену ним особу).

6. Вантаж, щодо якого прийнято рішення про повернення за межі митної території України, підлягає поверненню до держави-експортера або до іншої держави в найкоротший строк, але не більше однієї доби з дати прийняття державним фітосанітарним інспектором такого рішення.

7. Якщо вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, за умови їх включення до переліків, передбачених пунктами 1-4 та 6 частини першої статті 72 цього Закону, не було заявлено для здійснення державного контролю, державний фітосанітарний інспектор приймає рішення про його затримання для здійснення державного контролю.

8. У разі порушення вимог фітосанітарних заходів при ввезенні (пересиланні) рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів на митну територію України на фітосанітарному сертифікаті та/або фітосанітарному сертифікаті на реекспорт, який супроводжує вантаж, робиться позначка "CERTIFICATE CANCELLED". Копія такого сертифіката зберігається за місцем завершення фітосанітарного контролю щонайменше три роки.

9. У разі встановлення порушення вимог фітосанітарних заходів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів компетентний орган направляє нотифікацію про невідповідність фітосанітарним заходам до відповідних компетентних органів держави-експортера. Порядок направлення нотифікації про невідповідність фітосанітарним заходам затверджується Кабінетом Міністрів України.

10. Заходи, передбачені цією статтею, застосовуються до вантажу (частини вантажу) за рахунок оператора ринку або уповноваженої ним особи, які зобов’язані оплатити відповідні витрати.

1. Компетентний орган приймає рішення про застосування тимчасових фітосанітарних заходів до рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у разі:

1) встановлення нових ризиків заподіяння значної шкоди шкідливим організмом, який не є карантинним шкідливим організмом та відсутній на території України;

2) відсутності достатнього досвіду для визначення фітосанітарного ризику та управління таким ризиком щодо нових видів рослин або ланцюгів постачання рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів з третіх країн;

3) непроведення в Україні оцінювання фітосанітарних ризиків, зумовлених нововиявленими шкідливими організмами у рослинах, продуктах рослинного походження та інших об’єктах, що ввозяться або постачаються з третіх країн.

2. Застосування тимчасових фітосанітарних заходів до рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з урахуванням принципів управління фітосанітарним ризиком, визначених статтею 25 цього Закону, передбачає застосування принаймні одного з таких заходів:

1) проведення лабораторного дослідження зразків, відібраних від вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

2) поміщення вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами у карантинну станцію або ізольований об’єкт для утримання на встановлений строк;

3) здійснення визначених фітосанітарних заходів з метою зменшення ризику проникнення регульованих шкідливих організмів разом із вантажами з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

4) заборона на ввезення (пересилання) вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами на митну територію України.

3. Тимчасові фітосанітарні заходи, передбачені цією статтею, здійснюються протягом розумного строку та підлягають перегляду за результатами оцінювання фітосанітарного ризику.

4. Тимчасові фітосанітарні заходи, передбачені цією статтею, не застосовуються до рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, за наявності дозволу на ввезення (пересилання), передбаченого статтею 32 цього Закону.

5. Тимчасовий фітосанітарний захід, визначений пунктом 4 частини другої цієї статті, переглядається за результатами застосування фітосанітарних заходів у державі-експортері та на підставі оцінювання фітосанітарного ризику.

1. Державний фітосанітарний інспектор дозволяє ввезення на митну територію України вантажів із рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами, які були вивезені (переслані) за межі митної території України та яким було відмовлено у ввезенні до іноземної держави, та вносить відповідну інформацію до інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу за результатами державного контролю таких вантажів з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Вантажі, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають документальній перевірці та перевірці відповідності, а також у випадках, передбачених цією частиною, - фізичній перевірці.

Під час проведення документальної перевірки перевіряється фітосанітарний сертифікат (оригінал або завірена копія) та/або фітосанітарний сертифікат на реекспорт, у супроводі яких такий вантаж вивозився за межі митної території України, та/або інші документи, що супроводжували вантаж.

Під час проведення перевірки відповідності перевіряється наявність непорушеного пломбування та цілісність вантажу.

Фізична перевірка здійснюється у випадках:

1) наявності за результатами документальної перевірки та перевірки відповідності обґрунтованої підозри щодо невідповідності вантажу вимогам фітосанітарних заходів або у разі повернення вантажу у зв’язку з виявленням шкідливого організму;

2) порушення опломбування або цілісності вантажу.

3. Витрати, пов’язані з проведенням заходів державного контролю відповідно до цієї статті, покладаються на оператора ринку або уповноважену ним особу без подальшої компенсації з боку держави.

1. Вантажі з рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами можуть ввозитися та переміщуватися територією України з метою транзиту (далі - фітосанітарний транзит), якщо вони одночасно відповідають усім таким вимогам:

1) супроводжуються повідомленням професійного оператора, відповідального за такий вантаж, із зазначенням, що такі рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти перебувають у фітосанітарному транзиті;

2) рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти упаковані та/або опломбовані і переміщуються у спосіб, що виключає будь-який ризик поширення на території України регульованих шкідливих організмів.

2. Фітосанітарний транзит забороняється, якщо продукти рослинного походження та інші об’єкти не відповідають вимогам частини першої цієї статті або наявні докази, що вантаж не відповідає таким вимогам.

1. У разі ввезення на митну територію України вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, за наявності вимоги держави-імпортера, супроводжується оригіналом фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, який засвідчує відповідність такого вантажу вимогам фітосанітарних заходів держави-імпортера, а також в інших випадках, передбачених цим Законом. Засвідчення відповідності вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами вимогам фітосанітарних заходів держави-імпортера може підтверджуватися (залежно від обставин):

1) результатами проведених фітосанітарних процедур щодо рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів чи місць їх виробництва та прилеглих територій;

2) офіційною інформацією щодо статусу шкідливого організму в місці виробництва (на відповідній виробничій ділянці), зоні або країні походження рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів;

3) паспортом рослини, виданим компетентним органом, що супроводжує рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти;

4) нанесенням знака маркування на дерев’яний пакувальний матеріал;

5) фітосанітарним сертифікатом, виданим компетентним органом іноземної держави, якщо рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти були ввезені на митну територію України.

Видача, переоформлення фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт здійснюються компетентним органом за запитом професійного оператора у разі дотримання таких вимог:

професійний оператор включений до Державного реєстру професійних операторів;

вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами перебуває у володінні професійного оператора;

вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами відповідає вимогам фітосанітарних заходів держави-імпортера.

Видача, переоформлення фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт також може здійснюватися за запитом іншої особи, ніж професійний оператор, у разі дотримання таких вимог:

1) вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами перебуває у володінні такої особи;

2) вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами відповідає вимогам фітосанітарних заходів держави-імпортера.

Фітосанітарний сертифікат, фітосанітарний сертифікат на реекспорт може бути виданий на вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, який не відповідає вимогам фітосанітарних заходів держави-імпортера, у разі наявності офіційного підтвердження (погодження) від держави-імпортера про дозвіл на ввезення (пересилання) на її територію відповідної партії вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, зараженими шкідливими організмами, або вантажу із шкідливими організмами.

2. Фітосанітарний сертифікат, фітосанітарний сертифікат на реекспорт видаються в електронній або паперовій формі та мають однакову юридичну силу. Фітосанітарний сертифікат, фітосанітарний сертифікат на реекспорт видаються в паперовій формі, якщо це передбачено вимогами фітосанітарних заходів держави-імпортера.

3. Фітосанітарний сертифікат, фітосанітарний сертифікат на реекспорт можуть також видаватися на вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, що не включені до переліку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 72 цього Закону, за запитом особи та/або відповідно до вимог фітосанітарних заходів держави-імпортера.

4. Фітосанітарні процедури до рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів можуть здійснюватися на виробничих потужностях (місцях виробництва), транспортних засобах, транспортному обладнанні (контейнерах) або під час завантаження чи вивантаження вантажу.

5. Проведення фітосанітарних процедур може здійснюватися відповідно до міжнародних договорів України або у порядку, погодженому з національними організаціями захисту рослин держав-імпортерів.

6. Державний фітосанітарний інспектор зобов’язаний видати фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт чи прийняти рішення про відмову в його видачі на підставі:

1) заяви про оформлення фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт;

2) висновку лабораторного дослідження, відповідно до якого можна засвідчити відповідність вантажу фітосанітарним заходам держави-імпортера, та/або інших документів, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо відповідності вантажу фітосанітарним вимогам держави-імпортера;

3) документа про внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

Фітосанітарний сертифікат на реекспорт видається за дотримання таких додаткових умов:

наявність оригіналу фітосанітарного сертифіката або його завіреної копії, виданих компетентним органом іноземної держави;

рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти не вирощувалися, не були вироблені чи не підлягали переробці для зміни свого стану з моменту ввезення на митну територію України;

рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти не піддавалися будь-якому ризику зараження чи не були заражені шкідливими організмами, які є регульованими в державі-реекспортері;

збережено ідентичність рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів.

Державний фітосанітарний інспектор зобов’язаний видати фітосанітарний сертифікат, фітосанітарний сертифікат на реекспорт чи прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 8 робочих годин після отримання документів, передбачених цією частиною.

7. Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:

1) невідповідність рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів вимогам фітосанітарних заходів держави-імпортера, крім випадків наявності офіційного підтвердження (погодження) від держави-імпортера про дозвіл на ввезення (пересилання) на її територію відповідної партії вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, зараженими шкідливими організмами;

2) відсутність державної реєстрації особи як професійного оператора, передбаченої цим Законом, крім випадків, якщо така реєстрація не є обов’язковою відповідно до цього Закону;

3) невідповідність наявних рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів заявленим для переміщення;

4) відсутність оригіналу фітосанітарного сертифіката або його завіреної копії, виданих державою-експортером у разі реекспорту;

5) відсутність документа про внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

8. Підставою для переоформлення фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:

1) зміна адреси отримувача вантажу або найменування отримувача вантажу;

2) зміна пункту ввезення на державному кордоні України;

3) зміна держави-імпортера, якщо вантаж відповідає вимогам фітосанітарних заходів такої держави;

4) зміна транспортного засобу або способу транспортування;

5) уточнення назви рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів у межах однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД;

6) пошкодження фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

9. Фітосанітарний сертифікат, фітосанітарний сертифікат на реекспорт переоформлюються, за умови відповідності рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів фітосанітарному стану та вимогам фітосанітарних заходів держави-імпортера на підставі:

1) заяви про переоформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;

2) оригіналу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, який необхідно переоформити;

3) документа про внесення плати за переоформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

10. Підставою для відмови у переоформленні фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:

1) невідповідність вантажу з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами вимогам фітосанітарних заходів держави-імпортера;

2) невнесення плати за переоформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;

3) відсутність оригіналу фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт, який необхідно переоформити, виданого в паперовій формі.

11. Підставою для видачі завіреної копії фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт є звернення оператора ринку. За видачу завіреної копії фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт справляється плата.

12. Підставою для відкликання фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:

1) заява професійного оператора або іншої особи, у володінні якої перебуває вантаж з рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами, про відкликання фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;

2) зміна способу транспортування або заміна транспортного засобу;

3) пошкодження фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт, що не дає змоги визначити фітосанітарний стан рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів.

Підставою для відкликання завіреної копії фітосанітарного сертифіката є відкликання оригіналу фітосанітарного сертифіката.

13. У разі переоформлення фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт або видачі завіреної копії фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт:

1) оригінал фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт, який необхідно переоформити, підлягає відкликанню;

2) державний фітосанітарний інспектор у розділі "Додаткова декларація" переоформленого сертифіката зазначає реквізити відкликаного фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт, а в разі видачі завіреної копії фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт - зазначає, що виданий документ є завіреною копією;

3) компетентний орган повідомляє компетентний орган держави-імпортера, зазначеної у відкликаному фітосанітарному сертифікаті, фітосанітарному сертифікаті на реекспорт, про дату та номер відкликаного фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

14. Плата за видачу, переоформлення фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт, видачу завіреної копії фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт справляється у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, що має дорівнювати фактичним витратам компетентного органу на зазначені цілі.

15. Рішення про відмову у видачі, переоформленні, відкликанні фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, у видачі завіреної копії фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт може бути оскаржено до компетентного органу або до суду.

Заява про оскарження рішення про відмову у видачі, переоформленні, відкликанні фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт, у видачі завіреної копії фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт подається до компетентного органу протягом 10 днів з дня одержання відповідного рішення. Заява про оскарження розглядається компетентним органом протягом двох робочих днів після її подання.

Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.

Професійний оператор або уповноважена ним особа, які у встановленому порядку надали державному фітосанітарному інспектору всі необхідні документи і не отримали у визначені строки рішення про видачу або про відмову у видачі чи переоформленні фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт або завіреної копії фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт, має право здійснити задеклароване переміщення рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів та отримати відшкодування шкоди, завданої внаслідок неотримання такого рішення.

16. Форми, порядок видачі, переоформлення, відкликання фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт, видачі їх завіреної копії затверджуються Кабінетом Міністрів України.

17. Фітосанітарні сертифікати, фітосанітарні сертифікати на реекспорт, що видаються державним фітосанітарним інспектором, включаються до Переліку виданих фітосанітарних сертифікатів, який ведеться компетентним органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У Переліку виданих фітосанітарних сертифікатів відкритою і загальнодоступною є інформація про:

1) назву та обсяг рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів;

2) номер та дату видачі висновку лабораторного дослідження;

3) номер та дату видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

1. Матеріально-технічне забезпечення компетентного органу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та коштів, отриманих відповідно до міжнародних договорів України, проектів міжнародної технічної допомоги та з інших джерел, не заборонених законом.

1. Інформаційно-комунікаційна система компетентного органу є об’єктом права державної власності. Держателем, адміністратором та технічним адміністратором інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу є компетентний орган.

2. Функції адміністратора інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу може здійснювати державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління компетентного органу, чи інша юридична особа публічного права, визначена компетентним органом.

Функції технічного адміністратора інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу на підставі договору з компетентним органом може здійснювати державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління компетентного органу, чи інша юридична особа публічного права, визначена компетентним органом.

3. Функціонування інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу забезпечує компетентний орган з дотриманням вимог законодавства про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах.

4. Обробка персональних даних в інформаційно-комунікаційній системі компетентного органу проводиться виключно з метою здійснення заходів державного контролю та інших офіційних заходів відповідно до цього Закону.

5. Інформаційно-комунікаційна система компетентного органу повинна забезпечувати щонайменше:

1) формування (збирання), обробку, зберігання, обмін інформацією та документами, що стосуються заходів державного контролю та інших офіційних заходів;

2) управління та обробку відомостей про результати здійснення державного контролю та інших офіційних заходів, у тому числі формування звітів;

3) функціонування особистого електронного кабінету.

6. Вимоги до функціонування інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу розробляються та затверджуються компетентним органом і, зокрема, включають:

1) технічні специфікації інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу та її системних компонентів (підсистем), у тому числі механізм електронного обміну даними для обміну з іншими інформаційно-комунікаційними системами, визначення стандартів, які застосовуються, визначення структур повідомлень, словників даних, порядку обміну протоколами та процедурами;

2) визначення особливостей захисту персональних даних в інформаційно-комунікаційній системі компетентного органу та її компонентах, безпеки обміну інформацією;

3) визначення особливостей взаємодії інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу з іншими інформаційно-комунікаційними системами, електронно-інформаційними ресурсами, реєстрами та кадастрами;

4) визначення заходів, що вживаються у разі виникнення надзвичайних обставин, у тому числі у разі недоступності будь-якого функціонала інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу;

5) визначення умов та принципів (засад) обміну даними, інформацією та документами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу, у тому числі з іноземними національними організаціями захисту рослин та міжнародними організаціями.

7. Порядок електронної реєстрації осіб в інформаційно-комунікаційній системі компетентного органу, визначення ролей її користувачів і функціонування особистого електронного кабінету визначаються компетентним органом та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

8. Обробка персональних даних через інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу, а також доступ третіх осіб до персональних даних, що містяться в інформаційно-комунікаційній системі компетентного органу, здійснюються з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

9. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, що перебувають у володінні компетентного органу як розпорядника публічної інформації, визначається компетентним органом з урахуванням Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших нормативно-правових актів.

10. Фінансування витрат, пов’язаних із створенням, технічною підтримкою, обслуговуванням програмного забезпечення інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету та з інших джерел, не заборонених законом.

1. Об’єктами державного контролю та інших офіційних заходів у сфері захисту рослин є:

1) оператори ринку щодо їхньої діяльності, а також обладнання, транспортні засоби, приміщення та інші місця, які вони використовують, та відповідна документація;

2) рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти;

3) засоби захисту рослин.

2. Заходи державного контролю здійснюються компетентним органом.

3. Інші офіційні заходи здійснюються компетентним органом та/або особами, уповноваженими на здійснення інших офіційних заходів відповідно до цього Закону.

4. З метою належної організації державного контролю та інших офіційних заходів у сфері захисту рослин компетентний орган зобов’язаний створити, своєчасно вносити зміни та підтримувати в актуальному стані державні реєстри у сфері захисту рослин, передбачені цим Законом.

1. Державному контролю та іншим офіційним заходам підлягають рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти, засоби захисту рослин, агенти біологічного захисту рослин, включені до таких переліків для цілей державного контролю та інших офіційних заходів у сфері захисту рослин:

1) Перелік рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, заборонених до ввезення (пересилання) на митну територію України;

2) Перелік рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, агентів біологічного захисту рослин, ввезення (пересилання) на митну територію України яких дозволено, за умови виконання спеціальних вимог;

3) Перелік рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, ввезення (пересилання) яких на митну територію України супроводжується фітосанітарним сертифікатом та/або фітосанітарним сертифікатом на реекспорт;

4) Перелік засобів захисту рослин, що підлягають державному контролю при ввезенні (пересиланні) на митну територію України;

5) Перелік рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, переміщення яких територією України супроводжується паспортом рослини;

6) Перелік рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів та їх кількість, що дозволені до ввезення (пересилання) на митну територію України у ручній поклажі, багажі або поштовому відправленні.

2. Переліки для цілей державного контролю та інших офіційних заходів у сфері захисту рослин складаються на основі міжнародних та національних стандартів, інструкцій та рекомендацій, а також з урахуванням:

1) країни (частини країни) походження;

2) результатів оцінювання фітосанітарного ризику;

3) статусу шкідливих організмів в Україні та/або в іноземній державі;

4) результатів обстежень або фітосанітарного моніторингу;

5) доступної актуальної наукової інформації;

6) опису та коду згідно з УКТ ЗЕД;

7) інших характеристик (за потреби).

3. Переліки для цілей державного контролю та інших офіційних заходів у сфері захисту рослин затверджуються Кабінетом Міністрів України та розміщуються на офіційному веб-сайті компетентного органу.

1. Компетентний орган та особи, уповноважені на здійснення інших офіційних заходів відповідно до цього Закону, при здійсненні державного контролю та/або інших офіційних заходів повинні:

1) забезпечити об’єктивність та ефективність державного контролю та/або інших офіційних заходів;

2) забезпечити неупередженість, якість та узгодженість державного контролю та/або інших офіційних заходів на всіх рівнях;

3) забезпечити відсутність будь-якого конфлікту інтересів у осіб, які здійснюють заходи державного контролю та/або інші офіційні заходи;

4) володіти або мати доступ до належного лабораторного обладнання для проведення лабораторних досліджень;

5) мати у штаті або мати можливість залучати до здійснення заходів державного контролю та/або інших офіційних заходів осіб, які мають відповідний досвід та кваліфікацію у сфері захисту рослин;

6) мати засоби та обладнання, що утримуються в належному та робочому стані, необхідні для здійснення заходів державного контролю та/або інших офіційних заходів;

7) мати законні повноваження для здійснення заходів державного контролю та/або інших офіційних заходів;

8) мати законні підстави для доступу осіб, що мають право здійснювати заходи державного контролю та/або інші офіційні заходи, до приміщень та документів, що зберігаються операторами ринку.

1. Здійснення заходів державного контролю спрямовується на запобігання та виявлення можливих порушень вимог законодавства про захист рослин.

2. Заходи державного контролю здійснюються щодо об’єктів державного контролю на регулярній та безперервній основі із періодичністю, яка визначається з урахуванням та на основі ризик-орієнтованого підходу, відповідно до довгострокового плану державного контролю та щорічного плану державного контролю.

3. Позапланові заходи державного контролю здійснюються у випадках, встановлених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Під час здійснення позапланових заходів державного контролю перевіряють виключно питання, передбачені у рішенні (наказі) про проведення позапланових заходів державного контролю.

4. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від діяльності у сфері захисту рослин та визначається періодичність здійснення заходів державного контролю, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

5. При плануванні заходів державного контролю повинні враховуватися:

1) ступінь ризику від діяльності у сфері захисту рослин;

2) будь-яка інформація, що свідчить про імовірність того, що споживачі можуть бути введені в оману;

3) результати попередніх заходів державного контролю;

4) обґрунтована інформація, яка вказує на невідповідність вимогам законодавства про захист рослин;

5) місцезнаходження оператора ринку та вид діяльності, який він здійснює.

6. При плануванні заходів державного контролю щодо діяльності оператора ринку, пов’язаної з поводженням із засобами захисту рослин, додатково повинна враховуватися інформація про:

1) незареєстровані засоби захисту рослин, у тому числі про незаконну реалізацію засобів захисту рослин, а також результати відповідних заходів державного контролю, здійснених іншими органами державної влади;

2) отруєння та інші надзвичайні ситуації, пов’язані із засобами захисту рослин;

3) невідповідність засобу захисту рослин умовам реєстрації та/або умовам розміщення на ринку.

7. Заходи державного контролю здійснюються без завчасного повідомлення оператора ринку, крім випадків, якщо таке повідомлення є необхідним і доцільним для досягнення мети державного контролю.

Заходи державного контролю, що здійснюються на вимогу оператора ринку, можуть здійснюватися відповідно до рішення компетентного органу із завчасним повідомленням оператора ринку або без повідомлення оператора ринку.

Здійснення заходів державного контролю із завчасним повідомленням оператора ринку не перешкоджає здійсненню заходів державного контролю без завчасного повідомлення.

У разі завчасного повідомлення оператора ринку про здійснення заходів державного контролю таке повідомлення у письмовій формі із зазначенням дати початку та закінчення здійснення заходу державного контролю направляється (вручається) оператору ринку не менше ніж за три робочі дні до початку здійснення такого заходу у будь-який спосіб, що забезпечує підтвердження здійснення такого повідомлення.

8. Рішення посадової особи компетентного органу про здійснення заходу державного контролю, прийняте в межах її повноважень та відповідно до цього Закону, є обов’язковим для виконання.

9. Заходи державного контролю за можливості повинні здійснюватися у спосіб, що мінімізує адміністративний тягар для оператора ринку та втручання у його господарську діяльність, не зменшуючи при цьому ефективність державного контролю.

1. Методи та способи здійснення заходів державного контролю та інших офіційних заходів включають:

1) інспектування обладнання, транспортних засобів, приміщень, інших місць, що перебувають у користуванні оператора ринку, а також рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів;

2) перевірку записів щодо забезпечення простежуваності, а також інших документів, що можуть стосуватися оцінки дотримання вимог законодавства про захист рослин, у тому числі за необхідності - документів, які супроводжують рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти, засоби захисту рослин;

3) документальну перевірку, перевірку відповідності, фізичну перевірку вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами, засобами захисту рослин;

4) відбір зразків та лабораторне дослідження рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, засобів захисту рослин;

5) аудит або перевірку уповноважених осіб;

6) спостереження;

7) інші заходи, визначені цим Законом, необхідні для виявлення випадків невідповідності законодавству про захист рослин.

1. Компетентний орган документує здійснення заходів державного контролю та інших офіційних заходів відповідно до законодавства.

2. Документами компетентного органу, що складаються під час організації, здійснення та за результатами заходів державного контролю, зокрема, є:

1) рішення (наказ) про проведення заходів державного контролю;

2) посвідчення (направлення) на проведення заходів державного контролю;

3) акт, який складається за результатами здійснення заходів державного контролю;

4) приписи, розпорядження, протоколи;

5) постанови у справах про адміністративні правопорушення;

6) постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій;

7) претензії щодо відшкодування збитків (шкоди), заподіяних державі внаслідок порушення вимог законодавства про захист рослин.

3. Форми документів, що складаються за результатами здійснення заходів державного контролю, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

4. Акт, що складається за результатами здійснення заходів державного контролю, повинен включати, зокрема, таку інформацію:

1) дата складення акта;

2) тип заходу державного контролю (плановий або позаплановий);

3) посада, власне ім’я та прізвище посадової особи, яка здійснила захід державного контролю;

4) найменування оператора ринку, щодо діяльності якого здійснювався захід державного контролю;

5) опис мети заходу державного контролю;

6) застосовані методи державного контролю;

7) результати здійснення заходу державного контролю;

8) заходи, які має вжити оператор ринку за результатами здійснення заходу державного контролю на вимогу компетентного органу;

9) вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про захист рослин з посиланням на положення нормативно-правового акта (статтю, її частину, пункт, підпункт, абзац), що підлягає дотриманню та/або виконанню оператором ринку.

5. У разі створення оператором ринку перешкод посадовій особі компетентного органу у здійсненні нею заходів державного контролю в акті, що складається за результатами здійснення заходів державного контролю, наводиться опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод.

6. Забороняється здійснення заходів державного контролю щодо питань, які:

1) відсутні в акті, що складається за результатами здійснення заходів державного контролю;

2) не містять посилань на положення нормативно-правового акта (статтю, її частину, пункт, підпункт, абзац), що підлягає дотриманню та/або виконанню;

3) не стосуються оператора ринку, щодо якого здійснюються заходи державного контролю.

Якщо в результаті здійснення заходів державного контролю виявлено невідповідність вимогам законодавства про захист рослин, в акті, що складається за результатами здійснення заходів державного контролю, наводиться детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства про захист рослин.

7. Акт, що складається за результатами здійснення заходів державного контролю, оформлюється в останній день здійснення заходів державного контролю у двох примірниках, кожний з яких підписують посадова особа компетентного органу, яка здійснювала заходи державного контролю, та оператор ринку, стосовно якого здійснювалися такі заходи, та протягом п’яти робочих днів надається оператору ринку.

8. Якщо оператор ринку не погоджується з актом, складеним за результатами здійснення заходів державного контролю, він підписує його із зауваженнями. Зауваження оператора ринку щодо здійснення заходів державного контролю є невід’ємною частиною такого акта.

9. У разі відмови оператора ринку від підписання акта, складеного за результатами здійснення заходів державного контролю, посадова особа компетентного органу вносить до такого акта відповідний запис.

10. Один примірник акта, складеного за результатами здійснення заходів державного контролю, вручається оператору ринку, а другий зберігається у компетентному органі.

11. Посадові особи компетентного органу, а також оператори ринку мають право фіксувати процес здійснення заходів державного контролю засобами аудіо- та відеотехніки.

12. Особи, які здійснюють інші офіційні заходи, зобов’язані:

1) оформлювати їх з дотриманням вимог законодавства про захист рослин;

2) вести записи про інші офіційні заходи (у паперовій та/або електронній формі);

3) за запитом компетентного органу надавати інформацію про здійснені ними інші офіційні заходи.

1. Зовнішній аудит компетентного органу проводиться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин. Результати такого аудиту оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин, та направляються до компетентного органу протягом одного місяця з дня завершення проведення аудиту.

2. Внутрішній аудит компетентного органу проводиться не менше одного разу на два роки за рішенням компетентного органу. Результати такого аудиту оприлюднюються на офіційному веб-сайті компетентного органу до 1 квітня року, наступного за звітним.

3. За результатами кожного аудиту компетентний орган вживає необхідних заходів з метою забезпечення виконання вимог цього Закону та оприлюднює інформацію про їх виконання на своєму офіційному веб-сайті.

4. Порядок проведення аудиту компетентного органу затверджується Кабінетом Міністрів України.

1. Державний контроль та інші офіційні заходи здійснюються на основі довгострокового плану державного контролю.

2. Довгостроковий план державного контролю розробляється та затверджується компетентним органом.

3. Розроблення довгострокового плану державного контролю:

1) ґрунтується на принципах узгодженості, послідовності та звітності;

2) враховує всі напрями діяльності компетентного органу щодо перевірки відповідності вимогам законодавства про захист рослин, а також щодо усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист рослин.

4. Довгостроковий план державного контролю містить загальну інформацію про структуру та організацію державного контролю та включає:

1) стратегічні цілі та опис того, яким чином вони враховані у визначенні пріоритетів державного контролю та розподілі ресурсів для його виконання;

2) категоризацію ризиків державного контролю;

3) завдання та наявні ресурси для забезпечення їх виконання;

4) завдання уповноважених осіб на здійснення інших офіційних заходів;

5) загальні засади організації та управління державним контролем;

6) координацію діяльності компетентного органу та уповноважених ним осіб на здійснення інших офіційних заходів, а також інших органів виконавчої влади у випадках, встановлених законом;