Про державне регулювання сфери захисту рослин

2) відшкодовують витрати, пов’язані з локалізацією та ліквідацією відповідних карантинних шкідливих організмів.

4. Рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти, а також засоби перевезення, пакувальні матеріали, сільськогосподарська техніка і обладнання, що використовуються для рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України або вивозяться з карантинних (демаркованих) зон, підлягають інспектуванню, а в разі виявлення регульованих шкідливих організмів - обробленню.

5. У разі вивезення за межі митної території України вантажу, що формується з декількох партій рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів, оброблення може здійснюватися у місці складування, концентрації (нагромадження) такої партії або в транспортному засобі.

6. У разі оброблення рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів у транспортних засобах під час перевезення їхній фітосанітарний стан визначається державним фітосанітарним інспектором на підставі відповідного акта, складеного професійним користувачем, який провів таке оброблення.

7. Контроль за обробленням рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, які не відповідають вимогам фітосанітарних заходів та переміщуються через державний кордон і карантинні (демарковані) зони, здійснює компетентний орган відповідно до Порядку контролю за проведенням оброблення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

8. Після оброблення рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів їхній фітосанітарний стан визначається державним фітосанітарним інспектором на підставі результатів інспектування та/або лабораторного дослідження.

1. У разі виявлення на території (частині території) України карантинних шкідливих організмів, включених до Переліку регульованих в Україні шкідливих організмів, посадова особа компетентного органу невідкладно приймає рішення про застосування фітосанітарних заходів, у тому числі про необхідність встановлення карантинної (демаркованої) зони, відповідно до цього Закону з метою локалізації та ліквідації відповідного карантинного шкідливого організму.

Карантинна (демаркована) зона не встановлюється, якщо за результатами проведених фітосанітарних процедур посадова особа компетентного органу в межах своїх повноважень прийме рішення про те, що відповідний карантинний шкідливий організм може бути ліквідований невідкладно, зважаючи на його біологічні особливості, вид рослини, продукту рослинного походження або іншого об’єкта, а також місця, в якому виявлено карантинний шкідливий організм.

Таке рішення посадова особа компетентного органу приймає після проведення обстеження з метою визначення ризику зараження будь-яких інших рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів.

2. Карантинна (демаркована) зона включає:

1) зону зараження, на території якої розміщені всі рослини, що заражені або містять ознаки зараження відповідним карантинним шкідливим організмом, включаючи рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти, що можуть бути потенційно заражені або здатні поширювати такий карантинний шкідливий організм;

2) буферну зону, що прилягає до зони зараження та оточує її, крім випадків наявності природного або штучного бар’єра, що унеможливлює поширення карантинного шкідливого організму із зараженої зони.

3. Карантинна (демаркована) зона встановлюється:

1) у межах кількох областей - Кабінетом Міністрів України за поданням Головного державного фітосанітарного інспектора України або його заступника;

2) на території (частині території) Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя, кількох районів, району, населеного пункту чи окремого господарства - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням головного державного фітосанітарного інспектора в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі, державного фітосанітарного інспектора.

Рішення про встановлення карантинної (демаркованої) зони приймається протягом однієї доби з моменту надходження відповідного подання, передбаченого цією частиною.

4. Рішення про встановлення, зміну меж карантинної (демаркованої) зони або скасування карантинної (демаркованої) зони підлягає оприлюдненню протягом однієї доби з дати його прийняття в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах органу, що прийняв відповідне рішення, і компетентного органу або в інший спосіб, що забезпечить вільний доступ населення до такої інформації.

Рішення, передбачене цією частиною, набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

5. У рішенні про встановлення карантинної (демаркованої) зони зазначається інформація про:

1) обставини прийняття рішення, включаючи ідентифікацію конкретного карантинного шкідливого організму;

2) межі та площу карантинної (демаркованої) зони;

3) межі та площу буферної зони, зони зараження;

4) час, з якого встановлюється карантинна (демаркована) зона;

5) фітосанітарні заходи, що здійснюються в карантинній (демаркованій) зоні, включаючи фітосанітарні заходи, що здійснюються в буферній зоні;

6) відомості про органи та осіб, що здійснюють фітосанітарні заходи.

Межі буферної зони встановлюються з урахуванням ризику поширення відповідного карантинного шкідливого організму за межі зони зараження природним шляхом або внаслідок діяльності людини в зоні зараження, а також з урахуванням принципів оцінювання фітосанітарного ризику, визначених цим Законом.

Буферна зона не встановлюється, якщо будь-який ризик поширення відповідного карантинного шкідливого організму за межі зони зараження відсутній або є прийнятним у зв’язку з наявністю природних чи штучних бар’єрів.

6. Компетентний орган розміщує на своєму офіційному веб-сайті Перелік встановлених карантинних (демаркованих) зон та підтримує його в актуальному стані.

7. Компетентний орган у межах кожної карантинної (демаркованої) зони здійснює спостереження щодо присутності карантинного шкідливого організму, щодо якого її встановлено, не менше одного разу на рік.

Здійснення спостереження не вимагається у разі встановлення карантинної (демаркованої) зони щодо карантинного шкідливого організму:

1) щодо якого встановлено фітосанітарні заходи, спрямовані на ліквідацію, на період більше восьми років;

2) щодо якого встановлено фітосанітарні заходи, спрямовані на локалізацію, у зв’язку з неможливістю його ліквідації на відповідній території.

8. Компетентний орган приймає рішення про зміну меж карантинної (демаркованої) зони, у тому числі зони зараження та буферної зони за результатами спостереження та з урахуванням:

1) біології карантинного шкідливого організму, векторів його поширення та взаємодії з навколишнім природним середовищем;

2) присутності рослин-господарів;

3) агрокліматичних умов;

4) підтвердження ефективності фітосанітарних заходів, спрямованих на ліквідацію.

9. Карантинна (демаркована) зона скасовується або її межі змінюються органом, що прийняв рішення про її встановлення, за поданням відповідної посадової особи, зазначеної у частині третій цієї статті.

10. Рішення про скасування карантинної (демаркованої) зони має містити інформацію про підстави для його прийняття, дату і час, з якого скасовується карантинна (демаркована) зона. Підставою для прийняття рішення про скасування карантинної (демаркованої) зони є одночасне дотримання таких умов:

1) відсутність карантинного шкідливого організму, підтверджена результатами спостереження;

2) відсутність карантинного шкідливого організму протягом тривалого часу, зважаючи на біологію карантинного шкідливого організму, вектори його поширення та взаємодії з навколишнім природним середовищем.

11. У межах карантинної (демаркованої) зони діє заборона на вивезення (пересилання) з неї рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів, заражених карантинними шкідливими організмами.

12. Рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти, заражені карантинними шкідливими організмами, щодо яких встановлено карантинну (демарковану) зону, можуть бути вивезені з такої зони після їх оброблення та/або технічної переробки.

13. Рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти, заражені карантинними шкідливими організмами, які неможливо обробити і направити на технічну переробку, підлягають знищенню в порядку, встановленому законом.

1. Вільна зона встановлюється на території, на якій підтверджена відсутність відповідного шкідливого організму, та підтримується з метою запобігання його проникненню та поширенню. Вільна зона встановлюється на території (частині території) України та повинна мати чіткі нероздільні межі.

2. Встановлення вільної зони здійснюється компетентним органом з метою підтвердження відсутності відповідного шкідливого організму на підставі проведення фітосанітарних заходів та оцінювання фітосанітарного ризику.

3. За необхідності підтримання вільної зони здійснюється компетентним органом шляхом застосування фітосанітарних заходів, у тому числі спостереження.

4. Порядок встановлення, підтримання та скасування вільної зони розробляється компетентним органом та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

5. Компетентний орган оприлюднює перелік встановлених вільних зон на своєму офіційному веб-сайті та підтримує його в актуальному стані.

6. Забороняється ввезення (переміщення) у вільну зону без паспорта рослини:

1) рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, заражених шкідливим організмом, щодо якого встановлено вільну зону;

2) рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, здатних поширювати шкідливий організм, щодо якого встановлено вільну зону.

1. Статус місця виробництва (виробничої ділянки), вільного від шкідливого організму, встановлюється та скасовується компетентним органом на вимогу професійного оператора, що здійснює діяльність, пов’язану з рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами, щодо відповідного шкідливого організму.

2. Обстеження місця виробництва (виробничої ділянки) для встановлення та підтримання статусу місця виробництва (виробничої ділянки), вільного від шкідливого організму, здійснюється з урахуванням вимог законодавства про захист рослин.

3. Фітосанітарні заходи, необхідні для підтримання статусу місця виробництва (виробничої ділянки), вільного від шкідливого організму, здійснюються професійним оператором, на вимогу якого встановлено такий статус.

4. Статус місця виробництва (виробничої ділянки), вільного від шкідливого організму, може бути встановлено для будь-якої виробничої одиниці професійного оператора, включаючи земельні ділянки, склади та інші місця виробництва чи зберігання рослин, продуктів рослинного походження або інших об’єктів.

5. Одночасно із встановленням статусу місця виробництва (виробничої ділянки), вільного від шкідливого організму, може бути встановлена буферна зона:

1) якщо шкідливий організм, зважаючи на його біологічні особливості, може легко проникнути на місце виробництва (виробничу ділянку), вільне від шкідливого організму;

2) з урахуванням біології карантинного шкідливого організму, векторів його поширення та взаємодії з навколишнім природним середовищем, рівня ризику його занесення або проникнення.

6. Порядок встановлення, підтримання та скасування статусу місця виробництва (виробничої ділянки), вільного від шкідливого організму, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

7. Компетентний орган веде Перелік місць виробництва (виробничих ділянок), вільних від шкідливих організмів, та оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.

8. Розмір плати за встановлення та контроль за підтриманням статусу місця виробництва (виробничої ділянки), вільного від шкідливого організму, має дорівнювати фактичним витратам на ці цілі, порядок розрахунку яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1. Основними принципами щодо поводження із засобами захисту рослин є:

1) екологічна та економічна обґрунтованість здійснення заходів захисту рослин від шкідливих організмів;

2) запобігання поширенню шкідливих організмів та здійснення профілактичних заходів (у тому числі регулярне очищення техніки та обладнання);

3) недопущення пошкодження рослин, погіршення їхнього стану та/або перевищення залишкової кількості засобів захисту рослин у рослинах, продуктах рослинного походження;

4) запобігання заподіянню шкоди природному біорізноманіттю, видам, що охороняються, та природним екосистемам.

2. Поводження із засобами захисту рослин здійснюється відповідно до Правил поводження із засобами захисту рослин, затверджених Кабінетом Міністрів України, що повинні щонайменше включати:

1) вимоги до розміщення на ринку засобів захисту рослин, зберігання, застосування засобів захисту рослин, включаючи розбавлення та змішування засобів захисту рослин перед використанням;

2) вимоги до поводження із залишками засобів захисту рослин і бакових сумішей засобів захисту рослин;

3) вимоги до допустимої відстані від житлових будівель для внесення засобів захисту рослин, у тому числі з повітря.

3. Поводження із забороненими та непридатними засобами захисту рослин, пакуванням засобів захисту рослин здійснюється відповідно до законодавства у сфері управління відходами.

4. Дистриб’ютори та консультанти під час реалізації засобів захисту рослин, призначених для непрофесійних користувачів, зобов’язані вживати всіх необхідних заходів для мінімізації ризиків, пов’язаних з поводженням із засобами захисту рослин.

Такі заходи включають, зокрема, реалізацію засобів захисту рослин:

1) дозволених для використання непрофесійними користувачами (дозволених для роздрібного продажу населенню відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати");

2) у готових до використання препаративних формах;

3) у дрібнофасованому вигляді;

4) за обов’язкової наявності етикетки, яка містить інформацію, передбачену статтею 10 Закону України "Про пестициди і агрохімікати".

5. Професійні та непрофесійні користувачі засобів захисту рослин зобов’язані вживати всіх заходів для унеможливлення повторного використання пакування засобів захисту рослин шляхом її розрізання, проколювання та/або інших механічних дій.

6. Приміщення (склади) для зберігання засобів захисту рослин мають відповідати вимогам до таких приміщень (складів), встановленим законодавством.

1. Діяльність, пов’язана з поводженням із засобами захисту рослин, може здійснюватися виключно особами, які досягли 18-річного віку, пройшли навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин (далі - навчання), крім випадку, передбаченого цим Законом, і мають свідоцтво про проходження навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин (далі - свідоцтво про проходження навчання).

Форма свідоцтва про проходження навчання, порядок його видачі, заміни, видачі дубліката та відкликання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

2. Метою навчання є забезпечення осіб, зазначених у частині першій цієї статті, достатніми знаннями щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин з урахуванням їхніх професійних обов’язків.

3. Навчання складається з основного курсу та курсу оновлення знань. За результатами навчання складається іспит. У разі успішного складення іспиту особі видається свідоцтво про проходження навчання.

4. Навчальні програми основного курсу та курсу оновлення знань розробляються з урахуванням класу небезпечності засобів захисту рослин та передбачають проведення навчання:

1) професійних користувачів, діяльність яких пов’язана з використанням засобів захисту рослин I класу небезпечності;

2) професійних користувачів, діяльність яких пов’язана з використанням засобів захисту рослин IV, III і II класів небезпечності;

3) дистриб’юторів;

4) консультантів.

5. Навчальні програми основного курсу та курсу оновлення знань, порядок проведення навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин та складення іспиту розробляються компетентним органом та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

6. Особи, які мають вищу освіту за спеціальністю "Агрономія" або "Захист і карантин рослин", мають право протягом перших п’яти років після здобуття такої освіти скласти іспит, передбачений цією статтею, без проходження навчання за програмою основного курсу та курсу оновлення знань.

7. Навчання проводять компетентний орган та суб’єкти господарювання, уповноважені на проведення навчання відповідно до цього Закону. Навчання, що проводиться компетентним органом, здійснюється на платній основі. Розмір плати за навчання, що проводиться компетентним органом, встановлюється Кабінетом Міністрів України та має дорівнювати фактичним витратам на його проведення.

8. Суб’єкти господарювання, уповноважені на проведення навчання, надають компетентному органу відомості про осіб, які успішно склали іспит, протягом п’яти робочих днів з дня проведення іспиту.

9. Компетентний орган включає відомості про осіб, які успішно склали іспит, до Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин, та видає таким особам свідоцтво про проходження навчання.

10. Строк дії свідоцтва про проходження навчання за програмою основного курсу становить п’ять років з дня складення іспиту. Строк дії свідоцтва про проходження навчання за програмою курсу оновлення знань становить три роки з дня складення іспиту.

11. Якщо особа не пройшла навчання за програмою курсу оновлення знань протягом трьох або більше років з дати закінчення строку дії її свідоцтва про проходження навчання, для отримання нового свідоцтва про проходження навчання вона зобов’язана пройти навчання за програмою основного курсу та скласти іспит.

12. Здійснення діяльності професійного користувача, дистриб’ютора або консультанта особами, які не мають свідоцтва про проходження навчання, забороняється. Передача свідоцтва про проходження навчання іншій особі, а також його використання іншою особою, ніж особа, якій видано свідоцтво, забороняються.

13. У разі викрадення, втрати, пошкодження чи знищення чинного свідоцтва про проходження навчання компетентний орган здійснює видачу його дубліката на підставі відомостей Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин, за заявою відповідної особи.

14. У разі зміни власного імені або прізвища чи інших даних про особу, зазначених у свідоцтві про проходження навчання, компетентний орган за заявою відповідної особи та документів, що підтверджують зміну зазначених відомостей:

1) оновлює відповідну інформацію в Державному реєстрі осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин;

2) здійснює заміну свідоцтва про проходження навчання. У свідоцтві про проходження навчання, виданому на заміну, зазначаються ті самі номер та строк дії, що і в заміненому свідоцтві. Замінене свідоцтво підлягає здачі до компетентного органу під час видачі свідоцтва на заміну.

15. Заміна свідоцтва про проходження навчання та видача його дубліката здійснюються компетентним органом відповідно до частини першої цієї статті.

16. Компетентний орган приймає рішення про відкликання свідоцтва про проходження навчання у разі:

1) звернення особи, якій видано свідоцтво про проходження навчання;

2) встановлення компетентним органом факту порушення законодавства про захист рослин, яке призвело до тяжких наслідків для життя і здоров’я людини, для тварин, рослин та навколишнього природного середовища;

3) встановлення компетентним органом факту передачі іншій особі та/або використання свідоцтва про проходження навчання іншою особою;

4) встановлення факту недієздатності, обмеженої дієздатності, зникнення безвісти або смерті фізичної особи, якій видано свідоцтво про проходження навчання;

5) в інших випадках, встановлених законом.

У разі надання особою завідомо неправдивих відомостей, що стали підставою для прийняття рішення про видачу свідоцтва про проходження навчання, компетентний орган приймає рішення про визнання такого свідоцтва недійсним відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

17. Рішення про відкликання або визнання недійсним свідоцтва про проходження навчання приймається компетентним органом протягом п’яти робочих днів з дня, коли йому стало відомо про настання обставин, визначених частиною шістнадцятою цієї статті.

18. Відомості про відкликання або визнання недійсним свідоцтва про проходження навчання вносяться до Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин, протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення, передбаченого частиною сімнадцятою цієї статті.

1. Розміщення на ринку засобів захисту рослин до їх державної реєстрації відповідно до закону забороняється.

2. Розміщення на ринку засобів захисту рослин здійснюється з додержанням вимог цього Закону та відповідно до Правил поводження із засобами захисту рослин.

3. Засоби захисту рослин розміщуються на ринку дистриб’юторами, включеними до Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин, та пропонуються до реалізації виключно професійним користувачам та/або іншим дистриб’юторам, які мають чинне свідоцтво про проходження навчання та включені до Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин.

4. Реалізація засобів захисту рослин непрофесійним користувачам дозволяється з дотриманням таких умов:

1) засоби захисту рослин дозволені для використання непрофесійними користувачами (дозволені для роздрібного продажу населенню відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати");

2) засоби захисту рослин розміщуються на ринку у дрібнофасованому вигляді та в готових до застосування препаративних формах;

3) обов’язкова наявність етикетки, яка містить інформацію, передбачену статтею 10 Закону України "Про пестициди і агрохімікати".

5. У разі реалізації засобів захисту рослин професійним та/або непрофесійним користувачам консультант повинен надати інформацію щодо застосування засобів захисту рослин, ризиків для життя чи здоров’я людини, для тварин, рослин та навколишнього природного середовища, а також щодо техніки безпеки та запобігання ризикам при поводженні із засобами захисту рослин.

6. З метою належного виконання вимог частини п’ятої цієї статті дистриб’ютори зобов’язані мати у своєму штаті принаймні одного консультанта, який має свідоцтво про проходження навчання.

7. Засоби захисту рослин розміщуються на ринку та реалізуються виключно в оригінальній упаковці виробника, яка не повинна мати зовнішніх пошкоджень, та за умови наявності на кожній товарній одиниці засобу захисту рослин етикетки, яка містить інформацію, передбачену статтею 10 Закону України "Про пестициди і агрохімікати".

Перепакування (розфасування) засобів захисту рослин може здійснюватися після їх розміщення на ринку відповідно до вимог законодавства та за письмовою згодою виробника або дистриб’ютора.

1. Для забезпечення простежуваності засобів захисту рослин дистриб’ютори зобов’язані вести облік та зберігати протягом п’яти років звітність та документи щодо засобів захисту рослин, які вони зберігають та розміщують на ринку (у тому числі імпортують, експортують), у паперовій та/або електронній формі.

Документи стосовно обліку та звітності щодо засобів захисту рослин включають, зокрема, таку інформацію:

1) назва засобу захисту рослин та назви діючих речовин, які він містить;

2) дата надходження і дата реалізації засобу захисту рослин;

3) документ, за яким надійшов та/або реалізований засіб захисту рослин;

4) обсяг наявного засобу захисту рослин (у відповідних одиницях вимірювання);

5) обсяг (залишок) засобу захисту рослин після реалізації (у відповідних одиницях вимірювання);

6) серія та номер свідоцтва про проходження навчання професійного користувача або дистриб’ютора, включеного до Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин, якому реалізовано засіб захисту рослин.

2. Для забезпечення простежуваності засобів захисту рослин професійні користувачі зобов’язані вести облік та зберігати протягом трьох років звітність і документи щодо засобів захисту рослин, які вони зберігають та/або застосовують, у паперовій та/або електронній формі. Документи стосовно обліку та звітності щодо засобів захисту рослин включають, зокрема, таку інформацію:

1) назва засобу захисту рослин та назви діючих речовин, які він містить;

2) документ, за яким надійшов засіб захисту рослин;

3) період застосування і норма витрати засобу захисту рослин;

4) обсяг використаного засобу захисту рослин (у мілілітрах, літрах, грамах, кілограмах, тоннах);

5) площа і назва культури, щодо якої застосовано засіб захисту рослин;

6) серія та номер свідоцтва дистриб’ютора, включеного до Державного реєстру осіб, яким надано право здійснювати діяльність у сфері захисту рослин щодо поводження із засобами захисту рослин, у якого придбано засіб захисту рослин.

3. Дистриб’ютори та професійні користувачі зобов’язані подавати звітність щодо засобів захисту рослин до компетентного органу в обсязі та у строки, передбачені Порядком зберігання інформації, обліку та звітності щодо засобів захисту рослин, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

1. Професійні користувачі зобов’язані повідомляти про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом подання завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне сповіщення) відповідно до цього Закону.

2. Завчасне сповіщення подається до електронної системи завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин у випадках, якщо застосування засобів захисту рослин здійснюватиметься на відкритій території або в межах населеного пункту чи в безпосередній близькості від нього (менше 200 метрів). Професійні користувачі мають право не подавати завчасне сповіщення у разі, якщо застосування засобів захисту рослин здійснюватиметься в закритих приміщеннях, до яких закритий доступ для сторонніх осіб і тварин.

У разі якщо передбачається внесення засобів захисту рослин з повітря, крім внесення засобів захисту рослин за допомогою безпілотного повітряного судна, до завчасного сповіщення додається копія дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря, передбаченого цим Законом.

Завчасне сповіщення подається не менше ніж за 48 годин до початку застосування засобів захисту рослин та повинно охоплювати територію на відстані 8 кілометрів від зовнішнього периметра площі застосування засобів захисту рослин (далі - відповідна територія). У разі якщо за результатами спостереження відповідної території, здійсненого державним фітосанітарним інспектором, або під час систематичних перевірок професійним оператором виробничих потужностей (місць виробництва), що перебувають у його власності або користуванні, встановлено, що існує ризик масового розвитку та поширення шкідливих організмів, строк подання завчасного сповіщення може бути скорочено, але воно має бути подано не менше ніж за 12 годин до початку застосування засобів захисту рослин.

3. Завчасне сповіщення має містити, зокрема, таку інформацію:

1) дата та час початку робіт із застосуванням засобів захисту рослин;

2) відповідна територія запланованого застосування засобів захисту рослин;

3) рослини, продукти рослинного походження або інші об’єкти, щодо яких буде застосовано засоби захисту рослин;

4) назва засобів захисту рослин, запланованих до застосування, та назви всіх діючих речовин, які містить засіб захисту рослин;

5) спосіб (метод) застосування засобів захисту рослин;

6) дата та час, з якого скасовуються заборона та/або обмеження, пов’язані із застосуванням засобів захисту рослин;

7) про професійного користувача, який застосовуватиме засоби захисту рослин, із зазначенням власного імені та прізвища, реквізитів свідоцтва про проходження навчання, контактних даних.

4. Завчасне сповіщення доводиться до відома:

1) населення, що проживає в межах відповідної території;

2) працівників підприємств, установ, організацій, розміщених у межах відповідної території;

3) власників пасік, розміщених у межах відповідної території;

4) користувачів будь-яких об’єктів, включаючи землекористувачів, розміщених у межах відповідної території.

Доведення завчасного сповіщення здійснюється: професійними користувачами - шляхом подання електронними засобами комунікації з використанням електронної системи завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин; органами місцевого самоврядування - шляхом оприлюднення на своїх веб-сайтах та/або у друкованих чи аудіовізуальних медіа місцевого рівня.

5. Особи, до відома яких доведено завчасне сповіщення, повинні вжити всіх належних заходів для забезпечення захисту життя та здоров’я людей і тварин від негативного впливу засобів захисту рослин.

1. Електронна система завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин (далі - електронна система завчасного сповіщення) призначена для своєчасного інформування осіб про заплановане застосування засобів захисту рослин на відповідній території шляхом забезпечення цілодобового безоплатного доступу до відповідної інформації публічним користувачам через мережу Інтернет, а авторизованим користувачам - через особистий електронний кабінет.

2. Електронна реєстрація професійних користувачів, власників пасік, органів місцевого самоврядування в електронній системі завчасного сповіщення як авторизованих користувачів є обов’язковою та здійснюється безоплатно. Авторизовані користувачі електронної системи завчасного сповіщення отримують доступ до особистого електронного кабінету.

3. Створення та функціонування електронної системи завчасного сповіщення забезпечує компетентний орган, передбачивши сумісність і електронну інформаційну взаємодію з іншими інформаційно-комунікаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, з використанням програмних засобів відповідних інтегрованих інформаційних систем, прикладних програмних інтерфейсів інших інформаційно-комунікаційних систем та із застосуванням комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із законодавством у сфері захисту інформації.

4. Інформація, внесена до електронної системи завчасного сповіщення, підлягає захисту відповідно до закону.

5. Електронна система завчасного сповіщення є об’єктом права державної власності.

6. Адміністратором електронної системи завчасного сповіщення є компетентний орган або уповноважена ним організація (установа), що належить до сфери його управління, яка здійснює заходи з адміністрування і програмного супроводження електронної системи завчасного сповіщення, відповідає за збереженість її даних, захищає їх від несанкціонованого доступу та знищення.

7. Порядок функціонування електронної системи завчасного сповіщення затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

1. Застосування засобів захисту рослин в Україні дозволяється лише після їх державної реєстрації, крім випадків, визначених Законом України "Про пестициди і агрохімікати".

2. Застосування, зберігання, транспортування та реалізація залишків засобів захисту рослин після завершення строку державної реєстрації засобу захисту рослин можуть здійснюватися протягом двох років, за умови незакінчення строку (ненастання терміну) придатності засобу захисту рослин, визначеного виробником.

3. Застосування засобів захисту рослин здійснюється:

1) професійним користувачем, який має чинне свідоцтво про проходження навчання;

2) непрофесійним користувачем - у разі застосування засобів захисту рослин, дозволених для використання непрофесійними користувачами.

4. Застосування засобів захисту рослин має здійснюватися відповідно до Правил поводження із засобами захисту рослин та відповідати загальним принципам інтегрованої системи захисту рослин і вимогам належної практики захисту рослин.

Вимоги належної практики захисту рослин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

5. До особливих зон застосування засобів захисту рослин належать:

1) території природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а також території, що використовуються населенням (зокрема, але не виключно, громадські парки, сквери і сади, спортивні, розважальні і дитячі майданчики, території шкіл, закладів дошкільної освіти і закладів охорони здоров’я, будинків для людей похилого віку, а також прилеглі до них території);

2) відповідні зони санітарної охорони та інші водоохоронні зони, передбачені Водним кодексом України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" або іншими законами України;

3) територія, що зазнала радіоактивного забруднення, встановлена відповідно до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зона надзвичайної екологічної ситуації.

6. Застосування засобів захисту рослин в особливих зонах здійснюється відповідно до законодавства.

1. Внесення засобів захисту рослин з повітря забороняється, крім випадків:

1) внесення засобів захисту рослин за допомогою безпілотного повітряного судна;

2) внесення засобів захисту рослин за допомогою пілотованого повітряного судна у випадках, визначених частиною другою цієї статті, за умови отримання дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря.

2. Внесення засобів захисту рослин з повітря дозволяється в особливих випадках з обов’язковим дотриманням таких умов:

1) відсутні будь-які альтернативи або існують явні переваги щодо зменшення шкідливого впливу на життя та здоров’я людини та навколишнє природне середовище порівняно з наземним способом застосування засобу захисту рослин;

2) засіб захисту рослин, що застосовується, відповідає вимогам статті 46 цього Закону та дозволений для внесення з повітря;

3) професійний користувач, що здійснюватиме та/або відповідатиме за внесення засобу захисту рослин з повітря, має свідоцтво про проходження навчання та всі передбачені законодавством документи, що дозволяють використання обладнання та повітряного судна для внесення засобів захисту рослин з повітря;

4) якщо територія, на якій передбачено внесення засобу захисту рослин з повітря, розташована поблизу районів та/або територій з відкритим доступом населення, вживаються спеціальні заходи для забезпечення відсутності шкідливого впливу на здоров’я людини, зазначені в дозволі на внесення засобів захисту рослин з повітря;

5) територія, на якій передбачено внесення засобу захисту рослин з повітря, розташована в межах допустимої відстані від житлових будівель, встановленої Правилами поводження із засобами захисту рослин;

6) повітряне судно забезпечено обладнанням, яке запобігає повітряному зносу (переміщенню) засобів захисту рослин при їх внесенні з повітря.

3. Внесення засобів захисту рослин з повітря здійснюється відповідно до Правил поводження із засобами захисту рослин та за умови отримання дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря, виданого компетентним органом.

4. Для отримання дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря професійний користувач подає до компетентного органу заяву про надання такого дозволу в паперовій або електронній формі із зазначенням інформації про заявника, запланований період внесення засобів захисту рослин з повітря, обсяг та тип запланованих до внесення засобів захисту рослин. До зазначеної заяви додаються:

1) план внесення засобів захисту рослин з повітря;

2) інформація про дотримання умов частини другої цієї статті;

3) копія свідоцтва про проходження навчання.

5. Заява про надання дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря та матеріали до неї подаються до компетентного органу не менше ніж за три доби до запланованого часу внесення засобів захисту рослин з повітря.

6. Заява про надання дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря та матеріали до неї розглядаються компетентним органом протягом одного робочого дня після їх надходження.

7. Компетентний орган не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною шостою цієї статті, надає заявнику у паперовій або електронній формі дозвіл на внесення засобів захисту рослин з повітря або рішення про відмову у видачі такого дозволу. Дозвіл на внесення засобів захисту рослин з повітря видається безоплатно. Компетентний орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про видані дозволи на внесення засобів захисту рослин з повітря.

8. У дозволі на внесення засобів захисту рослин з повітря компетентний орган визначає заходи для своєчасного інформування населення, яке перебуває поблизу території, визначеної в дозволі на внесення засобів захисту рослин з повітря, у тому числі власників пасік, розміщених у межах відповідної території, з дотриманням вимог цього Закону та Закону України "Про бджільництво".

9. Дозвіл на внесення засобів захисту рослин з повітря діє протягом строку, зазначеного у ньому. Строк дії дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря визначається компетентним органом з урахуванням строку, визначеного заявником у заяві про надання дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря, але не може становити більше 10 днів.

10. Підставою для відмови у видачі дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря є:

1) недотримання умов частини другої цієї статті;

2) невідповідність вимогам щодо змісту заяви про надання дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря та документів, що додаються до неї, передбачених частиною четвертою цієї статті;

3) недотримання граничного строку подання заяви про надання дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря, встановленого частиною п’ятою цієї статті.

11. Внесення засобів захисту рослин з повітря також може бути дозволено у разі введення режиму надзвичайного стану, запровадження особливого режиму захисту рослин та в інших випадках, визначених законом.

12. Професійний користувач протягом 48 годин після запланованого або фактичного внесення засобів захисту рослин з повітря подає до компетентного органу в паперовій або електронній формі інформацію про внесення засобів захисту рослин з повітря або нездійснення запланованого внесення засобів захисту рослин з повітря.

13. Компетентний орган здійснює контроль та веде облік повідомлень про застосування засобів захисту рослин з повітря за допомогою безпілотного повітряного судна, заяв про надання дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря, виданих дозволів на внесення засобів захисту рослин з повітря, рішень про відмову у видачі таких дозволів та інформації про внесення засобів захисту рослин з повітря.

14. Форма та порядок видачі дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря, відмови у видачі такого дозволу, вимоги до заяви про надання дозволу на внесення засобів захисту рослин з повітря затверджуються Кабінетом Міністрів України.

1. Внесення засобів захисту рослин за допомогою безпілотного повітряного судна здійснюється відповідно до вимог статті 47 цього Закону, цієї статті та з урахуванням таких особливостей:

1) повідомлення про внесення засобів захисту рослин за допомогою безпілотного повітряного судна подається професійним користувачем до компетентного органу не менше ніж за 24 години до запланованого періоду внесення засобів захисту рослин і містить таку інформацію:

територія та площа, на якій заплановано внесення засобів захисту рослин;

період внесення засобів захисту рослин;

кількість та назва засобів захисту рослин, внесення яких заплановано;

дата проведення останнього технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин, яке використовується безпілотним повітряним судном, у разі якщо з дати виробництва (випуску) такого обладнання минуло більше п’яти років;

2) засоби захисту рослин, що вносяться, зареєстровані відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати" і призначені для внесення з повітря;

3) безпілотне повітряне судно, за допомогою якого вносяться засоби захисту рослин, перебуває на обліку відповідно до авіаційних правил України або зареєстровано відповідно до Повітряного кодексу України;

4) завчасне сповіщення здійснено відповідно до цього Закону;

5) експлуатація безпілотного повітряного судна та його обладнання здійснюється відповідно до рекомендацій виробника;

6) технічний огляд обладнання для застосування засобів захисту рослин, яке використовується безпілотним повітряним судном, проведено відповідно до цього Закону.

2. У разі недотримання вимог цієї статті внесення засобів захисту рослин за допомогою безпілотного повітряного судна забороняється за рішенням компетентного органу про відмову у внесенні засобів захисту рослин за допомогою безпілотного повітряного судна, про що компетентний орган повідомляє заявника в паперовій або електронній формі протягом наступного робочого дня після прийняття такого рішення.

3. Компетентний орган веде облік повідомлень про внесення засобів захисту рослин за допомогою безпілотного повітряного судна та оприлюднює інформацію про такі повідомлення на своєму офіційному веб-сайті.

1. Зберігання та застосування засобів захисту рослин у межах поясів зон санітарної охорони джерел питної води та об’єктів централізованого питного водопостачання здійснюються відповідно до Водного кодексу України та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

2. Професійні користувачі зобов’язані забезпечувати вжиття відповідних заходів для захисту поверхневих і підземних вод та питної води від впливу засобів захисту рослин.

3. Заходи, зазначені в частині першій цієї статті, включають:

1) застосування засобів захисту рослин III або IV класу небезпечності;

2) використання обладнання для застосування засобів захисту рослин з низьким рівнем повітряного зносу (переміщення) засобів захисту рослин при їх внесенні з повітря, передусім щодо рослин, пагони яких ростуть вертикально (хміль, плодові культури, виноград);

3) створення буферних (санітарних) зон для захисту нецільових об’єктів водної екосистеми, зон для захисту поверхневих і підземних вод, що використовуються для забору питної води, в яких застосування та зберігання засобів захисту рослин забороняються;

4) зменшення застосування засобів захисту рослин уздовж автомобільних і залізничних доріг, водопроникних поверхонь, інших об’єктів інфраструктури, розташованих близько до поверхневих чи підземних вод або на водонепроникних поверхнях з високим ризиком змиву з такої поверхні у поверхневі води або потрапляння таких засобів у систему водовідведення.

1. Обладнання для застосування засобів захисту рослин підлягає технічному огляду з урахуванням вимог до такого обладнання не менше одного разу на три роки, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

2. Технічний огляд обладнання для застосування засобів захисту рослин проводиться суб’єктами господарювання, уповноваженими компетентним органом, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

3. Перший технічний огляд нового обладнання для застосування засобів захисту рослин проводиться протягом перших п’яти років після його першого придбання, а потім таке обладнання підлягає регулярному технічному огляду з періодичністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

4. Ранцеві обприскувачі для застосування засобів захисту рослин не підлягають технічному огляду.

5. Вимоги до обладнання для застосування засобів захисту рослин, дотримання яких перевіряється при проведенні технічного огляду такого обладнання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

6. Професійні користувачі зобов’язані забезпечувати регулярне проведення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин.

7. Експлуатація технічно несправного обладнання для застосування засобів захисту рослин, а також такого обладнання, технічний огляд якого не проведено відповідно до вимог цього Закону, забороняється.

1. Переміщення територією України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, включених до переліку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 72 цього Закону, здійснюється виключно у супроводі паспорта рослини.

2. Паспорт рослини не вимагається у разі:

1) транзиту вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об’єктами;

2) ввезення (пересилання) на митну територію України або вивезення (пересилання) з митної території України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів;

3) переміщення рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів між виробничими потужностями (місцями виробництва), що належать або перебувають у користуванні одного професійного оператора, за умови що такий професійний оператор забезпечує облік рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, що переміщуються;

4) переміщення рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів територією України для безпосередньої реалізації кінцевому споживачу (користувачу), крім випадків, якщо кінцевий споживач (користувач) отримує рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти на підставі дистанційного договору;

5) переміщення територією України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів кінцевим споживачем (користувачем), крім випадків, передбачених цим Законом;

6) переміщення територією України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів у супроводі дозволу на ввезення (пересилання) на митну територію України окремих видів шкідливих організмів або рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів;

7) переміщення територією України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, які дозволені до ввезення (пересилання) на митну територію України у ручній поклажі, багажі або поштовому відправленні.

3. Паспорт рослини видається професійним оператором, уповноваженим на це відповідно до цього Закону, або компетентним органом. Професійний оператор, уповноважений на видачу паспорта рослини, видає паспорт рослини виключно: