забезпечувати прийняття кожного рішення, яке стосується призначення органу з оцінки відповідності, компетентними особами, що є іншими, ніж особи, які провели оцінювання цього органу;
забезпечувати конфіденційність одержаної інформації;
мати у своєму розпорядженні достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань;
не пропонувати та/або не провадити будь-яку діяльність, яку виконують органи з оцінки відповідності, чи не пропонувати та/або не надавати консультаційні послуги на комерційній або конкурентній основі.
( Частину першу статті 38 доповнено абзацом згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
2. Моніторинг призначених органів здійснюється шляхом:
аналізу інформації, наданої органу, що призначає, призначеними органами відповідно до частин першої і четвертої статті 34, частин першої і третьої статті 42 цього Закону;
аналізу документально підтвердженої інформації, одержаної органом, що призначає, від фізичних та юридичних осіб, яка свідчить про невідповідність призначених органів вимогам до призначених органів або невиконання ними своїх обов’язків;
проведення планових та позапланових перевірок призначених органів згідно із Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Планові перевірки призначених органів проводяться відповідно до річних планів з періодичністю, визначеною згідно з вимогами Закону України. "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Позапланові перевірки призначених органів, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 37 цього Закону, здійснюються органом, що призначає, за місцем провадження діяльності призначеного органу або у приміщенні органу, що призначає.
( Частину другу статті 38 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Моніторинг призначених органів, що проводиться на підставі абзаців другого та/або третього цієї частини, здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.
( Частину другу статті 38 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
( Частина друга статті 38 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
3. Посадові особи органу, що призначає, та відповідних державних органів, які здійснюють оцінювання претендентів на призначення або моніторинг призначених органів, мають право:
безперешкодно відвідувати, за умови пред’явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення оцінювання або моніторингу, претендентів на призначення чи призначених органів;
вимагати від претендентів на призначення чи призначених органів надання документів і матеріалів, необхідних для проведення оцінювання або моніторингу, одержувати копії таких документів і матеріалів;
вимагати від посадових осіб претендентів на призначення чи призначених органів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення оцінювання або моніторингу.
Посадові особи органу, що призначає, та відповідних державних органів, які здійснюють оцінювання претендентів на призначення або моніторинг призначених органів, зобов’язані не розголошувати конфіденційну інформацію, що стала їм відома у зв’язку із здійсненням оцінювання або моніторингу, та не використовувати таку інформацію в особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, крім випадків, визначених законом. Посадові особи, винні у порушенні зазначеного обов’язку, притягаються до встановленої законом відповідальності.
( Частину третю статті 38 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
4. Делегування органом, що призначає, або відповідними державними органами своїх повноважень щодо здійснення оцінювання претендентів на призначення, їх призначення та моніторингу призначених органів іншим особам забороняється.
До здійснення оцінювання претендентів на призначення та моніторингу призначених органів залучаються фахівці (аудитори, експерти) з досвідом виконання робіт з оцінки відповідності та/або акредитації органів з оцінки відповідності у сферах призначення, що підлягають оцінюванню або моніторингу, не менше п’яти років.
Посадові особи органу, що призначає, та відповідних державних органів і фахівці не можуть брати участі у здійсненні оцінювання претендентів на призначення або моніторингу призначених органів у разі, якщо вони перебували протягом останніх трьох років або перебувають у службовій залежності від претендента на призначення або призначеного органу, який підлягає відповідно оцінюванню чи моніторингу, є близькими особами в розумінні Закону України "Про запобігання корупції" для будь-якої особи, яка належить до персоналу такого претендента на призначення чи призначеного органу, а також якщо вони брали участь у виконанні робіт з акредитації відповідного претендента на призначення чи призначеного органу.
Посадові особи органу, що призначає, та відповідних державних органів і фахівці, які надали недостовірні відомості щодо своєї відповідності зазначеним вимогам до них (крім технічних помилок), не можуть бути залучені до здійснення оцінювання претендентів на призначення або моніторингу призначених органів протягом одного року з дня встановлення факту надання недостовірних відомостей, задокументованого у відповідному акті.
Залучені фахівці беруть участь у здійсненні оцінювання претендентів на призначення або моніторингу призначених органів спільно з посадовими особами органу, що призначає, та відповідних державних органів, а також мають права і виконують обов’язки, встановлені абзацами другим (із заміною пред’явлення службового посвідчення пред’явленням документа, що відповідно до закону посвідчує особу), третім і п’ятим частини третьої цієї статті.
Залучені фахівці не можуть становити більше половини складу комісії, що здійснює оцінювання претендента на призначення чи моніторинг призначеного органу, або очолювати зазначену комісію.
( Частина четверта статті 38 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Стаття 39. Вимоги до порядку призначення
1. Видача свідоцтва про призначення, розширення та скорочення сфери призначення, призупинення, припинення і поновлення дії та внесення змін до свідоцтва про призначення здійснюються на безоплатній основі.
2. Порядок видачі або відмови у видачі, внесення змін до свідоцтва про призначення, розширення або скорочення сфери призначення, призупинення, припинення чи поновлення дії свідоцтва про призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до положень Закону України "Про адміністративну процедуру", Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
( Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
Стаття 40. Систематизація та оприлюднення відомостей про призначені органи
1. Відомості про призначені органи вносяться до реєстру призначених органів і визнаних незалежних організацій.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, розміщує на своєму офіційному веб-сайті та за потреби оновлює переліки призначених органів стосовно кожного технічного регламенту, яким передбачене застосування процедур оцінки відповідності із залученням призначених органів. Розміщення та оновлення таких переліків є безоплатними для призначених органів.
3. У переліках призначених органів та реєстрі призначених органів і визнаних незалежних організацій зазначаються їх найменування, місцезнаходження, ідентифікаційні коди з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, контактні дані (номер телефону, факсу, адреса електронної пошти, веб-сайту - за наявності), присвоєні їм ідентифікаційні номери призначених органів і сфери їх призначення.
( Частина третя статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
4. Первинні та змінені відомості про сферу призначення призначеного органу вносяться до реєстру призначених органів і визнаних незалежних організацій не пізніше п’яти робочих днів з дня видання наказу про призначення такого органу, розширення або скорочення сфери призначення, призупинення чи поновлення дії, відкликання чи визнання недійсним свідоцтва про призначення, внесення змін до такого свідоцтва, скасування такого свідоцтва в межах усієї сфери призначення чи її частини у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або з дня набрання законної сили рішенням адміністративного суду про скасування свідоцтва про призначення у межах усієї сфери призначення чи її частини.
Не пізніше п’яти робочих днів з дня видання наказу про відкликання чи визнання недійсним свідоцтва про призначення, його скасування в межах усієї сфери призначення у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або з дня набрання законної сили рішенням адміністративного суду про скасування свідоцтва про призначення в межах усієї сфери призначення відомості про такий призначений орган підлягають виключенню з переліку призначених органів щодо відповідного технічного регламенту.
( Частина четверта статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4831-IX від 07.04.2026 )
( Стаття 40 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Стаття 41. Обов’язки призначених органів стосовно їх діяльності
1. Призначені органи повинні проводити оцінки відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, визначеними у відповідних технічних регламентах.
2. Оцінки відповідності повинні проводитися у пропорційний спосіб, без покладання зайвого навантаження на суб’єктів господарювання. Призначені органи повинні здійснювати свою діяльність з належним урахуванням величини суб’єкта підприємництва, продукція якого оцінюється, галузі, в якій він діє, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу.
( Абзац перший частини другої статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2740-VIII від 06.06.2019, № 4831-IX від 07.04.2026 )
При цьому призначені органи повинні дотримуватися ступеня вимогливості та рівня захисту, що є необхідними для відповідності продукції вимогам відповідного технічного регламенту.
3. У разі якщо призначений орган вважає, що виробником не були виконані вимоги, визначені в технічному регламенті, відповідних стандартах з переліку національних стандартів для цілей застосування технічного регламенту чи інших технічних специфікаціях, зазначений орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів та не видавати документ про відповідність.
( Частина третя статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
4. У разі якщо під час проведення моніторингу відповідності після видачі документа про відповідність призначений орган виявить, що продукція вже не відповідає вимогам, зазначений орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів і в разі необхідності призупинити або припинити дію документа про відповідність.
( Частина четверта статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
5. У разі якщо коригувальних заходів не було вжито або вони не дали необхідних результатів, призначений орган залежно від обставин повинен установити обмеження щодо будь-яких документів про відповідність, призупинити або припинити їхню дію.
( Частина п'ята статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2740-VIII від 06.06.2019, № 4017-IX від 10.10.2024 )
6. Технічними регламентами та визначеними у них процедурами оцінки відповідності можуть бути встановлені додаткові обов’язки призначених органів стосовно їх діяльності.
Стаття 42. Обов’язки призначених органів стосовно надання інформації
1. Призначені органи повинні інформувати орган, що призначає, про:
будь-які відмови у видачі документів про відповідність у межах сфери їх призначення, встановлення обмежень щодо них, призупинення або припинення їхньої дії;
( Абзац другий частини першої статті 42 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
будь-які обставини, що впливають на сферу та умови призначення цих органів;
будь-які запити щодо надання інформації стосовно діяльності з оцінки відповідності, одержані ними від органів державного ринкового нагляду.
На запит органу, що призначає, призначені органи також повинні інформувати його про діяльність з оцінки відповідності, здійснену в межах сфери їх призначення, та будь-яку іншу здійснену діяльність, включаючи транскордонну діяльність та роботи за договорами субпідряду.
2. Призначені органи повинні надавати іншим органам з оцінки відповідності, які призначені згідно з тим же технічним регламентом та здійснюють подібну діяльність з оцінки відповідності, що охоплює таку саму продукцію, відповідну інформацію з питань, які стосуються негативних результатів оцінки відповідності, а на запит - також позитивних результатів оцінки відповідності.
3. Технічними регламентами та визначеними у них процедурами оцінки відповідності можуть бути встановлені додаткові обов’язки призначених органів стосовно надання інформації.
4. Інформація, зазначена в частині четвертій статті 34 цього Закону і частинах першій - третій цієї статті, надається призначеними органами не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття ними відповідних рішень, виникнення обставин або одержання запитів, якщо у відповідних технічних регламентах чи процедурах оцінки відповідності не визначено інший строк надання інформації або не зазначено, що певна інформація надається періодично.
( Частина четверта статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
5. Орган, що призначає, накопичує, систематизує та зберігає інформацію, одержану ним від призначених органів, шляхом формування та ведення бази даних, одержаних від призначених органів і визнаних незалежних організацій.
( Абзац перший частини п'ятої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Порядок формування та ведення бази даних, одержаних органом, що призначає, від призначених органів і визнаних незалежних організацій, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.
( Абзац другий частини п'ятої статті 42 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Стаття 42-1. Професійна таємниця призначених органів
1. Професійною таємницею призначених органів є конфіденційна інформація, одержана чи створена під час виконання призначеними органами завдань з оцінки відповідності, визначених у відповідних технічних регламентах.
Призначені органи, залучені ними субпідрядники та дочірні підприємства, а також їхній персонал зобов’язані не розголошувати інформацію, що становить предмет професійної таємниці призначених органів, без згоди замовника робіт з оцінки відповідності або особи, якої стосується така інформація (крім випадків надання зазначеної інформації відповідно до закону), та не використовувати таку інформацію у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
( Закон доповнено статтею 42-1 згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Стаття 43. Розгляд апеляцій на рішення призначених органів
1. Особа, яка замовляє роботи з оцінки відповідності, має право подати призначеному органу апеляцію з вимогою переглянути будь-яке рішення, прийняте цим органом стосовно об’єкта оцінки відповідності.
( Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
2. Призначений орган розглядає апеляцію згідно з положеннями національних стандартів, що стосуються розгляду апеляцій органами з оцінки відповідності.
3. У разі незгоди заявника з рішенням призначеного органу, прийнятим за результатами розгляду апеляції, це рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляції апеляційній комісії, утвореній центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання (далі - апеляційна комісія).
У разі повного або часткового підтримання апеляції апеляційна комісія приймає відповідне рішення, яким рекомендує призначеному органу скасувати чи змінити рішення, прийняте цим органом за результатами розгляду апеляції.
( Частину третю статті 43 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
До складу апеляційної комісії входять представники органу, що призначає, а також відповідних державних органів та громадських об’єднань. До складу апеляційної комісії не можуть входити представники призначених органів і визнаних незалежних організацій.
( Частину третю статті 43 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Член апеляційної комісії не може брати участі в розгляді апеляції в разі, якщо він перебував або перебуває у службовій залежності від заявника, призначеного органу чи визнаної незалежної організації, який (яка) є однією із сторін апеляції, або є близькою особою в розумінні Закону України "Про запобігання корупції" для заявника - фізичної особи, будь-якої особи з числа працівників заявника чи будь-якої особи, яка належить до персоналу призначеного органу або визнаної незалежної організації, який (яка) є однією із сторін апеляції.
( Частину третю статті 43 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
4. Подання апеляції призначеному органу та апеляційній комісії не обмежує права заявника на звернення до суду.
Рішення апеляційної комісії може бути оскаржене в судовому порядку.
( Частину п'яту статті 43 виключено на підставі Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
6. Положення про апеляційну комісію, її склад та порядок розгляду нею апеляцій затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.
Стаття 44. Координація призначених органів
1. У разі якщо це передбачено певним технічним регламентом, відповідна координація та співпраця між органами з оцінки відповідності, призначеними згідно із зазначеним технічним регламентом, забезпечуються у формі секторальної або міжсекторальної групи чи груп призначених органів.
( Частина перша статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
2. Призначені органи беруть участь у роботі секторальної або міжсекторальної групи чи груп призначених органів безпосередньо або через визначених представників.
Участю в діяльності секторальних (міжсекторальних) груп призначених органів вважається також забезпечення призначеними органами поінформованості свого персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність та застосування ними документів, визначених частиною четвертою цієї статті, як загальних настанов.
( Частину другу статті 44 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
3. Орган, що призначає, утворює та ліквідовує секторальні (міжсекторальні) групи призначених органів, а також визначає технічні регламенти та/або передбачені ними процедури оцінки відповідності, що належать до сфери відповідальності зазначених груп.
Секторальні (міжсекторальні) групи призначених органів є формою співробітництва відповідних призначених органів та не мають статусу юридичної особи і не є консультативними, дорадчими чи іншими допоміжними органами центральних органів виконавчої влади.
( Частину третю статті 44 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Типове положення про секторальну (міжсекторальну) групу призначених органів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.
( Частину третю статті 44 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
4. Секторальні (міжсекторальні) групи призначених органів мають право розробляти та ухвалювати документи, спрямовані на забезпечення узгодженості в технічному застосуванні призначеними органами процедур оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, що належать до сфери відповідальності зазначених груп. Призначені органи повинні застосовувати такі документи як загальні настанови.
5. Організаційне забезпечення діяльності секторальних (міжсекторальних) груп призначених органів здійснюють технічні секретаріати таких груп, функції яких покладаються органом, що призначає, на призначені органи, які у письмовій формі висловили згоду та підтвердили власну спроможність виконувати зазначені функції.
( Статтю 44 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Розділ VIII
ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ
Стаття 45. Визнання результатів оцінки відповідності, проведеної за межами України
1. Результати оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, проведеної в іншій державі, визнаються і приймаються в Україні, якщо застосовані в цій державі процедури оцінки відповідності (навіть якщо вони відрізняються від українських процедур) забезпечують такий самий або вищий рівень відповідності вимогам відповідних технічних регламентів, як і українські процедури оцінки відповідності.
( Частина перша статті 45 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
2. Результати оцінки відповідності (протоколи випробувань, документи про відповідність тощо) вимогам технічних регламентів, проведеної в інших державах, визнаються і приймаються в Україні згідно з положеннями чинних міжнародних договорів України, які передбачають взаємне визнання результатів оцінки відповідності.
У разі якщо технічний регламент, розроблений на основі відповідного акта законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації, охоплює види (категорії, групи) продукції та/або процедури оцінки відповідності такої продукції, щодо яких відсутні призначені органи, в Україні визнаються документи про відповідність такої продукції, видані органами з оцінки відповідності, нотифікованими державами - членами Європейського Союзу згідно з відповідним актом законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації.
( Частину другу статті 45 доповнено абзацом згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
( Частина друга статті 45 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
3. Призначені органи мають право визнавати і приймати результати оцінки відповідності (протоколи випробувань, документи про відповідність тощо) вимогам технічних регламентів, проведеної іноземними акредитованими органами з оцінки відповідності, на підставі укладених з такими органами договорів про визнання результатів оцінки відповідності, за умови якщо:
( Абзац перший частини третьої статті 45 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
національні органи з акредитації, які акредитують органи з оцінки відповідності як в Україні, так і в іншій державі, є членами міжнародної або регіональної організації з акредитації та/або уклали угоду про взаємне визнання з такою організацією стосовно відповідних видів діяльності з оцінки відповідності;
призначений орган на підставі результатів оцінки відповідності (протоколів випробувань, документів про відповідність тощо), проведеної іноземним акредитованим органом з оцінки відповідності, застосовує процедуру оцінки відповідності або її частину та видає документ про відповідність, передбачений цією процедурою, під свою відповідальність.
( Абзац третій частини третьої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VIII від 06.06.2019 )
( Частину четверту статті 45 виключено на підставі Закону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
Розділ IX
КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Стаття 46. Контроль за додержанням законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності
1. Контроль відповідності продукції вимогам технічних регламентів здійснюється шляхом державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, а в разі якщо певні види продукції, на які поширюється дія технічних регламентів, не підлягають державному ринковому нагляду і контролю нехарчової продукції, - шляхом здійснення інших видів державного нагляду (контролю) відповідно до закону.
2. Орган, що призначає, із залученням відповідних державних органів проводить моніторинг призначених органів і визнаних незалежних організацій відповідно до цього Закону.
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності
1. Особи, винні в порушенні законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності, притягуються до відповідальності згідно із законом.
2. Суб’єкти господарювання, що вводять в обіг або надають на ринку продукцію, у межах своїх обов’язків у ланцюгу постачання несуть відповідальність згідно із законом за відповідність такої продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції.
Суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом за забезпечення того, що вся інформація, яку вони надають стосовно своєї продукції, є точною, повною та відповідає вимогам усіх чинних технічних регламентів, що застосовуються до такої продукції.
( Статтю 47 доповнено частиною другою згідно із Законом № 4831-IX від 07.04.2026 )
Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім:
підпунктів 2, 4, 5, 7-12, 15, 16 і 21 пункту 3 та пункту 10 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;
підпункту 14 пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з 1 липня 2015 року;
підпункту 3 та підпункту "д" підпункту 22 пункту 3 цього розділу, які набирають чинності з 21 вересня 2015 року;
абзацу третього підпункту "ж" підпункту 22 пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з 1 січня 2016 року;
абзаців другого та третього підпункту 13 та підпункту 20 пункту 3 цього розділу, які набирають чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 30, ст. 1008).
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон України "Про підтвердження відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 32, ст. 169; 2005 р., № 2, ст. 33; 2006 р., № 12, ст. 101; 2009 р., № 24, ст. 297; 2012 р., № 36, ст. 420; 2013 р., № 38, ст. 500; 2014 р., № 4, ст. 61, № 30, ст. 1008);
Закон України "Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 12, ст. 101; 2007 р., № 35, ст. 488; 2008 р., № 23, ст. 218; 2009 р., № 24, ст. 297; 2011 р., № 21, ст. 144; 2012 р., № 36, ст. 420; 2013 р., № 38, ст. 500; 2014 р., № 4, ст. 61, № 31, ст. 1058).
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
а) статті 169 та 170-1 виключити;
б) статті 172-1 і 188-9 викласти в такій редакції:
"Стаття 172-1. Порушення процедур оцінки відповідності
Порушення призначеними органами з оцінки відповідності чи визнаними незалежними організаціями процедур оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; порушення органами з сертифікації, призначеними в державній системі сертифікації, правил і порядку обов’язкової сертифікації продукції -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
"Стаття 188-9. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання
Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, щодо усунення порушень законодавства про стандартизацію, метрологію та метрологічну діяльність, технічні регламенти та оцінку відповідності і сертифікацію продукції в державній системі сертифікації або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
в) у частині першій статті 244-4 слова та цифри "стаття 170-1 - щодо правопорушень під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам" виключити;
г) статтю 244-7 викласти в такій редакції:
"Стаття 244-7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-1, 188-9 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу";
2) статтю 46 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34-35, ст. 458) викласти в такій редакції:
"Стаття 46. Оцінка відповідності у сфері цивільного захисту
1. Оцінка відповідності у сфері цивільного захисту здійснюється у випадках та порядку, визначених законодавством";
3) у Законі України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84 із наступними змінами):
а) у частині третій статті 6:
в абзаці першому слова "нормативними документами" замінити словами "нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами";
абзаци другий та третій виключити;
б) частину четверту статті 14 викласти в такій редакції:
"4. Продукція, щодо якої нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, встановлені вимоги стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, повинна вводитися в обіг та реалізовуватися з додержанням зазначених вимог";
в) у частині першій статті 15:
абзац сімнадцятий після слів "підлягає обов’язковій сертифікації" доповнити словами "в державній системі сертифікації";
після абзацу вісімнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію".
У зв’язку з цим абзац дев’ятнадцятий вважати абзацом двадцятим;
г) у частині першій статті 23:
пункт 2 виключити;
у пункті 3 слово "Україні" замінити словами "державній системі сертифікації";
у пункті 4 слова "нормативних документів" виключити;
ґ) у частині першій статті 26:
пункт 6 виключити;
у пункті 7:
підпункт "а" виключити;
підпункт "б" викласти в такій редакції:
"б) яка підлягає обов’язковій сертифікації в державній системі сертифікації, але в документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності";
підпункт "в" виключити;
у підпункті "а" пункту 8 слова "та нормативних документів" замінити словами "стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища";
4) у Законі України "Про пестициди і агрохімікати" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 14, ст. 91; 2004 р., № 26, ст. 362; 2006 р., № 43, ст. 420; 2010 р., № 30, ст. 394):
а) частину шосту статті 8 викласти в такій редакції:
"Машини, призначені для застосування пестицидів і агрохімікатів, на які поширюється дія технічного регламенту щодо машин, не підлягають державним випробуванням, державній реєстрації та перереєстрації";
б) частину п’яту статті 10 виключити;
в) абзац третій частини другої статті 20 доповнити словами "(крім машин, призначених для застосування пестицидів і агрохімікатів, на які поширюється дія технічного регламенту щодо машин)";
5) у Законі України "Про туризм" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 13, ст. 180; 2012 р., № 40, ст. 477; 2014 р., № 23, ст. 873):
а) в абзаці сьомому частини другої статті 6 слова "і сертифікації" виключити;
б) абзац шостий частини першої статті 10 виключити;
в) у статті 18:
у назві слова "Сертифікація і стандартизація" замінити словом "Стандартизація";
частини другу - четверту виключити;
г) у статті 19-1:
у пункті 3 частини другої слова "відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам" виключити;
у пункті 3 частини четвертої слова "сертифікатів відповідності" виключити;
ґ) у пункті 3 частини четвертої статті 20 слова "відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам" виключити;
д) абзац третій частини другої статті 24 виключити;
е) в абзаці четвертому частини першої статті 25 слово "сертифікатів" виключити;
є) абзац четвертий частини другої статті 30 виключити;
( Підпункт 6 пункту 3 розділу X втратив чинність на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021 )
7) у статті 13 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 29, ст. 139; 2006 р., № 22, ст. 184):
у назві слова "та сертифікація" виключити;
у першому реченні частини першої слова "і підлягає обов’язковій сертифікації" виключити;
8) у Законі України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 32, ст. 170; 2009 р., № 24, ст. 297; 2011 р., № 21, ст. 144; 2012 р., № 36, ст. 420; 2014 р., № 4, ст. 61):
а) абзаци шостий, сьомий та дев’ятий статті 1 виключити;
б) статтю 6-1 викласти в такій редакції:
"Стаття 6-1. Вимоги до національного органу України з акредитації
Національний орган України з акредитації повинен:
бути організованим таким чином, щоб забезпечити його незалежність від органів з оцінки відповідності, оцінку яких він проводить, і від будь-якого комерційного тиску та запобігання виникненню конфлікту інтересів з органами з оцінки відповідності;
бути організованим та функціонувати таким чином, щоб гарантувати об’єктивність і неупередженість своєї діяльності;
забезпечувати прийняття кожного рішення, яке стосується засвідчення компетентності органу з оцінки відповідності, компетентними особами, що є іншими, ніж особи, які провели оцінку цього органу;
вживати адекватних заходів для забезпечення конфіденційності одержаної інформації;
визначати види діяльності з оцінки відповідності, стосовно яких він є компетентним здійснювати акредитацію, з посиланням на відповідні нормативно-правові акти та стандарти;
встановлювати необхідні процедури для забезпечення ефективного управління та належного внутрішнього контролю;
мати у своєму розпорядженні достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань;
документувати обов’язки, сфери відповідальності та повноваження персоналу, який може впливати на якість оцінки і засвідчення компетентності;
встановлювати, впроваджувати та підтримувати процедури моніторингу компетентності залученого персоналу та стану виконання персоналом своїх обов’язків;
перевіряти, чи акредитовані органи проводять оцінки відповідності у пропорційний спосіб, без покладання зайвого навантаження на суб’єктів господарювання та з належним урахуванням величини підприємства, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій воно діє, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу;
оприлюднювати річні фінансові звіти, підготовлені відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку";
в) частину п’яту статті 6-3 після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
"створення перешкод для здійснення моніторингу відповідності вимогам до національного органу України з акредитації або невжиття на вимогу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, коригувальних заходів, передбачених частиною першою статті 6-4 цього Закону".
У зв’язку з цим абзаци восьмий та дев’ятий вважати відповідно абзацами дев’ятим та десятим;
г) доповнити статтею 6-4 такого змісту:
"Стаття 6-4. Забезпечення відповідності вимогам до національного органу України з акредитації
У разі якщо національний орган України з акредитації не відповідає вимогам або не виконує своїх обов’язків, встановлених цим Законом, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, вживає відповідних коригувальних заходів або забезпечує вжиття таких коригувальних заходів національним органом України з акредитації.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, здійснює через регулярні проміжки часу моніторинг національного органу України з акредитації з метою забезпечення виконання ним на постійній основі вимог, установлених статтею 6-1 цього Закону (далі - моніторинг відповідності вимогам до національного органу України з акредитації).
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, під час здійснення моніторингу відповідності вимогам до національного органу України з акредитації повинен максимально враховувати результати взаємного оцінювання.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, які здійснюють моніторинг відповідності вимогам до національного органу України з акредитації, мають право:
безперешкодно відвідувати, за умови пред’явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення зазначеного моніторингу, національний орган України з акредитації;
вимагати від національного органу України з акредитації надання документів і матеріалів, необхідних для проведення зазначеного моніторингу, одержувати копії таких документів і матеріалів;
вимагати від посадових осіб національного органу України з акредитації надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення зазначеного моніторингу.
Моніторинг відповідності вимогам до національного органу України з акредитації здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
9) у Законі України "Про питну воду та питне водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 16, ст. 112; 2005 р., № 4, ст. 95; 2013 р., № 48, ст. 682):
а) в абзаці четвертому статті 5 слова "ліцензування та сертифікації" замінити словами "та ліцензування";
б) в абзаці шостому частини другої статті 16 слова "сертифіката відповідності та" виключити;
в) абзац сьомий частини першої статті 23 виключити;
г) в абзаці другому частини першої статті 46 слова "чи дозволу на тимчасове відхилення якості питної води від вимог державних стандартів" виключити;
10) у статті 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 35, ст. 258; 2014 р., № 6-7, ст. 80):
частину п’яту викласти в такій редакції:
"Регламент зберігання зерна та продуктів його переробки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики";
у частині шостій слово "технічного" замінити словом "зазначеного";
11) у частині першій статті 11 Закону України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 107; 2014 р., № 6-7, ст. 80) слова "стандартизації, метрології та сертифікації" виключити;
12) у Законі України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 315):
а) абзац чотирнадцятий частини першої статті 7 викласти в такій редакції:
"Покупцеві також повинна надаватися інформація про наявність документального засвідчення відповідності машин, робіт, послуг установленим законодавством вимогам";
б) абзац другий частини першої статті 15 виключити;
в) у частині першій статті 18 слова "мають сертифікат відповідності з маркуванням національним знаком відповідності" виключити;
13) у частині третій статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483; 2010 р., № 13, ст. 128; 2014 р., № 23, ст. 873, № 30, ст. 1008):
абзац четвертий викласти в такій редакції:
"Видача, переоформлення, видача дублікатів, анулювання свідоцтв про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", та без застосування принципу організаційної єдності";
доповнити абзацами п’ятим та шостим такого змісту:
"Видача, переоформлення, видача дублікатів рішень про призначення органу з оцінки відповідності на здійснення оцінки відповідності вимогам відповідного технічного регламенту та рішень про призначення визнаної незалежної організації на здійснення оцінки відповідності технології виконання нерознімних з’єднань, персоналу, який виконує нерознімні з’єднання, та/або персоналу, який проводить неруйнівний контроль, згідно з технічним регламентом щодо обладнання, що працює під тиском, розширення та обмеження сфери призначення, тимчасове припинення і поновлення дії зазначених рішень, їх анулювання здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", та без застосування принципу організаційної єдності.
Видача, переоформлення, видача дублікатів рішень про призначення органу з сертифікації в державній системі сертифікації, розширення сфери призначення, анулювання зазначених рішень здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Декретом Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію", та без застосування принципу організаційної єдності";
