| 1.5.2.3. Встановлено вичерпний перелік заборон щодо витрачання політичними партіями коштів державного фінансування, а також визначено пріоритетні напрями використання таких коштів з метою дотримання політичними партіями обмежень, визначених для учасників бюджетного процесу | 1) набрав чинності закон, яким визначено вичерпний перелік:
а) заборон політичним партіям використовувати кошти державного фінансування, зокрема для:
фінансування незаконної діяльності політичної партії (8 відсотків);
фінансування діяльності, яка не передбачена або прямо заборонена статутом політичної партії (8 відсотків);
оплати або розповсюдження оплаченої за кошти державного фінансування політичної реклами та реклами протягом періоду часу, що починається за 90 днів до дня початку виборчого процесу чергових загальнодержавних чи місцевих виборів та закінчується днем завершення або припинення відповідного виборчого процесу (8 відсотків);
придбання нерухомого майна та цінних паперів (8 відсотків);
придбання рухомого майна або нематеріальних активів, якщо їх вартість перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому здійснюється придбання такого рухомого майна або нематеріальних активів (8 відсотків);
погашення будь-якої заборгованості, що утворилася у політичної партії до дня, наступного за днем відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання (8 відсотків);
перерахування до виборчих фондів (8 відсотків);
фінансування діяльності, яка не передбачена або прямо заборонена статутом політичної партії (8 відсотків);
б) пріоритетних напрямів для використання політичними партіями коштів державного фінансування, зокрема:
розвиток політичних партій у виконанні своїх статутних завдань (9 відсотків);
підвищення якості зв'язків політичної партії з виборцями (9 відсотків);
підвищення інтересу жінок до політичної діяльності (9 відсотків);
підвищення інтересу молоді до політичної діяльності (9 відсотків) | 100 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| 1.5.2.4. Встановлено порядок використання недрукованих засобів масової інформації, зовнішньої реклами, соціальних медіа- та інших онлайн-платформ для цілей виборчої кампанії | 1) набрав чинності закон, яким встановлено порядок використання зовнішньої реклами, соціальних медіа- та інших онлайн-платформ для цілей виборчої кампанії | 100 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| Проблема 1.5.3. Система контролю за фінансуванням діяльності політичних партій та фінансуванням їх участі у виборах потребує удосконалення |
| 1.5.3.1. Функціонує електронна система подання та оприлюднення звітності політичних партій | 1) набрали чинності акти законодавства, якими передбачено електронне подання та оприлюднення всіх фінансових звітів учасників виборчого процесу та референдумів через IT-системи Національного агентства | 20 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| 2) набрав чинності нормативно-правовий акт, яким регламентовано порядок ведення IT-системи Національного агентства | 10 | офіційний веб-сайт Національного агентства |
| 3) забезпечено функціонування Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, його удосконалення, яке дає можливість подання та оприлюднення фінансової звітності політичних партій, суб'єктів виборчого процесу, суб'єктів референдумів | 60 | офіційний веб-сайт Національного агентства |
| 4) впроваджено автоматизовану інформаційно-аналітичну систему, що забезпечує автоматизацію виборчих процедур у Центральній виборчій комісії та виборчих комісіях нижчого рівня під час проведення виборів | 10 | офіційний веб-сайт Центральної виборчого комісії |
| 1.5.3.2. Запроваджено автоматичний режим проведення перевірок звітів політичних партій шляхом інтеграції з іншими інформаційно-телекомунікаційними і довідковими системами, реєстрами, базами даних | 1) набрали чинності спільні акти Національного агентства та інших державних органів, органів виконавчої влади, які є держателями інформаційно-комунікаційних та довідкових систем, реєстрів, баз даних (НКЦПФР, Держгеокадастр та Єдина система електронних публічних закупівель Prozorro), якими регламентовано порядок, обсяги та способи обміну інформацією | 60 | офіційний веб-сайт Національного агентства |
2) подані до Національного агентства фінансові звіти за відповідний період в автоматичному режимі на предмет дотримання політичними партіями та суб'єктами виборчого процесу вимог законодавства щодо:
а) своєчасності подання фінансової звітності (для політичних партій та суб'єктів виборчого процесу) (10 відсотків);
б) дотримання обмежень щодо розміру внеску, здійсненого фізичними та юридичними особами (для політичних партій та суб'єктів виборчого процесу) (10 відсотків);
в) повноти відображення відомостей про майно, що перебуває на праві власності у політичної партії (для політичних партій) (10 відсотків);
г) дотримання обмежень щодо здійснення внеску на користь політичної партії особами, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади на встановлену граничну суму року, в якому здійснюється внесок, протягом строку дії такого договору та протягом одного року після припинення його дії (для політичних партій) (10 відсотків) | 40 | офіційний веб-сайт Національного агентства |
| 1.5.3.3. Запроваджено ризик-орієнтований підхід до здійснення контролю за діяльністю політичних партій | 1) набрав чинності закон, яким визначено:
а) моніторинг, як систему постійного спостереження за фінансово-господарською та іншої діяльністю політичних партій з метою ідентифікації ризиків (20 відсотків);
б) суб'єкта затвердження правил проведення моніторингу фінансово-господарської та іншої діяльності політичних партій (20 відсотків);
в) обов'язок здійснення Національним агентством аналізу звітів, які подано суб'єктами виборчого процесу (крім кандидатів на пост Президента України та політичних партій), у повному обсязі на предмет своєчасності їх подання, а також вибірково - з урахуванням ризиків фінансово-господарської та іншої діяльності (20 відсотків) | 60 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| 2) набрав чинності підзаконний акт, яким визначено правила проведення вибіркової перевірки фінансових звітів суб'єктів виборчого процесу (крім кандидатів на пост Президента України та політичних партій) відповідно до визначених критеріїв ризиків | 20 | офіційні друковані видання
Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів |
| 3) Національне агентство інформує всі політичні партії, в діяльності яких виявлено ризикові операції за результатами моніторингу їх діяльності у відповідному кварталі, в автоматичному режимі | 20 | офіційний веб-сайт Національного агентства |
| 1.5.3.4. Прийняті нові порядки подання та перевірки звітності політичних партій, а також форми звіту та висновку за результатами такої перевірки | 1) Національне агентство затвердило оновлені (порівняно з чинними станом на 2020 рік):
а) Порядок подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (25 відсотків);
б) Порядок проведення перевірки звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (25 відсотків);
в) форму звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (25 відсотків);
г) форму висновку про результати перевірки звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (25 відсотків) | 100 | офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| 1.5.3.5. Забезпечено ефективний розподіл повноважень між Центральною виборчою комісією і Національним агентством щодо контролю за фінансуванням політичної діяльності та передвиборної агітації | 1) набрав чинності закон щодо внесення змін до Виборчого кодексу України, яким визначено, що функція контролю (аналізу) фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів повністю переходить до Національного агентства | 100 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| 1.6. Захист викривачів корупції |
| Проблема 1.6.1. Відсутність поваги до викривачів корупції у суспільстві, а також відсутність у осіб, які хочуть повідомити про корупцію, необхідних знань щодо правових гарантій захисту їх порушених прав |
| 1.6.1.1. За допомогою просвітницьких заходів сформовано повагу до викривачів як відповідальних громадян | 1) частка населення, яка схвалює діяльність викривачів корупції (повністю схвалюю або скоріше схвалюю) становить:
а) понад 75 відсотків (100 відсотків);
б) понад 70 відсотків (75 відсотків);
в) понад 65 відсотків (50 відсотків) | 100 | результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством |
| 1.6.1.2. Повідомлення про корупцію стали частиною правової культури громадян | 1) частка населення, яка спроможна бути викривачем корупції становить:
а) понад 20 відсотків (100 відсотків);
б) понад 15 відсотків (75 відсотків);
в) понад 10 відсотків (50 відсотків) | 100 | результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством |
| 1.6.1.3. Значна частина громадян належним чином обізнана з гарантіями правового захисту викривачів | 1) частка населення, яка належно обізнана з гарантіями правового захисту викривачів становить:
а) понад 25 відсотків (100 відсотків);
б) понад 20 відсотків (75 відсотків);
в) понад 15 відсотків (50 відсотків) | 100 | результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством |
| 1.6.1.4. Переслідування та дискримінація викривачів на робочому місці чи порушення їх інших прав є винятком, а не нормою | 1) звіт за результатами аналітичного дослідження міжнародного досвіду та практики національного правозастосування щодо взаємозалежності рівня переслідування викривачів та відповідальності керівників (роботодавців) за порушення прав викривача оприлюднено | 40 | офіційний веб-сайт Національного агентства |
| 2) набрав чинності закон, яким імплементовано рекомендації, сформульовані у звіті за результатами аналітичного дослідження, зазначеного в підпункті 1 пункту 1.6.1.4 | 60 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| Проблема 1.6.2. Відсутність необхідних знань для належного повідомлення про випадки корупції, суб'єктів, уповноважених на їх розгляд, а також механізму ефективного розгляду таких повідомлень |
1.6.2.1 Внесено зміни до законодавства щодо забезпечення зручного повідомлення про корупцію та результативного розгляду таких повідомлень;
функціонує єдиний електронний онлайн-портал для викривачів | 1) єдиний портал повідомлень викривачів введено в експлуатацію | 50 | офіційні друковані видання
Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
офіційний веб-сайт Національного агентства |
2) до єдиного порталу повідомлень викривачів підключено:
а) 100 відсотків державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, в яких відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" повинні функціонувати внутрішні канали повідомлення (30 відсотків);
б) щонайменше 70 відсотків державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, в яких відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" повинні функціонувати внутрішні канали повідомлення (20 відсотків);
в) щонайменше 50 відсотків державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, в яких відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" повинні функціонувати внутрішні канали повідомлення (10 відсотків) | 30 | офіційний веб-сайт Національного агентства
єдиний портал повідомлень викривачів |
| 3) щонайменше 60 відсотків працівників уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції вважають роботу з повідомленнями про корупцію за допомогою єдиного порталу повідомлень викривачів зрозумілою та ефективною | 10 | опитування, організоване Національним агентством |
| 4) щонайменше 50 відсотків повідомлень про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" подаються через єдиний портал повідомлень викривачів | 10 | офіційний веб-сайт Національного агентства
єдиний портал повідомлень викривачів |
| 1.6.2.2. Значна частина громадян належно обізнана з порядком та каналами подання повідомлень про корупцію завдяки ефективному проведенню інформаційно-роз'яснювальної та просвітницької роботи | 1) за результатами соціологічного опитування встановлено, що показник обізнаності громадян ("достатньо обізнаний" та "поверхнево обізнаний") щодо каналів повідомлення про корупцію становить:
а) понад 60 відсотків (50 відсотків);
б) понад 45 відсотків (30 відсотків);
в) понад 30 відсотків (10 відсотків) | 50 | результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством |
2) за результатами соціологічного опитування встановлено, що показник обізнаності громадян ("достатньо обізнаний" та "поверхнево обізнаний") щодо механізмів розгляду повідомлень про корупцію становить:
а) понад 60 відсотків (50 відсотків);
б) понад 45 відсотків (30 відсотків);
в) понад 30 відсотків (10 відсотків) | 50 | результати стандартного опитування щодо корупції в Україні, організованого Національним агентством |
| 1.6.2.3. Створено належні внутрішні канали для повідомлень про корупцію, які містять в собі інформацію, що віднесена до державної таємниці, таємниці слідства, а також службової інформації, яка зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни | 1) набрав чинності закон, яким передбачено створення внутрішніх каналів для захищеного подання повідомлень про корупцію, які містять в собі інформацію, що віднесена до державної таємниці, таємниці слідства, а також службової інформації, яка зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни | 60 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| 2) створено в усіх органах, які провадять оперативно-розшукову, контррозвідувальну та розвідувальну діяльність, діяльність у сфері оборони країни, внутрішні канали для захищеного подання повідомлень про корупцію | 40 | моніторинг, проведений Національним агентством |
| Проблема 1.6.3. Захист викривачів не здійснюється належним чином через недостатню інституційну спроможність уповноважених на це органів та недоліки в законодавчому регулюванні |
1.6.3.1. Національне агентство та інші уповноважені органи (підрозділи) в межах повноважень належно здійснюють на практиці захист викривачів завдяки:
проведенню моніторингу діяльності уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції щодо роботи з викривачами;
належній координації між органами, уповноваженими на забезпечення захисту викривачів;
належному рівню правового захисту викривачів;
сприянню у забезпеченні надання викривачам психологічної допомоги | 1) упроваджено систему моніторингу діяльності уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції щодо роботи з викривачами | 40 | офіційний веб-сайт Національного агентства
антикорупційний портал Національного агентства |
| 2) створено систему надання психологічної допомоги викривачам в Україні, в тому числі тим, що повідомили під час військових дій | 30 | антикорупційний портал Національного агентства
єдиний портал повідомлень викривачів |
3) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) понад 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють ефективність захисту викривачів державними органами як високу або дуже високу (30 відсотків);
б) понад 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють ефективність захисту викривачів державними органами як високу або дуже високу (20 відсотків);
в) понад 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють ефективність захисту викривачів державними органами як високу або дуже високу (10 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 1.6.3.2. Суди та центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є надійним механізмом захисту прав викривачів завдяки підвищенню рівня кваліфікації та компетентності суддів, працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у справах щодо захисту прав викривачів | 1) впроваджено на постійній основі сертифікаційні курси для суддів та тренінги для прокурорів, поліцейських, адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги з питань правового захисту викривачів | 60 | офіційний веб-сайт Національного агентства |
2) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) понад 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють ефективність захисту викривачів судами, адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги як високу або дуже високу (40 відсотків);
б) понад 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють ефективність захисту викривачів судами, адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги як високу або дуже високу (30 відсотків);
в) понад 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють ефективність захисту викривачів судами, адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги як високу або дуже високу (20 відсотків) | 40 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 1.6.3.3. Українське законодавство відповідає міжнародним стандартам захисту викривачів; створено дієві механізми реалізації законодавства про захист викривачів, у тому числі в частині здійснення щодо них заходів безпеки | 1) набрав чинності закон, яким українське законодавство приведено у відповідність з міжнародними стандартами захисту викривачів та, зокрема, передбачено:
а) запровадження широкої дефініції "викривач" (20 відсотків);
б) поширення гарантій захисту викривача на осіб, які сприяли здійсненню повідомлення (15 відсотків);
в) уточнення процедури розгляду повідомлень, які надійшли регулярними каналами, зокрема до Національного агентства (20 відсотків);
г) визначення Національного агентства органом, відповідальним за координацію діяльності органів, уповноважених на забезпечення захисту викривачів (15 відсотків);
ґ) забезпечення безпеки викривачів шляхом розширення категорій осіб, які претендують на здійснення заходів безпеки та впровадження нових заходів безпеки (20 відсотків) | 90 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
2) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) понад 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють відповідність українського законодавства міжнародним стандартам захисту викривачів як високу або дуже високу (10 відсотків);
б) понад 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють відповідність українського законодавства міжнародним стандартам захисту викривачів як високу або дуже високу (7 відсотків);
в) понад 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики оцінюють відповідність українського законодавства міжнародним стандартам захисту викривачів як високу або дуже високу (5 відсотків) | 10 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 1.6.3.4. Законодавством передбачено особливості захисту військовослужбовців-викривачів | 1) набрав чинності закон, яким передбачено:
а) вільне обрання каналів повідомлення військовослужбовцями-викривачами (30 відсотків);
б) права та гарантії захисту військовослужбовців-викривачів (40 відсотків);
в) впровадження механізму заохочення військовослужбовців-викривачів (30 відсотків) | 100 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| 2. ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ У ПРІОРИТЕТНИХ СФЕРАХ |
| 2.1. Справедливий суд, прокуратура та органи правопорядку |
| Проблема 2.1.1. У суспільстві спостерігається тенденція щодо підвищення рівня недовіри до органів у системі правосуддя. Закон не визначає доброчесність як кваліфікаційну вимогу до членів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України |
| 2.1.1.1. Доброчесність визначена як обов'язкова законодавча вимога до членів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, дисциплінарних органів у системі правосуддя | 1) незмінними та чинними є положення:
а) Закону України "Про Вищу раду правосуддя", яким станом на 5 серпня 2021 р. визначено вимогу щодо відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критерію доброчесності та показники, за якими проводиться оцінка відповідності критерію доброчесності (35 відсотків);
б) Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яким станом на 5 серпня 2021 р. визначено вимогу щодо відповідності кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України критерію доброчесності та показники, за якими проводиться оцінка відповідності критерію доброчесності (35 відсотків) | 70 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
2) щонайменше 80 відсотків фахівців у сфері правосуддя оцінюють, що:
а) законодавчо визначені показники, за якими проводиться оцінка відповідності кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя критерію доброчесності, є загалом або здебільшого повними та всебічними (15 відсотків);
б) законодавчо визначені показники, за якими проводиться оцінка відповідності кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України критерію доброчесності, є загалом або здебільшого повними та всебічними (15 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 2.1.1.2. Оцінка щодо доброчесності нових членів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводиться незалежною комісією, чинний склад Вищої ради правосуддя перевірено щодо відповідності вимогам доброчесності та професійної етики; нові члени Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідають цим вимогам; розглянуто питання про втрату посади членами, які не відповідали цим вимогам | 1) набрав чинності закон, яким внесено зміни до статті 95-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо включення до складу Конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України замість міжнародних експертів відповідно до пункту 50 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону представників громадянського суспільства | 25 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| 2) набрав чинності закон, яким внесено зміни до статті 9-1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо включення до складу Етичної ради замість міжнародних експертів відповідно до пункту 23-1 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону представників громадянського суспільства | 25 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
3) висновки щодо відповідності критеріям професійної етики та доброчесності щодо кожного кандидата на вакантну посаду члена Вищої ради правосуддя:
а) надано суб'єктам призначення (8 відсотків);
б) оприлюднено (2 відсотки) | 10 | Етична рада |
4) перелік кандидатів на вакантні посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які відповідають критерію доброчесності:
а) сформовано (4 відсотки);
б) передано Вищій раді правосуддя (4 відсотки);
в) оприлюднено (2 відсотки) | 10 | Конкурсна комісія для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України |
5) щонайменше 80 відсотків фахівців у сфері правосуддя оцінюють, що:
а) законодавчо визначений склад комісії, яка відповідно до закону проводить оцінку відповідності критеріям доброчесності кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя, повністю або здебільшого дає змогу забезпечити її незалежність (10 відсотків);
б) законодавчо визначений склад комісії, яка відповідно до закону проводить оцінку відповідності критеріям доброчесності кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, повністю або здебільшого дає змогу забезпечити її незалежність (10 відсотків);
в) перевірка відповідності чинного складу Вищої ради правосуддя щодо відповідності вимогам доброчесності та професійної етики проведена повністю чи загалом безсторонньо і неупереджено (10 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 2.1.1.3. Усунуто можливості прийняття членом Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішень в умовах конфлікту інтересів | 1) звіт за результатами аналітичного дослідження щодо механізмів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України опубліковано | 30 | Національне агентство |
| 2) набрав чинності закон, яким розв'язано наявні проблеми механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України | 60 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
3) щонайменше 80 відсотків фахівців у сфері правосуддя оцінюють:
а) запроваджений порядок повідомлення про конфлікт інтересів у діяльності члена Вищої ради правосуддя та порядок врегулювання конфлікту інтересів як повністю або загалом дієвий для забезпечення безсторонності та неупередженості рішень Вищої ради правосуддя (5 відсотків);
б) запроваджений порядок повідомлення про конфлікт інтересів у діяльності члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та порядок врегулювання конфлікту інтересів як повністю або загалом дієвий для забезпечення безсторонності та неупередженості рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (5 відсотків) | 10 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| Проблема 2.1.2. Процедури кваліфікаційного оцінювання суддів та конкурсні процедури потребують удосконалення та розроблення чітких і передбачуваних критеріїв (індикаторів) доброчесності та професійної етики. Доброчесність та професійна етика як стандартні вимоги до суддів недостатньо впроваджені на практиці, а оцінювання цих вимог не завжди є прозорим та передбачуваним |
| 2.1.2.1. Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя разом з органами, залученими до оцінювання, органами суддівського самоврядування та громадськістю розроблено та впроваджено в практику чіткі і передбачувані критерії (індикатори) доброчесності та професійної етики для кваліфікаційного оцінювання суддів і добору нових суддів | 1) підготовлено та оприлюднено результати аналізу практики проведення оцінки відповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики (зокрема, з урахуванням релевантної судової практики):
а) Громадською радою доброчесності (2,5 відсотка);
б) Громадською радою міжнародних експертів (2,5 відсотка);
в) Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (2,5 відсотка);
г) Вищою радою правосуддя (2,5 відсотка) | 10 | Вища кваліфікаційна комісія суддів України |
| 2) набрав чинності закон, яким передбачено затвердження єдиних критеріїв (індикаторів) проведення оцінки доброчесності та професійної етики судді, а також доброчесності кандидата на посаду судді під час усіх процедур добору та оцінювання суддів. Проведення процедур кваліфікаційного оцінювання не повинно призвести до повторного оцінювання тих суддів, що пройшли таке кваліфікаційне оцінювання під час процедур первинного кваліфікаційного оцінювання, конкурсних процедур чи процедур добору | 30 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
3) єдині критерії (індикатори) проведення оцінки доброчесності та професійної етики судді, а також доброчесності кандидата на посаду судді:
а) розроблені Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Громадською радою доброчесності з урахуванням професіограми судді та найкращих практик, визначених за результатами аналізу практики проведення оцінки відповідності суддів критеріям доброчесності та професійної етики, а кандидатів на посаду судді - критерію доброчесності (9 відсотків);
б) розроблені у консультаціях Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Громадської ради доброчесності, Ради суддів України, неурядових організацій (9 відсотків);
в) затверджені (9 відсотків);
г) оприлюднені (9 відсотків);
д) застосовуються Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Громадською радою доброчесності (9 відсотків) | 45 | Вища кваліфікаційна комісія суддів України |
4) щонайменше 80 відсотків фахівців у сфері правосуддя оцінюють, що:
а) єдині критерії (індикатори) проведення оцінки доброчесності та професійної етики судді, а також доброчесності кандидата на посаду судді, які застосовуються на практиці, повністю або здебільшого враховують професіограму судді, а також усі найкращі практики попереднього проведення оцінки відповідності суддів критеріям доброчесності та професійної етики, а кандидатів на посаду судді - критерію доброчесності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Громадської ради доброчесності (5 відсотків);
б) єдині критерії (індикатори) проведення оцінки доброчесності та професійної етики судді, а також доброчесності кандидата на посаду судді, які застосовуються на практиці, є всеохоплюючими і стосуються усіх необхідних аспектів (5 відсотків);
в) єдині критерії (індикатори) проведення оцінки доброчесності та професійної етики судді, доброчесності кандидата на посаду судді систематично застосовуються у діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Громадської ради доброчесності (5 відсотків) | 15 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 2.1.2.2. Удосконалено механізм перевірки відповідності критеріям (індикаторам) доброчесності кандидатів у межах процедур добору та призначення нових суддів із залученням Громадської ради доброчесності | 1) аналітичний звіт щодо доцільності утворення секретаріату Громадської ради доброчесності, щодо шляхів врахування рекомендації XV GRECO, наданої в Оціночному звіті щодо України, який прийнятий на 76-му пленарному засіданні GRECO (23 червня 2017 р.), опубліковано | 10 | офіційний веб-сайт Національного агентства |
2) набрав чинності закон, яким:
а) передбачено проведення оцінки відповідності кандидатів на посаду судді критерію доброчесності у всіх процедурах добору суддів (10 відсотків);
б) передбачено участь Громадської ради доброчесності у сприянні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановленню відповідності кандидатів на посаду судді критерію доброчесності у всіх процедурах добору суддів (10 відсотків);
в) визначено новий механізм врахування висновків Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності або підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у разі наявності такого висновку (10 відсотків);
г) передбачено доступ членів Громадської ради доброчесності та уповноважених працівників секретаріату Громадської ради доброчесності до суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді) у повному обсязі (10 відсотків);
ґ) передбачено утворення секретаріату Громадської ради доброчесності, який сприятиме членам Громадської ради доброчесності під час здійснення визначених законом повноважень, з визначенням джерел фінансування його діяльності (у разі визначення доцільності його утворення відповідно до результатів аналітичного дослідження, зазначеного в підпункті 1 пункту 2.1.2.2) (10 відсотків);
д) передбачено участь Громадської ради доброчесності у визначенні графіків, строків та черговості проведення оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) (10 відсотків) | 60 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
3) щонайменше 80 відсотків фахівців у сфері правосуддя оцінюють, що:
а) участь Громадської ради доброчесності у встановленні відповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики передбачена у всіх необхідних процедурах добору суддів (15 відсотків);
б) Громадська рада доброчесності має достатні ресурси та повноваження для виконання покладених на неї завдань (15 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 2.1.2.3. Удосконалено механізм проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України процедур кваліфікаційного оцінювання суддів та конкурсних процедур з метою уникнення невиправданих затримок | 1) акти Вищої кваліфікаційної комісії суддів України містять положення, відповідно до яких спрощено порядок проведення іспитів та тестувань, зокрема щодо можливості оцінювання практичних завдань фахівцями, залученими Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, спрощення процедури виставлення балів за результатами психологічних тестувань тощо. Проведення процедур кваліфікаційного оцінювання не повинно призвести до повторного оцінювання тих суддів, що пройшли таке кваліфікаційне оцінювання під час процедур первинного кваліфікаційного оцінювання, конкурсних процедур чи процедур добору | 40 | Вища кваліфікаційна комісія суддів України |
| 2) оприлюднено аналітичний звіт щодо доцільності подальшого удосконалення та спрощення процедур добору суддів, кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) з метою уникнення невиправданих затримок | 15 | офіційний веб-сайт Мін'юсту |
| 3) запроваджено формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі | 15 | Вища кваліфікаційна комісія суддів України
ДСА |
| 4) щонайменше 80 відсотків фахівців у сфері правосуддя оцінюють, що процедури добору суддів не створюють передумови для необґрунтованих затримок | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 2.1.2.4. Запроваджено об'єктивну та прозору методику виставлення балів, визначення результатів членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя під час прийняття рішень у процедурах добору, оцінювання та просування суддів, а також оприлюднення інформації про проведення іспитів | 1) набрав чинності закон, яким:
а) встановлено обов'язкове оприлюднення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України результатів іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів (із забезпеченням захисту персональних даних) (15 відсотків);
б) визначено поняття та ключові характеристики професіограми судді (15 відсотків); | 30 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
2) професіограма судді:
а) розроблена Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (6 відсотків);
б) доопрацьована за результатами консультацій з Вищою радою правосуддя, Громадською радою доброчесності, Радою суддів України, неурядовими організаціями (6 відсотків);
в) затверджена Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (6 відсотків);
г) оприлюднена (6 відсотків);
ґ) постійно застосовується на практиці, зокрема під час визначення детальних методик щодо виставлення балів під час добору суддів та кваліфікаційного оцінювання (6 відсотків) | 30 | Вища кваліфікаційна комісія суддів України |
3) детальні методики Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо виставлення балів суддям (кандидатам на посаду судді) на кожному відповідному етапі у процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання:
а) розроблені з урахуванням визначеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України професіограми судді (6 відсотків);
б) доопрацьовані за результатами консультацій з Вищою радою правосуддя, Громадською радою доброчесності, Радою суддів України, неурядовими організаціями (6 відсотків);
в) затверджені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (6 відсотків);
г) оприлюднені (6 відсотків);
ґ) постійно застосовуються у процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання (6 відсотків) | 30 | Вища кваліфікаційна комісія суддів України |
4) щонайменше 80 відсотків фахівців у сфері правосуддя оцінюють, що:
а) детальні методики Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо виставлення балів суддям (кандидатам на посаду судді) на кожному відповідному етапі у процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання, які застосовуються на практиці, повністю або здебільшого забезпечують належний баланс між об'єктивними та суб'єктивними критеріями оцінювання (5 відсотків);
б) детальні методики Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо виставлення балів суддям (кандидатам на посаду судді) на кожному відповідному етапі у процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання систематично застосовуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у всіх процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання (5 відсотків) | 10 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
