| 3.2. Адміністративна відповідальність |
| Проблема 3.2.1. Частина правил, заборон та обмежень, встановлених антикорупційним законодавством, не забезпечені заходами юридичної відповідальності. Статті 172-4 - 172-9, 212-15, 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення мають ряд недоліків, які суттєво знижують їх забезпечувальний та превентивний потенціал, а також ефективність Національного агентства, Національної поліції, прокуратури та судів |
| 3.2.1.1. Запроваджено адміністративну відповідальність за порушення обмежень після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю підприємств або корпоративних прав, невжиття заходів до врегулювання конфлікту інтересів | 1) набрав чинності закон щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким:
а) встановлено адміністративну відповідальність за:
недотримання вимог статті 36 Закону щодо передачі підприємств та корпоративних прав в управління третім особам (20 відсотків);
порушення установлених статтею 26 Закону заборон або обмежень, що покладаються на осіб, які припинили виконання функцій держави або місцевого самоврядування (20 відсотків);
невжиття заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів (20 відсотків);
б) виключено з глави 13-а Кодексу України про адміністративні правопорушення статті 172-9-1, 172-9-2 як такі, що описують делікти, які не є адміністративними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією (10 відсотків) | 70 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
2) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) понад 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 1 пункту 3.2.1.1, як високу або дуже високу (30 відсотків);
б) понад 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 1 пункту 3.2.1.1, як високу або дуже високу (20 відсотків);
в) понад 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 1 пункту 3.2.1.1, як високу або дуже високу (10 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 3.2.1.2. За результатами аналізу та узагальнення практики притягнення винних до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, здійснено системне удосконалення відповідних заборон | 1) проведено аналіз законодавства та узагальнення практики притягнення суб'єктів, на яких поширюється дія Закону, до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, у 2014 - 2023 роках, на предмет системності, повноти та юридичної коректності законодавчого визначення підстав настання такої відповідальності | 20 | Національне агентство
офіційний веб-сайт Національного агентства |
| 2) набрав чинності закон щодо системного удосконалення підстав притягнення до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією | 50 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
3) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) понад 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 2 пункту 3.2.1.2, як високу або дуже високу (30 відсотків);
б) понад 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 2 пункту 3.2.1.2, як високу або дуже високу (20 відсотків);
в) понад 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 2 пункту 3.2.1.2, як високу або дуже високу (10 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 3.2.1.3. Стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, на практиці мають значний забезпечувальний і превентивний ефект, при цьому є пропорційними | 1) проведено аналіз законодавства та узагальнення практики притягнення суб'єктів, на яких поширюється дія Закону, до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, у 2014 - 2023 роках на предмет відповідності застосовуваних стягнень принципам справедливості, співмірності (пропорційності) та індивідуалізації, а також здатності забезпечити досягнення мети адміністративного стягнення | 20 | Національне агентство
офіційний веб-сайт Національного агентства |
| 2) набрав чинності закон щодо системного удосконалення видів і розмірів стягнень, що мають накладатися на осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією | 50 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
3) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) понад 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 2 пункту 3.2.1.3, як високу або дуже високу (30 відсотків);
б) понад 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 2 пункту 3.2.1.3, як високу або дуже високу (20 відсотків);
в) понад 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 2 пункту 3.2.1.3, як високу або дуже високу (10 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 3.2.1.4. Удосконалено підстави притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил, заборон і обмежень у сфері фінансування політичних партій та подання ними фінансової звітності | 1) проведено аналіз законодавства та узагальнення практики притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 212-15 та 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо:
а) системності, повноти та юридичної коректності законодавчого визначення підстав настання такої відповідальності (10 відсотків);
б) відповідності застосовуваних стягнень принципам справедливості, співмірності (пропорційності) та індивідуалізації, а також здатності забезпечити досягнення мети адміністративного стягнення (10 відсотків) | 20 | Національне агентство
офіційний веб-сайт Національного агентства |
2) набрав чинності закон щодо системного удосконалення підстав притягнення до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 212-15 та 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також видів і розмірів стягнень, що повинні накладатися на осіб, які вчинили такі правопорушення, зокрема шляхом:
а) приведення змісту зазначених статей у відповідність із законодавством про політичні партії та вибори (15 відсотків);
б) усунення колізій і протиріч між цими статтями та статтею 159-1 Кримінального кодексу України (15 відсотків);
в) встановлення, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не політична партія, а фізична особа, яка зобов'язана забезпечити подання відповідного звіту (10 відсотків);
г) запровадження більш суворих і збалансованих санкцій за вчинення цих правопорушень (10 відсотків) | 50 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
3) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) понад 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 2 пункту 3.2.1.4, як високу або дуже високу (30 відсотків);
б) понад 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 2 пункту 3.2.1.4, як високу або дуже високу (20 відсотків);
в) понад 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 2 пункту 3.2.1.4, як високу або дуже високу (10 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| Проблема 3.2.2. Більшість осіб, винних у вчиненні правопорушень, пов'язаних з корупцією, а також правопорушень у сфері фінансування політичних партій та подання ними фінансової звітності, уникають адміністративної відповідальності та/або стягнення, використовуючи системні недоліки існуючої процедури притягнення осіб до адміністративної відповідальності та недосконалість судової системи |
3.2.2.1. Процедуру притягнення осіб до адміністративної відповідальності за пов'язані з корупцією правопорушення, а також за правопорушення у сфері фінансування політичних партій та подання ними фінансової звітності удосконалено, зокрема, завдяки:
спрощенню порядку виклику та вручення протоколів про такі правопорушення;
встановленню вичерпного переліку істотних порушень під час складання протоколу, які перешкоджають прийняттю рішення у справі про адміністративне правопорушення та зумовлюють надсилання протоколу для доопрацювання (належного оформлення), визначенню граничного строку для усунення таких порушень;
наданню Національному агентству статусу учасника процесу у справах за складеними ним протоколами;
встановленню загального правила про те, що особа не може бути звільненою від адміністративної відповідальності за такі правопорушення у зв'язку з малозначністю, із визначенням вичерпного переліку винятків з правила;
скасуванню прив'язки строків накладення стягнень за вчинення таких правопорушень до дня їх виявлення, а також встановленню правила, згідно з яким перебіг таких строків зупиняється у разі, коли особа умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися;
удосконаленню порядку застосування заходів примусу до осіб, які без поважних причин ухиляються від явки до суду | 1) набрав чинності закон щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким удосконалено процедуру притягнення осіб до відповідальності за пов'язані з корупцією правопорушення (статті 172-4 - 172-9), а також за правопорушення у сфері фінансування політичних партій та подання ними фінансової звітності (статті 212-15, 212-21), шляхом:
а) спрощення порядку виклику та вручення протоколів про такі правопорушення, зокрема шляхом надання права у виняткових випадках складати протокол за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та надсилати їй такий протокол поштою (6 відсотків);
б) встановлення вичерпного переліку істотних порушень під час складання протоколу, які перешкоджають прийняттю рішення у справі про адміністративне правопорушення та зумовлюють надсилання протоколу для доопрацювання (належного оформлення), визначенню граничного строку для усунення таких порушень (5 відсотків);
в) встановлення, що справи за протоколами, складеними Національним агентством, розглядає Вищий антикорупційний суд (з відтермінуванням введення в дію відповідних положень законопроекту на три місяці з дня припинення чи скасування в Україні або на території більшості адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України, воєнного стану, введеного в Україні 24 лютого 2022 р.) (10 відсотків);
г) надання Національному агентству статусу учасника процесу у справах за складеними ним протоколами (10 відсотків);
ґ) надання Національному агентству права апеляційного оскарження рішень судів, прийнятих у справах за складеними ним протоколами, а прокурору - у справах за статтями 172-4 - 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (10 відсотків);
д) встановлення загального правила про те, що особа не може бути звільненою від адміністративної відповідальності за такі правопорушення у зв'язку з малозначністю, із визначенням вичерпного переліку винятків з правила (8 відсотків);
е) скасування прив'язки строків накладення стягнень за вчинення таких правопорушень до дня їх виявлення, а також встановленню правила, згідно з яким перебіг таких строків зупиняється у разі, коли особа умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (8 відсотків);
є) встановлення, що провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути закрите на підставі статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення лише за умови доведеності винуватості особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення, про що обов'язково повинна бути зазначено у резолютивній частині постанови про закриття справи (8 відсотків);
ж) удосконалення порядку застосування заходів примусу до осіб, які без поважних причин ухиляються від явки до суду (5 відсотків) | 70 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
2) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) понад 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 1 пункту 3.2.2.1, як високу або дуже високу (30 відсотків);
б) понад 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 1 пункту 3.2.2.1, як високу або дуже високу (20 відсотків);
г) понад 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють якість запровадженого правового регулювання, зазначеного в підпункті 1 пункту 3.2.2.1, як високу або дуже високу (10 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 3.2.2.2. Запроваджено систему електронного провадження у справах про адміністративні правопорушення | 1) система електронного процесуального діловодства як частина Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи функціонує | 80 | ДСА |
| 2) єдиний державний реєстр виконавчих документів як частина Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи функціонує | 20 | ДСА |
| 3.3. Кримінальна відповідальність |
| Проблема 3.3.1. Окремі положення кримінального законодавства, які стосуються кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення, суперечать міжнародним стандартам у зазначеній сфері, не узгоджені між собою та з положеннями кримінального процесуального законодавства і Закону. Як наслідок, у значній частині випадків особи, що вчинили корупційні кримінальні правопорушення, звільняються від кримінальної відповідальності та/або покарання |
| 3.3.1.1. Усунуто розбіжності між положеннями Кримінального кодексу України та Закону України "Про запобігання корупції" щодо визначення корупційних кримінальних правопорушень | 1) опубліковано звіт за результатами аналітичного дослідження, до предмета якого, зокрема, входять: ідентифікація термінологічних неузгодженостей, колізій та проявів невиправданої конкуренції, що виникають між Кримінальним кодексом України, Законом України "Про запобігання корупції" та Кримінальним процесуальним кодексом України, щодо визначення корупційних кримінальних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією; відповідність положень законодавства, що регулюють звільнення від кримінальної відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією кримінальні правопорушення, заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, а також встановлюють суб'єктів корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень, міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії корупції | 30 | Національне агентство |
| 2) набрав чинності закон, яким усунуто наявні термінологічні неузгодженості, колізії та прояви невиправданої конкуренції, що виникають між Кримінальним кодексом України, Законом України "Про запобігання корупції" та Кримінальним процесуальним кодексом України, щодо визначення корупційних кримінальних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, з урахуванням результатів аналітичного дослідження, зазначеного в підпункті 1 пункту 3.3.1.1 | 50 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
3) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) не менш як 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики повністю згодні або скоріше згодні із твердженням, що положення Кримінального кодексу України, Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального процесуального кодексу України є узгодженими між собою та не містять термінологічних неузгодженостей, колізій або проявів невиправданої конкуренції (20 відсотків);
б) не менш як 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики повністю згодні або скоріше згодні із твердженням, що положення Кримінального кодексу України, Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального процесуального кодексу України є узгодженими між собою та не містять термінологічних неузгодженостей, колізій або проявів невиправданої конкуренції (10 відсотків);
в) не менш як 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики повністю згодні або скоріше згодні із твердженням, що положення Кримінального кодексу України, Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального процесуального кодексу України є узгодженими між собою та не містять термінологічних неузгодженостей, колізій або проявів невиправданої конкуренції (5 відсотків) | 20 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 3.3.1.2. Санкції за вчинення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень є пропорційними і такими, що мають значний забезпечувальний і превентивний ефект, жодне з корупційних кримінальних правопорушень не належить до кримінальних проступків | 1) набрав чинності закон, яким з урахуванням результатів аналітичного дослідження, предметом якого є санкції за корупційні та пов'язані з корупцією кримінальні правопорушення (їх пропорційність, адекватність виду кримінального правопорушення, ефективність та забезпечення стримуючого ефекту):
а) вдосконалено нормативно-правове регулювання санкцій за корупційні та пов'язані з корупцією кримінальні правопорушення (30 відсотків);
б) збільшено розмір штрафів у санкціях окремих корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень з урахуванням ступеня їх суспільної небезпеки (20 відсотків);
в) посилено кримінальну відповідальність за підкуп свідка, потерпілого та експерта з тим, щоб це кримінальне правопорушення не належало до кримінальних проступків, у зв'язку з його вчиненням були можливими екстрадиція, спеціальна конфіскація (10 відсотків);
г) закріплено можливість застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб у випадку вчинення всіх діянь, криміналізацію яких вимагає Конвенція ООН проти корупції (10 відсотків) | 70 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
2) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) не менш як 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики повністю згодні або скоріше згодні із твердженням, що санкції за корупційні та пов'язані з корупцією кримінальні правопорушення є пропорційними, адекватними виду кримінального правопорушення, ефективними та забезпечують стримуючий ефект (30 відсотків);
б) не менш як 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики повністю згодні або скоріше згодні із твердженням, що санкції за корупційні та пов'язані з корупцією кримінальні правопорушення є пропорційними, адекватними виду кримінального правопорушення, ефективними та забезпечують стримуючий ефект (20 відсотків);
в) не менш як 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики повністю згодні або скоріше згодні із твердженням, що санкції за корупційні та пов'язані з корупцією кримінальні правопорушення є пропорційними, адекватними виду кримінального правопорушення, ефективними та забезпечують стримуючий ефект (10 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 3.3.1.3. Слідча та судова практика притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень, є сталою та передбачуваною, зокрема завдяки узагальненню правозастосування | 1) щороку оприлюднюються:
а) узагальнення судової практики Верховного Суду у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень (25 відсотків);
б) узагальнення судової практики Вищого антикорупційного суду у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень (25 відсотків) | 50 | Верховний Суд
Вищий антикорупційний суд |
| 2) щороку оприлюднюється звіт Національного агентства за результатами аналізу судової практики притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень | 20 | Національне агентство |
3) за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) не менш як 75 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики повністю згодні або скоріше згодні із твердженням, що судова та слідча практика притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень, є сталою та передбачуваною (30 відсотків);
б) не менш як 50 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики повністю згодні або скоріше згодні із твердженням, що судова та слідча практика притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень, є сталою та передбачуваною (20 відсотків);
в) не менше 25 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики повністю згодні або скоріше згодні із твердженням, що судова та слідча практика притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень, є сталою та передбачуваною (10 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| Проблема 3.3.2. Низька оперативність та якість здійснення досудового розслідування корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень (значна частка таких проваджень тривають роками) обумовлена надмірною складністю окремих процесуальних дій |
| 3.3.2.1. Розглянуто доцільність спрощення процедур здійснення окремих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій з урахуванням стандартів дотримання прав людини та практики Європейського суду з прав людини | 1) набрали чинності закони, якими:
а) передбачено можливість залучення оперативних підрозділів до здійснення заходів забезпечення кримінального провадження (10 відсотків);
б) моніторинг банківських рахунків віднесено до гласних слідчих (розшукових) дій із збереженням основних засад їх проведення (щодо тяжких чи особливо тяжких злочинів у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, БЕБ, за рішенням слідчого судді, з дотриманням умов забезпечення збереження банківської таємниці) (10 відсотків);
в) передбачено можливість здійснення тимчасового доступу до документів та речей, які не містять охоронюваної законом таємниці, без судового контролю (10 відсотків);
г) скасовано вимогу залучення двох понятих під час здійснення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, якщо здійснюється безперервний аудіо- та відеозапис (10 відсотків);
ґ) визначено, що особа вважається такою, що перебуває у міжнародному розшуку, з моменту винесення відповідної постанови слідчого чи прокурора про оголошення у міжнародний розшук (10 відсотків);
д) удосконалено порядок вручення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру за аналогією з порядком вручення повідомлення про підозру (10 відсотків) | 60 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| 2) підготовлено та оприлюднено аналітичний звіт про доцільність спрощення інших процедур здійснення окремих слідчих (розшукових) або процесуальних дій з урахуванням стандартів дотримання прав людини та практики Європейського суду з прав людини | 10 | офіційний веб-сайт Мін'юсту |
3) щонайменше 80 відсотків фахівців у сферах діяльності органів правопорядку та прокуратури:
а) оцінюють, що порядок здійснення слідчих (розшукових) дій, включно з негласними, не є необґрунтовано надмірно обтяжливим, (10 відсотків);
б) оцінюють, що порядок здійснення слідчих (розшукових) дій, включно з негласними, дає змогу дотримуватися прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (10 відсотків);
в) оцінюють, що під час спрощення порядку здійснення слідчих (розшукових) дій було дотримано розумний баланс між інтересами сторони обвинувачення та сторони захисту (10 відсотків) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
| 3.3.2.2. Запроваджено систему електронного кримінального провадження | 1) набрав чинності порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи досудового розслідування, який застосовується усіма органами досудового розслідування | 40 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Кабінету Міністрів України |
| 2) інформаційно-комунікаційна система досудового розслідування застосовується на практиці у повному обсязі у 100 відсотків кримінальних проваджень | 40 | Офіс Генерального прокурора |
3) інформаційно-комунікаційна система досудового розслідування повноцінно інтегрована й дозволяє обмін інформацією у повному обсязі з необхідним рівнем захисту із:
а) Єдиним реєстром досудових розслідувань, (5 відсотків);
б) Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (та/або іншою системою, яка функціонує відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України) (5 відсотків) | 10 | Офіс Генерального прокурора
ДСА |
4) щонайменше 80 відсотків фахівців у сферах діяльності органів правопорядку та прокуратури оцінюють, що система електронного кримінального провадження:
а) повноцінно застосовується в усіх кримінальних провадженнях (5 відсотків);
б) містить усі необхідні функції, які необхідні на стадіях досудового розслідування та судового провадження для учасників проваджень (3 відсотки);
в) у достатньому обсязі інтегрована з іншими необхідними інформаційно-комунікаційними системами або реєстрами (2 відсотки) | 10 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
3.3.2.3. Гарантії інституційної та операційної незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури належно визначені та втілені на практиці, зокрема завдяки:
уточненню положень законодавства щодо статусу Національного антикорупційного бюро України в системі органів виконавчої влади (із збереженням існуючих гарантій незалежності), а також суб'єкта призначення та звільнення Директора Національного антикорупційного бюро України відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 9-р/2020;
проведенню незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за участю незалежних експертів | 1) набрали чинності закони, якими внесено зміни до законів України, у тому числі Закону України "Про прокуратуру", якими:
а) удосконалено порядок конкурсного добору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і передбачено його проведення за вирішальної ролі незалежних експертів, визначених міжнародними та іноземними організаціями, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання та протидії корупції (15 відсотків);
б) передбачено виконання усіх повноважень заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури першим заступником або заступником у разі його відсутності; першого заступника та заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури віднесено до керівників органів прокуратури (15 відсотків);
в) на рівні закону чітко встановлено розмір посадових окладів для прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у тому числі тих, що перебувають на адміністративних посадах у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (5 відсотків);
г) передбачено можливість внесення відомостей про можливе вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (виконувачем обов'язків) та керівником Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, а також погодження заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (виконувачем обов'язків) клопотань, які розглядаються слідчим суддею (15 відсотків);
ґ) граничну чисельність Національного антикорупційного бюро України збільшено на 300 осіб (з уведенням в дію зазначених положень з урахуванням ситуації, обумовленої правовим режимом воєнного стану) (10 відсотків);
д) утворено експертну установу для проведення експертиз у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, які підслідні детективам Національного антикорупційного бюро України (10 відсотків) | 70 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
| 2) на практиці Національне антикорупційне бюро України здійснює зняття інформації з електронних комунікаційних мереж на умовах автономного доступу, не залучаючи у будь-який спосіб інші органи державної влади | 20 | Національне антикорупційне бюро України |
3) щонайменше 80 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації антикорупційної політики:
а) оцінюють фактичний рівень інституційної незалежності Національного антикорупційного бюро України як дуже високий або високий (2,5 відсотка);
б) оцінюють фактичний рівень операційної незалежності Національного антикорупційного бюро України як дуже високий або високий (2,5 відсотка);
в) оцінюють фактичний рівень інституційної незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як дуже високий або високий (2,5 відсотка);
г) оцінюють фактичний рівень операційної незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як дуже високий або високий (2,5 відсотка) | 10 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
3.3.2.4. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура ефективно виконують покладені на них завдання, серед іншого, завдяки:
уточненню положень законодавства щодо укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушеннях;
забезпеченню дотримання на практиці правил підслідності із притягненням до відповідальності прокурорів, які допустили їх порушення;
подальшій оптимізації внутрішніх процесів, повноцінному запровадженню системи електронного кримінального провадження | 1) набрав чинності закон, яким:
а) надано можливість укладати угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, у разі повного чи часткового відшкодування збитків чи заподіяної шкоди обвинуваченим, підозрюваним (крім організатора кримінального правопорушення) (12 відсотків);
б) передбачено можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі затвердження угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України (12 відсотків);
в) розширено перелік покарань, які можуть бути узгоджені сторонами угоди для звільнення від відбування покарання з випробуванням у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, а також розширено перелік застосовних додаткових покарань (12 відсотків);
г) передбачено можливість визначення довшого за три роки іспитового строку у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості, а також визначено довші строки погашення судимості у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо тяжких чи особливо тяжких корупційних злочинів (8 відсотків);
ґ) передбачено можливість продовження судового провадження у загальному порядку у разі відмови суду у затвердженні угоди про визнання винуватості та відсутності клопотання про повернення провадження на досудове розслідування (8 відсотків);
д) надано можливість повторного звернення до суду з угодою про визнання винуватості у тому самому кримінальному провадженні у разі усунення підстав для відмови в її укладенні (8 відсотків);
е) встановлено, що вирішення спорів про підслідність у провадженнях, які віднесені чи можуть бути віднесені до підслідності Національного антикорупційного бюро України, здійснюється лише Генеральним прокурором або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (10 відсотків) | 70 | офіційні друковані видання
офіційний веб-сайт Верховної Ради України |
2) щонайменше 80 відсотків фахівців у сфері формування та реалізації правової політики оцінюють, що:
а) існують достатні стимули до укладення угод про визнання винуватості підозрюваними, обвинуваченими у провадженнях, підслідних Національному антикорупційному бюро (5 відсотків);
б) угоди про визнання винуватості, які укладаються у провадженнях, підслідних Національному антикорупційному бюро, відповідають інтересам суспільства (5 відсотків);
в) правила підслідності дотримані у кожному або у переважній більшості кримінальних проваджень щодо правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України (5 відсотків);
г) у кожному випадку порушення правил підслідності у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, відповідні незаконні рішення скасовувались (5 відсотків);
ґ) у кожному випадку порушення правил підслідності у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, слідчі і прокурори що допустили порушення, були притягнуті до дисциплінарної відповідальності (2,5 відсотка);
д) у кожному випадку кримінальне провадження, що витребуване за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України погодженим прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або в якому органом досудового розслідування заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначив Національне антикорупційне бюро України, передавалося до Національного антикорупційного бюро України (2,5 відсотка);
е) внутрішні процедури у Національному антикорупційному бюро України є повністю чи здебільшого ефективними (2,5 відсотка);
є) внутрішні процедури у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі є повністю чи здебільшого ефективними (2,5 відсотка) | 30 | результати експертного опитування, організованого Національним агентством |
