| Директор Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики | К. Сушко |
Документ підготовлено в системі iplex
Національна комісія регулювання електроенергетики України | Постанова, Інформація, Перелік, Форма типового документа, Заява, Методика від 01.08.2017 № 991
вартість допоміжних матеріалів, які витрачаються на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів, золошлаковідвалів тощо), очищення стічних вод тощо;
вартість мастил та масел (мастил для механізмів з обертовими частинами, вартість турбінного масла для доливання в міжремонтний період до регуляторів турбін і котлів, трансформаторного масла для силових трансформаторів) та вартість паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів;
вартість інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням витрат за базовий період, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів виробництва;
4) енергія зі сторони, а саме витрати на придбання електричної енергії, які визначаються на підставі розрахунків, питомих норм споживання та технологічних нормативів, діючих цін (тарифів) на електричну енергію;
5) витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам підприємства, залученим до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії), які визначаються відповідно до вимог Закону України "Про оплату праці" та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;
6) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників підприємства, залучених до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії, виходячи з запланованих витрат на оплату праці;
7) амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення розраховані відповідно до положень Податкового кодексу України.
Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання амортизації (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);
8) інші витрати, а саме:
загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі;
витрати на пожежну, сторожову і воєнізовану охорону, послуги Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у тому числі оплата послуг сторонніх організацій;
витрати на забезпечення санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому чинним законодавством України порядку, утримання санітарних зон;
витрати на забезпечення правил техніки безпеки праці (витрати на обладнання та утримання загороджень для машин та їх рухомих частин, люків, отворів, сигналізації, інших пристроїв некапітального характеру, обладнання робочих місць некапітального характеру);
витрати на охорону праці, що визначаються згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці";
витрати на самостійне зберігання, переробку та захоронення екологічно небезпечних відходів;
транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад (при виконанні робіт вахтовим методом);
витрати, пов’язані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підтриманням професійної майстерності працівників ліцензіата за профілем його діяльності безпосередньо в ліцензіата (утримання навчальних класів, тренажерних центрів тощо);
витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників ліцензіата в українських закладах освіти, що мають ліцензію, та у разі закінчення навчання видають спеціальний документ державного зразка. До витрат на підготовку і перепідготовку кадрів належать також витрати на навчання працівників ліцензіата, що зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або там, де існує необхідність у професійному відборі (такі працівники повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних чинних нормативних актів щодо охорони праці). Перелік таких робіт затверджується Державною службою України з питань праці;
витрати на придбання типографських бланків, канцелярського приладдя, паперу тощо;
витрати на оренду основних засобів (будівель, приміщень, обладнання тощо);
платежі з обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру;
платежі з обов’язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством;
оплата службових відряджень, пов’язаних із виробничою діяльністю, у межах, передбачених чинним законодавством України норм;
витрати на медико-санітарне забезпечення персоналу згідно з чинним законодавством України;
витрати на цивільний захист;
оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління, вузлів зв’язку, засобів охоронної сигналізації тощо;
витрати на молоко та лікувально-профілактичне харчування;
оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності ліцензіата;
витрати на заходи, пов'язані із утриманням та експлуатацією інженерного захисту критичних елементів об'єктів критичної інфраструктури;
внески на регулювання, що розраховуються відповідно до ставки внесків на планований період і відповідної планованої товарної продукції заявника, отриманої за розрахунком тарифів на виробництво теплової енергії;
витрати на інші потреби, не передбачені попередніми статтями, у тому числі витрати за енергосервісними договорами для здійснення комплексу енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або скорочення витрат на їх оплату.
3.4. До адміністративних витрат належать витрати на утримання ліцензіатом апарату управління підприємством, задіяного в діяльності з виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії, до якого відноситься керівництво, апарат при керівництві, служби і відділи згідно з діючою номенклатурою ліцензіата. Витрати на утримання включають матеріально-технічне забезпечення, у тому числі транспортне обслуговування, пов’язане з управлінням виробництвом, а також утримання технічних засобів управління (обчислювальної техніки, засобів зв’язку, сигналізації тощо).
При здійсненні ліцензіатом іншої діяльності, крім виробництва електричної та (або) теплової енергії, адміністративні та загальновиробничі витрати між видами діяльності розподіляються на підставі документа, що визначає методику розподілу витрат на підприємстві, та підтверджуються відповідною формою звітності.
Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий період з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів.
До складу адміністративних витрат включаються:
1) матеріальні витрати:
витрати на утримання і експлуатацію, основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (будівель, споруд, обладнання, машин та інших основних засобів);
витрати на ремонт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (будівель, споруд, обладнання, машин та інших основних засобів);
вартість матеріалів та МШП;
витрати на утримання і експлуатацію автотранспорту (витрати на технічне обслуговування легкових автомобілів, на паливно-мастильні матеріали тощо), якщо легкові автомобілі використовуються як технологічний транспорт у виробничій діяльності підприємства;
витрати на придбання канцелярського приладдя;
витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання будівель і службових приміщень загальногосподарського використання;
2) витрати на оплату праці відповідно до Закону України "Про оплату праці" та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;
3) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
4) амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, розраховані відповідно до положень Податкового кодексу України.
Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання коштів амортизації (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);
5) інші витрати, а саме:
витрати на оплату службових відряджень (у тому числі апарату управління) у межах норм, передбачених чинним законодавством України;
витрати на оплату послуг зв’язку (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);
витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи оплату за розрахункове обслуговування;
витрати, пов’язані зі сплатою податків і зборів, крім витрат, що включаються до виробничої собівартості;
витрати на оренду основних засобів (будівель, приміщень, обладнання тощо);
витрати на проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності згідно з чинним законодавством України;
витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів, що проводяться з метою підвищення професійного рівня працівників апарату управління;
витрати на придбання спеціальної літератури для інформаційного забезпечення, у тому числі з питань чинного законодавства України, і підписку спеціалізованих періодичних видань;
витрати на обслуговування процесу управління (забезпечення охорони об’єктів загальногосподарського призначення тощо);
витрати, пов’язані із супроводженням програмного забезпечення, користуванням інформаційними мережами, програмними продуктами, роялті;
інші витрати, що не знайшли відображення в попередніх статтях з обґрунтуванням необхідності їх включення в плановані витрати.
3.5. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з виробництва електричної та (або) теплової енергії, які не увійшли до складу виробничої собівартості та адміністративних витрат, а саме:
1) на соціальний розвиток:
витрати на утримання приміщень, що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються ліцензіатом самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з ліцензіатом у трудових відносинах, включаючи амортизацію, витрати на проведення поточного ремонту приміщення, на опалення, водопостачання, електропостачання;
кошти, що відраховуються професійним спілкам, які визначаються згідно з вимогами Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності";
2) на дослідження та розробку – витрати на науково-дослідні та проєктно-конструкторські роботи;
3) інші витрати операційної діяльності:
відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
3.6. Фінансові витрати включаються до розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії лише за кредитними договорами (чи іншими запозиченнями), рішення про укладення яких прийняті Кабінетом Міністрів України, або за запозиченнями, умови яких узгоджені з НКРЕКП, у тому числі для виконання заходів (робіт) інвестиційної програми.
3.7. Планований прибуток, що включається до розрахунку тарифів, складається із нерозподіленого прибутку та податку на прибуток.
Величина нерозподіленого прибутку визначається на підставі розробленого перспективного плану розвитку ТЕЦ з урахуванням місцевих особливостей та наданих пропозицій від ліцензіата. Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій для провадження ліцензованої діяльності, провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата.
На підставі рішення НКРЕКП нерозподілений прибуток може бути використаний на фінансування інвестиційної програми, забезпечення погашення основної суми запозичень, використаний як обігові кошти та на придбання десятиденного запасу резервного палива.
Для стабільної та беззбиткової роботи ліцензіата з виробництва теплової енергії в тарифах на виробництво теплової енергії можуть враховуватись:
витрати на розвиток виробництва (виробничі інвестиції, у тому числі на заходи, пов'язані із улаштуванням інженерного захисту критичних елементів об'єктів критичної інфраструктури ліцензіата);
основна сума запозичень;
обігові кошти у розмірі, що не перевищує 4 % від планованої повної собівартості виробництва теплової енергії (без урахування коригування планованої річної тарифної виручки) по кожній з категорій споживачів. У разі необхідності, зокрема з метою розрахунку тарифів за категоріями споживачів на одному рівні, відсоткова величина обігових коштів може бути різна. Такі кошти ураховуються у разі надання ліцензіатом обґрунтувань щодо необхідності їх урахування та цільового спрямування, зокрема на фінансування витрат, пов'язаних з придбанням природного газу, електричної енергії, а також інших витрат, пов'язаних з виробництвом теплової енергії, визначених структурою тарифів;
витрати на десятиденний запас резервного палива;
інше обґрунтоване використання прибутку.
Податок на прибуток розраховується відповідно до Податкового кодексу України.
4. Процедура встановлення та зміни тарифів
4.1. Для встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіат подає:
1) заяву за встановленою формою (додаток 1 до цієї Методики);
2) розрахунок тарифів на виробництво теплової енергії (додаток 2 до цієї Методики);
3) пояснювальну записку з детальною інформацією про ліцензіата (встановлена потужність, характеристики обладнання, зміни, що відбулись після останнього перегляду тарифу, форма власності підприємства та інше) та щодо необхідності встановлення нових тарифів, що включає обґрунтування планованих витрат ліцензіата за їх складовими та аналіз результатів фінансово-господарської діяльності за базовий період й очікувані зміни у планованому періоді;
4) затверджені та погоджені в установленому порядку загальновиробничі норми питомих витрат палива, електричної та теплової енергії, а також розрахунки, що надавались для погодження цих загальновиробничих норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів;
5) розрахунок палива на планований період (у фізичних та грошових одиницях виміру) (додаток 3 до цієї Методики);
6) ліцензіати, які використовують декілька видів палива, надають підтверджувальні матеріали щодо структури використання палива;
7) довідку про чисельність та оплату праці персоналу ліцензіата, задіяного у виробництві електричної та (або) теплової енергії з окремо визначеною кількістю осіб зовнішніх сумісників та ремонтного персоналу;
8) розрахунок розподілу адміністративного та загальновиробничого персоналу на всі види діяльності підприємства;
9) розрахунок середньооблікової кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості за базовий період;
10) розрахунок плинності кадрів за базовий період;
11) форму № 1-ПВ (квартальна) "Звіт із праці", затверджену наказом Державної служби статистики України від 15 квітня 2024 року № 117, за попередній та базовий періоди;
12) діючий штатний розпис підприємства на базовий період з інформацією по динаміці чисельності персоналу за категоріями за останні 3 роки;
13) форму № 2-ОЗ ІНВ (річна) "Звіт про наявність і рух необоротних активів, амортизацію та капітальні інвестиції", затверджену наказом Державної служби статистики України від 30 травня 2025 року № 84, за попередній та базовий періоди;
14) додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній та базовий період;
15) розшифровки статей витрат виробничої собівартості, адміністративних витрат та інших операційних витрат, що відносять до виробництва електричної та теплової енергії (додаток 4 до цієї Методики);
16) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 783/27228, за попередній та базовий періоди;
17) податкову декларацію екологічного податку, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1052/27497, за попередній та базовий періоди;
18) додаток 5 "Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води" до Податкової декларації з рентної плати, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 719, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1051/27496, за попередній та базовий періоди;
19) перелік заходів та витрат на їх реалізацію, передбачених у планованому періоді (додаток 5 до цієї Методики), які виконуються за рахунок витрат на ремонтні роботи (послуги сторонніх організацій з ремонту у статті "виробничі послуги", придбання матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються для ремонту у статті "сировина та допоміжні матеріали"), амортизації (витрати на ремонт за рахунок статті "амортизація"), планованого прибутку та інших джерел фінансування. Ліцензіат надає пояснювальну записку з детальною інформацією щодо необхідності виконання запланованих заходів, які передбачається виконати у планованому періоді. Плановані витрати на ремонтні роботи повинні бути підтверджені державними, галузевими нормативами витрат ресурсів, кошторисами, дефектними актами, актами обстеження, висновками експертних комісій та спеціалізованих організацій, комерційними пропозиціями, прайсами, графіками ремонтів, наказами підприємства, відповідними договорами (за наявності) тощо.
У випадку коли ліцензіат не подає до НКРЕКП заяву та розрахунки тарифів на виробництво теплової енергії на планований період, такий ліцензіат зобов’язаний не пізніше ніж протягом місяця після початку планованого періоду звернутися до НКРЕКП листом щодо внесення змін до структури тарифів на виробництво теплової енергії у частині зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт (далі – лист щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт) із наданням відповідного переліку заходів та витрат на їх реалізацію, передбачених у планованому періоді (додаток 5 до цієї Методики), у розмірі затверджених витрат діючого тарифу з відповідними обґрунтуваннями згідно з вимогами, визначеними в абзаці першому цього підпункту.
Використання коштів, передбачених діючою структурою тарифів на виробництво теплової енергії для виконання ремонтних робіт (послуги сторонніх організацій з ремонту у статті "виробничі послуги", придбання матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються для ремонту у статті "сировина та допоміжні матеріали"), амортизації (витрати на ремонт за рахунок статті "амортизація"), здійснюється ліцензіатом за погодженням з НКРЕКП переліку заходів та витрат на їх реалізацію відповідно до абзацу другого цього підпункту;
20) інформацію щодо балансової вартості та амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів (згідно з Податковим кодексом України) (додаток 6 до цієї Методики) з розбивкою за групами та видами ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання на початок року планованого періоду, за попередній період, базовий та очікуваний періоди;
21) напрямки використання прибутку;
22) копію Облікової політики підприємства;
23) розрахунок розподілу на всі види діяльності ліцензіата витрат, які прямо (безпосередньо) не відносяться до господарської діяльності з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та КУ, включаючи ТЕЦ, ТЕС та КУ з використанням альтернативних джерел енергії (додаток 7 до цієї Методики);
24) ліцензіати, які здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії для встановлення тарифу на виробництво теплової енергії відповідно до статті 20 Закону України "Про теплопостачання" подають до НКРЕКП заяву відповідно до додатка 8 до цієї Методики;
25) укладені договори/контракти на закупівлю паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються як джерела енергії;
26) річний план виробництва на планований період, погоджений місцевими органами влади. При наявності у виробника теплової енергії споживачів, обсяги теплової енергії яких не враховані в погодженому місцевими органами влади річному плані виробництва, такі обсяги теплової енергії необхідно підтвердити договором-постачання теплової енергії та (або) листом від споживачів, у якому зазначено обсяги споживання теплової енергії на планований період;
27) копію рішення органу місцевого самоврядування про ставки земельного податку;
28) копію наказу підприємства про встановлення норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті ліцензіата;
29) довідка про використання обігових коштів діючого тарифу на виробництво теплової енергії (у разі наявності);
30) розрахунки та підтвердження рівня калорійності палива на планований період.
4.2. Інформація про фактичне виконання ремонтних робіт надається до НКРЕКП щоквартально наростаючим підсумком та за підсумками року відповідно до додатка 2 "Інформація про фактичне виконання заходів ремонтних робіт та заходів (робіт) з реконструкції та/або модернізації ТЕЦ (у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про тимчасову підтримку)" до форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) "Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності", затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282.
Ліцензіат зобов’язаний неухильно дотримуватись переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на виробництво теплової енергії. У разі необхідності виконання ремонтних робіт, що не були передбачені встановленою структурою тарифів на виробництво теплової енергії, ліцензіат повинен звернутися до НКРЕКП листом щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт з наданням відповідних обґрунтовуючих матеріалів, але, як правило, не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення періоду, на який здійснено встановлення тарифів та їх структури.
Документи та обґрунтовуючі матеріали, зазначені в пункті 4.1 цієї глави, подаються до НКРЕКП у паперовому вигляді, розрахунки подаються в електронному вигляді у форматі Excel.
Додатки 2 – 7 до цієї Методики подаються в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (власника) ліцензіата (або іншої уповноваженої особи) та/або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Для підтвердження планованих статей витрат ліцензіат зобов'язаний надати всі необхідні документи, розрахунки та обґрунтування.
На вимогу НКРЕКП надаються інші додаткові матеріали.
4.3. Заява та розрахунки тарифів подаються для реєстрації до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 календарних днів до початку планованого періоду, крім заяви щодо коригування (зміни) окремих складових тарифів. Разом з заявою ліцензіат подає проєкт інвестиційної програми на відповідний прогнозний період.
Сторінки документів, що додаються до заяви та обґрунтовуючі матеріали, що додаються до листа щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт, нумеруються, прошнуровуються, завіряються підписом керівника ліцензіата (уповноваженої ним особи). Документи, що надаються як обґрунтування витрат, повинні бути підписані керівником ліцензіата (уповноваженою ним особою), їх копії повинні бути належним чином завірені.
Протягом 30 днів з дня подачі заяви ліцензіат має право подавати уточнення та обґрунтування до розрахунків тарифів за окремими їх складовими, якщо за цей період відбулись зміни, які не залежать від ліцензіата і у планованому періоді вплинуть на його витрати (зміна законодавчої бази, оновлення статистичних даних тощо).
Ліцензіат забезпечує достовірність наданої ним інформації.
4.4. У разі якщо заява та додані до неї документи або лист щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт та додані до нього обґрунтовуючі матеріали не відповідають вимогам цієї Методики, такі заява або лист залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.
4.5. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам цієї Методики НКРЕКП розглядає їх протягом 90 календарних днів з дати реєстрації її в НКРЕКП.
4.6. НКРЕКП має право звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, необхідних для підтвердження розрахунків тарифів, запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт та вирішення спірних питань, що виникли під час розгляду заяви щодо встановлення/коригування тарифів або листа щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт та доданих до нього обґрунтовуючих матеріалів.
Якщо ліцензіат на звернення (запит) НКРЕКП (у тому числі за допомогою електронних засобів зв’язку) щодо надання додаткової інформації, необхідної для підтвердження розрахунків тарифів, не надав у визначений строк додаткових пояснень та обґрунтувань, НКРЕКП має право не включати до розрахунків тарифів витрати, щодо яких не отримано додаткових письмових пояснень та обґрунтувань.
Якщо ліцензіат на звернення (запит) НКРЕКП (у тому числі за допомогою електронних засобів зв’язку) не надав у визначений строк додаткових пояснень та обґрунтувань щодо наданих матеріалів, необхідних для підтвердження запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, НКРЕКП має право залишити без розгляду лист щодо зміни напрямів витрат на проведення ремонтних робіт та додані до нього обґрунтовуючі матеріали.
НКРЕКП може ініціювати проведення експертизи розрахунків і обґрунтовуючих матеріалів ліцензіата із залученням відповідних фахівців, про що письмово повідомляє ліцензіата.
Розгляд заяви щодо встановлення/коригування тарифів призупиняється на строк проведення експертизи розрахунків та отримання обґрунтовуючих матеріалів ліцензіата за письмовим запитом, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.
Строк розгляду заяви щодо встановлення/коригування тарифів продовжується на період, що триває з дня письмового запиту НКРЕКП щодо необхідності надання додаткових письмових обґрунтувань щодо наданих матеріалів та/або іншої додаткової інформації, необхідної для вирішення питань, що виникли під час розгляду заяви та/або проведення експертизи розрахунків і обґрунтовуючих матеріалів, до дня отримання письмової відповіді заявника та/або результатів експертизи.
4.7. Рішення щодо встановлення/коригування тарифів, їх структури та окремих її складових приймається НКРЕКП на засіданнях, що проводяться у формі відкритих слухань, із дотриманням вимог Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
У разі відхилення від структури використання палива (у разі використання декількох видів палива при виробництві електричної та теплової енергії), що була врахована при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, НКРЕКП може прийняти рішення щодо зміни витрат на паливо у період регулювання (поточний період, на який здійснено встановлення тарифів).
За результатами аналізу господарської діяльності у період регулювання (поточний період, на який здійснено встановлення тарифів) НКРЕКП може ініціювати зміну тарифів на виробництво теплової енергії у зв’язку з додатково отриманим доходом за рахунок зменшення витрат на паливо, зміною обсягів виробництва теплової енергії, зміною структури запланованих витрат установлених тарифів на виробництво теплової енергії чи інших факторів.
4.8. Рішення НКРЕКП про встановлення тарифів та їх структури оформлюється постановою. До структури тарифів додаються розрахунки окремих її складових.
При встановленні тарифів на виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел відповідно до статті 20 Закону України "Про теплопостачання" структура тарифів не встановлюється.
4.9. Електронна копія постанови НКРЕКП про встановлення тарифів та їх структури надсилається на електронну адресу відповідного суб’єкта господарювання протягом 10 робочих днів з дати її прийняття.
4.10. Ліцензіат зобов’язаний використовувати кошти, отримані від здійснення ліцензованої діяльності, виключно відповідно до встановленої структури тарифів.
4.11. Зміна тарифів може бути ініційована ліцензіатом або НКРЕКП.
4.12. Підставами для звернення ліцензіата до НКРЕКП із заявою щодо коригування тарифів та їх структури можуть бути обставини, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання:
1) зміна обсягу планованої річної товарної продукції більше ніж на 4 % унаслідок зміни протягом строку дії тарифів величини окремих витрат, пов'язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків, зборів, платежів, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової планованого прибутку;
2) зміна обсягів виробництва електричної енергії відповідно до Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України на відповідний рік;
3) прийняття у встановленому порядку рішень про необхідність залучення інвестицій за рахунок власних джерел для фінансування інвестиційних програм ліцензіата;
4) зміна законодавчої бази, що впливає на розрахунки тарифів.
4.13. Для зміни окремих складових собівартості тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіат подає до НКРЕКП заяву щодо коригування тарифів (додаток 1 до цієї Методики).
До заяви додається комплект документів з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями планованих змін, що передбачені вимогами цієї Методики, та всі необхідні документи, зазначені в пункті 4.1 цієї глави, які стосуються зміни окремих статей витрат.
4.14. Підставами для зміни тарифів за ініціативою НКРЕКП є:
1) зміна витрат, які впливають на фінансовий стан ліцензіата, якщо це призводить до зміни величини планованої річної товарної продукції більше ніж на 4 %;
2) зміна обсягів виробництва електричної енергії відповідно до Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України на відповідний рік;
3) нецільове використання коштів ліцензіатом або відхилення від напрямків та/або обсягів витрат, встановлених структурою тарифів, та/або відхилення від обсягів окремих її складових, встановлених додатками до структури тарифів (у разі наявності), більше ніж на 4 %;
4) результати перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії;
5) невиконання ліцензіатом схваленої НКРЕКП в установленому порядку інвестиційної програми з урахуванням результатів перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії;
6) надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації при обґрунтуванні та розрахунку тарифів та форм звітності;
7) наявність перехресного субсидіювання між видами господарської діяльності ліцензіата;
8) виявлення за результатами перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності теплової енергії додатково отриманого або недоотриманого доходу за рахунок зменшення витрат на паливо, зміни обсягів виробництва теплової енергії, зміни структури запланованих витрат чи інших факторів.
4.15. НКРЕКП має право відмовити ліцензіату у встановленні/коригуванні тарифів на виробництво теплової енергії за таких обставин:
1) якщо не усунені порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, виявлені за результатами перевірки;
2) якщо зміна величини витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності, призводить до зміни тарифу менше ніж на 4 % від установленого НКРЕКП рівня;
3) порушені вимоги цієї Методики щодо формування тарифів на виробництво теплової енергії.
5. Особливості формування, розрахунку та встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіатами, що здійснюють її виробництво на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год (крім суб’єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії)
5.1. Тарифи на виробництво теплової енергії для ліцензіатів, що здійснюють її виробництво на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год та які провадять господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, розраховуються на рівні витрат на придбання палива, транспортування природного газу, придбання електричної енергії, витрат на покупну теплову енергію, а також витрат, що включаються до повної планованої собівартості виробництва теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками, установками з використанням альтернативних джерел енергії для виробництва 1 Гкал теплової енергії, що враховані в діючих тарифах (тарифах, що застосовуються) на виробництво теплової енергії, встановлених суб’єкту господарювання для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності у діючих тарифах (тарифах, що застосовуються) структури тарифів ліцензіат застосовує для розрахунків структуру тарифів на виробництво теплової енергії для відповідної категорії споживачів, яка встановлена попередніми рішеннями уповноваженого органу, за умови, що розмір таких тарифів відповідає діючим тарифам (тарифам, що застосовуються).
5.2. Для ліцензіатів, які здійснюють виробництво теплової енергії на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год, яким не встановлено тарифи на виробництво теплової енергії і які не провадять господарську діяльність з виробництва теплової енергії на котельнях, транспортування та постачання теплової енергії, та за наявності у них договору купівлі-продажу теплової енергії з теплопостачальною організацією (або узгоджених обома сторонами намірів щодо купівлі-продажу), тарифи на виробництво теплової енергії розраховуються на рівні витрат на придбання палива, транспортування природного газу, придбання електричної енергії, витрат на покупну теплову енергію, а також витрат, що включаються до повної планованої собівартості виробництва теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками, установками з використанням альтернативних джерел енергії для виробництва 1 Гкал теплової енергії, що враховані в діючих тарифах (тарифах, що застосовуються) на виробництво теплової енергії, встановлених теплопостачальній організації для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності у діючих тарифах (тарифах, що застосовуються) структури тарифів ліцензіат застосовує для розрахунків структуру тарифів на виробництво теплової енергії для відповідної категорії споживачів, яка встановлена попередніми рішеннями уповноваженого органу, за умови, що розмір таких тарифів відповідає діючим тарифам (тарифам, що застосовуються).
5.3. Для ліцензіатів, які здійснюють виробництво теплової енергії на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год, яким не встановлено тарифи на виробництво теплової енергії, і які провадять господарську діяльність з транспортування та постачання теплової енергії, тарифи на виробництво теплової енергії розраховуються на рівні середнього по Україні тарифу на виробництво теплової енергії, але не більше різниці між середньозваженим тарифом на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу для потреб відповідної категорії споживачів у межах адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), і середньозваженими тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів у цілому по країні.
5.4. Середній по Україні тариф на виробництво теплової енергії розраховується як різниця між середнім по Україні тарифом на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, і середньозваженими тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, визначеними для потреб відповідної категорії споживачів.
5.5. Розрахунок середнього по Україні тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, та середнього по Україні тарифу на виробництво теплової енергії здійснюється НКРЕКП щокварталу за інформацією, оприлюдненою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Середній тариф на теплову енергію для інших категорій споживачів (крім населення) прирівнюється до середнього тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.
5.6. Протягом 10 робочих днів після оприлюднення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, на виконання положень Закону України "Про теплопостачання", інформації щодо середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, публікує на своєму офіційному вебсайті середній по Україні тариф на виробництво теплової енергії.
5.7. Для розрахунку тарифів, зазначених у пунктах 5.1 та 5.2 цієї глави, приймаються діючі тарифи (тарифи, що застосовуються) на виробництво теплової енергії для потреб відповідної категорії споживачів з урахуванням ціни на природний газ, яка не може бути більшою ніж визначена постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 року № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам".
5.8. Розрахунок тарифів на виробництво теплової енергії відповідно до вимог цієї глави здійснюється ліцензіатами, що здійснюють виробництво теплової енергії на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год.
5.9. Для встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіат, що здійснює виробництво теплової енергії на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год, повинен подати до НКРЕКП у паперовій та електронній формі заяву про встановлення тарифів суб’єкта господарювання на виробництво теплової енергії за спрощеною методикою за формою, встановленою у додатку 9 до цієї Методики.
5.10. Ліцензіат, що здійснює виробництво теплової енергії на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год та якому встановлено тариф відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 цієї глави, може подавати розрахунок тарифів на коригування у разі зміни розрахункових тарифів більше ніж на 5 % від встановлених тарифів та зобов’язаний надати розрахунок тарифів на коригування у разі наявності одного з таких факторів:
зменшення більше ніж на 5 % встановлених уповноваженим органом діючих тарифів (тарифів, що застосовуються) на виробництво теплової енергії;
зменшення більше ніж на 5 % встановлених уповноваженим органом діючих тарифів (тарифів, що застосовуються) на виробництво теплової енергії для теплопостачальної організації, з якою ліцензіатом укладено договір купівлі-продажу теплової енергії;
зменшення більше ніж на 5 % середнього тарифу по Україні на виробництво теплової енергії для відповідної категорії споживачів.
5.11. За наявності обставин, передбачених пунктом 5.10 цієї глави, НКРЕКП за власною ініціативою може скоригувати тарифи на виробництво теплової енергії, що вироблена на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год.
5.12. Особливості формування, розрахунку та встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіатами, що здійснюють її виробництво на когенераційних установках з тепловою потужністю кожної такої когенераційної установки не більше 4,3 Гкал/год, визначені пунктами 5.1 та 5.3 – 5.11 цієї глави, можуть за вибором ліцензіата застосовуватися для розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії.
Ліцензіат може застосовувати для розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів тільки один із варіантів розрахунку – або визначений главами 1 – 4 цієї Методики, або визначений цією главою.
( Методика в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 )
Додаток 1
до Методики формування, розрахунку
та встановлення тарифів
на теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях,
теплових електростанціях
та когенераційних установках
ЗАЯВА
про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії суб’єкта господарювання
( Див. текст )( Додаток 1 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 )
Додаток 2
до Методики формування, розрахунку
та встановлення тарифів
на теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях,
теплових електростанціях
та когенераційних установках
Розрахунок
тарифів на виробництво теплової енергії
( Див. текст )( Додаток 2 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 )
Додаток 3
до Методики формування, розрахунку
та встановлення тарифів
на теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях,
теплових електростанціях
та когенераційних установках
Розрахунок
палива на планований період
( Див. текст )( Додаток 3 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 )
Додаток 4
до Методики формування, розрахунку
та встановлення тарифів
на теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях,
теплових електростанціях
та когенераційних установках
РОЗШИФРОВКИ
статей витрат виробничої собівартості, адміністративних витрат та інших операційних витрат, що відносять до виробництва електричної та теплової енергії
( Див. текст )( Додаток 4 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 )
Додаток 5
до Методики формування, розрахунку
та встановлення тарифів
на теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях,
теплових електростанціях
та когенераційних установках
ПЕРЕЛІК
заходів та витрат на їх реалізацію, передбачених у планованому періоді
( Див. текст )( Додаток 5 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 )
Додаток 6
до Методики формування, розрахунку
та встановлення тарифів
на теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях,
теплових електростанціях
та когенераційних установках
Інформація
щодо балансової вартості та амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів (згідно з Податковим кодексом України)
( Див. текст )( Див. текст )( Додаток 6 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 )
Додаток 7
до Методики формування, розрахунку
та встановлення тарифів
на теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях,
теплових електростанціях
та когенераційних установках
Розрахунок
розподілу на всі види діяльності ліцензіата витрат, які прямо (безпосередньо) не відносяться до господарської діяльності з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та КУ, включаючи ТЕЦ, ТЕС та КУ з використанням альтернативних джерел енергії
( Див. текст )( Додаток 7 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 )
Додаток 8
до Методики формування, розрахунку
та встановлення тарифів
на теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях,
теплових електростанціях
та когенераційних установках
ЗАЯВА
про встановлення тарифів на теплову енергію для суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи ТЕЦ, ТЕС та КУ з використанням альтернативних джерел енергії
( Див. текст )( Додаток 8 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 )
Додаток 9
до Методики формування, розрахунку
та встановлення тарифів
на теплову енергію, що виробляється
на теплоелектроцентралях,
теплових електростанціях
та когенераційних установках
ЗАЯВА
про встановлення (зміну) тарифів суб’єкта господарювання на виробництво теплової енергії відповідно до глави 5 Методики
( Див. текст )( Додаток 9 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 645 від 28.04.2026 )
