НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
ПОСТАНОВА
01.08.2017 № 991
Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках
( Назва із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
№ 1166 від 19.06.2024 )
1. Затвердити Методику формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, що додається.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
№ 1166 від 19.06.2024 )
2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр".
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Національної
комісії, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики
та комунальних послуг
від 01.08.2017 № 991
(у редакції постанови НКРЕКП
МЕТОДИКА
формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках
1. Загальні положення
1.1. Ця Методика визначає механізм формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію для суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях (далі – ТЕЦ), теплових електростанціях (далі – ТЕС) та когенераційних установках (далі – КУ), включаючи ТЕЦ, ТЕС та КУ з використанням альтернативних джерел енергії, та є ліцензіатами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – ліцензіати).
1.2. Ця Методика застосовується під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), тарифів на виробництво теплової енергії для ліцензіатів та поширюється на ліцензіатів під час формування та розрахунку зазначених тарифів.
1.3. У цій Методиці терміни вживаються в таких значеннях:
базовий період – календарний рік, який передує року, у якому здійснюється розрахунок на планований період;
виконання статті витрат – стаття вважається виконаною, якщо здійснено оплату за майно/товар/послугу і обома сторонами підписано акт передачі і прийняття робіт або проведено вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно/товар/послугу. Якщо за майно/товар/послугу здійснено попередню оплату, ліцензіат повинен підтвердити факт проведеного фінансування. Якщо майно/товар/послуга надані у кредит (кредиторська заборгованість), ліцензіат має надати підписаний обома сторонами акт передачі і прийняття робіт, вручений коносамент або інший товарно-розпорядчий документ, що підтверджує виникнення зобов’язання;
виробнича собівартість – виражені у грошовій формі поточні витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом електричної та (або) теплової енергії;
водяна пара – теплоносій у газоподібному стані, що використовується для відпуску споживачам теплової енергії у вигляді водяної пари, у тому числі для їх технологічних потреб;
енергетичне вугілля – імпортоване вугілля та вугілля внутрішнього видобутку, що використовується як паливо для виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії;
заява – письмове звернення ліцензіата встановленої форми до НКРЕКП щодо встановлення або зміни окремих складових собівартості тарифів на виробництво теплової енергії з підтверджувальними документами, передбаченими цією Методикою;
заявник – суб’єкт господарювання, який звернувся до НКРЕКП для встановлення тарифів на виробництво теплової енергії із заявою та відповідним комплектом документів;
комплект документів – розрахунки тарифів за встановленими формами, пояснювальна записка щодо необхідності перегляду тарифів, розрахункові, підтвердні й обґрунтовуючі матеріали та інші документи і матеріали, що використовувалися при розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії;
коригування планованої річної тарифної виручки – окрема складова витрат у структурі тарифів на виробництво теплової енергії, яка може мати як додатне, так і від’ємне значення та враховується за результатами прийнятих НКРЕКП рішень за здійсненими заходами державного контролю та/або за результатами аналізу наданих ліцензіатом звітів;
коригування тарифів – процес перегляду встановлених тарифів на виробництво теплової енергії, що здійснюється у зв’язку зі зміною окремих складових собівартості виробництва теплової енергії, що виникли в наслідок зміни цінових показників, тарифів, податків, зборів, платежів тощо;
ліцензіат – суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС, КУ;
ліцензована діяльність – господарська діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та КУ;
нецільове використання коштів – витрати ліцензіата на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу та/або схваленою інвестиційною програмою, а також використання сум коштів, передбачених структурою тарифу на виконання інвестиційної програми, та інших матеріальних витрат на забезпечення провадження ліцензованої діяльності, які були витрачені ліцензіатом на закупівлю товару (товарів), послуги (послуг) без дотримання принципів здійснення закупівель відповідно до вимог
Закону України "Про публічні закупівлі";
обґрунтування – фактичні дані, підтвердження та посилання на нормативно-правові акти, фінансові, технічні документи та інші документи, що доводять необхідність виконання та фінансування заходів на період регулювання (планований період) для здійснення ліцензованої діяльності;
операційна діяльність (основна діяльність) – діяльність, пов’язана з виробництвом електричної та теплової енергії;
основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);
очікуваний період – зміщений фактичний період тривалістю 12 календарних місяців року, який передує планованому періоду, та формується на підставі фактичних витрат (підтверджених звітністю), наявних на дату подачі заяви про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії;
планований період – період тривалістю 12 календарних місяців, на який здійснюється формування, розрахунок та встановлення тарифів;
попередній період – період, що передує базовому періоду;
структура тарифів – складові економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із провадженням у планованому періоді ліцензованого виду діяльності у сфері теплопостачання, які групуються за статтями відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Міністерством фінансів України, або міжнародних стандартів фінансової звітності, планований прибуток та коригування планованої річної тарифної виручки;
тариф на теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС та КУ (далі – тариф на виробництво теплової енергії) – вартість виробленої одиниці (1 Гкал) теплової енергії як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат на виробництво та планованого прибутку, який встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.
1.4. Тарифи на виробництво теплової енергії та їх структури формуються на планований період.
1.5. Формування планованих витрат на відпуск електричної енергії та тарифів і їх структур на виробництво теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.
1.6. У розрахунках планованих витрат на відпуск електричної енергії та тарифів на виробництво теплової енергії витрати (крім витрат на паливо і витрат, що прямо віднесені до складу тарифів на виробництво теплової енергії з використанням теплоносія у вигляді водяної пари) розподіляються між видами виробництва пропорційно річним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії.
При формуванні тарифів на виробництво теплової енергії фактичні витрати (крім витрат на паливо) ліцензіатів повинні відповідати
формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) "Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності", затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, за відповідний період. При цьому фактичні та плановані витрати (крім витрат на паливо) ліцензіата на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії розподіляються між видами виробництва пропорційно витратам умовного палива.
Планований прибуток, що включається до розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії розподіляється між категоріями споживачів таким чином, щоб відсоток рентабельності за відповідними категоріями був однаковим, але не більше граничного. За рішенням НКРЕКП та/або якщо інше зазначене в обґрунтуваннях заявника планований прибуток може бути розподілений між категоріями споживачів без дотримання однакового рівня рентабельності, але не більше граничного рівня по кожній категорії споживачів.
1.7. Тариф на виробництво теплової енергії визначається в розрахунку на 1 Гкал відпуску з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата без урахування податку на додану вартість і в розрізі категорій споживачів.
Повна собівартість складається із сукупності виробничої собівартості, адміністративних, інших операційних та фінансових витрат.
1.8. Формування тарифів та їх структури на виробництво теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів виробництва та відпуску електричної та (або) теплової енергії, планованих економічно обґрунтованих витрат, державних, галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді, а також планованого прибутку.
1.9. Тариф на виробництво теплової енергії визначається шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата.
1.10. За наявності витрат (у тому числі фінансових витрат), прибутку, що спричиняють різну собівартість виробництва теплової енергії для різних груп споживачів, тарифи на виробництво теплової енергії формуються в розрізі груп споживачів.
В окремих випадках, за наявності обґрунтованого розподілу обладнання, витрат та наявності різної собівартості теплової енергії в залежності від її агрегатного стану, може бути визначений тариф на виробництво теплової енергії з використанням теплоносія у вигляді водяної пари.
У залежності від ціни природного газу для виробників теплової енергії, урахованої на рівні, визначеному відповідними постановами Кабінету Міністрів України, тарифи можуть формуватися для таких категорій споживачів:
населення;
бюджетні установи;
релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності);
інші споживачі.
1.11. Витрати/ціни на матеріальні ресурси можуть бути прийняті до розрахунку тарифів з урахуванням прогнозів індексу цін виробників промислової продукції щодо фактичних витрат очікуваного або базового періоду.
Такий підхід застосовується за умови відсутності факторів і обґрунтувань щодо зміни кількісних показників та зростання тарифних витрат більше ніж на величину добутку двох індексів, застосованих до витрат базового періоду, і одного індексу, застосованого до витрат очікуваного періоду.
Прогнозний індекс цін виробників промислової продукції визначається відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України.
За наявності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції за кількома сценаріями застосовується найменше значення індексу.
Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням витрат за базовий період, прогнозних індексів цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів, прайсів та інших обґрунтовуючих матеріалів.
Індекси цін виробників промислової продукції не застосовуються до регульованих цін/тарифів та/або витрат на оплату праці, паливо (у тому числі на оплату послуг розподілу та транспортування природного газу), послуг з передачі та розподілу електричної енергії, послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, податків, зборів та інших передбачених законодавством обов'язкових платежів, орендної плати, амортизації, коригування планованої річної тарифної виручки, фінансових витрат.
1.12. Витрати, що носять періодичний характер, мають бути підтверджені, зокрема графіком проведення конкретного виду робіт на планований період, затвердженим наказом підприємства, та узагальненою інформацією про проведення такого виду робіт (на основі даних первинних документів) за попередній період.
Витрати на паливно-мастильні матеріали для транспортних засобів, заміну шин та акумуляторних батарей розраховуються нормативним методом.
До розрахунків витрат на паливно-мастильні матеріали необхідно додатково надавати затверджений керівником підприємства наказ щодо приналежності того чи іншого транспортного засобу до конкретного виду діяльності ліцензіата та/або інші підтверджувальні первинні документи.
У разі наявності на підприємстві юридичної служби та одночасно планованих тарифних витрат на юридичне обслуговування, необхідне додаткове обґрунтування щодо доцільності включення зазначених витрат у тариф на виробництво теплової енергії.
1.13. До розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії не включаються:
витрати, які не використовуються для визначення об'єкта оподаткування відповідно до вимог
Податкового кодексу України або перевищують межі відповідних витрат;
суми визнаних штрафів, пені, неустойки;
суми нестачі та втрат від псування цінностей;
втрати від операційної курсової різниці;
суми благодійної, гуманітарної допомоги;
судовий збір та пов’язані з ним експертні послуги;
членські внески;
витрати, понесені внаслідок участі та/або функціонування ринку електричної енергії (крім витрат, пов’язаних з купівлею електричної енергії, її передачею і розподілом, які виникають за умови відсутності власної генерації електричної енергії);
витрати, пов’язані з транспортуванням та постачанням теплової енергії (на підживлення теплової мережі).
1.14. У разі отримання обладнання/матеріалів як гуманітарної та/або благодійної допомоги, фінансової допомоги (коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, фондів підтримки тощо) для його придбання, ліцензіату необхідно надати підтвердження, що зазначена допомога не врахована у витратах планованого періоду на ремонтні роботи, сировину і матеріали тощо.
1.15. По окремих статтях витрат планованого періоду, по яких не були понесені витрати в базовому та/або очікуваному періоді, додаються детальні розрахунки та обґрунтування доцільності їх включення в тариф на виробництво теплової енергії.
1.16. Перехресне субсидіювання одних видів діяльності за рахунок інших не допускається.
1.17. Ліцензіат інформує НКРЕКП про провадження інших видів господарської діяльності, крім ліцензованої, із зазначенням видів такої діяльності та фінансового результату від її здійснення за період, який передує базовому.
Інші доходи, отримані або що можуть бути отримані в результаті провадження інших видів господарської діяльності (у тому числі доходи від розміщення коштів на депозитах, від здавання майна в оренду, кошти від реалізації цінних паперів, продажу металобрухту, оливи тощо), що є похідними від доходів від основної діяльності, можуть враховуватись НКРЕКП як додаткове джерело фінансування інвестиційної програми або операційних витрат.
1.18. Заявник зобов’язаний використовувати кошти, отримані в результаті здійснення ліцензованої діяльності, виключно на витрати, передбачені структурою встановлених тарифів та схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою.
1.19. Усі показники у натуральному, грошовому виразі та питомі показники на одиницю продукції наводяться з точністю до двох знаків після коми, окрім показника щодо обсягу відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата, який зазначається з трьома знаками після коми.
1.20. Розрахунки окремих статей витрат повної собівартості виробництва теплової енергії, зокрема витрати на паливо, енергію зі сторони, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги розподілу природного газу, податки та збори, комплексне хімводоочищення, надаються із зазначенням як цінових, так і кількісних показників, у тому числі за базовий та очікуваний періоди.
1.21. Кошти, що були зекономлені протягом строку дії тарифів у результаті підтвердження заходів з енергозбереження, можуть використовуватися ліцензіатом у встановленому порядку для стимулювання скорочення питомих витрат паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, відновлення активів, матеріального заохочення працівників, виплати винагороди за енергосервісними договорами та інших цілей відповідно до законодавства.
1.22. У разі якщо ліцензіат провадить діяльність у межах кількох територіальних громад, здійснює ведення окремого обліку та подання звітності, від імені головного підприємства можуть бути сформовані та розраховані окремі тарифи на виробництво теплової енергії для відокремлених підрозділів (для кожної територіальної громади). Заявник надає пояснення щодо необхідності такого розрахунку.
1.23. У разі наявності у ліцензіата відокремлених підрозділів, які беруть участь у єдиному виробничому процесі (циклі) та здійснюють виконання відповідних робіт та послуг у структурі виробництва теплової енергії, ліцензіатом подаються обґрунтування, розрахунки (кошториси, калькуляції, специфікації тощо) всіх планованих витрат такого підрозділу (у тому числі розподілені загальновиробничі та адміністративні витрати) та їх розподіл на діяльність з виробництва електричної та виробництва теплової енергії.
2. Загальні вимоги до формування планів виробництва та планованих витрат
2.1. Річні плани виробництва електричної та (або) теплової енергії складаються на підставі фактичних даних та планованих обсягів відпуску електричної енергії та (або) виробництва теплової енергії.
2.2. Плановані обсяги виробництва визначаються з урахуванням показників укладених зі споживачами договорів, на підставі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, та Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України.
2.3. При розрахунках тарифів ціни на паливно-мастильні матеріали, хімреагенти, необхідні комплектуючі матеріали, запчастини, інші матеріали та послуги приймаються на підставі цін, які склалися на ринку України, комерційних пропозицій (не менше двох), договорів та інших підтверджувальних документів. При чому зростання витрат більше ніж на величину прогнозного індексу цін виробників промислової продукції повинно бути обґрунтоване.
2.4. Для врахування у тарифах коштів на виконання заходів інвестиційної програми ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму відповідно до
Порядку формування інвестиційних програм, а також розрахунки економічного ефекту від впровадження заходів інвестиційної програми (за можливості їх здійснення).
Під час планування заходів інвестиційної програми на прогнозний період ліцензіат першочергово має надавати переваги розвитку ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації, використанню високоефективних технологій, виконанню енергоефективних заходів, які зменшують попит на енергію, сприятимуть зменшенню обсягу використання паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної та/або теплової енергії.
Економічний ефект від впроваджених заходів схваленої інвестиційної програми за попередні періоди може бути врахований у розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії на планований період. У разі необґрунтованого невиконання заходів, що передбачені інвестиційною програмою, НКРЕКП може прийняти рішення про вилучення зі структури тарифів на виробництво теплової енергії невикористаних коштів з додатковим вирахуванням відсотків за користування цими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України за минулі періоди.
2.5. При зростанні планованих витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії у порівнянні з базовим періодом більше ніж на величину індексу цін виробників промислової продукції відповідно до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України (сценарій 1), схвалених постановою Кабінету Міністрів України, ліцензіат подає обґрунтування такого зростання.
2.6. Планування витрат на оплату праці для включення до структури тарифів здійснюється з урахуванням положень чинного законодавства України та на підставі
Порядку визначення витрат на оплату праці, які враховуються у тарифах на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом, передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, виробництво теплової та виробництво електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 жовтня 2015 року № 2645, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2015 року за № 1431/27876, із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених чинним законодавством України. У разі необхідності збільшення чисельності працівників, оплата праці яких включається до витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії, ліцензіат подає до НКРЕКП для погодження відповідні пояснення та обґрунтування таких змін.
3. Визначення величини і групування планованих витрат
3.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості на відпуск електричної та виробництво теплової енергії, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності, фінансових витрат, пов’язаних з діяльністю з виробництва електричної та теплової енергії, та коригування планованої річної тарифної виручки.
3.2. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий та очікуваний періоди з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, визначаються відповідно до пункту 1.11 глави 1 цієї Методики.
Закупівля товарів та послуг здійснюється ліцензіатом із дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог
Закону України "Про публічні закупівлі".
3.3. До складу виробничої собівартості електричної та (або) теплової енергії включаються:
1) паливо, а саме:
"витрати на придбання палива та його транспортування для виробництва електричної та (або) теплової енергії, які визначаються виходячи з планованого обсягу відпуску/виробництва електричної та (або) теплової енергії відповідно до річного плану виробництва, питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, визначених в установленому порядку, діючих/планованих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси та послуги (витрати) з їх транспортування, тобто з урахуванням усіх планованих логістичних ланцюгів транспортування паливно-енергетичних ресурсів, калорійних еквівалентів, обсягу енергії природного газу, визначених умовами договору, сертифікатами постачальників чи даними базового періоду.
( Абзац другий підпункту 1 пункту 3.3 глави 3 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
№ 1313 від 03.08.2026 )
До витрат палива, що враховуються у тарифі на виробництво теплової енергії, не можуть бути віднесені витрати палива, енергія якого перетворюється у механічну роботу, результатом якої є виробництво електричної енергії в обсягах, що перевищують обсяг електричної енергії, використаної на власні технологічні потреби, пов’язані з виробництвом теплової та/або електричної енергії.
( Абзац третій підпункту 1 пункту 3.3 глави 3 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
№ 1313 від 03.08.2026 )
На час дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування, у разі якщо зміна планованої розрахункової питомої витрати палива на відпущену теплову енергію є більше ніж на 2 відсотки порівняно з питомою витратою палива, врахованою у діючих (встановлених) тарифах, ліцензіат подає до НКРЕКП обґрунтування причин такої зміни із підтвердними розрахунками та інформацією щодо факторів, що вплинули на зміну питомих витрат палива.
( Абзац четвертий підпункту 1 пункту 3.3 глави 3 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
№ 1313 від 03.08.2026 )
НКРЕКП при встановленні тарифу бере до уваги обґрунтованість заявленої зміни з урахуванням поданих матеріалів, фактичних показників питомих витрат палива за попередні періоди, їх динаміки, особливостей роботи генеруючого обладнання конкретного ліцензіата та може враховувати питому витрату палива на відпущену теплову енергію для включення в тарифи з урахуванням фактичних показників питомих витрат палива за попередні періоди та їх динаміки.
( Абзац п'ятий підпункту 1 пункту 3.3 глави 3 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
№ 1313 від 03.08.2026 )
У разі якщо зазначена зміна пов’язана зі зміною методики розподілу витрат палива між виробництвом теплової та електричної енергії та/або зміною коефіцієнта економічного розподілу, іншого коефіцієнта, алгоритму чи іншого розрахункового підходу, що впливає на розподіл витрат палива між видами виробництва, НКРЕКП враховує питому витрату палива на відпущену теплову енергію на рівні, що не перевищує більше ніж на 2 відсотки питому витрату палива на відпущену теплову енергію, яка врахована в останньому встановленому тарифі, в якому питома витрата палива на відпущену теплову енергію була врахована без застосування зміни методики розподілу витрат палива між виробництвом теплової та електричної енергії та/або зміни коефіцієнта економічного розподілу, іншого коефіцієнта, алгоритму чи іншого розрахункового підходу, що впливає на розподіл витрат палива між видами виробництва.
( Абзац шостий підпункту 1 пункту 3.3 глави 3 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
№ 1313 від 03.08.2026 )
Виробники, що здійснюють діяльність з виробництва електричної та теплової енергії у комбінований спосіб, надають розроблені (переглянуті) нормативні енергетичні характеристики устаткування електростанції, у тому числі графіки вихідно-нормативних питомих витрат палива, макет розрахунку нормативних питомих витрат і економії палива на відпущену електричну і теплову енергію, які були виконані відповідно до чинних галузевих нормативних документів, а також висновки про проведену кваліфікованими організаціями в галузі енергетики експертизу здійснених розрахунків питомих витрат умовного палива енергетичного об'єкта (електростанції).
У разі комбінованого виробництва електричної та теплової енергії на когенераційних установках визначення витрат палива та втрат, пов’язаних із виробництвом відповідної енергії, здійснюється на підставі паспортних характеристик обладнання та з урахуванням фактичних або планованих режимів його роботи.
У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціна на енергетичне вугілля не може бути врахована вищою за середньозважену ціну вугілля, яка розраховується за формулою
| де | Квіт | – | кількість вугілля вітчизняного видобутку, що передбачена для використання на планований період, т; |
| | Кімп | – | кількість імпортованого вугілля, що передбачена для використання на планований період, т; |
| | Цвіт | – | ціна вугілля вітчизняного видобутку на планований період, грн/т; |
| | Цімп | – | ціна імпортованого вугілля на планований період, грн/т; |
| | К | – | загальна кількість вугілля, що передбачена для використання на планований період, т. |
Ціна вугілля вітчизняного видобутку розраховується за формулою
| де | Цінд | – | індикативна ціна вугілля, яка визначається на підставі середніх цін ф'ючерсних котирувань, визначених згідно з даними європейської енергетичної біржі "European Energy Exchange AG", видання "Coal Trader International" компанії "Platts", видання "Argus Coal Daily International" компанії "Argus Media Ltd" чи інших джерел, на 6 наступних місяців, що йдуть за місяцем встановлення тарифів, і яка розраховується з урахуванням офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, оприлюдненого на офіційному вебсайті Національного банку України на дату проведення розрахунку, грн/т; |
| | Цвіт зл | – | вартість транспортування вугілля залізничним транспортом територією України розрахована на основі даних за 12 місяців, що передують місяцю встановлення тарифів, за даними форми № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) (з урахуванням витрат на транспортування) та з урахуванням прогнозу її зростання у розрахунковому періоді, наданого акціонерним товариством "Українська залізниця", грн/т. |
Ціна імпортованого вугілля розраховується за формулою
| де | Цдос зл | – | середньозважена ціна доставки імпортованого вугілля залізничним транспортом з портів доставки та (або) з місць видобутку вугілля до кордону України, що визначається на підставі даних, отриманих від державних органів виконавчої влади, відповідальних за моніторинг цін, або фактичних даних за попередні періоди або визначені умовами чинних договорів на постачання вугільної продукції, грн/т; |
| | Цпер | – | середньозважена ціна перевантаження імпортованого вугілля, що визначається на підставі даних, отриманих від державних органів виконавчої влади, відповідальних за моніторинг цін, або фактичних даних за попередні періоди або визначені умовами чинних договорів на постачання вугільної продукції, грн/т. |
Ціни на енергетичне вугілля коригуються відповідно до показників теплотворної здатності (калорійності), а також з урахуванням якісних характеристик енергетичного вугілля (вмісту сірки, золи, вологи), при цьому базовими характеристиками енергетичного вугілля вважаються: 6000 ккал/кг на робочу масу, вміст сірки – до 1 % на робочу масу, вміст золи – до 16 % на робочу масу, вміст вологи – до 14 % на робочу масу. При використанні енергетичного вугілля з калорійністю, вищою від базової характеристики, або з вмістом сірки, нижчим від базової характеристики, коригування ціни не здійснюється.
У разі відсутності підтверджувальних матеріалів та відповідних обґрунтувань щодо вартості доставки та перевантаження імпортованого вугілля НКРЕКП не застосовує зазначені витрати для розрахунку ціни вугілля.
Коригування ціни на енергетичне вугілля при використанні вугілля з характеристиками, що відмінні від базових, здійснюється за формулою
| де | Цcal | – | знижка до ціни енергетичного вугілля в разі планування використання енергетичного вугілля з калорійністю, нижчою за 6000 ккал/кг на робочу масу, яка визначається за формулою |
| де | Qir | – | нижча робоча теплота згоряння палива, ккал/кг; |
| | ЦSr < 1,5% | – | знижка до ціни енергетичного вугілля в разі планування використання енергетичного вугілля з вмістом сірки на робочу масу від 1 % до 1,5 %, яка визначається за формулою |
| де | Sr | – | вміст сірки в паливі на робочу масу, %; |
| | ЦSr > 1,5% | – | знижка до ціни енергетичного вугілля в разі планування використання енергетичного вугілля з вмістом сірки на робочу масу понад 1,5 %, яка визначається за формулою |
Вартість природного газу враховується на підставі моніторингу та аналізу цін на ринку природного газу, який здійснюється НКРЕКП, та з урахуванням індикативної вартості природного газу, а також з урахуванням обсягів та умов виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу, відповідно до
Закону України "Про ринок природного газу".
У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціна природного газу не може бути врахована вищою за ціну природного газу, визначену на рівні імпортного паритету на 2 наступних квартали, що йдуть за місяцем кварталу, у якому встановлюються тарифи, та розраховану за формулою
| де | Ціп | – | ціна газу на рівні імпортного паритету (без урахування податку на додану вартість), грн за 1000 куб. м; |
| | ЦNCG | – | індикативна ціна природного газу на німецькому газовому хабі (NCG), яка визначається на підставі середніх цін ф'ючерсних котирувань, визначених згідно з даними європейської енергетичної біржі "European Energy Exchange AG", видання "Platts European Gas Daily" компанії "Platts", видання "Argus European Natural Gas" компанії "Argus Media Ltd" чи інших джерел джерел, євро/МВт·год; |
| | КGCV | – | коефіцієнт, який відображає співвідношення одиниць енергії (МВт·год) та об'єму (1000 куб. м) і визначається відповідно до інформації, наведеної на офіційному вебсайті оператора газотранспортної системи Словаччини компанії "Eustream, a.s.", середнє значення за 12 місяців, що передують місяцю, у якому встановлюються тарифи; |
| | Кєвро/дол.США | – | курс євро до долара США, за даними агентства "Bloomberg", дол. США за 1 євро на дату встановлення тарифів; |
| | Сф | – | сумарна вартість транспортування природного газу від німецького газового хабу (NCG) до віртуальної торгової точки на території Словаччини, розрахована на підставі діючих тарифів Німеччини, Чехії та Словаччини, євро/МВт·год; |
| | ТВімп | – | вартість транспортування природного газу від віртуальної торгової точки на території Словаччини до західного кордону України (вартість "виходу" з газотранспортної системи Словаччини), розрахована на основі діючих тарифів для пункту виходу зі Словаччини в Україну, враховуючи технологічну складову та (або) інші стягнення, запроваджені національним регулятором і діючі на дату встановлення тарифів, євро/МВт·год; |
| | ТвхГТС | – | тариф на послуги з транспортування природного газу транскордонними газопроводами для точок входу в газотранспортну систему України, установлений НКРЕКП (без урахування податку на додану вартість), дол. США/1000 куб. м; |
| | Кдол. США | – | середньозважений курс на міжбанківському ринку, оприлюднений на офіційному вебсайті Національного банку України на дату проведення розрахунку, грн за 1 дол. США. |
У разі закупівлі ліцензіатом природного газу у суб'єктів ринку природного газу, на яких постановою Кабінету Міністрів України покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, у розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціни на природний газ ураховуються на рівні, визначеному відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
Вартість транспортування природного газу територією України враховується НКРЕКП згідно зі встановленими тарифами на послуги транспортування природного газу.
Вартість інших видів паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються як джерела енергії, враховується відповідно до укладених договорів/контрактів на закупівлю таких паливно-енергетичних ресурсів, калькуляцій вартості зазначених паливно-енергетичних ресурсів, але не вище від цін на них, які склалися на ринку України на дату розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії.
У розрахунках тарифів можуть ураховуватися ціни на паливно-енергетичні ресурси та (або) ціни на послуги (витрати) з транспортування паливно-енергетичних ресурсів, що затверджуються, встановлюються чи оприлюднюються державними органами влади відповідно до чинного законодавства України.
За результатами моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, що здійснюється НКРЕКП щоквартально, НКРЕКП може прийняти рішення щодо зміни цін на паливно-енергетичні ресурси у структурі тарифів на виробництво теплової енергії.
Ліцензіати, які використовують декілька видів палива при виробництві електричної та теплової енергії, при формуванні та розрахунку тарифів надають підтверджувальні матеріали щодо структури використання палива.
При встановленні тарифів на виробництво теплової енергії структура використання палива між видами виробництва, як правило, розподіляється пропорційно витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії, але з урахуванням усіх обставин та факторів, що викладені у цьому підпункті;
2) виробничі послуги, а саме:
вартість послуг сторонніх організацій, ремонтних підрозділів та інших допоміжних виробництв з ремонту будівель, споруд, устаткування та транспортних засобів;
вартість транспортних послуг;
оплата послуг централізованого водопостачання та водовідведення;
оплата робіт спеціалізованих пусконалагоджувальних організацій та інших організацій, які виконують роботи з удосконалення технології та організації виробництва, а також роботи, пов’язані з перевіркою готовності до введення в дію (пуску) шляхом комплексних випробувань (під навантаженням) устаткування, блоків, окремих агрегатів, підстанцій, ліній електропередачі, теплопередачі, а також тих об’єктів, що вводяться в дію після розширення та реконструкції;
вартість робіт з вивчення можливостей подальшої експлуатації металоконструкцій, кранів, іншого устаткування та споруд, обстеження стану фундаментів будівель, споруд, обладнання і видачі рекомендацій щодо їх подальшого використання;
витрати на проведення аналізів і досліджень з метою визначення якості використовуваного палива, матеріалів, води, конденсату, кабелів та іншого устаткування;
оплата послуг з очищення стічних вод;
оплата послуг з утилізації екологічно небезпечних відходів;
вартість послуг з метрологічної атестації та повірки приладів;
оплата послуг розподілу природного газу;
вартість інших послуг виробничого характеру;
3) сировина і допоміжні матеріали, а саме:
вартість матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються у процесі виробництва для забезпечення нормального технологічного процесу або які витрачаються на випробування устаткування та споруд, поточні перевірки машин і механізмів, технічний огляд, утримання та експлуатацію устаткування, будівель і споруд, транспортних засобів тощо;
вартість матеріалів, які використовуються для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів;
вартість покупної води, що використовується на технологічні цілі (для живлення котлів, гідрозоловидалення, гідрозоловловлювання, живлення водопідігрівних установок, для циркуляційного водопостачання, охолодження, іншого устаткування), та витрати на комплексне хімводоочищення;
вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він становить більше одного року в операційній діяльності підприємства, зокрема, вартість інструменту, господарського інвентаря, спеціального оснащення, спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;
вартість допоміжних матеріалів, які витрачаються на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів, золошлаковідвалів тощо), очищення стічних вод тощо;
вартість мастил та масел (мастил для механізмів з обертовими частинами, вартість турбінного масла для доливання в міжремонтний період до регуляторів турбін і котлів, трансформаторного масла для силових трансформаторів) та вартість паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів;
вартість інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням витрат за базовий період, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів виробництва;
4) енергія зі сторони, а саме витрати на придбання електричної енергії, які визначаються на підставі розрахунків, питомих норм споживання та технологічних нормативів, діючих цін (тарифів) на електричну енергію;
5) витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам підприємства, залученим до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії), які визначаються відповідно до вимог
Закону України "Про оплату праці" та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;
6) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників підприємства, залучених до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії, виходячи з запланованих витрат на оплату праці;
7) амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення розраховані відповідно до положень
Податкового кодексу України.
Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання амортизації (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);
8) інші витрати, а саме:
загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі;
витрати на пожежну, сторожову і воєнізовану охорону, послуги Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у тому числі оплата послуг сторонніх організацій;
витрати на забезпечення санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому чинним законодавством України порядку, утримання санітарних зон;
витрати на забезпечення правил техніки безпеки праці (витрати на обладнання та утримання загороджень для машин та їх рухомих частин, люків, отворів, сигналізації, інших пристроїв некапітального характеру, обладнання робочих місць некапітального характеру);
витрати на охорону праці, що визначаються згідно з вимогами
Закону України "Про охорону праці";
витрати на самостійне зберігання, переробку та захоронення екологічно небезпечних відходів;
транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад (при виконанні робіт вахтовим методом);
витрати, пов’язані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підтриманням професійної майстерності працівників ліцензіата за профілем його діяльності безпосередньо в ліцензіата (утримання навчальних класів, тренажерних центрів тощо);
витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників ліцензіата в українських закладах освіти, що мають ліцензію, та у разі закінчення навчання видають спеціальний документ державного зразка. До витрат на підготовку і перепідготовку кадрів належать також витрати на навчання працівників ліцензіата, що зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або там, де існує необхідність у професійному відборі (такі працівники повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних чинних нормативних актів щодо охорони праці). Перелік таких робіт затверджується Державною службою України з питань праці;