НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
ПОСТАНОВА
01.08.2017 № 991 |
Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках
( Назва із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 274 від 02.03.2018 № 369 від 11.02.2020 № 1992 від 04.11.2020 № 1768 від 29.09.2023 № 1166 від 19.06.2024 )
Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про теплопостачання", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Методику формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, що додається.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр".
Голова НКРЕКП | Д. Вовк |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Національної
комісії, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики
та комунальних послуг
від 01.08.2017 № 991
МЕТОДИКА
формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках
( Назва із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
1. Загальні положення
1.1. Ця Методика визначає механізм формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію для суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях (далі - ТЕЦ), теплових електростанціях (далі - ТЕС) та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, та є ліцензіатами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати).
( Пункт 1.1 глави 1 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 369 від 11.02.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
1.2. Ця Методика застосовується під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), тарифів на виробництво теплової енергії для ліцензіатів та поширюється на ліцензіатів під час формування та розрахунку зазначених тарифів.
( Пункт 1.2 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
1.3. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:
базовий період - календарний рік, який передує планованому періоду;
виконання статті витрат - стаття вважається виконаною, якщо здійснено оплату за майно/товар/послугу і обома сторонами підписано акт передачі і прийняття робіт, або проведено вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно/товар/послугу. Якщо за майно/товар/послугу здійснено попередню оплату, ліцензіат повинен підтвердити факт проведеного фінансування. Якщо майно/товар/послуга надані у кредит (кредиторська заборгованість), ліцензіат має надати підписаний обома сторонами акт передачі і прийняття робіт, вручений коносамент, або інший товарно-розпорядчий документ, що підтверджує виникнення зобов’язання;
виробнича собівартість - виражені у грошовій формі поточні витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом електричної та (або) теплової енергії;
енергетичне вугілля - імпортоване вугілля та вугілля внутрішнього видобутку, що використовується як паливо для виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії;
заява - письмове звернення ліцензіата встановленої форми до НКРЕКП щодо встановлення або зміни тарифів на виробництво теплової енергії з підтверджуючими документами, передбаченими цією Методикою;
( Абзац шостий пункту 1.3 із змінами, внесеними згідно з П остановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
інвестиційна програма - план капітальних інвестицій та капітальних вкладень, сформований та схвалений відповідно до Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року № 2585, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2015 року за № 1367/27812 (далі - Порядок формування інвестиційних програм);
( Абзац восьмий пункту 1.3 глави 1 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 369 від 11.02.2020 )
ліцензована діяльність - господарська діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та когенераційних установках;
( Абзац восьмий пункту 1.3 глави 1 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 369 від 11.02.2020 )( Абзац дев’ятий пункту 1.3 глави 1 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 369 від 11.02.2020 )
нецільове використання коштів - витрати ліцензіата на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу та/або схваленою інвестиційною програмою, а також використання сум коштів, передбачених структурою тарифу на виконання інвестиційної програми, та інших матеріальних витрат на забезпечення провадження ліцензованої діяльності, які були витрачені ліцензіатом на закупівлю товару (товарів), послуги (послуг) без дотримання принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі";
обґрунтування - фактичні дані, підтвердження та посилання на нормативно-правові акти, фінансові, технічні документи та інші документи, що доводять необхідність виконання та фінансування заходів на період регулювання (планований період) для здійснення ліцензованої діяльності;
операційна діяльність (основна діяльність) - діяльність, пов’язана з виробництвом електричної та теплової енергії;
основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);
планований період - період тривалістю 12 календарних місяців, на який здійснюється формування, розрахунок та встановлення тарифів;
структура тарифу - структура обґрунтованих витрат ліцензіата (операційних, фінансових витрат та прибутку) на здійснення ліцензованої діяльності, що групуються за економічними елементами, і на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи;
( Абзац п'ятнадцятий виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
тариф на теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС та когенераційних установках (далі - тариф на виробництво теплової енергії) - вартість виробленої одиниці (1 Гкал) теплової енергії як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат на виробництво та планованого прибутку, який встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, законах України "Про ринок електричної енергії", "Про теплопостачання", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про енергетичну ефективність", "Про ринок природного газу".
( Абзац пункту 1.3 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1768 від 29.09.2023 )
1.4. Тарифи на виробництво теплової енергії та їх структури формуються на планований період.
( Пункт 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
1.5. Формування тарифів та їх структури на виробництво теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.
( Пункт 1.5 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
1.6. У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії витрати (крім витрат на паливо) розподіляються між видами виробництва пропорційно річним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії.
( Пункт 1.6 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1768 від 29.09.2023, № 1166 від 19.06.2024 )
1.7. Для визначення собівартості відпуску одиниці електричної та (або) виробництва теплової енергії сума витрат ділиться на кількість відпущеної/виробленої енергії кожного виду. Собівартість відпуску електричної енергії визначається в розрахунку на 1 кВт·год без урахування податку на додану вартість, собівартість виробництва теплової енергії визначається в розрахунку на 1 Гкал без урахування податку на додану вартість.
Повна собівартість складається із сукупності виробничої собівартості, адміністративних, інших операційних та фінансових витрат.
1.8. Формування тарифів та їх структури на виробництво теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів виробництва та відпуску електричної та (або) теплової енергії, планованих економічно обґрунтованих витрат, державних, галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді, а також планованого прибутку.
( Пункт 1.8 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )( Абзац перший п ункту 1.9 глави 1 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
1.9. Тариф на виробництво теплової енергії визначається шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата.
1.10. За наявності витрат, що спричиняють різну собівартість виробництва теплової енергії для різних груп споживачів, тарифи на виробництво теплової енергії формуються в розрізі груп споживачів.
1.11. Ціни/тарифи на матеріальні ресурси та послуги сторонніх організацій можуть бути прийняті до розрахунку тарифів з урахуванням прогнозів індексу цін виробників промислової продукції на плановий період.
( Пункт 1.11 глави 1 доповнено новим абзацом першим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1768 від 29.09.2023 )
Прогнозний індекс цін виробників промислової продукції визначається відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України.
( Пункт 1.11 глави 1 доповнено новим абзацом другим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1768 від 29.09.2023 )
За наявності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції за кількома сценаріями застосовується менше значення індексу.".
( Пункт 1.11 глави 1 доповнено новим абзацом третім згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1768 від 29.09.2023 )
Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням витрат за базовий період, прогнозних індексів цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів, прайсів та інших обґрунтовуючих матеріалів.
1.12. Витрати, пов’язані з транспортуванням та постачанням електричної та (або) теплової енергії (у тому числі витрати на підживлення теплової мережі), до розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії не включаються.
( Абзац перший пункту 1.12 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
У разі виникнення у відповідному виробничому підрозділі, що забезпечує підживлення теплової мережі, витрат, які відносяться до інших видів господарської діяльності, окрім виробництва електричної та (або) теплової енергії, такі витрати розподіляються між видами діяльності пропорційно обсягам води, яка планується до використання для виробництва електричної та (або) теплової енергії та обсягам води, що плануються для використання в інших видах господарської діяльності.
1.13. Перехресне субсидіювання одних видів діяльності за рахунок інших не допускається.
1.14. Ліцензіат інформує НКРЕКП про провадження інших видів господарської діяльності, крім ліцензованої, із зазначенням видів такої діяльності та фінансового результату від її здійснення за період, який передує базовому.
Інші доходи, отримані або що можуть бути отримані в результаті провадження інших видів господарської діяльності (у тому числі доходи від розміщення коштів на депозитах, від здавання майна в оренду, кошти від реалізації цінних паперів, продажу металобрухту, оливи тощо), що є похідними від доходів від основної діяльності, можуть враховуватись НКРЕКП як додаткове джерело фінансування інвестиційної програми або операційних витрат.
2. Загальні вимоги до формування планів виробництва та планованих витрат
2.1. Річні плани виробництва електричної та (або) теплової енергії складаються на підставі фактичних даних та планованих обсягів відпуску електричної енергії та (або) виробництва теплової енергії.
2.2. Плановані обсяги виробництва визначаються з урахуванням показників укладених зі споживачами договорів, на підставі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, та Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України.
2.3. При розрахунках тарифів ціни на паливно-мастильні матеріали, хімреагенти, необхідні комплектуючі матеріали, запчастини, інші матеріали та послуги приймаються на підставі цін, які склалися на ринку України, комерційних пропозицій, договорів та інших підтверджуючих документів, з урахуванням зростання в межах прогнозного індексу цін виробників промислової продукції.
2.4. Для врахування у тарифах коштів на виконання заходів інвестиційної програми ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму відповідно до Порядку формування інвестиційних програм, а також розрахунки економічного ефекту від впровадження заходів інвестиційної програми (за можливості їх здійснення).
Під час планування заходів інвестиційної програми на прогнозний період ліцензіат першочергово має надавати переваги розвитку ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації, використанню високоефективних технологій, виконанню енергоефективних заходів, які зменшують попит на енергію, сприятимуть зменшенню обсягу використання паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної та/або теплової енергії.
( Пункт 2.4 глави 2 доповнено новим абзацом другим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1768 від 29.09.2023 )
Економічний ефект від впроваджених заходів схваленої інвестиційної програми за попередні періоди враховується в розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії на планований період. У разі необґрунтованого невиконання заходів, що передбачені інвестиційною програмою, НКРЕКП може прийняти рішення про вилучення зі структури тарифів на виробництво теплової енергії невикористаних коштів з додатковим вирахуванням відсотків за користування цими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України за минулі періоди.
( Абзац третій пункту 2.4 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
2.5. При зростанні планованих витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії у порівнянні з базовим періодом більше ніж на величину індексу цін виробників промислової продукції відповідно до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України (сценарій 1), схвалених постановою Кабінету Міністрів України, ліцензіат подає обґрунтування такого зростання.
2.6. Планування витрат на оплату праці для включення до структури тарифів здійснюється з урахуванням положень чинного законодавства України та на підставі Порядку визначення витрат на оплату праці, які враховуються у тарифах на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом, передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, виробництво теплової та виробництво електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 жовтня 2015 року № 2645, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2015 року за № 1431/27876, із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених чинним законодавством України. У разі необхідності збільшення чисельності працівників, оплата праці яких включається до витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії, ліцензіат подає до НКРЕКП для погодження відповідні пояснення та обґрунтування таких змін.
3. Визначення величини і групування планованих витрат
3.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості виробництва електричної та (або) теплової енергії, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з діяльністю з виробництва електричної та (або) теплової енергії.
3.2. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий період з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, визначаються відповідно до пункту 1.11 глави 1 цієї Методики.
Закупівля товарів та послуг здійснюється ліцензіатом із дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
3.3. До складу виробничої собівартості електричної та (або) теплової енергії включаються:
1) паливо, а саме:
витрати на придбання палива та його транспортування для виробництва електричної та (або) теплової енергії, які визначаються виходячи з планованого обсягу відпуску/виробництва електричної та (або) теплової енергії відповідно до річного плану виробництва, питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, визначених, затверджених та погоджених в установленому порядку, діючих/планованих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси та послуги (витрати) з їх транспортування, тобто з урахуванням усіх планованих логістичних ланцюгів транспортування паливно-енергетичних ресурсів, калорійних еквівалентів, обсягу енергії природного газу, визначених умовами договору, сертифікатами постачальників чи даними базового періоду.
Виробники, що здійснюють діяльність з виробництва електричної та теплової енергії у комбінований спосіб, надають розроблені (переглянуті) нормативні енергетичні характеристики устаткування електростанції, у тому числі графіки вихідно-нормативних питомих витрат палива, макет розрахунку нормативних питомих витрат і економії палива на відпущену електричну і теплову енергію, які були виконані відповідно до чинних галузевих нормативних документів, а також висновки про проведену кваліфікованими організаціями в галузі енергетики експертизу здійснених розрахунків питомих витрат умовного палива енергетичного об'єкту (електростанції).
У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціна на енергетичне вугілля не може бути врахована вищою за середньозважену ціну вугілля, яка розраховується за формулою
Ц = (Квіт • Цвіт + Кімп • Цімп) / К, грн / т, | (1) |
Ціна вугілля вітчизняного видобутку розраховується за формулою
Цвіт = Цінд + Цвіт зл, грн / т, | (2) |
де | Цінд | - | індикативна ціна вугілля, яка визначається на підставі середніх цін ф'ючерсних котирувань, визначених згідно з даними європейської енергетичної біржі "European Energy Exchange AG", видання "Coal Trader International" компанії "Platts", видання "Argus Coal Daily International" компанії "Argus Media Ltd" чи інших джерел, на 6 наступних місяців, що йдуть за місяцем встановлення тарифів, і яка розраховується з урахуванням офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, оприлюдненого на офіційному веб-сайті Національного банку України на дату проведення розрахунку, грн/т; |
Цвіт зл | - | вартість транспортування вугілля залізничним транспортом територією України, розрахована на основі даних за 12 місяців, що передують місяцю встановлення тарифів, за даними форми 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) (з урахуванням витрат на транспортування) та з урахуванням прогнозу її зростання у розрахунковому періоді, наданого акціонерним товариством "Українська залізниця", грн/т. |
Ціна імпортованого вугілля розраховується за формулою
Цімп = Цінд + Цвіт зл + Цдос зл + Цпер, грн / т, | (3) |
Ціни на енергетичне вугілля коригуються відповідно до показників теплотворної здатності (калорійності), а також з урахуванням якісних характеристик енергетичного вугілля (вмісту сірки, золи, вологи), при цьому базовими характеристиками енергетичного вугілля вважаються: 6000 ккал/кг на робочу масу, вміст сірки - до 1% на робочу масу, вміст золи - до 16% на робочу масу, вміст вологи - до 14% на робочу масу. При використанні енергетичного вугілля з калорійністю, вищою від базової характеристики, або з вмістом сірки, нижчим від базової характеристики, коригування ціни не здійснюється.
У разі відсутності підтверджуючих матеріалів та відповідних обґрунтувань щодо вартості доставки та перевантаження імпортованого вугілля, НКРЕКП не застосовує зазначені витрати для розрахунку ціни вугілля.
Коригування ціни на енергетичне вугілля при використанні вугілля з характеристиками, що відмінні від базових, здійснюється за формулою
Цвін кор. = Цвін • [1 - (Цcal + ЦSr < 1,5% + ЦSr > 1,5%], грн/т, | (4) |
де | Цcal | - | знижка до ціни енергетичного вугілля в разі планування використання енергетичного вугілля з калорійністю, нижчою за 6000 ккал/кг на робочу масу, яка визначається за формулою |
Цcal = 1 - Qir /6000, %, | (5) |
ЦSr = Sr - 1%, %, | (6) |
ЦSr = (Sr - 1%) + ((Sr - 1,5%) • 10), %, | (7) |
Вартість природного газу враховується на підставі моніторингу та аналізу цін на ринку природного газу, який здійснюється НКРЕКП, та з урахуванням індикативної вартості природного газу, а також з урахуванням обсягів та умов виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу, відповідно до Закону України "Про ринок природного газу".
У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціна природного газу не може бути врахована вищою за ціну природного газу, визначену на рівні імпортного паритету на 2 наступних квартали, що йдуть за місяцем кварталу, в якому встановлюються тарифи, та розраховану за формулою
Ціп = ( (ЦNCG х КGCV х Кєвро/дол США ) + (Сф х КGCV х Кєвро/дол США ) + (ТВімп х КGCV х Кєвро/дол США ) + ТвхГТС ) х Кдол. США, грн за 1000 куб.м, | (8) |
У разі закупівлі ліцензіатом природного газу у суб'єктів ринку природного газу, на яких постановою Кабінету Міністрів України покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, у розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціни на природний газ ураховуються на рівні, визначеному відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
Вартість транспортування природного газу територією України враховується НКРЕКП згідно зі встановленими тарифами на послуги транспортування природного газу.
Вартість інших видів паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються як джерела енергії, враховується відповідно до укладених договорів/контрактів на закупівлю таких паливно-енергетичних ресурсів, калькуляцій вартості зазначених паливно-енергетичних ресурсів, але не вище від цін на них, які склалися на ринку України на дату розрахунку тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії.
У розрахунках тарифів можуть ураховуватися ціни на паливно-енергетичні ресурси та (або) ціни на послуги (витрати) з транспортування паливно-енергетичних ресурсів, що затверджуються, встановлюються чи оприлюднюються державними органами влади відповідно до чинного законодавства України.
За результатами моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, що здійснюється НКРЕКП щоквартально, НКРЕКП може прийняти рішення щодо зміни цін на паливно-енергетичні ресурси у структурі тарифів на виробництво теплової енергії.
При формуванні, розрахунку та встановленні тарифів на виробництво теплової енергії витрати на паливо та структура використання палива (у разі використання декількох видів палива при виробництві електричної та теплової енергії) враховуються на підставі аналізу фактичних даних за попередні періоди (як правило за 5 років) виходячи з особливостей роботи генеруючого обладнання та устаткування конкретного ліцензіата, режимів роботи генеруючого обладнання та устаткування, можливості використання паливно-енергетичних ресурсів з найменшою вартістю, технічного стану чи технічної можливості роботи генеруючого обладнання та устаткування (значення максимального та мінімального навантажень котлів і турбін, характер добового графіка зміни навантаження, старіння устаткування, освоєння введеного устаткування, структура і якість спалюваного палива, температура зовнішнього повітря, температура охолоджувальної води на вході в конденсатори турбін тощо), а також інших зовнішніх факторів.
Ліцензіати, які використовують декілька видів палива при виробництві електричної та теплової енергії, при формуванні та розрахунку тарифів надають підтверджуючі матеріали щодо структури використання палива.
При встановленні тарифів на виробництво теплової енергії структура використання палива між видами виробництва, як правило, розподіляється пропорційно витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії, але з урахуванням усіх обставин та факторів, що викладені у цьому підпункті.
( Підпункт 1 пункту 3.3 глави 3 в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
2) виробничі послуги, а саме:
вартість послуг сторонніх організацій, ремонтних підрозділів та інших допоміжних виробництв з ремонту будівель, споруд, устаткування та транспортних засобів;
вартість транспортних послуг;
оплата послуг централізованого водопостачання та водовідведення;
оплата робіт спеціалізованих пусконалагоджувальних організацій та інших організацій, які виконують роботи з удосконалення технології та організації виробництва, а також роботи, пов’язані з перевіркою готовності до введення в дію (пуску) шляхом комплексних випробувань (під навантаженням) устаткування, блоків, окремих агрегатів, підстанцій, ліній електропередачі, теплопередачі, а також тих об’єктів, що вводяться в дію після розширення та реконструкції;
вартість робіт з вивчення можливостей подальшої експлуатації металоконструкцій, кранів, іншого устаткування та споруд, обстеження стану фундаментів будівель, споруд, обладнання і видачі рекомендацій щодо їх подальшого використання;
витрати на проведення аналізів і досліджень з метою визначення якості використовуваного палива, матеріалів, води, конденсату, кабелів та іншого устаткування;
оплата послуг з очищення стічних вод;
оплата послуг з утилізації екологічно небезпечних відходів;
вартість послуг з метрологічної атестації та повірки приладів;
вартість інших послуг виробничого характеру;
оплата послуг розподілу природного газу;
( Підпункт 2 пункту 3.3 глави 3 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1992 від 04.11.2020 )
3) сировина і допоміжні матеріали, а саме:
вартість матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються у процесі виробництва для забезпечення нормального технологічного процесу, або які витрачаються на випробування устаткування та споруд, поточні перевірки машин і механізмів, технічний огляд, утримання та експлуатацію устаткування, будівель і споруд, транспортних засобів тощо;
вартість матеріалів, які використовуються для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів;
вартість покупної води, що використовується на технологічні цілі (для живлення котлів, гідрозоловидалення, гідрозоловловлювання, живлення водопідігрівних установок, для циркуляційного водопостачання, охолодження, іншого устаткування), та витрати на комплексне хімводоочищення;
вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він становить більше одного року в операційній діяльності підприємства, зокрема, вартість інструменту, господарського інвентаря, спеціального оснащення, спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;
вартість допоміжних матеріалів, які витрачаються на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів, золошлаковідвалів тощо), очищення стічних вод тощо;
вартість мастил та масел (мастил для механізмів з обертовими частинами, вартість турбінного масла для доливання в міжремонтний період до регуляторів турбін і котлів, трансформаторного масла для силових трансформаторів) та вартість паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів;
вартість інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням витрат за базовий період, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів виробництва;
4) енергія зі сторони, а саме витрати на придбання електричної енергії, які визначаються на підставі розрахунків, питомих норм споживання та технологічних нормативів, діючих цін (тарифів) на електричну енергію;
5) витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам підприємства, залученим до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії), які визначаються відповідно до вимог Закону України "Про оплату праці" та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;
6) відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників підприємства, залучених до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії, виходячи з запланованих витрат на оплату праці;
7) амортизаційні відрахування основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розраховані відповідно до положень Податкового кодексу України.
Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання коштів амортизаційних відрахувань (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);
8) інші витрати, а саме:
загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі. Суми екологічного податку, передбаченого Податковим кодексом України, враховуються НКРЕКП у структурі тарифів на виробництво теплової енергії, виходячи з базових характеристик енергетичного вугілля;
( Абзац другий підпункту 8 пункту 3.3 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
оплата послуг сторонніх організацій за пожежну, сторожову та воєнізовану охорону та послуг Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
витрати на забезпечення санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому чинним законодавством України порядку, утримання санітарних зон;
витрати на забезпечення правил техніки безпеки праці (витрати на обладнання та утримання загороджень для машин та їх рухомих частин, люків, отворів, сигналізації, інших пристроїв некапітального характеру, обладнання робочих місць некапітального характеру);
витрати на охорону праці, що визначаються згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці";
витрати на самостійне зберігання, переробку та захоронення екологічно небезпечних відходів;
транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад (при виконанні робіт вахтовим методом);
витрати, пов’язані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підтриманням професійної майстерності працівників ліцензіата за профілем його діяльності безпосередньо в ліцензіата (утримання навчальних класів, тренажерних центрів тощо);
витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників ліцензіата в українських закладах освіти, що мають ліцензію, та у разі закінчення навчання видають спеціальний документ державного зразка. До витрат на підготовку і перепідготовку кадрів належать також витрати на навчання працівників ліцензіата, що зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або там, де існує необхідність у професійному відборі (такі працівники повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних чинних нормативних актів щодо охорони праці). Перелік таких робіт затверджується Державною службою України з питань праці;
витрати на придбання типографських бланків, канцелярського приладдя, паперу тощо;
витрати на операційну оренду основних засобів (будівель, приміщень, обладнання тощо);
платежі з обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру;
платежі з обов’язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством;
оплата службових відряджень, пов’язаних із виробничою діяльністю, у межах передбачених чинним законодавством України норм;
витрати на медико-санітарне забезпечення персоналу згідно з чинним законодавством України;
витрати на цивільний захист;
оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління, вузлів зв’язку, засобів охоронної сигналізації тощо;
витрати на молоко та лікувально-профілактичне харчування;
оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності ліцензіата;
внески на регулювання, що розраховуються та сплачуються ліцензіатом відповідно до порядку, встановленого НКРЕКП;
витрати на інші потреби, не передбачені попередніми статтями.
3.4. До адміністративних витрат належать витрати на утримання ліцензіатом апарату управління підприємством, задіяного в діяльності з виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії, до якого відноситься керівництво, апарат при керівництві, служби і відділи згідно з діючою номенклатурою ліцензіата. Витрати на утримання включають матеріально-технічне забезпечення, у тому числі транспортне обслуговування, пов’язане з управлінням виробництвом, а також утримання технічних засобів управління (обчислювальної техніки, засобів зв’язку, сигналізації тощо), які знаходяться на балансі підприємства.
При здійсненні ліцензіатом іншої діяльності, крім виробництва електричної та (або) теплової енергії, адміністративні витрати між видами діяльності розподіляються на підставі документа, що визначає методику розподілу витрат на підприємстві.
Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий період з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів.
До складу адміністративних витрат включаються:
1) матеріальні витрати:
витрати на утримання і експлуатацію, ремонт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (будівель, споруд, обладнання, машин та інших основних засобів);
вартість матеріалів та МШП;
витрати на утримання і експлуатацію автотранспорту (витрати на технічне обслуговування легкових автомобілів, на паливно-мастильні матеріали тощо), якщо легкові автомобілі використовуються як технологічний транспорт у виробничій діяльності підприємства;
витрати на придбання канцелярського приладдя;
витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання будівель і службових приміщень загальногосподарського використання;
2) витрати на оплату праці апарату управління підприємством відповідно до Закону України "Про оплату праці" та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;
3) відрахування до соціальних фондів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством, виходячи із запланованих витрат на оплату праці;
4) амортизаційні відрахування основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, розраховані відповідно до положень Податкового кодексу України.
Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання коштів амортизаційних відрахувань (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);
5) інші витрати, а саме:
витрати на оплату службових відряджень (у тому числі апарату управління) у межах норм, передбачених чинним законодавством України;
витрати на оплату послуг зв’язку (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);
витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи оплату за розрахункове обслуговування;
витрати, пов’язані зі сплатою податків і зборів, крім витрат, що включаються до виробничої собівартості;
витрати на операційну оренду основних засобів (будівель, приміщень, обладнання тощо);
витрати на проведення аудиту згідно з чинним законодавством України;
витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів, що проводяться з метою підвищення професійного рівня працівників апарату управління;
витрати на придбання спеціальної літератури для інформаційного забезпечення, у тому числі з питань чинного законодавства України, і підписку спеціалізованих періодичних видань;
витрати на обслуговування процесу управління (забезпечення охорони об’єктів загальногосподарського призначення тощо);
витрати, пов’язані із супроводженням програмного забезпечення, користуванням інформаційними мережами, програмними продуктами, роялті;
інші витрати, що не знайшли відображення в попередніх статтях.