НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
ПОСТАНОВА
| 01.08.2017 № 991 |
Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках
( Назва із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 274 від 02.03.2018 № 369 від 11.02.2020 № 1992 від 04.11.2020 № 1768 від 29.09.2023 № 1166 від 19.06.2024 № 1715 від 09.10.2024 № 2029 від 04.12.2024 № 1222 від 12.08.2025 № 645 від 28.04.2026 )
Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про теплопостачання", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Методику формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, що додається.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1166 від 19.06.2024 )
2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр".
| Голова НКРЕКП | Д. Вовк |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Національної
комісії, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики
та комунальних послуг
від 01.08.2017 № 991
(у редакції постанови НКРЕКП
від 28.04.2026 № 645
)
МЕТОДИКА
формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках
1. Загальні положення
1.1. Ця Методика визначає механізм формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію для суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях (далі – ТЕЦ), теплових електростанціях (далі – ТЕС) та когенераційних установках (далі – КУ), включаючи ТЕЦ, ТЕС та КУ з використанням альтернативних джерел енергії, та є ліцензіатами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – ліцензіати).
1.2. Ця Методика застосовується під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), тарифів на виробництво теплової енергії для ліцензіатів та поширюється на ліцензіатів під час формування та розрахунку зазначених тарифів.
1.3. У цій Методиці терміни вживаються в таких значеннях:
базовий період – календарний рік, який передує року, у якому здійснюється розрахунок на планований період;
виконання статті витрат – стаття вважається виконаною, якщо здійснено оплату за майно/товар/послугу і обома сторонами підписано акт передачі і прийняття робіт або проведено вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно/товар/послугу. Якщо за майно/товар/послугу здійснено попередню оплату, ліцензіат повинен підтвердити факт проведеного фінансування. Якщо майно/товар/послуга надані у кредит (кредиторська заборгованість), ліцензіат має надати підписаний обома сторонами акт передачі і прийняття робіт, вручений коносамент або інший товарно-розпорядчий документ, що підтверджує виникнення зобов’язання;
виробнича собівартість – виражені у грошовій формі поточні витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом електричної та (або) теплової енергії;
водяна пара – теплоносій у газоподібному стані, що використовується для відпуску споживачам теплової енергії у вигляді водяної пари, у тому числі для їх технологічних потреб;
енергетичне вугілля – імпортоване вугілля та вугілля внутрішнього видобутку, що використовується як паливо для виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії;
заява – письмове звернення ліцензіата встановленої форми до НКРЕКП щодо встановлення або зміни окремих складових собівартості тарифів на виробництво теплової енергії з підтверджувальними документами, передбаченими цією Методикою;
заявник – суб’єкт господарювання, який звернувся до НКРЕКП для встановлення тарифів на виробництво теплової енергії із заявою та відповідним комплектом документів;
інвестиційна програма – план капітальних інвестицій та капітальних вкладень, сформований та схвалений відповідно до Порядку формування інвестиційних програм суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року № 2585, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2015 року за № 1367/27812 (далі – Порядок формування інвестиційних програм);
комплект документів – розрахунки тарифів за встановленими формами, пояснювальна записка щодо необхідності перегляду тарифів, розрахункові, підтвердні й обґрунтовуючі матеріали та інші документи і матеріали, що використовувалися при розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії;
коригування планованої річної тарифної виручки – окрема складова витрат у структурі тарифів на виробництво теплової енергії, яка може мати як додатне, так і від’ємне значення та враховується за результатами прийнятих НКРЕКП рішень за здійсненими заходами державного контролю та/або за результатами аналізу наданих ліцензіатом звітів;
коригування тарифів – процес перегляду встановлених тарифів на виробництво теплової енергії, що здійснюється у зв’язку зі зміною окремих складових собівартості виробництва теплової енергії, що виникли в наслідок зміни цінових показників, тарифів, податків, зборів, платежів тощо;
ліцензіат – суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС, КУ;
ліцензована діяльність – господарська діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та КУ;
нецільове використання коштів – витрати ліцензіата на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу та/або схваленою інвестиційною програмою, а також використання сум коштів, передбачених структурою тарифу на виконання інвестиційної програми, та інших матеріальних витрат на забезпечення провадження ліцензованої діяльності, які були витрачені ліцензіатом на закупівлю товару (товарів), послуги (послуг) без дотримання принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі";
обґрунтування – фактичні дані, підтвердження та посилання на нормативно-правові акти, фінансові, технічні документи та інші документи, що доводять необхідність виконання та фінансування заходів на період регулювання (планований період) для здійснення ліцензованої діяльності;
операційна діяльність (основна діяльність) – діяльність, пов’язана з виробництвом електричної та теплової енергії;
основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);
очікуваний період – зміщений фактичний період тривалістю 12 календарних місяців року, який передує планованому періоду, та формується на підставі фактичних витрат (підтверджених звітністю), наявних на дату подачі заяви про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії;
планований період – період тривалістю 12 календарних місяців, на який здійснюється формування, розрахунок та встановлення тарифів;
попередній період – період, що передує базовому періоду;
структура тарифів – складові економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із провадженням у планованому періоді ліцензованого виду діяльності у сфері теплопостачання, які групуються за статтями відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Міністерством фінансів України, або міжнародних стандартів фінансової звітності, планований прибуток та коригування планованої річної тарифної виручки;
тариф на теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС та КУ (далі – тариф на виробництво теплової енергії) – вартість виробленої одиниці (1 Гкал) теплової енергії як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат на виробництво та планованого прибутку, який встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, законах України "Про теплопостачання", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про енергетичну ефективність", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу".
1.4. Тарифи на виробництво теплової енергії та їх структури формуються на планований період.
1.5. Формування планованих витрат на відпуск електричної енергії та тарифів і їх структур на виробництво теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.
1.6. У розрахунках планованих витрат на відпуск електричної енергії та тарифів на виробництво теплової енергії витрати (крім витрат на паливо і витрат, що прямо віднесені до складу тарифів на виробництво теплової енергії з використанням теплоносія у вигляді водяної пари) розподіляються між видами виробництва пропорційно річним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії.
При формуванні тарифів на виробництво теплової енергії фактичні витрати (крім витрат на паливо) ліцензіатів повинні відповідати формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) "Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності", затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, за відповідний період. При цьому фактичні та плановані витрати (крім витрат на паливо) ліцензіата на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії розподіляються між видами виробництва пропорційно витратам умовного палива.
Планований прибуток, що включається до розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії розподіляється між категоріями споживачів таким чином, щоб відсоток рентабельності за відповідними категоріями був однаковим, але не більше граничного. За рішенням НКРЕКП та/або якщо інше зазначене в обґрунтуваннях заявника планований прибуток може бути розподілений між категоріями споживачів без дотримання однакового рівня рентабельності, але не більше граничного рівня по кожній категорії споживачів.
1.7. Тариф на виробництво теплової енергії визначається в розрахунку на 1 Гкал відпуску з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата без урахування податку на додану вартість і в розрізі категорій споживачів.
Повна собівартість складається із сукупності виробничої собівартості, адміністративних, інших операційних та фінансових витрат.
1.8. Формування тарифів та їх структури на виробництво теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів виробництва та відпуску електричної та (або) теплової енергії, планованих економічно обґрунтованих витрат, державних, галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді, а також планованого прибутку.
1.9. Тариф на виробництво теплової енергії визначається шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата.
1.10. За наявності витрат (у тому числі фінансових витрат), прибутку, що спричиняють різну собівартість виробництва теплової енергії для різних груп споживачів, тарифи на виробництво теплової енергії формуються в розрізі груп споживачів.
В окремих випадках, за наявності обґрунтованого розподілу обладнання, витрат та наявності різної собівартості теплової енергії в залежності від її агрегатного стану, може бути визначений тариф на виробництво теплової енергії з використанням теплоносія у вигляді водяної пари.
У залежності від ціни природного газу для виробників теплової енергії, урахованої на рівні, визначеному відповідними постановами Кабінету Міністрів України, тарифи можуть формуватися для таких категорій споживачів:
населення;
бюджетні установи;
релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності);
інші споживачі.
1.11. Витрати/ціни на матеріальні ресурси можуть бути прийняті до розрахунку тарифів з урахуванням прогнозів індексу цін виробників промислової продукції щодо фактичних витрат очікуваного або базового періоду.
Такий підхід застосовується за умови відсутності факторів і обґрунтувань щодо зміни кількісних показників та зростання тарифних витрат більше ніж на величину добутку двох індексів, застосованих до витрат базового періоду, і одного індексу, застосованого до витрат очікуваного періоду.
Прогнозний індекс цін виробників промислової продукції визначається відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України.
За наявності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції за кількома сценаріями застосовується найменше значення індексу.
Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням витрат за базовий період, прогнозних індексів цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів, прайсів та інших обґрунтовуючих матеріалів.
Індекси цін виробників промислової продукції не застосовуються до регульованих цін/тарифів та/або витрат на оплату праці, паливо (у тому числі на оплату послуг розподілу та транспортування природного газу), послуг з передачі та розподілу електричної енергії, послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, податків, зборів та інших передбачених законодавством обов'язкових платежів, орендної плати, амортизації, коригування планованої річної тарифної виручки, фінансових витрат.
1.12. Витрати, що носять періодичний характер, мають бути підтверджені, зокрема графіком проведення конкретного виду робіт на планований період, затвердженим наказом підприємства, та узагальненою інформацією про проведення такого виду робіт (на основі даних первинних документів) за попередній період.
Витрати на паливно-мастильні матеріали для транспортних засобів, заміну шин та акумуляторних батарей розраховуються нормативним методом.
До розрахунків витрат на паливно-мастильні матеріали необхідно додатково надавати затверджений керівником підприємства наказ щодо приналежності того чи іншого транспортного засобу до конкретного виду діяльності ліцензіата та/або інші підтверджувальні первинні документи.
У разі наявності на підприємстві юридичної служби та одночасно планованих тарифних витрат на юридичне обслуговування, необхідне додаткове обґрунтування щодо доцільності включення зазначених витрат у тариф на виробництво теплової енергії.
1.13. До розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії не включаються:
витрати, які не використовуються для визначення об'єкта оподаткування відповідно до вимог Податкового кодексу України або перевищують межі відповідних витрат;
суми визнаних штрафів, пені, неустойки;
суми нестачі та втрат від псування цінностей;
втрати від операційної курсової різниці;
суми благодійної, гуманітарної допомоги;
судовий збір та пов’язані з ним експертні послуги;
членські внески;
витрати, понесені внаслідок участі та/або функціонування ринку електричної енергії (крім витрат, пов’язаних з купівлею електричної енергії, її передачею і розподілом, які виникають за умови відсутності власної генерації електричної енергії);
витрати, пов’язані з транспортуванням та постачанням теплової енергії (на підживлення теплової мережі).
1.14. У разі отримання обладнання/матеріалів як гуманітарної та/або благодійної допомоги, фінансової допомоги (коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, фондів підтримки тощо) для його придбання, ліцензіату необхідно надати підтвердження, що зазначена допомога не врахована у витратах планованого періоду на ремонтні роботи, сировину і матеріали тощо.
1.15. По окремих статтях витрат планованого періоду, по яких не були понесені витрати в базовому та/або очікуваному періоді, додаються детальні розрахунки та обґрунтування доцільності їх включення в тариф на виробництво теплової енергії.
1.16. Перехресне субсидіювання одних видів діяльності за рахунок інших не допускається.
1.17. Ліцензіат інформує НКРЕКП про провадження інших видів господарської діяльності, крім ліцензованої, із зазначенням видів такої діяльності та фінансового результату від її здійснення за період, який передує базовому.
Інші доходи, отримані або що можуть бути отримані в результаті провадження інших видів господарської діяльності (у тому числі доходи від розміщення коштів на депозитах, від здавання майна в оренду, кошти від реалізації цінних паперів, продажу металобрухту, оливи тощо), що є похідними від доходів від основної діяльності, можуть враховуватись НКРЕКП як додаткове джерело фінансування інвестиційної програми або операційних витрат.
1.18. Заявник зобов’язаний використовувати кошти, отримані в результаті здійснення ліцензованої діяльності, виключно на витрати, передбачені структурою встановлених тарифів та схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою.
1.19. Усі показники у натуральному, грошовому виразі та питомі показники на одиницю продукції наводяться з точністю до двох знаків після коми, окрім показника щодо обсягу відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата, який зазначається з трьома знаками після коми.
1.20. Розрахунки окремих статей витрат повної собівартості виробництва теплової енергії, зокрема витрати на паливо, енергію зі сторони, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги розподілу природного газу, податки та збори, комплексне хімводоочищення, надаються із зазначенням як цінових, так і кількісних показників, у тому числі за базовий та очікуваний періоди.
1.21. Кошти, що були зекономлені протягом строку дії тарифів у результаті підтвердження заходів з енергозбереження, можуть використовуватися ліцензіатом у встановленому порядку для стимулювання скорочення питомих витрат паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, відновлення активів, матеріального заохочення працівників, виплати винагороди за енергосервісними договорами та інших цілей відповідно до законодавства.
1.22. У разі якщо ліцензіат провадить діяльність у межах кількох територіальних громад, здійснює ведення окремого обліку та подання звітності, від імені головного підприємства можуть бути сформовані та розраховані окремі тарифи на виробництво теплової енергії для відокремлених підрозділів (для кожної територіальної громади). Заявник надає пояснення щодо необхідності такого розрахунку.
1.23. У разі наявності у ліцензіата відокремлених підрозділів, які беруть участь у єдиному виробничому процесі (циклі) та здійснюють виконання відповідних робіт та послуг у структурі виробництва теплової енергії, ліцензіатом подаються обґрунтування, розрахунки (кошториси, калькуляції, специфікації тощо) всіх планованих витрат такого підрозділу (у тому числі розподілені загальновиробничі та адміністративні витрати) та їх розподіл на діяльність з виробництва електричної та виробництва теплової енергії.
2. Загальні вимоги до формування планів виробництва та планованих витрат
2.1. Річні плани виробництва електричної та (або) теплової енергії складаються на підставі фактичних даних та планованих обсягів відпуску електричної енергії та (або) виробництва теплової енергії.
2.2. Плановані обсяги виробництва визначаються з урахуванням показників укладених зі споживачами договорів, на підставі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, та Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України.
2.3. При розрахунках тарифів ціни на паливно-мастильні матеріали, хімреагенти, необхідні комплектуючі матеріали, запчастини, інші матеріали та послуги приймаються на підставі цін, які склалися на ринку України, комерційних пропозицій (не менше двох), договорів та інших підтверджувальних документів. При чому зростання витрат більше ніж на величину прогнозного індексу цін виробників промислової продукції повинно бути обґрунтоване.
2.4. Для врахування у тарифах коштів на виконання заходів інвестиційної програми ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму відповідно до Порядку формування інвестиційних програм, а також розрахунки економічного ефекту від впровадження заходів інвестиційної програми (за можливості їх здійснення).
Під час планування заходів інвестиційної програми на прогнозний період ліцензіат першочергово має надавати переваги розвитку ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації, використанню високоефективних технологій, виконанню енергоефективних заходів, які зменшують попит на енергію, сприятимуть зменшенню обсягу використання паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної та/або теплової енергії.
Економічний ефект від впроваджених заходів схваленої інвестиційної програми за попередні періоди може бути врахований у розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії на планований період. У разі необґрунтованого невиконання заходів, що передбачені інвестиційною програмою, НКРЕКП може прийняти рішення про вилучення зі структури тарифів на виробництво теплової енергії невикористаних коштів з додатковим вирахуванням відсотків за користування цими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України за минулі періоди.
2.5. При зростанні планованих витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії у порівнянні з базовим періодом більше ніж на величину індексу цін виробників промислової продукції відповідно до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України (сценарій 1), схвалених постановою Кабінету Міністрів України, ліцензіат подає обґрунтування такого зростання.
2.6. Планування витрат на оплату праці для включення до структури тарифів здійснюється з урахуванням положень чинного законодавства України та на підставі Порядку визначення витрат на оплату праці, які враховуються у тарифах на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом, передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, виробництво теплової та виробництво електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 жовтня 2015 року № 2645, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2015 року за № 1431/27876, із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених чинним законодавством України. У разі необхідності збільшення чисельності працівників, оплата праці яких включається до витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії, ліцензіат подає до НКРЕКП для погодження відповідні пояснення та обґрунтування таких змін.
3. Визначення величини і групування планованих витрат
3.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості на відпуск електричної та виробництво теплової енергії, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності, фінансових витрат, пов’язаних з діяльністю з виробництва електричної та теплової енергії, та коригування планованої річної тарифної виручки.
3.2. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий та очікуваний періоди з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, визначаються відповідно до пункту 1.11 глави 1 цієї Методики.
Закупівля товарів та послуг здійснюється ліцензіатом із дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
3.3. До складу виробничої собівартості електричної та (або) теплової енергії включаються:
1) паливо, а саме:
витрати на придбання палива та його транспортування для виробництва електричної та (або) теплової енергії, які визначаються виходячи з планованого обсягу відпуску/виробництва електричної та (або) теплової енергії відповідно до річного плану виробництва, питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, визначених відповідно до положень ГКД 34.09.103-96 "Розрахунок звітних техніко-економічних показників електростанції про теплову економічність обладнання. Методичні вказівки" (далі – ГКД 34.09.103-96) та з урахуванням положень пункту 5.4.2 ГКД 34.20.507-2003 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила", затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 13 червня 2003 року № 296, (у частині складання енергетичних характеристик устаткування та визначення обсягів витрат палива на виробництво теплової та електричної енергії), а також діючих/планованих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси та послуги (витрати) з їх транспортування, тобто з урахуванням усіх планованих логістичних ланцюгів транспортування паливно-енергетичних ресурсів, калорійних еквівалентів, якісних характеристик палива, обсягу енергії природного газу, визначених умовами договору, сертифікатами постачальників чи даними базового/попереднього до базового періоду, або інформації інших центральних органів виконавчої влади/державних установ.
При розрахунку питомих витрат палива на відпущену теплову енергію не допускається застосування коефіцієнтів (математичних алгоритмів тощо), які збільшують витрати палива (питомі витрати палива) на виробництво теплової енергії за рахунок зменшення витрат палива (питомих витрат палива) на виробництво електричної енергії при її комбінованому виробництві та які не передбачені ГКД 34.09.103-96 та СОУ-Н МПЕ 40.1.09.111:2005 "Розрахункові питомі витрати палива на відпущену електричну і теплову енергію на прогнозований період. Методика визначення".
В окремих випадках за наявності обґрунтованих причин на час дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування, ліцензіатам дозволяється застосовувати нормативні документи, які використовувалися при розрахунку витрат палива (питомих витрат палива), що враховані в діючих (встановлених) тарифах на виробництво теплової енергії.
При формуванні, розрахунку та встановленні тарифів на виробництво теплової енергії витрати на паливо та структура використання палива (у разі використання декількох видів палива при виробництві електричної та теплової енергії) визначаються з урахуванням аналізу фактичних даних за попередні періоди виходячи з особливостей роботи генеруючого обладнання та устаткування конкретного ліцензіата, режимів роботи генеруючого обладнання та устаткування, можливості використання паливно-енергетичних ресурсів з найменшою вартістю для досягнення найнижчої собівартості, технічного стану чи технічної можливості роботи генеруючого обладнання та устаткування (значення максимального та мінімального навантажень котлів і турбін, характеру добового графіка зміни навантаження, старіння устаткування, освоєння введеного устаткування, структури і якості спалюваного палива, температури зовнішнього повітря, температури охолоджувальної води на вході в конденсатори турбін тощо), а також інших зовнішніх факторів.
На час дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування, у разі зміни планованої розрахункової питомої витрати палива на відпущену теплову енергію більш ніж на 5 % порівняно з питомою витратою палива, врахованою в діючих (встановлених) тарифах, НКРЕКП може враховувати питому витрату палива на відпущену теплову енергію з урахуванням фактичних показників питомих витрат палива за попередні періоди та їх динаміки. Зазначена зміна планованої розрахункової питомої витрати палива на відпущену теплову енергію може бути пов’язаною, зі зміною:
методики розподілу витрат палива між виробництвом теплової та електричної енергії порівняно з методикою, яка застосовувалася в діючих (встановлених) тарифах;
економічного коефіцієнта розподілу (частки тепла, відпущеного з відпрацьованою парою турбін, яка умовно відноситься на виробництво електричної енергії і забезпечує оптимізацію питомих витрат палива) порівняно з коефіцієнтом економічного розподілу, який застосовувався в діючих (встановлених) тарифах;
річного планованого обсягу відпуску/виробництва електричної та (або) теплової енергії порівняно з відповідними обсягами, які враховані в діючих (встановлених) тарифах;
структури використання палива (у разі застосування декількох видів палива при комбінованому виробництві теплової та електричної енергії) порівняно з відповідною структурою, яка врахована в діючих (встановлених) тарифах.
При цьому якщо при визначенні планованої розрахункової питомої витрати палива на відпущену теплову енергію ліцензіатом застосовувалася інша методика розподілу витрат палива та/або інший економічний коефіцієнт розподілу, ніж ті, що враховані в діючих (встановлених) тарифах:
до макетів розрахунку нормативних питомих витрат і економії палива на відпущену електричну і теплову енергію ліцензіат додає порівняльний аналіз питомих витрат палива, які визначаються відповідно до ГКД 34.09.100-2003 "Витрати палива на відпущену електричну та теплову енергію при їх комбінованому виробництві на теплових електростанціях. Методика визначення" (далі – ГКД 34.09.100-2003) із застосуванням граничного значення коефіцієнта економічного розподілу відповідно до додатка 1 до ГКД 34.09.100-2003. Крім того, визначається приведений розрахунковий коефіцієнт економічного розподілу, застосування якого при використанні ГКД 34.09.100-2003 дало б ті самі результати щодо питомих витрат палива, що подані у відповідних макетах;
для періодів, у яких ліцензіатом застосовувалася інша методика розподілу витрат палива та/або інший економічний коефіцієнт розподілу, ніж ті, що враховані в діючих (встановлених) тарифах, та у яких фактичні питомі витрати палива перевищують більш ніж на 3 % питому витрату палива, враховану в діючих (встановлених) тарифах, надаються скориговані фактичні питомі витрати палива (для виробництва теплової і електричної енергії), які визначені ліцензіатом згідно з методикою розподілу витрат палива та/або економічним коефіцієнтом розподілу, врахованими в діючих (встановлених) тарифах.
Для випадків, визначених в абзацах сьомому і восьмому цього підпункту, НКРЕКП при встановленні тарифу на вироблену теплову енергію враховує питому витрату палива на відпущену теплову енергію з урахуванням фактичних та скоригованих фактичних питомих витрат палива за попередні 10 років та їх динаміки. У разі ненадання ліцензіатом зазначених у абзаці тринадцятому цього підпункту розрахунків скоригованих фактичних питомих витрат палива НКРЕКП не враховує фактичні питомі норми у періодах за попередні 10 років, у яких ліцензіатом застосовувалася інша методика розподілу витрат палива та/або інший економічний коефіцієнт розподілу фактичних показників питомих витрат палива, ніж ті, що були враховані в діючих (встановлених) тарифах. Для випадків, передбачених цим абзацом, питома витрата палива на відпущену теплову енергію з урахуванням фактичних та скоригованих фактичних питомих витрат палива враховується на рівні питомої витрати палива на відпущену теплову енергію:
врахованої у діючих тарифах – у разі, якщо розрахункове значення є нижчим ніж враховане у діючих (встановлених) тарифах;
визначеної за розрахунком – у разі, якщо розрахункове значення перевищує питомі витрати, враховані у тарифах, не більш як на 3 %;
врахованої у діючих тарифах, збільшеної на 3 % – у разі, якщо розрахункове значення перевищує питомі витрати, враховані у тарифах, більш як на 3 %.
У разі якщо у діючому тарифі питомі витрати палива на відпущену теплову енергію враховані відповідно до абзаців тринадцятого – сімнадцятого цього підпункту, то для абзаців одинадцятого – чотирнадцятого цього підпункту замість даних, врахованих у діючому тарифі, застосовуються дані з останнього встановленого тарифу, у якому питомі витрати палива на відпущену теплову енергію враховані без застосування положень абзаців тринадцятого – сімнадцятого цього підпункту.
У разі якщо зміна планованої розрахункової питомої витрати палива на відпущену теплову енергію пов’язана із суттєвою зміною складу генеруючого обладнання (або виду палива), яка сталася внаслідок руйнування або пошкодження генеруючого обладнання у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, або встановлення нового генеруючого обладнання сумарною потужністю більше 4,3 Гкал/год та не пов’язана з випадками, переліченими в абзацах сьомому і восьмому цього підпункту, вимога щодо врахування питомої витрати палива на відпущену теплову енергію з урахуванням фактичних показників питомих витрат палива за попередні періоди та їх динаміки не застосовується.
Виробники, що здійснюють діяльність з виробництва електричної та теплової енергії у комбінований спосіб, надають розроблені (переглянуті) нормативні енергетичні характеристики устаткування електростанції, у тому числі графіки вихідно-нормативних питомих витрат палива, макет розрахунку нормативних питомих витрат і економії палива на відпущену електричну і теплову енергію, які були виконані відповідно до чинних галузевих нормативних документів, а також висновки про проведену кваліфікованими організаціями в галузі енергетики експертизу здійснених розрахунків питомих витрат умовного палива енергетичного об'єкта (електростанції).
У разі комбінованого виробництва електричної та теплової енергії на когенераційних установках визначення витрат палива та втрат, пов’язаних із виробництвом відповідної енергії, здійснюється на підставі паспортних характеристик обладнання та з урахуванням фактичних або планованих режимів його роботи.
У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціна на енергетичне вугілля не може бути врахована вищою за середньозважену ціну вугілля, яка розраховується за формулою
| див. зображення | (1) | |
Ціна вугілля вітчизняного видобутку розраховується за формулою
| див. зображення | (2) | |
| де | Цінд | – | індикативна ціна вугілля, яка визначається на підставі середніх цін ф'ючерсних котирувань, визначених згідно з даними європейської енергетичної біржі "European Energy Exchange AG", видання "Coal Trader International" компанії "Platts", видання "Argus Coal Daily International" компанії "Argus Media Ltd" чи інших джерел, на 6 наступних місяців, що йдуть за місяцем встановлення тарифів, і яка розраховується з урахуванням офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, оприлюдненого на офіційному вебсайті Національного банку України на дату проведення розрахунку, грн/т; |
| Цвіт зл | – | вартість транспортування вугілля залізничним транспортом територією України розрахована на основі даних за 12 місяців, що передують місяцю встановлення тарифів, за даними форми № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) (з урахуванням витрат на транспортування) та з урахуванням прогнозу її зростання у розрахунковому періоді, наданого акціонерним товариством "Українська залізниця", грн/т. |
Ціна імпортованого вугілля розраховується за формулою
| див. зображення | (3) | |
Ціни на енергетичне вугілля коригуються відповідно до показників теплотворної здатності (калорійності), а також з урахуванням якісних характеристик енергетичного вугілля (вмісту сірки, золи, вологи), при цьому базовими характеристиками енергетичного вугілля вважаються: 6000 ккал/кг на робочу масу, вміст сірки – до 1 % на робочу масу, вміст золи – до 16 % на робочу масу, вміст вологи – до 14 % на робочу масу. При використанні енергетичного вугілля з калорійністю, вищою від базової характеристики, або з вмістом сірки, нижчим від базової характеристики, коригування ціни не здійснюється.
У разі відсутності підтверджувальних матеріалів та відповідних обґрунтувань щодо вартості доставки та перевантаження імпортованого вугілля НКРЕКП не застосовує зазначені витрати для розрахунку ціни вугілля.
Коригування ціни на енергетичне вугілля при використанні вугілля з характеристиками, що відмінні від базових, здійснюється за формулою
| див. зображення | (4) | |
| де | Цcal | – | знижка до ціни енергетичного вугілля в разі планування використання енергетичного вугілля з калорійністю, нижчою за 6000 ккал/кг на робочу масу, яка визначається за формулою |
| див. зображення | (5) | |
| див. зображення | (6) | |
| див. зображення | (7) | |
Вартість природного газу враховується на підставі моніторингу та аналізу цін на ринку природного газу, який здійснюється НКРЕКП, та з урахуванням індикативної вартості природного газу, а також з урахуванням обсягів та умов виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу, відповідно до Закону України "Про ринок природного газу".
У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціна природного газу не може бути врахована вищою за ціну природного газу, визначену на рівні імпортного паритету на 2 наступних квартали, що йдуть за місяцем кварталу, у якому встановлюються тарифи, та розраховану за формулою
| див. зображення | (8) | |
У разі закупівлі ліцензіатом природного газу у суб'єктів ринку природного газу, на яких постановою Кабінету Міністрів України покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, у розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціни на природний газ ураховуються на рівні, визначеному відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
Вартість транспортування природного газу територією України враховується НКРЕКП згідно зі встановленими тарифами на послуги транспортування природного газу.
Вартість інших видів паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються як джерела енергії, враховується відповідно до укладених договорів/контрактів на закупівлю таких паливно-енергетичних ресурсів, калькуляцій вартості зазначених паливно-енергетичних ресурсів, але не вище від цін на них, які склалися на ринку України на дату розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії.
У розрахунках тарифів можуть ураховуватися ціни на паливно-енергетичні ресурси та (або) ціни на послуги (витрати) з транспортування паливно-енергетичних ресурсів, що затверджуються, встановлюються чи оприлюднюються державними органами влади відповідно до чинного законодавства України.
За результатами моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, що здійснюється НКРЕКП щоквартально, НКРЕКП може прийняти рішення щодо зміни цін на паливно-енергетичні ресурси у структурі тарифів на виробництво теплової енергії.
Ліцензіати, які використовують декілька видів палива при виробництві електричної та теплової енергії, при формуванні та розрахунку тарифів надають підтверджувальні матеріали щодо структури використання палива.
При встановленні тарифів на виробництво теплової енергії структура використання палива між видами виробництва, як правило, розподіляється пропорційно витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії, але з урахуванням усіх обставин та факторів, що викладені у цьому підпункті;
2) виробничі послуги, а саме:
вартість послуг сторонніх організацій, ремонтних підрозділів та інших допоміжних виробництв з ремонту будівель, споруд, устаткування та транспортних засобів;
вартість транспортних послуг;
оплата послуг централізованого водопостачання та водовідведення;
оплата робіт спеціалізованих пусконалагоджувальних організацій та інших організацій, які виконують роботи з удосконалення технології та організації виробництва, а також роботи, пов’язані з перевіркою готовності до введення в дію (пуску) шляхом комплексних випробувань (під навантаженням) устаткування, блоків, окремих агрегатів, підстанцій, ліній електропередачі, теплопередачі, а також тих об’єктів, що вводяться в дію після розширення та реконструкції;
вартість робіт з вивчення можливостей подальшої експлуатації металоконструкцій, кранів, іншого устаткування та споруд, обстеження стану фундаментів будівель, споруд, обладнання і видачі рекомендацій щодо їх подальшого використання;
витрати на проведення аналізів і досліджень з метою визначення якості використовуваного палива, матеріалів, води, конденсату, кабелів та іншого устаткування;
оплата послуг з очищення стічних вод;
оплата послуг з утилізації екологічно небезпечних відходів;
вартість послуг з метрологічної атестації та повірки приладів;
оплата послуг розподілу природного газу;
вартість інших послуг виробничого характеру;
3) сировина і допоміжні матеріали, а саме:
вартість матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються у процесі виробництва для забезпечення нормального технологічного процесу або які витрачаються на випробування устаткування та споруд, поточні перевірки машин і механізмів, технічний огляд, утримання та експлуатацію устаткування, будівель і споруд, транспортних засобів тощо;
вартість матеріалів, які використовуються для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів;
вартість покупної води, що використовується на технологічні цілі (для живлення котлів, гідрозоловидалення, гідрозоловловлювання, живлення водопідігрівних установок, для циркуляційного водопостачання, охолодження, іншого устаткування), та витрати на комплексне хімводоочищення;
вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він становить більше одного року в операційній діяльності підприємства, зокрема, вартість інструменту, господарського інвентаря, спеціального оснащення, спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;
