• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Національну поліцію

Верховна Рада України  | Закон від 02.07.2015 № 580-VIII
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 02.07.2015
  • Номер: 580-VIII
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 02.07.2015
  • Номер: 580-VIII
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Національну поліцію
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379)( Щодо поліцейських підрозділів патрульної поліції в місті Києві цей Закон набирає чинності з дня його опублікування - див. пункт 1 розділу XI )( Щодо поліцейських підрозділів патрульної поліції в містах Одесі та Львові цей Закон набирає чинності з 20 серпня 2015 року - див. пункт 1 розділу XI )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 900-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 3, ст.31 № 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44 № 1354-VIII від 12.05.2016, ВВР, 2016, № 28, ст.530 № 1394-VIII від 31.05.2016, ВВР, 2016, № 27, ст.523 № 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 30, ст.542 № 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2016, № 2, ст.25 № 2004-VIII від 06.04.2017, ВВР, 2017, № 21, ст.246 № 2097-VIII від 08.06.2017, ВВР, 2017, № 30, ст.330 № 2229-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 5, ст.35 № 2234-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.40 № 2462-VIII від 19.06.2018, ВВР, 2018, № 39, ст.285 № 2505-VIII від 12.07.2018, ВВР, 2018, № 38, ст.280 № 2509-VIII від 12.07.2018, ВВР, 2018, № 35, ст.267 № 2584-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.372 № 2587-VIII від 04.10.2018, ВВР, 2018, № 44, ст.357 № 2612-VIII від 08.11.2018, ВВР, 2018, № 48, ст.380 № 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81 № 160-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.313 № 263-IX від 31.10.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.5 № 400-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 27, ст.174 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст.279 )( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 3-р(І)/2020 від 22.04.2020 )( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 )( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 12-р/2020 від 22.10.2020 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 990-IX від 05.11.2020 № 1089-IX від 16.12.2020 № 1217-IX від 05.02.2021, ВВР, 2021, № 19, ст.171 № 1231-IX від 16.02.2021, ВВР, 2021, № 21, ст.188 № 1357-IX від 30.03.2021, ВВР, 2021, № 29, ст.234 № 1684-IX від 15.07.2021 - вводиться в дію з 08.11.2021 № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022 )( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 4-р(II)/2021 від 21.07.2021 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1882-IX від 16.11.2021 № 1909-IX від 18.11.2021 № 2123-IX від 15.03.2022 - діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього № 2151-IX від 24.03.2022 № 2191-IX від 14.04.2022 № 2391-IX від 09.07.2022 № 2581-IX від 07.09.2022 № 2849-IX від 13.12.2022 № 3000-IX від 21.03.2023 № 3232-IX від 13.07.2023 № 3295-IX від 09.08.2023 № 3342-IX від 23.08.2023 № 3379-IX від 06.09.2023 № 3496-IX від 22.11.2023 )
( Установити, що у 2016 році норми і положення цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015 )
( Установити, що у 2017 році норми і положення статей 95, 96 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 1801-VIII від 21.12.2016 )
( Установити, що у 2018 році норми і положення статей 95 і 96 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 2246-VIII від 07.12.2017 )
( Установити, що у 2019 році норми статей 95 і 96 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 2629-VIII від 23.11.2018 )
( Установити, що у 2020 році норми статей 95 і 96 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 294-IX від 14.11.2019 )
( Установити, що у 2021 році норми статей 95 і 96 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 1082-IX від 15.12.2020 )
( У тексті Закону слова "інвалід", "діти-інваліди", "діти - інваліди з дитинства" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "діти з інвалідністю", "діти з інвалідністю з дитинства" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2462-VIII від 19.06.2018 )
( У тексті Закону слова "громадський порядок" в усіх відмінках замінено словами "громадська безпека і порядок" у відповідному відмінку № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022 )
( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Національна поліція України
1. Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
( Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2584-VIII від 02.10.2018 )
2. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Стаття 2. Завдання поліції
1. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Стаття 3. Правова основа діяльності поліції
1. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
2. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
( Статтю 3 доповнено частиною другою згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
Стаття 4. Міжнародне співробітництво поліції
1. Взаємовідносини у сферах діяльності поліції з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями базуються на міжнародних договорах, а також на установчих актах та правилах міжнародних організацій, членом яких є Україна.
2. Поліцейські можуть направлятися до міжнародних організацій, іноземних держав як представники поліції з метою забезпечення координації співробітництва з питань, що належать до повноважень поліції.
3. Поліцейські можуть залучатися до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Стаття 5. Взаємодія поліції з органами державної влади та органами місцевого самоврядування
1. Поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Стаття 5-1. Використання найменування та ознак належності до поліції
1. Ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.
2. Використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках - за рішенням керівника поліції.
3. Використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та громадськими об’єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
( Розділ I доповнено статтею 5-1 згідно із Законом № 2584-VIII від 02.10.2018 )
Розділ II
ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦІЇ
Стаття 6. Верховенство права
1. Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
2. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 7. Дотримання прав і свобод людини
1. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
2. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
3. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
4. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов’язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов’язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов’язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
У разі виявлення таких дій поліцейський зобов’язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних кримінальних правопорушень, вчинених поліцейськими.
( Абзац третій частини четвертої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )
5. У діяльності поліції забороняються будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками.
Стаття 8. Законність
1. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
2. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
3. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
4. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
( Статтю 8 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
Стаття 9. Відкритість та прозорість
1. Поліція здійснює свою діяльність на засадах відкритості та прозорості в межах, визначених Конституцією та законами України.
2. Поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку.
3. Поліція забезпечує доступ до публічної інформації, володільцем якої вона є, у порядку та відповідно до вимог, визначених законом.
4. Поліція може оприлюднювати (поширювати) інформацію з обмеженим доступом лише у випадках та в порядку, визначених законом.
5. Нормативно-правові акти, що регламентують діяльність поліції, обов’язково оприлюднюються на веб-порталі центрального органу управління поліції. Нормативно-правові акти з обмеженим доступом оприлюднюються у випадках та в порядку, визначених законом.
6. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються прав та свобод людини, обов’язково проходять громадське обговорення в порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ України.
Стаття 10. Політична нейтральність
1. Поліція забезпечує захист прав та свобод людини незалежно від політичних переконань та партійної належності.
2. Поліція у своїй діяльності є незалежною від рішень, заяв чи позицій політичних партій та громадських об’єднань.
3. В органах і підрозділах поліції заборонено використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність.
4. Поліцейським заборонено висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження у політичних цілях.
Стаття 11. Взаємодія з населенням на засадах партнерства
1. Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.
2. З метою визначення причин та/або умов учинення правопорушень планування службової діяльності органів і підрозділів поліції здійснюється з урахуванням специфіки регіону та проблем територіальних громад.
3. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
4. Оцінка рівня довіри населення до поліції проводиться незалежними соціологічними службами в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Безперервність
1. Поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
2. Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.
Розділ III
СИСТЕМА ПОЛІЦІЇ ТА СТАТУС ПОЛІЦЕЙСЬКИХ
Стаття 13. Загальна система поліції
1. Систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліції;
( Пункт 1 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
2) територіальні органи поліції.
2. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
3. У складі поліції функціонують:
1) кримінальна поліція;
2) патрульна поліція;
3) органи досудового розслідування;
4) поліція охорони;
5) спеціальна поліція;
6) поліція особливого призначення;
7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.
( Частину третю статті 13 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
4. У системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення, заклади професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання.
( Частина четверта статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 990-IX від 05.11.2020 )
5. Загальна чисельність поліції, що утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, до 1 січня 2018 року не може перевищувати 140 тисяч осіб.
( Статтю 13 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 )
Стаття 14. Центральний орган управління поліції
1. Структуру центрального органу управління поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
2. Штатний розпис (штат) поліції затверджує керівник поліції.
3. Кошторис поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
Стаття 15. Територіальні органи поліції
1. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
( Частина перша статті 15 в редакції Закону № 1354-VIII від 12.05.2016 )
2. Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції.
3. Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
4. Штатний розпис (штат) та кошторис територіальних органів поліції затверджує керівник поліції.
5. Керівники територіальних органів поліції призначаються на посади та звільняються з посад керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
6. Заступників керівників територіальних органів поліції призначає на посади та звільняє з посад керівник територіального органу поліції.
7. Керівником, заступником керівника територіального органу поліції може бути призначена особа, яка:
1) відповідає загальним умовам вступу на службу в поліцію;
2) має вищу повну юридичну освіту;
3) має стаж роботи в галузі права не менш як п’ять років;
4) має досвід роботи на керівних посадах не менше одного року.
( Частина сьома статті 15 набирає чинності з 1 січня 2017 року - див. підпункт 2 пункту 1 розділу XI цього Закону )
Стаття 16. Основні повноваження Міністра внутрішніх справ України у відносинах з поліцією
1. Міністр внутрішніх справ України:
1) забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони та захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, а також надання поліцейських послуг та контролює її реалізацію поліцією;
2) забезпечує нормативно-правове регулювання діяльності поліції, погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені поліцією та Міністерством внутрішніх справ України проекти законів, актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності поліції;
3) затверджує стратегічні програми діяльності та визначає пріоритетні напрями роботи поліції, шляхи виконання покладених на неї завдань, затверджує плани її роботи;
4) забезпечує виконання міжнародних договорів України, що належать до сфер діяльності поліції;
5) забезпечує ведення та використання баз (банків) даних, визначає порядок обміну інформацією між Міністерством внутрішніх справ України, поліцією та іншими центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України;
6) приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство внутрішніх справ України;
7) виконує інші обов’язки відповідно до цього та інших законів України.
Стаття 17. Поліцейський
1. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
( Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
2. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон . Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.
( Частина друга статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
Стаття 18. Основні обов’язки поліцейського
1. Поліцейський зобов’язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
2. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
3. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
4. Додаткові обов’язки, пов’язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Стаття 19. Види відповідальності поліцейських
1. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
( Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 160-IX від 03.10.2019, № 3000-IX від 21.03.2023 )
2. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
3. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
4. Поліцейські поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, у разі вчинення військових адміністративних або військових кримінальних правопорушень несуть відповідно адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
( Статтю 19 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3000-IX від 21.03.2023 )
Стаття 20. Однострій поліцейських
1. Поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно.
2. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
3. На однострої поліцейського розміщується спеціальний жетон.
( Абзац перший частини третьої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати спеціальний жетон, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.
( Абзац другий частини третьої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
Поліцейський, який виконує службові обов’язки в цивільному одязі, зобов’язаний завжди мати при собі спеціальний жетон, крім випадків, коли його наявність перешкоджає проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, виконанню завдань в умовах режиму секретності, або здійсненню заходів із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також спеціальних заходів із забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, або під час здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.
( Абзац третій частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
У разі виконання поліцейським службових обов’язків із використанням засобів індивідуального захисту на них розмішується ідентифікаційний номер або спеціальний жетон, крім здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.
( Абзац четвертий частини третьої статті 20 в редакції Закону № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
4. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.
( Частину п'яту статті 20 виключено на підставі Закону № 2584-VIII від 02.10.2018 )
Стаття 20-1. Вітання поліцейських під час перебування у строю
1. На вітання керівника або старшого за спеціальним званням "Слава Україні" всі поліцейські, які перебувають у строю, відповідають: "Героям слава". Якщо керівник або старший за спеціальним званням прощається, на його слова "Слава Україні" поліцейські відповідають: "Героям слава".
( Закон доповнено статтею 20-1 згідно із Законом № 2587-VIII від 04.10.2018 )
Стаття 21. Керівник та заступники керівника поліції
1. Безпосереднє керівництво поліцією здійснює керівник поліції.
2. Керівник поліції призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра внутрішніх справ України.
3. Керівник поліції має першого заступника та заступників.
4. Перший заступник та заступники керівника поліції призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України за поданням керівника поліції.
5. Керівником та заступниками керівника поліції може бути призначена особа, яка:
1) відповідає загальним умовам вступу на службу в поліцію;
2) має вищу повну юридичну освіту;
3) має стаж роботи в галузі права не менш як сім років;
4) має досвід роботи на керівних посадах не менш як п’ять років.
( Частина п'ята статті 21 набирає чинності з 1 січня 2017 року - див. підпункт 2 пункту 1 розділу XI цього Закону )
Стаття 22. Основні повноваження керівника поліції
1. Керівник поліції:
1) очолює поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, забезпечує виконання покладених на неї завдань;
2) у межах компетенції організовує та контролює виконання поліцією Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, а також наказів і доручень Міністра внутрішніх справ України з питань, що належать до сфери діяльності поліції;
3) вносить на розгляд Міністра внутрішніх справ України пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони та захисту прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, надання поліцейських послуг;
4) представляє у визначеному порядку поліцію у відносинах з іншими органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, іншими організаціями в Україні та за кордоном;
5) звітує перед Міністром внутрішніх справ України про виконання покладених на поліцію завдань і повноважень;
6) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;
7) підписує накази поліції;
8) скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів поліції;
9) у межах повноважень надає доручення, обов’язкові для виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками поліції;
10) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату поліції;
11) приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону;
12) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, визначеному законом та іншими нормативно-правовими актами про державну службу, державних службовців апарату центрального органу управління поліції;
13) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, визначеному законодавством про працю, працівників центрального органу управління поліції;
14) приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських;
15) приймає у визначеному законодавством про державну службу порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців апарату центрального органу управління поліції;
16) приймає у визначеному трудовим законодавством порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції;
17) у визначеному порядку вносить подання про представлення поліцейських, державних службовців апарату центрального органу управління поліції та працівників поліції до відзначення державними нагородами України;
18) присвоює спеціальні звання поліції відповідно до цього Закону;
19) присвоює ранги державних службовців відповідно до законодавства про державну службу;
20) вносить Міністру внутрішніх справ України пропозиції про утворення територіальних органів поліції, які є юридичними особами публічного права, у межах граничної чисельності поліцейських, державних службовців та працівників поліції і коштів, визначених на її утримання, а також щодо їх ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України;
21) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, заклади та установи, затверджує їхні положення (статути), у визначеному порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, здійснює інші повноваження з управління об’єктами права державної власності, що належать до сфери управління поліції;
22) забезпечує дотримання визначеного Міністром внутрішніх справ України порядку обміну інформацією між Міністерством внутрішніх справ України і поліцією;
23) приймає у визначеному порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є поліція;
24) виконує повноваження керівника державної служби в органі відповідно до законодавства про державну службу та здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
Розділ IV
ПОВНОВАЖЕННЯ ПОЛІЦІЇ
Стаття 23. Основні повноваження поліції
1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:
1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;
2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;
3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;
5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;
5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про електронні комунікації";
( Частину першу статті 23 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II; в редакції Закону № 2581-IX від 07.09.2022 )
6) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності;
7) розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання або від виконання обов’язків, визначених законом для суб’єктів пробації, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом;
( Пункт 7 частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3342-IX від 23.08.2023 )
8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;
9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
10) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях;
11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;
12) здійснює супроводження транспортних засобів у випадках, визначених законом;
13) видає відповідно до закону дозволи на рух окремих категорій транспортних засобів; у випадках, визначених законом, видає та погоджує дозвільні документи у сфері безпеки дорожнього руху;
14) вживає всіх можливих заходів для надання домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров’я;
( Пункт 14 частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
15) вживає заходів для визначення осіб, які не здатні через стан здоров’я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе; встановлює особу за невпізнаним трупом; здійснює відбір біологічного матеріалу осіб та встановлює його генетичні ознаки (геномну інформацію) у випадках, передбачених законодавством;
( Пункт 15 частини першої статті 23 в редакції Закону № 2391-IX від 09.07.2022 )
16) забезпечує безпеку взятих під захист осіб на підставах та в порядку, визначених законом;
17) у межах своєї компетенції, визначеної законом, здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, вживає заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності, правопорушенням серед дітей, а також соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у виді позбавлення волі;
18) вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі;
( Пункт 18 частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2229-VIII від 07.12.2017 )
19) здійснює охорону об’єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також бере участь у здійсненні державної охорони;
20) здійснює на договірних засадах охорону фізичних осіб та об’єктів права приватної і комунальної власності, а також об’єктів критичної інфраструктури, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
( Пункт 20 частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1882-IX від 16.11.2021 )
21) здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, у тому числі за наявністю договорів страхування відповідальності осіб, які мають у власності чи іншому законному володінні/користуванні зброю, за шкоду, яку може бути заподіяно третій особі внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї, укладених за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";
( Пункт 21 частини першої статті 23 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021 )
22) здійснює у визначеному законодавством порядку приймання, зберігання та знищення вилученої, добровільно зданої або знайденої вогнепальної, газової, холодної та іншої зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин та пристроїв, наркотичних засобів або психотропних речовин;
( Пункт 22 частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
23) здійснює контроль у межах своєї компетенції, визначеної законом, за дотриманням вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіоактивного забруднення;
24) бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості;
( Пункт 24 частини першої статті 23 в редакції Закону № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022 )
24-1) здійснює у визначеному законом порядку протидію злочинним посяганням на об’єкти критичної інфраструктури, які загрожують безпеці громадян і порушують функціонування систем життєзабезпечення; захист об’єктів критичної інфраструктури, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань у кіберпросторі, здійснює заходи із запобігання, виявлення, припинення та розкриття кіберзлочинів проти об’єктів критичної інфраструктури;
( Частину першу статті 23 доповнено пунктом 24-1 згідно із Законом № 1882-IX від 16.11.2021 )
25) виконує в межах компетенції запити органів правопорядку (правоохоронних органів) інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до закону та міжнародних договорів України;
26) здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону;
( Статтю 23 доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 1394-VIII від 31.05.2016 )
27) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), здійснює привід осіб за рішенням тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, представників уповноважених органів з питань пробації під час відвідування суб’єктів пробації, здійснює привід у виконавчому провадженні, а також суб’єктів пробації, що ухиляються від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації, здійснює розшук боржника чи дитини у виконавчому провадженні у випадках, передбачених законом або рішенням суду.
( Абзац перший пункту 27 частини першої статті 23 в редакції Закону № 2234-VIII від 07.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законами № 400-IX від 19.12.2019, № 3342-IX від 23.08.2023 )
Залучення для проведення виконавчих дій поліцейських здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. Відмова у залученні поліції для проведення виконавчих дій допускається лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень під час дії воєнного стану, а також для подолання наслідків надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, у тому числі аварій, епідемій;
( Абзац другий пункту 27 частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022 - щодо дії змін див. пункт 2 розділу II )
( Частину першу статті 23 доповнено пунктом згідно із Законом № 1404-VIII від 02.06.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017 )
28) забезпечує інформування Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, про хід досудового розслідування, вжиття заходів для розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, для внесення даних до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
( Частину першу статті 23 доповнено пунктом 28 згідно із Законом № 2505-VIII від 12.07.2018; в редакції Закону № 2191-IX від 14.04.2022 )
29) виявляє транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб та не зареєстровані в Україні у встановлені законодавством строки;