Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень

За наявності обставин, передбачених абзацом першим або шостим частини дев’ятої статті 71 Закону, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

У разі невиконання іноземцем, особою без громадянства чи іноземною юридичною особою рішення про накладення штрафів за правопорушення, розгляд справ за якими законом віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби України (далі - ДМС), державний виконавець у тридцятиденний строк з моменту відкриття виконавчого провадження звертається до відповідного органу охорони державного кордону чи ДМС з поданням про заборону в’їзду в Україну таких осіб відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

2. Подання формується в автоматизованій системі виконавчого провадження на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Подання має обов'язково містити:

для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи - найменування суду, до якого надсилається подання;

для встановлення заборони в'їзду в Україну іноземців або осіб без громадянства - найменування відповідного органу охорони державного кордону;

відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо);

прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) боржника - фізичної особи, дату народження (число, місяць та рік);

громадянство боржника - фізичної особи;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника - фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті;

інформацію про перетинання боржником державного кордону України.

У разі виконання зведеного виконавчого провадження у поданні зазначаються його номер в автоматизованій системі виконавчого провадження, реквізити виконавчих документів, що входять до зведеного виконавчого провадження, суми стягнення за кожним виконавчим документом, загальна сума стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця тощо;

обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов'язань;

резолютивну частину подання.

До подання додаються копії виконавчого документа (паперові копії виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів.

За наявності в поданні також зазначаються місце проживання/перебування, адреса місця реєстрації проживання/перебування та інші відомості про боржника - фізичну особу, які відомі державному виконавцю, приватному виконавцю.

3. Для забезпечення чіткого контролю осіб та проведення їх однозначної ідентифікації під час перетинання ними державного кордону України в поданні, постанові державного виконавця зазначаються прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові боржника - фізичної особи:

громадянина України - тільки українською мовою;

іноземця та особи без громадянства - тільки латиницею (дані або зацифровані в машинозчитувальній зоні сторінки паспортного документа, або надруковані на цій сторінці), громадянина Російської Федерації або громадянина Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею.

У разі відсутності таких даних державний (приватний) виконавець на письмовий запит отримує їх в органі, який видав виконавчий документ, або в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Оформлення державними виконавцями подань про заборону в'їзду в Україну осіб відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" здійснюється з урахуванням вимог цього розділу.

4. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про:

закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону;

скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

1. Порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 75 та 76 Закону.

2. У разі наявності у діях боржника або інших осіб ознак злочину, передбаченого статтями 342, 343, 382, 388 Кримінального кодексу України, виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

3. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

4. У разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чи порушення законних вимог виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) на бланку за встановленою формою (додаток 11).

Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Усі реквізити протоколу заповнюються виконавцем розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслення або виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис.

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

Про ознайомлення із протоколом особа, щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом виконавця.

Протокол складається у двох примірниках, що підписуються виконавцем, який склав протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.

У разі відмови особи, щодо якої складається протокол, від підписання протоколу виконавець робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.

Особа, щодо якої складається протокол, має право письмово викласти підстави своєї відмови від підписання протоколу, які додаються до протоколу окремо, про що робиться запис у протоколі.

Відмова від підписання протоколу не є підставою для припинення провадження у справі.

Один примірник протоколу під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі складання протоколу в органі державної виконавчої служби або офісі приватного виконавця, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується для складання та підписання протоколу.

У виклику зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Виклик вважається належним чином врученим, якщо надісланий за адресою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто.

У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у виклику час виконавець складає відповідний акт, який додається до протоколу.

Протокол в день складання реєструється виконавцем в журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення (додаток 12).

Протокол державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол приватного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протягом трьох робочих днів надсилається для розгляду до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення. До протоколу виконавця додаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Протокол державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, разом з матеріалами, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, не пізніше наступного робочого дня передається начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

5. Протокол державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про адміністративне правопорушення державного виконавця розглядається начальником органу державної виконавчої служби у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення .

При отриманні протоколу начальником формується справа про адміністративне правопорушення.

Начальник органу державної виконавчої служби при розгляді справи про адміністративне правопорушення діє за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись нормами законодавства і правосвідомістю.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло письмове повідомлення про відкладення розгляду справи.

Начальник органу державної виконавчої служби при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з'ясовує:

правильність складання протоколу державним виконавцем;

сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду;

витребування необхідних додаткових матеріалів;

підлягання задоволенню письмових повідомлень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників.

За результатами розгляду справи начальник органу державної виконавчої служби виносить одну з таких постанов:

постанова про накладення адміністративного стягнення (додаток 13);

постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 14).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення підписується начальником органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою та має відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення особі, стосовно якої винесено постанову, про що робиться відповідна відмітка у справі.

Постанова начальника органу державної виконавчої служби про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, передбаченого статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова реєструється в журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) в порядку та строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення, або до суду в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

При розгляді скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення посадова особа вищестоящого органу перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з рішень, передбачених статтею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення розглядаються вищестоящим органом (вищестоящою посадовою особою) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.

За результатами розгляду скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення вищестоящим органом (вищестоящою посадовою особою) виноситься постанова.

Копія рішення по скарзі на постанову у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено.

6. Відповідно до статті 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає виконанню з моменту винесення, якщо інше не встановлено цим кодексом та іншими законами України.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься в установу банку України не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

7. Справа про адміністративне правопорушення з описом наявних у ній документів брошурується, прошнуровується, скріплюється печаткою, засвідчується підписом начальника органу державної виконавчої служби, яким винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, і приєднується до відповідної номенклатури справ після закінчення провадження за нею.

1. За заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:

втрачене виконавче провадження або його матеріали;

знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду;

виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.

2. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження), обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території), поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.

У заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв’язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).

3. Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв’язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

4. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

5. У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою виконавця він у постанові роз'яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.

6. Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

7. Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

1. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості:

назва і дата видачі виконавчого документа;

прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові стягувача;

дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача;

номер телефону стягувача;

спосіб перерахування стягнутих аліментних сум;

реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

До заяви про примусове виконання рішення, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, визначених статтями 4, 5 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, яка виготовляється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець направляє стягувачу роз’яснення положень статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частини п’ятої статті 157 Сімейного кодексу України та частини дев’ятої статті 71 Закону та повідомляє, що стягувач має право надати підтвердний документ у разі, якщо аліменти стягуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, паліативної допомоги.

2. Виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.

У разі якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про звернення стягнення на доходи боржника згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом.

Якщо з боржника стягуються аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, виконавець у постанові зазначає про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Стягнута сума розподіляється між стягувачами відповідно до статті 46 Закону.

Наприклад, за двома виконавчими документами боржник зобов’язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 та 1/3 частини заробітної плати, що умовно відповідає 25% і 33,33% заробітної плати, всього - 58,33%, тоді як законом допущено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50%. Для розрахунку необхідно спочатку визначити, який розмір стягнення припадає на один відсоток належних до утримання за виконавчими документами сум (50% : 58,33 = 0,857). Потім проводиться розрахунок розміру заробітку, належного до стягнення за кожним виконавчим документом (0,857 х 25% = 21,4% і 0,857 х 33,33% = 28,6%).

Стягнуті аліментні суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем в письмовій заяві рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження.

Якщо у виконавця відсутні відомості, необхідні для перерахування стягнутих аліментних сум, виконавець письмово повідомляє стягувача про необхідність надання стягувачем відомостей про спосіб перерахування стягнутих аліментних сум та реквізитів рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності).

Якщо місце проживання стягувача невідоме, виконавець вживає заходів з метою встановлення місця проживання стягувача.

3. У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

4. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:

звіту про здійснені відрахування та виплати;

квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником;

заяв та (або) розписок стягувача;

інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості;

інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв'язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого десятирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

5. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, виконавець:

виносить повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників;

звертає стягнення на майно боржника;

надсилає стягувачу письмове роз’яснення про право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

6. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (у випадках, визначених абзацом шостим частини дев’ятої статті 71 Закону, - три місяці), державний виконавець виносить вмотивовані постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону, які виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення таких постанов не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.

Постанова оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу I цієї Інструкції та містить відомості про дату пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання та розмір суми заборгованості, яка утворилася після пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону, припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону.

7. У разі надходження до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця заяви стягувача про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів орган державної виконавчої служби, приватний виконавець протягом трьох робочих днів видають стягувачу довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів (далі - довідка) (додаток 16), яка скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Для видачі довідки виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Якщо сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання є меншим, ніж сума відповідних платежів за три місяці, орган державної виконавчої служби, приватний виконавець письмово повідомляє стягувача про відмову у видачі довідки та надає йому розрахунок заборгованості.

8. Виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження.

Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про стягнення аліментів з підстав, передбачених пунктами 7, 9 статті 39 Закону, суми штрафів не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов’язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

9. Виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

10. У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

1. Протягом п’яти робочих днів з дня надходження інформації про винесення судом рішення, яким до приватного виконавця як підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово або у робочий час чи тримання під вартою, або захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, або подання ради приватних виконавців регіону про зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 2 частини першої статті 42 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" Міністерство юстиції України видає наказ про зупинення діяльності приватного виконавця, у якому визначає приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення приватного виконавця, діяльність якого зупиняється.

2. Приватний виконавець, який заміщуватиме приватного виконавця, діяльність якого зупиняється, визначається з приватних виконавців, які здійснюють діяльність у виконавчому окрузі приватного виконавця, діяльність якого зупиняється, та строк зайняття діяльністю яких становить понад один рік.

Приватним виконавцем, який заміщуватиме приватного виконавця, діяльність якого зупиняється, визначається приватний виконавець, на виконанні у якого, згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження, перебуває найменша кількість виконавчих проваджень.

Якщо у виконавчому окрузі приватного виконавця, діяльність якого зупиняється, відсутні приватні виконавці, строк зайняття діяльністю яких становить понад один рік, приватний виконавець, який заміщуватиме приватного виконавця, визначається з приватних виконавців іншого виконавчого округу в зазначеному порядку.

Одночасне здійснення заміщення більш як одного приватного виконавця не допускається.

3. Копія наказу Міністерства юстиції України про зупинення діяльності приватного виконавця та призначення приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення, не пізніше наступного робочого дня з дня його видання надсилається приватному виконавцю, який здійснюватиме заміщення, адміністратору автоматизованої системи виконавчого провадження, організатору електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною, операторам електронних майданчиків, підключених до електронної торгової системи, в якій здійснюються земельні торги, для його виконання.

На підставі такого наказу приватний виконавець, який здійснюватиме заміщення, за його зверненням до адміністратора автоматизованої системи виконавчого провадження отримує доступ в автоматизованій системі виконавчого провадження до діловодства, виконавчих проваджень та стягнутих за ними коштів приватного виконавця, діяльність якого зупинена.

У разі зупинення або припинення діяльності приватного виконавця, який здійснює заміщення, визначення приватного виконавця, який заміщуватиме приватного виконавця, діяльність якого зупинена, здійснюється у порядку, визначеному цим розділом.

4. У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4, 6 частини першої статті 42 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (крім випадку зупинення діяльності на підставі пункту 2 цієї частини за поданням ради приватних виконавців регіону) його заміщення здійснює інший приватний виконавець на підставі договору.

Доступ в автоматизованій системі виконавчого провадження до діловодства, виконавчих проваджень та стягнутих за ними коштів приватного виконавця, діяльність якого зупинена, надається приватному виконавцю, який його заміщує, за письмовими зверненнями до адміністратора автоматизованої системи виконавчого провадження приватного виконавця, діяльність якого зупинена, та приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення відповідного приватного виконавця.

5. Після поновлення діяльності приватного виконавця, діяльність якого була зупинена, приватний виконавець, який здійснював заміщення, за актом прийому-передачі передає документи, що виготовлені, отримані ним під час заміщення.

1. Опис та арешт земельних ділянок або прав на них здійснюються виконавцем у порядку, встановленому  розділом VII Закону та розділом VIII цієї Інструкції.

2. Реалізація прилеглої земельної ділянки, на яку звертається стягнення разом з житловим будинком згідно з частиною другою статті 50 Закону, здійснюється в порядку, передбаченому  Законом.

Підготовка до проведення земельних торгів та їх проведення здійснюються відповідно до Земельного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Законом та Законом України "Про іпотеку", а також відповідно до Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 1013.

3. Для здійснення примусової реалізації земельних ділянок або прав на них, на які звернено стягнення, орган державної виконавчої служби, приватний виконавець отримують доступ до електронної торгової системи, який надається на підставі укладеного договору про організацію та проведення земельних торгів з оператором відповідного електронного майданчика.

Оператор електронного майданчика обирається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем з переліку авторизованих електронних майданчиків, розміщеного на офіційному вебсайті адміністратора електронної торгової системи.

Договір про організацію та проведення земельних торгів з оператором відповідного електронного майданчика для надання доступу до електронної торгової системи державним виконавцям, які відповідно до статті 135 Земельного кодексу України виступатимуть організаторами земельних торгів, підписується керівником відповідного органу державної виконавчої служби.

4. Підготовка лотів для продажу на земельних торгах здійснюється відповідно до статті 136 Земельного кодексу України.

Рішенням про проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них, передбаченим частиною четвертою статті 136 цього Кодексу, є оголошення виконавця про проведення земельних торгів.

5. Під час оприлюднення в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів до витрат, здійснених на підготовку лота до продажу, зазначаються витрати, понесені у зв'язку з оцінкою земельної ділянки або прав на неї, а також виготовленням та затвердженням у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою.

6. Не пізніше наступного робочого дня з дня оприлюднення в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, виконавець зобов'язаний письмово повідомити про проведення таких дій суб'єкта переважного права на її купівлю.

Справжність підпису виконавця на повідомленні засвідчується нотаріусами.

Витрати за нотаріальне посвідчення підпису виконавця здійснюються за рахунок коштів виконавчого провадження.

7. Протокол про результати земельних торгів, договір за результатами проведення земельних торгів, акт про проведені електронні торги / про реалізацію предмета іпотеки підписуються виконавцем та скріплюються печаткою відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За наявності підстав, передбачених Земельним кодексом України, для відмови у підписанні протоколу про результати земельних торгів або відмови у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів таке рішення про відмову оформлюється актом виконавця.

8. Не пізніше наступного робочого дня з дня складання акта про проведені електронні торги / про реалізацію предмета іпотеки в електронній торговій системі всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються організатором (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову) відповідно до законодавства. Копії постанови про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю земельних торгів та відповідному органу (установі), якому (якій) була надіслана для виконання постанова про накладення арешту, для зняття арешту.

9. Зараховані оператором електронного майданчика на рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця кошти (ціна продажу лота; витрати, здійснені на підготовку лота до продажу у сумі, зазначеній в оголошенні про проведення земельних торгів; гарантійні внески учасників земельних торгів, які підлягають зарахуванню організатору відповідно до частини десятої статті 135 Земельного кодексу України) розподіляються в порядку, визначеному статтею 45 Закону та розділом VII цієї Інструкції.