Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу

Національний банк повідомляє банк про прийняте рішення про поновлення посадової особи банку на посаді не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

11.1. Національний банк приймає рішення про віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних у разі наявності хоча б одного з критеріїв, передбачених частиною першою статті 75 Закону про банки.

11.2. Національний банк має право віднести банк до категорії проблемних у разі наявності хоча б одного з таких критеріїв:

1) невиконання банком без обґрунтованих причин рішення Національного банку (у тому числі про застосування заходів впливу) та/або вимоги Національного банку щодо усунення порушень банківського законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, нормативно-правових актів Національного банку протягом визначеного Національним банком строку;

2) установлення за результатами банківського нагляду або аудиторської перевірки фактів подання банком недостовірної звітності, не виправленої в строк, що призвело до невиконання банком хоча б одного з пруденційних нормативів капіталу, ліквідності, кредитного ризику;

3) подання недостовірної інформації з метою приховування реального фінансового стану банку, включаючи інформацію щодо операцій із пов’язаними з банком особами, неподання інформації, документів та/або їх копій, письмових пояснень з питань діяльності банку, включаючи інформацію/документи щодо визначення пов’язаних із банком осіб та/або операцій банку з такими особами на письмову вимогу/письмовий запит уповноваженої посадової особи Національного банку або уповноважених Національним банком осіб на проведення перевірки (крім із питань фінансового моніторингу та/або валютного та/або санкційного законодавства)/уповноваженого службовця Національного банку на здійснення нагляду за діяльністю банку відповідно до статті 67 Закону про банки;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо діянь у фінансовій сфері контролерів, керівників банку;

5) конфлікту інтересів банку, про що свідчить наявність інформації, виявлення фактів про будь-який вид стосунків, який суперечить інтересам банку, відсутність згоди та/або наявність суперечностей між органами управління, акціонерами банку та/або власниками істотної участі в банку, що негативно впливають на ефективне управління банком та/або діяльність банку, які можуть загрожувати інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;

6) невиконання вимог законодавства України щодо розкриття відомостей про власників істотної участі в банку в обсязі, визначеному Національним банком, подання недостовірної або неподання/несвоєчасне подання інформації про структуру власності банку, пов'язаних з банком осіб, невідповідність структури власності банку вимогам щодо її прозорості, установленим Національним банком;

7) невиконання рішення Національного банку про відсторонення від посади посадової особи банку або заборону використання власником істотної участі в банку права голосу;

8) винесення щодо банку судового рішення, виконання якого може мати негативний вплив на репутацію банку та/або призвести до втрати активів у розмірі більше ніж один відсоток;

9) здійснення ризикової діяльності;

10) застосування іноземних та/або українських санкцій;

11) виявлення факту/фактів подання банком недостовірних відомостей щодо виконання особою, яка має намір набути/збільшити істотну участь у банку, вимог:

законодавства з питань фінансового моніторингу та/або

статей 32, 34, 34-1 Закону про банки в частині підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески для формування або збільшення статутного капіталу банку;

12) невиконання банком вимог щодо захисту інформації у програмному забезпеченні системи автоматизації банку (далі - САБ), інформаційній системі Центру сертифікації ключів банку (далі - ЦСК банку), організації доступу до них, що призвело до несанкціонованого доступу до інформації банку, її знищення та/або викривлення;

13) порушення банком вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки щодо впровадження заходів безпеки інформації/кіберзахисту та/або організації управління кіберризиками, що призвели до масштабного негативного впливу (інциденту інформаційної безпеки/кіберінциденту) на життєдіяльність банку та/або банківську систему, реалізації загрози для безпеки інформації банку та його клієнтів;

14) установлення факту недотримання вимог щодо системи резервування та відновлення функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку, який призвів до неможливості повного відновлення функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку, а також відсутності резервних копій інформації програмних комплексів, необхідних для оперативного відновлення функціонування в мінімально потрібному обсязі та в повному обсязі;

15) установлення факту відсутності архіву особливо важливих даних або порушення його цілісності;

16) невідповідність розміру статутного капіталу банку вимогам законодавства України;

17) недотримання банком порядку формування та зберігання обов’язкових резервів, резервів за валютними деривативами протягом більше ніж трьох періодів утримання поспіль (крім обсягу, який має щоденно зберігатися на початок операційного дня на кореспондентському рахунку в Національному банку);

18) установлення факту укладання банком угод (договорів) з пов'язаними з банком особами на умовах, що не є поточними ринковими умовами, що призвело до невиконання банком хоча б одного з пруденційних нормативів або отримання збитку/збиткової діяльності;

19) неподання/несвоєчасне подання до Національного банку програми капіталізації/плану реструктуризації/плану фінансового оздоровлення/плану заходів щодо усунення допущених банком порушень або подання програми капіталізації/плану реструктуризації/плану фінансового оздоровлення/плану заходів щодо усунення допущених банком порушень, що не відповідає встановленим Національним банком вимогам;

20) невиконання банком узятих на себе зобов’язань щодо приведення обсягів активних операцій з пов’язаними особами у відповідність до нормативних вимог, установлене за результатами контролю за виконанням банком погодженого Національним банком плану заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку [у частині дотримання графіка приведення банком нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (Н9) у відповідність до нормативних вимог на останню звітну дату, визначену в плані заходів].

21) незабезпечення банком уповноваженим Національним банком особам вільного доступу в робочий час до приміщень банку та/або доступу до інформаційних систем банку.

11.3. Національний банк має право прийняти рішення про встановлення заборони власнику істотної участі в банку на строк до шести місяців відчужувати акції (паї) банку, що йому належать, та/або частку в статутному капіталі (пакет акцій) юридичної особи, через яку така особа володіє істотною участю в банку, у разі віднесення банку до категорії проблемних (рішення приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду).

11.4. Рішення Правління Національного банку про віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних має містити, зокрема:

строк, протягом якого проблемний банк (філія іноземного банку) зобов’язаний(а) привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, але не більше 120 днів;

обмеження у діяльності банку (філії іноземного банку) (за потреби);

порядок та строки повідомлення проблемним банком (філією іноземного банку) про стан виконання заходів щодо фінансового оздоровлення банку (філії іноземного банку), та/або приведення банком своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства.

11.5. Національний банк інформує про прийняте ним рішення про віднесення до категорії проблемних з дотриманням вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань захисту банківської таємниці:

банк та Фонд гарантування;

філію іноземного банку та іноземний банк. Повідомлення Національного банку має містити підстави віднесення філії іноземного банку до категорії проблемних, а також вимогу до філії іноземного банку та іноземного банку про безумовне усунення допущених порушень і приведення діяльності філії іноземного банку у відповідність до вимог законодавства України.

11.6. Банк (філія іноземного банку) подає у строк, визначений статтею 75 Закону про банки:

заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства;

план фінансового оздоровлення, розроблений та затверджений згідно з вимогами, викладеними в розділі III цього Положення, якщо віднесення банку до категорії проблемних пов’язане з погіршенням фінансового стану банку;

Якщо банк було віднесено до категорії проблемних на підставі визнання його структури власності непрозорою, то банк подає план заходів щодо приведення структури власності у відповідність до вимог щодо її прозорості в рамках заходів, які він уживає з метою приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України.

Подані банком заходи щодо приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства/план фінансового оздоровлення повинні передбачати поступове, протягом визначеного у рішенні Правління Національного банку про віднесення банку до категорії проблемних строку, приведення банком своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства.

11.7. Комітет з питань нагляду протягом п'яти робочих днів із дня надходження до Національного банку розглядає розроблені банком заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства/план фінансового оздоровлення щодо їх/його реалістичності, ефективності, відповідності вимогам Національного банку та приймає рішення про їх/його прийнятність або про надання банку обґрунтованих зауважень, які банк зобов'язаний урахувати.

Рішення Комітету з питань нагляду не пізніше наступного робочого дня надсилається до банку засобами електронної пошти Національного банку з дотриманням вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань захисту банківської таємниці.

Банк зобов'язаний протягом п'яти робочих днів із дня отримання рішення Комітету з питань нагляду із зауваженнями до заходів банку щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства/плану фінансового оздоровлення подати до Національного банку доопрацьовані з урахуванням зауважень заходи банку щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства/план фінансового оздоровлення.

11.8. Банк зобов'язаний забезпечити виконання заходів щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства/плану фінансового оздоровлення у строк, визначений рішенням Правління Національного банку про віднесення банку до категорії проблемних.

11.9. Банк (філія іноземного банку) зобов’язаний(а) повідомляти Національний банк про результати виконання ним (нею) заходів (плану фінансового оздоровлення).

11.10. Заходи (план фінансового оздоровлення) є завершеними в разі виконання банком (філією іноземного банку) своїх зобов’язань, у тому числі дотримання пруденційних нормативів, порядку формування і зберігання обов’язкових резервів, резервів за валютними деривативами, відповідності визначеного банком розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, розміру операційного ризику, розміру ринкового ризику, вимогам нормативно-правових актів Національного банку.

11.11. Банк (філія іноземного банку) протягом 120 днів з дня віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних має право подати Національному банку заяву про визнання діяльності банку (філії іноземного банку) такою, що відповідає законодавству України.

Національний банк приймає рішення про відмову в задоволенні заяви про визнання діяльності банку (філії іноземного банку) такою, що відповідає законодавству України, якщо подані документи банку (філії іноземного банку) не підтверджують дострокового виконання банком (філією іноземного банку) прийнятих на себе зобов’язань та/або приведення банком (філією іноземного банку) своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України.

Рішення про відмову в задоволенні заяви про визнання діяльності банку (філії іноземного банку) такою, що відповідає законодавству України приймає Правління Національного банку.

11.12. Національний банк приймає рішення про визнання діяльності банку (філії іноземного банку) такою, що відповідає законодавству України, у разі:

дострокового виконання банком (філією іноземного банку) прийнятих на себе зобов’язань - за умови подання банком (філією іноземного банку) відповідної заяви та документів, що підтверджують усунення порушень у діяльності банку (філії іноземного банку), виконання банком (філією іноземного банку) заходів щодо фінансового оздоровлення банку, а також приведення банком своєї діяльності у відповідність до законодавства;

приведення банком (філією іноземного банку) своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України у визначені строки.

Національний банк має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству України, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у будь-який час протягом строку, визначеного частиною дев’ятою статті 75 Закону про банки.

Рішення про визнання діяльності банку (філії іноземного банку) такою, що відповідає законодавству України, приймає Правління Національного банку.

11.13. Національний банк приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації філії іноземного банку в разі неприведення філією іноземного банку своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства протягом установленого статтею 75 Закону про банки строку.

12.1. Національний банк приймає рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 76 Закону про банки.

12.2. Національний банк має право прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у випадках, передбачених частинами другою та третьою статті 76 Закону про банки.

12.3. Рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству України, приймає Правління Національного банку.

12.4. Із дня прийняття Фондом гарантування рішення про призначення уповноваженої особи Фонду гарантування припиняють дію рішення Національного банку про застосування до банку заходів впливу, прийняті до дня прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних/відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, не виконані банком або строк дії яких припадає на період дії тимчасової адміністрації/ліквідації (крім штрафів).

12.5. Національний банк не застосовує до банків, які віднесено до категорії неплатоспроможних, заходів впливу за порушення банківського законодавства України.

1. Національний банк має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у випадках, передбачених частиною другою статті 77 Закону про банки.

Систематичним порушенням банком законодавства з питань фінансового моніторингу є порушення банком законодавства з питань фінансового моніторингу після застосування Національним банком до банку не менше двох заходів впливу (санкцій) протягом двох років.

2. Рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку приймає Правління Національного банку.

3. Банк у день отримання рішення Національного банку про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку зобов'язаний повернути Національному банку банківську ліцензію.

1.1. План фінансового оздоровлення/програма капіталізації банку затверджується правлінням та радою банку.

1.2. Строк виконання плану фінансового оздоровлення/програми капіталізації банку не може перевищувати 120 днів.

План фінансового оздоровлення/програма капіталізації банку має включати строки поступового виконання банком запланованих заходів та досягнення встановлених Національним банком значень нормативів капіталу/дотримання комбінованого буфера капіталу та інших запланованих показників.

1.3. До плану фінансового оздоровлення/програми капіталізації банку додаються необхідні обґрунтування, розрахунки, гарантійні листи (листи про наміри) учасників/інвесторів щодо забезпечення капіталізації банку в розмірі, передбаченому програмою капіталізації, який має відповідати розміру докапіталізації банку, а також документи (за наявності) для підтвердження джерел походження власних коштів учасника/інвестора, які планується використати для забезпечення виконання плану фінансового оздоровлення/програми капіталізації.

1.4. Гарантійні листи (листи про наміри) мають містити, зокрема:

інформацію про офіційну назву учасника/інвестора (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичної особи);

інформацію про суму внеску до капіталу банку (із запевненням, що джерелом цих коштів є власні кошти учасника/інвестора);

запевнення, що учасник/інвестор може документально підтвердити джерела походження його власних коштів для здійснення докапіталізації банку (внеску до статутного капіталу банку);

запевнення, що учасник/інвестор банку забезпечить капіталізацію банку в розмірі, передбаченому програмою капіталізації, який має відповідати розміру докапіталізації банку, у строк, визначений у програмі капіталізації;

інформацію про дату перерахування коштів банку;

запевнення, що учасник/інвестор забезпечить подання до Національного банку пакета документів, що відповідають вимогам Національного банку щодо погодження статуту банку та змін до нього, набуття та/або збільшення істотної участі в банку тощо.

1.5. Національний банк має право надати пропозиції та зауваження до плану фінансового оздоровлення/програми капіталізації банку, які є обов’язковими для врахування банком, або вимагати надання пояснень, додаткової інформації (документів).

Банк зобов'язаний протягом 15 днів із дня отримання листа Національного банку подати доопрацьований план фінансового оздоровлення/програму капіталізації.

Рішення про погодження плану фінансового оздоровлення/програми капіталізації банку приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

1.6. План фінансового оздоровлення/програма капіталізації банку засвідчується підписами голови правління банку, голови ради банку. Титульна сторінка плану фінансового оздоровлення/програми капіталізації банку має містити посилання на протоколи засідань правління банку та ради банку. Банк подає Національному банку належним чином засвідчені копії відповідних протоколів засідань правління банку та ради банку одночасно з поданням плану фінансового оздоровлення/програми капіталізації банку.

2.1. План фінансового оздоровлення банку має передбачати комплекс заходів окремого банку, спрямованих на поліпшення його фінансового стану, а також на усунення порушень, причин і умов, що призвели до погіршення фінансового стану.

2.2. План фінансового оздоровлення банку має включати:

аналіз причин погіршення фінансового стану;

перелік заходів щодо поліпшення фінансового стану з визначенням кількісних та/або якісних показників діяльності банку та строків їх поступового досягнення;

найменування відповідального виконавця.

2.3. Прогнозні кількісні показники можуть відображати: дотримання обов’язкових пруденційних нормативів, комбінованого буфера капіталу; дотримання порядку формування та зберігання обов’язкових резервів, резервів за валютними деривативами, підвищення рівня капіталізації банку (програма капіталізації); зниження рівня розбалансованості активів і пасивів за строками; підвищення рівня ліквідності; погашення кредитів рефінансування, наданих Національним банком, із зазначенням строків та джерел погашення; покращення якості активів; розширення (покращення) ресурсної бази; зниження залежності від міжбанківських операцій; забезпечення прибуткової діяльності, інше залежно від проблем банку.

Прогнозні якісні показники - підвищення ефективності роботи менеджменту, управління ризиками, зменшення адміністративно-господарських витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, інше залежно від проблем банку.

3.1. Програма капіталізації має включати:

1) перелік можливих шляхів щодо збільшення регулятивного капіталу банку/капіталу 1 рівня/основного капіталу 1 рівня за рахунок внутрішніх та/або зовнішніх джерел з урахуванням вимог Положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2023 року № 196 (зі змінами);

2) прогнозні розрахунки збільшення розміру регулятивного капіталу банку/капіталу 1 рівня/основного капіталу 1 рівня на період дії програми капіталізації;

3) прогнозні значення нормативів капіталу банку, розміру комбінованого буфера капіталу та всіх установлених банку буферів капіталу, а також інших показників, які мають вплив на їх значення та запланований розмір регулятивного капіталу банку/капіталу 1 рівня/основного капіталу 1 рівня, на період дії програми капіталізації з визначенням строків їх поступового досягнення;

4) документи, інформацію, що підтверджують можливість реалізації запланованих заходів.

3.2. Збільшення розміру регулятивного капіталу банку/капіталу 1 рівня/основного капіталу 1 рівня здійснюється за рахунок внутрішніх та/або зовнішніх джерел.

Внутрішні джерела можуть включати: зменшення частки вкладень у цінні папери, зменшення інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, зменшення вкладень в інші банки на умовах субординованого боргу.

Зовнішні джерела можуть включати:

1) збільшення розміру статутного капіталу банку;

2) внески за незареєстрованим статутним капіталом, включаючи додаткові внески акціонерів, залучення коштів інвесторів, власників вкладів (депозитів) за їх згодою;

3) кошти, залучені на умовах субординованого боргу;

4) отримання прибутку від операцій із акціонерами, включаючи отримання безповоротної фінансової допомоги, прощення боргу за наданими кредитами, депозитами, кредиторською заборгованістю, субординованим боргом або вкладеннями в боргові цінні папери власної емісії банку;

5) продаж власних акцій, викуплених банком у акціонерів;

6) реорганізацію банку шляхом приєднання, злиття;

7) реструктуризацію кредитів банку, за якими вимагалося збільшення розміру кредитного ризику за результатами оцінки якості активів банку та прийнятності забезпечення за кредитними операціями, шляхом оформлення додаткового забезпечення за цими кредитами. Умови реструктуризації кредитів не передбачають погашення заборгованості за діючими кредитами за рахунок видачі нових кредитів, надання кредитів без належного забезпечення, надання кредитів клієнтам із непрозорою структурою власності, клієнтам, фінансовий стан яких не підтверджує спроможності обслуговувати кредити за ринковими умовами та/або цільове використання кредитів викликає сумніви щодо їх повернення.

3.3. Прогнозні показники мають передбачати:

1) розмір регулятивного капіталу банку;

2) значення пруденційних нормативів;

3) розмір комбінованого буфера капіталу та всіх установлених банку буферів капіталу;

4) показники балансу, звіту про прибутки і збитки та інші показники залежно від проблем банку.

3.4. Банк забезпечує складання програми капіталізації з дотриманням таких принципів:

1) переваги сутності визначених банком заходів над їх формою. Такий принцип передбачає економічну доцільність та ефективність заходів;

2) обґрунтованості визначених банком заходів та реалістичності їх виконання, що включає формування судження банку щодо:

реалістичності виконання заходів у встановлені строки та отримання економічного ефекту від їх реалізації в обсязі, визначеному програмою капіталізації, з урахуванням поточного стану економіки та ринкових умов;

спроможності банку та кожного власника істотної участі забезпечити підтримку нормативів капіталу банку, комбінованого буфера капіталу банку в розмірі, передбаченому програмою капіталізації, ураховуючи оцінку макро- та мікроекономічних факторів, що впливають, та фінансову спроможність банку та акціонерів забезпечувати таку підтримку;

3) достатності та адекватності розроблених банком заходів, реалізація яких має забезпечити дотримання банком нормативів капіталу, комбінованого буфера капіталу, установлених Національним банком.

3.5. Критерії оцінки прийнятності програми капіталізації банку:

1) програма капіталізації банку забезпечує дотримання банком значень нормативів капіталу, комбінованого буфера капіталу у розмірах та в строки, визначені Національним банком;

2) наявність обґрунтованих розрахунків економічного ефекту від урахування в програмі капіталізації фактичних подій, що відбулися після дати, на яку відбулося порушення нормативу, до дати подання банком програми капіталізації, та від ужиття кожного із заходів, передбачених програмою капіталізації банку;

3) документальне підтвердження можливості реалізації запланованих заходів, включаючи:

задокументоване судження банку, що підтверджує дотримання банком принципів складання програми капіталізації;

підтвердження учасниками/інвесторами банку наявності коштів для капіталізації банку, включаючи надання фінансової допомоги;

надання учасниками/інвесторами банку запевнень, що капіталізація банку не здійснюється за рахунок кредитних коштів, отриманих у цьому або іншому банку прямо або опосередковано через його пов'язаних осіб;

наявність додаткових джерел збільшення регулятивного капіталу банку.

3.6. Національний банк забезпечує моніторинг і контроль за виконанням банком заходів, передбачених програмою капіталізації, шляхом:

1) аналізу звіту банку про виконання програми капіталізації, інформації та документів, які підтверджують виконання запланованих заходів;

2) аналізу активних операцій, які здійснені банком після дати оцінки якості активів банку, їх класифікації та розміру кредитного ризику за ними;

3) аналізу статистичної звітності банку, установленої Правилами № 120;

4) проведення планових та позапланових інспекційних перевірок.

3.7. Національний банк під час аналізу звіту банку про виконання програми капіталізації має право враховувати вжиті банком заходи, які не були передбачені в програмі капіталізації, якщо ефект від їх реалізації забезпечить досягнення передбачених програмою капіталізації показників на звітну дату.

1. Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за № 845/6036.

2. Пункт 6 постанови Правління Національного банку України від 28.02.2002 № 81 "Про окремі питання регулювання діяльності банків", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2002 за № 272/6560 (зі змінами).

3. Постанова Правління Національного банку України від 07.10.2002 № 384 "Про затвердження Змін до глави 14 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.10.2002 за № 836/7124.

4. Постанова Правління Національного банку України від 04.06.2003 № 228 "Про внесення змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 за № 476/7797.

5. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 08.09.2003 № 386 "Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.09.2003 за № 869/8190 (зі змінами).

6. Пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 21.04.2004 № 172 "Про затвердження Положення про порядок визначення та формування обов’язкових резервів для банків України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.05.2004 за № 595/9194 (зі змінами).

7. Пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 29.04.2004 № 192 "Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.05.2004 за № 639/9238.

8. Постанова Правління Національного банку України від 27.10.2004 № 515 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.11.2004 за № 1449/10048.

9. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 28.09.2005 № 346 "Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.10.2005 за № 1222/11502 (зі змінами).

10. Постанова Правління Національного банку України від 15.06.2006 № 216 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.06.2006 за № 753/12627.

11. Постанова Правління Національного банку України від 17.08.2006 № 324 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за № 1034/12908.

12. Постанова Правління Національного банку України від 09.11.2006 № 428 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.11.2006 за № 1222/13096 (зі змінами).

13. Пункт 4 постанови Правління Національного банку України від 11.04.2007 № 131 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань аудиту банків", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 за № 424/13691.

14. Постанова Правління Національного банку України від 08.01.2008 № 4 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.02.2008 за № 121/14812.

15. Постанова Правління Національного банку України від 17.04.2008 № 99 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.05.2008 за № 444/15135.

16. Пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 18.06.2008 № 171 "Про затвердження Правил резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2008 за № 617/15308 (зі змінами).

17. Пункт 4 постанови Правління Національного банку України від 06.08.2008 № 228 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.09.2008 за № 821/15512 (зі змінами).

18. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 30.12.2008 № 476 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.02.2009 за № 93/16109 (зі змінами).

19. Постанова Правління Національного банку України від 30.01.2009 № 38 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.02.2009 за № 170/16186.

20. Пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 28.02.2009 № 107 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2009 за № 268/16284.

21. Абзац третій пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 06.05.2009 № 270 "Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.2009 за № 474/16490.

22. Постанова Правління Національного банку України від 06.08.2009 № 459 "Про внесення змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.08.2009 за № 815/16831.

23. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 14.08.2009 № 475 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.09.2009 за № 832/16848.

24. Постанова Правління Національного банку України від 29.09.2009 № 569 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.11.2009 за № 1101/17117.

25. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 31.03.2010 № 160 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 395/17690.

26. Пункт 10 постанови Правління Національного банку України від 09.06.2010 № 273 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2010 за № 471/17766 (зі змінами).

27. Пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 15.06.2011 № 192 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.07.2011 за № 836/19574.

28. Пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 22.06.2011 № 204 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 753/19491.

29. Пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 24.06.2011 № 209 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.07.2011 за № 850/19588 (зі змінами).

30. Постанова Правління Національного банку України від 08.08.2012 № 332 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.08.2012 за № 1435/21747.