Про затвердження Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп

Відповідно до Закону України від 19.05.2011 № 3394-VI "Про внесення змін до деяких Законів України щодо нагляду на консолідованій основі", Законів України "Про Національний банк України" , "Про банки і банківську діяльність" , "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" , з метою забезпечення стабільності банківської системи та впровадження нагляду на консолідованій основі за банківськими групами Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп (далі - Положення), що додається.

2. Банківським групам, створеним до 19.12.2011, забезпечувати дотримання вимог і нормативів, установлених Положенням , починаючи з 19.12.2013.

3. Банківським групам, створеним після 19.12.2011, забезпечувати дотримання вимог і нормативів, установлених Положенням , починаючи з 01.01.2013.

4. Відповідальним особам банківських груп, створених до 19.12.2011, рекомендувати надавати звітність та інформацію до Національного банку України в обсязі, визначеному Положенням, у тестовому режимі з 01.01.2013 до 19.12.2013.

5. Главу 2 розділу ІХ Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні , затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032 (зі змінами), виключити. У зв’язку з цим глави 3, 4, 5 уважати відповідно главами 2, 3, 4.

6. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Іваненко Н.В.), Юридичному департаменту (Новіков В.В.) подати цю постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

7. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Іваненко Н.В.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома банків.

8. Банкам, які є учасниками банківських груп, довести зміст цієї постанови до відома контролерів банківських груп та відповідальних осіб банківських груп.

9. Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування, крім глави 5 розділу II Положення, яка набирає чинності з 01.01.2013.

10. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Соркіна І.В.

1. Це Положення розроблено згідно із Законом України від 19.05.2011 № 3394-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо нагляду на консолідованій основі", Законами України "Про Національний банк України" , "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки), "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" з урахуванням загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів та встановлює вимоги щодо регулювання діяльності банківських груп з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, які виникають унаслідок участі фінансових установ у банківських групах.

2. Вимоги цього Положення поширюються на банківські групи та підгрупи, що визначені в межах банківських груп (далі - підгрупи банківських груп) відповідно до Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.04.2012 № 134, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 708/21021.

3. Це Положення встановлює порядок розрахунку консолідованого регулятивного капіталу (далі - регулятивний капітал) банківської групи, підгруп банківської групи, вимоги щодо достатності регулятивного капіталу банківської групи, підгруп банківської групи, у тому числі необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи, підгруп банківської групи і такі обов’язкові економічні нормативи:

а) нормативи капіталу:

співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3к);

співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань (Н3-1к);

б) нормативи ліквідності:

поточної ліквідності (Н5к);

короткострокової ліквідності (Н6к);

в) нормативи кредитного ризику:

максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7к);

великих кредитних ризиків (Н8к);

максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9к);

максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10к);

максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, які не є фінансовими установами (Н10-1к);

г) нормативи участі (інвестування):

участі (інвестування) у капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою (Н11к);

загальної суми участі (інвестування) (Н12к).

4. Банківські групи та кредитно-інвестиційні підгрупи зобов’язані дотримуватися вимог щодо достатності регулятивного капіталу та всіх економічних нормативів.

Страхові підгрупи зобов’язані дотримуватись вимог щодо достатності регулятивного капіталу.

5. Підгрупи банківської групи, визначені за географічним критерієм, до складу яких входять різні учасники банківської групи незалежно від видів їх діяльності, зобов’язані дотримуватися вимог щодо достатності регулятивного капіталу та всіх економічних нормативів. Підгрупи банківської групи, визначені за географічним критерієм, до складу яких входять виключно страхові компанії, зобов’язані дотримуватися вимог щодо достатності регулятивного капіталу.

6. Достатність регулятивного капіталу та економічні нормативи Н7к, Н8к, Н9к, Н10к, Н10-1к, Н11к, Н12к за банківською групою розраховуються на підставі звітності всіх учасників банківської групи, економічні нормативи Н3к, Н3-1к, Н5к, Н6к - на підставі звітності учасників банківської групи, крім страхових компаній.

Для розрахунку достатності регулятивного капіталу, економічних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи активи, зобов’язання та позабалансові інструменти включаються відповідно до порядку, визначеного Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні , затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368), з урахуванням алгоритму розрахунку економічних нормативів, розробленого відповідно до Інструкції № 368 та затвердженого окремою постановою Правління Національного банку України.

7. Базою для розрахунку економічних нормативів Н7к, Н8к, Н11к, Н12к банківської групи або підгрупи банківської групи (далі - банківська група/підгрупа банківської групи) є регулятивний капітал банківської групи/підгрупи банківської групи, розрахований відповідно до глави 1 розділу II цього Положення.

Базою для розрахунку економічних нормативів Н3к, Н3-1к банківської групи/підгрупи банківської групи є регулятивний капітал банківської групи (крім страхових компаній)/підгрупи банківської групи, розрахований відповідно до глави 1 розділу II цього Положення.

Базою для розрахунку економічних нормативів Н9к, Н10к, Н10-1к банківської групи/підгрупи банківської групи є консолідований статутний капітал (далі - статутний капітал) банківської групи/підгрупи банківської групи, що відображений у консолідованій звітності банківської групи/субконсолідованій звітності підгрупи банківської групи, яка складається в порядку, визначеному в главі 2 розділу VI цього Положення.

8. Операції, які вилучаються під час розрахунку регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи, не включаються до розрахунку економічних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи, базою для розрахунку яких є регулятивний капітал банківської групи/підгрупи банківської групи.

9. Розрахунок достатності регулятивного капіталу, економічних нормативів підгрупи банківської групи, визначеної за географічним критерієм, здійснюється відповідно до вимог цього Положення, виходячи зі складу учасників такої підгрупи.

10. У разі порушення банківською групою, відповідальною особою банківської групи, іншими учасниками банківської групи вимог цього Положення Національний банк України (далі - Національний банк) адекватно вчиненому порушенню застосовує заходи впливу згідно зі статтею 73 Закону про банки та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування заходів впливу.

11. Терміни та поняття, які вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених Законом про банки , іншими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.

1.1. Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банківської групи як окремої економічної одиниці, який визначається з урахуванням впливу інвестицій у капітал учасників банківської групи та характеризує рівень прийняття на себе ризиків власниками банківської групи.

Основним призначенням регулятивного капіталу банківської групи є покриття негативних наслідків різних ризиків, на які наражаються учасники банківської групи в процесі здійснення діяльності з надання фінансових послуг, уключаючи ризики, які виникають унаслідок участі в банківській групі.

1.2. Регулятивний капітал банківської групи залежно від складу учасників банківської групи визначається як:

сума регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи та регулятивного капіталу страхової підгрупи; або

сума регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи та регулятивного капіталу страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає; або

сума регулятивного капіталу страхової підгрупи та регулятивного капіталу учасника (учасників) банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає; або

сума регулятивних капіталів учасників банківської групи, якщо підгруп банківської групи немає.

1.3. Регулятивний капітал банківської групи розраховується за такою формулою:

де

РК(бг) - регулятивний капітал банківської групи;

РК(кіп/у) - регулятивний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи/ учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає;

РК(сп/у) - регулятивний капітал страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає;

В - відвернення: сума вкладень (акції, частки, паї) учасників банківської групи в капітал інших учасників банківської групи, які не були вирахувані під час розрахунку регулятивного капіталу підгруп банківської групи або учасників банківської групи, якщо відповідної підгрупи банківської групи немає; сума перевищення загальної суми операцій, що здійснені учасниками банківської групи щодо одного контрагента (групи пов’язаних контрагентів), над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7к); сума перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного інсайдера банківської групи, над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру банківської групи (Н9к).

1.4. Під час розрахунку регулятивного капіталу банківської групи, підгруп банківської групи не допускається неодноразове врахування елементів капіталу.

1.5. Регулятивний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи визначається як сума регулятивних капіталів учасників цієї підгрупи.

Регулятивний капітал банку - учасника банківської групи незалежно від країни його реєстрації розраховується відповідно до порядку, визначеного главою 1 розділу II Інструкції № 368 .

Регулятивний капітал інших учасників кредитно-інвестиційної підгрупи визначається відповідно до правил, установлених відповідним державним органом, що здійснює регулювання ринку фінансових послуг. Якщо таких правил немає, то регулятивний капітал визначається в розмірі власного капіталу, що відображений у його фінансовій звітності у звіті “Баланс” (підсумок за розділом I “Власний капітал”), зменшеного на суму залишкової вартості нематеріальних активів (стаття 10 розділу I “Необоротні активи”).

Під час розрахунку регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи з капіталу учасника цієї підгрупи виключається сума вкладень інших учасників цієї підгрупи.

Якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, то регулятивний капітал учасників банківської групи визначається відповідно до вимог цього пункту.

1.6. Регулятивний капітал страхової підгрупи/страхової компанії, якщо страхової підгрупи немає, незалежно від країни реєстрації страхової компанії - учасника банківської групи визначається в розмірі фактичного запасу платоспроможності (нетто-активи) страховика, розрахованому відповідно до вимог статті 30 Закону України "Про страхування" та нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Регулятивний капітал страхової підгрупи розраховується за даними субконсолідованої звітності страхової підгрупи.

2.1. Необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи є розрахунковою величиною, яка визначається на основі оцінки ризиків. Чим більшими є ризики, які бере на себе банківська група/підгрупа банківської групи, тим вищим має бути необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи.

2.2. Необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи визначається як:

сума необхідного розміру регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи та необхідного розміру регулятивного капіталу страхової підгрупи; або

сума необхідного розміру регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи та необхідного розміру регулятивного капіталу страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає; або

сума необхідного розміру регулятивного капіталу страхової підгрупи та необхідного розміру регулятивного капіталу учасника (учасників) банківської групи (крім страхової компанії), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає; або

сума необхідного розміру регулятивних капіталів учасників банківської групи, якщо підгруп банківської групи немає.

2.3. Необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи розраховується за такою формулою:

де

НРК(бг) - необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи;

НРК(кіп/у) - необхідний розмір регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає;

НРК(сп/у) - необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає;

К - коригування, що визначається як необхідний розмір регулятивного капіталу, що був розрахований на суму активів - вкладень (акції, частки, паї) учасників банківської групи в капітал інших учасників банківської групи. Коригування здійснюється за умови, що такі вкладення були вирахувані під час розрахунку регулятивного капіталу банківської групи.

Сума коригування розраховується за такою формулою:

де

Ав - сума вкладень у капітал учасників банківської групи, зважених за ступенем кредитного ризику, що приймалася до розрахунку необхідного розміру регулятивного капіталу (НРК).

2.4. Необхідний розмір регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, розраховується за такою формулою:

де

Ар - сукупна сума консолідованих активів та позабалансових інструментів кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, зважених на відповідні коефіцієнти ризику залежно від групи ризику, до якої віднесено актив, відповідно до глави 1 розділу IV Інструкції № 368 , з урахуванням даних аналітичного обліку згідно з алгоритмом розрахунку економічних нормативів, розробленим відповідно до Інструкції № 368 та затвердженим окремою постановою Правління Національного банку України;

Свп - сукупна сума відкритої валютної позиції, яка визначається в порядку, установленому главою 1 розділу IV Інструкції № 368 .

2.5. Необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає (НРК(сп/у)), визначається як загальна сума нормативного запасу платоспроможності страховиків/нормативний запас платоспроможності страховика, що визначається відповідно до вимог статті 30 Закону України "Про страхування" та нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

3.1. Достатність регулятивного капіталу банківської групи відображає здатність банківської групи покрити збитки, спричинені взятими ризиками, за рахунок регулятивного капіталу.

3.2. Достатність регулятивного капіталу визначається шляхом порівняння розміру регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи з необхідним розміром регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи, розрахованим відповідно до вимог цього розділу.

Вимоги щодо достатності регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи.

4.1. Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3к) (далі - норматив Н3к) відображає розмір регулятивного капіталу банківської групи, потрібний для здійснення учасниками банківської групи активних операцій.

4.2. Норматив Н3к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.

4.3. Норматив Н3к установлює мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, до сукупних активів кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, відповідно.

Норматив Н3к розраховується за такою формулою:

де

РК(кіп/у) - регулятивний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає;

СА(кіп/у) - сукупні активи кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає.

4.4. Під час розрахунку нормативу Н3к до сукупних активів уключаються активи кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, що визначені в главі 2 розділу IV Інструкції № 368 . У цьому разі сума сформованих резервів за цими активними операціями до розрахунку не включається.

4.5. Нормативне значення нормативу Н3к має бути не менше ніж 9 відсотків.

5.1. Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань (Н3-1к) (далі - норматив Н3-1к) визначає достатність власних коштів банківської групи для виконання зобов’язань перед вкладниками та кредиторами з урахуванням ризиків, які виникають унаслідок участі фінансових установ у групі.

5.2. Норматив Н3-1к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.

5.3. Норматив Н3-1к установлює мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, до сукупних зобов’язань кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, відповідно.

Розрахунок нормативу Н3-1к здійснюється за такою формулою:

де

РК(кіп/у) - регулятивний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає;

З(кіп/у) - сукупні зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає.

5.4. Під час розрахунку нормативу Н3-1к до зобов’язань уключаються зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, що визначені главою 3 розділу IV Інструкції № 368 .

5.5. Нормативне значення нормативу Н3-1к має бути не менше ніж 10 відсотків.

1.1. Ліквідність банківської групи характеризує здатність банківської групи як окремої економічної одиниці залучати та утримувати достатні обсяги ресурсів, необхідні для забезпечення своєчасного виконання грошових зобов’язань та здійснення діяльності, не наражаючись на ризик понесення неприйнятних втрат.

Достатній рівень ліквідності банківської групи визначається оптимальним співвідношенням між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань.

1.2. З метою обмеження ризику ліквідності та забезпечення стабільної діяльності учасників банківської групи для банківської групи/підгруп банківської групи установлюються такі нормативи ліквідності:

поточної ліквідності (Н5к);

короткострокової ліквідності (Н6к).

1.3. Для розрахунку нормативів ліквідності банківської групи/підгрупи банківської групи активи, зобов’язання та позабалансові інструменти включаються відповідно до порядку, визначеного Інструкцією № 368 , з урахуванням даних аналітичного обліку, визначених у поясненнях щодо заповнення форми статистичної звітності № 631"Звіт про структуру активів та пасивів за строками" Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України , затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.05.2003 за № 353/7674 (далі - Правила № 124).

2.1. Норматив поточної ліквідності (Н5к) (далі - норматив Н5к) визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) до зобов’язань з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно).

2.2. Норматив Н5к установлює мінімально необхідний обсяг активів банківської групи для забезпечення виконання поточного обсягу своїх зобов’язань протягом одного календарного місяця.

2.3. Розрахунок нормативу Н5к здійснюється за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку, з урахуванням розподілу активів і зобов’язань за строками до погашення.

Розрахунок нормативу Н5к здійснюється за такою формулою:

де

А(кіп/у) - сукупні активи кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно);

Зп(кіп/у) - сукупні зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи/або учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно).

2.4. Під час розрахунку нормативу Н5к до активів і зобов’язань з кінцевим строком погашення до 31 дня включаються активи та зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, що визначені в пунктах 3.2, 3.3 глави 3 розділу V, з урахуванням вимог глави 1 розділу V Інструкції № 368 .

2.5. Нормативне значення нормативу Н5к має бути не менше ніж 40 відсотків.

3.1. Норматив короткострокової ліквідності (Н6к) (далі - норматив Н6к) визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до одного року до зобов’язань з кінцевим строком погашення до одного року.

3.2. Норматив Н6к установлює мінімально необхідний обсяг активів банківської групи для забезпечення виконання своїх зобов’язань протягом одного року.

3.3. Розрахунок нормативу Н6к здійснюється за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку, з урахуванням розподілу активів та зобов’язань за строками до погашення.

Розрахунок нормативу Н6к здійснюється за такою формулою:

де

А1(кіп/у) - сукупні активи кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, з кінцевим строком погашення до одного року.

З1(кіп/у) - сукупні зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, з кінцевим строком погашення до одного року.

3.4. Під час розрахунку нормативу Н6к до активів і зобов’язань з кінцевим строком погашення до одного року включаються активи та зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, що визначені в пунктах 4.2, 4.3 глави 4 розділу V, з урахуванням вимог глави 1 розділу V Інструкції № 368 .

3.5. Нормативне значення нормативу Н6к має бути не менше ніж 60 відсотків.

1.1. Кредитний ризик, на який наражається банківська група, - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу банківської групи, що виникає через неспроможність особи або групи осіб, які несуть спільний економічний ризик, які взяли на себе зобов’язання виконати умови будь-якої фінансової угоди з учасником банківської групи або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання.

1.2. До операцій, що генерують кредитний ризик, належать активні операції, яким притаманний кредитний ризик, що пов’язані з наданням залучених коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

1.3. З метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання контрагентами учасників банківської групи своїх зобов’язань, та забезпечення стабільної діяльності учасників банківської групи встановлюються такі нормативи кредитного ризику:

норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7к);

норматив великих кредитних ризиків (Н8к);

норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9к);

норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10к);

норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам банківської групи, які не є фінансовими установами (Н10-1к).

1.4. Контрагентом банківської групи є будь-яка особа (фізична чи юридична), яка має з учасником (учасниками) банківської групи відносини фінансового характеру.

Під час розрахунку нормативів кредитного ризику два або більше контрагентів є одним контрагентом і таким, що несе спільний економічний ризик за наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктом 1.8, та з урахуванням положень пункту 1.13 глави 1 розділу VI Інструкції № 368 (далі - група пов’язаних контрагентів).

Для віднесення контрагентів учасників банківської групи до пов’язаних осіб банківської групи (далі - інсайдери) застосовуються критерії, які визначені главою 1 розділу VI Інструкції № 368 . Інсайдер одного з учасників банківської групи є інсайдером банківської групи.

1.5. Учасники банківської групи забезпечують наявність відповідних інформаційних систем для виявлення активних операцій з групами пов’язаних контрагентів, інсайдерами, ведення переліку інсайдерів, визначення обсягу операцій щодо кожного інсайдера, а також сукупного обсягу операцій учасників банківської групи з усіма інсайдерами з метою їх моніторингу.

2.1. З метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами або групою пов’язаних контрагентів учасників банківської групи своїх зобов’язань, установлюється норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7к) (далі - норматив Н7к).

2.2. Норматив Н7к визначається як співвідношення суми сукупних вимог та позабалансових зобов’язань учасників банківської групи/підгрупи банківської групи до цього контрагента (групи пов’язаних контрагентів) до регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи відповідно, невідкоригованого на суму перевищення Н7к та Н9к.

2.3. Норматив Н7к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.

Розрахунок нормативу Н7к здійснюється за такою формулою:

де

Зс(бг) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників банківської групи щодо одного контрагента (групи пов’язаних контрагентів), яка розраховується за такою формулою:

де

Зс(кіп/у) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, щодо одного контрагента (групи пов’язаних контрагентів);

Зс(сп/у) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, щодо одного контрагента (групи пов’язаних контрагентів);

ВО - внутрішньогрупові операції, які не були вилучені під час розрахунку сукупних вимог та позабалансових зобов’язань учасників підгруп банківських груп.

2.4. Під час розрахунку нормативу Н7к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 2.3 цієї глави. У чисельнику замість Зс(бг) зазначається Зс(кіп) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників кредитно-інвестиційної підгрупи щодо одного контрагента (групи пов’язаних контрагентів), у знаменнику замість РК(бг) зазначається РК(кіп) - регулятивний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи.

2.5. Під час розрахунку нормативу Н7к до вимог та позабалансових зобов’язань учасників банківської групи щодо одного контрагента (групи пов’язаних контрагентів) уключаються вимоги та позабалансові зобов’язання, що визначені в пунктах 2.3, 2.4 глави 2 розділу VI Інструкції № 368 . Під час включення вимог та позабалансових зобов’язань банків - учасників банківських груп ураховуються вимоги пунктів 2.5 - 2.7 глави 2 розділу VI Інструкції № 368.

2.6. Нормативне значення нормативу Н7к не має перевищувати 25 відсотків.

2.7. У разі перевищення нормативу Н7к (без підстав, визначених у пунктах 2.5 - 2.7 глави 2 розділу VI Інструкції № 368 ) здійснюється коригування (зменшення) регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи на розмір перевищення цього нормативу.

3.1. Норматив великих кредитних ризиків (Н8к) (далі - норматив Н8к) установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов’язаних контрагентів.

3.2. Кредитний ризик щодо одного контрагента (групи пов’язаних контрагентів) уважається великим, якщо сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань банківської групи/підгрупи банківської групи до цього контрагента (групи пов’язаних контрагентів) становить 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи.

3.3. Норматив Н8к визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків учасників банківської групи/підгрупи банківської групи щодо всіх контрагентів (груп пов’язаних контрагентів) до регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи відповідно.

3.4. Якщо один контрагент входить одночасно до складу кількох груп пов’язаних контрагентів, то під час розрахунку нормативу Н8к сума кредиту, наданого цьому контрагенту, ураховується один раз.

3.5. Норматив Н8к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.

Розрахунок нормативу Н8к здійснюється за такою формулою:

де

Зв(бг) - сукупна сума всіх великих кредитних ризиків банківської групи щодо всіх контрагентів (груп пов’язаних контрагентів), яка розраховується за такою формулою:

де

Зв(кіп/у) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, щодо контрагентів (групи пов’язаних контрагентів);

Зв(сп/у) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, щодо контрагентів (групи пов’язаних контрагентів);

ВО - внутрішньогрупові операції, які не були вилучені під час розрахунку сукупних вимог та позабалансових зобов’язань учасників підгруп банківських груп.

До розрахунку приймаються вимоги та позабалансові зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та/або страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, щодо контрагентів (групи пов’язаних контрагентів), якщо їх сукупний обсяг становить 10 і більше відсотків регулятивного капіталу банківської групи.

3.6. Під час розрахунку нормативу Н8к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 3.5 цієї глави. У чисельнику замість Зв(бг) зазначається Зв(кіп) - сукупна сума всіх великих кредитних ризиків кредитно-інвестиційної підгрупи банківської групи щодо всіх контрагентів (груп пов’язаних контрагентів), у знаменнику замість РК(бг) зазначається РК(кіп).

3.7. Під час розрахунку нормативу Н8к до вимог та позабалансових зобов’язань щодо контрагента (групи пов’язаних контрагентів) включаються вимоги та позабалансові зобов’язання, що визначені в пунктах 3.4, 3.5 глави 3 розділу VI Інструкції № 368 .

3.8. Нормативне значення нормативу Н8к не має перевищувати 800 відсотків (8-кратний розмір регулятивного капіталу).

4.1. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру банківської групи (Н9к) (далі - норматив Н9к), установлюється для обмеження концентрації кредитного ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів учасників банківської групи.

4.2. Норматив Н9к визначається як співвідношення суми всіх вимог і позабалансових зобов’язань учасників банківської групи/підгрупи банківської групи щодо цього інсайдера до статутного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи відповідно.

4.3. Норматив Н9к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.

Розрахунок нормативу Н9к здійснюється за такою формулою:

де

Зін(бг) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників банківської групи щодо одного інсайдера, яка розраховується за такою формулою:

де

Зін(кіп/у) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, щодо одного інсайдера;

Зін(сп/у) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, щодо одного інсайдера;

СТ(бг) - статутний капітал банківської групи в розмірі, що відображений у консолідованій звітності банківської групи.

4.4. Під час розрахунку нормативу Н9к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 4.3 цієї глави. У чисельнику замість Зін(бг) зазначається Зін(кіп) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників кредитно-інвестиційної підгрупи щодо одного інсайдера, у знаменнику замість СТ(бг) зазначається СТ(кіп) - статутний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи банківської групи в розмірі, що відображений у субконсолідованій звітності цієї підгрупи.

4.5. Під час розрахунку нормативу Н9к до вимог та позабалансових зобов’язань щодо одного інсайдера включаються вимоги та позабалансові зобов’язання, що визначені в пунктах 4.3, 4.4 глави 4 розділу VІ Інструкції № 368 .

4.6. Нормативне значення нормативу Н9к не має перевищувати 5 відсотків.

5.1. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам банківської групи (Н10к) (далі - норматив Н10к) установлюється для обмеження концентрації кредитного ризику за операціями з інсайдерами банківської групи.

5.2. Норматив Н10к визначається як співвідношення сукупної суми всіх вимог і позабалансових зобов’язань учасників банківської групи/підгрупи банківської групи щодо всіх інсайдерів до статутного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи відповідно.

5.3. Норматив Н10к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.

Розрахунок нормативу Н10к здійснюється за такою формулою:

де

Сзін(бг) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників банківської групи щодо всіх інсайдерів, яка розраховується за такою формулою:

де

Сзін(кіп/у) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, щодо всіх інсайдерів;

Сзін(сп/у) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, щодо всіх інсайдерів.

5.4. Під час розрахунку нормативу Н10к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 5.3 цієї глави. У чисельнику замість Сзін(бг) зазначається Сзін(кіп) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників кредитно-інвестиційної підгрупи щодо всіх інсайдерів, у знаменнику замість СТ(бг) зазначається СТ(кіп).

5.5. Під час розрахунку нормативу Н10к до вимог та позабалансових зобов’язань щодо всіх інсайдерів включаються вимоги та позабалансові зобов’язання, що визначені в пунктах 5.3, 5.4 глави 5 розділу VІ Інструкції № 368 .

5.6. Нормативне значення нормативу Н10к не має перевищувати 30 відсотків.

6.1. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам банківської групи, які не є фінансовими установами (Н10-1к) (далі - норматив Н10-1к), визначається як співвідношення сукупної суми всіх вимог і позабалансових зобов’язань учасників банківської групи/підгрупи банківської групи щодо всіх інсайдерів, які не є фінансовими установами, до статутного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи відповідно.

6.2. Норматив Н10-1к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.

Розрахунок нормативу Н10-1к здійснюється за такою формулою:

де

Сзін/нф(бг) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників банківської групи щодо всіх інсайдерів, які не є фінансовими установами, яка розраховується за такою формулою:

де

Сзін/нф(кіп/у) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, щодо всіх інсайдерів, які не є фінансовими установами;

Сзін/нф(сп/у) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, щодо всіх інсайдерів, які не є фінансовими установами.

6.3. Під час розрахунку нормативу Н10-1к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 6.2 цієї глави. У чисельнику замість Сзін/нф(бг) зазначається Сзін/нф(кіп) - сукупна сума всіх вимог та позабалансових зобов’язань учасників кредитно-інвестиційної підгрупи щодо всіх інсайдерів, які не є фінансовими установами, у знаменнику замість СТ(бг) зазначається СТ(кіп).

6.4. Нормативне значення нормативу Н10-1к не має перевищувати 20 відсотків.

6.5. Під час розрахунку нормативу Н10-1к до вимог та позабалансових зобов’язань щодо всіх інсайдерів включаються вимоги та позабалансові зобов’язання, що визначені в пунктах 5.3, 5.4 глави 5 розділу VІ Інструкції № 368 .

1.1. Норматив участі (інвестування) у капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою (Н11к) (далі - норматив Н11к), установлюється для обмеження ризику банківської групи, пов’язаного з участю учасників банківської групи в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою.

1.2. Норматив Н11к визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються учасниками банківської групи для участі в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, шляхом придбання акцій, паїв, часток, інвестиційних сертифікатів, до регулятивного капіталу банківської групи.

1.3. Норматив Н11к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.

Розрахунок нормативу Н11к здійснюється за такою формулою:

де

Кін(бг) - розмір коштів, які інвестуються учасниками банківської групи для участі в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, що розраховується за такою формулою:

де

Кін(кіп/у) - розмір коштів, які інвестуються учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи/учасниками банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, для участі в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою;

Кін(сп/у) - розмір коштів, які інвестуються учасниками страхової підгрупи/страховою компанією - учасником банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, для участі в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою.

1.4. Під час розрахунку нормативу Н11к за кредитно-інвестиційною

підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 1.3 цієї глави. У чисельнику замість Кін(бг) зазначається Кін(кіп) - розмір коштів, які інвестуються учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи для участі в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, у знаменнику замість РК(бг) зазначається РК(кіп).

1.5. До коштів, що інвестуються, уключаються:

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі учасників банківської групи та в портфелі учасників банківської групи на продаж, що випущені установами;

вкладення учасників банківської групи в асоційовані та дочірні компанії, які не є фінансовими установами.

1.6. Нормативне значення нормативу Н11к не має перевищувати 15 відсотків регулятивного капіталу банківської групи.

2.1. Норматив загальної суми участі (інвестування) (Н12к) (далі - норматив Н12к) установлюється для обмеження ризику банківської групи, пов’язаного з участю учасників банківської групи в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами.

2.2. Норматив (Н12к) визначається як співвідношення суми коштів, які інвестуються учасниками банківської групи для участі в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами, шляхом придбання акцій, паїв, часток, інвестиційних сертифікатів, до регулятивного капіталу банківської групи.

2.3. Норматив Н12к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/учасників банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.

Розрахунок нормативу Н12к здійснюється за такою формулою:

де

Кзін (бг) - сума коштів учасників банківської групи, що інвестуються для участі в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами, що розраховується за формулою:

де

Кзін(кіп/у) - сума коштів, що інвестується учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи/учасниками банківської групи (крім страхових компаній), якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, для участі в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами;

Кзін(сп/у) - сума коштів, що інвестується учасниками страхової підгрупи/страховою компанією - учасником банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, для участі в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами.

2.4. Під час розрахунку нормативу Н12к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 2.3 цієї глави. У чисельнику замість Кзін (бг) зазначається Кзін(кіп) - розмір коштів, які інвестуються учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи для участі в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами, у знаменнику замість РК(бг) зазначається РК(кіп).

2.5. До коштів, що інвестуються, включаються:

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі учасників банківської групи та в портфелі учасників банківської групи на продаж, що випущені установами;

вкладення учасників банківської групи в асоційовані та дочірні компанії, які не є фінансовими установами.

2.6. Нормативне значення нормативу Н12к не має перевищувати 60 відсотків регулятивного капіталу банківської групи.

1.1. Контроль за дотриманням банківською групою/підгрупою банківської групи вимог щодо достатності регулятивного капіталу та економічних нормативів здійснюється відповідними територіальними управліннями та підрозділами центрального апарату банківського нагляду Національного банку на постійній основі.

1.2. Розрахунок достатності регулятивного капіталу, економічних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи здійснюється відповідальною особою банківської групи на підставі проміжної консолідованої звітності банківської групи, проміжної субконсолідованої звітності підгруп банківської групи, іншої звітності та інформації, що необхідні для здійснення таких розрахунків, за станом на 1 число місяця, наступного за звітним кварталом.

1.3. Вимоги щодо порядку складання та подання форм статистичної звітності щодо дотримання вимог щодо достатності регулятивного капіталу та економічних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи установлюються Правилами № 124 .

2.1. Відповідальна особа банківської групи складає консолідовану, субконсолідовану звітність на підставі звітності учасників банківської групи та подає до Національного банку в порядку, визначеному цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

2.2. Учасники банківської групи зобов’язані подавати відповідальній особі банківської групи звіти та інформацію, необхідні для складання консолідованої, субконсолідованої статистичної звітності, розрахунку достатності регулятивного капіталу, економічних нормативів у порядку, визначеному внутрішнім положенням банківської групи, яке має включати у тому числі:

облікові процедури, які визначають принципи, методи складання та подання банківською групою консолідованої/субконсолідованої звітності;

процедури складання консолідованої, субконсолідованої звітності, іншої звітності, необхідної для розрахунку достатності регулятивного капіталу, економічних нормативів;

перехідну таблицю за статтями фінансової звітності підприємства-1 до консолідованого звіту банківської групи, що має ґрунтуватися на економічній суті операцій, які відображаються за відповідними статтями;

перехідну таблицю Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 892/4185, до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 918/9517, що має ґрунтуватися на економічній суті операцій, які відображаються за відповідними рахунками;

порядок складання та строки подання учасниками банківської групи встановленої звітності та інформації;

механізм внутрішнього контролю за достовірністю, повнотою та своєчасністю подання інформації.

-1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 396/3689; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 397/3690; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва" , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382 (зі змінами) (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25).

2.3. Відповідальна особа банківської групи складає річну консолідовану звітність банківської групи та субконсолідовану звітність банківської підгрупи за формами та з використанням методів та процедур консолідації, визначених Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України , затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 № 373, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.11.2011 за № 1288/20026 (далі - Інструкція № 373).

Якщо склад банківської групи/підгрупи банківської групи збігається зі складом консолідованої групи, визначеної відповідно до вимог Інструкції № 373 , то річна консолідована звітність банківської групи/субконсолідована звітність підгрупи банківської групи не складається.

2.4. Річна консолідована звітність банківської групи підлягає перевірці аудиторською фірмою відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, норм і стандартів аудиту.

2.5. Відповідальна особа банківської групи подає до Національного банку річну консолідовану звітність банківської групи та субконсолідовану звітність підгруп банківської групи до 1 червня року, наступного за звітним.

2.6. Проміжна консолідована звітність банківської групи та проміжна субконсолідована звітність підгруп банківської групи складаються щокварталу за формами, визначеними Інструкцією № 373 для складання консолідованої фінансової звітності банків, з використанням методів та процедур консолідації, визначених цією Інструкцією.

До складу проміжної консолідованої звітності банківської групи та проміжної субконсолідованої звітності підгруп банківської групи включаються:

Консолідований звіт про фінансовий стан (Консолідований баланс);

Консолідований звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Консолідований звіт про фінансові результати).

Форми звітів можуть доповнюватися окремими статтями та примітками, необхідними для відображення доречної інформації щодо банківської групи/підгрупи банківської групи.

Відповідальна особа банківської групи подає до Національного банку проміжну консолідовану звітність банківської групи та проміжну субконсолідовану звітність підгруп банківської групи не пізніше останнього робочого дня другого місяця, наступного за звітним кварталом.

2.7. З метою розрахунку достатності регулятивного капіталу, економічних нормативів відповідальна особа банківської групи складає субконсолідований баланс кредитно-інвестиційної підгрупи та інші звіти, визначені внутрішнім положенням банківської групи.

Субконсолідований баланс кредитно-інвестиційної підгрупи складається за формою статистичної звітності № 1Д Правил № 124.

Під час складання субконсолідованого балансу виключається сума внутрішньогрупових операцій між учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи.