Про управління обєктами державної власності

5) на підставі Політики державної власності та після консультацій з наглядовою радою щороку затверджують лист очікувань власника, що містить коротко- та середньострокові фінансові, операційні і нефінансові цілі діяльності державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що визначаються з урахуванням стратегічних планів розвитку таких підприємств, господарських товариств, та які підлягають оприлюдненню;

6) затверджують стратегічний план розвитку, річний фінансовий план, річний інвестиційний план, інвестиційний план на середньострокову перспективу (три - п’ять років) державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких вони здійснюють, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

7) проводять моніторинг фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів підприємств, що належать до сфери їх управління та вживають заходів до поліпшення їх роботи;

8) забезпечують проведення суб’єктом аудиторської діяльності щорічних незалежних перевірок фінансової звітності державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом. У разі зміни керівника державного унітарного підприємства або голови виконавчого органу господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, уповноважений орган управління державного унітарного підприємства або загальні збори господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, мають право ініціювати проведення незалежного аудиту або державного фінансового аудиту діяльності зазначених суб’єктів господарювання у порядку, передбаченому законом, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

10) передають функції з управління об’єктами державної власності господарським структурам та здійснюють контроль за діяльністю господарських структур;

11) ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів;

12) здійснюють управління казенними підприємствами відповідно до законодавства;

13) здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України;

14-1) визначають кандидатури осіб, які представляють інтереси держави на загальних зборах (далі - представники держави), у наглядових радах господарських товариств, функції з управління корпоративними правами держави в яких вони здійснюють, та в наглядових радах державних унітарних підприємств, забезпечують їх обрання (призначення) у наглядових радах державних унітарних підприємств, а в господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - забезпечують подання пропозицій щодо кандидатів у члени наглядової ради згідно із законом, видають представникам держави довіреність на представництво інтересів держави у загальних зборах таких господарських товариств, а за необхідності також укладають договори доручення з представниками держави на загальних зборах;

14-2) визначають кандидатури незалежних членів наглядових рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що пропонуються до призначення (обрання) до складу наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, функції з управління корпоративними правами держави в яких вони здійснюють;

15) виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання;

16) здійснюють управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі яких належать державі, приймають рішення про подальше використання цього майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), у тому числі об’єктів, що не підлягають приватизації;

16-1) передають на договірних засадах (у тому числі на умовах договору безоплатного зберігання) державне майно, яке у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі яких належать державі, не увійшло до статутних капіталів господарських товариств та яке не підлягає приватизації, іншим суб’єктам господарювання у разі ліквідації балансоутримувача цього майна або його відсутності;

16-2) приймають рішення про утворення суб’єктів господарювання державної форми власності, на баланс яких передається державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, що ліквідовані, і яке залишилося без балансоутримувача;

17) дають згоду Фонду державного майна України на передачу об'єктів державної власності до статутних капіталів господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що створюються за участю держави;

18) погоджують передачу об’єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об’єктів комунальної власності в державну власність, крім випадків, передбачених статтею 11- 5 цього Закону; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об’єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, крім випадків, передбачених статтею 11- 5 цього Закону;

19) беруть участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів України щодо об'єктів державної власності України згідно із законодавством;

20) погоджують державним унітарним підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, договори про спільну діяльність та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов таких договорів у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

20-1) відповідно до закону укладають договори про спільну діяльність, управління майном та договори, укладені в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, та інші договори в рамках здійснення державно-приватного партнерства щодо майна підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління, а також майна господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави становить 100 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких вони здійснюють;

20-2) відповідно до закону укладають договори щодо спільної участі на стороні державного партнера (концесієдавця) із уповноваженими органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями або господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, визначаючи зустрічні права та зобов’язання щодо здійснення проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії;

20-3) відповідно до закону укладають цивільно-правові договори з міжнародними фінансовими організаціями щодо підготовки проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії;

20-4) відповідно до закону приймають рішення про заборону здійснення певних дій, внаслідок яких може відбутися відчуження майна чи зменшення його вартості, що планується до передачі в рамках проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії;

20-5) приймають рішення щодо фінансування за рахунок підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління, а також господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, повноваження з управління корпоративними правами держави яких вони здійснюють, витрат, пов’язаних з підготовкою до реалізації та реалізацією проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії;

21) організовують і проводять конкурси з визначення керівників державних унітарних підприємств, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

22) забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами;

23) забезпечують надання держателю Єдиного реєстру об'єктів державної власності відомостей про об’єкти державної власності для формування і ведення зазначеного реєстру;

23-1) надають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, за затвердженою ним формою інформацію про:

фінансово-господарську діяльність кожного окремого суб'єкта господарювання державного сектору економіки, який перебуває у сфері його управління;

стан об'єктів державної власності, зокрема корпоративних прав держави, що перебувають в його управлінні;

укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

24) забезпечують приведення у відповідність із законодавством установчих документів та внутрішніх положень державних підприємств, господарських структур;

25) забезпечують проведення інвентаризації майна державних унітарних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

26) забезпечують проведення екологічного аудиту державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у тому числі тих, що передаються в оренду, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

27) забезпечують збереження установчих документів, наказів та протоколів засідань відповідних органів управління державних підприємств, господарських структур;

28) забезпечують оформлення прав на земельні ділянки (у разі відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних ділянок державних і казенних підприємств, державних установ, організацій та об'єктів нерухомості (будівлі, споруди), що не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації державних підприємств;

29) здійснюють уточнення складу виробничих потужностей мобілізаційного призначення та обсягів запасів мобілізаційного резерву з урахуванням доцільності їх подальшого збереження;

30) надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі;

31) контролюють виконання орендарями інвестиційних і технічних програм розвитку орендованих об'єктів державної власності, якщо такі передбачені договором оренди;

32) організовують контроль за використанням орендованого державного майна;

33) погоджують з Фондом державного майна України плани реструктуризації та санації об'єктів державної власності в разі створення за їх участю нових суб'єктів господарювання;

34) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій з корпоративними правами держави, що перебувають у їх управлінні;

35) забезпечують управління і збереження матеріальних носіїв секретної інформації та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці;

37-1) здійснюють оцінювання фіскальних ризиків суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери їх управління, відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України;

38) виконують інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності;

39) погоджують передачу в оренду (найм) та/або відчуження майна державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності, що здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 28 частини другої статті 5 цього Закону.

2. Органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, відповідно до покладених на них завдань виконують функції з управління державним майном, передбачені частиною першою цієї статті, за винятком повноважень щодо господарських структур.

3. Державна керуюча холдингова компанія наділена всіма правами уповноваженого органу управління, визначеними цим та іншими законами, за винятком повноважень, передбачених пунктами 12, 14-20, 22, 33-34 частини першої цієї статті.

1. Фонд державного майна України відповідно до законодавства:

1) щодо державних підприємств, установ і організацій:

а) виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів;

б) здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди;

в) виступає від імені держави засновником господарських організацій, до статутних капіталів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства;

г) виступає в установленому порядку правонаступником державних підприємств стосовно суб'єктів господарювання, раніше створених за їх участю, а також державних внесків до статутного капіталу недержавних суб'єктів господарювання;

ґ) приймає рішення про створення, реорганізацію (реструктуризацію) та ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що перебувають у його управлінні;

д) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств, що перебувають у його управлінні, та господарських організацій з корпоративними правами держави, у тому числі веде їх реєстри;

е) забезпечує розроблення умов реструктуризації та санації підприємств, що перебувають у його управлінні, та їх погодження щодо господарських організацій, у статутних капіталах яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

є) забезпечує проведення аудиту, екологічного аудиту підпорядкованих йому підприємств;

з) погоджує розмір плати за оренду (суборенду) державного майна (крім окремого індивідуально визначеного) за договорами оренди, укладеними підприємствами, військовими частинами Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями;

и) бере участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів щодо об'єктів державної власності України, оформлює відповідно до міжнародних договорів право державної власності на майно та приймає рішення щодо його подальшого ефективного використання;

ї) погоджує державним унітарним підприємствам, установам, організаціям, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність та управління майном, зміни до них у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

й) подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, за затвердженою ним формою інформацію про:

фінансово-господарську діяльність кожного державного підприємства, установи, організації, що належать до сфери його управління, а також господарського товариства, щодо якого він виконує функції з управління корпоративними правами;

укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

2) щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна:

а) виступає відповідно до законодавства орендодавцем державного майна;

б) розробляє методичні засади визначення орендної плати відповідно до ринкової вартості майна;

в) здійснює контроль за використанням майна, переданого в оренду, виконанням договорів оренди державного майна;

г) приймає рішення про передачу до статутного капіталу господарських організацій об'єктів державної власності;

ґ) забезпечує в межах повноважень функціонування єдиної державної інформаційної системи обліку, зберігання та оцінки майна, що реалізується за рішенням органів виконавчої влади;

д) здійснює в межах, визначених законодавством, формування і ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності;

е) виступає держателем Єдиного реєстру об'єктів державної власності;

є) забезпечує передачу нерухомого майна творчим спілкам та релігійним конфесіям у порядку, встановленому законодавством;

з) за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських організацій, але перебуває на їх балансі;

и) дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством;

і) дає дозвіл на здійснення застави майна державних підприємств, що перебувають у його управлінні;

ї) здійснює відповідно до законодавства право розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного;

й) погоджує (приймає) рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших уповноважених органів управління або Національній академії наук України, галузевим академіям наук, крім випадків, передбачених законом;

к) виступає у встановлених законодавством випадках організатором продажу нерухомого майна державних унітарних підприємств.

3) щодо корпоративних прав держави:

а) здійснює управління корпоративними правами держави в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України;

б) створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства;

г) встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України;

и) призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні;

ї) здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками державних унітарних підприємств, головами виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які перебувають у сфері його управління, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

л) виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави.

1. Об'єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються Національній академії наук України, галузевим академіям наук у безстрокове безоплатне користування.

2. Національна академія наук України, галузеві академії наук, яким державне майно передано в безстрокове безоплатне користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені пунктами 1, 3-11, 14, 15, 18-38 статті 6 цього Закону, за винятком повноважень, що стосуються утворення господарських структур.

1. Господарські структури:

1) укладають контракти з керівниками державних підприємств, головами виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

1-1) подають до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, інформацію про укладені контракти з керівниками державних унітарних підприємств, головами виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у тому числі якщо повноваження з призначення та звільнення таких керівників і голів виконавчих органів згідно із законом та/або статутом належать до компетенції наглядової ради;

2) розробляють річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) і подають на затвердження уповноваженому органу управління, який здійснює контроль за їх діяльністю;

3) забезпечують розроблення і затверджують річні фінансові плани, інвестиційні плани та інвестиційні плани на середньострокову перспективу (три - п’ять років) державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

4) проводять аналіз і обов'язкові щорічні аудиторські перевірки своєї фінансово-господарської діяльності та подають отримані результати органу виконавчої влади, який здійснює контроль за їх діяльністю;

5) здійснюють щодо державного майна, переданого їм в управління, повноваження, зазначені в пунктах 11 і 25 частини першої статті 6 цього Закону;

6) здійснюють інші функції та повноваження, передбачені законом і статутом державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

2. Корпоративні права держави, надані господарським структурам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

1. Корпоративні права держави не можуть передаватися господарським товариствам для формування їх статутних капіталів, крім передачі до статутних капіталів державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій яких належать державі, та державних холдингових компаній.

Розпоряджатися майном, що належить до основних фондів, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, має право лише на конкурентних та прозорих засадах, якщо інше не встановлено законом.

3. Суб’єкти управління об’єктами державної власності здійснюють управління корпоративними правами держави у господарських товариствах, функції з управління якими вони здійснюють, у державних унітарних підприємствах шляхом призначення представників держави для участі у загальних зборах господарського товариства, призначення (обрання) членів наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, єдиним акціонером (учасником) якого є держава. У разі якщо держава не є єдиним акціонером (учасником) господарського товариства, відповідний суб’єкт управління об’єктами державної власності подає пропозиції щодо кандидатів у члени наглядової ради загальним зборам акціонерів (учасників) у порядку, передбаченому законом.

Представники держави на загальних зборах (крім випадків, передбачених законом) та в наглядовій раді самостійно приймають рішення з питань порядку денного на засіданнях.

Голосування на загальних зборах з питань про вчинення значних господарських зобов’язань, предметом яких є майно, роботи або послуги, ринкова вартість яких становить 25 і більше відсотків вартості активів господарського товариства, акціонером (учасником) якого є держава, за даними останньої річної фінансової звітності цього господарського товариства, здійснюється представником держави виключно на підставі довіреності із завданням на голосування з цього питання, виданої суб’єктом управління об’єктами державної власності.

4. У разі якщо держава є єдиним акціонером (учасником) господарської організації, функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства.

5. Рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом.

Наглядові ради господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, до 15 березня наступного за звітним року відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, надають акціонеру пропозиції щодо визначення розміру частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році.

Загальні збори акціонерів (учасників) господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, затверджують розмір частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році, відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують до державного бюджету дивіденди не пізніше 1 липня року, що настає за звітним. Вимога щодо терміну сплати дивідендів не застосовується у випадках, передбачених абзацом п’ятим цієї частини, та у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення платежу із сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, дивідендів до державного бюджету.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним, здійснюють розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитором. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі.

Дочірні підприємства та господарські товариства, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включені до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства, здійснюють розподіл прибутку за рішенням вищого органу, а в разі прийняття рішення про спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів - сплачують дивіденди безпосередньо господарському товариству.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.

На суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, податкові органи нараховують пеню, яка сплачується до загального фонду державного бюджету, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, з дня, наступного після настання строку платежу, по день сплати.

Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку приймає рішення про розстрочення платежу із сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, дивідендів, які підлягають сплаті до державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення такого платежу господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди до державного бюджету до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу. У разі несвоєчасної сплати господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, платежу із сплати дивідендів, щодо якого прийнято рішення про розстрочення, на несвоєчасно сплачену суму кожного платежу нараховується пеня в порядку, передбаченому абзацом восьмим цієї частини.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, один раз на рік подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

Платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку несуть відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до податкового органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Господарським товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а також господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів.

6. Викуп акцій (часток) додаткової емісії здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, коштів суб’єкта управління, уповноваженого суб’єкта управління або в обмін на державне майно, на корпоративні права держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, або за рахунок інших джерел, визначених законом.

7. Створення господарських організацій на базі об'єктів державної власності здійснюється за умови, що розмір корпоративних прав держави перевищуватиме 50 відсотків їх статутного капіталу.

Зазначені обмеження, встановлені абзацом першим частини сьомої цієї статті, не поширюються на випадки перетворення орендних підприємств у господарські товариства відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації, а також на випадки створення господарських організацій за участю державних підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу Державного концерну "Укроборонпром", та господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

8. Створення господарських організацій на базі об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

9. Державне майно, яке перебуває на балансі державних унітарних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що не підлягають приватизації, яке не входить до складу єдиного майнового комплексу, що забезпечує основні види діяльності таких державних унітарних підприємств, установ, організацій, господарських товариств та більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується, може бути відчужено на конкурентних засадах згідно із законом шляхом його приватизації.

Господарські товариства, єдиним акціонером (учасником) яких є держава, а також їхні дочірні підприємства та господарські товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, єдиним акціонером (учасником) якого є держава, та господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, розпоряджаються державним майном, що обліковується у них на балансі, в межах повноважень, визначених законом та/або договором з відповідним суб’єктом управління таким майном.

Майно, внесене до статутного капіталу господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, а також майно, внесене до статутного капіталу його дочірнього підприємства або господарського товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, єдиним акціонером (учасником) якого є держава, чи набуте зазначеним господарським товариством або дочірнім підприємством у процесі господарської діяльності, є власністю такого господарського товариства або дочірнього підприємства відповідно, крім випадків, визначених законом.