З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про відходи
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 36-37, ст.242 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3073-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 31, ст.214 N 2290-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.140 N 1825-VI від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 10, ст.107 N 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160 N 4731-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 15, ст.98 N 5179-VI від 06.07.2012, ВВР, 2013, N 31, ст.361 N 5400-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 40, ст.537 N 5402-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 40, ст.539 N 5456-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 46, ст.640 -зміни набирають чинності з 18.11.2012, крім положень, якістосуються передачі повноважень від територіальних органівцентрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування тареалізує державну політику у сфері охорони навколишньогоприродного середовища, обласним, Київській, Севастопольськійміським державним адміністраціям, органам виконавчої владиАвтономної Республіки Крим, які набирають чинності з 18.05.2013 -див. пункт 1 розділу II Закону N 5456-VI від 16.10.2012 N 1193-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, N 23, ст.873 N 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, N 2-3, ст.12 N 222-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, N 23, ст.158 N 287-VIII від 07.04.2015, ВВР, 2015, N 24, ст.171 N 320-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, N 28, ст.236 N 2059-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, N 29, ст.315 ) ( У тексті Закону слова "Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України" в усіх відмінках замінено словами "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері поводження з відходами" у відповідних відмінках згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002 ) ( у тексті Закону слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері поводження з відходами" у всіх відмінках і числах замінено словами "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 ) ( У тексті Закону слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища" в усіх відмінках і числах замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища" у відповідному відмінку згідно із Законом N 5456-VI від 16.10.2012 )
Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.
( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 5402-VI від 02.10.2012 )
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі наведені нижче основні терміни вживаються в такому значенні:
відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
( Абзац другий статті 1 в редакції Законів N 3073-IIIвід 07.03.2002, N 1825-VI від 21.01.2010 )
небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;
( Абзац третій статті 1 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002 )
виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;
поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;
( Абзац п'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5402-VI від 02.10.2012 )
збирання відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;
зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);
оброблення (перероблення) відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;
перевезення відходів - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення;
транскордонне перевезення відходів - транспортування відходів з території, або через територію України, на територію або через територію іншої держави;
( Абзац десятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;
видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації;
знешкодження відходів - зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення;
захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів;
об'єкти поводження з відходами - місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;
( Абзац п'ятнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5402-VI від 02.10.2012 )
відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
( Абзац шістнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3073-III від 07.03.2002, N 5456-VI від 16.10.2012, N 1193-VII від 09.04.2014 )
Державний класифікатор відходів - систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обгрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів;
операції поводження з відходами - збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5402-VI від 02.10.2012 )
розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002 )
відходи як вторинна сировина - відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002 )
збирання і заготівля відходів як вторинної сировини - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002 )( Абзац двадцять другий статті 1 виключено на підставі Закону N 287-VIII від 07.04.2015 )
власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
рідкі відходи - побутові відходи, що утворюються у будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010; в редакції Законів N 5400-VI від 02.10.2012, N 5402-VI від 02.10.2012 )
послуги з перероблення (оброблення) побутових відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей побутових відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5402-VI від 02.10.2012 )
послуги із захоронення побутових відходів - послуги з остаточного розміщення побутових відходів після їх перероблення (оброблення) у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів;
( Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5402-VI від 02.10.2012 )
сортування відходів - механічний розподіл відходів за їх фізико-хімічними властивостями, технічними складовими, енергетичною цінністю, товарними показниками тощо з метою підготовки відходів до їх утилізації чи видалення;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010; в редакції Закону N 5402-VI від 02.10.2012 )
джерело утворення побутових відходів - об'єкт, на якому утворюються побутові відходи (житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка);
( Статтю 1 доповнено абзацом тридцять першим згідно із Законом N 5402-VI від 02.10.2012 )
декларація про відходи - документ, який згідно з цим Законом подають суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів в межах від 50 до 1000;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1193-VII від 09.04.2014 )
показник загального утворення відходів (далі - Пзув) - критерій обсягу утворення відходів, що розраховується за формулою Пзув = 5000 х М1 + 500 х М2 + 50 х М3 + 1 х М4, де М1, М2, М3, М4 - маса в тоннах відходів 1, 2, 3 та 4 класів небезпеки відповідно, утворених за попередній рік.
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 1193-VII від 09.04.2014 )
Стаття 2. Законодавство про відходи
Законодавство про відходи складається із законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про металобрухт", "Про житлово-комунальні послуги", "Про хімічні джерела струму", "Про ветеринарну медицину", "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції", Кодексу України про надра, цього Закону та інших нормативно-правових актів.
( Стаття 2 в редакції Закону N 3073-III від07.03.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
Стаття 3. Завдання законодавства про відходи
Основними завданнями законодавства про відходи є:
а) визначення основних принципів державної політики у сфері поводження з відходами;
б) правове регулювання відносин щодо діяльності у сфері поводження з відходами;
в) визначення основних умов, вимог і правил щодо екологічно безпечного поводження з відходами, а також системи заходів, пов'язаних з організаційно-економічним стимулюванням ресурсозбереження;
г) забезпечення мінімального утворення відходів, розширення їх використання у господарській діяльності, запобігання шкідливому впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.
Стаття 4. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина.
( Частина перша статті 4 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5402-VI від 02.10.2012 )
Дія цього Закону не поширюється на відносини у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначені для споживання людиною.
( Статтю 4 доповнено новою частиною згідно із Законом N 287-VIII від 07.04.2015 )
Особливості регулювання відносин щодо поводження з невловлюваними газоподібними речовинами, що викидаються безпосередньо у повітря, речовинами, що скидаються із стічними водами у водні об'єкти (крім тих, які акумулюються і підлягають вивезенню у спеціально відведені місця складування), радіоактивними відходами і речовинами, забрудненими ними, розкривними породами гірничодобувних підприємств, які за технологією зворотного відвалоутворення використовуються для закладення виробленого простору, металобрухтом, включаючи побічні продукти від виробництва та обробки чорних і кольорових металів та їх сплавів (шлаки, шлами та інше), а також вторинними матеріальними чи енергетичними ресурсами та іншими відходами визначаються відповідними законами.
( Частина статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002; в редакції Закону N 2290-IV від 23.12.2004 )
Стаття 5. Основні принципи і напрями державної політики у сфері поводження з відходами
Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.
До основних напрямів державної політики щодо реалізації зазначених принципів належить:
а) забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними;
б) зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності;
в) забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів;
г) сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів;
д) забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами;
е) організація контролю за місцями чи об'єктами розміщення відходів для запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров'я людини;
є) здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання;
ж) сприяння створенню об'єктів поводження з відходами;
з) забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами;
и) обов'язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації;
і) створення умов для реалізації роздільного збирання побутових відходів шляхом запровадження соціально-економічних механізмів, спрямованих на заохочення утворювачів цих відходів до їх роздільного збирання;
( Частину другу статті 5 доповнено пунктом "і" згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
ї) сприяння залученню недержавних інвестицій та інших позабюджетних джерел фінансування у сферу поводження з відходами.
( Частину другу статті 5 доповнено пунктом "ї" згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
Стаття 6. Стандартизація у сфері поводження з відходами
Стандартизації підлягають поняття та терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації, способи визначення складу відходів та їх небезпеки, методи контролю за станом накопичувачів, вимоги щодо безпечного поводження з відходами, які забезпечують запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, а також вимоги щодо відходів як вторинної сировини.
Стаття 7. Нормування у сфері поводження з відходами
У сфері поводження з відходами встановлюються такі нормативи:
граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;
питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах;
інші нормативи, передбачені законодавством.
Нормативи у сфері поводження з відходами розробляються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 7-1. Оцінка впливу на довкілля
Надання дозволів, передбачених цим Законом, на види діяльності та об’єкти, що підлягають оцінці впливу на довкілля, здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля такої діяльності згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
( Розділ I доповнено статтею 7-1 згідно із Законом N 2059-VIII від 23.05.2017 )
Р о з д і л II
ВІДНОСИНИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ВІДХОДИ
Стаття 8. Відходи як об'єкт права власності
Відходи є об'єктом права власності.
Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.
Стаття 9. Суб'єкти права власності на відходи
Суб'єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.
Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).
Держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий (крім відходів, зазначених у частині другій цієї статті), а також в інших випадках, передбачених законом. Від імені держави управління відходами, що є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Суб'єкти права власності володіють, користуються і розпоряджаються відходами в межах, визначених законом.
Стаття 10. Перехід права власності на відходи у процесі приватизації державних підприємств
У разі приватизації державних підприємств, внаслідок діяльності яких накопичено певні обсяги відходів, право власності на відходи та обов'язок щодо відшкодування заподіяної відходами шкоди здоров'ю людей, майну фізичних або юридичних осіб та навколишньому природному середовищу переходить до нових власників, якщо інше не передбачено відповідно до закону умовами приватизації цих підприємств.
( Частина перша статті 10 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002 )
Умовами приватизації може бути передбачена солідарна відповідальність попереднього власника та власника приватизованого підприємства.
Стаття 11. Перехід права власності на відходи в результаті зміни власника чи користувача земельної ділянки
При зміні власника чи користувача земельної ділянки, на якій розміщені відходи, питання про право власності на відходи вирішується окремо, відповідно до закону.
Стаття 12. Виявлення та облік безхазяйних відходів
Відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними.
З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів виявлені безхазяйні відходи беруться на облік.
Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
( Частину четверту статті 12 виключено на підставі Закону N 5456-VI від 16.10.2012 )
Відходи, щодо яких встановлено власника, беруться на облік відповідно до вимог цього Закону.
Відходи, повернуті юридичній особі, обліковуються за встановленою вартістю з одночасним збільшенням додаткового капіталу такої юридичної особи.
Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов'язані у п'ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути:
повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи;
звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації;
результати інспекційних перевірок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, державної санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування.
( Абзац четвертий частини восьмої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI від 16.10.2012 )( Частину дев'яту статті 12 виключено на підставі Закону N 5456-VI від 16.10.2012 )
У разі отримання звернення (повідомлення) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування зобов'язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вжити заходів для визначення власника відходів.
( Частина десята статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI від 16.10.2012 )
У разі потреби для визначення власника безхазяйних відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти.
( Частину дванадцяту статті 12 виключено на підставі Закону N 5456-VI від 16.10.2012 )( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002; в редакції Закону N 1825-VI від 21.01.2010 )
Р о з д і л III
СУБ'ЄКТИ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ
Стаття 13. Суб'єкти у сфері поводження з відходами
Суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.
Стаття 14. Права громадян України, іноземців та осіб без громадянства у сфері поводження з відходами
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають право на:
а) безпечні для їх життя та здоров'я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами;
б) одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про безпеку об'єктів поводження з відходами як тих, що експлуатуються, так і тих, будівництво яких планується;
в) відвідування в установленому порядку спеціально відведених місць чи об'єктів поводження з відходами;
г) участь в обговоренні питань, пов'язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об'єктів поводження з відходами;
д) екологічне страхування відповідно до законодавства України;
е) відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи.
Стаття 15. Обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства у сфері поводження з відходами
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані:
а) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;
б) вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів;
( Пункт "б" частини першої статті 15 в редакції Закону N 5402-VI від 02.10.2012 )
в) виконувати інші обов'язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
( Пункт "в" частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 16. Права підприємств, установ та організацій у сфері поводження з відходами
Підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами мають право на:
а) одержання в установленому порядку інформації про технології утилізації відходів, будівництво та експлуатацію об'єктів поводження з відходами;
б) зберігання відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах відповідно до санітарних норм і правил утримання територій;
в) внесення пропозицій, пов'язаних з розміщенням, проектуванням, будівництвом та експлуатацією об'єктів поводження з відходами;
г) одержання в установленому порядку пільг у разі участі у створенні об'єктів поводження з відходами;
д) участь у розробленні місцевих, регіональних та загальнодержавної програм поводження з відходами;
е) участь у конкурсах на набуття права виконання послуг у сфері поводження з побутовими відходами на певній території.
( Частину першу статті 16 доповнено пунктом "е" згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
Стаття 17. Обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами
( Назва статті 17 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002 )
Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:
( Абзац перший статті 17 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002 )
а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;
б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;
( Пункт "б" статті 17 в редакції Закону N 3073-III від07.03.2002 )
в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров’я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
( Пункт "в" частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 5456-VI від 16.10.2012; в редакції Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )
г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;
д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;
( Пункт "д" статті 17 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002 )
е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами;
є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;
ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;
з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;
и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;
і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів;
( Пункт "і" частини першої статті 17 в редакції Закону N 2756-VI від 02.12.2010 )
ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;
( Пункт "ї" частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 5456-VI від 16.10.2012 )
й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;
к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;
л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;
м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;
н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;
( Статтю 17 доповнено пунктом "н" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002; із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 1193-VII від 09.04.2014 )
о) мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами;
( Статтю 17 доповнено пунктом "о" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002; із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 5456-VI від 16.10.2012 )
п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари;
( Статтю 17 доповнено пунктом "п" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002 )
р) здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об’єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування;
( Статтю 17 доповнено пунктом "р" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002; в редакції Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )
с) мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000;
( Статтю 17 доповнено пунктом "c" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002; в редакції Законів N 1193-VII від 09.04.2014, N 222-VIII від 02.03.2015 )
т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, зобов’язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом N 1193-VII від 09.04.2014 )
Суб'єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання.
( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом N 5402-VI від 02.10.2012 )
Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.
( Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
Р о з д і л IV
КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ
Стаття 18. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері поводження з відходами
До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері поводження з відходами належить:
а) реалізація державної політики у сфері поводження з відходами;
б) забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних і міждержавних програм поводження з відходами і запровадження маловідходних, енергозберігаючих та ресурсозберігаючих технологій;
( Пункт "б" частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 3073-III від 07.03.2002 )
в) забезпечення організаційно-економічних засад у сфері поводження з відходами, впровадження маловідходних, безвідходних технологій, стимулювання роздільного збирання та утилізації відходів;
( Пункт "в" частини першої статті 18 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002 )
г) координація роботи міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами;
д) затвердження порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
( Пункт "д" частини першої статті 18 в редакції Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )
е) затвердження переліку небезпечних відходів;
є) затвердження переліку відходів, транскордонне перевезення і видалення яких підлягає державному регулюванню, та організація контролю за їх перевезенням і видаленням;
( Пункт "ж" частини першої статті 18 виключено на підставі Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )
з) затвердження переліку операцій, пов'язаних з утилізацією та видаленням відходів;
и) забезпечення створення в Україні об'єктів для захоронення небезпечних відходів, що не підлягають знешкодженню та утилізації;
і) визначення порядку обліку утворення, утилізації та видалення відходів;
ї) організація підготовки фахівців у сфері поводження з відходами;
й) забезпечення участі України у міжнародному співробітництві у сфері поводження з відходами;
к) встановлення квот на ввезення в Україну для утилізації відходів як вторинної сировини;
( Частину першу статті 18 доповнено пунктом "к" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002 )( Пункт "л" частини першої статті 18 виключено на підставі Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )
м) визначення органу ліцензування операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;
( Частину першу статті 18 доповнено пунктом "м" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002; в редакції Закону N 1193-VII від 09.04.2014 )
н) встановлення порядку надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів;
( Частину першу статті 18 доповнено пунктом "н" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002; із змінами, внесенимизгідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
о) встановлення порядку ввезення, вивезення і транзиту через територію України окремих видів відходів;
( Частину першу статті 18 доповнено пунктом "о" згідно із Законом N 3073-III від 07.03.2002 )
п) затвердження вимог до систем поводження з відходами;
( Частину першу статті 18 доповнено пунктом "п" згідно із Законом N 5179-VI від 06.07.2012 )
р) затвердження форми декларації про відходи та порядку її подання.
( Частину першу статті 18 доповнено пунктом "р" згідно із Законом N 1193-VII від 09.04.2014 )
Кабінет Міністрів України може здійснювати й інші повноваження у сфері поводження з відходами відповідно до законів України.
Стаття 19. Повноваження Автономної Республіки Крим у сфері поводження з відходами
До повноважень Автономної Республіки Крим у сфері поводження з відходами належить:
а) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади;
б) участь у формуванні державної політики у сфері поводження з відходами;
в) здійснення заходів у сфері поводження з відходами відповідно до законодавства України;
г) забезпечення виконання на території Автономної Республіки Крим загальнодержавних програм та програм поводження з відходами;
д) затвердження та забезпечення виконання програм Автономної Республіки Крим щодо поводження з відходами;
е) координація і сприяння розробленню місцевих програм поводження з відходами;
є) контроль за виконанням на території Автономної Республіки Крим загальнодержавних програм та програм Автономної Республіки Крим поводження з відходами;
ж) контроль за дотриманням законодавства підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами на території Автономної Республіки Крим;
з) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів.
( Частину першу статті 19 доповнено пунктом "з" згідно із Законом N 1825-VI від 21.01.2010 )
Законами України до повноважень Автономної Республіки Крим можуть бути віднесені й інші повноваження у сфері поводження з відходами.
Стаття 20. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами
До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами належить:
а) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади;
б) участь у розробленні загальнодержавних програм раціонального використання відходів і вжиття необхідних заходів для запровадження маловідходних та енергозберігаючих технологій;
в) організація розроблення та здійснення регіональних і місцевих програм поводження з відходами, а також забезпечення реалізації загальнодержавних програм;
г) координація та сприяння розвитку підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами;
д) здійснення контролю за використанням відходів з урахуванням їх ресурсної цінності та вимог безпеки для здоров'я людей і навколишнього природного середовища;
е) здійснення контролю за діяльністю об'єктів поводження з відходами;
є) взаємодія з органами місцевого самоврядування;
ж) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів;
( Пункт "ж" частини першої статті 20 в редакції Закону N 1825-VI від 21.01.2010 )
з) організація та сприяння створенню спеціалізованих підприємств усіх форм власності для збирання, оброблення, утилізації та видалення відходів, а також для виготовлення, монтажу та сервісного обслуговування відповідного устаткування;
и) залучення та об'єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ, організацій та громадян, місцевого бюджету і позабюджетних фондів для фінансування будівництва нових, розширення та реконструкції діючих об'єктів поводження з відходами, а також для вивчення можливості утилізації відходів, їх маркетингу тощо;
і) складання і ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів і реєстру місць видалення відходів;
ї) організація ведення обліку утворення, оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, їх паспортизації;
й) організація збирання і видалення побутових та інших відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також здійснення роздільного збирання корисних компонентів цих відходів;
( Пункт "й" частини першої статті 20 в редакції Закону N 3073-III від 07.03.2002 )
к) видача дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами терміном на три роки;
( Пункт "к" частини першої статті 20 в редакції Законів N 3073-III від 07.03.2002, N 5456-VI від 16.10.2012, N 1193-VII від 09.04.2014 )( Пункт "л" частини першої статті 20 виключено на підставі Закону N 2756-VI від 02.12.2010 )( Пункт "м" частини першої статті 20 виключено на підставі Закону N 3073-III від 07.03.2002 )
м) забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів самостійно або за рішенням уповноважених на те органів;