• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про міліцію

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Закон від 20.12.1990 № 565-XII | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.12.1990
  • Номер: 565-XII
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.12.1990
  • Номер: 565-XII
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про міліцію
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 4, ст. 20 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 583-XII від 25.12.90, ВВР, 1991, N 4, ст. 21 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2484-XII від 19.06.92, ВВР, 1992, N 36, ст.526 N 2932-XII від 26.01.93, ВВР, 1993, N 11, ст. 83 ) ( Про поширення дії додатково див. Постанову ВР N 3135-XII від 22.04.93, ВВР, 1993, N 22, ст.234 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 62/94-ВР від 28.06.94, ВВР, 1994, N 26, ст.216 N 101/95-ВР від 14.03.95, ВВР, 1995, N 15, ст.102 N 312-XIV від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст. 35 ) ( Про поширення дії додатково див. Закон N 834-XIV від 06.07.99, ВВР, 1999, N 34, ст.298 ) ( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішеннях Конституційного Суду N 5-рп/99 від 03.06.99 N 8-рп/99 від 06.07.99 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.79 N 1642-III від 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213 N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44 N 2537-III від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 40, ст.193 N 2922-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117 N 3033-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 26, ст.176 N 743-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.233 N 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 1181-IV від 18.09.2003, ВВР, 2004, N 10, ст. 95 N 1577-IV від 04.03.2004, ВВР, 2004, N 23, ст.323 N 1745-IV від 03.06.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.434 N 1961-IV від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.1 N 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 N 2322-IV від 12.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.187 N 2459-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.263 N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 N 3537-IV від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 34, ст.292 N 328-V від 03.11.2006, ВВР, 2006, N 51, ст.519 N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 N 609-V від 07.02.2007, ВВР, 2007, N 15, ст.194 N 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442 N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253 N 540-VI від 18.09.2008, ВВР, 2009, N 6, ст.23 N 586-VI від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11, ст.137 N 1142-VI від 18.03.2009, ВВР, 2009, N 31, ст.455 ) ( У тексті Закону найменування "Українська РСР" і "Рада Міністрів" замінено відповідно найменуваннями "Україна" і "Кабінет Міністрів" згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92 ) ( У тексті Закону слова "Республіці Крим" та "Криму" замінено словами "Автономній Республіці Крим" згідно із Законом N 1577-IV від 04.03.2004 - дію Закону зупинено на 2005 рік згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005; дію Закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005; дію Закону зупинено на 2007 рік згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006 ) ( У тексті Закону слова "Ради народних депутатів" у всіх відмінках замінено словом "ради" у відповідному відмінку згідно із Законом N 2459-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.263 )
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Міліція в Україні
Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Стаття 2. Основні завдання міліції
Основними завданнями міліції є:
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
запобігання правопорушенням та їх припинення;
охорона і забезпечення громадського порядку;
виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
забезпечення безпеки дорожнього руху;
захист власності від злочинних посягань;
виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Стаття 3. Принципи діяльності міліції
Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю.
У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.
( Частина третя статті 3 в редакції Закону N 2484-12 від19.06.92 )
Стаття 4. Правова основа діяльності міліції
Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
( Стаття 4 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92 )
Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян
Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.
Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.
Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу.
Міліція:
забезпечує затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб;
негайно, але не пізніш як через дві години після затримання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання;
забезпечує харчування затриманих осіб три рази на добу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України;
у разі необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам.
( Частина п'ята статті 5 в редакції Закону N 2322-IVвід 12.01.2005 )
У разі заявлення затриманими або заарештованими (взятими під варту) особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.
( Статтю 5 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2322-IV від 12.01.2005 )
Про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт (взяття під варту) робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої (взятої під варту) особи.
( Статтю 5 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 2322-IV від 12.01.2005 )
Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції:
повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз'яснюється право оскаржувати їх у суді;
надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештованих (взятих під варту), встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;
забезпечується можливість з моменту затримання або арешту (взяття під варту) захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
( Статтю 5 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 2322-IV від 12.01.2005 )
У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. При цьому такі особи звільняються від сплати державного мита.
( Статтю 5 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 2322-IV від 12.01.2005 )
Відшкодуванню підлягають у повному обсязі:
1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції;
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;
3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
4) моральна шкода.
( Статтю 5 доповнено частиною десятою згідно із Законом N 2322-IV від 12.01.2005 )
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
( Статтю 5 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом N 2322-IV від 12.01.2005 )
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
( Статтю 5 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом N 2322-IV від 12.01.2005 )
Працівники органів міліції несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю в межах, встановлених законом.
( Статтю 5 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом N 2322-IV від 12.01.2005 )
У приміщеннях і на виділених територіях, де знаходяться органи і підрозділи міліції, забороняється організація діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та виду господарської діяльності.
( Статтю 5 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом N 586-VI від 24.09.2008 )
Стаття 6. Сприяння державних органів, громадських об'єднань, трудових колективів і громадян у виконанні завдань міліції
Державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи, громадяни зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю.
Міліція має право для виконання покладених на неї завдань залучати громадян за їх згодою до співробітництва у порядку, встановленому законами, що регулюють профілактичну та оперативно-розшукову діяльність. Примусове залучення громадян до співробітництва з міліцією забороняється.
Стаття 7. Організація міліції та її підпорядкованість
Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів:
кримінальної міліції;
міліції громадської безпеки;
( Абзац частини першої статті 7 втратив чинність у зв'язку з втратою чинності Закону N 1577-IV від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
транспортної міліції;
державної автомобільної інспекції;
міліції охорони;
судової міліції;
( Частину першу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 762-IV від 15.05.2003 - щодо набуття чинності див. "Прикінцеві положення" Закону )
спеціальної міліції.
Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції.
На території України забороняється створення військових або інших збройних формувань чи груп, не передбачених законодавством України.
( Частина третя статті 7 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92 )( Частину третю статті 7 виключено на підставі Закону N 1577-IV від 04.03.2004 - дію змін зупинено на 2005 рік згідноіз Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005; дію змін зупинено на 2006 рік згідноіз Законом N 3235-IV від 20.12.2005; дію Законузупинено на 2007 рік згідно із Законом N 489-V від19.12.2006; Закон втратив чинність на підставі Законів N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідноз Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від22.05.2008, N 309-VI від 03.06.2008 )
Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначаються в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України.
( Частину четверту статті 7 виключено на підставі Закону N 1577-IV від 04.03.2004 - дію змін зупинено на 2005 рік згідноіз Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005; дію змін зупинено на 2006 рік згідноіз Законом N 3235-IV від 20.12.2005; дію Законузупинено на 2007 рік згідно із Законом N 489-V від19.12.2006; Закон втратив чинність на підставі Законів N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідноз Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від22.05.2008, N 309-VI від 03.06.2008 )
Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.
У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.
( Частина шоста статті 7 в редакції Закону N 62/94-ВР від 28.06.94 )
Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією України.
( Частина сьома статті 7 в редакції Закону N 62/94-ВР від 28.06.94 )
В Автономній Республіці Крим міліцією керує заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим; в областях, містах, районах міліцією, крім транспортної, керують відповідно начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті, начальники міських і районних відділів (управлінь) головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті.
( Частина восьма статті 7 в редакції Закону N 62/94-ВР від28.06.94 )
Керівництво транспортною міліцією здійснюється у порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України.
( Статтю 7 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 62/94-ВР від 28.06.94 )
Заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України.
( Статтю 7 доповнено частиною десятою згідно із Законом N 62/94-ВР від 28.06.94 )
Начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України.
( Статтю 7 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом N 62/94-ВР від 28.06.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1577-IV від 04.03.2004 - дію Закону зупинено на 2005 рік згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005; дію Закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005; дію Закону зупинено на 2007 рік згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008, N 309-VI від 03.06.2008 )
Начальники міських, районних, лінійних відділів (управлінь), головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті та на транспорті призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України за поданням відповідно заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті.
( Статтю 7 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом N 62/94-ВР від 28.06.94 )
Заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах та начальники їх міських і районних відділів (управлінь) один раз на рік звітують перед відповідними Радами про стан боротьби із злочинністю та охорони громадського порядку.
( Статтю 7 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом N 62/94-ВР від 28.06.94 )( Стаття 7-1 втратила чинність у зв'язку з втратою чинності Закону N 1577-IV від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
Стаття 8. Взаємовідносини у сфері діяльності міліції між Міністерством внутрішніх справ України і відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями поліції
Взаємовідносини у сфері діяльності міліції між Міністерством внутрішніх справ України і відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями поліції будуються на підставі міждержавних чи міжурядових угод, а також угод між Міністерством внутрішніх справ України та цими органами і організаціями.
( Стаття 8 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92 )
Стаття 9. Залучення до виконання завдань міліції інших працівників органів внутрішніх справ
До виконання завдань по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть залучатись інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці внутрішніх військ, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи. На них (осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, а також курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, в тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань), поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 312-XIV від 11.12.98, N 1181-IV від 18.09.2003 )
Ці ж права, обов'язки, відповідальність та гарантії правового і соціального захисту поширюються також на працівників органів внутрішніх справ, які добровільно виконують завдання по охороні громадського порядку, громадської безпеки або до службових обов'язків яких входить виконання зазначених завдань.
Р о з д і л II
ОБОВ'ЯЗКИ І ПРАВА МІЛІЦІЇ
Стаття 10. Основні обов'язки міліції
Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:
1) забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;
2) виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;
3) приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення;
4) здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, провадити дізнання у межах, визначених кримінально-процесуальним законодавством;
( Пункт 4 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92 )
5) припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них;
6) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення;
7) проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;
8) виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та адміністративні стягнення;
9) розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, передбачених законодавством;
10) проводити криміналістичні дослідження за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечувати у встановленому порядку участь спеціалістів криміналістичної служби у слідчих діях;
11) виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду;
12) забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) і облік транспортних засобів та систематизацію відомостей про їх власників, проводити державний технічний огляд зареєстрованих транспортних засобів, приймати іспити на право керування транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою; здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та чистоті доріг, вулиць, майданів;
( Пункт 12 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідноіз Законами N 1642-III від 06.04.2000, N 586-VI від 24.09.2008 )
13) давати відповідно до законодавства дозвіл на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, а також на відкриття об'єктів, де вони використовуються, контролювати додержання зазначених правил та функціонування цих об'єктів;
14) контролювати додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства;
15) повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події, вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, врятування людей і подання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду;
16) брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;
17) сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості;
( Пункт 17 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3033-III від 07.02.2002 )
18) охороняти на договірних засадах майно громадян, колективне і державне майно, а також майно іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб та громадян, осіб без громадянства;
19) забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих і заарештованих осіб і зданих у міліцію документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів до повернення їх законним власникам. Міліція несе відповідальність за збереження зданих цінностей і майна;
20) охороняти, конвоювати та тримати затриманих і взятих під варту осіб;
21) у встановленому порядку виявляти і повідомляти закладам охорони здоров'я про осіб, які становлять групу ризику захворювання на СНІД, і здійснювати за поданням закладу охорони здоров'я з санкції прокурора привід цих осіб, а також інфікованих вірусом імунодефіциту людини, хворих на венеричні захворювання, хронічний алкоголізм і наркоманів, які вводять наркотичні засоби шляхом ін'єкцій, для обов'язкового обстеження і лікування;
( Пункт 21 статті 10 в редакції Закону N 2484-12 від 19.06.92 )
21-1) здійснювати за рішенням суду привід осіб, хворих на заразні форми туберкульозу, до протитуберкульозного закладу;
( Частину першу статті 10 доповнено пунктом 21-1 згідно із Законом N 3537-IV від 15.03.2006 )
22) здійснювати привід до відповідних державних органів або установ згідно з чинним законодавством та з санкції прокурора громадян, які ухиляються від призову на військову службу;
23) подавати у межах наданих прав допомогу народним депутатам, представникам державних органів і громадських об'єднань у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;
24) подавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які залишились без опікування;
25) забезпечувати у порядку, встановленому законодавством України, безпеку осіб, взятих під захист, у разі надходження від них заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про загрозу їх життю, здоров'ю, житлу чи майну;
( Пункт 25 статті 10 в редакції Закону N 1381-XIV від 13.01.2000 )
26) забезпечувати в межах своїх повноважень виконання та контроль рішень сільських, селищних, міських рад із питань охорони громадського порядку, торгівлі, утримання тварин у домашніх умовах, додержання тиші в громадських місцях тощо, а також контролювати утримання в належній чистоті територій дворів і прибудинкових територій у містах та інших населених пунктах;
( Пункт 26 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 1642-III від 06.04.2000, в редакціїЗакону N 1745-IV від 03.06.2004 )
27) забезпечувати громадський порядок під час проведення масових заходів комерційного характеру на кошти організацій або осіб, які їх проводять;
28) забезпечувати згідно із законом підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функції щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу;
( Частину першу статті 10 доповнено пунктом 28 згідно із Законом N 762-IV від 15.05.2003 )
29) забезпечувати затриманим або заарештованим (взятим під варту) особам право на юридичний захист у порядку, передбаченому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;
( Частину першу статті 10 доповнено пунктом 29 згідно із Законом N 2322-IV від 12.01.2005 )
30) надавати допомогу державному виконавцю при проведенні виконавчих дій у випадках, передбачених законом.
( Частину першу статті 10 доповнено пунктом 30 згідно із Законом N 540-VI від 18.09.2008 )
Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
( Статтю 10 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92 )
Стаття 11. Права міліції
Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:
1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу;
2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;
3) викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;
4) виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;
5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:
осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом;
осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений судом, але не більше десяти діб;
( Абзац третій пункту 5 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2322-IV від 12.01.2005 )
осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання;
неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на 8 годин;
( Абзац п'ятий пункту 5 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 609-V від 07.02.2007 )
осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, - до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години;
( Абзац шостий пункту 5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2484-12 від 19.06.92, N 762-IV від 15.05.2003, N 2322-IV від 12.01.2005 )
осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких - до їх витвереження;
осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, - на строк до 30 діб з санкції прокурора;
осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії, - на строк до 3 діб;
військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;
( Абзац десятий пункту 5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV від 15.05.2003 )
осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;
6) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю;
7) складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;
8) у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об'єднань або трудових колективів;
9) проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;
10) здійснювати на підставах і в порядку, встановлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів;
11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво, взяті під варту, звинувачуються у вчиненні злочину, а також осіб, підданих адміністративному арешту;
12) проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень;
13) вести профілактичний облік правопорушників, криміналістичний та оперативний облік в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на міліцію цим Законом;
14) проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством;
( Пункт 14 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484-12 від 19.06.92 )
15) входити безперешкодно у будь-який час доби:
а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;
б) на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;
в) до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень.
( Підпункт "в" пункту 15 частини першої статті 11 в редакції Закону N 2537-III від 21.06.2001 )
У разі опору, вчинення протидії працівник міліції може вжити заходів до їх подолання, передбачених цим Законом;
16) перебувати на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили;
17) одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";
( Пункт 17 статті 11 в редакції Закону N 2932-12 від 26.01.93, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
18) повідомляти з метою профілактичного впливу державним органам, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання особи про факти вчинення нею адміністративного правопорушення;
19) вносити відповідним державним органам, громадським об'єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;
20) відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей;
21) обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг; зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб;
( Абзац перший пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1961-IV від 01.07.2004, N 586-VI від 24.09.2008 )
організовувати при необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, тимчасово вилучати посвідчення водія транспортного засобу, талон про проходження державного технічного огляду та ліцензійну картку на транспортний засіб;
( Абзац другий пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI від 24.09.2008 )
використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом;
( Абзац третій пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI від 24.09.2008 )
відвідувати підприємства, установи й організації для виконання контрольних і профілактичних функцій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень правил утримання та експлуатації автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, у встановленому порядку видавати приписи на усунення виявлених порушень, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних робіт та здійснення інших заходів на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, якщо при цьому не додержуються вимоги щодо забезпечення громадської безпеки і безпеки дорожнього руху та його учасників;
( Абзац п'ятий пункту 21 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI від 24.09.2008 )
22) анулювати виданий підприємству, установі й організації дозвіл на придбання, зберігання і використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин при невиконанні встановлених правил користування і поводження з ними або при недоцільності їх дальшого зберігання, вилучати при необхідності зазначені предмети, опечатувати склади, бази й сховища, закривати стрілецькі тири і стенди, зброєремонтні та піротехнічні підприємства, магазини, що торгують зброєю і боєприпасами, до усунення порушень відповідних правил;
анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством;
оглядати з участю адміністрації підприємств, установ, організацій приміщення, де знаходяться зброя, боєприпаси, вибухові, наркотичні та сильнодіючі хімічні, отруйні та радіоактивні речовини і матеріали, з метою перевірки додержання правил поводження з ними;
оглядати зброю та боєприпаси, що знаходяться у громадян, а також місця їх зберігання;
23) вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;
24) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.
Органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції;
за рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення суду - в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі;