Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах

Виходячи з положень Конституції України та враховуючи зміни, внесені до чинного законодавства, Пленум Верховного Суду України

внести зміни й доповнення в такі постанови Пленуму Верховного Суду України:

1. У постанові від 28 березня 1972 р. N 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" (зі змінами, внесеними постановами від 29 листопада 1974 р. N 13, від 24 квітня 1981 р. N 4, від 30 березня 1984 р. N 3 та від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) в абзаці першому преамбули слово "речовинами" замінити словом "засобами", а слова "правил співжиття" замінити словами "Конституції та законів України, поважання прав і свобод, честі й гідності інших людей";

2) в абзаці другому п.3 слово "речовинами" замінити словом "засобами";

3) в абзаці п'ятому п.4 після слів "та психіатра" доповнити словами і цифрами "(ч.2 ст.258 ЦПК)".

2. У постанові від 19 вересня 1975 р. N 9 "Про практику застосування судами України статті 105 Цивільного кодексу України" (зі змінами, внесеними постановами від 30 березня 1984 р. N 3, від 11 жовтня 1985 р. N 10, від 26 грудня 1986 р. N 14 та від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) в абзаці другому п.1, в абзаці другому п.2, в абзаці другому п.5, в абзаці другому п.6, у п.8, в абзаці першому п.9, у п.11, в абзацах першому й другому п.14, в абзацах першому й третьому п.15 слова "Ради народних депутатів", "Радою народних депутатів" замінити відповідно словами "ради", "радою";

2) абзац перший п.3 викласти в такій редакції:

"Вирішуючи позови про право власності на самовільно споруджені жилі будинки або прибудови, в тому числі пов'язані з купівлею-продажем, міною, даруванням, спадкуванням останніх, а також вимоги про поділ цих будівель між учасниками будівництва і визначення порядку користування приміщеннями в них, про відшкодування витрат, понесених на самовільне будівництво, суди повинні враховувати, що щодо таких жилих будинків і прибудов не виникає прав і обов'язків власника ні в осіб, які їх спорудили, ні в осіб, які уклали щодо них угоди";

в абзаці другому цього пункту, а також у абзаці першому п.5 і п.13 слово "особистої" замінити словом "приватної";

3) абзац третій п.5 виключити;

4) у першому реченні п.8 слово "договором" замінити словом "проектом", а в останньому реченні слова "для оскарження неправомірних дій органів державного управління і службових осіб, що ущемлюють права громадян" - словами "гл.31-А ЦПК".

3. У постанові від 27 серпня 1976 р. N 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (зі змінами, внесеними постановами від 30 червня 1978 р. N 5, від 30 березня 1984 р. N 3 та від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) абзац перший преамбули викласти в такій редакції:

"Розгляд цивільних справ про виключення майна з опису в суворій відповідності з законом сприяє відновленню порушених прав громадян, забезпеченню охорони майнових інтересів держави, підприємств, установ, організацій";

2) в абзаці чотирнадцятому преамбули і у п.12 слова "обласними і Київським міським судами" та "обласним і Київському міському судам" замінити відповідно словами "судами обласного рівня" та "судам обласного рівня";

3) в абзаці другому п.2 перше речення викласти в такій редакції:

"Не обмежуючись поданими сторонами доказами, суд у разі виникнення у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, труднощів у витребуванні доказів, сприяє їм у цьому за їх відповідним клопотанням";

у другому реченні слова "З цією метою, зокрема" замінити словами "Разом з тим";

4) в абзаці третьому п.4 слова "відповідний фінансовий орган", у п.7 - "фінансовий орган", а в абзаці другому п.8 - "фінансовими органами" замінити відповідно словами "відповідна державна податкова інспекція", "відповідну державну податкову інспекцію", "відповідними державними податковими інспекціями";

5) у першому реченні п.7 слова "стосовно до ст.117 Цивільного кодексу України" замінити словами "відповідно до ст.55 Закону "Про власність" і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п.7 постанови від 22 грудня 1995 р. N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності";

6) в абзаці першому п. 8 слова "ст.ст. 144-146" замінити словами "ст.50 Закону України "Про власність" і ст.145".

7) в абзаці другому п. 9 слова "в сумі 10 крб." замінити словами "за ставками, встановленими для оплати позовних заяв немайнового характеру";

4. У постанові від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" (зі змінами, внесеними постановами від 24 квітня 1981 р. N 4 та від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) в абзаці першому п.1 перше речення викласти в такій редакції:

"Звернути увагу судів на те, що судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права";

2) абзац четвертий п.6 після слів "матеріального права" доповнити словами "і у відповідних випадках - на норми Конституції України";

3) у п.8 слова "державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій або громадян" замінити словами "фізичних і юридичних осіб";

4) в абзаці четвертому п.12 слово "(протест)" замінити словами "(внесено подання)";

5) у п.15 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "судам обласного рівня".

5. У постанові від 5 березня 1977 р. N 1 "Про підготовку цивільних справ до судового розгляду" (зі змінами, внесеними постановою від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) в абзаці третьому п.2 слово "вирішити" замінити словом "обговорити";

2) в абзаці першому п.6 слова "повинен допомогти" і "роз'яснити" замінити відповідно словами "допомагає" і "роз'яснює", а слова "або до товариського" виключити;

3) п.11 викласти в такій редакції:

"11. При вирішенні в порядку підготовки справи до судового розгляду питання про подання доказів особами, які беруть участь у справі, суддя має виходити з конституційного положення про свободу сторін у цьому питанні і керуватися тими нормами Цивільного процесуального кодексу, які застосовуються судом при розгляді справи, зокрема ст.49 ЦПК - при огляді письмових доказів на місці, ст.55 ЦПК - при огляді речових доказів, що швидко псуються";

4) у п.12 слова "за власною ініціативою зобов'язаний вжити заходів до витребування" замінити словами "за клопотанням сторони сприяє у витребуванні";

5) в абзаці другому п.14 слова "не витребувано" замінити словами "не закінчилось подання";

6) в абзаці першому п.15 друге речення після слова "України" доповнити словами "і роз'яснення, дані Пленумом Верховного Суду України в постанові від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах";

7) у п.19 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "судам обласного рівня".

6. У постанові від 28 квітня 1978 р. N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (зі змінами, внесеними постановою від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) у п.1 слова "прав організацій і громадян" замінити словами "прав громадян і організацій";

2) у п.4:

абзац перший після слів "купівлі-продажу" доповнити словами "в тому числі при придбанні на біржових торгах)", а після слів "будинку", "його" - відповідно "(квартири)", "(її)";

в абзаці другому цифри "101, 102, 226" виключити;

3) в абзаці першому п.6 слова "одержання громадянами нетрудових" замінити словами "приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування", це саме речення після слів "на шкоду" доповнити словами "правам, свободам і гідності громадян";

4) в абзаці третьому п.18 слова "жилого приміщення" замінити словами "жилими приміщеннями, що не є власністю сторін", а слова й цифри "в розмірі 10 крб." замінити словами "за ставками, встановленими для оплати позовних заяв немайнового характеру";

5) у п.20 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "судам обласного рівня".

7. У постанові від 27 лютого 1981 р. N 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили":

1) абзац перший п.5 після слова "шлюбу" доповнити словами "вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта";

2) абзац третій п.11 виключити;

3) п.15 викласти в такій редакції:

"15. Судам слід мати на увазі, що відповідно до законодавства України заяви про перегляд рішень, ухвал і постанов суду в цивільних справах у зв'язку з нововиявленими обставинами державним митом не оплачуються".

8. У постанові від 24 червня 1983 р. N 4 "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" (зі змінами, внесеними постановою від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) у преамбулі перший абзац після слова "Конституції" доповнити словом "України", а з другого абзацу виключити слова "державних трудових ощадних касах та в інших";

2) в абзаці першому п.2 слова "до гл.4 Закону України від 25 грудня 1974 р. "Про державний нотаріат" замінити словами "до гл. 7 Закону України від 2 вересня 1993 р. "Про нотаріат";

3) п.8 після слів "жилий будинок", "його" доповнити відповідно словами "(квартиру)", "(її)", а в кінці - словами "та в постанові від 22 грудня 1995 р. N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності".

4) в абзаці другому п.10 слово й цифри "статей 181, 188" замінити словами "ст.181";

5) в абзаці першому п.12 слова "вклад в іншій кредитній установі" замінити словами "і розд. IV Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад в іншій кредитній установі, крім Ощадного банку України";

6) у п.14 слова "про державне страхування" замінити словами ", Закону України "Про страхування";

7) у п.15 цифри й слова "38, 39 Закону України "Про державний нотаріат" замінити цифрами й словами "56, 57 Закону України "Про нотаріат";

8) п.16 викласти в такій редакції:

"16. Судам слід мати на увазі, що кожна позовна заява - первісна й зустрічна, а також заява третьої особи із самостійними вимогами - оплачується державним митом залежно від ціни позову, яка визначається виходячи з вартості відшукуваного майна. Розмір державного мита та звільнення від його сплати встановлюються законодавством про державне мито.

Зокрема, належить враховувати, що при обчисленні державного мита в справах про спадкування громадянами майна не береться до уваги вартість успадкованого майна, зазначеного в п.16 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та що від сплати цього мита звільняються особи, зазначені в п.6 (спадкоємці першої черги громадян, реабілітованих відповідно до Закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" і в п.18 ст.4 названого Декрету";

9) у п.18 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "судам обласного рівня".

9. У постанові від 12 квітня 1985 р. N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" (зі змінами, внесеними постановами від 10 березня 1989 р. N 2 та від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) абзаци другий і третій п.2 виключити;

2) в абзаці другому п.4 друге речення викласти в такій редакції:

"Однак у справах із питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації, або з питань управління житловим фондом, віднесених його власником або уповноваженим ним органом до свого відання згідно зі ст. 18 ЖК (наприклад, про визнання ордера недійсним, надання, бронювання або обмін жилого приміщення, визнання права на жиле приміщення крім випадків, коли в ньому проживають інші члени сім'ї наймача), належною стороною повинен бути відповідний орган чи власник житлового фонду";

3) у п.5 слова "ст.150 цього Кодексу" замінити словами "ст.48 Закону України "Про власність";

4) останнє речення абзацу першого п.9 викласти в такій редакції:

"При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому";

5) в абзаці третьому п.11 слова "і постійна там прописка" виключити;

6) пункт 14 виключити;

7) перше речення абзацу першого п.18 викласти в такій редакції:

"При вирішенні питання про виселення громадян із жилих приміщень згідно з ч.1 ст.114 Житлового кодексу Українинеобхідно виходити з переліку поважних причин розірвання трудового договору з ініціативи працівника, наведеного у ч.1 ст.38 КЗпП";

п.18 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"Оскільки ч.2 ст.114 ЖК стосувалась лише колгоспів, її дія не поширюється на колективні й інші сільськогосподарські підприємства та на господарські товариства, утворені внаслідок ліквідації або реорганізації колгоспів";

8) з абзацу першого п.19 й абзацу першого п.22 виключити слова "народних депутатів";

9) в абзаці першому п.22 слова "на підставі спільного рішення адміністрації, профкому і комітету комсомолу" замінити словами "відповідно до Положення про гуртожиток";

10) в абзаці першому п.23 слово "індивідуального" замінити словом "приватного", а абзац другий після слів "власником будинку" доповнити словом "(квартири)" і виключити з нього слова "народних депутатів".

10. У постанові від 11 жовтня 1985 р. N 8 "Про практику розгляду судами України цивільних справ у касаційному порядку" (зі змінами, внесеними постановою від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) в абзаці першому преамбули слова "обласні і Київський міський суди" і "протестами" замінити відповідно словами "суди обласного рівня" і "поданнями";

2) у п.1:

в абзаці першому слова "обласних і Київського міського судів" замінити словами "судів обласного рівня";

абзац другий викласти в такій редакції:

"Необхідно вжити заходів до подальшого поліпшення діяльності касаційних інстанцій, насамперед підвищення їх ролі в забезпеченні неухильного додержання засад цивільного судочинства, визначених Конституцією і законами України";

в абзаці третьому слово "суду" замінити словом "держави";

3) п.6 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Відповідно до ст.124 Конституції України касаційна ухвала про задоволення (повністю чи частково) або про відмову в задоволенні касаційної скарги або касаційного подання прокурора постановляється іменем України";

4) в першому абзаці п.14 слова "обласних і Київського міського судів" замінити словами "судів обласного рівня".

11. У постанові від 18 вересня 1987 р. N 9 "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" (зі змінами, внесеними постановою від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) з преамбули виключити слова "порушують правила підвідомчості спорів";

2) з абзацу першого п.2 виключити слова "якщо чинним законодавством їх вирішення не віднесено до виключної компетенції загальних зборів членів ЖБК або інших органів";

3) із пунктів 2, 4, 5, 10, 13 виключити слова "народних депутатів";

4) п.3 виключити;

5) п.6 доповнити підпунктом "и" такого змісту:

"и) до повної сплати пайового внеску за квартиру суд вирішує питання про право власності на частку в паєнагромадженні, а після завершення сплати - про право на частку в праві власності на квартиру залежно від належної особі частки у паєнагромадженні".

12. У постанові від 24 червня 1988 р. N 6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 р. N 13 і від 3 грудня 1997 р. N 12:

1) із пунктів 2 і 4 виключити слова "народних депутатів";

2) третій абзац п.7 після слів "виправних робіт" і в кінці доповнити відповідно словами "чи штрафу", "та Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду";

3) абзац перший п.13 викласти в такій редакції:

"При розгляді скарг на постанови, якими одночасно вирішено питання про застосування адміністративного стягнення і про стягнення шкоди, судам слід враховувати, що відповідно до ст.40 КпАП України таке право, крім суду, належить лише адміністративній комісії та виконавчому комітетові сільської, селищної ради за умови, що сума шкоди не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і доведено вину особи у вчиненні правопорушення";

4) із п.14 виключити слово "фізична".

13. У постанові від 26 січня 1990 р. N 2 "Про практику розгляду цивільних справ в порядку нагляду" (зі змінами, внесеними постановою від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) із абзацу четвертого преамбули виключити слова "не складають мотивовані висновки про відповідність їх закону при відмові в опротестуванні після перевірки справ";

2) у п.1:

в абзаці першому слова "обласних, Київського міського судів" замінити словами "судів обласного рівня";

абзац другий викласти в такій редакції:

"Судам, що розглядають цивільні справи в порядку нагляду, необхідно посилити свій вплив на забезпечення ефективного використання правових засобів для захисту прав і свобод громадян, зміцнення законності й правопорядку";

3) в абзаці другому п.2 слова "передбаченого ст.64 ЦПК державного мита" замінити словами "державного мита, передбаченого законодавством України про державне мито";

4) абзац другий п.4 виключити;

5) в абзаці другому п.6 слова "(Київського міського)" замінити словами "і відповідного йому";

6) абзац перший п.12 доповнити реченням такого змісту:

"Відповідно до ст.124 Конституції така постанова (ухвала) ухвалюється іменем України";

7) у п.14 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "судам обласного рівня".

14. У постанові від 21 грудня 1990 р. N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" (зі змінами, внесеними постановою від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) у першому абзаці преамбули слова "і охорони суспільного ладу і державності Республіки, прав та законних інтересів громадян" замінити словами "прав і законних інтересів громадян, охорони суспільного ладу й державності України, прав та законних інтересів", а слова "правил співжиття" - словами "прав і свобод, честі й гідності інших людей";

2) у п.2:

в абзаці другому слова та цифри "у пунктах 1-9" замінити словами "у відповідних пунктах";

доповнити пункт абзацом п'ятим такого змісту:

"Судам слід мати на увазі, що Пленум Верховного Суду України в п.8 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив: суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку, і не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який обмежує гарантоване ст. 55 Конституції України право кожної людини на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб";

3) в абзаці першому п.4 слова "міського судів" замінити словами "чи Севастопольського міських, міжобласного судів, Верховного суду Автономної Республіки Крим, військових судів гарнізону, регіону, Військово-морських сил", а цифри "243-1" цифрами "243-21";

4) у п.7 виключити цифру "2".

5) у п.8:

абзац перший викласти в такій редакції:

"Розглядаючи і вирішуючи цивільні справи на засадах змагальності, суди відповідно до статей 15, 30 ЦПК повинні вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, роз'яснювати особам, які беруть у ній участь, їх права й обов'язки та сприяти у здійсненні цих прав";

в абзаці четвертому слова "закріплених" і "принципів" замінити відповідно словами "закріпленого" і "принципу", а слова "і безперервності" виключити;

6) абзац перший п.11 після слова "докази" доповнити словами "якщо це зробити під час перерви в судовому засіданні неможливо";

7) в абзаці першому п.12 слова "до 30 крб. " замінити словами "до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян";

8) у п.14:

з абзацу першого виключити слова "додержання порядку попереднього розгляду спору";

в абзаці другому слова "або збирає їх за своєю ініціативою" замінити словами ", а в разі виникнення в цих осіб труднощів за їх клопотанням сприяє у витребуванні таких доказів";

9) у п.23:

абзац третій виключити;

з абзацу четвертого виключити слова "чи поданнях судді";

10) у п.24 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "судам обласного рівня".

15. У постанові від 28 червня 1991 р. N 5 "Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів":

1) у п.2:

з абзацу першого виключити слова "крім спорів, які відповідно до Закону "Про кооперацію в СРСР", іншого законодавства і статуту даного кооперативу віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) або до відання інших органів";

в абзацах третьому й четвертому слова "тридцятиденний" замінити словами "п'ятиденний";

з абзацу четвертого виключити слова "або рішення про припинення діяльності кооперативу";

в абзаці восьмому слова "паю з кооперативу, якщо" замінити словами "з кооперативу паю, а при повній сплаті спадкодавцем пайового внеску - вартості гаражного приміщення, якщо відповідно";

2) в абзацах третьому й четвертому п.2, а також у пунктах 4, 6, 7, 16 слова "виконком районної, міської, районної в місті чи місцевої Ради народних депутатів" у відповідних відмінках замінити словами "виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної в місті ради" в тих самих відмінках;

3) пункт 3 викласти в такій редакції:

"3. Судам непідвідомчі спори ГБК з іншим кооперативом, підприємством, установою, організацією, об'єднанням, у тому числі спори щодо визнання права власності на самовільно збудовані гаражі або їх знесення";

4) у п.5 слова "Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду" замінити словами "Законом України "Про оренду державного майна";

5) у п.6:

в абзаці першому слова "30-ти днів" і "для розгляду справ, що виникають з адміністративно-правових відносин" замінити відповідно словами "п'яти днів", "гл.31-А ЦПК України", а слова "неправильність рішення виконкому про припинення діяльності кооперативу" виключити;

абзац третій виключити;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"Відмова у реєстрації ГБК може бути оскаржена в суд безпосередньо або на розсуд заявника після попереднього оскарження рішення виконавчого органу до відповідної ради з додержанням, при оскарженні в суд строків, передбачених ст.248-5 ЦПК. Оскільки внесення змін до статуту ГБК провадиться в такому самому порядку, як і державна реєстрація цих кооперативів, з цього порядку слід виходити і при вирішенні питання щодо строку на оспорення відмови у державній реєстрації змін в установчих документах. Якщо зазначені строки пропущено з поважних причин, вони можуть бути поновлені відповідно до чинного законодавства (статті 85, 89 ЦПК, ст.80 ЦК ";

6) у п.7:

в абзаці першому слова "30-ти денний" замінити словом "п'ятиденний", а слова "про неправильність рішення про припинення діяльності кооперативу" виключити;

абзац третій викласти в такій редакції:

"Діяльність ГБК може бути припинена за рішенням загальних зборів його членів або за рішенням суду";

7) в абзаці першому п.10 слова "судовому розгляду" замінити словами "задоволенню";

8) з абзацу першого п.11 виключити друге речення;

9) у п.14 слова "ст.ст.149, 150 Цивільного кодексу України" замінити словами "ст.48 Закону України "Про власність";

10) з абзацу третього п.16 виключити слова "або за заявами про визнання неправильним рішення про припинення його діяльності".

16. У постанові від 4 жовтня 1991 р. N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" (із змінами, внесеними постановою від 25 грудня 1992 р. N 13:

1) назву постанови, абзаци перший, третій, четвертий п.1, абзац перший п.2, абзац другий п.4 після слів "право", "правом", "права" доповнити словами "приватної";

2) у преамбулі слово "індивідуальної" двічі замінити словом "приватної";

3) із пунктів 2, 7, 10, 12, 18 виключити слова "народних депутатів";

4) п.3 виключити;

5) у п.4:

абзац перший перед словами "власності громадян" доповнити словом "приватній";

в абзаці другому цифру "16" замінити цифрою "17", а слова "довічне успадковане володіння" - словами "приватну власність";

6) у п.11:

в абзаці першому цифри "103" замінити цифрами "105", а слово "володіння" - словами "використання і розпорядження";

абзац другий виключити;

7) в абзаці першому п.14 слово "індивідуального" замінити словом "приватного";

8) п.17 після слів "прикривають продаж" доповнити словами "всупереч закону";

9) абзац перший п.18 після слів "подати або" доповнити словами "за їх клопотанням";

10) в абзаці першому п.19 слова "ст.64 ЦПК України про розмір" замінити словами "Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" щодо розміру";

11) у п.20 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "судам обласного рівня";

17. У постанові від 31 січня 1992 р. N 2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" (із змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 р. N 13, від 13 січня 1995 р. N 2 та від 1 листопада 1996 р. N 12:

1) із пунктів 9, 10 виключити слова "народних депутатів";

2) у п.11:

у першому реченні підпункту "г" слова "або Національному банках України" замінити словами "банку України або в іншій відповідній кредитній установі України", а друге речення виключити.

у підпункті "ж" слова "спадкування, володіння землею, наданою" і "довічне успадковане володіння" замінити відповідно словами "на спадщину на землю, надану" і "приватну власність";

3) в абзаці шостому п.12 слова "у відділенні Ощадного чи Національного банків України" замінити словами ", внесеного відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в Ощадний банк України чи іншу передбачену цим Законом кредитну установу".

18. У постанові від 27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 р. N 7 та від 30 вересня 1994 р. N 11:

1) із преамбули виключити слова: "не додержуються вимоги п.2 ст.136 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) про попередній позасудовий розгляд заяв про відшкодування підприємствами, установами, організаціями працівникам шкоди здоров'ю, заподіяної в зв'язку з їх роботою";

2) у п.1-1:

в абзаці першому слова "після обов'язкового попереднього їх вирішення комісією по трудових спорах (КТС)" замінити словами "в порядку, передбаченому гл.XV Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП)";

абзац другий викласти в такій редакції:

"Із заявою про розгляд такого спору потерпілий або інша заінтересована особа можуть звернутися на свій розсуд до суду як безпосередньо, так і після попереднього розгляду спору комісією по трудових спорах (КТС). При цьому необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. про те, що суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку" (п.8 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя");

3) з абзацу четвертого п. 8 виключити слова "якщо однією з сторін є громадянин, і протягом одного року, якщо сторонами є юридичні особи,";

4) абзац четвертий п.10 викласти в такій редакції:

"Шкоду, заподіяну працівникові під час роботи (в тому числі сезонному, тимчасовому працівникові, членові кооперативу, об'єднання кооперативів, колективного сільськогосподарського підприємства, селянського (фермерського) господарства, а також особі, залученій до праці на підприємстві, в установі, організації, або тій, яка працювала за трудовим договором із фізичною особою), відшкодовують організація або громадянин, з якими потерпілий перебував у трудових відносинах, за наявності їх вини (статті 440, 456 ЦК і п.1 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472 (з наступними змінами); далі - Правила)";

5) п.13 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Визначений у зазначеному порядку середній заробіток підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства (установи, організації), де працював потерпілий на час ушкодження здоров'я, або індексації доходів згідно з чинним законодавством";

абзаци третій - сьомий вважати абзацами четвертим - восьмим;

6) у п.19:

в абзаці першому підпункту "б" слова "трьох мінімальних заробітних плат", "двох мінімальних заробітних плат", "однієї мінімальної заробітної плати" замінити відповідно цифрами і словами "1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян", "1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян", "0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян";

з абзацу п'ятого виключити третє й четверте речення;

7) з абзацу п'ятого п.22 виключити слова: "або стягнення недовиплачених сум відшкодування у зв'язку з помилковим зниженням його розміру з вини власника підприємства, установи, організації";

8) абзаци перший і другий п.23 викласти в такій редакції:

"Слід мати на увазі, що згідно з чинним законодавством у разі підвищення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян або тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств (установ, організацій) після встановлення стійкої втрати працездатності розмір відшкодування (пункти 13, 19 цієї постанови) відповідно перераховується. Перерахований або нарахований у таких випадках розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи (п.28 Правил у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997 року N 1100.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено сум такого відшкодування, то ці суми, обчислені відповідно до пунктів 14, 19, 22 Правил, виплачуються без обмеження будь-яким строком і підлягають коригуванню у зв'язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України "Про оплату праці";

9) п.25 викласти в такій редакції:

"25. Виходячи з вимог ст.143 ЦПК суддя після прийняття позовної заяви зобов'язаний провести всі необхідні дії для забезпечення своєчасного й правильного вирішення справи, зокрема залежно від характеру останньої роз'яснити сторонам необхідність подати: (сприяти в цьому) акти чи інші докази, що підтверджують заподіяння шкоди майну, реальний розмір цієї шкоди і не одержаних у зв'язку з її заподіянням доходів; акт про нещасний випадок на підприємстві, в установі, організації, спеціального розслідування нещасного випадку, розслідування професійного захворювання (отруєння) чи нещасних випадків невиробничого характеру, копію протоколу і постанови про адміністративне правопорушення або вироку суду, що стосуються нещасного випадку; висновок МСЕК (у відповідних випадках - судово-медичної експертизи) про ступінь втрати професійної працездатності, потреби у сторонньому догляді, інших видах допомоги, що потребують додаткових витрат, про причинний зв'язок смерті потерпілого з каліцтвом, за яке провадилось відшкодування, висновок відповідного науково-дослідного інституту чи закладу охорони здоров'я про діагноз професійного захворювання, зв'язок останнього з умовами праці; довідки про розмір заробітку (доходів) потерпілого до ушкодження здоров'я (до втрати працездатності), про призначену і фактично одержувану пенсію або про розмір пенсії, що могла бути призначена по інвалідності у зв'язку з даним нещасним випадком (невиробничого характеру), про підвищення розміру тарифної ставки чи посадового окладу працівника відповідного виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства (установи, організації), де працював потерпілий на час встановлення стійкої втрати професійної працездатності, або про індексацію доходів населення, порівняно з періодом, за який обчислювався середній заробіток (про середній заробіток такого працівника після підвищення тарифних ставок, коли провадиться перерахунок розміру відшкодування), про рівень зростання цін на споживчі товари та послуги за час затримки виплати відшкодування; довідку про утриманців померлого, а також інші необхідні докази".

19. У постанові від 6 листопада 1992 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами, внесеними постановами від 1 квітня 1994 р. N 4 та від 26 жовтня 1995 р. N 18:

1) у п.1:

абзац перший після слів "трудових спорів" доповнити словами "Конституції України,";

2) абзац другий викласти в такій редакції:

"Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці";

3) у п.2:

перше речення абзацу першого після слів "галузевої приналежності" доповнити словами ", в тому числі членів кооперативів, їх об'єднань, членів колективних сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебували з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами", а друге і третє речення виключити;

другий абзац після слів "судовому розгляду" доповнити словами "в порядку цивільного судочинства";

4) у п.3:

абзац перший викласти в такій редакції:

"За загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах (КТС)";

в абзаці другому слово "Зокрема," замінити словами "У будь-якому разі", слова "та регіонального" виключити;

доповнити другий абзац після слів "нижчеоплачуваної роботи" словами ", про виключення з членів кооперативу, колективного сільськогосподарського підприємства, іншої громадської організації", а в кінці - реченням такого змісту:

"Відповідно до п.1 Перехідних положень Конституції України інші трудові спори вирішуються на розсуд заявника безпосередньо судом або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах";

доповнити пункт абзацом третім такого змісту:

"Слід мати на увазі, що Пленум Верховного Суду України в п.8 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку";

4) абзац сьомий п.6 доповнити в кінці словами "або які вважають, що їм відмовлено в укладенні трудового договору всупереч гарантіям, передбаченим ст.22 КЗпП";

5) з абзацу четвертого п.10 виключити друге речення;

6) абзац перший п.26 після слів "громадського впливу" доповнити словами "(ст.21 Кодексу України про адміністративні правопорушення)";

7) з першого абзацу п.31 виключити слова "за винятком випадків тимчасового переведення, передбачених законодавством, зокрема, в зв'язку з виробничою потребою (ст.33 КЗпП), простоєм (ст.34 КЗпП";

8) абзац перший п.32 виключити, а абзац третій після слів "трудової книжки" доповнити словами "або розрахунку";

9) доповнити постанову п.35 такого змісту:

"35. При вирішенні трудових спорів членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств судам слід мати на увазі, що:

1) трудові відносини в селянському (фермерському) господарстві визначаються й регулюються його членами (ст.23 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", а в кооперативах і колективних сільськогосподарських підприємствах можуть бути визначені законодавством про них або їх статутами в передбачених ч.2 ст.3 КЗпП межах особливості праці їх членів;

2) чинне законодавство не поширює на випадки виключення з членів кооперативів або колективних сільськогосподарських підприємств, звільнення їх із певних посад (роботи), переведення на іншу роботу норми КЗпП, що регулюють переведення на іншу роботу, підстави й порядок припинення трудового договору, в тому числі статті 43, 252 цього Кодексу. Спори з цих питань належить вирішувати виходячи з відповідних норм законодавства про кооперативи й зазначені підприємства або з норм їх статутів чи інших нормативних актів;

3) якщо актами чинного законодавства про кооперативи й колективні сільськогосподарські підприємства або їх статутами чи іншими нормативно-правовими актами врегульовано питання про трудову дисципліну, види дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, то слід виходити з цих актів, а не із загальних положень КЗпП;

4) у справах про оплату членам кооперативу чи підприємства вимушеного прогулу в зв'язку з їх незаконним виключенням, звільненням з посади (роботи), переведенням на іншу роботу тощо правила п. 8 ст. 134 і ст. 237 КЗпП застосовуються до винних у цьому посадових осіб, притягнутих до участі у справі на підставі ст.109 ЦПК, у тому разі, коли питання щодо їх матеріальної відповідальності не врегульовано статутами чи іншими внутрішньогосподарськими нормативно-правовими актами, які мають застосовуватися в таких випадках".

20. У постанові від 31 березня 1995 р. N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення":

1) з абзацу шостого п.1 виключити слова "факти безпосередньої участі в роботах, пов'язаних з усуненням аварії на Чорнобильській АЕС або її наслідків у зоні відчуження";

2) у п.2:

з абзацу четвертого виключити слова "(встановлення інших фактів, наприклад, постійного проживання на території України, Положенням не передбачено)";

абзаци п'ятий, шостий виключити;

в абзаці сьомому слово "належності" замінити словами "фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а в кінці доповнити цей абзац реченням такого змісту:

"Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому главою 31-А ЦПК";

3) абзац третій п.3 викласти в такій редакції:

"У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах".

4) п.14 виключити.

21. У постанові від 22 грудня 1995 р. N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" абзац перший п.5 після слів "квартира (будинок)" доповнити словами "кімнати в квартирах та одноквартирних будинках".

22. У постанові від 12 квітня 1996 р. N 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" абзац перший п.5 виключити.

23. У постанові від 30 травня 1997 р. N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" з абзацу першого п.20 виключити слова "наказу Міністра юстиції України N 35/5 від 17 вересня 1996 р.".