• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України

Вищий господарський суд України  | Розяснення від 31.05.2002 № 04-5/609
21.3. Пункт 6 викласти у такій редакції:
"6. У вирішенні питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови або ухвали апеляційної чи касаційної інстанцій за наявності обставин, передбачених частиною першою статті 121 ГПК, слід враховувати викладене у пункті 5 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України";
21.4. У пункті 7:
21.4.1. У першому абзаці слова і цифри "яка може бути перевірена в порядку нагляду на загальних підставах (розділ XII АПК)" замінити словами і цифрами "яку може бути переглянуто на загальних підставах згідно з розділами XII і XII-1 ГПК";
21.4.2. Абзац другий викласти у такій редакції:
"Можливості оскарження ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання судового рішення (частина четверта статті 121 ГПК), законом не передбачено";
21.5. У пункті 8 слова "з заявою про перевірку винесеної ухвали у повному обсязі або протестом" замінити словами "відповідно зі скаргою або з поданням на таку ухвалу".
22. У роз'ясненні від 12.09.96 N 02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств":
22.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини і пункту 23, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках;
22.2. В останньому абзаці пункту 1 слова і цифри "а також вимоги стосовно доарбітражного врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні господарських договорів і спорів, що виникають при зміні та розірванні господарських договорів (статті 10 і 11 Арбітражного процесуального кодексу України )" виключити;
22.3. В абзаці другому пункту 2 слова "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" замінити словами "Про захист економічної конкуренції";
22.4. У пункті 4:
22.4.1. Абзац другий доповнити реченням такого змісту:
"Чинне законодавство пов'язує державну реєстрацію з внесенням даних з реєстраційної картки суб'єкта підприємницької діяльності (яка водночас є заявою про державну реєстрацію) до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видачею свідоцтва про державну реєстрацією встановленого зразка";
22.4.2. Абзац третій доповнити реченнями такого змісту: "Орган, на який покладено здійснення державної реєстрації, не вправі делегувати ці функції іншим органам, структурним підрозділам, хоча б і наділеним статусом юридичної особи, або посадовим особам за дорученням. Що ж до видачі свідоцтва про державну реєстрацію, то вона може покладатись на структурний підрозділ чи посадову особу згідно з розподілом функціональних обов'язків, оскільки свідоцтво є похідним від відповідного рішення";
22.4.3. В абзаці шостому слова "юридичною особою" замінити словами "підприємством чи організацією у розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України";
22.4.4. Абзац сьомий виключити.
У зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом сьомим.
22.5. У другому реченні абзацу четвертого пункту 5 слова "пункту 1 частини першої статті 14 Арбітражного процесуального кодексу України підсудна Вищому арбітражному суду України" замінити словами і цифрами "частини третьої статті 16 Господарського процесуального кодексу України підсудна господарському суду міста Києва";
22.6. Доповнити пункт 6 реченням такого змісту:
"Відособлений підрозділ підприємства не може мати статусу юридичної особи";
22.7. У пункті 10:
22.7.1. Доповнити пункт після абзацу третього новим абзацом четвертим такого змісту:
"Якщо в розподільному акті (балансі) відображено лише розподіл майна, а дані про розподіл кредиторської і дебіторської заборгованості відсутні, розподіл заборгованості за наявності спору здійснюється між новоутвореними підприємствами пропорційно вартості отриманого ними майна".
У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим;
22.7.2. Новий абзац п'ятий доповнити реченням такого змісту: "Перетворення державного підприємства на підприємство, засноване на іншій формі власності, не припиняє його зобов'язань";
22.7.3. Доповнити пункт абзацом шостим такого змісту:
"Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину";
22.8. Доповнити роз'яснення після пункту 10 новим пунктом 10-1 такого змісту:
"10-1. У разі якщо реорганізація підприємства сталася під час вирішення господарським судом спору, учасником якого воно є, господарський суд за клопотанням відповідного підприємства чи організації або за власною ініціативою здійснює заміну сторони у спорі її правонаступником згідно із статтею 25 Господарського процесуального кодексу України. Процесуальне правонаступництво може мати місце і в тому разі, коли реорганізація відбулася до подання позову, але відповідачем у позовній заяві зазначено реорганізоване підприємство.
Правонаступник повинен довести факт правонаступництва, подавши, зокрема, документи, які підтверджують припинення існування реорганізованого підприємства і створення у зв'язку з цим нового (або нових).
Необхідно враховувати, що правонаступник, який бере участь у судовому процесі, в усіх своїх діях зв'язаний попередніми процесуальними діями реорганізованого підприємствами. Наприклад, здійснена попереднім позивачем зміна підстави або предмету позову, зміна розміру позовних вимог тощо є обов'язковою для позивача-правонаступника";
22.9. В абзаці четвертому пункту 13 слово "арбітражного" замінити словом "судового".
22.10. Пункт 15 виключити.
22.11. У пункті 16:
22.11.1. Абзац третій викласти у такій редакції:
"У процесі вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням зазначеної норми, господарським судам необхідно з'ясовувати, поперше, чи віднесено чинним законодавством до компетенції органу, що подає позов, здійснення контролю за діяльністю відповідача і, по-друге, наявність у такого органу права на звернення з позовом до господарського суду (частина друга статті 1 Господарського процесуального кодексу України)";
22.11.2. Абзац п'ятий доповнити реченнями такого змісту:
"Оцінюючи, наскільки шкода є значною, слід виходити з конкретних обставин справи, враховуючи, зокрема, розмір витрат, які зробила юридична (фізична) особа, що зазнала шкоди, чи має зробити для усунення згаданих наслідків. На підтвердження факту порушення та розміру шкоди можуть подаватися будь-які докази з додержанням вимог щодо їх належності, зокрема, акти та інші матеріали перевірок, прийняті за їх підсумками акти державних та інших органів (рішення, постанови, накази тощо), документи, що свідчать про застосування до підприємства штрафних та фінансових санкцій і т.інш.";
22.11.3. Доповнити пункт новим абзацом такого змісту:
"У розгляді справ, пов'язаних із ліквідацією підприємств, господарському суду необхідно здійснювати оцінку усіх фактичних обставин, за яких вчинено порушення, і можливі наслідки задоволення позову, у тому числі для інших юридичних осіб та громадян";
22.12. У пункті 18:
22.12.1. В абзаці четвертому підпункту 18.1 слово "свого" замінити словами "своєї назви, організаційно-правової форми, форми власності та";
22.12.2. Доповнити підпункт 18.1 після абзацу четвертого новими абзацами п'ятим і шостим такого змісту:
"визнання підприємства банкрутом;
неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно з законодавством".
У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом сьомим;
22.12.3. Решту абзаців підпункту 18.1 замінити новими підпунктами 18.1.1 -18.1.5 у такій редакції:
"18.1.1. У разі виникнення спору про визнання установчих документів підприємства недійсними позов може бути поданий на підставі як пункту 2 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні", так і частини вісімнадцятої статті 8 Закону України "Про підприємництво", тобто про скасування державної реєстрації.
18.1.2. Обов'язок доведення обставин, пов'язаних із здійсненням діяльності, що суперечить чинному законодавству чи установчим документам, покладається на позивача.
Згідно із частиною першої статті 26 Цивільного кодексу України юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Отже такою, що суперечить установчим документам, може вважатися діяльність підприємства, яка не відповідає цілям його створення, зазначеним у статуті (установчому договорі).
Діяльністю, що суперечить чинному законодавству, може бути визнана діяльність, яка заборонена законом (наприклад, укладання угод стосовно предметів, вилучених з цивільного обігу, здійснення підприємницької діяльності без відповідної ліцензії тощо). Підставою для скасування державної реєстрації підприємства є постійне протягом певного періоду часу здійснення такої діяльності. Окремі порушення чинного законодавства, яких припускалося підприємство у здійсненні діяльності, що сама по собі не суперечить закону, не тягнуть за собою правових наслідків у вигляді скасування його державної реєстрації.
18.1.3. Відповідно до частини сімнадцятої статті 8 Закону України "Про підприємництво" орган державної реєстрації може звернутися до господарського суду з позовом про скасування державної реєстрації у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності вимоги щодо повідомлення цього органу у семиденний строк про зміну свого місцезнаходження (частина шістнадцята цієї ж статті). Позивач згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України повинен подати докази того, що суб'єкт підприємницької діяльності фактично змінив своє місцезнаходження. Такими доказами можуть бути відповідні акти, складені працівниками органів, що здійснюють контроль за діяльністю цих суб'єктів, довідки органів управління житлово-комунальним господарством або орендодавців за договором оренди державного майна про фактичну відсутність суб'єкта підприємницької діяльності за його місцезнаходженням тощо, у сукупності з іншими доказами, які підтверджують його фактичне місцезнаходження - довідками та квитанціями відділень зв'язку, рекламними оголошеннями, транспортними накладними, платіжними документами та ін.
Необхідно враховувати, що саме лише припинення підприємницької діяльності за відсутності доказів зміни суб'єктом підприємницької діяльності свого місцезнаходження без своєчасного сповіщення про це реєструючого органу не є підставою для прийняття рішення про скасування державної реєстрації.
Господарським судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 30 Цивільного кодексу України місцем знаходження юридичної особи визнається місцезнаходження її постійно діючого органу. Тому підставою для скасування державної реєстрації може бути лише несповіщення в установлений строк про зміну саме цієї адреси, а не адрес окремих виробничих підрозділів суб'єкта підприємницької діяльності.
18.1.4. У разі несвоєчасного сповіщення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми і форми власності (частина одинадцята статті 8 Закону України "Про підприємництво" позов про скасування державної реєстрації може бути подано органом, що здійснює таку реєстрацію, а також прокурором чи його заступником (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Слід мати на увазі, що зміна складу учасників господарського товариства або зміна засновника приватного підприємства не тягнуть за собою зміни організаційної форми, а так само не змінюють форми власності. Такі зміни не є підставою для перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, і отже, неповідомлення про них не може вважатися підставою для скасування державної реєстрації.
18.1.5. У вирішенні спорів, пов'язаних зі скасуванням державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у зв'язку з неподанням ним протягом року податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, господарські суди повинні враховувати таке.
Строки подання відповідних документів встановлено згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419, а також наказом Державної податкової адміністрації України від 08.07.97 N 214 (з подальшими змінами і доповненнями), яким затверджено Порядок складання декларації про прибуток підприємства. Таким чином рік, протягом якого суб'єкт підприємницької діяльності не звітував перед податковим органом, повинен обчислюватись з дати, коли необхідну звітність було подано востаннє.
За змістом пункту 17 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позови про скасування державної реєстрації у випадках неподання необхідних документів вправі подавати органи цієї служби";
22.13. Пункт 19 викласти у такій редакції:
"19. Чинне законодавство, зокрема, пункт 1 статті 3, пункт 1 статті 5 і пункт 1 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні", статті 4 і 19 Закону України "Про господарські товариства", передбачає у ряді випадків необхідність погодження рішень про створення, реорганізацію і ліквідацію (припинення діяльності) підприємств з антимонопольними органами. Такі випадки передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.94 N 765 "Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.97 N 499, а щодо господарських товариств - Положенням про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації, затвердженим Указом Президента України від 11.05.94 N 224.
Порядок розгляду заяв на одержання згоди визначається Антимонопольним комітетом України.
У разі відмови Антимонопольного комітету України чи його органу у наданні згоди на створення, реорганізацію, ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності засновник останнього, який є підприємством чи організацією у розумінні частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України, вправі звернутися до господарського суду із заявою про визнання недійсним відповідного акта Антимонопольного комітету України.
У разі відсутності згоди Антимонопольного комітету України чи його органу на створення, реорганізацію або ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію), затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.02.2002 N 33-р, акт державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності або рішення про його реорганізацію чи ліквідацію мають визнаватися недійсними";
22.14. У пункті 20:
22.14.1. В абзаці другому слова "(у разі ліквідації господарського товариства - його засновникам)" виключити, а слова "в арбітражному" замінити словами "у судовому";
22.14.2. Доповнити пункт абзацами такого змісту:
"Створення господарським судом ліквідаційної комісії та проведення ліквідаційної процедури, за винятком випадків, зазначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і здійснення контролю за процесом ліквідації підприємства Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.
Обов'язки щодо здійснення ліквідації підприємства не можуть покладатися господарським судом на орган, який здійснив державну реєстрацію цього підприємства, у тому числі і в тих випадках, коли судове рішення про скасування такої реєстрації прийнято за позовом зазначеного органу";
22.15. Перше речення абзацу другого пункту 21 доповнити словами: "і отже може бути учасником судового процесу на загальних підставах".
23. У роз'ясненні від 10.12.96 N 02-5/422 "Про судове рішення":
23.1. У тексті роз'яснення, крім абзацу третього вступної частини, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
23.2. У вступній частині:
23.2.1. В абзаці першому слова "перевірка рішень та постанов (далі - рішення) у порядку нагляду" замінити словами "перегляд судових актів", слово і цифри "статей 3, 4, 84, 86, 108" виключити, а слова "Арбітражного процесуального кодексу України (у подальшому - АПК)" замінити словами "Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)";
23.2.2. В абзаці третьому виключити слова і цифри "та керуючись п.3 статті 12 Закону України "Про арбітражний суд";
23.3. У пункті 1 виключити слова і цифри "і частини першої статті 108";
23.4. У пункті 2 абзац другий виключити;
23.5. У пункті 4 цифри і слова "71 АПК щодо рівності сторін перед законом і арбітражним судом" замінити цифрами і словами "4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом";
23.6. У пункті 5 виключити слово і цифри "та 108";
23.7. У пункті 6 слова "частини другої" виключити;
23.8. В абзаці першому пункту 8 цифри і слово "22, 23 та 71" замінити цифрами і літерою "22 і 23";
23.9. Підпункт 9.6 пункту 9 викласти у такій редакції:
"9.6. В ухвалах зі справ, у яких сторони досягли мирової угоди (частина четверта статті 121 ГПК), - про затвердження відповідної угоди";
23.10. У пункті 10 слово "друга" замінити словом "третя";
23.11. У пункті 11:
23.11.1. В абзаці третьому слова і цифри "перевірені у порядку нагляду за заявою сторони чи протестом прокурора або з ініціативи суду (розділ XII АПК)" замінити словами і цифрами "оскаржені у порядку, передбаченому розділами XII і XII-1 ГПК";
23.11.2. В абзаці четвертому слова і цифри "у порядку нагляду (пункт 4 статті 107 АПК)" замінити словами і цифрами "в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111-10 ГПК)";
23.12. У пункті 14:
23.12.1. У першому реченні слова і цифри "перевірці у порядку нагляду за правилами розділу XII АПК" замінити словами "перегляду за правилами ГПК";
23.12.2. У другому реченні слова "наглядова інстанція" замінити словами "апеляційна або касаційна інстанція";
23.13. У пункті 15 слова "перевірки у порядку нагляду" замінити словами "перегляду в апеляційному чи у касаційному порядку", а слова і цифри "стаття 111 АПК" виключити;
23.14. Пункт 16 викласти у такій редакції:
"16. Згідно із статтями 101 і 111-9 ГПК апеляційна і касаційна інстанції вправі прийняти додаткове рішення, роз'яснити чи виправити його лише стосовно прийнятих ними процесуальних документів, але не рішень, прийнятих у першій інстанції".
( Пункт 24 втратив чинність на підставі Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду N 04-5/1799 від 15.10.2004 )
25. У роз'ясненні від 06.08.97 N 02-5/276 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про підприємництво" (у редакції роз'яснення від 03.06.98 N 02-5/202:
25.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини, пунктів 9 і 10, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
25.2. У пункті 1:
25.2.1. Абзац перший після слова "Закону" доповнити словами "України "Про підприємництво" (далі - Закон)";
25.2.2. Підпункт 1.1 після слів "Господарського процесуального кодексу України" доповнити словом і абревіатурою "(далі - ГПК)";
25.2.3. У підпункті 1.2 слова "Арбітражного процесуального кодексу України ( у подальшому - АПК)" замінити абревіатурою "ГПК", а слова "частини другої" виключити;
25.3. В абзаці другому пункту 3 слова "судом або арбітражним судом" замінити словами "господарським судом".
26. У роз'ясненні від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України":
26.1. У заголовку і тексті роз'яснення, крім вступної частини і пункту 5, слова "арбітражний", "арбітражні" і "арбітражний процес" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський", "господарські" і "судовий процес" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
26.2. У вступній частині слова "(далі - АПК)" замінити словами "(нині - Господарський процесуальний кодекс України, далі - ГПК)";
26.3. У пункті 1:
26.3.1. В абзаці першому підпункту 1.2 слова "перевірці в порядку нагляду" замінити словами "перегляді в апеляційному чи у касаційному порядку";
26.3.2. Абзац другий підпункту 1.2 викласти у такій редакції:
"Сторони або прокурор можуть заявити відвід голові господарського суду чи його заступнику лише у разі прийняття ними справи до свого провадження у першій інстанції. У цих випадках питання про відвід заступника голови вирішується головою відповідного господарського суду, а щодо відводу голови господарського суду - президією Вищого господарського суду України в триденний строк з дня надходження заяви про відвід (частина п'ята статті 20 ГПК)";
26.3.3. Абзац третій підпункту 1.2 виключити;
26.3.4. Перше речення абзацу другого підпункту 1.3 викласти у такій редакції:
"У спорах, зазначених у частині другій статті 5 ГПК, задоволення такого клопотання можливе лише за умови вжиття щодо іншого відповідача заходів досудового врегулювання спору";
26.3.5. В абзаці п'ятому підпункту 1.3 слова і цифри "перевірені у порядку нагляду (стаття 111 АПК)" замінити словами і цифрами "переглянуті в апеляційному та у касаційному порядку (статті 106 і 111-13 ГПК)";
26.3.6. В абзаці шостому підпункту 1.3 слова і цифри "пунктом 3 статті 107 АПК" замінити словами і цифрами "пунктом 3 частини третьої статті 104 ГПК";
26.3.7. У підпункті 1.5 слова "доарбітражного врегулювання спору" замінити словами і цифрою "досудового врегулювання спору у випадках, передбачених частиною другою статті 5 ГПК";
26.3.8. У підпункті 1.6:
26.3.8-1. В абзаці другому слова "доарбітражного врегулювання" замінити словами "досудового врегулювання";
26.3.8-2. Останній абзац викласти у такій редакції:
"На підставі статей 106 і 111-13 ГПК ухвали про залучення до участі у справі третіх осіб або їх вступ у справу перегляду в апеляційному та у касаційному порядку не підлягають";
26.3.9. Останній абзац підпункту 1.8 та другий абзац підпункту 1.9 виключити;
26.3.10. Останнє речення підпункту 1.9 викласти у такій редакції:
"Згідно із статтями 106 і 111-13 ГПК така ухвала не підлягає перегляду в апеляційному та у касаційному порядку";
26.4. У пункті 3:
26.4.1. Підпункт 3.2 доповнити абзацом такого змісту:
"Суд не вправі повернути позовну заяву також з мотиву недодання документів, що є доказами, оскільки позивач може їх надавати, а суд - вимагати їх надання до закінчення розгляду справ";
26.4.2. Абзац третій підпункту 3.3 після слів "у встановлених порядку і розмірі" доповнити словами "витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".
У цьому ж абзаці слова "доарбітражного врегулювання спору" замінити словами "досудового врегулювання спору у випадках, передбачених частиною другою статті 5 ГПК";
26.4.3. Абзаци п'ятий і шостий підпункту 3.3 викласти у такій редакції:
"Що ж до доказів досудового врегулювання спорів, які виникають у процесі зміни та розірвання певної категорії господарських спорів (стаття 11 ГПК), то слід виходити з того, що такими доказами можуть бути, зокрема, лист, який містить відповідну вимогу, відомості про пропозиції однієї сторони і про розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано.
Про повернення позовної заяви і доданих до неї документів виноситься ухвала, яку може бути оскаржено (частина друга статті 63 ГПК)";
26.4.4. Доповнити підпункт 3.3 абзацами такого змісту:
"Якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5, 6 і 10 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. У разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: витребування необхідних доказів чи обгрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів. Повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясовано безпосередньо у судовому засіданні. Не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу можливо стягнути за результатами розгляду справи.
Що ж до підстав повернення позову, зазначених у пунктах 1 і 3 статті 63 ГПК, то у разі їх виявлення після прийняття позовної заяви позов, з урахуванням конкретних обставин, підлягає залишенню без розгляду згідно з пунктом 1 або пунктом 3 статті 81 ГПК, або ж провадження зі справи припиняється відповідно до пункту 3 статті 80 ГПК.
У застосуванні пункту 1 статті 63 і пункту 1 статті 81 ГПК слід мати на увазі таке.
Коли до позовної заяви не додано документ, що підтверджує повноваження посадової особи, яка її підписала, суддя повертає заяву без розгляду, а якщо він не зробив цього, то в процесі підготовки справи до судового розгляду пропонує позивачеві надати відповідний документ. У разі його неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. Посилання у заяві лише на номер і дату довіреності є недостатнім, і така заява підлягає поверненню";
26.4.5. Перше речення підпункту 3.4 доповнити словами "(зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта державного органу і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом прийомки або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо)";
26.4.6. В абзаці першому підпункту 3.5 слова і цифри "перевірці у порядку нагляду (стаття 111 АПК)" замінити словами і цифрами "оскарженню в апеляційному та у касаційному порядку (статті 106 і 111-13 ГПК)";
26.4.7. У підпункті 3.6:
26.4.7-1. Абзац перший замінити трьома новими абзацами у такій редакції:
"3.6. Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві".
У зв'язку з цим абзаци другий-четвертий вважати відповідно абзацами четвертим - шостим;
26.4.7-2. У нових абзацах п'ятому і шостому виключити слова "частини другої" перед словами і цифрами "статті 83 ГПК"
26.4.8. Підпункт 3.7 викласти у такій редакції:
"3.7. Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Ця норма не застосовується під час розгляду справи в інших інстанціях. Зазначені права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи у першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд суду першої інстанції.
Зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обгрунтовує свою вимогу до відповідача. Так, якщо вимога про визнання угоди недійсною замінюється вимогою про розірвання договору і наводяться інші підстави відповідної вимоги, то має місце зміна предмету і підстави позову. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
Згідно з частиною четвертою статті 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства";
26.4.9. У підпункті 3.9.1 слова "частини другої" виключити, а слова "доарбітражного врегулювання спору у цій частині" замінити словами і цифрою "досудового врегулювання спору у цій частині, якщо таке врегулювання для даного спору передбачено статтею 5 ГПК";
26.4.9. В абзаці другому підпункту 3.9.2, у першому, другому та четвертому реченнях підпункту 3.9.3 і в обох реченнях підпункту 3.9.4 виключити слова "частини другої";
26.4.10. Доповнити пункт підпунктами 3.9.5 і 3.9.6 такого змісту:
"3.9.5. Згідно із статтею 85 ГПК господарський суд, розглянувши справу по суті, у тому ж судовому засіданні оголошує рішення з додержанням вимог статті 84 цього Кодексу.
Мотивоване рішення і раніше оголошені вступна та резолютивна його частини підписуються усіма суддями, які беруть участь у його прийнятті.
Вступна і резолютивна частини мотивованого рішення мають дослівно відповідати вступній і резолютивній частинам рішення, оголошеним після закінчення розгляду справи.
До справи долучаються як оголошені вступна і резолютивна частини рішення, так і рішення, складене в остаточній формі.
3.9.6. Одним із засобів вирішення господарського суду є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову (частини перша і третя статті 78 ГПК).
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами позивача (частина третя статті 26 ГПК), і отже вправі укладати мирові угоди на загальних підставах.
Представник будь-якої із сторін вправі укладати мирову угоду від її імені лише у разі, коли відповідні повноваження прямо обумовлені у довіреності.
Мирова угода може містити й часткові поступки, наприклад, про зменшення позовних вимог або про часткове визнання позову.
Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.
Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи.
В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
У разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди";
26.5. Пункт 4 виключити;
26.6. Пункт 6 викласти у такій редакції:
"6. Господарським судам слід також керуватися роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України (з подальшими змінами і доповненнями) з питань, які не включені до даного роз'яснення, а саме:
6.1. "Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України від (від 02.12.92 N 01-6/1444);
6.2. "Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита" (від 17.02.94 N 02-5/114);
6.3. "Про участь в судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" (від 28.07.94 N 02-5/492);
6.4. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (від 23.08.94 N 02-5/611);
6.5. "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" (від 23.08.94 N 02-5/612);
6.6. "Про деякі питання практики застосування розділу II Господарського процесуального Кодексу України" (від 01.11.95 N 02-5/781);
6.7. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (від 08.02.96 N 02-5/62);
6.8. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" (від 12.09.96 N 02-5/333);
6.9. "Про судове рішення" (від 10.12.96 N 02-5/422);
6.10. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (від 04.03.98 N 02-5/78);
6.11. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (від 28.03.2002 N 04-5/365);
6.12. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (від 28.03.2002 N 04-5/366);
6.13. "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" (від 28.03.2002 N 04-5/367);
6.14. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (від 21.05.2002 N 04-5/563);
6.15. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (від 22.05.2002 N 04-5/570);
6.16. "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" (від 31.05.2002 N 04-5/608)".
27. У роз'ясненні від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Арбітражного процесуального кодексу України":
27.1. У заголовку і у пункті 1 слова "Арбітражного процесуального кодексу України" замінити словами "Господарського процесуального кодексу України";
27.2. У тексті роз'яснення, крім вступної частини і назви "Вищий арбітражний суд України" у підпункті 4.3 пункту 4, слова "арбітражний суд", "арбітражні суди", "арбітражні витрати" "доарбітражне врегулювання" і "арбітражний процес" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський суд", "господарські суди", "судові витрати", "досудове врегулювання" і "судовий процес" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
27.3. У вступній частині виключити слова "у зв'язку з надходженням від арбітражних судів запитів щодо складу і розподілу арбітражних витрат та";
27.4. У пункті 1:
27.4.1. В абзаці першому слова "за участь у розгляді справи перекладача" замінити словами "витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу";
27.4.2. Абзац другий викласти у такій редакції:
"До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК)";
27.4.3. Абзац третій виключити;
27.5. У пункті 3 слова "про перевірку в порядку нагляду рішень, постанов, а також ухвал про припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду, про розподіл арбітражних витрат" замінити словами "апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови";
27.6. У пункті 4:
27.6.1. У підпункті 4.3 слова "підвідомчості спорів і" замінити словами "підсудності справ та";
27.6.2. Підпункт 4.10 виключити;
27.7. Третє речення абзацу другого пункту 5 викласти у такій редакції: "Невиконання цієї вимоги тягне повернення позовної заяви або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду на підставі відповідно пункту 4 частини першої статті 63 або пункту 3 частини п'ятої статті 113 ГПК";
27.8. У пункті 6:
27.8.1. У підпункті 6.2 слова і цифри "у разі прийняття арбітражним судом рішення на підставі досягнутої між сторонами угоди (стаття 73 АПК)" замінити словами і цифрами "у разі винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК)";
27.8.2. У підпункті 6.4 слова "перевірку рішення в порядку нагляду" замінити словами "перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку";
27.9. У пункті 8:
27.9.1. В абзаці третьому слова "перевірку рішення в порядку нагляду" замінити словами "перегляд рішення в апеляційному чи у касаційному порядку", а цифри "105" замінити цифрами "97, 111-3";
27.9.2. В абзаці четвертому:
27.9.2.-1. Слова "перевірку в порядку нагляду ухвал, можливість перевірки" замінити словами "перегляд в апеляційному або у касаційному порядку ухвал, можливість оскарження";
27.9.2.-2. Доповнити абзац після цифри "120" словами і цифрами "частина четверта статті 121, статті 121-1";
27.9.2.-3. У другому реченні після слів "у таких випадках" зазначити слово "апеляційний", а слово і цифри "статті 111" замінити словами і цифрою "частини першої статті 106";
27.9.3. В абзаці шостому слова "перевірку рішення в порядку нагляду чи про перегляд його" замінити словами "перегляд рішення в апеляційному, касаційному порядку чи";
27.10. Пункт 10 викласти у такій редакції:
"10. Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг";
27.11. Доповнити роз'яснення пунктом 11 такого змісту:
"11. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".
28. У роз'ясненні від 11.11.98 N 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи":
28.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські", слова "арбітражний процес" - словами "судовий процес" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
28.2. Абзац перший вступної частини виключити;
28.3. У пункті 3:
28.3.1. Абзац четвертий викласти у такій редакції:
"За змістом статті 101 ГПК апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку. Що ж до суду касаційної інстанції, то він таким правом не наділений, оскільки відповідно до статті 111-7 ГПК не може збирати нові докази";
28.3.2. В абзаці шостому цифру "5" замінити словом "п'ята";
28.4. В абзаці третьому пункту 7:
28.4.1. Друге речення викласти у такій редакції: "Така відмова не може тягти за собою наслідків, передбачених статтею 385 Кримінального кодексу України";
28.4.2. Третє речення виключити;
28.5. В абзаці першому пункту 10 цифри "178" і "179" замінити відповідно цифрами "384" і "385";
28.6. У пункті 11 виключити останнє речення.
29. У роз'ясненні від 12.05.99 N 02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції":
29.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини, пунктів 5-7, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках;
29.2. У вступній частині слова "арбітражного процесу" замінити словами "судового процесу";
29.3. У пункті 3:
29.3.1. Перше речення викласти у такій редакції: "Належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову";
29.3.2. У другому реченні слова "частини другої" виключити.
30. У роз'ясненні від 24.12.99 N 02-5/602 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу":
30.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини і назви "Вищого арбітражного суду України" у пункті 10 роз'яснення, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
30.2. У підпункті 8.1 пункту 8 абзац перший виключити, а в абзаці другому цифри "14,15" замінити цифрами "13-16";
30.3. В абзаці третьому пункту 12 слова "пред'явлення претензій і" виключити;
30.4. Доповнити роз'яснення після пункту 12 новим пунктом 13 такого змісту:
"13. Якщо предметом застави є будівлі чи споруди, то у разі звернення стягнення на них заставодержатель має право одержати у встановленому порядку й земельну ділянку, на якій розташовано ці будівлі (споруди). Стаття 37 Закону не ставить наявність такого права у залежність від того, чи містить договір іпотеки будівлі (споруди) окрему умову про перехід права на земельну ділянку.
У разі звернення стягнення на будівлі (споруди) згідно з рішенням господарського суду відповідне рішення є підставою для оформлення права власності або користування відповідною земельною ділянкою у порядку, передбаченому Земельним кодексом України".
У зв'язку з цим пункти 13-15 вважати відповідно пунктами 14-16.
31. У роз'ясненні від 26.01.2000 N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів":
31.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини, пункту 9 і назви "Вищого арбітражного суду України" у пункті 10, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
31.2. В абзаці п'ятому підпункту 6.2 пункту 6 слова "названого Кодексу" замінити словами "Цивільного процесуального кодексу України";
31.3. В абзаці другому пункту 8 виключити слова "частини другої".
32. У роз'ясненні від 25.05.2000 N 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна":
32.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини і пункту 19, слова "арбітражний" і "арбітражні" замінити відповідно словами "господарський" і "господарські", а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
32.2. Абзац перший пункту 1 доповнити реченням такого змісту: "Крім того Законом регулюється оренда майна інших, крім державної та комунальної, форм власності майна, якщо орендарями виступають державні підприємства";
32.3. У пункті 3:
32.3.1. Абзац другий після слова "(корпоратизації)" доповнити словами "крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України";
32.3.2. Перше речення абзацу третього викласти у такій редакції:
"Підприємства мають право виступати орендодавцями, як правило, тільки щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 кв.м., а для того, щоб підприємство мало право передати в оренду структурний підрозділ (філію, цех, дільницю) або нерухоме майно (будівлю, споруду, приміщення) площею понад 200 кв.м., воно (підприємство) повинно одержати дозвіл Фонду державного майна України, його регіонального відділення, представництва";
32.4. У підпункті 4.1 пункту 4 цифри "19.04.96 N 458" замінити цифрами "17.04.2001 N 649";
32.5. У третьому реченні абзацу другого пункту 9 виключити слова "частини другої";
32.6. В останньому реченні пункту 12 слова "у претензійно-позовному порядку відповідно до вимог статті" замінити словами "у порядку, передбаченому статтею".
33. У пункті 19 роз'яснення від 18.04.2001 N 02-5/467 "Про внесення змін і доповнень та визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" слова "в абзаці першому" замінити словами "в абзаці п'ятому".
( Пункт 34 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 6 від 17.05.2011 )
35. У роз'ясненні від 27.06.2001 N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища":
35.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини, назви "Вищого арбітражного суду України" у підпункті 2.1 пункту 2, у підпункті 3.1 пункту 3 і у пункті 9, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
35.2. Підпункт 4.6.3 пункту 4 викласти у такій редакції:
"4.6.3. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника після попереднього погодження з органами Мінекоресурсів протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року. Отже вирішуючи питання про обгрунтованість стягнення з підприємства пені за прострочку сплати збору, господарському суду слід витребувати від позивача докази того, що він подає звіти про кількість викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального";
35.3. Підпункт 5.1 пункту 5 доповнити новим першим абзацом такого змісту:
"5.1. Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом".
У зв'язку з цим абзаци перший-третій вважати відповідно абзацами другим-четвертим;
35.4. У підпункті 8.1 пункту 8:
35.4.1. В абзаці першому слова і цифри "частини другої статті 25" замінити словами і цифрами "частини першої статті 33";
35.4.2. В абзаці четвертому виключити слова "колективної та" і "чи його заступника", а цифри "29" замінити цифрою "8".
II. Визнати таким, що втратило чинність, роз'яснення від 19.03.98 N 02-5/98 "Про деякі питання, що виникають у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів державної податкової служби та зворотним стягненням списаних ними у безспірному порядку сум".
Голова Вищого господарського
суду України

Д.Притика