З урахуванням Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" до категорії "спори щодо охорони здоров'я" слід також відносити спори з приводу: державної реєстрації небезпечних факторів; проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи; застосування органами санітарно-епідеміологічної служби передбачених законодавством заходів для припинення порушень санітарного законодавства; застосування адміністративної відповідальності та фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства тощо.
До категорії "спори щодо охорони здоров'я" слід також відносити спори з приводу реалізації владних управлінських функцій у сфері діяльності з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами, продуктами харчування; поводження з генетично модифікованими організмами; захисту прав споживачів.
З урахуванням Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року N 576, категорія "спори щодо дозвільної системи" (рядок 3.8 Класифікатора) охоплює спори з приводу: прийняття до експлуатації сховищ, складів, баз і приміщень для зберігання і використання спеціально визначених предметів і матеріалів (зокрема, зброї, вибухових матеріалів); відкриття підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система; видачі дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, облік, охорону, перевезення і використання згаданих предметів і матеріалів тощо. З урахуванням Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 року N 49, категорія "спори щодо застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї" (рядок 3.8 Класифікатора) об'єднує спори з приводу застосування спеціальних засобів особовим складом міліції та іншими працівниками органів і установ внутрішніх справ, військовослужбовцями внутрішніх військ, які залучаються до охорони громадського порядку і громадської безпеки.
Преамбула Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" передбачає, що обмеження у здійсненні грального бізнесу в Україні запроваджуються з метою захисту моральності та здоров'я населення. Тому категорію спорів з приводу реалізації таких обмежень віднесено до розділу 3 Класифікатора ("Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки").
16. До розділу 4 Класифікатора належать справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.
У цій сфері реалізуються, зокрема, такі владні управлінські функції, як підзаконне нормативне регулювання, індивідуальне правове регулювання статусу окремих осіб, матеріальних і нематеріальних об'єктів, державна підтримка. Тому до наведеної категорії спорів слід відносити, наприклад, спори щодо оскарження: рішення відповідного центрального органу виконавчої влади про встановлення державної системи спортивних звань, розрядів та категорій, порядок їх присвоєння та позбавлення (стаття 18 Закону України "Про фізичну культуру і спорт") ; рішення відповідного органу виконавчої влади про встановлення порядку передачі фільмокопій фільмів до державного фонду фільмів, умови зберігання вихідних матеріалів фільмів і фільмокопій та положення про державний фонд фільмів (стаття 17 Закону України "Про кінематографію") ; рішення про віднесення певного конкретного музейного предмета Музейного фонду України до Державного реєстру національного культурного надбання (стаття 16 Закону України "Про музеї та музейну справу") ; рішення про передачу до іншої бібліотеки документа, внесеного до Державного реєстру національного культурного надбання України, коли така передача мотивується незабезпеченням необхідних умов для зберігання документа (стаття 16 "Про бібліотеки і бібліотечну справу") ; рішення про присвоєння кінофільмові індексу, що обмежує його глядацьку аудиторію (пункт 7 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 року N 294) ; про присвоєння реставратору певної кваліфікаційної категорії (стаття 24 Закону України "Про музеї та музейну справу") ; рішення про позбавлення всеукраїнської творчої спілки статусу національної (стаття 12 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки") , спори з приводу використання Спеціального рахунку фінансової підтримки національної кінематографії (стаття 20 Закону України "Про кінематографію") .
Оскільки державне регулювання інноваційної діяльності спрямоване на забезпечення розвитку економіки (преамбула Закону України "Про інноваційну діяльність") , на оновлення виробництва та сфери послуг (преамбула Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні") , то спори з приводу реалізації цієї функції слід відносити не до загальної категорії "спори з приводу реалізації державної політики у сфері ... науки..." (рядок 4 Класифікатора), а до категорії "спори щодо державного регулювання інноваційної діяльності" (рядок 5.6 Класифікатора").
Розділ 4 Класифікатора охоплює також спори, що виникають у зв'язку із захистом суспільної моралі, наприклад спори щодо рішень: про визначення місць та територій, на яких заборонено розповсюдження продукції сексуального характеру та проведення видовищних заходів сексуального характеру; про обмеження обігу матеріалів і продукції сексуального характеру за віковою ознакою; про вилучення друкованої продукції та поліграфії сексуального чи еротичного характеру; про негативний висновок щодо можливості проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру (статті 8, 11, 12 Закону України "Про захист суспільної моралі") .
17. Розділ 5 Класифікатора охоплює спори з приводу реалізації державою своїх конституційних обов'язків у сфері економіки (зокрема, захист економічної конкуренції, управління об'єктами державної (комунальної) власності), а також спори з приводу реалізації нею інших функцій у цій сфері, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.
До категорії "спори щодо організації економічної діяльності" (рядок 5.1 Класифікатора) слід відносити спори з приводу процедурних порушень з боку суб'єктів владних повноважень під час реалізації ними, зокрема, таких владних управлінських функцій, як: державна реєстрація юридичних осіб, ліцензування, прийняття регуляторних актів. До цієї категорії слід відносити, наприклад, спори з приводу неприйняття органом ліцензування рішення за завою суб'єкта господарювання про видачу ліцензії або ж спори з приводу ненадання органом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб'єкту господарювання копії посвідчення (направлення) на проведення планового (позапланового) заходу.
Правовий режим державної реєстрації товариств, установ, інших організацій як юридичної особи є єдиним, незалежно від того, чи є вони підприємницькими; статус юридичної особи необхідний їм усім для можливості виступати учасником цивільних (господарських) правовідносин. Тому підкатегорія "спори щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (рядок 5.1.1 Класифікатора) охоплює спори щодо державної реєстрації як юридичної особи підприємницьких та інших організацій, зокрема політичних партій, релігійних організацій, театрів, органів самоорганізації населення тощо.
До підкатегорії "спори щодо ліцензування певних видів підприємницької діяльності" (рядок 5.1.2 Класифікатора) також слід відносити й ті спори з приводу процедурних порушень при ліцензуванні, на які Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" не поширюється. Так само до підкатегорії "спори щодо розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності" слід також відносити й ті спори з приводу процедурних порушень у сфері стандартизації і оцінки відповідності, на які Закон України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" не поширюється. Оскільки при зверненні до суду про анулювання (припинення дії) ліцензії суб'єкт владних повноважень повинен довести наявність порушень з боку ліцензіата, то такі спори слід пов'язувати з правовим інститутом, який визначає склад таких порушень. Тому спір про анулювання ліцензії на мовлення (стаття 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") слід відносити до категорії "спори щодо забезпечення прав... на свободу думки і слова" (рядок 2.2 Класифікатора), а не до підкатегорії "спори щодо ліцензування певних видів підприємницької діяльності" (рядок 5.1.2 Класифікатора).
Оскільки стандарти і технічні регламенти мають міжгалузевий характер (запроваджуються з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісній практиці (стаття 13 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності") ) та призначені сприяти розвитку національної економіки (пояснювальна записка до законопроекту від 25.08.2005 "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" реєстр. N 8037), то спори з приводу процедурних порушень при запровадженні та застосуванні стандартів і технічних регламентів включено до категорії "спори з приводу організації господарської діяльності" (рядок 5.1 Класифікатора).
Рядки 5.2-5.7 Класифікатора передбачають спори з приводу владних управлінських функцій, які держава реалізує в переважній більшості галузей економіки, а також у сферах господарювання, передбачених іншими розділами Класифікатора, зокрема функції: митного регулювання, захисту національного товаровиробника від певних видів імпорту, захисту економічної конкуренції, регулювання цін, управління об'єктами державної власності тощо. Тому, наприклад, спір щодо державного регулювання цін у галузі електроенергетики слід відносити до категорії "спори щодо державного регулювання цін і тарифів" (рядок 5.4 Класифікатора), а не до підкатегорії "спори щодо електроенергетики" (рядок 5.8.2 Класифікатора), або ж так само спори з приводу захисту конкуренції у сфері транспорту слід відносити до категорії "спори щодо захисту конкуренції" (рядок 5.3 Класифікатора), а не до підкатегорії "спори щодо транспорту та перевезення пасажирів" (рядок 3.7.2 Класифікатора).
Категорія "спори щодо захисту економічної конкуренції" (рядок 5.3 Класифікатора) охоплює, у тому числі, спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Антимонопольного комітету України. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України сформувала позицію, за якою "юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органами АМКУ як суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності" (постанова ВСУ від 23 вересня 2008 року (Єдиний державний реєстр судових рішень України, N 2302337); постанова ВСУ від 7 жовтня 2008 року (Єдиний державний реєстр судових рішень України, N 2397400)).
З огляду на частину другу статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" спори з приводу управління такими об'єктами, як земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, залежно від змісту спору слід відносити до розділу 6 "справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування" або розділу 7 "справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища", а не до категорії "управління об'єктами державної (комунальної) власності" (рядок 5.5 Класифікатора).
До категорії "спори щодо здійснення державних закупівель" (рядок 5.5 Класифікатора), серед інших, також належать спори з приводу контролю за державними закупівлями, що на сьогодні здійснюється Рахунковою палатою, Антимонопольним комітетом України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України, Державним комітетом статистики України.
Забезпечення правової охорони інтелектуальної власності є одним з основних завдань при розбудові Україною інноваційної моделі розвитку економіки (преамбула Рекомендацій парламентських слухань "Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування", схвалених Постановою Верховної Ради України від 27 червня 2007 року N 1243-V) . Тому спори щодо охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності слід відносити до однойменної категорії (рядок 5.7 Класифікатора). При цьому необхідно підкреслити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України державна реєстрація є владною управлінською функцією, а тому спори з приводу її реалізації належать саме до адміністративної юрисдикції (постанова ВСУ від 6 листопада 2007 року (Єдиний державний реєстр судових рішень України, N 1291075)). Крім того, якщо приватна особа - позивач поряд із публічно-правовою вимогою щодо державної реєстрації не заявляє приватно-правових вимог до інших приватних осіб, така справа є справою адміністративної юрисдикції (зокрема, ухвала ВАСУ від 6 вересня 2007 року (Єдиний державний реєстр судових рішень України, N 1153179)).
До категорії "спори з приводу реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки" (рядок 5.8 Класифікатора) належать спори з приводу реалізації у певній окремій сфері економіки владних управлінських функцій, крім тих функцій, спори з приводу яких передбачені рядками 5.1-5.7 Класифікатора. Якщо певна галузь економіки у рядках 5.8.1-5.8.3 Класифікатора не передбачена, то спори що виникають у ній, слід включати до рядка 5.8 Класифікатора.
З урахуванням Закону України "Про радіочастотний ресурс України" підкатегорія "спори, що виникають у сфері радіочастотного ресурсу" (рядок 5.8.1 Класифікатора" охоплює, зокрема, спори з приводу: видачі дозволів на ввезення з-за кордону і реалізацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв; видачі дозволів на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою; державного нагляду за дотриманням законодавства про радіочастотний ресурс України та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України; притягнення до адміністративної відповідальності, застосування санкцій (у тому числі штрафних) за порушення законодавства про радіочастотний ресурс України тощо.
18. У розділі 6 Класифікатора об'єднано категорії справ, що виникають з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування. Це зроблено на тій підставі, що метою реалізації певної групи владних управлінських функцій є забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, досягнення раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень (преамбули та статті 1 законів України "Про основи містобудування" та "Про землеустрій") .
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010 спори приватних осіб з органами місцевого самоврядування щодо оскарження їх рішень (дій, бездіяльності) у сфері розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать саме до адміністративної юрисдикції. Тому для обліку цих спорів передбачено однойменну категорію (рядок 6.2.1 Класифікатора). При цьому необхідно підкреслити, що відповідно до статей 118, 123, 128 Земельного кодексу України основне питання, яке досліджується місцевими органами влади при передачі (продажу) земельної ділянки, - це відповідність такої передачі (продажу) вимогам землеустрою. Через це наведені спори необхідно обліковувати саме в розділі 6 Класифікатора, а не у розділі 7 Класифікатора ("спори з приводу охорони навколишнього природного середовища").
Спори з приводу стимулювання розвитку регіонів, реалізації політики щодо гірських населених пунктів та розвитку малих міст (наприклад, спір з приводу виконання угоди між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською чи Севастопольською міською радою щодо регіонального розвитку (стаття 4 Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів") ) слід відносити до загальної категорії "спори з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування" (рядок 6 Класифікатора).
18. Розділ 7 Класифікатора охоплює спори з приводу охорони навколишнього природного середовища, крім справ, передбачених іншими Розділами Класифікатора.
Спори з приводу охорони навколишнього природного середовища об'єднує те, що вони виникають у зв'язку реалізацією публічно-правових заходів, які вживаються з метою зменшення негативного впливу суспільної життєдіяльності на довкілля. Наприклад, з приводу охорони атмосферного повітря можуть виникати, зокрема, такі спори: щодо видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, якщо така діяльність порушує вимоги законодавства; щодо видачі дозволів на гранично допустимі рівні шуму, що утворюється стаціонарними джерелами; щодо видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин і вплив на стан атмосферного повітря фізичних та біологічних факторів, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки.
Спори з приводу припинення права користування земельною ділянкою у зв'язку із її використанням з порушенням екологічних вимог слід відносити до категорії "спори щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів" (рядок 7.1 Класифікатора). У свою чергу спори щодо вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності, будучи пов'язаними з функцією забезпечення "перспектив розвитку територій" (пояснювальна записка до законопроекту від 30.01.2009, реєстр N 3682), належать до розділу 6 Класифікатора.
19. Розділ 8 Класифікатора охоплює спори з приводу реалізації податкової політики, а також спори за зверненнями податкових органів щодо стягнення коштів, отриманих без установлених законом підстав, та припинення державної реєстрації юридичної особи або суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, крім справ, передбачених розділом 13 Класифікатора.
У рядках 8.1.1-8.1.4 Класифікатора обліковуються спори, зміст яких безпосередньо не пов'язаний із визначенням розміру заборгованості з певного конкретного податку (збору, обов'язкового платежу). Рядок 8.1.5 Класифікатора охоплює спори за зверненням податкового органу щодо стягнення податкової заборгованості незалежно від того, чи пов'язаний такий спір із визначенням розміру податкової заборгованості. Якщо спір безпосередньо не стосується встановлення розміру заборгованості із певного податку (збору, обов'язкового платежу) і не передбачений в одному з рядків 8.1.1-8.1.5 Класифікатора, то такий спір належить відносити до рядка 8.1 Класифікатора.
У рядках 8.2.1-8.2.15 Класифікатора обліковуватимуться спори з приводу сплати певного виду податку (збору, обов'язкового платежу), крім спорів, передбачених рядком 8.1.5 Класифікатора.
Категорія "спори щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість" (рядок 8.2.3 Класифікатора) охоплює спори за позовами платників податків про стягнення відповідного бюджетного відшкодування. У свою чергу спори щодо оскарження рішень податкових органів про зменшення розміру такого відшкодування слід відносити до підкатегорії "спори щодо податку на додану вартість, що адмініструється органами державної податкової служби" (рядок 8.2.1 Класифікатора).
Категорія "спори щодо акцизного збору, що адмініструється органами державної податкової служби України" (рядок 8.2.4 Класифікатора), серед інших, включає спори з приводу застосування органами державної податкової служби санкцій за виробництво і торгівлю спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, здійснювані з порушенням закону.
20. Розділ 9 Класифікатора охоплює справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора
Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Тобто у фінансовому звітуванні, а значить і у фінансовому контролі, фіскальні цілі не є основними. До того ж поряд із державними фіскальними (податковими) органами у державному регулюванні фінансових відносин також беруть участь й інші суб'єкти владних повноважень: відносин із застосування реєстраторів розрахункових операцій - Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство економіки України; відносин зі здійснення валютних операцій - Національний банк України, Міністерство транспорту та зв'язку України, Державна митна служба України; відносин у сфері обігу готівки - Національний банк України, органи Міністерства внутрішніх справ України, контрольно-ревізійної служби, фінансові органи. Тому спори з тих фінансових правовідносин, що не пов'язані з адмініструванням податків (зборів, обов'язкових платежів), включено до розділу 9 Класифікатора, окремо від спорів із податкових правовідносин. Разом із тим, вітчизняна практика показує, що фінансовий контроль здійснюється перш за все саме з фіскальною метою. З урахуванням цього відповідні фінансові спори (рядки 9.1.1, 9.2.1 Класифікатора) за участю податкових органів можуть бути віднесені до спеціалізації тих же суддів (судових палат), які будуть спеціалізуватись на розгляді спорів із податкових правовідносин.
Категорія "спори у сфері валютного регулювання і валютного контролю" (рядок 9.1 Класифікатора) не включає спори з приводу державного регулювання розрахунків в іноземній валюті.
Категорія "спори у сфері грошового обігу та розрахунків" (рядок 9.2 Класифікатора), серед інших, спорів включає також спори з приводу державного регулювання: застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; обігу готівки; розрахунків в іноземній валюті; товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.
21. Розділ 10 Класифікатора охоплює спори з приводу реалізації владних управлінських функцій, що є формою виконання державою своїх обов'язків за статтями 43, 46 Конституції України - гарантування конституційних прав особи на працю та соціальних захист, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора
З огляду на Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" до підкатегорії "соціальний захист сімей із дітьми" (рядок 10.3.3 Класифікатора) належать, зокрема, спори з приводу призначення та виплати допомоги: у зв'язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини, при усиновленні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, на дітей одиноким матерям.
Спори щодо соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей, ветеранів війни, ветеранів праці та інших громадян похилого віку, малозабезпечених сімей та інших категорій осіб слід відносити до категорії "спори щодо соціального захисту" (рядок 10.3 Класифікатора).
При віднесенні певного спору до категорії "спори щодо забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов; забезпечення житлом громадян, які мають право отримання соціального житла" необхідно враховувати правові позиції Верховного Суду України щодо юрисдикційної належності спорів у цій сфері.
22. Розділ 11 Класифікатора охоплює спори з приводу державного регулювання інститутів, без яких належне правосуддя є неможливим, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.
Категорія "спори у сфері адвокатури" (рядок 11.3 Класифікатора) охоплює, зокрема, спори з приводу: видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності; припинення адвокатської діяльності за рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Категорія "спори у сфері нотаріату" (рядок 11.4 Класифікатора) охоплює, зокрема, спори з приводу: допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності (видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю); анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; реєстрації приватної нотаріальної діяльності; перевірки відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим законом умовам; зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса; припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.
З огляду на Закон України "Про судову експертизу" у сфері державного регулювання судово-експертної діяльності можуть виникати, зокрема, такі спори: з приводу присвоєння кваліфікації судового експерта, з приводу атестації судового експерта (присвоєння чи позбавлення кваліфікаційних класів). Ці спори слід включати до загальної категорії "спори з приводу забезпечення юстиції" (рядок 11 Класифікатора).
23. Розділ 12 Класифікатора охоплює спори із відносин публічної служби, крім справ, передбачених розділом 13 Класифікатора.
Категорія "спори щодо прийняття громадян на публічну службу" (рядок 12.1 Класифікатора), серед інших спорів, включає зокрема, спори щодо: рішення конкурсної комісії за результатами конкурсу, бездіяльності у вигляді неприйняття жодного рішення за результатами розгляду пропозицій конкурсної комісії, рішення про відмову призначити громадянина на посаду.
Категорія "спори щодо проходження служби" (рядок 12.2 Класифікатора), серед інших спорів включає зокрема, спори щодо: незабезпечення службовця житлом, порушень при нарахуванні та здійсненні виплат за проходження служби, рішення про застосування до службовця дисциплінарного стягнення, рішення атестаційної комісії за результатами атестації, результатів щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов'язків і завдань.
Категорія "спори щодо звільнення з публічної служби" (рядок 12.3 Класифікатора), серед інших спорів, включає зокрема, спори щодо: поновлення на службі, стягнення на користь особи несплачених коштів, які належало їй виплатити при звільненні зі служби (військової служби).
"Адміністративне судочинство. Судова практика в адміністративних справах", 2011, N 3-4
