Про Класифікатор категорій адміністративних справ та Методичні розяснення щодо застосування Класифікатора категорій адміністративних справ

Заслухавши та обговоривши доповідь Голови Ради суддів адміністративних судів України Кобилянського М.Г. та інформацію заступника начальника відділу забезпечення роботи Голови і заступників Голови Вищого адміністративного суду України Перепелюка В.Г. щодо необхідності запровадження нової редакції Класифікатора категорій адміністративних справ та методичних роз'яснень з його застосування, з метою удосконалення організації роботи адміністративних судів, відповідно до статей 118 та 122 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Рада суддів адміністративних судів України

1. Доповідь Голови Ради суддів адміністративних судів України Кобилянського М.Г. та інформацію заступника начальника відділу забезпечення роботи Голови і заступників Голови Вищого адміністративного суду України Перепелюка В.Г. щодо необхідності запровадження нової редакції Класифікатора категорій адміністративних справ та методичних роз'яснень з його застосування взяти до відома.

2. Розроблені Вищим адміністративним судом України нову редакцію Класифікатора категорій адміністративних справ та Методичні роз'яснення щодо застосування Класифікатора категорій адміністративних справ затвердити (додаються).

3. Доручити Головам адміністративних судів України:

3.1. Організувати упродовж грудня 2010 року вивчення Класифікатора категорій адміністративних справ та методичних роз'яснень щодо його застосування суддями і працівниками апарату відповідних судів.

3.2. Здійснити заходи до впровадження з 1 січня 2011 року затвердженого цим рішенням Класифікатора категорій адміністративних справ в практичну діяльність судів.

3.3. Застосовувати Класифікатор категорій адміністративних справ з урахуванням судових рішень Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду України та роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України з питань застосування адміністративними судами законодавства при вирішенні адміністративних справ.

3.4. З метою забезпечення достовірності показників статистичної звітності за перше півріччя 2011 року в документах первинного обміну справ, не розглянутих станом на 1 січня 2011 року, зазначати категорію справ відповідно до цього Класифікатора.

4. Запропонувати зборам суддів адміністративних судів України використовувати Класифікатор категорій адміністративних справ при визначенні спеціалізації судових палат.

5. Рекомендувати Голові Державної судової адміністрації України Кирилюку Р.І.:

5.1. Привести форми статистичної звітності про розгляд апеляційними та місцевими адміністративними судами судових справ і матеріалів у відповідність із затвердженим Класифікатором категорій адміністративних справ.

5.2. Доповнити Єдиний державний реєстр судових рішень можливістю пошуку судових рішень в адміністративних справах за категоріями справ відповідно до Класифікатора категорій адміністративних справ.

5.3. Використовувати Класифікатор категорій адміністративних справ у роботі з визначення адміністративними судами коефіцієнтів складності адміністративних справ.

5.4. Урахувати затверджений цим рішенням Класифікатор категорій адміністративних справ під час розроблення Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

6. Голові Ради суддів адміністративних судів України Кобилянському М.Г. звернутися до Ради суддів України з пропозицією урахувати затверджений цим рішенням Класифікатор категорій адміністративних справ під час затвердження Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

7. Копію цього рішення, Класифікатор категорій адміністративних справ та Методичні роз'яснення щодо застосування Класифікатора категорій адміністративних справ направити до адміністративних судів України, Ради суддів України та Державної судової адміністрації України.

8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника Голови Ради суддів адміністративних судів України Гончар Л.Я.

1. Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах і референдумах, зокрема зі спорів щодо:

1.1 виборів народних депутатів України, у тому числі:

1.1.1 формування складу виборчих комісій

1.1.2 висування та реєстрації кандидатів

1.1.3 уточнення списків виборців

1.1.4 проведення передвиборної агітації

1.1.5 оскарження результатів виборів

1.2 виборів Президента України, у тому числі:

1.2.1 формування складу виборчих комісій

1.2.2 висування та реєстрації кандидатів

1.2.3 уточнення списків виборців

1.2.4 проведення передвиборної агітації

1.2.5 оскарження результатів виборів

1.3 виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, у тому числі:

1.3.1 формування складу виборчих комісій

1.3.2 висування та реєстрації кандидатів

1.3.3 уточнення списків виборців

1.3.4 проведення передвиборної агітації

1.3.5 оскарження результатів виборів

1.4. всеукраїнського та місцевого референдумів, у тому числі:

1.4.1 ініціювання та призначення референдуму

1.4.2 формування складу комісій із референдуму

1.4.3 уточнення списків виборців

1.4.4 проведення агітації під час ініціювання та підготовки референдуму

1.4.5 оскарження результатів референдуму

2. Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:

2.1 забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

2.2 забезпечення прав на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації, на свободу думки і слова

2.3 забезпечення права на свободу світогляду і віросповідання

2.4 забезпечення права на участь в управлінні державними справами, справами територіальної громади

2.5 статусу депутатів представницьких органів влади, організації діяльності цих органів

3. Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, зокрема зі спорів щодо:

3.1 правового статусу фізичної особи, у тому числі:

3.1.1 реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства

3.1.2 реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства

3.1.3 реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання

3.2 проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій; протидії діяльності товариств, установ, інших організацій, які посягають на конституційний лад та права і свободи громадян, у тому числі:

3.2.1 обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання

3.2.2 усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання

3.3 видворення з України іноземців або осіб без громадянства

3.4 біженців

3.5 цивільного захисту; охорони праці

3.6 охорони здоров'я

3.7 дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів

3.7.1 дорожнього руху

3.7.2 транспорту та перевезення пасажирів

3.8 дозвільної системи; застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї

3.9 обмеження здійснення грального бізнесу, у тому числі:

3.9.1 спорів за участю податкових органів

4. Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.

5. Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:

5.1 організації господарської діяльності, у тому числі:

5.1.1 державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

5.1.2 дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності

5.2 митної справи (крім охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:

5.2.1 оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення коду товару за УКТЗЕД

5.2.2 оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару

5.2.3 звернення Державної митної служби та її органів

5.3 захисту економічної конкуренції

5.4 державного регулювання цін і тарифів

5.5 управління об'єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об'єктів права державної та комунальної власності; здійснення державних закупівель

5.6 державного регулювання інноваційної діяльності

5.7 охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності

5.8 реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:

5.8.1 телекомунікацій; радіочастотного ресурсу; поштового зв'язку

5.8.2 електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії

5.8.3 житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання

6. Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:

6.1 містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності

6.2 землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:

6.2.1 розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам

6.2.2 відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності

6.3 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)

7. Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:

7.1 забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами

7.2 особливої охорони природних територій та об'єктів, визначених законом

7.3 спостереження, прогнозування та обліку в галузі довкілля; екологічної експертизи

8. Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:

8.1 реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі:

8.1.1 контролю за додержанням податкового законодавства

8.1.2 списання (розстрочення) податкового боргу

8.1.3 звернення податкових органів щодо застосування адміністративного арешту та продовження строку арешту активів платників податків

8.1.4 звернення податкових органів щодо застосування штрафних санкцій (штрафів) за відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, із порушенням закону

8.1.5 звернення податкових органів щодо стягнення податкової заборгованості

8.2 адміністрування окремих податків, зборів та обов'язкових платежів, у тому числі:

8.2.1 податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість), що адмініструється органами державної податкової служби

8.2.2 податку на додану вартість, що адмініструється митними органами

8.2.3 бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

8.2.4 акцизного збору, що адмініструється органами державної податкової служби 8.2.5 акцизного збору, що адмініструється митними органами

8.2.6 податку на прибуток підприємств

8.2.7 мита

8.2.8 податку з доходів фізичних осіб

8.2.9 плати за землю

8.2.10 рентних платежів

8.2.11 єдиного податку із суб'єктів малого підприємництва

8.2.12 плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

8.2.13 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

8.2.14 збору за забруднення навколишнього природного середовища

8.2.15 місцевих податки і зборів (обов'язкових платежів)

8.3 справи за зверненням податкових органів щодо

8.3.1 стягнення коштів, отриманих без установлених законом підстав

8.3.2 припинення юридичної особи (припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця)

9. Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:

9.1 валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі:

9.1.1 спорів за участю податкових органів

9.2 грошового обігу та розрахунків, у тому числі:

9.2.1 спорів за участю податкових органів

9.3 бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу

9.4 державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:

9.4.1 ринків банківських послуг

9.4.2 ринків страхових послуг

9.4.3 ринків інвестиційних послуг; спеціальних (вільних) економічних зон

9.4.4 операцій із цінними паперами

10. Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян, зокрема зі спорів щодо:

10.1 збору та обліку страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

10.2 призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат із відповідних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі:

10.2.1 загальнообов'язкового державного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності

10.2.2 загальнообов'язкового державного страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

10.2.3 загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття

10.2.4 загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби)

10.3 соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:

10.3.1 соціального захисту дітей війни

10.3.2 соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

10.3.3 соціального захисту сімей із дітьми

10.3.4 соціального захисту та зайнятості інвалідів

10.4 зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); забезпечення громадян житлом, у тому числі:

10.4.1 зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів)

10.4.2 забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов; забезпечення житлом громадян, які мають право отримання соціального житла

11. Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:

11.1 судоустрою

11.2 прокуратури

11.3 адвокатури

11.4 нотаріату

11.5 виконавчої служби та виконавчого провадження

12. Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:

12.1 прийняття громадян на публічну службу

12.2 проходження служби

12.3 звільнення з публічної служби

13. Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України:

13.1 оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України

13.2 оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України

13.3 оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції

13.4 оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

13.5 дострокове припинення повноважень народного депутата України

14. Інші справи

Класифікатор категорій адміністративних справ має важливе значення для організації адміністративного судочинства. На його основі визначається спеціалізація суддів (судових палат) адміністративних судів із розгляду справ, розподіляються справи між суддями, ведеться звітність судів про судовий розгляд справ, здійснюється систематизація та узагальнення судової практики, визначаються навантаження на суддів та складність справ, спеціалізація суддів із надання методичної допомоги суддям судів нижчого рівня тощо.

В основу класифікації категорій адміністративних справ у принципі може бути покладено такі класифікаційні ознаки: предмет оскарження (індивідуальний акт, нормативний акт, адміністративний договір); зміст спірних відносин; вид суб'єкта владних повноважень - сторони судового процесу; предмет захисту. При цьому в якості головної може бути обрано як одну з наведених ознак, так і одночасно декілька. Зрештою є інший варіант класифікації, що ґрунтується на змісті частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ).

При обранні варіанта класифікації, який би був оптимальним, узято до уваги такі мотиви.

Застосування одночасно двох класифікаційних ознак як головних при поділі адміністративних справ на групи створює незручності під час аналізу звітів судів про розгляд адміністративних справ. Так, для того, щоб проаналізувати практику у справах, згрупованих для аналізу виключно на основні однієї такої класифікаційної ознаки, працівникам суду доводиться вручну виокремлювати ці справи з тих категорій справ, що виділені на основі іншої класифікаційної ознаки. Наприклад, для аналізу практики застосування законодавства про публічну службу відповідні групи судових справ необхідно виокремити із загальних категорій, що виділені на основі іншої головної ознаки (зокрема, за предметом оскарження чи предметом захисту). Отже, важливо, щоб адміністративні справи класифікувалися виключно на основі однієї (єдиної) класифікаційної ознаки, що виключало б потрапляння справ певного виду одночасно до декількох категорій одного рівня класифікації. Доцільно, щоб такою класифікаційною ознакою був зміст спірних відносин, інакше справи за цією ознакою можна буде виділяти виключно вручну, у той час як пошук справ за іншими класифікаційними ознаками (стороною справи, предметом оскарження) може здійснюватися автоматизовано.

Форми управлінської діяльності (індивідуальний акт, нормативний акт, адміністративний договір) на роль головної класифікаційної ознаки не підходять, адже особливості управлінської діяльності проявляються перш за все в юридичному змісті такої діяльності; у свою чергу управлінські форми займають підпорядковане (похідне) стосовно нього становище. Тому саме зміст управлінської діяльності, а не правова форма управління, повинен становити головну класифікаційну ознаку. Такий підхід орієнтуватиме адміністративні суди здійснювати контроль не стільки за формою управлінської діяльності (дотриманням відповідачем процедурних правил при вчиненні певної діяльності), скільки за обґрунтованістю такої діяльності, повнотою дослідження відповідачем обставин управлінської справи.

Використання як класифікаційної ознаки суб'єкта владних повноважень - сторони судового процесу підвищує ризик неоднакової судової практики. Так, наприклад, ринки фінансових послуг регулюються одразу декількома суб'єктами владних повноважень - Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України - на основі єдиного спеціального закону (Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг") . Важливо, щоб усі згадані органи тлумачили цей Закон однаково. Якщо ж стосовно цього виникнуть проблеми, то єдність практики повинен забезпечити адміністративний суд. Проте виконання цього завдання певним судом може ускладнитися, якщо в такому суді спори за участю згаданих органів віднесено до спеціалізації різних суддів (судових палат).

Використання такого критерію, як предмет захисту, не узгоджується з КАСУ. Правові вимоги суб'єкта владних повноважень до приватної особи з приводу примусового виконання певного рішення випливають з одних і тих самих відносин, що й вимоги приватної особи до вказаного суб'єкта владних повноважень про скасування такого рішення. Доказом цього є стаття 108 КАСУ (суд повертає позовну заяву, якщо позовну заяву з вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого законом).

Щодо частини другої статті 17 КАСУ як підстави для класифікації. Ця частина статті 17 не призначена для внутрішнього поділу всієї сукупності адміністративних справ на категорії (групи), навпаки, вона спрямована на зовнішнє відмежування цієї сукупності справ від справ інших судових юрисдикцій. Так, пункт 1 частини другої статті 17 КАСУ містить загальне правило: компетенція адміністративних судів поширюється на всі спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. У свою чергу пункти 2, 4 цієї частини статті 17 КАСУ містять деталізуючі правила; без них на практиці могли б виникнути проблеми. По-перше, провадження з приводу проходження публічної служби у Цивільному процесуальному кодексі України 1963 року окремо не виділялося. Тому у 2005 році виникло б питання: чи перейшло це провадження разом з іншими публічно-правовими провадженнями до адміністративного процесу, чи може воно залишилось у цивільному процесі. І щодо виборчих спорів. Серед цих спорів є спори, у яких суб'єкт владних повноважень відсутній, тобто учасниками правового конфлікту є виключно невладні суб'єкти. Тому на практиці могло виникнути питання: а чи належать такі спори до адміністративної юрисдикції. КАСУ також повинен був дати відповідь на питання: до якого виду судової юрисдикції належать спори за позовом суб'єкта владних повноважень до приватної особи, спори між суб'єктами владних повноважень при реалізації їхньої компетенції (станом на вересень 2005 року матеріальний закон передбачав немало видів як першої, так і другої групи спорів). Тому природно, що пункти 3 та 5 частини другої статті 17 КАСУ містять спеціальні приписи щодо цього.

З урахуванням наведених мотивів Класифікатор категорій адміністративних справ, затверджений рішенням Ради суддів адміністративних судів від 26 листопада 2010 року (далі - Класифікатор), засновано на одній (єдиній) класифікаційній ознаці - юридичному змісті спірних відносин. Винятком є розділ 13 Класифікатора, що в силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" об'єднує спори одночасно за такими трьома ознаками, як предмет оскарження, сторона спору та предмет захисту.

1. Юридичний зміст спірних відносин є похідним від змісту норми публічного права (далі - норма права), на основі якої ці відносини виникають. У свою чергу зміст норми права зумовлюється метою її запровадження (державною правовою політикою), що і визначає належність такої норми до певного правового інституту (призначеного регулювати відповідну владну управлінську функцію). Тому в Класифікаторі спірні відносини (спори) групуються за правовими інститутами (владними управлінськими функціями), на основі яких (з приводу яких) вони вникають, - це відповідатиме частині першій статті 17 КАСУ. Наприклад, розділ 3 Класифікатора об'єднує спори, які виникають на основі норм, спрямованих на забезпечення громадського порядку і безпеки, розділ 10 охоплює спори, пов'язані з інститутом соціального захисту. При цьому немає значення, чи норми певного правого інституту систематизовано викладено в одному законодавчому акті (наприклад, у відповідному виборчому законі), чи одночасно у декількох (наприклад, у законах про соціальний захист). Слід також мати на увазі, що декілька правових інститутів можуть міститись в одному законі (наприклад, інститути землеустрою та охорони земельних ресурсів - у Земельному кодексі України; охорони здоров'я, транспорту, забезпечення сталого розвиту населених пунктів і землекористування, охорони довкілля - у Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку") , проте це не є перешкодою для віднесення відповідних спорів до різних розділів Класифікатора.

2. Більшість загальних категорій, що зазначаються у назві відповідного розділу Класифікатора (рядок з однозначною нумерацією "1", "11" тощо), поділено на категорії (рядки із двозначною нумерацією "1.2", "1.3" тощо), а ті, у свою чергу, - на підкатегорії (рядки із тризначною нумерацією "1.2.3", "1.2.4" тощо). Загальні категорії та категорії за загальним правилом призначені для використання під час: автоматизованого розподілу справ між суддями за складністю таких справ; визначення зборами суддів адміністративних судів з урахуванням даних судової статистики щодо навантаження суду, тобто частоту і кількість надходження справ певної категорії за певний проміжок часу, а також під час визначення спеціалізації суддів, судових палат (у разі, якщо спеціалізацію в суді запроваджено); автоматизованого розподілу справ між суддями за їх спеціалізацією (у разі, якщо спеціалізацію в суді запроваджено). Загальні категорії, категорії та підкатегорії призначені для використання під час: складання проектів форм судової звітності; систематизації судової практики певного суду в автоматизованій системі діловодства цього суду; систематизації судової практики адміністративних судів у Єдиному державному реєстрі судових рішень України.

3. Спори стосовно відносин, що регулюються спеціальною нормою, слід відносити до загальної категорії, категорії чи підкатегорії (далі - категорія), що охоплює спори з такого ж виду відносин, які регулюються загальною нормою. Наприклад, спори з приводу адміністрування податків як форми стимулювання енергозбереження слід відносити не до підкатегорії "спори у сфері енергозбереження" (рядок 5.8.2 Класифікатора), а до відповідної категорії розділу 8 Класифікатора ("справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог"). Так само спори з приводу соціального захисту мешканців гірських населених пунктів слід відносити не до загальної категорії "спори з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування" (рядок 6 Класифікатора), а до категорії "спори щодо соціального захисту" (рядок 10.3 Класифікатора). Аналогічним чином спори з приводу відшкодування з державного (місцевого) бюджету втрат постачальника від безоплатної поставки електроенергії відповідному споживачу у вигляді екологічної броні електропостачання (з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру) належить відносити до категорії "спори щодо цивільного захисту" (рядок 3.5 Класифікатора), а не до підкатегорії "спори у сфері електроенергетики" (рядок 5.8.2 Класифікатора).

4. Оскільки правові інститути (владні управлінські функції) виділяються в Класифікаторі за метою їх запровадження, то саме встановлені законом мета і підстави реалізації (а не процедури чи формальний наслідок реалізації) певного повноваження визначають класифікаційну належність пов'язаного з ним спору. Тому, наприклад, спір з приводу видачі дозволу у сфері державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання (Закон України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання") , будучи пов'язаним із забезпеченням громадської безпеки і громадського порядку, слід віднести до розділу 3 Класифікатора, у той час як спір з приводу видачі дозволу на виконання будівельних робіт (Закон України "Про основи містобудування") , будучи пов'язаним із забезпеченням сталого розвитку населених пунктів, слід віднести до розділу 6 Класифікатора. Так само спір щодо припинення юридичної особи з підстав розпалювання нею міжетнічної ворожнечі необхідно віднести до рядка 3.2 Класифікатора, припинення юридичної особи через порушення нею законодавства про захист економічної конкуренції - до рядка 5.3 Класифікатора, а припинення юридичної особи за зверненням податкового органу - до рядка 8.3.2 Класифікатора.

Виняток становлять спори з приводу порушення тих правових інститутів, які є процедурними за своїм змістом: ліцензування, державний контроль за господарюванням, прийняття регуляторних актів, запровадження стандартів та технічних регламентів (рядок 5.1 Класифікатора), контроль за додержанням податкового законодавства, погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (рядки 8.1.1-8.1.4 Класифікатора). Разом із тим, якщо позивач поряд із порушенням процедури вказує також і на безпідставність (необґрунтованість) відповідного рішення (дії, бездіяльності), то такий спір слід відносити до правового інституту, який визначає підстави такого рішення. Наприклад, спір щодо процедурних порушень при видачі ліцензії на виробництво вибухових матеріалів належить до підкатегорії "спори щодо ліцензування" (рядок 5.1.2 Класифікатора), у свою чергу спір щодо відмови видати таку ліцензію з підстав невідповідності заявника вимогам закону належить до категорії "спори щодо цивільного захисту; охорони праці" (рядок 3.5 Класифікатора).

Певне повноваження слід включати до відповідної владної управлінської функції, якщо норма, яка його передбачає, не є спеціальною у складі інших правових інститутів, що регулюють суміжні владні управлінські функції. Наприклад, норми про спеціальний тариф на електроенергію, вироблену із альтернативного джерела енергії, є спеціальними у складі правового інституту "державне регулювання цін і тарифів", тому спори на їх основі слід відносити до категорії "спори щодо державного регулювання цін і тарифів" (рядок 5.4 Класифікатора), а не до підкатегорії "спори у галузі електроенергетики" (рядок 5.8.2 Класифікатора).

Виняток становлять спори з приводу державного регулювання телекомунікаційних послуг у сфері телебачення і радіомовлення. З огляду на статтю 28 Закону України "Про телекомунікації" ці спори слід відносити до категорії "спори щодо забезпечення прав ... на свободу думки і слова" (рядок 2.2 Класифікатора), яка поряд із іншими охоплює спори з приводу забезпечення свободи слова у сфері телевізійного та радіомовлення (преамбула Закону України "Про телебачення і радіомовлення") , а не до підкатегорії "спори у сфері телекомунікацій; ..." (рядок 5.8.1 Класифікатора).

5. Спір з приводу нормативно-правового акта належить відносити до категорії, яка охоплює спори з правовідносин, що є предметом регулювання такого нормативно-правового акта. Разом із тим, якщо при оскарженні регуляторного акта у сфері господарювання позивач посилається суто на порушення відповідачем спеціальної, встановленої законом, процедури прийняття такого акта, то такий спір слід відносити до рядка 5.1.2 Класифікатора.

6. Спір з приводу рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що прийняті (вчинені) під час провадження у справах про адміністративні правопорушення (процедур застосування фінансових та інших адміністративно-господарських санкцій), слід відносити до рядка, що охоплює спори з правовідносин, з приводу посягання на які таке провадження (процедура) розпочато.

7. Спір між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління слід відносити до категорії, яка охоплює спори з правовідносин, в яких така компетенція реалізується. Наприклад, спори за позовами місцевої ради до відповідного органу самоорганізації населення про визнання протиправним його акта з контролю за якістю житлово-комунальних послуг (статті 14, 20 Закону України "Про органи самоорганізації населення") слід відносити до категорії, яка охоплює спори у сфері житлово-комунального господарства (рядок 5.8.3 Класифікатора). Аналогічним чином слід вирішувати питання про належність до певної категорії тих спорів, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів. Так, наприклад, спір з приводу виконання угоди про делегування центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту повноважень всеукраїнському фізкультурно-спортивному товариству (стаття 36-9 Закону України "Про фізичну культуру і спорт") відноситься до загальної категорії "спори з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту" (рядок 4 Класифікатора).

8. Якщо суб'єкта владних повноважень, спори за участю якого передбачені відповідним рядком Класифікатора, ліквідовано (реорганізовано), то до цього рядка Класифікатора слід відносити спори за участю того суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний виконувати компетенцію ліквідованого (реорганізованого) суб'єкта владних повноважень.

9. У разі запровадження нового правового інституту спори, що виникають на його основі, слід відносити до рядка Класифікатора, який охоплює спори щодо правового інституту, що заміняється таким новим інститутом. Наприклад, із 1 січня 2011 року до категорії "спори з приводу збору та обліку страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (рядок 10.1 Класифікатора) замість спорів щодо страхових внесків, сплачуваних окремо по кожному з видів соціального страхування, слід відносити спори щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

10. Якщо спір охоплюється певною категорією (рядок із двозначною нумерацією), але не може бути віднесений до жодної з підкатегорій (рядок із тризначною нумерацією), то його слід обліковувати у рядку з двозначною нумерацією, що позначає таку категорію в цілому. Наприклад, спори з приводу реалізації спеціальних владних управлінських функцій у сфері промисловості слід відносити до категорії "справи із спорів з приводу реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки" (рядок 5.8 Класифікатора). Так само, якщо спір охоплюється певною загальною категорією (рядок з однозначною нумерацією), але не може бути віднесений до жодної з категорій (рядок із двозначною нумерацією), то його слід обліковувати в рядку із однозначною нумерацією, що позначає таку загальну категорію в цілому. Наприклад, спори з приводу реалізації державної політики у сфері судових експертиз слід відносити до категорії "спори з приводу забезпечення юстиції" (рядок 11 Класифікатора). Якщо спір є адміністративним, але не може бути віднесений до жодного з перших тринадцяти розділів Класифікатора, то такий спір слід відносити до категорії "інші спори" (розділ 14 Класифікатора).

11. Спори, що не належать до адміністративної юрисдикції, необхідно відносити до рядка, який передбачає правовий інститут, на основі якого такі спори виникають. Наприклад, спори щодо оскарження нотаріальних дій нотаріуса слід відносити до категорії "спори у сфері нотаріату" (рядок 11.4 Класифікатора).

12. У разі поєднання в одній справі декількох спорів, які належить відносити до різних категорій, то для цілей судової статистики таку справу слід відносити до категорії, що охоплює той зі спорів, який є основним у відношенні до решти заявлених до суду спорів. Зокрема, основним буде спір з приводу рішення (дії), на основі якого були прийняті (вчинені) інші рішення (дії), що оскаржуються. Наприклад, у справі про оскарження, по-перше, відмови органу містобудування та архітектури погодити проект забудови та, по-друге, висновку природоохоронного органу щодо такого проекту забудови основним буде спір про протиправність висновку природоохоронного органу (рядок 7.3 Класифікатора), адже погодження надається саме на підставі такого висновку (стаття 23 Закону України "Про охорону атмосферного повітря") .

13. Розділ 1 Класифікатора охоплює адміністративні спори, що виникають з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах та референдумах (далі - виборчі спори), крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.

Спори, що виникли поза межами виборчого процесу, процесу ініціювання та проведення референдуму, зокрема на основі статей 19, 32 Закону України "Про Державний реєстр виборців" (наприклад, спори особи з органами ведення Єдиного державного реєстру виборців з приводу невключення її до цього реєстру) слід відносити до загальної категорії "Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах та референдумах" (рядок 1 Класифікатора).

14. Розділ 2 Класифікатора містить справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.

Категорія справ "забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів" (рядок 2.1 Класифікатора) включає спори з приводу реалізації права особи на звернення, урегульоване статтею 40 Конституції України та Законом України "Про звернення громадян".

Категорія "спори щодо забезпечення прав на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації, на свободу думки і слова" включає в себе спори, які виникають у зв'язку з перешкоджанням державою відповідній діяльності громадян та створених ними об'єднань, незаконним втручанням держави у таку діяльність, порушенням державою правил організації діяльності певних суб'єктів інформаційних відносин, наприклад такі спори щодо: оскарження політичною партією відмови Міністерства юстиції України взяти до відома інформацію про зміни назви та статуту партії; оскарження відмови певного суб'єкта владних повноважень надати інформацію про свою діяльність; щодо перешкоджання діяльності інформаційних агентств, друкованих засобів масової інформації (преси); позбавлення теле- чи радіоорганізації ліцензії на мовлення.

Категорія "спори щодо забезпечення права на свободу світогляду і віросповідання" (рядок 2.3 Класифікатора) об'єднує, зокрема спори, пов'язані із відмовою особи від ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, направленням та проходженням альтернативної (невійськової) служби, нестворення командуванням військової частини, адміністрацією місця попереднього ув'язнення чи відбування покарання умов для проведення релігійних обряду чи церемонії. У свою чергу спори з приводу надання майна (культових споруд, земельних ділянок), яке є власністю держави, у користування релігійної організації, слід відносити, відповідно, до категорії "управління об'єктами державної (комунальної) власності" (рядок 5.5 Класифікатора), або до підкатегорії "розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам" (рядок 6.2.1 Класифікатора).

Категорія "спори щодо забезпечення права на участь в управлінні державними справами, справами територіальної громади" (рядок 2.4 Класифікатора) включає, зокрема, спори щодо: відмови суб'єкта владних повноважень розглянути висновок громадської експертизи (стаття 11 Закону України "Про охорону культурної спадщини") ; незабезпечення суб'єктом владних повноважень права членів територіальної громади на загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання; створення та організації діяльності органів самоорганізації населення. Якщо особа оскаржує незабезпечення вищезазначених прав і при цьому також оскаржує рішення (дію), прийняте без її участі, то таку справу слід відносити до категорії, що охоплює спори стосовно правового інституту, на основі якого це рішення було прийняте.

Справи з приводу діяльності громадських інспекторів, членів об'єднань громадян, інших громадян, уповноважених на виконання владних управлінських функцій, слід відносити до категорії, що охоплює спори з приводу реалізації такої функції.

Категорія "спори щодо статусу депутатів представницьких органів влади, організації діяльності цих органів" (рядок 2.5 Класифікатора) охоплює, зокрема, спори депутатів з органами та посадовими особами цих представницьких органів влади, спори між посадовими особами та органами, що утворені у складі згаданих представницьких органів. Справи щодо ненадання відповіді на звернення депутата слід відносити саме до цієї категорії, а не до категорії "забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів" (рядок 2.1 Класифікатора). Справи про дострокове припинення повноважень народного депутата слід відносити до відповідної категорії, передбаченої рядком 13.5 Класифікатора. Виконання депутатом певних обов'язків у раді на постійній основі (наприклад, обов'язків голови постійної комісії з питань бюджету обласної ради (частина тринадцята статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") ) є різновидом публічної служби, а тому спори з цього приводу належать до розділу 12 Класифікатора.

15. До розділу 3 Класифікатора належать справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора.

До категорії "спори щодо реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства" (рядок 3.1.1 Класифікатора) належать, зокрема, спори про оскарження відмови органів внутрішніх справ, міністерства закордонних справ оформити набуття громадянства; рішень цих органів про скасування раніше прийнятого ними рішення про оформлення набуття громадянства (статті 24, 25 Закону України "Про громадянство України") .

Метою державної реєстрації актів цивільного стану є забезпечення стабільності правопорядку, інтересів громадян та держави (щодо реєстрації шлюбу (стаття 27 Сімейного кодексу України) ) . При цьому домінують саме інтереси держави, оскільки реєстрація визначених законом актів цивільного стану має загальнообов'язковий, а не добровільний характер (стаття 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану") . Тому спори щодо реєстрації актів цивільного стану включено саме до розділу 3 Класифікатора. До справ цієї категорії (рядок 3.1.2 Класифікатора), зокрема, належать спори з приводу рішень (дій, бездіяльності) щодо проведення державної реєстрації, внесення змін до записів, поновлення і анулювання цих змін у зв'язку з такими актами, як народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.

До категорії "спори щодо реєстрації та обмеження пересування та вільного вибору місця проживання" слід відносити, зокрема, спори з приводу реєстрації місця проживання (перебування) особи, обмеження свободи пересування та вільного вибору місця проживання; реалізації владних управлінських функцій у сфері в'їзду особи в Україну, виїзду з України, транзитного проїзду через її територію, імміграції; скорочення терміну тимчасового перебування іноземців (осіб без громадянства) в Україні.

До категорії "спори щодо протидії діяльності товариств, установ, інших організацій, які посягають на конституційний лад та права і свободи громадян" (рядок 3.2 Класифікатора) слід відносити спори щодо застосування заходів припинення чи покарання (у вигляді попередження, штрафу, тимчасової заборони діяльності, заборони публічного виконання чи публічного показу театральної постановки, відмови у державній реєстрації кінофільму, заборони виробництва та розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль, припинення діяльності тощо) до політичних партій, громадських організацій, інформаційних агентств, суб'єктів театральної діяльності, телерадіоорганізацій, друкованих засобів масової інформації, інших осіб за, зокрема, заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропагування війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, створення незаконних воєнізованих формувань, посягання на права і свободи людини.

З урахуванням Закону України "Про правові засади цивільного захисту" категорія справ "спори щодо цивільного захисту" (рядок 3.5 Класифікатора) охоплює, зокрема, спори із відносин: призупинення до усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, а також виконання робіт, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров'ю людей; обмеження, зупинення в установленому законодавством порядку роботи з будівництва, реконструкції, розширення об'єктів, що проводяться з порушенням вимог законодавства у сфері цивільного захисту; накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення у сфері цивільного захисту тощо.

З урахуванням Закону України "Про охорону праці" категорія "охорона праці" (рядок 3.5 Класифікатора) об'єднує, зокрема, спори із відносин: надання дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки; заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих; накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці тощо.

У правовідносинах щодо охорони здоров'я держава поряд із функцією гарантування особі її конституційного права на охорону здоров'я через мережу державних та комунальних медичних закладів також здійснює ще одну функцію - реалізує публічно-правові обмеження прав особи у сфері охорони здоров'я, санітарного благополуччя, що спрямовані на запобігання (усунення) небезпеки, яку така особа чи її діяльність може становити для оточуючих. Через присутність у таких правовідносинах другої із згаданих функцій спори у сфері охорони здоров'я віднесено не до розділу 2, а до розділу 3 Класифікатора.

З урахуванням Основ законодавства України про охорону здоров'я до категорії "спори щодо охорони здоров'я" (рядок 3.6 Класифікатора) слід відносити спори з приводу: надання громадянам України безоплатної медичної допомоги в державних і комунальних закладах охорони здоров'я; запобігання інфекційним захворюванням, небезпечним для населення; видачі дозволу на виробництво нових лікарських засобів та імунобіологічних препаратів для медичних цілей; державного контролю за якістю таких засобів та препаратів; державного контролю за наданням лікувально-профілактичної допомоги в санаторно-курортних закладах (у тому числі зупинення діяльності цих закладів через порушення законодавства про охорону здоров'я), проведення медико-соціальної експертизи, допуск осіб до професійної медичної і фармацевтичної діяльності; надання права на заняття народною медициною (цілительством) тощо.