Про внесення змін до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести зміни до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1315 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 33, ст. 1253), виклавши його у редакції, що додається.

1. Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (далі - прокатне посвідчення) запроваджено з метою регулювання розповсюдження і демонстрування на території України всіх видів вітчизняних та іноземних фільмів.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

а) право розповсюдження фільму - виключне (ексклюзивне) або невиключне (неексклюзивне) право на тиражування, продаж, передання в прокат, оренду фільму. Це право складається з:

кінотеатрального права (тиражування фільмокопій на кіноплівці, передання їх у прокат, оренду);

права домашнього відео (тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продаж, передання в прокат);

права публічного комерційного відео (тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продаж, передання в прокат, оренду для публічного показу через відеопроекцію);

телевізійного права (тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продаж, передання в прокат для публічного показу каналами мовлення телебачення);

б) право демонстрування фільму - виключне (ексклюзивне) або невиключне (неексклюзивне) право на демонстрування (публічний показ) фільму. Це право складається з:

кінотеатрального права (демонстрування фільмокопій на кіноплівці у призначених для цього приміщеннях: кінотеатрах, кіноустановках);

права публічного комерційного відео (демонстрування фільмокопій на відеоносії у призначених для цього та обладнаних спеціальною відеопроекційною апаратурою приміщеннях або у приміщеннях, безпосередньо не пов'язаних з демонструванням фільмів, обладнаних відеопроекційною апаратурою або телевізійними приймачами);

телевізійного права (демонстрування фільмокопій на відеоносії або кіноплівці каналами мовлення ефірного, супутникового, кабельного телебачення платного чи безоплатного).

3. Прокатне посвідчення видається Мінкультури юридичній або фізичній особі, яка відповідно до законодавства є суб'єктом підприємницької діяльності, за формою згідно з додатком 1.

4. Прокатне посвідчення дає право розповсюджувати і демонструвати на території України всі види фільмів, вироблених в Україні та за її межами (далі - фільми), будь-яким кінотеатрам, кіноустановкам, відеоустановкам (далі - кіновидовищні заклади), прокатним пунктам відеокасет, торговельним підприємствам, підприємствам з тиражування, а також телеорганізаціям, у тому числі кабельному телебаченню (далі - відеотелезаклади), незалежно від форми власності.

5. Прокатне посвідчення видається:

а) власникам кінотеатрального права - на кожний фільм і кожну фільмокопію на кіноплівці.

Власник кінотеатрального права передає кіновидовищним закладам оригінал прокатного посвідчення з кожною фільмокопією. У разі передання державним кінопрокатним підприємством фільмокопії кіновидовищним закладам оригінал прокатного посвідчення може залишатися безпосередньо на цьому підприємстві;

б) власникам телевізійного права, права домашнього відео та публічного комерційного відео - на кожний фільм або кілька фільмів.

У разі надання прокатного посвідчення на кілька фільмів на зворотному боці прокатного посвідчення зазначаються назви фільмів, номери державної реєстрації, індекс з визначенням глядацької аудиторії, для якої призначено фільм, і термін дії прав.

6. Для одержання прокатного посвідчення власник відповідних прав на фільм подає до Мінкультури:

а) заяву про видачу прокатного посвідчення, в якій зазначаються назва фільму мовою оригіналу та українською мовою, країна і студія-виробник, рік випуску;

б) нотаріально засвідчені копії (ксерокопії) угод (контрактів, договорів), інших документів, які підтверджують право даної особи на розповсюдження і демонстрування фільму, починаючи від першого власника майнових авторських прав. До копій документів, складених іноземною мовою, додаються засвідчені копії цих документів у перекладі на українську мову;

в) коротку анотацію фільму, довідку про основний творчий склад знімальної групи та про метраж і тривалість фільму, засвідчені підписом власника відповідних прав на фільм;

г) фільмокопію на кіноплівці - для власників кінотеатральних прав, на інших носіях - для власників телевізійних прав, прав домашнього відео, яка відповідає технічним вимогам для перегляду, дубльована (озвучена, субтитрована) українською мовою або мовами національних меншин.

7. Розгляд заяви, прийняття рішення щодо державної реєстрації фільму або відмови у ній та видача прокатного посвідчення здійснюється протягом 15 днів після подання власником відповідних прав на фільм документів і матеріалів, зазначених у пункті 6 цього Положення. У разі позитивного рішення Мінкультури присвоює кожному фільму державний реєстраційний номер та видає прокатне посвідчення.

Під час державної реєстрації для кожного фільму встановлюється один з таких індексів, що визначає глядацьку аудиторію та відповідно до неї умови розповсюдження і демонстрування фільму:

індекси фільмів, що не мають обмеження глядацької аудиторії:

"ДА" - дитяча аудиторія;

"ЗА" - загальна аудиторія;

індекси фільмів, що мають обмеження глядацької аудиторії:

"14" - фільм, перегляд якого дозволяється дітям до 14 років тільки у супроводі батьків. Самостійний перегляд дітям до 14 років забороняється;

"16" - фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 16 років;

"18" - фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 18 років;

"Х21" - фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 21 року.

Індекс фільму зазначається у прокатному посвідченні.

8. Фільми, що мають обмеження глядацької аудиторії, розповсюджуються і демонструються з дотриманням таких вимог:

а) продаж, передання в прокат населенню примірників фільмів на відеоносіях здійснюється за умови наявності на них інформації про індекс фільму, який визначає глядацьку аудиторію з обов'язковим попередженням споживача про встановлені обмеження;

б) демонстрування фільмів кінотеатрами і кіновідеоустановками здійснюється за умови попередження глядача про встановлені обмеження та дотримання встановленого часу демонстрування фільму:

"14" - на будь-яких сеансах, крім спеціальних дитячих;

"16" - на будь-яких сеансах, крім спеціальних дитячих;

"18" -на вечірніх сеансах з 18 години;

"Х21" - на вечірніх і нічних сеансах з 21 години;

в) демонстрування фільмів телеорганізаціями здійснюється за умови попередження про встановлені обмеження у програмах телепередач перед початком демонстрування фільму та додержання встановленого часу його демонстрування:

"14"- з 18 до 6 години;

"16" - з 21 до 6 години;

"18" - з 23 до 6 години;

"Х21" - з 24 до 6 години.

У разі виникнення розбіжностей щодо визначення індексу фільму за згодою власника відповідних прав на фільм цей індекс визначає експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Мінкультури (далі - експертна комісія). У такому разі термін розгляду заяви та видачі прокатного посвідчення може бути продовжений до 20 днів.

9. До складу експертної комісії входять незалежні експерти - кінознавці, кінокритики, мистецтвознавці, психологи, а також представники заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (за згодою). Експертна комісія має право встановлювати індекс фільму, який визначає глядацьку аудиторію, надавати висновки, а у разі потреби - акти мистецтвознавської експертизи. Положення про експертну комісію та її склад затверджується Мінкультури. Очолює експертну комісію заступник Міністра культури і мистецтв.

Плата експертній комісії за проведення експертизи, встановлення індексу фільму, який визначає глядацьку аудиторію, надання висновку або акта мистецтвознавської експертизи здійснюється у розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один фільм з коштів спеціального рахунка фінансової підтримки національної кінематографії.

10. На підставі висновку експертної комісії Мінкультури відмовляє у державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення на фільми, які можуть завдати шкоди моральному і фізичному вихованню, культурному розвиткові громадян, а також на фільми порнографічного характеру і ті, які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

11. Рішення Мінкультури про відмову в державній реєстрації та у видачі прокатного посвідчення може бути оскаржене власником відповідних прав на фільм у судовому порядку.

12. Мінкультури скасовує державну реєстрацію фільму та визнає недійсним видане прокатне посвідчення у разі виявлення недостовірної інформації, що міститься у документах, зазначених у пункті 6 цього Положення.

У разі дострокового припинення дії угод (контрактів, договорів), укладених з власником майнових авторських прав, особа, яка отримала прокатне посвідчення, зобов'язана повідомити про це Мінкультури протягом 10 днів. Цей факт є підставою для скасування державної реєстрації фільму.

Скасування державної реєстрації фільму та визнання недійсним прокатного посвідчення оформлюються наказом Мінкультури. Наказ надсилається власнику відповідних прав на фільм, якому було видано прокатне посвідчення, місцевим органам управління кінематографії, Національній раді з питань телебачення і радіомовлення (якщо на фільм є телевізійні права), іншим заінтересованим державним органам, судам на їх запити, а також у разі потреби засобам масової інформації.

Інформацію про державну реєстрацію фільмів, видані прокатні посвідчення, укладені угоди (контракти, договори) Мінкультури надає державним органам, які згідно із законодавством України мають право здійснювати контроль за розповсюдженням і демонструванням фільмів, на їх запит.

13. У разі продовження терміну дії прав на фільм, визначеного угодами (контрактами, договорами), власник подає заяву, а Мінкультури приймає рішення про державну реєстрацію фільму та видачу нового прокатного посвідчення у порядку, передбаченому підпунктами "а" і "б" пункту 5 та пунктом 15 цього Положення.

За видачу нового прокатного посвідчення плата, передбачена пунктом 15 цього Положення, не справляється, якщо воно видається в межах терміну дії прав на фільм.

14. Не потребують державної реєстрації та видачі прокатного посвідчення:

фільми, створені для відомчого розповсюдження і демонстрування, та фільми, що демонструються на некомерційних і професійних показах, організованих творчими спілками, вищими навчальними кінотеатральними закладами;

фільми, що демонструються на міжнародних кінофестивалях, які проводяться в Україні за погодженням з Мінкультури;

кіно- і відеопродукція із записами театральних вистав, концертів, інформаційних, музичних, розважальних, спортивних, навчальних програм і реклами.

15. За видачу прокатного посвідчення справляється плата у таких розмірах (неоподатковуваних мінімумів доходів громадян):

16. Кожному власнику відповідних прав на фільм видається 10 примірників прокатного посвідчення за плату, визначену в пункті 15 цього Положення. Додаткова кількість прокатних посвідчень видається із справлянням плати у розмірі 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний додатковий примірник.

17. Плата за видачу прокатного посвідчення на фільми, вироблені в Україні (крім фільмів з індексом "Х21"), не справляється.

18. За видачу прокатного посвідчення на фільми з індексом "Х21" розмір плати, визначений у пункті 15 цього Положення, збільшується на 50 відсотків.

19. Плата за видачу прокатного посвідчення зменшується:

на 30 відсотків - на фільми-призери міжнародних і національних фестивалів, лауреати кінематографічних та мистецьких премій (крім фільмів з індексом "Х21");

на 50 відсотків - на фільми іноземного виробництва, дубльовані, озвучені або субтитровані українською мовою (крім фільмів з індексом "Х21");

на 50 відсотків - на фільми, створені спеціально для дітей та юнацтва, в тому числі анімаційні.

20. Кошти, отримані за видачу прокатного посвідчення, зараховуються на спеціальний рахунок фінансової підтримки національної кінематографії, яким розпоряджається Мінкультури.

21. Передання права розповсюдження, демонстрування фільму одним власником відповідних прав на фільм іншому засвідчується:

для кінотеатрального права - на звороті оригіналу прокатного посвідчення;

для телевізійного права, у тому числі на демонстрування конкретному телеканалу (студії), а також права публічного комерційного відео - на звороті нотаріально засвідченої копії прокатного посвідчення;

для права домашнього відео:

а) на тиражування фільмів на відеоносіях з метою продажу, передання в прокат, а також передання відповідного права на фільм третім особам - на звороті оригіналу прокатного посвідчення;

б) на продаж, передання в прокат фільмів на відеоносіях шляхом надання розповсюджувачу (торговельному підприємству, прокатному пункту відеокасет) власником права домашнього відео, який має оригінал прокатного посвідчення, доручення на користування правом домашнього відео. Доручення видається за формою згідно з додатком 2 і дійсне тільки в оригіналі. Права і умови розповсюдження фільмів, зазначені у дорученні, повинні відповідати правам і умовам, зазначеним у прокатному посвідченні.

Ступінь захисту доручень визначається Мінкультури. Їх виготовлення здійснюється на його замовлення за заявками власників права домашнього відео.

22. Контроль за виконанням вимог цього Положення, умов розповсюдження і демонстрування, передбачених прокатним посвідченням, здійснюють Мінкультури, місцеві органи управління кінематографії в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі із залученням в установленому порядку правоохоронних органів, представників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Міносвіти, Держстандарту, Держкомінформу.

23. Кіновидовищні або відеотелезаклади зобов'язані пред'явити на вимогу особи, уповноваженої органами, зазначеними у пункті 22 цього Положення, на здійснення контролю, всі необхідні документи, що підтверджують наявність права розповсюдження і демонстрування фільмів.

24. За розповсюдження і демонстрування фільму без прокатного посвідчення або порушення умов розповсюдження і демонстрування, визначених прокатним посвідченням, посадові особи кіновидовищних або відеотелезакладів несуть відповідальність згідно із законодавством.