2.5. СУЧАСНІ ЗБРОЙНІ СИЛИ
Метою здійснення військової реформи є підвищення обороноздатності країни та відновлення поваги до людей у погонах. Стратегічними пріоритетами цієї реформи учасники Коаліції вважають:
мобілізацію ресурсів для створення в Україні боєздатної армії, розвиток оборонних технологій;
перехід до формування Збройних Сил України на контрактній основі по мірі забезпечення для цього відповідних організаційно-фінансових умов;
створення сучасних, принципово іншої якості складових Сектору воєнної безпеки (СВБ), воєнну організацію держави, державні невійськові структури, оборонно-промисловий комплекс, що мають забезпечувати адекватне реагування на нові виклики і загрози;
оснащення армії новітніми зразками озброєння і воєнної техніки, налагодження системи державного замовлення, науково-дослідних робіт;
забезпечення інтеграції України до європейських систем колективної безпеки шляхом набуття повноправного членства в Європейському Союзі;
взаємовигідну співпрацю з НАТО;
забезпечення інтеграції України до євроатлантичних систем колективної безпеки;
створення умов для дієвого громадського контролю поточного стану і процесу перебудови всього Сектору воєнної безпеки країни;
посилення соціального захисту військовослужбовців у сфері житлового та грошового забезпечення, а також адаптації військовослужбовців, звільнених у запас.
Для реалізації зазначених пріоритетів учасники Коаліції зобов'язуються:
виконати в повному обсязі заходи співробітництва з організацією Північноатлантичного договору;
забезпечити державне фінансування Збройних Сил України відповідно до параметрів, визначених Державною програмою розвитку Збройних Сил України;
ухвалити законодавчі акти, спрямовані на продовження участі України у військовому та військово-технічному співробітництві з іноземними країнами;
ліквідувати диспропорції у грошовому забезпеченні військовослужбовців і працівників Збройних Сил України та інших військових формувань, передбачити виділення відповідних коштів у Державному бюджеті;
впровадити механізм кредитування житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, маючи за мету ліквідацію черги на житло, передбачити виділення відповідних коштів у Державному бюджеті;
передбачити виділення коштів у Державному бюджеті для створення фонду службового житла (для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань).
III. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНА НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Основними стратегічними орієнтирами економічної політики учасники Коаліції вважають:
захист українського товаровиробника, стимулювання інноваційної діяльності;
розробка та реалізація програм розвитку промисловості України;
підвищення доходів, заробітної плати на основі зростання продуктивності праці та збільшення частки оплати праці у структурі собівартості;
забезпечення умов реалізації людського потенціалу нації відповідно до європейських стандартів;
орієнтацію соціальної стратегії на примноження людського капіталу шляхом розвитку науки та освіти, культури, охорони здоров'я;
зміцнення інституту власності як основи ринкової системи господарства;
всебічну підтримку підприємництва як головної рушійної сили соціально-економічного розвитку;
розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки;
побудову сучасної конкурентоспроможної економіки на основі розвитку інвестиційної діяльності, заохочення спрямування фінансових, технологічних та організаційних ресурсів на інноваційні цілі;
розробка та затвердження програми пріоритетних напрямків інноваційної політики держави терміном на 1015 років;
сприяння розвитку науки та впровадженню інновацій як основного елемента структурних перетворень та забезпечення конкурентоспроможності економіки на світовому ринку;
запровадження чітких правових норм для захисту інтелектуальної власності з одночасним посиленням на міжнародному рівні механізмів захисту прав інтелектуальної власності суб'єктів господарювання України;
опанування сучасними бюджетними та податковими стимулами розвитку;
забезпечення цінової стабільності та подальшої розбудови фінансового сектору економіки;
сприяння процесам становлення потужного національного капіталу як основи національної макроекономічної стабільності та конкурентоспроможності;
підвищення ефективності управління корпоративним та державним секторами економіки;
встановлення оптимального співвідношення форм власності та організаційних моделей господарювання;
детінізацію економіки та легалізацію капіталів некримінального походження;
проведення на замовлення Кабінету Міністрів України фінансового аудиту за міжнародними стандартами всіх національних акціонерних компаній, державних підприємств та підприємств з контрольною часткою акцій держави;
впровадження визнаних у світі принципів розкриття інформації підприємствами і фінансовими установами щодо їх діяльності, зокрема з метою відстеження перехресних прав власності та інших зв'язків між ними;
створення єдиного реєстру субґєктів господарювання, в т. ч. державних;
залучення ресурсного потенціалу регіонів, забезпечення розвитку їх науково-технічного та інноваційного потенціалу, подолання депресивності територій, створення умов для формування в кожному регіоні сучасного виробничого комплексу.
3.1. СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПРІОРИТЕТИ
АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ
Стабільно низький рівень інфляції є однією з ключових передумов макроекономічної стабільності. Стабільність та передбачуваність динаміки інфляції сприятиме не лише стабілізації купівельної спроможності населення, в першу чергу, малозабезпечених громадян, а й зниженню процентних ставок та залученню інвестицій. Успішність антиінфляційної політики значною мірою залежить від узгодженості дій Кабінету Міністрів України та Національного банку України, виконавчої та законодавчої гілок влади та переорієнтації від використання обмежувальних монетарних заходів до ринкових методів управління сукупними пропозицією і попитом, пріоритетного подолання немонетарних чинників інфляції.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України та Національного банку України є:
укладання Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та НБУ щодо узгодження дій у сфері економічної, грошово-кредитної та валютної політики.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
запровадження активного моніторингу добросовісності конкуренції на внутрішньому ринку України та оперативне запобігання проявам монопольної поведінки як українських товаровиробників, так і компаній-імпортерів;
розробка та впровадження (з метою зменшення собівартості продукції шляхом скорочення числа посередницьких ланок та спрощення доступу виробників на вітчизняний ринок) комплексу заходів щодо поліпшення інфраструктурного забезпечення ринків, сприяння розвитку системи оптової торгівлі та товарних біржових ринків;
вжиття заходів щодо посилення державного та громадського контролю над якістю послуг житлово-комунального господарства, розробка порядку диверсифікації надавачів таких послуг та впровадження конкуренції у цій сфері;
запровадження (з метою захисту від непередбачуваних цінових коливань) укладання довгострокових контрактів і формування державних товарних резервів для інтервенцій на проблемних ринках соціально значимих товарів: м'яса, цукру, зерна, нафтопродуктів.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
ухвалення Закону "Про ціни та ціноутворення", в якому слід закріпити обмеження прямого втручання держави у ціноутворення, визначити критерії та умови припустимого адміністративного втручання у ціноутворення на обмежений перелік соціально й економічно значимих товарів і послуг;
ухвалення Законів України "Про Державний бюджет" з урахуванням наявних бюджетних обмежень; недопущення прийняття законодавчих актів, які вимагають збільшення бюджетних видатків понад норми, передбачені Бюджетною резолюцією.
Успіх антиінфляційної політики безпосередньо пов'язаний з підвищенням ефективності управління грошовою пропозицією, коректним вибором цільових орієнтирів монетарної та курсової політики.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України та Національного банку України є:
зменшення питомої ваги готівки в грошовій масі за рахунок поширення безготівкових розрахунків населення;
розвиток систем довгострокового інвестиційного кредитування шляхом утворення мережі інвестиційних банків, а також впровадження диференційованих регуляторних вимог щодо комерційних банків, які здійснюють інвестиційне кредитування;
стимулювання розвитку іпотечного кредитування, шляхом розбудови нормативної бази з його регулювання та налагодження спеціальних механізмів довгострокового рефінансування іпотечних кредитів;
розвиток інструментів страхування валютних ризиків та валютного контролю з метою попередження спекулятивних валютних атак в умовах посилення ринкових засад процесу курсоутворення;
зв'язування надлишкової ліквідності шляхом випуску НБУ цінних паперів з привабливим рівнем прибутковості;
регулярне звітування та публічне роз'яснення Національним банком України рішень у сфері монетарної та валютної політики;
створення інформаційної бази для моніторингу та звітування суб'єктів валютно-фінансових відносин, передусім, фінансових посередників, щодо обсягу, терміну та напряму їх валютних операцій;
запровадження механізмів, спрямованих на здешевлення кредитних ресурсів до європейського рівня.
ухвалення Закону України "Про інвестиційні банки";
приведення законодавства щодо функціонування фондового ринку у відповідність до міжнародних стандартів.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ
Бюджетна політика в Україні повинна бути узгоджена із цілями довгострокового економічного зростання. Необхідно запровадити сучасні підходи та принципи адміністрування державних видатків, які сприятимуть підвищенню ефективності витрачання бюджетних коштів та перетворенню бюджетної політики на дієвий інструмент соціально-економічного розвитку в умовах ринкової економіки.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
практичне запровадження системи середньострокового бюджетного планування та розробка бюджетних планів на середньострокову перспективу із чіткими фіскальними та видатковими орієнтирами, перехід в управлінні бюджетними видатками до управління результатами на підставі середньострокових бюджетних програм;
розробка механізму та запровадження адресної соціальної допомоги (у сферах транспортних та житлово-комунальних послуг);
розробка заходів щодо підвищення ефективності бюджетних інвестицій, зокрема - складання інвестиційного бюджету на середньострокову перспективу;
концентрація капітальних видатків бюджету на створенні інформаційно-комунікаційної, транспортної та комунальної інфраструктури як складових формування сприятливого інвестиційного та підприємницького середовища;
спрощення процедур державної закупівлі та застосування сучасних інформаційних технологій з метою підвищення їх оперативності та об'єктивності;
розробка заходів щодо децентралізації міжбюджетних відносин з урахуванням унітарної форми державного устрою України та трирівневої системи адміністративно-територіального устрою;
забезпечення регіонів необхідними ресурсами соціального розвитку;
здійснення інвентаризації законодавчо затверджених зобов'язань держави з точки зору можливості їх фінансового забезпечення;
утримання на економічно безпечному рівні боргового навантаження, продовження заходів щодо оптимізації структури державного боргу з метою зниження вартості його обслуговування.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
адресну соціальну допомогу шляхом ухвалення відповідних законів;
прийняття змін до Бюджетного кодексу України, спрямованих на децентралізацію міжбюджетних відносин;
внесення змін до законів України за підсумками інвентаризації фінансових зобов'язань держави;
дотримання принципу неприпустимості внесення змін в систему оподаткування, які вступають у дію в поточному бюджетному році та передбачають підвищення або зміну принципів нарахування податкового навантаження;
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
розробка пропозицій щодо скорочення або реструктуризації видаткової частини бюджету завдяки раціоналізації витрат на загальнодержавні функції управління, раціоналізації соціальних програм; збільшення державних видатків, спрямованих на економічний розвиток (зокрема, реалізацію проектів енергозбереження);
розробка пропозицій щодо збільшення доходів бюджету (зокрема, за рахунок надходжень від приватизації) в обсягах, які відповідають збільшенню бюджетних видатків, спрямованих на економічний розвиток.
ЗДІЙСНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ
Реформування податкової системи України є тривалим процесом та потребує послідовності та наступності економічної політики. Це вимагає затвердження на законодавчому рівні Стратегії реформування податкової системи України на середньострокову перспективу, яка забезпечить:
поступове зниження рівня податкового навантаження;
підвищення рівномірності його розподілу;
розширення бази оподаткування;
мінімізація податкових пільг;
уніфікацію норм податкового законодавства;
розробку чітких, предметних, обмежених у часі та просторі податкових інструментів стимулювання економічної діяльності;
встановлення рівноправних відносин між платниками податків та фіскальними органами;
ліквідація податкової міліції;
скасування ПДВ та заміна його податком на споживання (продаж);
внесення змін до податкового законодавства з метою створення стабільних і достатніх джерел фінансового забезпечення потреб органів місцевого самоврядування, у т. ч. запровадження місцевого податку на багатство та розкіш.
Стабільна та раціональна податкова політика стане запорукою відновлення довіри бізнесу до влади, важливим чинником детінізації виробничо-комерційної діяльності та інструментом економічної боротьби з корупцією.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
розробка Стратегії реформування податкової системи;
внесення змін до податкового законодавства, які передбачатимуть розширення бази оподаткування та більш справедливий розподіл податкового навантаження за рахунок впровадження податку на нерухомість;
здійснення адаптації елементів податкового законодавства України до норм законодавства Європейського Союзу;
удосконалення правил спрощеного оподаткування, які дозволять запобігти зловживанням у цій сфері та водночас спростять умови діяльності добросовісних представників малого бізнесу;
запровадження загального єдиного соціального внеску, який передбачав би поступове зниження рівня оподаткування фонду оплати праці;
вдосконалення системи рентних платежів за використання природних ресурсів, видобуток корисних копалин, використання джерел енергії, забруднення навколишнього середовища;
розширення прав місцевих органів влади у сфері податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності шляхом диференціації ставок місцевих податків і зборів;
розмежування повноважень державних органів влади у сфері податкового адміністрування; упорядкування правил і процедур проведення податкових перевірок, скасування та заміна адміністративною кримінальної відповідальності за незначні порушення податкового законодавства компенсацією завданої шкоди та сплатою адміністративних штрафів після визначення критеріїв таких правопорушень;
спрощення системи бухгалтерського обліку та звітності, гармонізація їх з правилами податкового обліку, наближення податкового обліку до міжнародних стандартів.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
затвердження Стратегії реформування податкової системи України;
внесення розроблених згідно Стратегії змін до законодавства щодо оподаткування прибутку підприємств, доданої вартості, доходів фізичних осіб, місцевих податків та зборів, спрощеної системи оподаткування;
ухвалення Закону України "Про єдиний соціальний внесок";
внесення змін до Бюджетного кодексу у частині розширення повноважень місцевих органів влади щодо регулювання податкового навантаження та податкового стимулювання.
Учасники Коаліції зобов'язуються завершити розробку та ухвалення Податкового кодексу України на основі широкого громадського обговорення та фахового аналізу. Норми Податкового кодексу вступатимуть у дію відповідно до Стратегії реформування податкової системи. Прийняття цього документу забезпечить створення єдиного правового поля діяльності суб'єктів господарювання та умов для подальшого інтегрування України до світової спільноти, адаптації елементів податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу і норм СОТ.
АКТИВІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
З метою забезпечення умов конкурентоспроможності українських підприємств необхідна суттєва активізація інвестиційної діяльності. Для цього здійснюватимуться заходи економічної політики, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату, заохочення інвестиційного спрямування коштів підприємств та населення.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
формування конкурентного на внутрішньому та зовнішньому ринку виробничого потенціалу;
перебудова системи державного управління промисловою політикою та розбудова ринкової інфраструктури;
спрямування державних інвестиційних ресурсів лише до визначених пріоритетних галузей економіки;
фіскальне стимулювання політики реінвестування доходів;
створення нормативної бази для заохочення вкладення довгострокових фінансових інвестицій;
спрощення режиму реєстрації іноземних та українських інвестицій;
залучення коштів МБРР, ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій для фінансування пріоритетних інвестиційних проектів в Україні та започаткування співробітництва з Європейським інвестиційним банком;
сприяння укладенню угод про розподіл продукції;
запровадження прозорих схем концесійної діяльності;
сприяння створенню інститутів спільного інвестування - корпоративних та пайових інвестиційних фондів;
формування системи стимулів інвестиційної діяльності підприємств та інвестиційного кредитування з боку комерційних банків, а також стимулів інноваційної діяльності;
розробка нормативного забезпечення спільного (консорціумного) кредитування великих інвестиційних проектів декількома комерційними банками;
збільшення інвестиційної складової у видатках Державного бюджету України та спрямування цих коштів, в тому числі на умовах спільного з приватними інвесторами інвестування;
розбудова національної депозитарної системи, запровадження міжнародних стандартів обліку прав власності на цінні папери та розвиток системи обігу цінних паперів та деривативів;
розробка та впровадження нормативно-методичного інструментарію емісії приватних інвестиційних цінних паперів для роздрібного продажу індивідуальним інвесторам;
забезпечити законодавче врегулювання здійснення емісії боргових цінних паперів на муніципальному рівні з цільовим спрямуванням коштів на реалізацію цілей розвитку;
розширення систем обов'язкового страхування з визначенням чітких гарантій відповідальності страхових компаній та механізмів спрямування їхніх коштів на інвестиційні цілі;
розвиток програм довгострокового кредитування індивідуальних інвестицій, в т. ч. у підвищення енергетичної економічності житла, в освіту, житлове будівництво тощо;
спрощення дозвільно-погоджувальної системи у сфері містобудування;
приведення у відповідність вартості комунальних послуг до розміру доходів населення, створення умов для оплати реально спожитих ресурсів та наданих послуг;
забезпечення розвитку інноваційних структур технопарків, технополісів, технологічних інкубаторів, венчурних фірм та інших форм об'єднання зусиль науки, освіти, виробництва і фінансового капіталу;
створення інститутів трансферу технологій з науково-технічного сектору в промисловість, формування інфраструктури інноваційної взаємодії для розвитку кооперативних відносин між бізнесом (виробництвом) та державним науково-технічним сектором;
створення умов для розвитку процесів розповсюдження технологій для технологічного переоснащення виробництва;
створення економічних механізмів для залучення інвестицій у відродження конкурентного сільськогосподарського машинобудування;
вирішення питання виділення землі для будівництва сучасних транспортних коридорів автомобільного та швидкісного залізничного транспорту з подальшою передачею в концесію на 49 років для залучення інвестицій транснаціональних корпорацій;
оновлення основних виробничих фондів усіх видів транспорту та дорожнього господарства, насамперед, рухомого складу, переважно транспортними засобами вітчизняного виробництва із застосуванням сучасних механізмів їх придбання (оренда, лізинг тощо), а також основних виробничих фондів усіх видів транспорту з використанням потенціалу міжнародного економічного співробітництва.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
прийняття за поданням Кабінету Міністрів України необхідних для активізації інвестиційної діяльності змін до законодавства про митний тариф, ПДВ, регулювання страхової діяльності;
ухвалення Закону України "Про акціонерні товариства", яким, в тому числі, необхідно передбачити захист прав міноритарних акціонерів, забезпечивши їх вільний доступ до корпоративної інформації, належне представництво в органах управління та контролю, вплив на дивідендну політику, отримання рівного права на придбання відповідної частки нових емісій акцій за номінальною вартістю;
прийняття Закону України "Про фінансово-промислові групи" в новій редакції, передбачивши інструменти та стимули консолідації банківського, промислового та торговельного капіталів.
РОЗВИТОК ФОНДОВОГО РИНКУ
Для збереження позицій фондового ринку України як національного та задля запобігання й протидії переміщенню обігу цінних паперів українських елементів і рахунків за ними в офшорні зоні та інші закордонні ринки Уряд буде провадити збалансовану зважену економічну політику (реєстраційну, регуляторну, податкову) щодо всіх учасників ринку - елементів, інвесторів, професійних учасників.
Ліквідний, прозорий та надійний фондовий ринок має сприяти реалізації національних інтресів України, сприяти реалізації національних інтересів України та зміцненню її економічного суверенітету.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
розширення пропозицій цінних паперів на фондових біржах;
забезпечення розвитку фінансових інструментів як об'єктів розміщення інвестиційних ресурсів;
збільшення обсягів фінансового капіталу, що спрямовується через фондовий ринок у розвиток економіки;
інституційне зміцнення функціонування організованого фондового ринку України шляхом розвитку об'єктів інфраструктури та застосування сучасних технологій обслуговування ринку цінних паперів;
ширше використання можливостей фондового ринку як інструменту підвищення стандартів та ефективності корпоративного управління;
покращення загальноекономічних умов (податкових, реєстраційних, регуляторних) інвестування фінансових ресурсів в цінні папери та інші фінансові інструменти для вітчизняних та іноземних інвесторів, передусім для населення;
зміна загальної концепції приватизації, зокрема: в обов'язковому порядку пов'язати продаж контрольних пакетів акцій підприємств стратегічним інвесторам з продажем невеликих пакетів акцій портфельним інвесторам через фондову біржу окремими невеликими лотами загалом до 5-10% статутного фонду.
Для розвитку фінансових інструментів, підвищення їх надійності та інвестиційної привабливості необхідно:
внести зміни до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";
ухвалити Закон України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";
ухвалити спільний нормативно-правовий акт щодо спрощеного порядку здійснення валютних операцій з інвестиціями, що спрямовуються в цінні папери українських елементів, які перебувають в обігу на фондових біржах в Україні;
ухвалити закони України "Про систему депозитарного обліку в Україні", "Про рейтингування", "Про похідні цінні папери", "Про строкові фінансові інструменти", "Про довірче управління";
внести зміни до законів України "Про інститути спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди)" (щодо розширення нормативів інвестування, удосконалення порядку реєстрації випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування, широкого застосування рейтингової оцінки щодо цінних паперів, у які розміщуються кошти спільного інвестування), "Про недержавні пенсійні фонди" (щодо розширення переліку об'єктів та нормативів інвестування пенсійних коштів, удосконалення порядку розподілу інвестиційного прибутку), "Про страхування" (щодо приведення діяльності страхових організацій у відповідність із Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення") , "Про банки і банківську діяльність" (щодо приведення діяльності банків у відповідність із Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення") .
ЗАОХОЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ
Забезпечення інноваційної складової інвестицій є принципово важливим з огляду на потребу прискореного оволодіння сучасними чинниками конкурентоспроможності, які мають переважно інноваційну спрямованість. Перед урядом стоїть завдання здійснення практичних кроків щодо закладення основ інноваційної моделі розвитку. Політика у сфері заохочення інноваційної активності буде спрямована на організаційну модернізацію науково-технологічної сфери та формування мотивації суб'єктів господарювання до інновацій.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
проведення науково-технологічного аудиту державних наукових і науково-дослідних установ та організацій з метою комплексної оцінки їхнього інтелектуального капіталу, визначення технологій, досвіду і знань, які мають комерційний потенціал, концентрації їхньої спрямованості на завдання побудови інноваційної моделі розвитку;
інвентаризація науково-технічних програм з метою виявлення тих, продовження бюджетного фінансування яких є недоцільним, та концентрації бюджетних ресурсів на пріоритетних напрямах інноваційного розвитку;
розробка та впровадження нормативно-методичної бази страхування ризикових інноваційних проектів, створення інноваційних та еко-інноваційних кластерів, інших складових національної інноваційної системи;
модернізація системи прямої державної інформаційної підтримки інноваційних процесів, створення надійної системи технологічних передбачень та кон'юнктурних досліджень ринкового попиту на науково-технічну та інноваційну продукцію;
визначення згідно Закону України "Про інноваційну діяльність" спеціалізованих небанківських інноваційних фінансово-кредитних установ в регіонах, які мають стати суб'єктами регулювання та стимулювання інноваційної діяльності.
ПРАГМАТИЧНА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
Постійне зростання відкритості української економіки та реалізація стратегічних завдань соціально-економічного розвитку обумовлюють необхідність формування зовнішньоекономічної політики України, виходячи з пріоритетності національних економічних інтересів.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
завершення процесу набуття членства у СОТ;
розробка та впровадження стратегічної програми адаптації та реалізації потенціалу членства України в СОТ, яка передбачатиме заходи щодо застосування інструментів СОТ для захисту інтересів українських виробників на зовнішніх та внутрішніх ринках, заходи щодо адаптації національної економіки до умов членства в СОТ;
послідовне здійснення заходів щодо активного функціонування ГУАМ, проведення переговорного процесу щодо входження до Єдиного економічного простору на засадах створення повноцінної зони вільної торгівлі без обмежень і вилучень (щодо газу, труб, коксівного вугілля, цукру, спирту, зерна тощо), що діє на принципах СОТ, із першочерговим утворенням міждержавного органу вирішення торговельних суперечок;
ведення переговорів щодо поступової лібералізації торговельного режиму та створення зони вільної торгівлі з ЄС;
здійснення нормативно-методичного забезпечення поглиблення транскордонного співробітництва як на західному, так і на північному та східному кордонах, розширення прав місцевих органів влади в його розвитку;
здійснення на базі відомчих наукових та аналітичних структур та із залученням наукового потенціалу державних та недержавних інститутів оперативних досліджень кон'юнктури міжнародних ринків та пошуку сприятливих можливостей реалізації продукції українських товаровиробників на зовнішніх ринках;
розробка національної концепції міжнародного науково-технічного співробітництва, яка передбачатиме:
- напрямки участі вітчизняних суб'єктів господарювання у міжнародній науково-виробничій кооперації, в тому числі транснаціональних інноваційно-інвестиційних кластерах;
- програмні орієнтири обміну з іншими країнами науково-технічними досягненнями на комерційних засадах;
- пакет спільних науково-технічних програм з регіональними економічними угрупованнями, зокрема СНД, ЄС, та потужними державами-регіональними лідерами, зокрема Китаєм, Індією;
- програму розвитку глобального співробітництва України на провідних напрямках науково-технологічного розвитку.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
ратифікацію угод щодо участі України в Єдиному економічному просторі на умовах, які відповідають національним інтересам в економічній та соціальній сферах;
внесення необхідних змін до законодавства про місцеве самоврядування в частині розширення прав та повноважень місцевих органів влади у сфері міжнародного економічного співробітництва;
ратифікацію угод щодо участі України в Єдиному економічному просторі за умов створення повноцінної зони вільної торгівлі без обмежень та вилучень.
ПІДТРИМКА ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ
Поліпшення стану балансу зовнішньої торгівлі вимагає розробки і впровадження конкретних кроків щодо стимулювання експорту та виваженого регулювання імпорту.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
проведення переговорного процесу та укладення двосторонніх міждержавних угод щодо спрощення митних процедур у відносинах із країнами основними торговельними партнерами України;
вдосконалення нормативно-методичного забезпечення з метою впровадження механізмів експортного кредитування та експортного страхування;
розробка Експортної стратегії України, яка встановлюватиме стратегічні пріоритети українського експорту на основних географічних і товарних ринках та механізми їх опанування;
здійснення комплексу заходів, спрямованих на зміцнення позицій національних експортерів на зовнішніх товарних ринках, у т. ч. заходами економічної дипломатії, надання підтримки реалізації стратегічно важливих експортних контрактів на вищому політичному рівні, оперативне реагування на торговельні конфлікти з метою їх якнайшвидшого врегулювання;
створення організаційних механізмів надання прозорої загальнодоступної державної інформаційно-правової підтримки діяльності експортерів;
застосування комплексу інструментів захисту внутрішнього ринку, які відповідають нормам СОТ, насамперед у сфері протидії демпінгу;
застосування засобів нетарифного регулювання, які не суперечать нормам СОТ, в тому числі - щодо контролю за якістю, безпекою, відповідністю імпортованих товарів фітосанітарним та ветеринарним нормам тощо;
зміцнення засобів митного контролю з метою запобігання явній та прихованій контрабанді та ввезенню товарів, небезпечних для здоров'я людей та довкілля, в тому числі у частині адекватного встановлення митної вартості товарів, а також удосконалення та реалізація програми "Контрабанда стоп".
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
прийняття Закону України "Про експортне страхування та кредитування";
розробку та прийняття комплексу законів, необхідних для адаптації систем національного економічного регулювання, захисту внутрішнього ринку до умов, необхідних для повного використання інструментів, дозволених нормами СОТ;
внесення змін до митного законодавства України з метою впровадження адекватних механізмів визначення митної вартості імпортованих та експортованих товарів.
ДЕТІНІЗАЦІЯ КАПІТАЛУ
Залучення до офіційного господарського обороту коштів, які обслуговують тіньові економічні операції або вивезені за кордон, потребує розробки спеціальної довгострокової політики легалізації тіньових капіталів.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
внесення до Верховної Ради України законопроекту щодо легалізації капіталу некримінального походження та розробка і затвердження Урядом відповідної Програми заходів;
розвиток засобів моніторингу фінансових потоків та протидії нелегальному відпливу капіталів за межі України.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
прийняття Закону України "Про легалізацію коштів, отриманих некримінальним шляхом" та відповідної Програми заходів щодо легалізації тіньового капіталу;
внесення змін до Кримінального кодексу України в частині законодавчих гарантій не переслідування власників детінізованих капіталів.
3.2. ДЕРЖАВА І БІЗНЕС
СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО, СТАБІЛЬНОГО КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ БІЗНЕСУ
Реальне гарантування державою прав власності є одним з ключових пріоритетів Коаліції. Цей пріоритет реалізовуватиметься через неухильне дотримання положень Конституції України щодо забезпечення захисту прав та рівності перед законом всіх суб'єктів права власності. Ефективне забезпечення гарантій прав власності є надійним підґрунтям для підвищення конкурентоспроможності економіки, забезпечення реальної демократії та сталого економічного розвитку. Воно буде підкріплене перебудовою регуляторної політики, спрямованою на створення сприятливого підприємницького середовища, недопущення прямого втручання центральних та місцевих органів влади у діяльність господарюючих суб'єктів. Така політика вестиме до підвищення передбачуваності регуляторного середовища, створить прозорий та чіткий механізм взаємодії органів влади та суб'єктів господарювання, сприятиме детінізації економічної діяльності.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
подання до Верховної Ради України пропозицій щодо удосконалення системи захисту права власності;
подання до Верховної Ради України проекту Закону України про засади та механізми державної підтримки підприємств, який визначатиме чіткі та прозорі процедури надання та моніторингу використання державної допомоги згідно принципів ринкової економіки та міжнародних норм та правил і міжнародних зобов'язань України;
нормативно-методичне забезпечення моніторингу результативності прийнятих регуляторних актів, забезпечення прозорості діяльності регуляторних органів при підготовці, прийнятті, відстеженні результативності та перегляді регуляторних актів;
забезпечення дієвого контролю за дотриманням органами державної влади при розробці проектів нормативно-правових документів процедур, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";
забезпечення відповідальності посадових осіб органів державної влади за недотримання вимог Закону України "Про дозвільну систему в Україні" та необґрунтовані дії, які завдали шкоди суб'єктам господарювання;
розробка та впровадження механізмів, які забезпечують гарантування прав орендарів та орендодавців, в тому числі при інвестуванні ними в орендовані об'єкти;
підтримка діалогу між владою та бізнесом, інституційне забезпечення участі фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, територіальних громад у регуляторній діяльності;
подальше спрощення процедур започаткування та ведення господарської діяльності, в тому числі обґрунтоване скорочення кількості дозволів, ліцензій та реального запровадження принципу "єдиного вікна" і видачу їх за заявницьким принципом;
впорядкування процедур проведення перевірок господарюючих суб'єктів, усунення дублювання функцій контролю різними органами, переорієнтація діяльності контролюючих органів із застосування покарань на запобігання порушенню норм законодавства та профілактику порушень;
створення системи постійного моніторингу застосування діючого законодавства з метою виявлення та усунення положень, що уможливлюють корупційні дії;
формування кадрового потенціалу державної служби, спроможного забезпечувати регуляторну діяльність згідно із сучасними вимогами, запровадження навчальних програм щодо застосування процедур державної регуляторної політики;
припинення планування надходжень від штрафів при складанні бюджетів усіх рівнів.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
внесення змін до законів України щодо удосконалення та уточнення процедури повернення у державну власність раніше приватизованих об'єктів і проведення повторної приватизації відповідно до чинного законодавства;
внесення змін до законодавства щодо запровадження адміністративної відповідальності за недотримання вимог Закону України "Про дозвільну систему";
прийняття законів України "Про засади здійснення контролю діяльності суб'єктів господарювання".
ВІДНОВЛЕННЯ ПРИАТИЗАЦІЇ НА ЗАСАДАХ ПРОЗОРОСТІ, КОНКУРЕНТНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ
Прозора приватизація державного майна, спрямована на дотримання загальнодержавних інтересів, є одним з найважливіших інструментів забезпечення ефективності та конкурентоспроможності економіки. Основною метою політики Коаліції в сфері приватизації буде оптимізація частки державного сектору економіки, створення умов для підвищення ефективності діяльності підприємств, створення конкурентного середовища. Приватизація повинна сприяти технологічному та управлінському оновленню підприємств, а кошти, отримані від приватизації, будуть ефективно розподілятись для задоволення потреб подальшого розвитку суспільства.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
розробка та впровадження ефективного, прозорого та зрозумілого механізму контролю за виконанням інвестиційних та соціальних зобов'язань на приватизованих об'єктах;
перехід до приватизації важливих підприємств на підставі окремих законів, які передбачатимуть комплекс приватизаційних зобов'язань, механізми приватизації через відкриті аукціони та напрямки використання надходжень від приватизації;
ліквідація Фонду державного майна та утворення Міністерства державного майна;
затвердження довгострокової Програми приватизації, яка визначатиме перелік підприємств, призначених для приватизації, умови передприватизаційної підготовки, терміни, умови та механізми приватизації;
визначення об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації, та подання на затвердження до Верховної Ради України відповідного списку;
вжиття обґрунтованих заходів щодо оптимізації державної частки в приватизованих підприємствах;
вдосконалення процедури банкрутства з метою унеможливлення використання її, як інструменту тіньової приватизації.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
прийняття Закону України "Про державну програму приватизації";
внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації";
прийняття законів, які визначають особливості приватизації важливих підприємств;
прийняття законів України "Про внесення змін до деяких законів України" (зокрема "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ОБ'ЄКТАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ В ІНТЕРЕСАХ СУСПІЛЬСТВА
Забезпечення ефективного використання державного майна є одним з першочергових завдань підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки України. Політика Коаліції буде спрямована на запровадження прозорого та ефективного механізму реалізації державою своїх прав як власника та підвищення якості управління державним майном на користь всього суспільства.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
подання до Верховної Ради України законопроекту "Про управління об'єктами державної власності", який встановлюватиме правові основи управління об'єктами державної власності, корпоративні права держави, механізми управління ними, стимули ефективності роботи менеджерів державних підприємств, а саме:
- нормативно-методичне забезпечення реалізації Закону України "Про холдингові компанії в Україні" в частині статусу та повноважень холдингових компаній, запобігання неконтрольованому відчуженню об'єктів державної власності;
- удосконалення процесів фінансового планування та звітності на державних підприємствах шляхом вироблення єдиних методологічних підходів до складання та затвердження фінансових планів, посилення відповідальності керівників підприємств за виконання показників фінансових планів, запровадження середньострокових інвестиційних планів розвитку;
- впровадження прозорих механізмів визначення частки прибутку підприємств, яка спрямовується до фонду сплати дивідендів акціонерних товариств з державною часткою, з урахуванням пріоритетності завдань стратегічного розвитку та зміцнення конкурентоспроможності цих підприємств;
- перехід на відкритий конкурсний відбір керівного менеджменту державних підприємств та державних природних монополій, прийняття урядових документів про відповідний порядок;
- нормативно-методичне забезпечення ефективного управління державними пакетами акцій, які не мають статусу контрольного, в т. ч. захисту прав держави як міноритарного акціонера;
- запровадження інструментів громадського контролю над діяльністю суб'єктів господарювання, які належать до державної власності, шляхом обов'язкового оприлюднення результатів їх фінансово-економічної діяльності, включення представників громадськості до складу спостережних рад стратегічно важливих підприємств національної економіки.
продовження роботи по забезпеченню ефективного використання державного майна та збільшенню надходжень до державного бюджету за рахунок покращення діяльності державних підприємств;
врегулювання прав власності на державне майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств і не підлягає приватизації;
посилення державного контролю щодо обліку, зберігання і реалізації майна, що перебуває у власності держави;
посилення відповідальності керівників підприємств за виконання показників фінансових планів і встановлення дієвого контролю з боку держави за виконанням умов трудових контрактів з керівниками підприємств.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
прийняття Закону України "Про управління об'єктами державної власності";
законодавче закріплення принципів визначення норм відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку державних корпоратизованих та не корпоратизованих підприємств;
удосконалення процесів оренди державного та комунального майна з метою підвищення ефективності та прозорості зазначених процедур шляхом внесення змін до законодавства з питань оренди.
МАЛЕ ТА СЕРЕДНЄ ПІДПРИЄМНИЦТВО
Створення сприятливого середовища для розвитку приватної ініціативи громадян України та надання кожному громадянину можливостей для самореалізації потребує створення сприятливих умов щодо малого та середнього підприємництва. Малі та середні підприємства відіграють одну з ключових ролей у розвитку приватного сектору та стануть одним із важливих чинників сталого зростання соціально орієнтованої економіки, створення нових робочих місць, структурної перебудови економіки, зміцнення економіки регіонів.
Учасники Коаліції погоджуються, що завданнями Кабінету Міністрів України є:
подання до Верховної Ради України пропозицій щодо вдосконалення законодавчої бази, що регламентує діяльність малого і середнього підприємництва, з метою її адаптації до принципів та норм Європейського Союзу;
врегулювання порядку сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування для суб'єктів малого підприємництва шляхом запровадження особливого порядку нарахування та сплати загального єдиного соціального внеску;
нормативно-методичне забезпечення поглиблення інноваційної спрямованості розвитку підприємництва, стимулювання розвитку венчурного капіталу, лізингу, запровадження ефективних механізмів правової, фінансової, організаційної, кадрової та освітньої підтримки перспективних інноваційних проектів у сфері малого підприємництва;
активізація створення "єдиних вікон" з отримання дозволів та погоджень для діяльності суб'єктів підприємництва, зміцнення організаційного, кадрового та фінансового забезпечення їх роботи;
забезпечення гарантованого доступу до кредитів для малих і середніх підприємств через розвиток ринку фінансових послуг, формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва та кредитно-гарантійних установ, запровадження ефективних механізмів мікрокредитування субґєктів малого підприємництва, в тому числі, шляхом залучення іноземних кредитних ресурсів;
стимулювання розвитку інфраструктури підтримки підприємництва, яка забезпечуватиме інформаційні, консультативні, науково-технологічні та навчальні послуги для суб'єктів малого підприємництва;
заохочення об'єднання малих та середніх підприємств у ділові мережі та формування регіональних кластерів підприємств та інституцій.
Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
вдосконалення законодавчої бази, що регламентує діяльність малого і середнього підприємництва, з метою її адаптації до принципів та норм Європейського Союзу;
ухвалення Закону України "Про загальний єдиний соціальний внесок" із запровадженням особливого порядку нарахування та сплати єдиного соціального внеску для зазначених суб'єктів;
ухвалення Закону України "Про венчурне фінансування".
3.3. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС
Забезпечення конкурентоспроможності української економіки, реалізація стратегії Президента України, спрямованої на європейську інтеграцію нашої країни, вимагають досягнення високого рівня енергетичної безпеки як складової національної безпеки України.
Учасники Коаліції мають забезпечити випереджальний розвиток і модернізацію паливно-енергетичного комплексу України, запровадження ефективної системи енергозабезпечення і енергозбереження.
Виходячи з життєво важливих національних інтересів, Україна повинна:
зменшити критичну залежність від єдиного на сьогоднішній день джерела імпорту енергоносіїв, диверсифікувати шляхи і джерела їх постачання;
розробити та реалізувати Державну програму "Біопаливо", орієнтуючись на ліквідацію залежності від імпорту нафтопродуктів;
